X

50/дп-23

Назва документа: 
Рішення
Дата створення документа: 
08.11.2023
Дата надходження документа: 
08.11.2023
Джерело інформації: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Галузь: 
Суддівське врядування
Тип, носій: 
Текстовий документ
Вид документа: 
Рішення
Форма зберігання: 
Паперова
Місце зберігання: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
08.11.2023
50/дп-23
Про розгляд повідомлення Ткаченка Олександра Васильовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Вищого антикорупційного суду Біцюком Андрієм Володимировичем у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2018 та 2019 роки

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сидоровича Р.М.,

членів Комісії: Волкової Л.М., Кидисюка Р.А. (доповідач), Омельяна О.С.,

розглянувши повідомлення Ткаченка Олександра Васильовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Вищого антикорупційного суду Біцюком Андрієм Володимировичем у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2018 та 2019 роки,

встановила:

До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 12 вересня 2023 року надійшло повідомлення Ткаченка Олександра Васильовича про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Вищого антикорупційного суду Біцюком Андрієм Володимировичем у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2018 та 2019 роки.

Заявник зазначає, що твердження судді в пункті 22 указаних декларацій про те, що «мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності», є недостовірними.

На підтвердження своїх доводів Ткаченко О.В. покликається на те, що суддею Заводського районного суду міста Миколаєва Біцюком А.В. внесено завідомо неправдиві відомості до рішення від 21 липня 2016 року у справі № 487/1004/16-ц, а саме: не зазначено фальшивих договору та квитанції від 22 серпня 1993 року, на підставі яких суддею визнано право власності АГК «Парма» на металевий гараж. Відтак, на думку заявника, суддя Біцюк А.В. здійснив службове підроблення, що може мати наслідком кримінальну відповідальність відповідно до статті 366 Кримінального кодексу України. Водночас унаслідок внесення суддею Біцюком А.В. завідомо недостовірних відомостей до рішення від 21 липня 2016 року, зокрема, про наявність у заявника гаража, придбаного АГК «Парма» у МП «Парма» за договором від 22 серпня 1993 року, Етична рада визнала Ткаченка О.В. недоброчесним для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя (рішення Етичної ради від 01 листопада 2022 року № 73).

Крім того, заявник стверджує, що суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Біцюк А.В. в ухвалі від 07 червня 2018 року у справі № 487/5705/16 вніс завідомо недостовірні відомості про те, що АГК «Парма» передавав у користування Ткаченку О.В. металевий гараж, а також відмовився розглядати клопотання про роз’яснення рішення від 21 липня 2016 року. Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Біцюк А.В. 29 березня 2019 року постановив, на думку заявника, незаконну ухвалу про зупинення провадження у справі № 487/5524/18 без повідомлення позивача – Ткаченка О.В.

Заявник в засідання з’явився, надав додаткові усні пояснення по суті поданого повідомлення.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.

Форму декларації доброчесності судді затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16.

Частиною другою статті 62 Закону передбачено, що декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

Згідно з пунктом 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18), у декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року.

Відповідно до частини шостої статті 62 Закону в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.

У пункті 22 декларацій доброчесності судді за 2016, 2018 та 2019 роки Біцюк А.В. підтвердив, що «мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності».

Стосовно вказаних обставин суддя Біцюк А.В. надав письмові пояснення, у яких підтвердив достовірність та повноту викладених у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2018 та 2019 роки тверджень та зазначив, що викладені в повідомленні Ткаченка О.В. відомості мають суб’єктивний характер і не спростовують достовірність/повноту задекларованих відомостей.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 106 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

Відповідно до частини сьомої статті 62 Закону неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим законом.

За змістом наведених норм Закону вказаний дисциплінарний проступок може мати місце лише у випадку внесення суддею до декларації доброчесності судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень.

Наведені Ткаченком О.В. у повідомленні про недостовірність відомостей або тверджень, указаних суддею Біцюком А.В. у деклараціях доброчесності за 2016, 2018 та 2019 роки, обставини і доводи свідчать про фактичну незгоду із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.

Комісія звертає увагу заявника, що незгода з рішенням судді, неправильне застосування суддею норм матеріального чи/та процесуального права, неправильне встановлення чи невстановлення тих чи інших обставин справи, що стали підставою для прийняття рішення, неправильна оцінка доказів, долучених до матеріалів справи, не може слугувати підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а може бути підставою для оскарження відповідного рішення.

Відповідно до чинного законодавства України Вища кваліфікаційна комісія суддів України не наділена повноваженнями перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суду не може підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур.

Підпунктом 184.3 пункту 184 параграфу 11 «Проведення перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді)» Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13 жовтня 2016 року №  81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) передбачено, що за результатами розгляду питання про недостовірність або неповноту відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) або декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) відповідно, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі Колегії може ухвалити рішення про непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею (кандидатом на посаду судді) у декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) або декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді).

Урахувавши встановлені перевіркою обставини, надані суддею пояснення, дослідивши копії документів, Комісія дійшла висновку про непідтвердження інформації про недостовірність тверджень, указаних суддею Вищого антикорупційного суду Біцюком Андрієм Володимировичем у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2018 та 2019 роки. Відтак підстави для звернення до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи відсутні.

Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», параграфом 11 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

визнати непідтвердженою викладену в повідомленні Ткаченка Олександра Васильовича інформацію про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Вищого антикорупційного суду Біцюком Андрієм Володимировичем у деклараціях доброчесності судді за 2016, 2018 та 2019 роки.

Головуючий                                                                                                          Р.М. Сидорович

Члени Комісії:                                                                                                      Л.М. Волкова

                                                                                                                              Р.А. Кидисюк

                                                                                                                             О.С. Омельян