Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шимка Артема Романовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Артема ШИМКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шимка Артема Романовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього  положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. 24 грудня 2023 року до Комісії надійшла заява Артема Шимка про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2023 року № 1/ас-24 Шимка Артема Романовича допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

11. Шимко Артем Романович, народжений ___________ року, на момент подання заяви мав повних __ роки. Є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00219913 від 06 грудня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до довідки / витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Шимко А.Р. здобув у 2013 році у Національному університеті «Юридична академія імені Ярослава Мудрого», отримав диплом магістра за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста.
13. У 2016 році Шимко А.Р. захистив дисертацію за спеціальністю «Господарське право, господарсько-процесуальне право» у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук (рішення Атестаційної колегії від 12.05.2016, диплом ДК № 035166). Тема роботи: «Господарсько-правове забезпечення діяльності у сфері обігу металобрухту».
14. Рішенням вченої ради Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого 22 жовтня 2021 року Шимку Артему Романовичу присвоєно вчене звання доцента кафедри цивільного, господарського і фінансового права.
15. Стаж професійної діяльності кандидата у сфері права перевищує 12 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Шимко А.Р. обіймав такі посади: з 2014 до 2016 року – юрисконсульт юридичного відділу державного підприємства «Виробниче об’єднання «Знамя»; з 2016 до 2023 року – асистент кафедри цивільного, господарського та екологічного права Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університета імені Ярослава Мудрого; з 2023 року дотепер – доцент кафедри цивільного, господарського і фінансового права Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університета імені Ярослава Мудрого.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

16. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
17. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
18. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
19. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання, до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах допущено 706 кандидатів, зокрема Шимка А.Р.
20. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
21. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
22. З огляду на зазначене Шимко А.Р. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

23. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
24. Отже, загальна кількість балів, отриманих Шимко А.Р. за кваліфікаційний іспит, становить 352,7 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

25. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Шимко А.Р.
26. Запити про надання відомостей стосовно Шимка А.Р. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
27. Листом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) від 22 травня 2026 року № 49-01/35805-26 до Комісії надіслано результати спеціальної перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2025 рік.
28. За результатами спеціальної перевірки не виявлено фактів декларування недостовірних відомостей про майно або інший об’єкт декларування, що має вартість, які можуть відрізнятися від достовірних на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації.
29. Отже, під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка беззастережно свідчить про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді. Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

30. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Шимка А.Р.
31. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 червня 2026 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шимка А.Р. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
32. Листом Комісії від 20 травня 2026 року № 21-3050/26 кандидатам на посади суддів в апеляційних загальних судах запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на їх думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
33. 02 червня 2026 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Шимка А.Р. на виконання листа Комісії від 20 травня 2026 року № 21-3050/26. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
34. До Комісії 07 вересня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання інформації про кандидата на посаду судді Шимка Артема Романовича, затверджене 04 вересня 2026 року (далі – Рішення).
35. Підставою для надання Рішення слугували виявлені ГРД обставини.
36. У 2016 році кандидат захистив дисертацію на тему: «Господарсько-правове забезпечення діяльності у сфері обігу металобрухту» (далі – Дисертація) та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.
37. Під час дослідження змісту Дисертації ГРД виявила факти порушення кандидатом академічної доброчесності.
38. У Дисертації виявлено 9 фрагментів академічного плагіату, серед яких 4 грубих порушення, зокрема три у вступі, та одне у висновках, що мають бути написані самостійно.

39. ГРД звертає увагу, що у рішенні Комісії від 29 квітня 2024 року № 92/ко-24 зазначено про важливість дотримання стандартів академічної доброчесності: «Комісія наголошує, що займає безкомпромісну позицію щодо дотримання академічної доброчесності, вважає її складовою більш широкого поняття доброчесності, яка досліджується в рамках кваліфікаційного оцінювання, отже, надає оцінку зазначеним у Висновку обставинам виключно в контексті відповідності судді загальним критеріям доброчесності та суддівської етики, ґрунтуючись на чітких та переконливих доказах, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів».
40. У розділі 2 Кодексу наукової етики Української федерації вчених, затвердженого Українською федерацією вчених у 2005 році, порушеннями в наукових дослідженнях вважаються: фальсифікація; переробка і плагіат; невизнання авторства або значного інтелектуального внеску в наукову роботу; використання нової інформації, ідей або даних із конфіденційних рукописів або приватних бесід; використання архівних матеріалів з порушенням правил використання архівних документів; невиконання державного законодавства, статутів та колективних договорів академій, вищих навчальних закладів та науково-дослідницьких організацій, положень про безпеку наукової праці. Етичний кодекс ученого України, затверджений Національною академією наук України у 2009 році, також визначає основні етичні принципи та норми поведінки для науковців. У пункті 2.3 цього Кодексу учених зобов’язано забезпечувати бездоганну чесність та прозорість на всіх стадіях наукового дослідження, вважати неприпустимими прояви шахрайства, зокрема фабрикування та фальшування даних, піратства та плагіату.
41. Кодекс наукової етики Української федерації вчених та Етичний кодекс ученого України хоч і не є нормативно-правовими актами, проте підтверджують, що плагіат вважається у науковій спільноті порушенням етичних норм.
42. Отже, ГРД висновує, що виявлені у Дисертації кандидата порушення за своїм змістом підпадають під визначення академічного плагіату. Незважаючи на те, що їх обсяг не є значним, це не нівелює самого факту порушення.
43. Під час моніторингу публічного профілю кандидата у соціальній мережі «Facebook» серед його підписок та вподобань ГРД виявлено сторінки інформаційного та субкультурного спрямування, пов’язані з російським медіапростором, зокрема: «ВВС News Russian», «Вдудь фанатьі», а також «Русская уголовная традиция». Стосовно наявності зазначених підписок кандидат повідомив, що це не є результатом його свідомого вибору та, ймовірно, це сталося випадково або внаслідок змін у змісті й спрямування відповідних сторінок після їх первинного додавання. Також кандидат зазначив, що не мав взаємодії із контентом цих ресурсів, не поширював його та після виявлення зазначених підписок скасував їх.
44. На думку ГРД, наявність у публічному профілі підписок на ресурси, пов’язані з російськомовним медіапростором або субкультурною тематикою, може створювати ризики неоднозначного сприйняття публічного образу кандидата та викликати питання щодо дотримання ним належних стандартів інформаційної гігієни. Водночас, ГРД ураховує не лише сам факт підписки, а й характер фактичної взаємодії особи з відповідним контентом.
45. На переконання ГРД, надані кандидатом пояснення частково усувають сумніви щодо його можливої підтримки змісту зазначених сторінок, однак свідчать про недостатню увагу до моніторингу власної публічної присутності в соціальних мережах, що є важливим елементом інформаційної гігієни та репутаційної відповідальності особи, яка претендує на посаду судді.
46. ГРД наголошує, що перебування судді або кандидата на посаду судді в інформаційному полі медіаресурсів країни-агресора, а тим паче підписка на сторінки, що популяризують російську кримінальну субкультуру, є абсолютно неприпустимими.
47. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди членом Комісії – доповідачем 03 вересня 2026 року надіслано запит Шимку А.Р., у якому запропоновано надати інформацію про постановлені щодо нього судові рішення про застосування заходів процесуального примусу; судові рішення з метою реагування на випадки зловживання процесуальними правами; подані ним дисциплінарні скарги щодо суддів, заяви про відвід судді.
48. 10 вересня 2026 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит, у якій кандидат повідомив про відсутність постановлених щодо нього судових рішень про застосування заходів процесуального примусу, судових рішень з метою реагування на випадки зловживання процесуальними правами та про те, що ним не подавались заяви про відвід суддів. Водночас Шимко А.Р. подав 3 дисциплінарні скарги щодо суддів, за результатами яких Вищою радою правосуддя прийнято такі рішення: ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 жовтня 2020 року № 3007/1дп/15-20 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за скаргами адвоката Шимка Артема Романовича стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Гальонкіної Юлії Сергіївни; ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 лютого 2021 року № 373/3дп/15-21 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за скаргою адвоката Шимка Артема Романовича стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Наталії Володимирівни; ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 січня 2026 року № 91/3дп/15-26 дисциплінарну скаргу адвоката Шимка А.Р. (в інтересах Шеріфова Д.З.) стосовно судді Шевченківського районного суду міста Полтави Троцької А.І. залишено без розгляду та повернуто скаржнику.
49. З метою з’ясування відповідності Шимка А.Р. критеріям кваліфікаційного оцінювання членом Комісії – доповідачем 06 липня 2026 року надіслано лист Директору Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, у якому запропоновано надати інформацію про місце Шимка А.Р. у рейтингу науково-педагогічних (наукових) працівників відповідної кафедри (відділу) та структурного підрозділу (факультету, навчально-наукового інституту) з урахуванням кількості працівників; результати анонімних опитувань здобувачів вищої освіти щодо якості викладання Шимка А.Р.; заходи заохочення та дисциплінарні стягнення, які застосовувалися до Шимка А.Р. за період з 01 вересня 2016 року до 06 липня 2026 року
50. 10 липня 2026 року до Комісії надійшла відповідь, у якій Директор Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого повідомив, що за період з 01 вересня 2016 року до 06 липня 2026 року рейтингування науково-педагогічних працівників не проводилися, негативні відгуки або скарги щодо Шимка А.Р. не надходили, дисциплінарні стягнення не застосовувались. Водночас у 2022 році Шимко Р.М. отримав почесну грамоту Полтавського юридичного інституту за організацію семінару для арбітражних керуючих та грамоту за особистий внесок у розвиток освіти і науки, високий професіоналізм, бездоганну плідну працю та з нагоди 20-ї річниці Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
51. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди членом Комісії – доповідачем 03 вересня 2026 року надіслано запит Шимку А.Р., у якому запропоновано надати пояснення та документи (в разі наявності) для підтвердження права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_1, що знаходиться у с. Ярмаки, Миргородського району Полтавської області; пояснення та підтверджувальні документи (в разі наявності) про вартість автомобіля марки «TOYOTA RAV4» 2013 року випуску на дату набуття ним права власності або за останньою грошовою оцінкою.
52. 10 вересня 2026 року до Комісії надійшла відповідь, у якій кандидат повідомив про таке. Стосовно земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1, кандидат зазначив, що у 2020 році вирішив реалізувати своє право на одержання у власність земельної ділянки у межах безоплатної приватизації відповідно до статті 118 Земельного кодексу України. 03 листопада 2020 року кандидат звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2.0000 га, що розташована на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства. 25 листопада 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області кандидату було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 04 лютого 2021 року № 1018-СГ затверджено проєкт землеустрою та надано у власність Шимку А.Р. земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі з кадастровим номером: НОМЕР_1. 25 лютого 2021 року ним зареєстровано право власності на цю земельну ділянку. Стосовно вартості автомобіль марки «TOYOTA RAV4» 2013 року випуску кандидат також надав пояснення.
53. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди членом Комісії – доповідачем 03 вересня 2026 року надіслано Шимку А.Р. запит, у якому запропоновано надати пояснення та підтверджувальні документи (в разі наявності) про отримані кандидатом упродовж 2017–2022 років доходи від заняття адвокатською діяльністю, незалежною професійною діяльністю та дивідендів або їх відсутність із зазначенням причин.
54. 10 вересня 2026 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит.
55. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди членом Комісії – доповідачем 11 вересня 2026 року надіслано запит Директору Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого для надання світлокопії облікової карти науково-педагогічного навантаження Шимка А.Р. упродовж 2016–2023 років.
56. 15 вересня 2026 року надійшла відповідь на вказаний запит, у якій в.о. директора Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого повідомив про навчальне навантаження Шимка А.Р., відповідно до облікових даних навчально-методичного відділу:

-  2016/2017 навчальний рік – 957 годин навчальної роботи;

-  2017/2018 навчальний рік – 785 годин навчальної роботи;

-  2018/2019 навчальний рік – 607 годин навчальної роботи;

-  2019/2020 навчальний рік – 603 години навчальної роботи;

-  2021/2022 навчальний: рік – 877 годин навчальної роботи;

-  2022/2023 навчальний рік – 752 години навчальної роботи.

57. Навантаження сукупно включає такі види робіт: читання лекцій; проведення практичних занять, перевірка індивідуальних та курсових робіт студентів, проведення консультацій, заліків та іспитів.
58. Кандидату 07 вересня 2026 року було надіслано Рішення ГРД для надання пояснень та підтверджувальних документів (в разі наявності).
59. 14 вересня 2026 року до Комісії надійшла відповідь Шимка А.Р. на вказаний запит.
60. Шимку А.Р. надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
61. Співбесіду з кандидатом проведено 17 вересня 2026 року. На початку співбесіди Шимка А.Р. ознайомлено з його правами. Встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
62. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

63. Із змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, що визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
64. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; бере повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він обʼєктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
65. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»
66. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
67. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
68. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
69. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
70. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень усвідомлення ним потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
71. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
72. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
73. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
74. Надані кандидатом Шимком А.Р. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

75. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
76. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,00 балів із 50 можливих, що становить 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

77. Із змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, що забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
78. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
79. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
80. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
81. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
82. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
83. Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
84. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
85. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
86. Комісія звертає увагу також на те, що відповіді на деякі запитання мали переважно загальний, описовий характер і не завжди демонстрували конкретні приклади відповідності показникам.
87. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
88. Надані кандидатом Шимком А.Р. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

89. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
90. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,33 бала із 50 можливих, що становить більше 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

91. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
92. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантує дотримання принципів верховенства права.
93. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
94. Хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
95. Відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
    1. Незалежність.
    2. Чесність.
    3. Неупередженість.
    4. Сумлінність.
    5. Непідкупність.
    6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
    7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
96. Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
97. Відповідно до пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо встановлено невідповідність або існує обґрунтований сумнів у відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.

У такому разі кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і цей критерій оцінюється у 0 балів.

98. Для встановлення невідповідності критерію доброчесності та професійної етики (далі – істотна невідповідність) використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини. Обставинами, що вказують на їх істотність, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Відповідно до пункту 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання оцінюються обставини, що вказують на істотність порушення: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона, історичний контекст, систематичність, давність тощо.

99. У разі якщо обставини не є настільки переконливими, щоб підтвердити невідповідність критерію (у значенні пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання), проте вказують на значне відхилення від очікуваних стандартів (далі – суттєва невідповідність), Комісія може знижувати бали за конкретний показник на 15 балів, що передбачено пунктом 5.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

100. Отже, встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. На переконання Комісії, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

101. Стосовно доходів отриманих кандидатом упродовж 2017–2022 років від заняття адвокатською діяльністю, незалежною професійною діяльністю та дивідендів, або їх відсутності, Комісія встановила таке.
102. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – ДРФО), у кандидата в 2017 році відсутні доходи від заняття адвокатською діяльністю, незалежною професійною діяльністю та дивідендів; у 2018 році доходи від заняття адвокатською діяльністю, незалежною професійною діяльністю та дивідендів становили 34 538 грн; у 2019 році відсутні доходи від заняття адвокатською діяльністю, незалежною професійною діяльністю та дивідендів; у 2020 році доходи від заняття адвокатською діяльністю, незалежною професійною діяльністю та дивідендів становили 12  000 грн; у 2021 році відсутні доходи від заняття адвокатською діяльністю, незалежною професійною діяльністю та дивідендів.
103. Відповідно до відомостей з декларації за 2022 рік кандидат не отримував грошових коштів від заняття адвокатською діяльністю, незалежною професійною діяльністю та дивідендів.
104. Згідно з відомостями з декларації за 2023 рік кандидат отримав грошові кошти в розмірі 35 775 грн у вигляді дивідендів від адвокатського бюро «Шимка Артема».
105. Відповідно до відомостей з декларації за 2024 рік кандидат отримав грошові кошти в розмірі 53 300 грн у виді дивідендів від адвокатського бюро «Шимка Артема».
106. Згідно з відомостями з декларації за 2025 рік кандидат отримав грошові кошти в розмірі 10 500 грн у виді дивідендів від адвокатського бюро «Шимка Артема».
107. Відповідно до відомостей із ДРФО дохід кандидата до оподаткування у 2017 році становив 192 706,92 грн; у 2018 році ‒ 410 326,15 грн; у 2019 році ‒ 196 226,71 грн; у 2020 році ‒ 246 441,18 грн; у 2021 році ‒ 259 556,43 грн; у 2022 році – 301 189,71 грн; у 2023 році ‒ 417 236,19 грн; у 2024 році ‒ 499 288,38 грн; у 2025 році ‒ 436 604,05 грн.
108. У своїх поясненнях від 10 вересня 2026 року кандидат зазначив, що 05 грудня 2017 року ним засновано адвокатське бюро «Шимка Артема». Дохід від адвокатської діяльності він отримує у спосіб, що передбачений корпоративним та податковим законодавством для засновників юридичних осіб, шляхом нарахування та виплати дивідендів.
109. У запитуваному періоді ним було отримано такі доходи від здійснення адвокатської діяльності:

•  2017 рік — доходи відсутні (з огляду на те, що бюро було засновано наприкінці року);

•  2018 рік — річний дохід становив 34 538 грн;

•  2019 рік — доходи відсутні;

•  2020 рік — річний дохід становив 12 000 грн;

•  2021 —2022 роки — доходи відсутні.

110. У листі кандидат звернув увагу, що його основним місце роботи є Полтавський юридичний інститут Національного університету імені Ярослава Мудрого. Відповідно, основним джерелом його фінансового забезпечення є заробітна плата, отримана за здійснення науково-викладацької діяльності. З огляду на це, адвокатська діяльність не є для нього виключним джерелом доходу, а має супутній характер. Адвокатська практика кандидата здійснюється не лише з метою отримання прибутку, але й для досягнення інших професійних цілей, безпосередньо пов’язаних із його основною роботою, а саме: напрацювання актуального практичного досвіду правозастосування; розвиток професійної та ділової репутації; розширення клієнтської бази шляхом ведення частини справ на безоплатній основі. На переконання кандидата, рівень отриманих ним доходів від адвокатської діяльності відповідає інтенсивності його практики у вільний від основної роботи час та підтверджується відомостями з ДРФО.
111. Водночас під час співбесіди кандидат просив врахувати, що оплата наданих ним юридичних послуг здійснюється за домовленістю сторін, іноді він не брав коштів («pro bono») за надання правової допомоги через різні обставини, зокрема для напрацювання актуального практичного досвіду правозастосування; розвитку професійної та ділової репутації; розширення клієнтської бази.
112. Відхиляючи пояснення кандидата, Комісія зазначає, що обов’язком кожного громадянина, а тим паче кандидата – особи, яка претендує на посаду судді, є неухильне дотримання податкового законодавства та забезпечення повної прозорості власних фінансових джерел. Відсутність належної ретельності в декларуванні доходів від наданих юридичних послуг у період, коли, за словами кандидата, така діяльність здійснювалась, а також обґрунтовані сумніви щодо надання безоплатної юридичної допомоги у відповідний період може за певних умов викликати сумнівів у здатності кандидата дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки. Для судді, чия діяльність вимагає беззаперечної довіри суспільства та бездоганної репутації, навіть найменші ознаки невідповідності принципам доброчесності є неприпустимими.
113. Оцінюючи наведені обставини, Комісія виходить із такого. Встановлення невідповідності показникам критеріїв доброчесності та професійної етики відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності відповідному показнику. Згідно з пунктом 5.12 Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Відповідно до пункту 5.11 Положення та пункту 12 Показників при цьому враховуються тяжкість діяння та його наслідки, одиничність чи систематичність, форма вини та мотиви, ставлення особи до порушення, обставини та умови діяння, давність порушення.
114. Комісія встановила, що у 2017–2022 роках сукупний дохід кандидата від адвокатської діяльності становив 46 538 грн, з яких 34 538 грн у 2018 році та 12 000 грн у 2020 році, а у 2017, 2019, 2021 та 2022 роках такі доходи відсутні. Водночас, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень та вебпорталу «Судова влада України» у цей самий період кандидат брав участь як адвокат (представник, захисник) у судових засіданнях, що підтверджується, зокрема, рішенням від 13 листопада 2017 року у справі № 552/5553/17, ухвалою від 05 вересня 2019 року у справі № 545/2142/19, ухвалою від 19 серпня 2021 року у справі № 554/5446/21, вироком від 01 серпня 2022 року у справі № 554/5965/22. Адвокатське бюро «Шимка Артема» діє з 05 грудня 2017 року, тобто практика здійснювалася безперервно протягом п’яти років.
115. На запит Комісії кандидат не надав документів, які підтверджували б порядок розрахунків у цих справах або безоплатність наданої допомоги. Пояснення про надання допомоги за принципом «pro bono» ґрунтуються виключно на твердженнях кандидата. Комісія зазначає, що саме кандидат володіє цими документами і має можливість їх надати, зокрема вживши заходів для збереження адвокатської таємниці.
116. Комісія також враховує, що пояснення кандидата про отримання доходу від адвокатської діяльності у формі дивідендів (пункт 108 цього рішення) узгоджується лише у 2020 році та з періодом з 2023 року, коли такі виплати задекларовано (12 000 грн за 2020 рік, 35 775 грн за 2023 рік, 53 300 грн за 2024 рік, 10 500 грн за 2025 рік). Натомість щодо 2018 та 2020 років відомості ДРФО містять ознаки доходів (127 та 109), а за 2017, 2019, 2021 та 2022 роки надходжень від бюро не зафіксовано, попри наявність судової практики в ці роки.
117. Окремо Комісія зважає на співвідношення задекларованих доходів і майнового стану кандидата. У декларації за 2022 рік кандидат задекларував грошові активи у вигляді готівкових коштів в іноземній валюті на суму, еквівалентну 1 279 950 грн, тоді як його дохід за 2022 рік після оподаткування становив 243 432 грн. Декларації за попередній період кандидат не подавав.
118. Комісія наголошує, що сам собою факт декларування заощаджень, накопичених до набуття статусу суб’єкта декларування, не свідчить про недоброчесність. Водночас у поєднанні з тривалою адвокатською практикою, яка, за твердженням кандидата, майже не приносила доходу, ця обставина потребувала переконливого пояснення, якого кандидат не надав.
119. Комісія не встановила фактів порушення кандидатом податкового законодавства, притягнення його до відповідальності за такі порушення або наявності податкового боргу і не робить висновку про ухилення від сплати податків. Предметом оцінки є інше: чи забезпечив кандидат таку прозорість власних фінансових джерел, яка не породжує сумнівів у звичайної розсудливої людини.
120. Згідно з пунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. Відповідно до статті 20 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси, а, як зазначено в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 02 березня 2026 року № 14, виконання обов’язку подати повну та точну інформацію є неможливим без такої обізнаності, а належне декларування запобігає виникненню обґрунтованого сумніву в доброчесності. У Висновку КРЄС № 21 (2018) «Про запобігання корупції серед суддів» (пункт 39) наголошено, що надійна система декларування майна сприяє прозорості та атмосфері чесності в судовій системі.
121. Оцінюючи істотність установлених обставин, Комісія враховує й те, що свідчить на користь кандидата: адвокатська діяльність не була для нього основним джерелом доходу, оскільки основним місцем роботи є Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; суми, про які йдеться, є незначними; починаючи з 2023 року кандидат послідовно декларує надходження від адвокатського бюро; прямих доказів отримання ним незадекларованих коштів Комісія не здобула.
122. З огляду на сукупність наведеного Комісія не визнає встановлені обставини істотною невідповідністю кандидата критеріям доброчесності та професійної етики і не вбачає підстав для висновку про його невідповідність цим критеріям у розумінні пункту 11 Показників та пункту 5.10 Положення.
123. Водночас Комісія не може залишити поза увагою те, що кандидат, який тривалий час здійснював адвокатську практику, не підтвердив документально ані отримання, ані безоплатність відповідних послуг, а джерела формування задекларованих ним грошових активів залишилися непоясненими. Такі обставини, на думку звичайної розсудливої людини, можуть сприйматися як непрозорість у фінансових питаннях і не узгоджуються з вимогою підпункту 2 пункту 18 Показників.
124. Ураховуючи викладене, Комісія визнає ці обставини суттєвими і такими, що є підставою для зниження балів у розумінні пункту 5.12 Положення, та за результатами голосування під час закритого обговорення одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «чесність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
125. Надаючи оцінку доводам ГРД про виявлені факти порушення кандидатом академічної доброчесності та поясненням кандидата, Комісія виходить із такого.
126. Під час дослідження змісту виявлених ГРД порушень академічної доброчесності в Дисертації кандидата та наданих ним пояснень Комісією встановлено таке.
127. ГРД виявила, що Дисертація кандидата має ознаки академічної недоброчесності, оскільки виявлено 9 фрагментів академічного плагіату, серед яких 4 грубі порушення, зокрема 3 у вступі та 1 у висновках, що мають бути написані самостійно.
128.  У своїх поясненнях від 14 вересня 2026 року кандидат зазначив, що наведена ГРД аргументація має формально-технічний характер і ґрунтується на поверхневому алгоритмічному співставленні текстових масивів автоматизованими програмами без належного сутнісного, контекстуального та правового аналізу природи цих збігів. Кандидат вважає, що висновки ГРД щодо академічної недоброчесності є передчасними та спростовуються такими поясненнями.
129. Так, кандидат стверджує, що жодних фактів привласнення чужих наукових результатів у Дисертації немає, а виявлені текстові збіги у вступній частині та висновках стосуються фрагментів, що описують загальновідомі макроекономічні та технологічні процеси, а саме:

1) «Необхідною умовою інтеграції України до світового економічного простору є наявність міцної опори — розвинутого промислового комплексу, який в умовах глобалізації спроможний гарантувати соціально-економічний розвиток і забезпечити конкурентоспроможність України як самостійної держави з ринковою економікою і ефективним господарюванням. Інтенсивний розвиток усіх галузей промисловості прямо обумовлюється продуктивністю господарювання у сфері гірничо-металургійного комплексу України. В умовах високої ресурсо- та енергоємності процесу виробництва металу вирішальним стає питання ресурсозбереження та сировинного забезпечення.»;

2) «Використовуючи у виробництві металобрухт як базову сировину, міні-заводи практично по всім техніко-економічним параметрам перевершують комбінати повного циклу. їх енергоємність майже у 2.5 рази нижче, а продуктивність праці у 3 - 5 разів вище.»;

3) «В сучасності металобрухт представляє собою найвагомішу стратегічно-важливу і енергозберігаючу сировину для металургійної промисловості України, а заготівля та його використання є засобом зміцнення конкурентних позицій металургійних підприємств та забезпечення екологічної безпеки.»;

4) «В сучасності металобрухт розцінюється як найважливіша стратегічна і енергозберігаюча сировина для вітчизняного металургійного виробництва, а збір і його використання направлені на зміцнення конкурентних позицій металургійних підприємств і забезпечення екологічної безпеки навколишнього середовища.».

130. Наведені фрагменти тексту містять загальновідомі технологічні аксіоми та економіко-політичні декларації щодо ролі промисловості, значень гірничо-металургійного комплексу та необхідності ресурсозбереження. Ці твердження не є унікальним науковим відкриттям, авторською концепцією чи емпіричним результатом жодного конкретного автора. Використання сталих мовних кліше та об’єктивних техніко-економічних параметрів не є привласненням авторства, оскільки ці показники та обрані державою напрямки промислової політики згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (у редакції 2016 року) не були об’єктом авторського права.
131. Дисертаційне дослідження кандидата здобувалось за юридичною спеціальністю. Його предметом є правовідносини, норми права та правозастосовна практика, а наукова новизна та висновки мають виключно правову природу. Використання загальних положень економічної теорії у вступі було необхідним виключно для того, щоб продемонструвати соціально-економічне підґрунтя та практичну значущість правового регулювання галузі.
132. Належне цитування відповідних авторів в основному тексті дисертації додатково підтверджує відсутність будь-якого умислу на приховування джерел. Окремо кандидат звернув увагу на фрагмент із висновків, який також ідентифікується як збіг.
133. Цей абзац не містить жодної юридичної наукової новизни і не виносився на захист як авторський правовий висновок кандидата. Це виключно констатація загальновідомого економічного та екологічного значення металобрухту як стратегічно важливої сировини. Загальні тези про те, що переробка металу сприяє енергозбереженню та екологічній безпеці, є фактами об’єктивної реальності, а не унікальним науковим відкриттям.
134. Ключовою правовою ознакою плагіату є наявність умислу на привласнення авторства — тобто намагання особи видати чужу працю за свою та приховати справжнього автора. Кандидат наголосив, що всі науковці, які зазначені ГРД, включені ним до списку використаних джерел Дисертації. Більше того, на їхні праці наявні коректні посилання в основному тексті роботи, де безпосередньо розкривається суть правового дослідження.
135. Посилання на роботи науковців, про які вказує ГРД містяться у списку використаних джерел Дисертації, а саме:

1) Нуд О.П. Металургійні підприємства України в системі формування та використання ресурсів металобрухту: дис. канд. ек. наук: 08.00.04 / Нуд О.П. – Маріуполь, 2008. – 23 с. (№ 122 у списку використаних джерел);

2) Удальцова Н.Л. Особенности рынка лома и отходов черных металлов в России / Н.Л. Удальцова// Вопросы экономики и права. – 2011. – №4. – С. 159 – 166. (№ 171 у списку використаних джерел);

3) Козенков Д.Є. Вплив особливостей металургійного комплексу України на його структуру і Д. Є. Козенков // Бізнес інформ. – 2011. – №3. – С. 74 – 77. (№ 109 у списку використаних джерел);

4) Задихайло Д.В. Визначальні політико-правові чинники економічної стратегії держави / В кол. монографії «Галузева економічна політика держави: проблеми правового забезпечення» / За наук. ред. Д.В. Задихайла. – X.: Юрайт, 2013. – 520 с. (№ 101 у списку використаних джерел).

136. На переконання кандидата, включення цих авторів до загального списку використаної літератури беззаперечно доводить відсутність будь-якого умислу з його боку на приховування їхніх імен чи привласнення ідей. Відсутність точкових зносок на конкретні речення економічного характеру у вступі чи висновках є лише наслідком технічного оформлення тексту згідно зі стандартами того часу.
137. Дисертація була написана та успішно захищена до набрання чинності Законом України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII, який деталізував сучасні, більш суворі критерії академічного плагіату. На думку кандидата, оцінка його наукової роботи має здійснюватися виключно за законодавством, що діяло на момент її створення. За нормами того часу (постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567), за умови зазначення авторів у списку використаних джерел та цитування їх в основному тексті, технічні неточності оформлення вступних чи підсумкових неюридичних конструкцій не визнавалися порушенням.
138. Водночас ГРД зазначено про академічний плагіат із заміною об’єктів дослідження щодо статті Сєріка О.Д. «Концепція кластерів та її роль у формуванні конкурентоспроможної економіки держави» (Вісник Хмельницького національного університету. — 2009, № 3, Т. 2).
139. Концепція «кластера» — це загальносвітова економічна теорія, а не унікальне відкриття Сєріка О.Д. Сам Сєрік О.Д. пише: «Зростаюча кількість досліджень у світі вказує, що географічна близькість відповідних економічних видів діяльності дає можливість для більш високого рівня продуктивності та інновацій», — тобто лише переказує загальновідомий факт.
140. Текст Дисертації починається словами: «Цілком погоджуємося з обґрунтуванням доцільності формування кластерів...». Цей вступ беззаперечно доводить, що кандидат не видавав ідею доцільності формування кластерів за власний, оригінальний висновок. Він прямо вказав на існування такого обґрунтування та висловив свою згоду з ним. Це повністю виключає суб’єктивну сторону плагіату — умисел на привласнення авторства.
141. Твердження ГРД стосовно «зміни об’єкта дослідження» (заміна загальних слів на «заготівники металобрухту та переробники, металургійні комбінати») насправді є стандартним і цілком правомірним науковим методом — екстраполяцією загальноекономічної моделі на конкретну галузь промисловості. Як дослідник кандидат взяв загальновідому теорію кластера і наповнив її конкретними суб’єктами правовідносин, які були предметом його правового дослідження.
142. Відсутність посилання на статтю Сєріка О.Д. зумовлена тим, що під час опрацювання кластерної теорії кандидатом використовувалися інші спеціалізовані наукові праці, які належним чином включені до списку використаних джерел дисертації, зокрема:

1) Пістунов І. М. Кластерний аналіз в економіці : навч. посіб. /І.М. Пістунов, О.П. Антонюк, І.Ю. Турчанінова. — Дніпропетровськ : Нац. гірн. ун-т, 2008. – 84 с. (№ 157 у списку використаних джерел).

2) Ткачова А.В. Кластерний аналіз металургійних підприємств на основі виробничих, фінансово-економічних та логістичних показників діяльності / А.В. Ткачова // Вісник Запорізького національного університету. – 2012. – № 1. – С. 37 – 44. (№ 167 у списку використаних джерел).

143. Наявність цих праць у бібліографії підтверджує самостійне опрацювання економічної літератури (зокрема, щодо металургійних кластерів) та спростовує твердження ГРД про умисне приховування джерел запозичення.
144. З огляду на наведене кандидат вважає, що припущення ГРД щодо наявності академічного плагіату в Дисертації є безпідставним та базується на помилковому трактуванні алгоритмічного аналізу тексту без врахування його змісту, галузевої специфіки та законодавства, що діяло на момент захисту.
145. Комісія бере до уваги, що рішення про присудження наукового ступеня кандидата юридичних наук Шимка А.Р. є чинним.
146. При дослідженні Рішення ГРД у цій частині Комісія враховує постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, в якій зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО). Комітет із питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до НАЗЯВО, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до МОН України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені.
147. Суд виснував, що НАЗЯВО згідно зі статтею 17 Закону України «Про вищу освіту» є постійно діючим колегіальним органом; юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Комітет із питань етики, який утворюється у складі НАЗЯВО, розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (частина дев’ята статті 19 Закону України «Про вищу освіту»).
148. Відповідно до пункту 9 Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 71), Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН України про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.
149. У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24 наголошено на тому, що будь-які звинувачення, зокрема у порушенні академічної доброчесності, мають бути підкріплені конкретними доказами та належно перевіреними фактами, а висновки НАЗЯВО як контролюючого органу в цій сфері – обґрунтованими.
150. Попри це Комісія відзначає, що процедура кваліфікаційного оцінювання судді є автономною за своєю правовою природою та здійснюється незалежно від процедур встановлення фактів академічної недоброчесності, які належать до компетенції НАЗЯВО. Відсутність рішення НАЗЯВО не обмежує повноваження Комісії надавати оцінку відповідним обставинам виключно в контексті критеріїв доброчесності та професійної етики судді, без втручання у сферу наукової атестації.
151. Оцінюючи наведені ГРД обставини у їх сукупності, Комісія констатує, що в дисертаційній роботі кандидата наявні факти неналежного оформлення посилань на використані наукові джерела, а також окремі текстові збіги з роботами інших авторів, що не відповідає вимогам до особи, яка претендує на здійснення правосуддя.
152. Водночас Комісія враховує, що захист Дисертації відбувся у 2016 році. На момент її підготовки та захисту кандидат не перебував на посаді судді й не був носієм підвищених стандартів професійної етики, які застосовуються до суддівського корпусу.
153. Комісія також бере до уваги характер установлених порушень, зокрема відсутність посилань на окремі джерела, наявність неналежно оформлених посилань на інші наукові праці. Неналежне цитування або копіювання чужих наукових результатів. На переконання Комісії, такі обставини радше свідчать про неуважність кандидата під час підготовки дисертаційної роботи, ніж про умисел привласнення наукових досягнень інших осіб.
154. Враховуючи наведене, Комісія не знаходить достатніх підстав для висновку про системний або злісний характер порушень кандидатом академічної доброчесності, а також про свідоме формування ним хибного уявлення щодо самостійності та новизни отриманих наукових результатів.
155. За таких обставин, на переконання Комісії, зазначені обставини, попри свою значимість, є підставою для застосування пункту 5.10 Положення, а саме визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Зниження балів у цьому випадку є достатнім та обґрунтованим.
156. З огляду на вказані обставини Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «сумлінність» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
157. Стосовно підписок кандидата у соціальній мережі «Facebook» на сторінки інформаційного та субкультурного спрямування, пов’язані з російським медіапростором, Комісія встановила таке.
158. У соціальній мережі «Facebook» серед списку підписок та вподобань кандидата виявлено сторінки «ВВС News Russian», «Вдудь фанаты», а також «Русская уголовная традиция».
159. У письмових поясненнях від 14 вересня 2026 року стосовно дотримання стандартів інформаційної гігієни в соціальній мережі «Facebook» через відстеження російськомовних сторінок, кандидат зазначив, що вказані підписки не були його свідомим вибором і виникли випадково. Це зумовлено специфікою роботи алгоритмів соціальної мережі, які автоматично інтегрують рекламний та рекомендований контент у стрічку новин. Кандидат наголосив, що тематика згаданих ГРД ресурсів жодним чином не належить до кола його інтересів, а факт підписки є наслідком ненавмисної технічної дії.
160. На думку кандидата, ймовірною причиною є випадковий («механічний») клік на сенсорному екрані мобільного пристрою під час перегляду новинної стрічки. Алгоритми соціальної мережі «Facebook» регулярно інтегрують у стрічку рекламні та рекомендовані дописи з активною кнопкою «Стежити», що і є причиною ненавмисної підписки. Крім того, не можна виключати поширену в соціальних мережах практику, коли нейтральні сторінки або групи, на які особа могла підписатися багато років тому, згодом кардинально змінюють свою назву та контент.
161. Кандидат звернув увагу, що у нього повністю відсутня будь-яка взаємодія із зазначеними ГРД сторінками: немає жодного вподобання, репосту чи коментаря. Фактично він ніколи не стежив за цим контентом і не поширював його. Це додатково підтверджує, що відстежування було виключно наслідком випадкового кліку, а не проявом реального інтересу чи тим більше позиції.
162. Кандидат зауважив, що з огляду на те, що він не є активним користувачем соціальних мереж, то не проводив регулярний аудит своїх підписок і не відстежував перелік сторінок. Щойно кандидату стало відомо про наявність таких підписок, він негайно скасував.
163. Зауваження ГРД стосовно необхідності більш уважного контролю за власною публічною присутністю в соціальних мережах кандидатом враховано. Після виявлення зазначених підписок він не обмежився лише їх скасуванням, а здійснив перегляд переліку сторінок та ресурсів, на які був підписаний, а також перевірив налаштування безпеки та конфіденційності облікового запису. Надалі кандидат приділяє підвищену увагу за переліком підписок, активністю облікового запису та налаштуваннями безпеки, усвідомлюючи, що для кандидата на посаду судді значення має не лише фактична поведінка в інформаційному просторі, а й те, як його публічна присутність може об’єктивно сприйматися суспільством.
164. Водночас при оцінюванні такої обставини з погляду вимог професійної етики, авторитету судової влади та високих стандартів моральних якостей слід враховувати характер фактичної взаємодії особи з відповідним контентом. На переконання кандидата, у його випадку будь-яка взаємодія із зазначеними сторінками відсутня, а сама підписка була ненавмисною та не відображає його поглядів, переконань чи інформаційних уподобань.
165. Комісія приймає такі пояснення кандидата та вважає їх переконливими. Водночас критично сприймає наявність підписок кандидата у соціальній мережі «Facebook» на сторінки інформаційного та субкультурного спрямування, пов’язані з російським медіапростором, наявність у публічному профілі підписок на російськомовні медіаресурси, пропагандистські пабліки чи специфічні субкультури справді несе серйозні ризики, особливо в умовах повномасштабної війни та гібридної агресії.
166. Відповідно до статті 21 Кодексу суддівської етики участь судді у соціальних мережах, інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі «Інтернет» є допустимою. Користування суддею соціальними мережами має бути стриманим, поміркованим та обережним. Суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади.
167. Відповідно до Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 березня 2026 року № 14, згідно з даними порталу DIGITAL 2024: UKRAINE у січні 2024 року в Україні було 24,30 мільйона активних користувачів соціальних мереж, що є еквівалентним 64,9% від загальної кількості населення. Така глибока цифрова залученість громадян свідчить про те, що соціальні мережі стали потужним інструментом формування громадської думки, особистого бренду та репутації. У цьому контексті для суддів, як носіїв особливого публічного статусу, користування соціальними мережами не може розглядатись як нейтральна або суто приватна дія. Навпаки, в умовах, коли понад половина громадян потенційно взаємодіє з контентом у соціальних мережах, кожне висловлювання, підписка чи навіть пасивна присутність судді в онлайн-просторі може бути інтерпретована як етично значуща.
168. Як наголошено у пункті 27 Висновку № 25 КРЄС, висловлювання судді в соцмережі можуть сприйматися не як особиста думка, а як позиція всієї судової системи. Як підкреслено в Коментарях Управління ООН з наркотиків та злочинності (2007) і Рекомендаціях 13-го Конгресу ООН (м. Доха, 2015), сучасний суддя не може бути «поза мережею», проте має розвивати цифрову етику, що включає як правові, так і поведінкові стандарти. У цьому контексті доцільно ввести мову про «нетикет судді» (утворено шляхом поєднання слів «network» – мережа та «etiquette» – етикет), тобто сукупності норм поведінки судді у цифровому середовищі, що базуються на:

• етичних засадах, сформульованих у КСЕ (стаття 21);

• міжнародних стандартах м’якого права, включаючи Бангалорські принципи, Висновок КРЄС № 25 (2022) і Рекомендації Управління ООН з наркотиків та злочинності;

• практиці ЄСПЛ, зокрема щодо застосування статтей 6 і 10 ЄСПЛ;

• елементах цифрової компетентності, серед яких: медіаграмотність, інформаційна безпека, розуміння впливу цифрового контенту та дотримання норм інтелектуальної власності. На відміну від загального етикету, етикет судді – це дисциплінарно значущий інструмент, що функціонує в межах права та етики одночасно. Як підкреслює пункт 32 Коментарів до Бангалорських принципів, розуміння суспільних настроїв є ключовим для належного здійснення правосуддя, адже малоймовірно, що суддя, відірваний від суспільної реальності буде ефективно виконувати свої обов’язки. Як суддя формує уявлення про суспільні настрої через спостереження за дискурсом у соціальних мережах, так і суспільство формує уявлення про суддю – через проєкцію його цифрової присутності, яка стає частиною його публічного образу. Ключовим у тлумаченні цифрової поведінки судді є баланс між правом на самовираження (freedom of expression) та вимогами неупередженості та публічної стриманості. Цифрове «я» судді, тобто його публічні підписки, вподобання, візуальні репрезентації, стає частиною наративу, що може бути витлумачений, перебільшений або використаний як інструмент дискредитації цього ж судді.

169. Суддям не заборонено користуватися соціальними мережами чи інтернет-комунікаціями, але їхня активність має відповідати високим етичним стандартам, не підривати авторитет правосуддя і статус судді. Це положення є надзвичайно актуальним у сучасну епоху цифрових технологій, коли багато аспектів життя (зокрема, професійного та громадського) переходять у онлайн-простір. Судді як носії судової влади перебувають під постійною увагою суспільства, тому навіть їхня позаслужбова поведінка у соціальних мережах може впливати на рівень довіри до суду.
170. Стосовно відчуження кандидатом автомобіля за ціною, нижчою за ринкову, Комісією встановлено таке.
171. Відповідно до відомостей з Державного реєстру транспортних засобів (далі – ДРТЗ) кандидат на підставі договору купівлі-продажу від 17 лютого 2016 року № 6342/5/279 набув у власність автомобіль марки «TOYOTA RAV4» 2013 року випуску.
172. У письмових поясненнях кандидат зазначив, що фактичним покупцем вказаного автомобіля був його батько — ОСОБА_1, який здійснив оплату виключно власним коштом. Мета придбання ним автомобіля — особисте користування цим транспортним засобом. Водночас за ініціативою батька кандидата право власності на автомобіль було зареєстровано на Шимка А.Р. Рішення зумовлене наміром батька кандидата у майбутньому передати цей транспортний засіб у фактичне постійне користування Шимка А.Р. за умови придбання ним для себе іншого (нового) автомобіля. 05 вересня 2026 року з метою з’ясування точної вартості придбання транспортного засобу кандидат звернувся до ТСЦ № 5341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях з відповідною заявою. 08 вересня 2026 року листом РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях повідомлено, що згідно з СДР ТЗ інформація про вартість придбання автомобіля марки «TOYOTA RAV4», ДНЗ НОМЕР_2, в СДР ТЗ відсутня. У листі також зазначено, що надати копії договору купівлі-продажу та висновку експертного дослідження неможливо у зв’язку із закінченням термінів зберігання документів - підстав для реєстрації (3 роки). Додатково кандидат повідомив, що транспортний засіб придбавався його батьком за ринковою ціною. За словами кандидата, вартість становила суму, еквіваленту 18 000 дол. США.
173. За даними з Державного реєстру актів цивільного стану батько кандидата ОСОБА_1 помер 01 грудня 2021 року (актовий запис про смерть від 02 грудня 2021 року № 2141). Встановити наявність грошових активів у батька кандидата для придбання цього автомобіля неможливо.
174. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2023 рік кандидат зазначив дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) від ОСОБА_2 у розмірі 50 000 грн, а саме автомобіля марки «TOYOTA RAV4» 2013 року випуску.
175. Цей автомобіль було відчужено за ціною 50 000 грн на підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 2023 року № 5341/2023/3738372.
176. Згідно звідомостями з ДРТЗ перереєстрація належного кандидату транспортного засобу марки «TOYOTA RAV4» (НОМЕР_3) на нового власника відбулась 31 березня 2023 року. Новим власником зазначена ОСОБА_2. Новий державний номерний знак цього автомобіля «НОМЕР_4».
177. Під час співбесіди кандидат зазначив, що автомобіль марки «TOYOTA RAV4» 2013 року випуску придбаний не новим, його технічний стан після набуття кандидатом у власність та подальшої експлуатації потребував ремонту.
178. Під час експлуатації цього автомобіля виявлено приховані дефекти, а вартість проведення необхідних ремонтних робіт становила 500 951,81 грн, що підтверджується долученою до Рішення ГРД світлокопією рахунка на оплату від 15 жовтня 2022 року № 0000017268. На переконання кандидата, зазначені суттєві технічні недоліки зумовили вартість продажу цього автомобіля за ціною, нижчою за ринкову.
179. З огляду на інформацію, розміщену на спеціалізованих вебсайтах із надання послуг з обслуговування та ремонту автомобілів марки «TOYOTA RAV4», при заміні двигуна на цих транспортних засобах обов’язково оновлюється ціла низка витратних матеріалів, оскільки старі деталі втрачають герметичність після демонтажу або мають обмежений ресурс, зокрема: технічні рідини та оливи, прокладки та ущільнювачі, елементи системи запалювання та приводів. Будь-які з указаних елементів, окрім технічної рідини та оливи, відсутні в світлокопії рахунка на оплату від 15 жовтня 2022 року № 0000017268. Також в рахунку відсутній код силового агрегату, зазначений для заміни наявного. При встановленні іншого двигуна всі системи заправляються новими сертифікованими рідинами. Згідно з офіційною специфікацією для автомобіля марки «TOYOTA RAV4» 2013 року випуску (НОМЕР_3) з атмосферним бензиновим двигуном 3ZR-FAE об’єм заправлення повністю «сухого» двигуна: 4,7 л (при плановій заміні з фільтром — 4,2 л). За даними цього рахунка на оплату, кількість оливи моторної вказано в розмірі 4,2 л, як передбачено для планової заміни. Об’єм рідини для охолоджувальної системи становить 6,4 л для варіатора, в рахунку зазначено 5 л, як передбачено для планової заміни.
180. Згідно з даними інтернет—ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_1 , який містить історію оголошень щодо купівлі-продажу автомобілей на платформі ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошення про продаж цього автомобіля було закрите у 2023 році з оголошеною вартістю у 18 500 дол. США (еквівалентно 676 545 грн).
181. Водночас у 2026 році ціна подібних автомобілів на одному з українських вебсайтів автомобільної інтернет-торгівлі варіювалася від 15 688 дол. США до 17 300 дол. США.
182. Комісія зважає на те, що відповідно до пункту 1.3 Договору купівлі-продажу від 31 березня 2023 року № 5341/2023/3738372 у покупця були відсутні претензії щодо технічного стану та якісних характеристик відчужуваного транспортного засобу.
183. З огляду на наведене колегія вимушена констатувати, що твердження кандидата про вартість автомобіля все ж є непереконливим, адже документів, які б підтверджували технічний стан автомобіля, ним не надано.
184. Крім того, кандидат документально не підтвердив недоліків технічного стану. Наведені фактичні дані у своїй сукупності є підставою стверджувати, що кандидат відчужив майно за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості.
185. Необхідною умовою переконливості відповідних тверджень є їх документальне підтвердження. Кандидат не надав жодних документів, які підтверджували б стан автомобіля на момент продажу (акт технічного огляду, дефектний акт, висновок сервісного центру тощо), обсяг несправностей, заявлених під час укладання договору купівлі-продажу.
186. Комісія зазначає, що відповідно до Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники), однією з ознак невідповідності критерію доброчесності є набуття прав або відчуження прав на об’єкт цивільних прав суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї у спосіб, яким не дотримано вимоги антикорупційного законодавства, законодавства про оцінку та оціночну діяльність, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, податкового законодавства, нормативних актів Національного банку України, інших нормативно-правових актів.
187. Оцінюючи пояснення кандидата та кваліфікуючи встановлені обставини, Комісія враховує сукупність чинників, які свідчать про те, що виявлена невідповідність не досягає рівня істотної.
188. Комісія зауважує, що навіть правомірний за зовнішніми ознаками правочин може викликати сумніви щодо достовірності зазначеної в ньому вартості предмета купівлі-продажу. Відображення вартості майна, що не відповідає його фактичній вартості (заниження ціни предмета купівлі-продажу), є негативним явищем, оскільки унеможливлює оцінювання реального майнового стану кандидата та членів його сім’ї й ускладнює зіставлення їх доходів і видатків. Це також може порушувати правила грошових розрахунків і фінансового моніторингу, мати ознаки якщо не ухилення від оподаткування, то принаймні свідомого сприяння цьому.
189. Відповідно до пункту 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання під час визначення ступеня невідповідності враховуються, зокрема, тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, систематичність, давність порушення. Комісія зважає, що встановлені обставини стосуються одного правочину (ознаки систематичності відсутні), вчиненого поза межами службової діяльності кандидата, і що кандидат надав усні пояснення щодо технічного стану транспортного засобу. Водночас пояснення є непідтвердженими та нерефлексованими стосовно суттєвого розриву між задекларованою та ринковою цінами — кандидат не запропонував жодного розумного пояснення, яке усунуло б обґрунтований сумнів у прозорості правочину.
190. Суддя (кандидат на посаду судді) зобов’язаний дбати про те, щоб, на думку розумної сторонньої людини, його поведінка відповідала вимогам доброчесності та не викликала сумнівів у прозорості особистих фінансових операцій (пункт 3.1 Бангалорських принципів поведінки суддів; стаття 3 Кодексу суддівської етики).
191. Комісія вкотре відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
192. Пунктом 5.12 розділу 5 Положення передбачено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
193. Ураховуючи викладене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
194. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що Шимко А.Р. відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, відсутні підстави для визнання Шимка А.Р. таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» одним «ПРОТИ»

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Шимко Артем Романович набрав 685,03 бала.

2. Визнати Шимка Артема Романовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                          Сергій ЧУМАК «ПРОТИ»

Члени Комісії                                                                                        Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»

                                                                                                                 Роман САБОДАШ «ЗА»