Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого - Патрюка М.В.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Устименко В.Є., Шилової Т.С., Щотки С.О.
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківського Любомира Михайловича за скаргами адвоката Руденка А.С. та народного депутата України Кривенка В.М.,
встановила:
У жовтні 2014 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) надійшла скарга адвоката Руденка А.С., в якій він зазначає про порушення суддею Битківським Л.М. правил територіальної підсудності під час розгляду цивільної справи про стягнення боргу з ОСОБА_1.
Також Руденко А.С. вказує на відмову його довірителю ОСОБА_2 у доступі до правосуддя у зв’язку з визнанням суддею Битківським Л.М. мирової угоди, укладеної її чоловіком ОСОБА_1 на стадії виконання судового рішення у зазначеній справі. Вказує, що суддя не з’ясував чи не будуть порушені права ОСОБА_2 як співвласника майна, яке згідно цієї мирової угоди підлягало передачі в рахунок боргу.
Окрім іншого, Руденко А.С. вказує на помилку в даті ухвали про визнання мирової угоди, розміщеній в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що, на його думку, свідчить про намагання судді приховати цю ухвалу.
З огляду на зазначене, просить притягнути суддю Битківського Л.М. до дисциплінарної відповідальності.
Таку ж скаргу Руденка А.С. у грудні 2014 року направив до Комісії народний депутат України Кривенко В.М. та у своєму зверненні просив розглянути її відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 Розділу II цього Закону «Прикінцеві та перехідні положення», розгляд заяв і скарг поданих, а дисциплінарних проваджень щодо суддів розпочатих до набрання ним чинності здійснюється відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року № 2453-VІ (далі - Закон).
Відповідно до статті 86 Закону, членом Комісії Весельською Т.Ф. проведено перевірку викладених у скаргах даних та обставин.
Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідь члена Комісії, проаналізувавши її висновок, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Битківського Л.М. необхідно відмовити з таких підстав.
У провадження судді Битківського Л.М. 9 грудня 2013 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення 1 300 000 гривень боргу за договором позики (справа № 338/2342/13-ц).
Ухвалою цього судді від 12 грудня 2013 року відкрито провадження у справі.
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 грудня 2013 року позов задоволено, оскільки відповідач його повністю визнав.
У своїй скарзі Руденко А.С. вказує, що суддя не мав права відкривати провадження у справі, оскільки на день постановлення ухвали про відкриття у нього була відсутня інформація про реєстрацію місця проживання відповідача у Богородчанському районі Івано-Франківської області. При цьому Руденко А.С. зазначив, що сторони у цій справі постійно проживають у місті Києві, а зміна реєстрації місця проживання ОСОБА_1 пов’язана з початком розгляду Оболонським районним судом міста Києва справи про поділ майна подружжя.
Згідно з частиною третьою статті 122 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи про стягнення боргу; далі - ЦПК України), у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Частиною четвертою статті 122 ЦПК України визначено, що питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Як вже встановлено, позовна заява про стягнення боргу з ОСОБА_1 надійшла до суду 9 грудня 2013 року.
Цього ж дня, на виконання вимог процесуального закону, суддя Битківський Л.М. направив до Богородчанського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (далі - Богородчанський РС УДМС) запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1.
Однак, як пояснив суддя, протягом дня 12 грудня 2013 року така інформація у його розпорядження не надійшла. Разом з тим, до позовної заяви було додано копію паспорта відповідача, згідно якої вбачалося, що він 29 листопада 2013 року був зареєстрований у смт Богородчани, АДРЕСА_1. З огляду на зазначене, суддя вважав за можливе відкрити провадження у справі, оскільки справа підсудна Богородчанському районному суду Івано-Франківської області.
Водночас, з матеріалів перевірки вбачається, що 12 грудня 2013 року у відповідь на запит щодо місця проживання відповідача до суду надійшла довідка, в якій зазначено, що згідно адресно-довідкової картотеки Богородчанського РС УДМС ОСОБА_1 у цьому районі не зареєстрований.
Стосовно зазначених обставин суддя пояснив, що до матеріалів справи цю довідку було долучено після постановлення ним ухвали про відкриття провадження у справі. Інформація ж про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 уточнювалася під час розгляду справи по суті. Так, було встановлено, що зазначена довідка Богородчанського РС УДМС не відповідала дійсності, а факт реєстрації місця проживання відповідача у смт Богородчанах підтвердився.
Також суддя зауважив, що про ці обставини достеменно відомо й Руденку А.С., який, діючи в інтересах ОСОБА_2, у червні 2014 року звертався до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 та вказав ту ж адресу проживання відповідача, що і ОСОБА_3 у позовній заяві про стягнення боргу.
З огляду на викладене, доводи заявників про порушення суддею Битківським Л.М. правил територіальної підсудності під час розгляду справи про стягнення боргу з ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження.
Окрім іншого, Руденко А.С. вказує на відмову ОСОБА_2 у доступі до правосуддя у зв’язку з визнанням суддею Битківським Л.М. мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на стадії виконання рішення суду від 25 грудня 2013 року. Це порушення обґрунтовує тим, що суддя не з’ясував чи не будуть порушені права ОСОБА_2 як співвласника майна, яке згідно цієї мирової угоди підлягало передачі в рахунок боргу.
Згідно ухвали суду від 3 лютого 2014 року про визнання мирової угоди, ОСОБА_1 зобов’язувався передати ОСОБА_3 дві земельні ділянки для будівництва та обслуговування комплексу готелів.
З цією ухвалою не погодилась ОСОБА_2, оскаржила її в апеляційному порядку і вона була скасована ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2014 року як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Ці порушення полягали в тому, що суд першої інстанції належним чином не з’ясував чи умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують прав чи інтересів інших осіб.
Так, апеляційний суд, зокрема, встановив, що земельні ділянки, які передавалися ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу були придбані ним та його дружиною за час перебування у шлюбі. На час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 справи про поділ спільного майна подружжя перебували на розгляді в Оболонському районному суді міста Києва.
Суддя Битківський Л.М. пояснив, що на підставі наявних у справі доказів було встановлено відсутність будь-яких обтяжень стосовно земельних ділянок, які підлягали передачі згідно мирової угоди. Крім того, під час судового засідання 3 лютого 2014 року він неодноразово запитував представника ОСОБА_1 щодо можливого порушення прав інших осіб у разі визнання судом такої мирової угоди. На всі поставлені питання судом отримано відповіді про відсутність вірогідності таких порушень, що підтверджується технічним записом судового засідання. Жодних відомостей стосовно придбання зазначених земельних ділянок ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі у суду не було.
Згідно з частиною другою статті 83 Закону, скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.
Тож, оскільки неналежного ставлення судді Битківського Л.М. до своїх службових обов’язків чи умисного порушення ним правових норм у зв’язку із затвердження мирової угоди не встановлено, підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з цієї підстави - відсутні.
ОСОБА_2 ж скористалася своїм правом на оскарження ухвали суду від 3 лютого 2014 року в апеляційному порядку, її скаргу було задоволено, а порушені права відновлено (після скасування ухвали від 3 лютого 2014 року у задоволенні заяви державного виконавця про визнання мирової угоди відмовлено).
Окрім іншого, Руденко А.С. вказує на помилку в даті ухвали про затвердження мирової угоди, розміщеній в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР), що, на його думку, свідчить про намагання судді Битківського Л.М. приховати цю ухвалу.
Стосовно цих обставин, суддя пояснив, що під час підписання зазначеної ухвали для відправки її до ЄДРСР ним була допущена описка - замість «3 лютого 2014 р.» вказано «3 лютого 2013 р.»
ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про виправлення такої описки, а також описки у даті укладення мирової угоди (з «14.01.2011» на «14.01.2014»).
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 2 вересня 2014 року ці описки виправлено.
Проте, ця ухвала була скасована ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2014 року в частині зміни дати ухвали про визнання мирової угоди. Апеляційним судом встановлено, що помилка допущена лише в ухвалі, що міститься в ЄДРСР, тоді як в оригіналі ухвали, що знаходиться в матеріалах справи, її дата зазначена вірно.
Поряд з цим, перевіркою встановлено, що ухвала від 3 лютого 2014 року була повторно внесена до ЄДРСР з правильною датою (реєстраційний номер 44856962).
З огляду на викладене, допущення суддею описки під час підписання ухвали про визнання мирової угоди для відправки її до ЄДРСР не свідчить про умисне приховування її від сторін та не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частиною четвертою статті 84 Закону, дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Оскільки доводи заявників про порушення суддею Битківським Л.М. правил підсудності та відмови ОСОБА_2 у доступі до правосуддя під час розгляду справи № 338/2342/13-ц не знайшли свого підтвердження, підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія, -
вирішила:
Відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківського Любомира Михайловича.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
