Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Рудюк Олени Юріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олени РУДЮК,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Рудюк Олени Юріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. При цьому критеріями кваліфікаційного оцінювання визначається: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1–1.6 завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

14 вересня 2023 року рішенням Комісії № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

Рудюк О.Ю. у визначений строк звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Рудюк О.Ю. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Рудюк Олена Юріївна, _____ року народження, громадянка України.

У 2005 році закінчила Київський національний економічний університет і  отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права.

Має стаж роботи на посаді судді понад п’ять років.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду.

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, а також загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Рудюк О.Ю. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Рудюк О.Ю. за кваліфікаційний іспит – 361,60 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Рудюк О.Ю.

Запити про надання відомостей стосовно Рудюк О.Ю. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Рудюк О.Ю. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Рудюк О.Ю.

Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

До Комісії 14 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Рудюк О.Ю. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

16 липня 2026 року Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Співбесіду з кандидатом проведено 27 серпня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Зі змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення, ґрунтуються принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме в процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання, становить 37,66 бала із 50 можливих, що вище 75 % (37,5 бала), максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Перш за все, Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за критерієм професійної етики чи доброчесності за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, рішення ГРД від 16 липня 2026 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді, з кандидатом обговорено обставини, які можуть викликати сумнів у її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:

1. Стосовно витрат на проживання та закриття базових потреб протягом 2013–2014 років.

1.1. Кандидат у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік задекларувала дохід, отриманий нею у розмірі 31 024,35 грн та її чоловіком у розмірі 18 630,00 грн. Тобто сукупний дохід сім’ї кандидата у вказаний звітний період становив 49 654,35 грн без урахування сум сплачених податків. У вказаний період кандидат та її чоловік, окрім витрат на проживання та закриття базових потреб, мали б здійснювати видатки на утримання квартири (1/4 частки на праві власності належить кандидатові) та двох легкових автомобілів. Відповідно до даних Державної служби статистики України середньостатистичні витрати однієї особи в місті Києві за 2013 рік становили 74 009,00 грн, двох осіб – 148 018,00 грн. Крім того, відповідно до статті сьомої Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» у 2013 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня становив 1 147,00 грн, з 1 грудня – 1 218,00 грн, для дітей віком до 6 років з 1 січня – 972,00 грн, з 1 грудня – 1032,00 грн. Сім’я кандидата у зазначений звітний період складалася з двох дорослих та однієї дитини ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, прожитковий мінімум для сім’ї такого складу за 2013 рік становив 39 394,00 грн. Отже, сукупний задекларований дохід сім’ї кандидата лише на 10 260,35 грн перевищував прожитковий мінімум, встановлений законодавством для сім’ї відповідного складу. Після сплати податків та інших обов’язкових платежів фактичний обсяг коштів, що залишався у розпорядженні сім’ї, був меншим. За таких обставин задекларовані доходи сім’ї видаються обмеженими з огляду не лише на необхідність забезпечення повсякденних потреб трьох осіб, а й на утримання належного сім’ї нерухомого майна та двох транспортних засобів.

Рудюк О.Ю. надала пояснення, що з 2013 року до вересня 2014 року ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки вони не орендували житло, фінансових зобов’язань не мали, вказаних доходів та заощаджень за попередні роки вистачило для забезпечення належних умов проживання. Також їм допомагали батьки. Те, що батьки мали фінансову можливість допомагати, вбачається з даних податкової, які наявні в суддівському досьє. Водночас значних витрат через використання автомобіля не було, оскільки ним мало користувалася, а витрат на утримання ¼ частки квартири не здійснювала, оскільки з 2011 року в ній не проживали батьки, які оплачували комунальні послуги.

1.2. Кандидат у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік задекларувала дохід у розмірі 49 670,04 грн та її чоловіком у розмірі 24 510,83 грн. Тобто сукупний дохід сім’ї кандидата у вказаний звітний період становив 74 180,87 грн без урахування сум сплачених податків. Зокрема, кандидат задекларувала за вказаний звітний період свої фінансові зобов’язання на утримання зазначеного в розділах ІІІ-V майна (п. 56) у розмірі 15 000,00 грн, інші не зазначені у розділах ІІІ-V витрати (п. 59) у розмірі 25 000,00 грн та фінансові зобов’язання свого чоловіка на утримання зазначеного у розділах ІІІ-V майна (п. 62) у розмірі 24 000,00 грн. Таким чином, сукупний розмір задекларованих фінансових зобов’язань та інших витрат сім’ї за 2014 рік становив щонайменше 64 000,00 грн. Сім’я кандидата у 2014 році складалася з двох дорослих та однієї дитини ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до даних Державної служби статистики України, середньостатистичні витрати однієї особи в місті Києві за 2014 рік становили 79 565,00 грн, двох осіб – 159 130,00 грн. Крім того, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» у 2014 році прожитковий мінімум для працездатної особи становив 1 218,00 грн, а для дітей віком до 6 років – 1 032,00 грн. Таким чином, прожитковий мінімум для сім’ї такого складу за 2014 рік становив 41 616,00 грн. Отже, навіть без урахування витрат на забезпечення повсякденних потреб сім’ї, сукупний розмір задекларованих фінансових зобов’язань та інших витрат становив 64 000,00 грн, що становило переважну частину сукупного задекларованого доходу сім’ї у розмірі 74 180,87 грн. Після відрахування податків та інших обов’язкових платежів фактичний обсяг коштів, який залишався у розпорядженні сім’ї, був ще меншим.

Кандидат пояснила, що з 2013 року до вересня 2014 року ІНФОРМАЦІЯ_4. Житло не орендували і якихось фінансових зобов’язань також не мали, вказаних доходів та накопичень за попередні роки вистачило для забезпечення належних умов проживання. Також, отримували допомогу від батьків. Оскільки витрати з часом почали збільшуватись, їй довелось раніше вийти ІНФОРМАЦІЯ_5 у вересні 2014 року для того, щоб забезпечувати належні умови життя.

2. Стосовно обставин отримання чоловіком кандидата подарунку в розмірі 3 656 000,00 грн.

Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2022 рік чоловік кандидата отримав подарунок у грошовій формі від своєї матері в розмірі 3 656 000,00 грн. У вказаний звітний період чоловік кандидата набув право власності на земельну ділянку загальною площею 1 268 кв. м, розташовану в селі Софіївська Борщагівка Київської області вартістю на дату набуття – 2 120 978,00 грн та легковій автомобіль Mitsubishi Outlander 2021 року випуску вартістю на дату набуття – 912 110,00 грн.

З боку стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви щодо достатності у матері чоловіка кандидата фінансових можливостей для надання синові подарунку у грошовій формі з огляду на значний розмір таких коштів. ГРД перевірила надані кандидатом пояснення та відомості щодо фінансової спроможності батьків чоловіка і не встановила обставин, які б свідчили про неможливість надання такого подарунка. Наявні дані дають підстави вважати, що дарувальники могли акумулювати кошти в розмірі, достатньому для здійснення відповідної фінансової операції. Крім того, аналіз відкритих джерел свідчить, що вартість придбаної земельної ділянки відповідає ринковому рівню, а вартість автомобіля є обґрунтованою з огляду на те, що транспортний засіб був придбаний на аукціоні, що підтверджується інформацією, отриманою за VIN-кодом автомобіля. Водночас, враховуючи значний розмір подарованих коштів та їх використання для придбання земельної ділянки та авто, ГРД вважає за доцільне обговорити зазначені обставини під час співбесіди з метою надання нею публічних пояснень щодо джерела походження коштів, фінансової спроможності дарувальниці та обставин здійснення відповідної фінансової операції.

Рудюк О.Ю. пояснила, що її чоловік у 2022 році отримав подарунок у грошовій формі від своєї матері в розмірі 100 000 дол. США, що еквівалентно 3 656 000,00 грн. У 2022 році з жовтня почались масовані обстріли Києва, що призвело до відсутності світла, зв’язку, постійних тривог. Оскільки батьки чоловіка проживають у більш безпечному місці, вони вирішили зробити подарунок для придбання будинку з бомбосховищем. Для цього і був зроблений подарунок у такій сумі. На жаль, на той час будинків з бомбосховищем ще не будували, тому вирішили придбати земельну ділянку і будувати самостійно. Придбавши земельну ділянку, подарованих коштів не вистачило для завершення будівництва. Щодо джерела походження коштів дарувальника, то батьки чоловіка є підприємцями (відповідна інформація міститься в суддівському досьє), мали фінансову можливість зробити такий подарунок і це було їх бажання зробити більш безпечним їх життя в сьогоднішніх умовах.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики. Однак, з наведених обставин, вбачається, що суддя не проявила належний рівень доброчесності у питанні дотримання належних законодавчих процедур передання подарунку близькій їй особі, як от: відсутні нотаріальне посвідчення передання грошових коштів, заповнення членом сім’ї декларації щодо отримання доходу тощо. За приписами Кодексу суддівської етики слідує, що суддя має вжити заходи, щоб отримати інформацію про майно, включно з інформацією про те, хто є його власником, з метою уникнення можливого конфлікту інтересів, повного та достовірного відображення інформації в декларації, а також запобігання виникненню обґрунтованого сумніву у її доброчесності.

Ураховуючи викладене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність», оцінивши його як порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.

3. Стосовно відповідності вартості придбаних автомобілів ринковій ціні.

Кандидат у майновій декларації за 2023 рік задекларувала вартість легкового автомобіля Lexus NX 2020 року випуску, право власності на який набуто її чоловіком 18 жовтня 2023 року, за ціною 596 625,00 грн. Водночас у майнових деклараціях за 2024 та 2025 роки вартість цього ж транспортного засобу зазначена в розмірі 614 826,00 грн.

Кандидат пояснила, що розбіжність у вартості автомобіля Lexus NX 2020 року випуску виникла, ймовірно, через помилку в розрахунку курсу долара США. В наступних роках при заповненні декларацій вона отримала відповідну довідку з підтвердженням ціни, скориставшись можливістю зробити запит. Ця функція була відновлена лише на початку 2025 року і, отримавши іншу суму щодо вартості авто, внесла правильну інформацію. Це не були умисні дії приховати справжню вартість автомобіля, а є арифметичною помилкою.

Ураховуючи викладене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність» з причини, що кандидат не проявив достатніх заходів для того, щоб встановити дійсну вартість автомобіля відразу.

4. Стосовно четвертого пункту інформації, за пропозицією голови колегії питання вирішили не обговорювати, оскільки за приписами законодавства справа, що перебуває на розгляді у суді не оцінюється органами суддівського врядування.

5. Стосовно даних в декларації доброчесності кандидата.

Відповідно до майнової декларації за 2023 рік кандидат здійснила особистий разовий видаток у розмірі 305 000 грн як часткову оплату за придбання транспортного засобу, право власності на який було оформлено на її чоловіка. Отже, йдеться не лише про набуття майна членом сім’ї, а й про особистий видаток кандидата, який перевищував поріг, визначений частиною четвертою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» для подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Водночас у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій відсутні відомості про подання кандидатом повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. З огляду на викладене під час співбесіди доцільно з’ясувати, чи поширювався на кандидата обов’язок подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв’язку із зазначеним видатком, а також причини неподання такого повідомлення після відновлення з 12 жовтня 2023 року відповідного механізму фінансового контролю. Враховуючи, що кандидат є суддею та суб’єктом декларування, зазначені обставини мають значення для оцінки дотримання нею вимог антикорупційного законодавства та належного виконання обов’язків у сфері фінансового контролю.

Рудюк О.Ю. пояснила, що на час здійснення видатку фінансовий контроль був заморожений через військовий стан і протягом десяти днів вона не мала можливості повідомити про нього. В майнових деклараціях цей видаток відображено належним чином.

6. Стосовно окремих показників здійснення правосуддя.

Згідно з відомостями, що містяться в суддівському досьє, упродовж останніх років щодо кандидата спостерігається зростання кількості дисциплінарних скарг. Зокрема, у 2024 році надійшло 17 дисциплінарних скарг, з яких 9 було повернуто без розгляду, 11 стали предметом попередньої перевірки, а щодо двох Вища рада правосуддя відмовила у відкритті дисциплінарної справи. У 2025 році 21 скаргу було повернуто без розгляду, щодо 22 проведено попередню перевірку, за однією відмовлено у відкритті дисциплінарної справи. За 2026 рік вже наявні 9 скарг, за якими проводилась перевірка, 9 було повернуто. Водночас аналіз матеріалів суддівського досьє свідчить, що за частиною дисциплінарних скарг заявником виступає одна й та сама особа.

Рудюк О.Ю. пояснила, що практично всі скарги подані однією особою щодо кримінального провадження, яке розглядалось колегією. Більшість з цих скарг не стосувалися безпосередньо дій судді і мали загальний характер. Право особи на оскарження дій судді до Вищої ради правосуддя вважає непорушним і відповідні рішення не знайшли підтвердження порушень в її діях.

Стосовно звернення ГО «Центр протидії корупції».

1. У розділі 4 Об’єкти незавершеного будівництва декларацій за 2015–2018 роки кандидат декларує незавершений житловий будинок у селі Іза Хустського району Закарпатської області, який стосується її чоловіка. Власником об’єкта зазначена інша особа. Водночас у деклараціях за 2019–2025 роки кандидат щодо цього ж об’єкта вже декларує право безоплатного користування чоловіком. Власником об’єкта, як і раніше, зазначена третя особа.

Кандидат пояснила, що цей будинок надалі має статус незавершеного будівництва і є спадковим майном чоловіка ще до їхнього одруження.

2. У розділі 6 Цінне рухоме майно – транспортні засоби декларації за 2015 рік кандидат декларує автомобіль Mitsubishi Colt 2008 року випуску, право власності на який набула 01 квітня 2008 року. Вартість автомобіля на дату набуття права власності не вказана. Також у цій же декларації кандидат декларує автомобіль KIA Sportage 2012 року випуску, право спільної власності на який вона разом із чоловіком набула 08 червня 2012 року. Вартість автомобіля на дату набуття становила 238 230 грн, що за офіційним курсом НБУ на відповідну дату становило орієнтовно 30 000 дол США.

Кандидат пояснила, що автомобіль Mitsubishi Colt 2008 року випуску був придбаний її батьками для неї ще до набуття статусу судді, а автомобіль KIA Sportage 2012 року випуску був фактично подарунком батьків чоловіка.

3. Мати чоловіка кандидата влітку 2016 року здійснила поїздку до російської федерації. Так, 04 серпня 2016 року вона була пасажиркою авіарейсу Кишинів – Москва, а 27 серпня 2016 року повернулася авіарейсом Мінськ – Львів. З огляду на маршрут поїздки можна припустити, що її метою було перебування на території російської федерації. Крім того, у 2015 році батько чоловіка кандидата разом із його матір’ю, рідною сестрою та чоловіком сестри також відвідували російську федерацію. Так, 08 жовтня 2015 року вони перетнули державний кордон України на автомобілі та повернулися на територію України 14 жовтня 2015 року. Зазначені обставини потребують з’ясування мети відповідних поїздок.

Рудюк О.Ю. пояснила, що їй достеменно невідомо про мету поїздок, однак брат мами чоловіка проживає на території російської федерації, мав на той час серйозні проблеми зі здоров’ям, що й було можливою причиною відвідин родича. Інша поїздка могла стосуватися весілля дочки цього ж брата.

4. Кандидат декларує у 2022 році отримання чоловіком 16 000 грн допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332, а також 6 500 грн допомоги «Є Підтримка» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1272. Формальне право чоловіка кандидата на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам могло не залежати від розміру доходів і вартості майна сім’ї. Водночас така допомога, зокрема виплати на дітей, здійснювалася за рахунок державного бюджету в умовах повномасштабної війни та була спрямована передусім на підтримку сімей, які через збройну агресію були змушені залишити місце проживання, втратили житло, майно, джерела доходу або фактично залишилися без засобів для існування. Наведені обставини свідчать, що сім’я кандидата не перебувала у скрутному матеріальному становищі, не втратила засобів для існування та мала достатні кошти для покриття витрат на проживання і утримання дітей. За таких умов рішення чоловіка звернутися за бюджетними коштами як на себе, так і на дітей під час повномасштабної війни, коли значна кількість внутрішньо переміщених сімей втратила житло, майно, роботу та інші джерела існування, потребує окремої оцінки з погляду доброчесності, навіть якщо формальні підстави для призначення відповідних виплат існували.

Кандидат пояснила, що вказане рішення було ініціативою чоловіка, який мав на меті отримані кошти перерахувати на потреби Збройних Сил України, що ним і було зроблено.

Крім того, Комісією в частині аналізу професійної етики обговорено питання самовідводів, які постановлялися за участю судді. За даними ЄДРСР, з 2016 року до 2026 року суддею було заявлено 79 самовідводів (69 кримінальне судочинство, 10 справ про адміністративні правопорушення). З огляду на кількість та отримані в процесі співбесіди пояснення, Комісія вважає їх частково спростовними у питанні сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики з наведених обставин.

Ураховуючи викладене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність», оцінивши його як порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.

Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за вказаними критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Рудюк О.Ю. відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

VI. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Рудюк О.Ю. набрала 691,93 бала.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Рудюк Олени Юріївни вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Рудюк Олена Юріївна набрала 691,93 бала.

3. Визнати Рудюк Олену Юріївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                            Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                      Роман КИДИСЮК