Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого ˗ Тітова Ю.Г.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка П.С., Устименко В.Є., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Львівської області Ванівського Олега Михайловича (за дії, вчиненні на посаді судді Галицького районного суду міста Львова) за зверненням Чорновола І.П.,
встановила:
У червні 2014 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшло звернення Чорновола І.П.
Заявник зазначає, що він у 2011 році звернувся до Галицького районного суду міста Львова з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення компенсації, за порушення авторського права, відшкодування моральної шкоди та зобов’язання вчинення дій. Розгляд справи відбувався під головуванням судді Ванівського О.М., який на час звернення заявника до Комісії працює суддею апеляційного суду Львівської області За клопотанням відповідачів ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 01 грудня 2011 року, постановленою під головуванням судді Ванівського О.М., призначено експертизу охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, проведення якої доручено провести Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України. За твердженням заявника, справа не була направлена суддею до експертної установи, про що свідчить відповідь, що надійшла з цієї установи на його запит у 2014 році. У листі йшлося про те, що на адресу Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України не надходило цивільної справи № 2-1694/11 з Галицького районного суду міста Львова. У скарзі до Комісії Чорновіл І.П. зазначає, що цивільна справа № 2-1694/11 на час його звернення у 2014 році до Галицького районного суду м. Львова була відсутня в суді, а отже, втрачена.
Вказані обставини заявник вважає порушенням його права доступу до правосуддя та порушує питання про дисциплінарну відповідальність судді апеляційного суду Львівської області Ванівського О.М. за дії, які вчиненні ним на посаді судді Галицького районного суду м. Львова.
28.03.2015 набрав чинності Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд", яким Закон України "Про судоустрій і статус суддів" викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 розділу II цього закону (Прикінцеві та перехідні положення), заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного провадження.
Ураховуючи наведене, дисциплінарне провадження за цією скаргою здійснюється за Законом України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції 2010 року.
Відповідно до статті 86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні фактів та обставин.
Розглянувши зібрані у процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Ванівського О.М. необхідно відмовити з таких підстав.
Установлено, що під час роботи на посаді судді Галицького районного суду міста Львова у провадженні судді Ванівського О.М. перебувала на розгляді цивільна справа № 2-1694/11 за позовною заявою Чорновола І.П. до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення компенсації за порушення авторського права, відшкодування моральної шкоди та зобов’язання вчинити дії.
У судовому засіданні 01 грудня 2011 року суддею Ванівським О.М. постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання відповідачів про призначення судової експертизи, призначено експертизу охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності. Проведення експертизи доручено Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України у м. Києві.
Із пояснень судді Ванівського О.М., що надійшли до Комісії 29 вересня 2014 року, убачається, що він виконав усі вимоги цивільного процесуального закону під час розгляду цивільної справи за позовом Чорновола І.П., згідно з ухвалою суду про призначення судової експертизи цивільна справа у двох томах разом із ухвалою суду та двома дисками направлена канцелярією суду до Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України. На підтвердження зазначеного суддя Ванівський О.М. надав копію списку відправлення рекомендованої кореспонденції суду за № 7901809868110 від 23 грудня 2011 року. Про направлення матеріалів цивільної справи до експертної установи, за твердженням судді, свідчить і лист від 29 травня 2014 року, адресований позивачу Чорноволу І.П., від голови Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р. Зі змісту листа вбачається, що суд надсилав цивільну справу № 2-1694/11 до Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України разом із ухвалою суду про призначення судової експертизи. Крім того, у листі йдеться про те, що на адресу суду не надходило будь-які повідомлення чи запити від вказаної вище експертної установи щодо цивільної справи, про яку йдеться у зверненні Чорновола І.П.
Крім того, під час проведення Комісією перевірки головою Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р. надано додаткову інформацію, згідно з якою суддю Ванівського О.М. з 30 вересня 2013 року виключено зі штату Галицького районного суду міста Львова у порядку переведення до апеляційного суду Львівської області у зв’язку з обранням на посаду судді апеляційного суду Львівської області. У вказаному повідомленні голови суду йдеться про те, що на підставі розпорядження № 97 від 14 жовтня 2013 року керівника апарату Галицького районного суду міста Львова Кащія В .В., 15 жовтня 2013 року здійснено повторний авторозподіл цивільної справи № 2-1694/11 та визначено головуючим суддею суддю Стрельбицького В.В.
25 лютого 2014 року суддею Стрельбицьким В.В. здійснювався запит до Науково - дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України з проханням повідомити про хід проведення експертизи у вказаній справі. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, вказаний запит адресат отримав 06 березня 2014 року, однак відповідь з експертної установи до суду не надійшла. 05 травня 2014 року суддя Стрельбицький В.В. направив запит до Львівського Поштамту, в якому суд запросив інформацію щодо рекомендованого листа №7901809916734, який скеровувався на адресу Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Боженка, 11) 23 грудня 2011 року, а саме: чи було цей рекомендований лист вручено одержувачу; якщо вручено коли і кому; на яку адресу скероване поштове відправлення. Крім цього, суд просив надати будь-яку іншу інформацію стосовно даного поштового відправлення.
12 травня 2014 року до суду надійшла відповідь заступника начальника Поштамту - ЦПЗ № 1 Радкевич Г.Г., в якій вказано, що надати інформацію про надходження та вручення реєстрованого поштового відправлення за 23 грудня 2011 року немає можливості, оскільки документи знищені через закінчення терміну їх зберігання, який становить 1 рік. 07 травня 2014 року Чорновол І.П. подав заяву до суду щодо зникнення справи № 2-1694/11.
Листом від голови Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. 29 травня 2014 року позивача повідомлено про те, що проведеною перевіркою всієї вхідної, вихідної кореспонденції за період з 01 грудня 2011 року по 29 лютого 2012 року та наявних оригіналів копій документів встановлено, що відповідно до списку рекомендованої кореспонденції для відправлення від 23 грудня 2011 року за № 7901809868110 з поштового відділення № 18 м. Львова на адресу Науково- дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України (м. Київ, вул. Боженка, 11, корп.4,13 поверх) було відправлено матеріали цивільної справи № 2-1694/11 (два томи, два диски, копія ухвали від 01 грудня 2011 року) за позовом Чорновола І.П. Також вказаним листом повідомлено Чорновола І.П., що перевіркою реєстрації вхідної кореспонденції суду від 24 січня по 29 лютого 2012 року за результатами пошуку не знайшло свого підтвердження отримання судом листа № 26 від 24 січня 2012 року від Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України.
25 червня 2014 року справа, про яку йдеться у зверненні, повернулася з Інституту інтелектуальної власності НУ "Одеська юридична академія" в м. Києві (адреса: м. Київ, вул. Урицького, 45) без супровідного листа та за відсутності проведення експертизи.
Ухвалою від 25 червня 2014 року провадження у справі було відновлено та призначено до судового розгляду на 01 липня 2014 року.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 червня 2015 року судом визнано мирову, укладену між сторонами, а провадження у справі закрито. Зазначена ухвала суду не оскаржувалася сторонами та вступила в законну силу.
Матеріали перевірки вказують на те, що цивільну справу № 2- 1694/11 було направлено Галицьким районним судом м. Львова до експертної установи відразу ж після постановления ухвали суду про вчинення цієї процесуальної дії. Згідно з вимогами Інструкції з діловодства у місцевому суді, яка діяла на момент розгляду справи суддею Ванівським О.М., безпосереднє направлення судових справ до експертної установи здійснювалося працівниками апарату суду.
Перевіркою не встановлено жодних відомостей, які б свідчили про недбале ставлення судді Ванівського О.М. до своїх обов’язків щодо розгляду цивільної справи за позовом Чорновола І.П. чи перешкоджання позивачу у доступі до правосуддя під час виконання вимог постановленої суддею ухвали про призначення судової експертизи у справі та направлення матеріалів справи до експертної установи. Заявник реалізував своє право доступу до правосуддя, уклавши мирову угоду з відповідачем, яка на момент здійснення перевірки вступила в законну силу.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Оскільки в діях судді Ванівського О.М., не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції 2010 року, Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Львівської області Ванівського Олега Михайловича (за дії, вчинені на посаді судді Галицького районного суду міста Львова) за зверненням Чорновола І.П.
Головуючий Ю.Г. Тітов
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
