X

Про результати дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступака Сергія Володимировича

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
18.12.2023
58/ко-23
Про результати дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступака Сергія Володимировича

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Шевчук Г.М.,

членів Комісії: Богоноса М.Б. (доповідач), Кобецької Н.Р.,

за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступака Сергія Володимировича,

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Ступака Сергія Володимировича призначено строком на п’ять років на посаду судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

Цим рішенням встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено на 23 липня 2018 року іспит для суддів місцевих судів (кримільна спеціалізація), у тому числі для Ступака С.В.

Рішенням Комісії від 26 листопада 2018 року № 278/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до цього рішення Ступака С.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – дослідження досьє та проведення співбесіди.

Ступак С.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 27 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Ступака С.В. продовжено з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.

З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства юстиції України та Київського міського ТЦК та СП.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно судді, яку долучено до матеріалів досьє.

Зокрема, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надано інформацію про три виконавчі провадження, що перебувають на примусовому виконанні, в яких Ступак С.В. є боржником у справах про стягнення аліментів.

11 грудня 2023 року на адресу Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступака Сергія Володимировича критеріям доброчесності та професійної етики.

18 грудня 2023 року на адресу Комісії надійшли пояснення судді стосовно висновку ГРД.

Комісією у складі колегії 18 грудня 2023 року проведено співбесіду із суддею, досліджено матеріали досьє, зокрема й висновок ГРД, письмові пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.

 

Джерела права та їх застосування.

Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

 

Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.

Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.

Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 77,625 бала, виконання практичного завдання – 93,5 бала.

Отже, за вказаними показниками суддя набрав 171,125 бала.

Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.

У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Ступаком С.В. необхідно оцінити в 60 балів.

Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні у конкретному випадку.

Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 2 бали.

 

Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Комісією встановлено, що Ступак С.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників за критеріями особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність судді за критерієм особистої компетентності оцінено у 58 балів.

 

Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрав 91 бал.

У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Ступак С.В. набрав 382,125 бала.

 

Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної етики та доброчесності.

Як це передбачено пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації ГРД (за наявності);

8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія виявила відомості, які потребують додаткового дослідження та надання пояснень судді з приводу невідповідності витрат і майна судді та членів сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідності судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, про недотримання Кодексу суддівської етики та обставини, передбачені підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону.

У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Ступака С.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності суддя Ступак С.В. не притягувався.

Водночас 11 грудня 2023 року до Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Ступака С.В. критеріям доброчесності та професійної етики з огляду на таке:

- ухвалював судові рішення, не перебуваючи на робочому місці;

- безпідставно затягував розгляд справ, внаслідок чого правопорушники уникли відповідальності;

- безкоштовно користувався ліквідним майном;

- занизив вартість майна члена сім’ї, що є ліквідним активом;

- не надав переконливої інформації про джерела походження витрат/отриманих благ членів сім’ї судді/ або легальні доходи, які, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо їх достатності для отриманих благ.

Висновок ГРД про те, що суддя Ступак С.В. ухвалював судові рішення, не перебуваючи на робочому місці обґрунтовано результатами аналізу постанов Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, ухвалених 11 липня 2017 року в справах №№ 210/1235/17, 210/1238/17. В цих справах зазначено, що 20 квітня 2017 року розгляд справ, відкритих на підставі протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності не відбувся, оскільки суддя ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з чим розгляд відкладено до 30 травня 2017 року. Ці справи були закриті у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Однак відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) суддя 20 квітня 2017 року здійснював правосуддя, а саме ухвалив постанову у справі № 210/989/17 та постановив ухвалу у справі № 210/975/17.

Наведена інформація, на думку ГРД, свідчить про те, що суддя, фактично ІНОФРМАЦІЯ_2, ухвалював судові рішення. Також ГРД припускає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 використовувалось як підстава для затягування строків розгляду у справах №№ 210/1235/17, 210/1238/17.

Аналогічні сумніви виникли в результаті аналізу постанови Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, ухваленої 02 листопада 2020 року в справі № 210/4426/20, в якій вказано, що Ступак С.В. перебував у відпустці в період з 12 жовтня 2020 року до 30 жовтня 2020 року, та постанови від 22 лютого 2018 року у справі № 210/5320/17, в якій зазначено, що 15 лютого 2018 року у зв’язку з перебуванням судді у відпустці розгляд справи було відкладено на 22 лютого 2018 року.

Однак відповідно до інформації з ЄДРСР Ступаком С.В. 12 жовтня 2020 року ухвалено постанову в справі № 210/4603/20, а 15 лютого 2018 року постановлено ухвалу у справі № 210/5320/17. ГРД акцентує на подальшому закритті цих справ з підстави закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності.

ГРД просить врахувати, що суддею допущено судову тяганину, яка стала причиною уникнення правопорушниками відповідальності внаслідок закриття провадження у двадцяти справах за порушення, передбачене статтею 130 КУпАП, та у 15 справах за порушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП.

ГРД звертає увагу Комісії на постанову Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2017 року у справі № 210/3295/17, в якій закрито провадження (порушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП) у зв’язку із закінченням на момент її розгляду строку накладення адміністративного стягнення. ГРД не погоджується із таким рішенням і вказує, що останній день закінчення строку припадав на вихідний день, а тому останнім днем слід вважати наступний робочий день – 30 жовтня 2017 року.

Крім того, ГРД посилається на безкоштовне користування суддею ліквідним майном, оскільки у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація, Декларації) за 2017–2022 роки він зазначив право безоплатного користування квартирами, що належать особам, які не є близькими.

Також у висновку йдеться про заниження вартості майна члена сім'ї, яке є ліквідним активом. Це твердження ґрунтується на виявленій різниці у вартості автомобіля, який був придбаний дружиною судді у 2015 році, та ціновими пропозиціями щодо схожих автомобілів на ринку транспортних засобів.

Ще однією підставою для висновку стала відсутність інформації про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ за 2016–2018 роки, які, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отриманих благ.

Також виявилено факти, які не стали самостійною підставою для висновку, однак, на думку ГРД, є такими, що характеризують суддю та можуть бути використані під час його оцінювання. Зміст інформації полягає у такому:

- в анкеті судді вказано, що у 2016 році він притягувався до адміністративної відповідальності на підставі частини першої статті 122 КУпАП – порушення вимог дорожніх знаків, у листопаді 2018 року на нього було накладено штраф на підставі частини першої статті 126 КУпАП – керування транспортним засобом без обов’язкового страхування цивільної відповідальності власника наземних транспортних засобів. Однак у деклараціях доброчесності судді за 2016 та 2018 роки зазначено, що він не вчиняв дій, які можуть призвести до притягнення його до відповідальності. Крім того, ГРД зауважує, що суддя не мав наміру приховати відомості;

- у щорічній декларації за 2016 рік суддя не декларував прав на автомобіль (включаючи право користування автомобілем). Однак навесні 2016 року його притягнуто до відповідальності на підставі частини першої статті 122 КУпАП – порушення вимог дорожніх знаків;

- згідно з інформаційною довідкою Національного антикорупційного бюро України, батько та мати судді перебували в російській федерації з 16 жовтня 2015 року до 08 листопада 2015 року. В автобіографії судді вказано, що його сестра ОСОБА_1 працює лікарем травматологом-ортопедом у Сургутській клінічній травматологічній лікарні та мешкає в місті Сургут (Тюменська область, російська федерація). На ймовірній сторінці ОСОБА_1 в соціальній мережі «Фейсбук» 28 серпня 2015 року був опублікований відеоматеріал, який став доступним для широкого кола користувачів. У цьому відео містяться тези, що можуть негативно вплинути на уявлення про Україну. На думку ГРД, зв’язки близьких осіб судді з країною-агресором можуть створювати для судді негативні репутаційні ризики;

- протягом 2017–2021 років суддя Ступак С.В. не зазначав повну інформацію про майнові права (зокрема, право користування майном) членів своєї сім’ї у щорічних деклараціях. У 2017 році він не задекларував право користування майном дружиною і сином. У 2018 році не було відображено право користування нерухомим майном сином та донькою. У 2019 році суддя вказав лише свої майнові права, але його Декларація містила інформацію про майнові відносини 5 інших осіб, які є членами його сім’ї. У 2020 та 2021 роках суддя також не задекларував майнові права своїх дітей.

У своїх письмових поясненнях на висновок ГРД суддя стверджував про безпідставність такого висновку.

Оцінюючи вказані обставини, Комісія зауважує, що відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль, для того щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (рішення Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/219/17).

У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.

У випадку виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).

Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, у тому числі й з моменту надання ГРД мотивованого висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.

І хоча Комісія вважає себе зобов’язаною вжити заходів до перевірки обставин, які стали підставою для надання висновку (інформації) ГРД, суддя повинен брати активну участь у спростуванні сумніву в його доброчесності. Використовуючи чіткі та переконливі докази, суддя може розвіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що свідчить про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під стандартом доказування – «чіткі та переконливі докази» Комісією для цілей кваліфікаційного оцінювання розуміються докази, які залишають в обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача тверду віру або переконання, що є висока ймовірність того, що фактичні твердження судді є правдою.

Якщо суддя не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, це вказує лише на те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути у подальшому оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.

Отже, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Надаючи оцінку обставинам, що стали підставою для виникнення сумніву, а також аргументам судді з цього приводу, Комісія керується такими мотивами.

У провадженні судді перебували справи №№ 210/1235/17, 210/1238/17 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. У тексті постанов суду вказано: «20 квітня 2017 року розгляд справи за протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності не відбувся, оскільки суддя Ступак С.В. ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 30 травня 2017 року».

Суддя пояснив, які саме справи він розглядав 20 квітня 2017 року і які обставини спонукали його покинути робоче місце у другій половині дня і відкласти розгляд інших справ, призначених на цей день.

Комісія зауважує, що суддя Ступак С.В. здійснював судочинство 20 квітня 2017 року, що підтверджується рішеннями, ухваленими у відкритих судових засіданнях у справах №№ 210/975/17, 210/5688/16-ц. Жодних доказів на підтвердження висновку про перебування судді у відпустці цього дня, надано не було.

Стосовно інших мотивів, з яких Ступаком С.В. ухвалювалися судові рішення у відпустці, зокрема 12 жовтня 2020 року та 22 лютого 2018 року, Комісією встановлено таке.

У постанові Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року у справі № 210/4426/20 зазначено: «У зв’язку з перебуванням судді Ступака С.В. у відпустці в період з 12 жовтня 2020 року до 30 жовтня 2020 року включно, судом було призначено розгляд справи на 02 листопада 2020 року.»

ГРД стверджує, що суддею 12 жовтня 2020 року було ухвалено постанову про виправлення описки у справі № 210/4426/20.

Суддя підтвердив, що перебував у відпустці в період з 12 жовтня 2020 року до 30 жовтня 2020 року, однак заявив, що не ухвалював жодних рішень протягом цього періоду. Стосовно справи № 210/4603/20 постанову ухвалено 12 листопада 2020 року, а не 12 жовтня, як про те стверджує ГРД.

У постанові Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 лютого 2018 року у справі № 210/5320/17 зазначено: «15 лютого 2018 року у зв’язку з перебуванням судді у відпустці розгляд справи було відкладено на 22 лютого 2018 року».

ГРД стверджує, що суддею 15 лютого 2018 року було постановлено ухвалу у справі № 210/2039/16-ц.

Суддя пояснив, що 15 лютого 2018 року він розглядав лише одну справу з числа тих, які були заплановані на цю дату. Розгляд інших справ був відкладений через особисті обставини. Вказані обставини спричинили його відпустку без збереження заробітної плати тривалістю один день – 15 лютого 2018 року.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія зауважує, що Ступак С.В. в період з 12 жовтня 2020 року до 30 жовтня 2020 року перебував у відпустці, що підтверджується довідкою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про використання відпусток станом на 15 грудня 2023 року суддею Ступаком С.В.

Стосовно постанови у справі № 210/4603/20 про виправлення описки її ухвалено 12 листопада 2020 року, а не 12 жовтня 2020 року, що підтверджено належним чином завіреною копією постанови та листом голови Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіної О.В. від 15 грудня 2023 року № 03-35/52/2023, доданими до пояснень судді.

Також Комісією встановлено, що 15 лютого 2018 року Ступаку С.В. надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю один день за сімейними обставинами, підставою надання такої відпустки стала заява судді від 15 лютого 2018 року. Це підтверджується листом голови Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіної О.В. від 15 грудня 2023 року № 03-35/52/2023 та заявою судді від 15 лютого 2018 року, доданими до пояснень.

При цьому, як вбачається з ухвали, постановленої 15 лютого 2018 року у справі № 210/2039/16-ц, розгляд справи здійснювався у відкритому судовому засіданні за участю сторін.

Комісія бере до уваги пояснення судді та вважає підтвердженим, що 15 лютого 2018 року в першій половині дня він розглядав справу, а в другій половині написав заяву про відпустку без збереження заробітної плати через сімейні обставини.

При дослідженні повідомлених ГРД обставин, які призвели до судової тяганини, внаслідок чого правопорушники уникли відповідальності за порушення, передбачені статтями 130, 173-2 КУпАП, Комісією встановлено таке.

У провадженні судді Ступака С.В. перебували справи №№ 210/1758/17, 210/1235/17, 210/1238/17, 210/362/17, 210/2696/20, 210/4426/20, 210/5320/17, 210/3568/20, 210/6546/18, 210/3864/20, 210/4748/18, 210/4862/18, 210/3295/17, 210/1409/17, 210/1843/17, 210/2504/18, 210/6149/18, 210/1720/18, 210/2850/18, 210/2505/18 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Також у провадженні судді Ступака С.В. перебували справи №№ 210/3263/17, 210/4654/18, 210/4785/18, 210/4786/18, 210/6185/18, 210/4781/18, 210/209/20, 210/6638/19, 210/2730/20, 210/2962/20, 197/548/20, 197/563/20, 197/556/20, 197/552/20, 197/639/20 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП.

За результатами розгляду вказаних справ ухвалено постанови про закриття провадження в справах першої категорії у зв’язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності та у справах другої категорії у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

На думку ГРД, прийняття таких рішень зумовлено безпідставним затягуванням суддею розгляду справ.

Як зазначено у висновку ГРД, протоколи щодо порушення статті 130 КУпАП надійшли на адресу суду у десятиденний строк з моменту їх складення, а отже, у судді було достатньо часу для розгляду справ. Однак справи до судового розгляду призначалися через місяць після надходження протоколів.

Більша частина протоколів щодо порушення статті 173-2 КУпАП надходила до суду протягом 30–35 днів, що ускладнювало розгляд таких спарв з дотриманням строків, передбачених нормами статті 38 КУпАП. Окремо ГРД звертає увагу на справу, в якій об’єднано вісім інших справ щодо притягнення до відповідальності однієї особи. У цій справі особу звільнили від адміністративної відповідальності у зв’язку з неявкою у три засідання.

Суддя Ступак С.В. в поясненнях указав на наявність об’єктивних причин та обставин, які унеможливили розгляд цих справ у строки, передбачені статтею 38 КУпАП, а саме на необхідність забезпечити своєчасне та належне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи.

На підтвердження вказаних обставин суддя надав лист голови Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіної О.В. від 15 грудня 2023 року № 03-35/52/2023, в якому детально описано рух кожної справи.

Так, статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).

Водночас статтею 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) встановлено строки накладення адміністративних стягнень. Зокрема, частиною другою цієї статті передбачалось, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 цього Кодексу строків виключає здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення та є підставою для його закриття (пункт 7 статті 247 КУпАП).

Стосовно справ про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, встановлено таке.

Згідно з інформацією, що міститься у листі голови Дзержинського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області Чайкіної О.В. від 15 грудня 2023 року № 03-35/52/2023, розгляд справ №№ 210/1758/17, 210/1235/17, 210/1238/17, 210/362/17, 210/2696/20, 210/4426/20, 210/5320/17, 210/3568/20, 210/6546/18, 210/3864/20, 210/4748/18, 210/4862/18, 210/3295/17, 210/1409/17, 210/1843/17, 210/2504/18, 210/6149/18, 210/1720/18, 210/2850/18, 210/2505/18 неодноразово відкладався через низку причин.

Зокрема, виникали ситуації, коли особи, які притягалися до відповідальності, не з’являлись у судові засідання, перебували на лікарняних, а також не було підтверджене належне їх повідомлення про дату, час та місце судового засідання. Такі обставини спричиняли повторні відкладення розгляду справ, зумовлюючи необхідність подальших процесуальних дій для вирішення цих справ.

Комісія враховує аргументи судді, що право особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності, бути присутнім у судовому засіданні гарантовано чинним національним законодавством, міжнародними актами та практикою їх застосування.

Стосовно справ про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, встановлено таке.

Згідно з частиною другою статті 268 КУпАП (в редакції, яка діяла на момент винесення рішень у вказаних справах) при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4, 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Під час розгляду справ визначеної категорії суддею вживались заходи з метою уникнення пропуску строків розгляду справ. Зокрема, забезпечення явки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, у судове засідання здійснювалося шляхом направлення листів та видачі постанов про необхідність застосувати органом поліції приводу – примусового доставлення відповідних осіб у судове засідання. У випадках, якщо органу поліції не вдавалося забезпечити явку осіб та виконати привід, після завершення строків, передбачених статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення, суддею приймались рішення про закриття справи відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП.

Факт застосування у даних справах заходів процесуального примусу – приводу через органи внутрішніх справ підтверджується інформацією з ЄДРСР.

З огляду на досліджені обставини Комісія не вбачає підстав для висновку, що суддя при розгляді вказаних у висновку ГРД справ про адміністративні правопорушення допускав судову тяганину чи в інший спосіб без поважних причин зволікав із ухваленням рішень. В усіх досліджених Комісією випадках причини відкладення судових засідань мали об’єктивний характер та не залежали від поведінки судді.

Стосовно допущення суддею Ступаком С.В. істотних порушень правил процесу під час розгляду справи № 210/3295/17 Комісія зауважує таке.

Так, постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2017 року у справі № 210/3295/17 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП.

ГРД зазначає, що на момент ухвалення постанови від 30 жовтня 2017 року у справі № 210/3295/17 строк для притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився. В обґрунтування свого твердження ГРД посилається на постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 січня 2020 року у справі № 607/21854/19, в якій зазначено: «У своєму клопотанні про поновлення строку особа вказує, що оскільки останній день оскарження рішення місцевого суду припадав на вихідний день, тому останнім днем оскарження слід вважати перший після вихідного робочий день».

Суддя висловив незгоду із застосуванням практики Тернопільського апеляційного суду до спірних правовідносин, адже це стосується процесуальних строків щодо оскарження судових рішень і в даному випадку трактується на користь особи (з приводу прав такої особи щодо доступу до правосуддя). Окремо він зазначив, що вихід суду за межі строків, які були чітко передбачені КУпАП, було б перевищенням службових повноважень судді, що могло бути наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальності, або до кримінальної відповідальності за статтею 375 Кримінального кодексу України (яка діяла на той час).

Суддя зіслався на актуальну на момент розгляду справи судову практику Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2016 року у справі № 202/5511/16-п, яка спростовує твердження ГРД.

Оцінюючи вказані обставини, Комісія зауважує, що посилання ГРД є безпідставними, постанова Тернопільського апеляційного суду від 09 січня 2020 року у справі № 607/21854/19 не підлягала застосуванню до вказаних правовідносин, оскільки стосується дотримання процесуальних строків для оскарження судових рішень, які є іншими за своєю правовою природою на відміну від строків накладення адміністративного стягнення.

Стосовно отримання суддею майна, доходу або вигоди, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви, встановлено таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції станом на 03 серпня 2017 року) особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:

1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 01 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону № 1700-VII подарунком є грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларації за 2017 рік Ступак С.В. зазначає право безоплатного користування квартирою в місті Кривий Ріг (з 12 серпня 2017 року), власницею якої є ОСОБА_2.

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларацій за 2018–2022 роки суддя зазначає право безоплатного користування квартирою в місті Кривий Ріг (з 01 січня 2018 року), власником якої є ОСОБА_3.

Як стверджує ГРД, суддя не надав достатньої інформації про умови, за яких він отримав можливість безкоштовного користування квартирами від двох осіб, що не є його близькими родичами.

Суддя вказав, що користувався вказаними квартирами за усними домовленостями (через знайомого батька, місцевого мешканця міста Кривого Рогу) про оплату лише комунальних послуг, оскільки на той час в них ніхто не мешкав. Іншими словами, суддя був зацікавлений у житлі за символічну суму, не більше 1000 гривень.

Оцінивши вказані вище обставини, Комісія вважає надані пояснення та наведені під час співбесіди аргументи щодо безоплатного користування майном не переконливими.

Комісія зауважує, що відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль, для того щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (рішення Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/219/17).

Наведені факти, на переконання Комісії, не можуть вважатись достатніми для визнання судді недоброчесним, проте все ж негативно впливають на оцінку вказаного критерію, оскільки свідчать про недостатні зусилля судді для дотримання високого стандарту поведінки.

Стосовно заниження вартості майна члена сім’ї Комісією встановлено таке.

У розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» Декларацій за 2016–2017 роки вказано транспортний засіб – автомобіль марки «Nissan Teana», 2008 року випуску. Датою набуття вказано 20 жовтня 2015 року, вартість 75 000,00 грн.

ГРД вказує на суттєву різницю між вартістю автомобіля, зазначеною в Деклараціях, та пропозицією ціни на ринку, що під кутом зору стороннього спостерігача викликає обґрунтований сумнів щодо достовірності зазначеної вартості легкового автомобіля.

Суддя зауважує, що в 2015 році його дружина (на цей момент колишня) ОСОБА_4 придбала транспортний засіб марки «Nissan Teana», 2008 року випуску. Такий автомобіль коштував 75 000,00 грн з огляду на те, що в ньому було пошкоджено коробку передач (вариатор), салон вказаного автомобіля потребував повної заміни. Тому, враховуючи рік випуску та стан автомобіля, було проведено відповідну оцінку реальної його вартості, яка становила 75 000,00 грн. Крім того, для підтвердження вартості вказаного автомобіля суддя зіслався на наявну у ОСОБА_4 копію довідки-рахунку, де чітко зазначено суму 75 000,00 грн, та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Оцінивши вказані вище обставини, Комісія вважає надані пояснення та наведені під час співбесіди аргументи непереконливими. Втім, вони не можуть вважатися достатніми для визнання судді недоброчесним, проте все ж негативно впливають на оцінку вказаного критерію.

Відсутність переконливої інформації про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ, легальних доходів (його, членів сім’ї чи близьких осіб), на думку розсудливого спостерігача, викликає сумніви щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ у 2016–2018 роках.

На підставі дослідження відомостей про отримані доходи, вказаних у Деклараціях за 2015–2020 роки, встановлено таке.

Загальний дохід сім’ї судді за 2016 рік становив 548 800,00 грн. Грошові активи дружини ОСОБА_4 становили 200 000,00 грн, 1735 $, 11139 $, 30 000 $, грошові активи судді – 10 000 $.

Загальний дохід сім’ї судді за 2017 рік становив 423 022,00 грн. Грошові активи дружини ОСОБА_4 – 35 000 $, 86 270,00 грн.

Загальний дохід сім’ї судді за 2018 рік становив 561 508,00 грн. Грошові активи дружини ОСОБА_4 – 40 000 $, 350 000,00 грн.

У ГРД виникли сумніви щодо заощаджених грошових активів, зокрема дружини судді (на цей момент колишньої) ОСОБА_4, адже її дохід за 2013–2015 роки становив 10 198,00 грн.

Суддя заявив, що грошові активи не були задекларовані до 2016 року через відсутність розділу/пункту, який би стосувався наявності у декларанта грошових коштів, які лишаються станом на кінець звітного періоду.

Оцінивши твердження ГРД та пояснення судді, Комісія зауважує, що форма декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, яка подавалася, була затверджена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» і дійсно не передбачала декларування грошових активів (заощаджень) декларанта або членів його сім`ї на кінець звітного періоду.

Стосовно коштів, заощаджених дружиною судді ОСОБА_4, Комісією встановлено, що з серпня 2017 року суддя не підтримує сімейних стосунків із дружиною, має окремий бюджет, спільним побутом не пов’язаний, про що зазначалось у декларації родинних зв’язків за 2018–2022 роки. Інформацію про майно/отримані доходи/грошові активи дружини суддею взято з Декларацій, розміщених нею на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК).

Стосовно інформації про притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення частини першої статті 122 КУпАП у 2016 році, яку не відображено у деклараціях доброчесності за 2016–2018 роки, суддя визнав помилку та просив врахувати відсутність намірів приховати зазначені відомості.

Комісія погоджується із аргументами Ступака С.В., адже в анкеті судді, поданій 19 червня 2018 року, ним зазначено факт притягнення його до відповідальності за порушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП (зупинка транспортного засобу в забороненому місці). Крім того, Комісія враховує те, що штраф був добровільно сплачений суддею.

Стосовно інформації про недекларування у 2016 році права користування автомобілем, встановлено таке.

В анкеті Ступак С.В. зазначив, що у 2016 році його притягнуто до відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП (порушення вимог державних знаків), при цьому за звітний 2016 рік ним не задекларовано жодного транспортного засобу на праві власності/користування.

У своїх поясненнях суддя зазначив, що з січня 2016 року до серпня 2016 року він користувався транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander», який був зареєстрований на його дружину ОСОБА_4.

Відповідно до пункту 11 Роз’яснень НАЗК, затверджених рішенням від 11 серпня 2016 року № 3 (зі змінами від 16 березня 2017 року № 85), більшість об’єктів декларування, зокрема і транспортні засоби, підлягали декларуванню за умови їх наявності у декларанта станом на останній день звітного періоду. Суддя зауважив, що припинив користуватися вказаним транспортним засобом задовго до останнього дня звітного періоду.

Комісія приймає пояснення судді та вважає їх вичерпними та достатніми для відхилення доводів ГРД у цій частині.

Стосовно інформації про візит батьків судді до російської федерації у 2017 році та публікації сумнівного відеоматеріалу у соціальній мережі «Фейсбук» сестрою судді, яка проживає в російській федерації, Комісія з’ясувала таке.

Батьки судді декілька разів відвідували сестру судді, зокрема у 2017 році. Після 24 лютого 2022 року ні суддя, ні його батьки не відвідували територію росії.

На сьогодні, за словами судді, члени сім’ї підтримують нормальні родинні зв’язки за допомогою застосунку «Viber».

Суддя зазначив, що він не знав про публікацію сестри, оскільки вона не повідомляла його про це.

Оцінивши такі обставини, Комісія не виявила фактів, що свідчили б про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Стосовно інформації про часткове недекларування майнових прав (зокрема права користування майном) за 2017–2021 роки встановлено таке.

Відповідно до абзацу шістнадцятого частини першої статті 1 Закону № 1700-VII (в редакції від 03 серпня 2017 року) члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII (в редакції від 03 серпня 2017 року) передбачено, що у Декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

У розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» Декларації за 2017 рік суддя зазначив дружину – ОСОБА_4 та сина – ОСОБА_5, проте не вказав інформацію щодо їх права користування майном.

У розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» Декларації за 2018 рік суддя зазначив дружину – ОСОБА_4, сина – ОСОБА_5 та доньку – ОСОБА_6, проте не вказав інформацію щодо їх права користування майном.

У розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» Декларації за 2019 рік суддя зазначив дружину – ОСОБА_7, сина – ОСОБА_5 і доньку – ОСОБА_6 (від попереднього шлюбу зі ОСОБА_4), двох синів – ОСОБА_8, ОСОБА_9 (від попереднього шлюбу зі ОСОБА_10), проте не вказав інформацію щодо їх права користування майном.

У розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» Декларацій за 2020–2021 роки суддя зазначив дружину – ОСОБА_7, доньку – ОСОБА_11, сина – ОСОБА_5 та доньку – ОСОБА_6 (від попереднього шлюбу зі ОСОБА_4), двох синів – ОСОБА_8, ОСОБА_9 (від попереднього шлюбу зі ОСОБА_10).

Суддя вказав, що на момент подання Декларацій за 2017–2018 роки йому не було відомо про місце проживання дружини – ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5, оскільки з серпня 2017 року вони припинили будь-які відносини. У Деклараціях за 2019–2022 роки суддя також зазначав членів сім’ї, втім не вказував про майнові права дітей з огляду на відсутність такої інформації та напружені стосунки з їх колишніми дружинами.

Узагальнюючи інформацію, Комісія зазначає, що встановлені обставини у поєднанні з наданими суддею поясненнями та доказами, які їх підтверджують, впливають на загальну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас встановлені під час співбесіди та дослідження суддівського досьє факти, як кожен окремо, так і у сукупності, не можуть бути підставою для визнання судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступака С.В. таким, що не відповідає цим критеріям.

Отже, досліджені матеріали суддівського досьє, співбесіда із суддею Ступаком С.В. та надані ним пояснення, а також висновок про тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей дають підстави Комісії оцінити відповідність судді цим критеріям у 290 балів.

 

Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

Комісія, дослідивши досьє судді, заслухавши доповідача, надавши оцінку фактам, викладеним ГРД, та аргументам, наведеним Ступаком С.В., дійшла висновку, що доводи ГРД про невідповідність судді Ступака С.В. критеріям доброчесності та професійної етики не підтвердилися під час кваліфікаційного оцінювання.

За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Ступак С.В. у сукупності набрав 672,125 бала, що є достатнім для визнання його таким, що відповідає займаній посаді.

Відповідно до абзацу першого статті 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку ГРД набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, або у разі надходження до Комісії рішення ГРД про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене та керуючись нормами Конституції України, статтями 83–85, 93 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія 2 голосами – за, 1 – проти

вирішила:

Визначити, що суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступак Сергій Володимирович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 672,125 бала.

Визнати суддю Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступака Сергія Володимировича таким, що відповідає займаній посаді.

Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Питання щодо підтримки цього рішення винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

 

 

Головуючий                                                                                                                         Г.М. Шевчук

Члени Комісії:                                                                                                                     М.Б. Богоніс

                                                                                                                                            Н.Р. Кобецька