X

Про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Токмацького районного суду Запорізької області Коваленка Павла Леонідовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
17.01.2024
21/ко-24
Про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Токмацького районного суду Запорізької області Коваленка Павла Леонідовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сидоровича Р.М.,

членів Комісії: Волкової Л.М., Кидисюка Р.А. (доповідач), Омельяна О.С.,

дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Токмацького районного суду Запорізької області Коваленка Павла Леонідовича на відповідність займаній посаді,

встановила:

Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Частинами першою та другою статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складення іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Токмацького районного суду Запорізької області Коваленка П.Л.

Коваленко П.Л. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 85,5 бала. За результатами виконаного практичного завдання Коваленко П.Л. набрав 81,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 167 балів.

Рішенням Комісії від 29 січня 2019 року № 16/зп-19 суддю Коваленка П.Л. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

Коваленко П.Л. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за результатами якого складено висновок від 23 лютого 2019 року та визначено рівні показників критеріїв особистісної, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом, вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року справу Коваленка П.Л. розподілено члену Комісії Кидисюку Р.А.

Співбесіду з Коваленком П.Л. призначено на 17 січня 2024 року.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

ГРД 08 січня 2024 року затверджено висновок про невідповідність судді Токмацького районного суду Запорізької області Коваленка П.Л. критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що стали підставою для висновку:

1) суддя та його дружина користувалися автомобілями преміум-класу, які були зареєстровані на матір та тещу судді, доходи яких не були достатніми для придбання таких авто. Мати судді купувала нерухомість та будувала будинки, не маючи на це достатніх доходів.

У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік суддя вказав право безоплатного користування автомобілем «BMW X5» 2012 року випуску, який належить на праві власності тещі. Водночас у декларації суддя не зазначив вартість цього автомобіля, вказавши, що вона йому невідома.

У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік суддя вказав право безоплатного користування автомобілем «Skoda Kodiaq» 2019 року випуску, який належить матері судді на праві власності. Cуддя знову не зазначив вартість автомобіля, вказавши, що член сім’ї не надав інформацію.

Крім цього, мати та батько судді протягом тривалого часу ставали власниками низки рухомого та нерухомого майна, не маючи на це відповідних доходів. Під час перебування Коваленка П.Л. на посаді судді його батьки продовжили купувати вартісну нерухомість. У 2019 та 2020 роках батько та мати cудді отримали близько 284 935 грн доходу (близько 11 400 доларів), водночас вони придбали новий автомобіль «Skoda Kodiaq», ділянки та будинки на вул. Садовій, вели будівництво на них, а потім купили в іпотеку будинок площею 232 кв.м із річною виплатою в півмільйона гривень.

ГРД зазначила, що ці покупки не зіставні з доходами батьків судді;

2) суддя або пов’язана з ним особа, отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 та 2017 роки суддя вказав право безоплатного користування автомобілем «Toyota Auris» 2008 року випуску. Коваленко П.Л. зазначив, що таке право виникло в нього 16 травня 2016 року.

Цей автомобіль на праві власності належить особі, яка не є членом сім’ї чи пов’язаною з суддею особою.

ГРД також звертає увагу, що до цього суддя користувався автомобілем «Skoda Octavia», власником якого був його батько.

У подальших деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 та 2019 роки дружина судді вказала право безоплатного користування іншим автомобілем – «Volkswagen Jetta» 2016 року випуску.

Коваленко П.Л. вказав, що право користування цим автомобілем в його дружини виникло 01 травня 2018 року.

Зазначене авто на праві власності належить особі, яка за довіреностями неодноразово продавала будинки та житлові ділянки матері судді (за заниженою вартістю).

А тому, у ГРД виникають обґрунтовані сумніви, що керування транспортним засобом за довіреністю було саме безоплатним користуванням, а не прихованим правочином купівлі-продажу авто на третю особу.

Крім цього, навіть саме безоплатне користування автомобілем, яке належить особі, що не є близькою особою судді, містить ознаки подарунка в розумінні Закону України «Про запобігання корупції»;

3) дружина судді купила квартиру за заниженою вартістю. Рівень життя сім’ї судді не відповідає задекларованим статкам. Коваленко П.Л. не вжив заходів для з’ясування майнового стану осіб, стосовно яких він має подавати декларації.

У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік суддя вказав право власності дружини на квартиру площею 44 кв.м у м. Мелітополь, набуте за договором купівлі-продажу 23 червня 2016 року. Згідно з цим договором, ціна квартири становила 174 000 грн, тобто близько 7 000 доларів.

ГРД зазначає, що ціна на вказану нерухомість є заниженою, оскільки на сьогодні, у період окупації Мелітополя, такі квартири продаються за 26 000 доларів, тобто майже в чотири рази дорожче, ніж ціна квартири, придбаної дружиною судді у 2016 році;

4) Коваленко П.Л. не повідомляв про вартість рухомого майна, яке купували його дружина, мати та теща. Зокрема, суддя протягом декларування жодного разу не вказав вартість автомобіля матері «Skoda Kodiak», яким користувався, вартість автомобілю «BMW X5», який зареєстровано на тещу судді та автомобіля «BMW X3», придбаного дружиною 22 липня 2020 року. На думку ГРД, неодноразове незазначення вартості автомобілів, які є на правах власності чи користування судді, унеможливлює подальше зіставлення рівня доходів та видатків судді;

5) теща судді протягом 2013–2015 років здійснила щонайменше 8 поїздок на територію рф, зокрема до Санкт-Петербургу та Москви. ГРД наголошує, що часті відвідування території держави-агресора суддею та членами його сім’ї, а також можливі перетини членами сім’ї судді непідконтрольних Україні пунктів пропуску може призвести до «вербування» судді або членів його сім’ї російськими спецслужбами, зацікавленими в отриманні цінної інформації стосовно українських осіб, українських бойових позицій тощо.

Суддя Коваленко П.Л. надав Комісії пояснення від 15 січня 2024 року щодо висновку ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Стосовно користування автомобілями зазначив, що наміру приховати будь-яку інформацію не мав, оскільки вказав майно і всі його характеристики, окрім вартості, яка йому не була відома на час заповнення декларації, так як майно придбавалось не ним особисто. Однак, як зазначено у висновку ГРД, орієнтовну вартість можна дізнатись на спеціалізованих сайтах.

Коваленко П.Л. звертає увагу, що автомобіль тещі «BMW X5» придбано більш ніж за рік до того, як він почав виконувати обов’язки судді. Стосовно автомобіля батьків «Skoda Kodiaq» пояснив, що при заповненні декларації вказав, що вартість йому не відома, адже не мав достовірних даних, але і в цьому разі нічого не приховував, бо вартість автомобіля можна визначити на спеціалізованих сайтах.

Суддя наголосив, що як батьки дружини, так і його власні батьки накопичили за своє життя працею певні статки, їхня діяльність жодним чином не пов’язана з його професійною діяльністю, була розпочата ними за довго до того, як він почав взагалі працювати, та зокрема на посаді судді.

Значна частина майна і коштів, що вказується у висновку ГРД як підстава для сумніву у доброчесності судді, набута батьками до його призначення суддею.

Стосовно автомобіля «Toyota Auris», яким користувалась дружина судді, цей автомобіль придбаний батьками дружини з метою перепродажу. Оскільки з 2016 року дружина стала користуватись вказаним автомобілем регулярно, то Коваленко П.Л. вказав його в декларації.

Стосовно автомобіля «Volkswagen Jetta» суддя пояснив, що останній належить другу і діловому партнеру батьків. Епізодичне користування автомобілем суддя розцінює як дружню допомогу, а не як подарунок. Надалі автомобіль був повернутий власнику і в користуванні родини судді не перебував.

Стосовно придбаної дружиною квартири суддя пояснив, що квартира площею 44 кв.м куплена з метою проведення там ремонту і продажу. У той час дружина судді добре заробляла і в сім’ї було достатньо коштів для придбання вказаної квартири. Крім того, квартиру придбано в той час, коли Коваленко П.Л. не був суддею.

Стосовно придбання автомобіля «BMW X3» дружиною судді, то автомобіль придбавався нею з допомогою батьків дружини для перепродажу. На час декларування автомобіль все ще перебував у власності дружини, тому він був зазначений у відповідній декларації. У 2021 році цей автомобіль був проданий, що відображено в наступній декларації.

Суддя наголосив, що зазначав у деклараціях всі параметри автомобілів, їх вартість можна легко перевірити, тому не вважає, що незазначення ціни (яку не знав) вказує на його недоброчесність.

Стосовно відвідування тещею території рф Коваленко П.Л. пояснив, що протягом 2013–2015 років вона працювала на фірмі в своїх родичів в м. Санкт-Петербург. Згідно з документами суддівського досьє, востаннє вона була там в січні 2016 року. Відтоді теща на територію рф чи іншу тимчасово непідконтрольну Україні територію не виїздила. Тому, зазначення у висновку ГРД про можливість вербування чи іншої співпраці з країною агресором, суддя вважає безпідставними.

Оцінюючи вказані обставини, Комісія враховує, що в межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказуватиме на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.

Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, зокрема, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.

У випадку виникнення такого сумніву обов’язком Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (далі – Кодекс).

Статтею 1 Кодексу встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Відповідно до статті 3 Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.

Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з тією метою, щоб спростувати такий сумнів.

Чіткими та переконливими є докази, які з погляду звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Неможливість судді спростовувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.

Ураховуючи викладене, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Комісія, дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, надавши оцінку фактам, викладеним ГРД, та аргументам, наведеним Коваленком П.Л., дійшла висновку, що доводи ГРД про невідповідність судді Коваленка П.Л. критеріям доброчесності та професійної етики знайшли своє підтвердження частково, зокрема, в частині недоліків при заповненні суддею декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Водночас, обставини, досліджені Комісією під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді, у своїй сукупності не дозволяють однозначно стверджувати про невідповідність Коваленка П.Л. займаній посаді судді.

Комісії не надано чітких та переконливих доказів, які з погляду звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів, зокрема щодо відсутності переконливої інформації про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ і легальних доходів судді, його дружини, її батьків та батьків судді.

Комісією враховано, що значна частина майна і коштів, що вказується у висновку ГРД як підстава для сумніву у доброчесності судді, була набута батьками до його призначення суддею та не може однозначно ствердно свідчити про недоброчесність судді.

Дослідивши досьє судді, наданий ГРД висновок та результати співбесіди із суддею, під час якої вивчено питання про відповідність судді Токмацького районного суду Запорізької області Коваленка П.Л. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.

Главою 2 розділу ІІ Положення визначено показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

І. За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя загалом набрав 334 бали.

За критерієм професійної компетентності Коваленка П.Л. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Коваленка П.Л. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.

Загалом за критерієм професійної компетентності Коваленко П.Л. набрав 219 балів, з яких:

  • 85,5 бала – рівень знань у сфері права, який оцінено за результатами складеного Коваленком П.Л. анонімного письмового тестування;
  • 81,5 бала – рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінено за результатами виконаного Коваленком П.Л. практичного завдання;
  • 50 балів – ефективність здійснення правосуддя. Комісією надано оцінку рівню навантаження судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді, кількості скасованих та змінених судових рішень, а також випадків порушення суддею строків надсилання тексту судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень;
  • 2 бали – діяльність щодо підвищення фахового рівня. Комісією враховано діяльність судді щодо підготовки та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, здійснення викладацької діяльності, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо).

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Коваленко П.Л. за критерій особистої компетентності отримав 53 бали, за критерій соціальної компетентності – 62 бали.

ІІ. За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 190 балів. За цим критерієм Коваленка П.Л. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

ІІІ. За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 148,5 бала. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Токмацького районного суду Запорізької області Коваленко П.Л. набрав 672,5 бала, що становить 67,25 відсотка від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Таким чином, Комісія дійшла висновку про відповідність судді Токмацького районного суду Запорізької області Коваленка П.Л. займаній посаді.

Керуючись статтями 83–85 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, трьома голосами «за» та одним голосом «проти» Комісія

вирішила:

Визначити, що суддя Токмацького районного суду Запорізької області Коваленко Павло Леонідович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 672,5 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Токмацького районного суду Запорізької області Коваленка Павла Леонідовича займаній посаді.

Головуючий                                                                                              Р.М. Сидорович / «ЗА»

Члени Комісії:                                                                                          Л.М. Волкова / «ЗА»

                                                                                                                  Р.А. Кидисюк / «ЗА»

                                                                                                                   О.С. Омельян / «ПРОТИ»