Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),
членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,
розглянувши питання допуску Пастернака Юрія Богдановича до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23,
встановила:
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 25 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, з яких до Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції – 15 посад суддів; Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду – 10 посад суддів (далі – Конкурс).
Згідно з пунктом 5 зазначеного рішення питання допуску до участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду вирішуються колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості проведення Комісією конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вищого антикорупційного суду визначено статтею 79-3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон).
Пунктом 1 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду та формує його досьє.
Відповідно до Умов проведення конкурсу на зайняття 25 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду (далі – Умови про проведення Конкурсу), затверджених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23, до участі в першій стадії Конкурсу допускаються особи, які:
1) у порядку та строки, визначені цим оголошенням, подали всі необхідні документи;
2) на день подання документів відповідають встановленим статтями 33, 69 та 81 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також статтею 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» вимогам до кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернувся Пастернак Юрій Богданович.
Перевіривши подані кандидатом документи, заслухавши доповідача, Комісія встановила таке.
Згідно з частиною третьою статті 79-3 Закону з метою допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду кандидат на посаду судді подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
1) письмову заяву про участь у конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання;
2) документи, визначені пунктами 2–13 частини першої статті 72 цього Закону;
3) документи, що підтверджують дотримання однієї з вимог, визначених частиною першою статті 28, частиною першою чи другою статті 33, частиною першою статті 38 цього Закону відповідно.
Пунктом 13 частини першої статті 72 Закону визначено, що особа, яка виявила намір стати суддею, для участі у доборі на посаду судді подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інші документи, що підтверджують відповідність особи вимогам, передбаченим статтею 69 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» з метою допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду кандидат на посаду судді подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України крім документів, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», також документи, які підтверджують дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 7 цього Закону, а також заяву про відсутність обставин, зазначених у частині четвертій статті 7 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» не може бути призначена суддею Вищого антикорупційного суду особа, яка упродовж десяти років, що передують призначенню: працювала (проходила службу) в органах прокуратури України, внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державному бюро розслідувань, інших правоохоронних органах (органах правопорядку), податковій міліції, Службі безпеки України, митних органах, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Національному агентстві з питань запобігання корупції, Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших кримінальних правопорушень, Антимонопольному комітеті України, Рахунковій палаті, центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; обіймала політичні посади, мала представницький мандат.
Рішенням Комісії від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23 затверджено текст Оголошення про проведення конкурсу на зайняття 25 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду (далі – Оголошення) та Умови про проведення Конкурсу.
У підпункті 15 пункту 6 Оголошення визначено, що для участі в Конкурсі кандидат на посаду судді має подати заяву згідно з додатком 3 до Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16, з якою необхідно надати заяву про відсутність обставин, зазначених у частині четвертій статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», згідно з додатком 1 до Умов про проведення Конкурсу.
Документи, визначені підпунктами 2–16 пункту 6 Оголошення, оформлюються у вигляді додатка до заяви і мають бути розміщені в порядку їх черговості, визначеному формою заяви, та пронумеровані простим олівцем згідно із загальною кількістю аркушів додатка.
Тобто однією із обов’язкових умов для допуску до першого етапу конкурсу, а саме проходження кваліфікаційного оцінювання, є подання кандидатом заяви про відсутність обставин, зазначених у частині четвертій статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», у строк до 30 березня 2024 року включно.
Пастернаком Ю.Б. було подано відповідну заяву, проте Комісією встановлено, що згідно з відомостями трудової книжки він з 15 березня 2023 року працює радником Міністра Патронатної служби Міністерства внутрішніх справ України.
Під час засідання Комісії у складі колегії 09 травня 2024 року кандидат надав пояснення щодо того, чому, на його думку, на нього не поширюється заборона, визначена пунктом 1 частини четвертої статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
В обґрунтування своїх пояснень Пастернак Ю.Б. вказав, що дійсно заборонено висувати свою кандидатуру на посаду судді Вищого антикорупційного суду особам, які упродовж десяти років, що передують призначенню, працювали (проходили службу) в органах внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державному бюро розслідувань, інших правоохоронних органах (органах правопорядку), проте вважає, що чинне законодавство чітко визначає, що його робота на посаді радника Міністра Патронатної служби Міністерства внутрішніх справ України не охоплюється виділеними поняттями і не може розцінюватися як «служба (робота) в правоохоронних органах» з огляду на таке.
Правові підстави функціонування органів внутрішніх справ як єдиної централізованої системи, яка на той час включала, зокрема, і Міністерство внутрішніх справ України, були передбачені Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII та низкою підзаконних актів, які деталізували поняття, статус та функції «осіб, які проходили службу (працювали) в органах внутрішніх справ».
Однак, на думку кандидата, після прийняття Закону України «Про Національну поліцію України» від 02 липня 2015 року № 580-VIII та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»» від 23 грудня 2015 року № 901-VIII правоохоронні функції та процесуальні повноваження органів внутрішніх справ були остаточно закріплені за іншими органами, насамперед Національною поліцією, а поняття «органи внутрішніх справ» перестало існувати в законодавстві як правова підстава для поточної діяльності Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС України). Використовується воно тільки ретроспективно до періодів діяльності, які мали місце до набуття чинності зазначеними вище змінами в законодавстві, зокрема, у частині збереження прав на пенсійне забезпечення, прав на медичне обслуговування осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ раніше.
Також Пастернак Ю.Б. наголошує на тому, що правові підстави діяльності МВС України на сьогодні і статус за його поточною посадою чітко визначені законодавством та не передбачають віднесення такого виду служби до роботи в правоохоронному органі.
Додатково кандидат повідомляє, що вимоги до формування структури апарату міністерства визначаються Кабінетом Міністрів України. Так, структура апарату МВС України на цей час розроблена і затверджена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» та є аналогічною до структури будь-якого іншого міністерства.
З огляду на зазначене вище кандидат вказує, що наразі не існує жодної правової норми, яка б відносила діюче МВС України, ані до ліквідованих органів внутрішніх справ, ані до будь-яких інших органів внутрішніх справ. Пастернак Ю.Б. вважає, що додатковим доказом цього є те, що одночасно з реформою Національної поліції України, яка передбачала ліквідацію системи органів внутрішніх справ, була паралельна спроба зберегти таку систему і роль МВС України як центрального органу в ній, проте цей законопроект був відхилений Верховною Радою України. Тому, на думку кандидата, в силу збереження старої назви Міністерства (МВС України) створюється суто лексичне враження, що органи внутрішніх справ зберегли своє існування, незважаючи на те, що з моменту запровадження оновленого законодавства про Національну поліцію України їх у правовій системі не існує.
Беручи до уваги пояснення та подані кандидатом документи, Комісія зазначає таке.
Відповідно до абзацу 2 пункту першого постанови Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», яка є чинною, до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.
Статтею 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» від 10 січня 2002 року № 2925-III затверджено загальну структуру Міністерства внутрішніх справ України, зокрема визначено, що Міністерство внутрішніх справ України – центральний орган управління.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 (далі – Положення), Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Зазначені правові норми, на думку колегії, беззаперечно свідчать про те, що поняття «органи внутрішніх справ» застосовується в чинному законодавстві України.
Відповідно до наказу Державного секретаря Міністерства внутрішніх справ від 14 березня 2023 року № 347 о/с Пастернака Ю.Б. призначено на посаду радника Міністра Патронатної служби з встановленням йому відповідних посадового окладу і надбавок.
Згідно з пунктом першим Положення про Патронатну службу Міністра внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ України від 20 березня 2018 року № 217, Патронатна служба Міністра внутрішніх справ є структурним підрозділом апарату Міністерства внутрішніх справ України.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» зазначено, що обмеження, передбачені частиною четвертою статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», зумовлені тим, що перебування на зазначених посадах чи заняття відповідною діяльністю може негативно вплинути на упередженість при прийнятті суддею Вищого антикорупційного суду рішень (підпункт 3.6.1 пункту 3.6 розділу 3).
Саме з цими застереженнями і пов’язане включення до списку обмежень роботи (проходження служби), зокрема, в органах внутрішніх справ України.
Колегія погоджується з тим, що більшість функцій колишніх органів внутрішніх справ дійсно передані Національній поліції.
Водночас відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями МВС є:
1) забезпечення формування державної політики у сфері охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг;
2) забезпечення формування державної політики у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;
3) забезпечення формування державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;
4) забезпечення формування державної політики у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
5) забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України (у частині повноважень з координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вирішення інших пов’язаних з цим питань відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»).
Водночас згідно зі статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до статті третьої Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується, зокрема, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України.
Отже, Національна поліція надає поліцейські послуги саме в тих сферах, в яких МВС формує державну політику, а також у своїй діяльності керується актами МВС, що свідчить про тісний взаємозв’язок між цими органами, а також певну підпорядкованість Національної поліції Міністерству внутрішніх справ.
На думку колегії, очевидним є те, що працівники МВС, до яких належить і Пастернак Ю.Б., займаються діяльністю у сфері внутрішніх справ України, про що свідчить як назва Міністерства, так і сфери, в яких МВС забезпечує формування та реалізацію державної політики. Тому заборона, встановлена у пункті 1 частини четвертої статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», розповсюджується на Пастернака Ю.Б. та має легітимну мету, зазначену в пояснювальній записці до проєкту вказаного Закону, – недопущення на посади суддів осіб, які, зокрема, займаються діяльністю у сфері внутрішніх справ.
Отже, Пастернак Ю.Б., який обіймає посаду радника Міністра Патронатної служби МВС України, підпадає під заборону, встановлену пунктом 1 частини четвертої статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
Ураховуючи, що не може бути призначена суддею Вищого антикорупційного суду особа, яка упродовж десяти років, що передують призначенню, зокрема, працювала (проходила службу) в органах внутрішніх справ України, Комісія вважає, що Пастернаку Ю.Б. слід відмовити в допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Керуючись статтями 79-3, 83, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
відмовити Пастернаку Юрію Богдановичу в допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Головуючий Сергій ЧУМАК
Члени Комісії: Андрій ПАСІЧНИК
Роман САБОДАШ
