Міжнародні організації запропонували 12 кандидатур до складу Громадської ради міжнародних експертів

Три міжнародні організації надали Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію стосовно 12 кандидатур для обрання до складу Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), яка спрятиме Комісії у проведенні другого конкурсу на посади суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС), оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23.11.2023 № 145/зп-23.

Офіційний перелік експертів, рекомендованих міжнародними організаціями для призначення членами Громадської ради міжнародних експертів, надійшов до Комісії від Представництва Європейського Союзу в Україні 25 березня 2024 року.

Мета утворення ГРМЕ – надання оцінки доброчесності кандидатів на призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду, сприяння Комісії у підготовці відповідних рішень.

Кандидати рекомендовані Європейським Союзом (ЄС), Європейським бюро боротьби з шахрайством (OLAF) та Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD).

Запропоновані експерти мають досвід роботи суддями, прокурорами, адвокатами та суміжний досвід роботи в Естонії, Нідерландах, Сполучених Штатах Америки, Південно-Африканській Республіці, Республіці Словенія, Ірландії, Литві, Швейцарії, Канаді та Фінляндії.   

В листі зазначається, що міжнародні організації «намагалися знайти оптимальний баланс між фахівцями з досвідом здійснення судочинства та з досвідом підтримання обвинувачення, дотримуватися принципу рівномірного географічного представлення та ґендерного балансу».

«Запропоновані кандидати відповідають уciм критеріям i вимогам, визначеним Законом України «Про Вищий антикорупційний суд», мають значний професійний досвід роботи у справах, пов’язаних з корупцією, а також бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості й користуються авторитетом у суспільстві», – зазначено в листі.

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено, що кандидат до складу ГРМЕ повинен відповідати таким критеріям: мати бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, мати досвід роботи в інших країнах не менше ніж п’ять років із здійснення процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді чи здійснення судочинства у справах, пов’язаних з корупцією.

Члени Громадської ради міжнародних експертів призначаються строком на два роки і не можуть бути призначені повторно.

«Комісія забезпечить максимально прозору процедуру призначення членів ГРМЕ і переконана, що обрані члени будуть здатні забезпечити ефективну співпрацю в сучасних надскладних умовах», – зазначив заступник Голови Комісії Руслан Сидорович. Він також запевнив, що при відборі шістьох членів до складу ГРМЕ із запропонованих 12 кандидатів Комісія чітко керуватиметься критеріями, зазначеними у Законі України «Про Вищий антикорупційний суд». 

Нагадаємо, у грудні 2023 року за сприяння Міністерства закордонних справ України Комісія направила листи-запрошення до чотирьох міжнародних організацій (Рада Європи, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF)), визначених МЗС України, з якими Україна офіційно співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, щодо надання пропозицій стосовно кандидатур для призначення до складу Громадської ради міжнародних експертів.

Список кандидатур до складу Громадської ради міжнародних експертів: 

1. Норман Аас (Nоrman Aas) – юрист з Естонії. Здобув бакалаврський ступінь за спеціальністю «Право» у Тартуському університеті (1998 рік), а також ступінь магістра у Грайсвальдському університеті в Німеччині (2001 рік). У 1997–2017 роках займав різні посади в Прокуратурі та Міністерстві юстиції Естонії. Має досвід у сфері кримінального права та кримінального процесу, у тому числі щодо розслідування економічних правопорушень, а також правопорушень, пов’язаних з державними посадами. На посаді Генерального прокурора Естонії з 2005 до 2014 року відповідав за притягнення осіб до відповідальності за корупційні правопорушення в особливо великих розмірах. У 2005–2014 роках також був членом Ради з управління судами в Естонії. Одним із його завдань була оцінка відповідності кандидатів на посади суддів Верховного Суду. Водночас був головою Ради з призначення прокурорів i за час свого перебування на цій посаді розглянув сотні кандидатів, які змагалися за різні судові посади високого рівня. Викладає кримінальне право та процес в Талліннському університеті та є співавтором коментарів щодо декількох законів. Зараз працює приватним адвокатом та є партнером однієї з приватних юридичних фірм.
2. Роберт Гайн Брукхайзен (Robert Hein Broekhuijsen) – адвокат з Нідерландів. Закінчив Лейденський університет у 1982 році. У 1982–2003 роках працював адвокатом з морського права та страхування, надавав послуги клієнтам у всьому світі. 3 1999 року був керуючим партнером міжнародної юридичної фірми DLA у Нідерландах, а з 2003 року – членом правління DLA. 3 2005 до 2012 року працював Спеціальним Прокурором у Відділі Протидії Серйозним Шахрайствам Прокуратури Нідерландів, був відповідальним за різноманітні великі розслідування  шахрайства, корупції та відмивання грошей. Як головний прокурор він успішно довів до кінця найзначнішу справу про корупцію в Нідерландах. Працював над багатьма складними міжнародними справами про шахрайство та корупцію у США, Британії, Індії та на Близькому Сході, надавав експертну допомогу з питань відмивання грошей, відстеження активів та протидії корупції в Програмі з розшуку та менеджменту активів (StAR), у партнерському проєкті Світового банку та УНЗ ООН; консультував та проводив тренінги у програмах щодо розслідування та боротьби з корупцією у таких країнах, як Молдова, Йорданія, Таїланд. Зараз він є співзасновником спеціалізованої юридичної фірми, що надає консультації корпораціям, органам влади та країнам з питань, пов’язаних з корупцією, проводить розслідування корупції та захищає компанії від звинувачень у корупції. Також є суддею Дисциплінарного апеляційного суду Адвокатури Нідерландів. Починаючи з 2021 року входить до складу конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
3. Mepi К. Батлер (Mary K. Butler) – прокурорка зі Сполучених Штатів Америки. Закінчила Вассар-Коледж та юридичний факультет Університету Вісконсину. Є Головою міжнародного підрозділу відділу боротьби з відмиванням грошей та повернення активів (MLARS) Міністерства юстиції США. Перш ніж долучитись до MLARS у липні 2014 року, багато років працювала антикорупційною прокуроркою в спеціалізованих антикорупційних підрозділах у Міністерстві юстиції в Вашингтоні, а також у Прокуратурі США в Маямі, Флорида. Будуючи свою кар’єру антикорупційної прокурорки, підтримувала обвинувачення у справах проти багатьох лобістів, працівників державних та місцевих правоохоронних органів, держслужбовців на всіх рівнях влади, включно з конгресменом США. Працювала 11 років у Відділі публічної доброчесності при Головному суді та 12 років – в Офісі прокурора США в Південному окрузі Флориди в Маямі. Саме в Офісі прокурора США в Південному окрузі Флориди працювала прокуроркою у відділах загальних злочинів та економічних злочинів, керувала Відділом боротьби з корупцією. Три роки працювала постійною юридичною радницею в Україні Офісу з допомоги в розвитку та підготовці прокурорів за кордоном Департаменту юстиції США.

4. Герміона Тереза Кроньє (Hermione Theresa Cronje) – юристка з ПАР. Здобула ступінь магістра з державного управління у Школі управління імені Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету (2010 рік), ступінь бакалавра права в Університеті Кейптауну (1996 рік). У 1998–2022 роках працювала в Національній прокуратурі Південної Африки, в тому числі керувала відділом з конфіскації активів Регіонального офісу у Західнокапській провінції, який займався усіма справами з конфіскації активів у регіоні. 3 2019 до 2022 року була Директором із розслідувань Національної прокуратури Південної Африки, займалася розбудовою слідчого та прокурорського потенціалу в Національній прокуратурі. Їй було доручено розслідувати серйозні, складні та резонансні випадки корупції в державному та приватному секторах та притягувати осіб до відповідальності. Вона розслідувала корупцію в державних установах, включаючи поліцію, прокуратуру та розвідувальні органи, а також в державних підприємствах, перебуваючи під величезним суспільним тиском, коли громадськість вимагала переслідування за масштабне розкрадання державного бюджету Південної Африки. Є експерткою у Світовій оперативній мережі антикорупційних правоохоронних органів (GlobE Network) i Програмі з розшуку та менеджменту активів (StAR) (партнерський проєкт Світового банку та Управління ООН з наркотиків i злочинності (UNODC)).
5. Даміян Флорянчич (Damijan Florjančič) – суддя у відставці з Республіки Словенія. У 1978 pоці отримав диплом юриста, закінчивши юридичний факультет Люблянського університету, у 2005 році – диплом магістра з кримінально-процесуального права. На початку своєї кар’єри працював заступником прокурора місцевої прокуратури м. Копер. У 1986 році став суддею місцевого суду м. Копер (пізніше Окружний суд у м. Копер), де був головою суду. Надалі працював старшим суддею у Вищому суді у м. Копер, був призначений у Міністерство юстиції. Під час головування Республіки Словенія у Раді Європейського Союзу очолював робочу групу ЄС з матеріального кримінального права, а також виконував обов’язки співголови робочої групи з кримінально-процесуального права. Пізніше був призначений Директором Центру підготовки суддів Міністерства юстиції. Працював суддею кримінальної палати Верховного суду Республіки Словенія, також був Головою Верховного суду Республіки Словенія до лютого 2023 року. Нині є членом комісії з нагород в Офісі Президента Республіки Словенія, а також головою комісії з правового державного іспиту на посаду судді у Міністерстві юстиції.
6. Джеймс Гамільтон (James Hamilton) – прокурор у відставці з Ірландії. Закінчив аспірантуру за спеціальністю «адвокат» у Кінгс-інн (адвокатська палата Дублінського університету) у 1973 році, здобув ступінь бакалавра з історії та політології в Трініті-коледжі Дублінського університету в 1972 році. У 1973 році його запросили до адвокатури Ірландії. Обіймав посаду директора прокуратури Ірландії (голови незалежної прокуратури Ірландії) з 1999 до 2011 року. У 1981–1999 роках був юрисконсультом Генеральної прокуратури, а з 1995 до 1999 року – постійним Головою Генеральної прокуратури. Був старшим членом групи юридичних консультантів Ірландії під час переговорів, результатом яких стала Страсноп’ятнична угода у 1998 році. 3 1998 до 2014 року був членом або заступником члена Венеційської комісії Ради Європи від Ірландії, виступав як доповідач з багатьох висновків, наприклад щодо Косово та Болгарії у 2023 та 2024 роках. Ці висновки включають загальні звіти про незалежність прокуратури (2010 рік) та про депутатську недоторканність (2014 рік). Був експертом від Ірландії в команді Групи держав проти корупції (GRECO) для четвертого раунду оцінювання Іспанії (2014 рік) та Чорногорії (2015 рік). У 2012 році брав участь у 3-й фазі оцінювання Греції в рамках Конвенції ОЕСР проти хабарництва. Також він долучався до досліджень ОЕСР щодо прокуратури Латвії (2021 рік) та щодо незалежності прокурорів у Східній Європі, Центральній Азії та Азійсько-Тихоокеанському регіоні (2020 рік). У жовтні 2013 року закінчив трирічний термін президентства у Міжнародній асоціації прокурорів (IAP), а з 2023 року є Головою її Сенату. 3 травня 2022 року він також є Головою Консультативної ради Ірландії з боротьби з економічною злочинністю та корупцією.
7. Ґабріелє Юодкайте-Ґранскієне (Gabrielė Juodkaitė-Granskienė) – суддя з Литви. Здобула ступінь з юриспруденції у Вільнюському університеті (1996 рік) i докторський ступінь у галузі кримінального права, захистивши дисертацію на тему «Формування та оцінка висновків судової експертизи» (2003 рік). 3 1996 року працювала в Центрі судової експертизи Литви, де була директоркою у 2004–2017 роках. 3 2017 року є суддею Верховного Суду Литви, з 2022 року керує його кримінальною палатою. 3 1997 року є викладачкою з питань криміналістичної експертизи, збирання доказів та різних процедур доведення, а також з кримінального процесу на факультеті права Вільнюського Університету.
8. Джон Дж. О’Салліван (John J. O’Sullivan) – суддя у відставці зі Сполучених Штатів. У 1985 році здобув ступінь доктора права в Університеті Маямі. Закінчив Університет штату Нью-Йорк в Олбані (бакалаврський ступінь). Працював суддею-магістратом з 1999 до 2022 року. До призначення на цю посаду був головою кримінального відділу прокуратури Південного округу Флориди. Отримав посаду в прокуратурі Сполучених Штатів у 1986 році. Працював головою відділу боротьби з наркотиками, старшим радником у судових справах та заступником керівника, виконувачем обов’язків керівника відділу боротьби з економічними злочинами. Розслідував кілька важливих справ про державну корупцію за участю поліцейських, урядовців i суддів, включаючи справу Операція «Зала суду» про судову корупцію, в якій обвинувачувалися кілька державних суддів i адвокатів. У серпні 1995 року його призначили заступником незалежного радника у розслідуванні покійного Міністра торгівлі Рона Брауна, на цій посаді він працював рік. 3 1978 до 1985 року був спеціальним агентом у відділі кримінальних розслідувань Служби внутрішніх доходів. Читає лекції у Міжнародних правоохоронних академіях в Будапешті, Угорщина, i в Габороне, Ботсвана, у Національному центрі адвокатування, Федеральному навчальному центрі правоохоронних органів, Академії Федерального бюро розслідувань та Академії Генерального інспектора.
9. Пітер Ф. Шенк (Peter F. Schenck) – прокурор у відставці зі Сполучених Штатів Америки. Має 33 роки стажу роботи в Офісі прокурора США Східного округу Пенсільванії, де займався питаннями, пов’язаними з корупцією в політиці та службовими злочинами, виконував обов’язки керівника відділу, був керівником кримінального відділу та першим помічником прокурора США. Має ступінь доктора права Школи права Дюкського університету (1974 рік), здобув ступінь бакалавра у Дартмутському коледжі (1969 рік). У 2005–2009 роках працював в Офісі з допомоги в розвитку та підготовці прокурорів за кордоном Департаменту юстиції США, у Румунії, Боснії та Герцеговині, Косово.
10. Жан-Бернар Шмідт (Jean-Bernard Schmid) – юрист та експерт з фінансових злочинів зі Швейцарії. 3 1998 до 2017 року займав виборну посаду прокурора i слідчого судді в Женеві. До його спеціалізації належали службова злочинність, міжнародне кримінальне судочинство, повернення активів та взаємодія у правовій допомозі. Працював над масштабними корупційними справами зі своїми швейцарськими та міжнародними колегами, довівши причетність до злочинів глав держав i високопоставлених клептократів. Брав участь у численних конференціях та семінарах з боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, зі взаємної правової допомоги та повернення активів, зокрема для Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Управління ООН з наркотиків i злочинності (UNODC), Світового Банку i його Програми з розшуку та менеджменту активів (StAR) та подібних організацій. Зараз працює заступником судді Кримінального суду Женеви та за сумісництвом – слідчим Департаменту безпеки Женеви. Також є радником у женевських представництвах міжнародної юридичної фірми CMS фон Ерлах Партнерс.
11. Джесіка Лот Томпсон (Jessica Lott Thompson) – юристка з Канади. У 2003 році здобула ступінь бакалавра права в Університеті Вікторії, Вікторія, Британська Колумбія, у 2017 році – ступінь магістра права (конституційне право) у Школі права Осґудж-Гол, Йоркський університет Торонто, Канада. 3 2008 до 2014 року працювала федеральною кримінальною прокуроркою у Службі державного обвинувачення Канади, сфера відповідальності – кримінальне та адміністративне судочинство, в т.ч. справи про вбивства, сексуальні злочини, шахрайство, крадіжки, пограбування, звинувачення щодо вогнепальної зброї та наркотичних речовин, а також кримінальні звинувачення, пов’язані з психічним здоров’ям. У 2015–2020 роках обіймала посаду Директорки з прав людини в Юконі й відповідала за управління Комісією Юкона з прав людини, що розглядала скарги проти уряду, компаній та організацій. На сьогодні є старшою юристкою та займається питаннями кримінального, адміністративного та конституційного права, прав людини та правової реформи, а також головою Робочої групи з підзвітності щодо воєнних злочинів Асоціації правників України i Канади та міжнародною спостерігачкою за виборами від ОБСЄ- БДІПЛ. 3 2017 до 2019 року була Міністром юстиції Канади, членкинею Консультативного комітету з питань суддів в Юконі. У цьому статусі відповідала за оцінку, перевірку документів i рекомендації федеральному Міністру юстиції щодо призначення суддів на рівні Вищого Суду відповідно до конституційних, етичних i політичних вимог.
12. Тімо Вуойолахті (Timo Vuojolahti) – суддя Апеляційного суду у відставці з Фінляндії. Має ступінь магістра права Ґельсінського університету (1985 рік). Під час навчання на факультеті права час від часу виконував обов’язки шерифа/прокурора. Після стажування у суді працював юрисконсультом апеляційного суду та суддею районних судів (1988–1999 роки). 3 1999 до 2008 року працював референдарем i референдарним радником у Верховному Суді Фінляндії, у 2009–2012 роках – суддею апеляційного суду. У 2012–2015 роках працював y Місії Європейського Союзу з питань верховенства права в Косово як міжнародний кримінальний суддя (спочатку в окружному суді Мітровіци, потім в Апеляційному i Верховному судах). Після Косово працював у Фінляндії суддею окружного суду (2015–2020 роки) та суддею апеляційного суду (2021–2023 роки). У жовтні 2023 року вийшов на пенсію.