Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:
головуючого - Патрюка М.В. - доповідача,
членів Комісії: Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Прилипка С.М., Устименко В.Є.,
розглянувши дисциплінарну справу, відкриту стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатної Лілії Володимирівни за зверненням Гіля А.О.,
встановила:
У жовтні 2015 року на адресу Комісії надійшло звернення Гіля А.О. щодо поведінки судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатної Л.В.
Заявник зазначає, що суддя Делікатна Л.В. 20 серпня 2015 року постановила ухвалу про відмову у задоволенні скарги заявника на бездіяльність прокуратури Тернопільської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зазначивши, що заявник не надав суду достатніх доказів, які б вказували на смерть людини. На думку заявника, сповіщення про загибель людини вже є підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а під час розслідування органами досудового розслідування повинні встановлюватися факти кримінального правопорушення, що призвели до загибелі людини.
З урахуванням викладених обставин заявник просить Комісію притягнути суддю Делікатну Л.В. до відповідальності за порушення присяги судді.
За результатами розгляду висновку члена Комісії та зібраних у процесі перевірки матеріалів Комісією 23 лютого 2016 року прийнято рішення № 481/дп-16 про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатної Л.В. за зверненням Гіля А.О.
Комісією встановлено, що Указом Президента України від 06 червня 2011 року № 643/2011 Делікатну Лілію Володимирівну призначено на посаду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області строком на п’ять років.
До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 24 червня 2015 року надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Тернопільської області, в обґрунтування якої заявник зазначив, що 15 червня 2015 року ним подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 240 Кримінального кодексу України, посилаючись на трагічну загибель жителя села Залісся ОСОБА_2 у липні 2011 року на території Білівської сільської ради Тернопільської області в незареєстрованому піщаному кар’єрі при добуванні піску. Заявник просив прокурора Тернопільської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вказане кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування. Проте станом на 24 червня 2015 року всупереч вимогам досудове розслідування за заявою заявника не розпочато.
Слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатною Л.В. 20 серпня 2015 року постановлено ухвалу у справі № 607/11108/15-к, якою відмовлено у задоволенні вказаної скарги з таких підстав.
Положення частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України зобов’язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Положення статті 214 Кримінального процесуального кодексу України перебувають у взаємозв’язку з частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
До того ж підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об’єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов’язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Ураховуючи, що ОСОБА_1 у своїй заяві про кримінальне правопорушення не навів об’єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, при тому, що заявником у ній не зазначено норми якого саме нормативно-правового акту порушено, в.о прокурора Чортківського району Тернопільської області дійшов вірного висновку про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У своїх письмових поясненнях суддя Делікатна Л.В. зазначила, що при розгляді скарги ОСОБА_1 та прийнятті рішення за результатами її розгляду враховано документи, долучені прокурором у судовому засіданні, згідно з якими за фактом смерті ОСОБА_2, що мала місце 22 липня 2011 року, СВ Чортківського РВ УМВС України в Тернопільській області проводилася перевірка. Під час цієї перевірки були опитані свідки, зібрані інші письмові докази, за результатом чого 24 липня 2011 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи з підстав відсутності фактичних даних, які б вказували на те, що смерть ОСОБА_2 настала від насильницьких дій і до його смерті можуть бути причетні сторонні особи. При вирішенні скарги ОСОБА_1 нею було враховано, що повідомлення про кримінальне правопорушення від 15 червня 2015 року, з яким заявник звернувся до прокуратури Тернопільської області, не відповідало вимогам статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки не містило викладу обставин, що могли свідчити про його вчинення. При цьому за фактом смерті ОСОБА_2 слідчими органами ще в липні 2011 року за нормами КПК України в редакції 1960 року проводилася перевірка, за результатами якої прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, яке не оскаржувалося та не скасовано. У зв’язку з цим вона дійшла висновку про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами, викладеними в повідомленні ОСОБА_1 від 15 червня 2015 року про кримінальне правопорушення.
Проте викладені у цих поясненнях обставини суддя Делікатна Л.В. у своїй ухвалі від 20 серпня 2015 року не навела.
На засіданні Комісії суддя Делікатна Л.В. підтримала надіслані нею до Комісії письмові пояснення та зазначила, що визнає свою провинну у неналежному мотивуванні постановленої нею ухвали. При цьому вказала, що вона мала на увазі факт відмови в порушенні кримінальної справи 24 липня 2011 року за обставин смерті громадянина ОСОБА_2, зазначивши про це у своїй ухвалі як доводи прокурора. Після отримання від Комісії копії звернення Гіля А.О. додатково переглянула ухвалу разом з матеріалами справи та зрозуміла, що допустила прикру помилку. Також зрозуміла, що при розгляді скарг, подібних скарзі ОСОБА_1, не логічно поєднувати положення статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та частини 1 статті 2 Кримінального кодексу України. Неналежного ставлення до службових обов’язків під час розгляду скарги ОСОБА_1 не допускала, але допустила помилку в оформленні ухвали, можливо через значне навантаження.
Заслухавши доповідача, суддю Делікатну Л.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Комісія дійшла висновку про необхідність припинення дисциплінарного провадження з таких підстав.
Відповідно до вимог частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно з частиною 5 статті 214 цього Кодексу до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
- дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
- прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
- інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
- короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
- попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
- прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
- інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Посилання в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2015 року у справі № 607/11108/15-к на те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, не відповідають вимогам статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки ці відомості встановлюються слідчим вже після внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також не відповідає цим вимогам посилання на частину 1 статті 2 Кримінального кодексу України, оскільки на етапі подання заяви про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення не вирішується питання щодо вчинення особою суспільно- небезпечного діяння, яке містить склад злочину.
За наданою головою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області характеристикою суддя Делікатна Л.В. зарекомендувала себе з позитивної сторони, грамотним, кваліфікованим юристом, сумлінно відноситься до виконання своїх службових обов’язків, принципова, чесна, працелюбна, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, користується авторитетом в колективі працівників суду, самокритично сприймає зауваження і вживає заходів до усунення недоліків у своїй роботі, до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Згідно з довідкою про показники роботи суддею Делікатною Л.В. у 2015 році розглянуто 1799 справ кримінального провадження, 16 цивільних справ, 52 адміністративні справи та 243 справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог частини 3 статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» якщо органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється з одночасним повідомленням про це заінтересованих осіб.
Ураховуючи визнання суддею Делікатною Л.В. неналежного мотивування постановленої нею ухвали, запевнення про недопущення в подальшому подібних порушень, позитивну характеристику та показники роботи судді, які свідчать про її значне навантаження, Комісія дійшла висновку про можливість припинення дисциплінарного провадження стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатної Л.В. та відсутність за наведених обставин підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Керуючись статтями 92-96, 101, 102, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати
вирішила:
дисциплінарне провадження стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатної Лілії Володимирівни припинити.
Рішення Комісії про припинення дисциплінарного провадження оскарженню не підлягає.
Члени Комісії: А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
