Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Антонова Сергія Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сергія АНТОНОВА,

представника Громадської ради доброчесності Ярослави ВОЛЬВАЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Антонова Сергія Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.1‒1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. Антонов Сергій Володимирович 19 грудня 2023 року звернувся до Комісії з заявою про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2023 року № 147/ас-24 Антонова С.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

11. Антонов С.В., дата народження – ____________ року, на момент подання заяви мав повних __ років. Є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00205171 від 18 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння (перший ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Антонов С.В. здобув у 2007 році у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, отримав диплом про вищу юридичну освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
13. Стаж професійної діяльності кандидата у сфері права перевищує 19 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Антонов С.В. обіймав такі посади: із січня 2007 року до квітня 2010 року – помічника прокурора прокуратури Октябрського району міста Полтави; з квітня 2010 року до листопада 2011 року – прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури Полтавської області; з листопада 2011 року до червня 2012 року – помічника прокурора прокуратури міста Полтави; з червня 2012 і дотепер – судді Шевченківського (Октябрського) районного суду міста Полтави.
14. Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 Антонова С.В. призначено на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави строком на п’ять років (присягу судді складено 29 травня 2012 року).
15. Рішенням Комісії від 30 вересня 2019 року № 871/ко-19 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді суддя Октябрського районного суду міста Полтави Антонов Сергій Володимирович набрав 770,875 бала, та визнано таким, що відповідає займаній посаді.
16. Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 грудня 2020 року № 3641/0/15-20 внесено Президентові України подання про призначення Антонова С.В. на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

17. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
18. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
19. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
20. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання, до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах допущено 706 кандидатів, зокрема Антонова С.В.
21. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
22. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
23. З огляду на зазначене Антонов С.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

24. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
25. Отже, загальна кількість балів, отриманих Антоновим С.В. за кваліфікаційний іспит, становить 330,80 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

26. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Антонова С.В.
27. Запити про надання відомостей стосовно Антонова С.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
28. Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) надіслало до Комісії (лист від 22 травня 2026 року № 49-01/35854-26) результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2025 рік.
29. За результатами спеціальної перевірки НАЗК звернуло увагу, що в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2025 рік кандидат на посаду зазначив дохід члена сім’ї (дружини) у сумі 392 059 грн від незалежної професійної діяльності, інформація про який відсутня у НАЗК.
30. Від кандидата 09 червня 2026 року надійшли пояснення щодо обставин, викладених у листі НАЗК.
31. Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка беззастережно свідчить про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді. Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).      

V-I Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

32. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Антонова С.В.
33. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 червня 2026 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Антонова С.В. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
34. Комісією запропоновано кандидатам на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист від 20 травня 2026 року № 21-3050/26) надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на їх думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів), і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
35. До Комісії 03 червня 2026 року надійшли пояснення та докази від кандидата Антонова С.В. на виконання листа Комісії від 20 травня 2026 року № 21-3050/26. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
36. До Комісії 02 вересня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Антонова С.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 01 вересня 2026 року (далі – Висновок).
37. Кандидату 02 вересня 2026 року було надіслано Висновок ГРД для надання пояснень та підтверджувальних документів (у разі наявності).
38. До Комісії 07 вересня 2026 року надійшли пояснення кандидата стосовно інформації, викладеної у Висновку ГРД.
39. Антонову С.В. надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
40. Співбесіду з кандидатом проведено 07 вересня 2026 року. На початку співбесіди Антонова С.В. ознайомлено з його правами. Встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
41. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

42. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, що визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
43. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; бере повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він обʼєктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
44. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»
45. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
46. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
47. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
48. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
49. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень усвідомлення ним потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
50. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
51. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
52. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
53. Надані кандидатом Антоновим С.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

54. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
55. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50  бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-III. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

56. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, що забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
57. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1.  Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2.  Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3.  Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4.  Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
58. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
59. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
60. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
61. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
62. Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
63. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
64. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
65. Комісія звертає увагу, що відповіді кандидата на деякі запитання мали переважно загальний, описовий характер і не завжди демонстрували конкретні приклади відповідності показникам.
66. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
67. Надані кандидатом Антоновим С.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

68. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
69. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50  бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

70. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
71. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальним критерієм, який забезпечує суспільну довіру до судової влади та гарантує дотримання принципів верховенства права.
72. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критерію доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
73. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
74. Відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
    1.  Незалежність.
    2.  Чесність.
    3.  Неупередженість.
    4.  Сумлінність.
    5.  Непідкупність.
    6.  Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
    7.  Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
75. Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
76. Відповідно до пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо встановлено невідповідність або існує обґрунтований сумнів у відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.
77. У такому разі кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критерію доброчесності та професійної етики, і цей критерій оцінюється у 0 балів.
78. Для встановлення невідповідності критерію доброчесності та професійної етики використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини. Обставинами, що вказують на їх істотність, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
79. Відповідно до пункту 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання оцінюються обставини, що вказують на істотність порушення: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона, історичний контекст, систематичність, давність тощо.
80. У разі якщо обставини не є настільки переконливими, щоб підтвердити невідповідність критерію (у значенні пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання), проте вказують на значне відхилення від очікуваних стандартів, Комісія може знижувати бали за конкретний показник на 15 балів, що передбачено пунктом 5.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
81. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
82. Отже, встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. На переконання Комісії, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

83. Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Антонова С.В. було досліджено рішення ГРД, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним як кандидатом декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
84. Стосовно обставин, викладених у листі НАЗК про результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених Антоновим С.В. у Декларації за 2025 рік, кандидат пояснив таке.
85. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2025 рік він зазначив дохід члена сім’ї (дружини) у сумі 392 059 грн від незалежної професійної діяльності. На підтвердження цих обставин кандидат надав, зокрема копію податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2025 рік, розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою ОСОБА_1 за 2025 рік, копію розрахунку сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ОСОБА_1 за 2025 рік.
86. Комісія вважає такі пояснення Антонова С.В. переконливими та достатніми.
87. Як зазначалось у цьому рішенні, до Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Антонова С.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
88. У висновку ГРД зазначено, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «сумлінність» (підпункти 3, 6 пункту 19 Єдиних показників).

Кандидат під час здійснення професійної діяльності не вживав достатніх заходів щодо дотримання розумних строків розгляду справ, виготовлення процесуальних документів та не наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права та встановлених фактів (підпункти 6.1, 6.3 пункту 6 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики (у редакції від 16 грудня 2020 року); індикатор 7 Переліку індикаторів Комісії і ГРД, які вказують на недоброчесність, затвердженого 09 листопада 2023 року).

89. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень у період з 2012 року до 2017 року кандидат розглянув 284 справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Із них у 39 справах провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП. Однак, лише в одній справі (№ 554/2223/16-п) матеріали надійшли до суду менш ніж за місяць до спливу встановленого законом строку. В інших 38 випадках матеріали перебували у розпорядженні суду достатній проміжок часу для їх розгляду по суті. Частка таких справ становила 13,38 % від загальної кількості розглянутих кандидатом справ цієї категорії.
90. Крім того, під час аналізу судових рішень ГРД встановлено щонайменше вісім справ про повторне вчинення домашнього насильства, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, у яких провадження були закриті у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Враховуючи підвищену суспільну небезпеку повторного домашнього насильства та необхідність забезпечення ефективного захисту потерпілих, такі випадки потребують особливо ретельної оцінки та пояснення причин, з яких розгляд цих справ не було завершено в межах визначених законом строків.
91. У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат надав пояснення щодо обставин недотримання ним строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП. Кандидат зіслався на низку факторів, які у своїй сукупності об’єктивно впливали на порушення розумних строків розгляду справ та матеріалів про адміністративні правопорушення.
92. Зокрема, згідно з положеннями статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 – 172, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
93. Кандидат зауважив, що при розгляді справ, про які зазначено у Висновку ГРД, ним вжито всіх необхідних заходів для організації судового процесу в належні строки. Водночас, оскільки особи до суду не з’являлися, підтвердження їх своєчасного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи були відсутні або надходили вже після призначеного судового засідання, суд був позбавлений можливості розглянути справи за відсутності осіб та змушений був відкладати їх розгляд і здійснювати повторні виклики.
94. Водночас у разі наявності інформації про належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату та час розгляду справи, її неявки в судове засідання з невідомих чи неповажних причин, суд піддавав її примусовому приводу в судове засідання.
95. Стосовно тверджень ГРД щодо закриття проваджень у справах про повторне вчинення домашнього насильства, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, кандидат заперечив наявність у його діях процесуальної упередженості,  поблажливого ставлення до правопорушників або ігнорування проблеми домашнього насильства.  На підтвердження своєї принципової позиції у справах відповідної категорії навів приклади застосування найсуворішого виду адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту до осіб, що визнані винними у вчиненні домашнього насильства, зокрема у справах № 1622/11712/2012, № 1622/12966/2012, № 1622/14204/2012, № 1622/14212/2012, № 554/18052/14, № 554/3000/14, № 554/2994/14, № 554/3972/15, № 554/13631/15 тощо.
96. Крім того, кандидат наголосив, що в окремих випадках строки розгляду адміністративних справ були обмежені законодавством, чинним у відповідний час, і не давали можливості забезпечити повний та об’єктивний розгляд справи в межах установленого строку.
97. Проаналізувавши надані Антоновим С.В. у межах права на відповідь та під час співбесіди пояснення, Комісія вважає їх прийнятними, достатніми й такими, що спростовують сумніви ГРД щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
98. Водночас Комісія вважає слушними твердження ГРД щодо передчасного закриття провадження у справах № 554/644/17; № 554/4347/13-п; № 554/3284/13-п; № 554/3909/13-п; № 554/7028/13-п. Так, ГРД зазначає, що кандидат закрив ці справи, посилаючись у своїх постановах, що строки притягнення осіб до відповідальності вже закінчилися. Відповідно до статті 38 КУпАП цей строк становить 3 місяці (орієнтовно 90 днів). Проте у цих справах провадження були закриті через 61–84 дні після вчинення правопорушення, тобто до спливу тримісячного строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.
99. У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснив, що не має можливості надати детальні документальні підтвердження щодо кожної з цих справ, адже вони були фізично знищені у зв’язку із закінченням встановленого законом трирічного строку їх зберігання.
100. Водночас кандидат припускає, що ним могли бути допущені як описки в даті вчинення адміністративного правопорушення, так і помилкове застосування положень статті 38 КУпАП.
101. Комісія вважає, що ці обставини не свідчать про умисне допущення  суддею порушень вимог статті 38 КУпАП, однак демонструють неуважність і недостатній рівень відповідальності за виконання покладених на нього обов’язків. Навіть за відсутності недобросовісних намірів така поведінка може розцінюватися як прояв недостатньої самодисципліни та старанності, які є необхідними якостями для ефективної та доброчесної діяльності судді.
102. Згідно з пунктом 19 Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; демонструє високий рівень професійної мотивації; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень.
103. Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики за показником «сумлінність» на 15 балів.
104. Додатково ГРД надало Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення кандидата.
105. Так, під час аналізу встановлено, що в Декларації за 2016 рік кандидат відобразив набуття 11 травня 2016 року права власності на автомобіль «Volkswagen Passat» 2013 року випуску, зазначивши його вартість у розмірі 125 000 грн, що відповідно до курсу Національного банку України становить 4 961 дол. США.
106. Аналіз відкритих джерел щодо вартості аналогічних транспортних засобів свідчить, що автомобілі цієї моделі, року випуску та характеристик станом на травень 2016 року (дату набуття кандидатом права власності) пропонувалися за ціною від 12 500 до 15 500 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становило близько 315 000–390 000 грн. Отже, орієнтовна ринкова вартість автомобіля більш ніж удвічі перевищувала суму, зазначену кандидатом у Декларації.
107. Крім того, відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкт декларування зобов’язаний повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані у разі набуття майна, якщо його вартість перевищує п'ятдесят мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня відповідного року.
108. Станом на 01 січня 2016 року такий поріг становив 68 900 грн. Враховуючи, що кандидат задекларував вартість автомобіля в розмірі 125 000 грн, він був зобов’язаний подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані протягом 10 календарних днів з моменту придбання майна, проте не подав такого повідомлення.
109. Стосовно вартості автомобіля «Volkswagen Passat», 2013 року випуску кандидат пояснив, що придбав вказаний автомобіль 11 травня 2016 року в ТОВ «ТРАНС-СТО» за договором купівлі-продажу. Вартість автомобіля становила 125 000 грн (5 000 дол. США) та формувалась з урахуванням його суттєвих ушкоджень, спричинених затопленням. Оскільки автомобіль потребував капітального відновлюваного ремонту його ринкова вартість на момент придбання суттєво відрізнялась від вартості аналогічного автомобіля у справному технічному стані. На підтвердження вказаних обставин кандидат долучив копію купівлі -продажу автомобіля № 5341/2000/16 від 11 травня 2016 року та лист ТОВ «ТРАНС-АВТО» від 29 травня 2025 року вих. № 29/05-1, відповідно до якого ціна вартості транспортного засобу «Volkswagen Passat» 2013 року випуску формувалась з урахуванням ушкоджень автомобіля, спричинених його затопленням, та становила 125 000 грн.
110. Комісія вважає пояснення Антонова С.В. переконливими, достатніми та підтвердженими відповідними документами, долученими до досьє кандидата, оскільки балансова (залишкова) вартість транспортного засобу не завжди відображає його реальну економічну та ринкову цінність.
111. Стосовно обставин неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані кандидат пояснив, що не мав технічної можливості подати декларацію про суттєві зміни в майновому стані, оскільки транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» 2013 року випуску ним було придбано 11 травня 2016 року, а офіційний запуск системи електронного декларування та затвердження відповідної форми електронного повідомлення НАЗК відбувся 01 вересня 2016 року.
112. Комісія зазначає, що Єдиний державний реєстр декларацій розпочав свою повноцінну роботу з 01 вересня 2016 року. До цієї дати технічна можливість подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані через електронний кабінет була відсутня, а процедури подання таких повідомлень у паперовій формі законом передбачено не було. На підставі викладеного Комісія відхиляє зауваження ГРД.
113. В інформації ГРД зазначено, що 15 жовтня 2021 року кандидат набув від матері у власність за договором дарування квартиру (м. Полтава, АДРЕСА_1), але не відобразив подарунок у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2021 рік.
114.  Крім того, аналіз відомостей Декларації кандидата за 2021 рік та інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчить про наявність розбіжностей у характеристиках одного й того самого об’єкта нерухомості. Так, згідно з даними реєстру площа квартири становить 37,5 кв. м, тоді як у Декларації кандидата після набуття права власності у 2021 році площа квартири зазначена 36,4 кв.м.
115. Стосовно розбіжностей у площі квартири АДРЕСА_1 в м. Полтава кандидат пояснив, що в Деклараціях за 2018–2020 роки площа об’єкта нерухомого майна (квартири № __ ) зазначалася в розмірі 36,4 кв.м на підставі первинного технічного паспорта від 10 липня 1998 року. 11 вересня 2021 року на замовлення власника квартири (його матері ОСОБА_2) було виготовлено новий технічний паспорт і за результатами повторної інвентаризації уточнено площу квартири – 37,5 кв.м.
116. Водночас, під час заповнення щорічної декларації за 2021 рік шляхом створення проєкту на основі декларації за 2020 рік мала місце технічна описка, показник площі автоматично зберігся за попередніми даними (36,4 кв.м) та, відповідно, ним помилково відображено площу квартири 36,4 кв.м у Декларації за 2021 рік.
117. Стосовно невідображення подарунку в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2021 рік кандидат пояснив, що грошова оцінка квартири не проводилась, її вартість не була відома. Керуючись роз’ясненнями НАЗК, він вважав, що правильно відобразив відомості про перехід права власності в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» та, що необхідність відображення інформації про цей самий об’єкт у розділі «Доходи, у тому числі подарунки» відсутня.
118. Комісія вважає, що неточність у площі об’єкта є технічною опискою, а відсутність дублювання запису про квартиру в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» повністю відповідає порядку декларування майна, отриманого в дарунок від близьких родичів за відсутності його грошової оцінки.
119. ГРД в інформації, викладеній у висновку, також висловила занепокоєння поїздками батька та брата кандидата у 2018–2021 роках до російської федерації та тимчасово окупованого Криму, а також виїздом брата у вересні 2022 року за кордон та актуальним місцем перебування брата кандидата.
120. У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснив, що вказані ГРД обставини мали місце. Проте усі поїздки батька та брата були пов’язані виключно із відвідуванням важкохворих близьких родичів – тітки в місті Бєлгород (ІНФОРМАЦІЯ_1, померла у 2022 році) та дядька-ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Чорноморське в Криму (помер у 2020 році.). Його брат ОСОБА_3 у 2022 році виїхав до Іспанії разом із родиною та наразі на підставі отриманої тимчасової посвідки на проживання його сім’я мешкає в місті Малага.
121. Водночас кандидат зауважив, що особисто жодного разу не відвідував територію російської федерації та тимчасово окуповані території, у тому числі Крим.
122. У висновку ГРД наведено інформацію з антикорупційного розслідування Bihus.info щодо придбання майна (квартир та автомобілів) тестем ОСОБА_4 та тещею брата кандидата ОСОБА_5 у 2010–2014 роки, а також висловлено сумніви щодо походження коштів на їх придбання.
123. Стосовно цього кандидат пояснив, що тесть його брата ОСОБА_4 не проживав спільно зі своєю дружиною ОСОБА_5 (тещею брата) з 2009 року. Шлюб між ними було офіційно розірвано 22 грудня 2009 року. 14 лютого 2018 року ОСОБА_4 уклав новий шлюб із ОСОБА_6, яка, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, є фізичною особою – підприємцем. Відомості щодо місць роботи тестя брата ОСОБА_4 у період з 2009 року і дотепер, а також інформація про джерела та розміри доходів його нової сім’ї невідомі.
124. Теща брата ОСОБА_5 у період з 1995 року до 2011 року обіймала керівні посади в АТ «Райффайзен Банк» та входила до складу правління вказаної банківської установи, що передбачало високий рівень оплати праці. Отримані нею доходи за роки трудової діяльності з урахуванням сукупного доходу її родини дозволили сформувати достатні заощадження для придбання транспортних засобів (посвідчення водія категорії «В» має з 1993 року).
125. Водночас кандидат наголосив, що майнове положення родичів його брата, у тому числі колишніх, немає жодного відношення до нього та його професійної діяльності.
126. У пункті 6 інформації ГРД зазначено, що брат дружини кандидата ОСОБА_7 16 січня 2021 року набув у власність автомобіль марки «BMW X6» 2016 року випуску. За розрахунками ГРД, у 2021 році середньоринкова вартість такого автомобіля становила близько 33 000 дол. США, що за офіційним курсом відповідало 925 729 грн. Водночас відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) доходи брата дружини кандидата з 2014 року до 2021 року становили 935 404 грн.
127. Отже, з точки зору розсудливого спостерігача, можливість брата дружини кандидата набути у власність такий автомобіль виглядає сумнівною, оскільки  значна невідповідність між вартістю придбаного автомобіля та офіційними доходами брата дружини кандидата викликає обґрунтовані сумніви щодо джерела походження коштів для його придбання.
128. Стосовно вказаних обставин кандидат пояснив, що з 1999 року до 2004 року брат дружини ОСОБА_7 офіційно працював у Республіці Португалія в компанії «LUIS SIMOES» на посаді експедитора, де отримував високу заробітну плату в іноземній валюті, що дало змогу сформувати первинний капітал та заощадження. З 06 квітня 2007 року ОСОБА_7 офіційно зареєстрований як фізична особа – підприємець і понад 20 років успішно займається роздрібною торгівлею продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
129. Про його достатній рівень доходів свідчить та обставина, що у 2009 році він придбав автомобіль марки «Mazda – 3» за 20 000 дол. США, який продав у 2016 році за 9 000 дол. США.
130. Дружина ОСОБА_7 ОСОБА_8 з 2010 року працює торговельним представником у низці компаній Полтавської області та отримує високу офіційну заробітну плату. У 2012 році вона придбала новий автомобіль марки «KIA Cerato Koup» за 22 000 дол. США.
131. Кандидат вказує, що витяг з ДРФО за окремі 8 років не відображає накопичені за попередні 15–20 років заощадження, закордонні доходи та сукупний бюджет сім’ї брата дружини кандидата.
132. Комісія вважає такі пояснення Антонова С.В. переконливими та достатніми, оскільки вони підтверджуються наявними в суддівському досьє даними.
133. Зокрема, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань брат дружини кандидата ОСОБА_7 з 06 квітня 2007 року є фізичною особою – підприємцем, сукупний дохід якого, упродовж 2012–2014 років становив 387 385 грн, що відповідно до курсу Національного банку України становить майже 48 000 дол. США.
134. З огляду на встановлені обставини та надані кандидатом пояснення Комісія не вбачає підстав для обґрунтованого сумніву у фінансовій спроможності брата дружини кандидата придбати автомобіль марки «BMW X6» 2016 року випуску, оскільки оцінка фінансової спроможності сім’ї лише за показниками доходу одного з її членів не відображає повною мірою фактичного механізму фінансування цього майна.
135. Водночас за результатами дослідження досьє кандидата Комісією встановлено інші обставини, не вказані у висновку та інформації ГРД, однак не можуть бути залишені поза увагою.
136. Так, відповідно до інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації з суддівського досьє суддя Антонов С.В. з 11 січня 2008 року є власником нежитлових приміщень у місті Харкові, однак у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2014 роки суддя не вказував цього майна.
137.  Під час співбесіди суддя Антонов С.В. надав пояснення щодо зазначених обставин та пояснив, що у 2008 році він став власником нежитлового приміщення загальною площею 38,4 кв.м АДРЕСА_2 у м. Харків, яке є горищем, розташованим над квартирою, належною йому на праві власності. Того ж року квартира була сполучена із вказаним горищем і його батько займався процедурою виведення вказаного приміщення із нежитлового фонду та переведення у житловий.
138. У 2014 році вказані приміщення було відчужено, сума доходу від відчуження яких, була зазначена в Декларації за 2014 рік.
139. На уточнювальне запитання члена Комісії кандидат підтвердив, що право власності на нежитлові приміщення набуто на підставі рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова.
140. Згідно з пунктом 21 розділу ІІІ Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
141. Спосіб життя судді не повинен породжувати в розумного і поінформованого спостерігача обґрунтованого сумніву в його незалежності та безсторонності. Суддя, чий майновий стан або спосіб його формування виходить за межі того, що суспільство обґрунтовано очікує від носія судової влади, підриває суспільну довіру до правосуддя – незалежно від наявності доведеного протиправного діяння.
142. Оцінюючи кандидата на відповідність зазначеному показнику, Комісія виходить із такого.
143. Пунктом 3.1 Бангалорських принципів встановлено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. У Бангалорських принципах також звертається увага на те, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
144. Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1: високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу і оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. Неналежна поведінка суддів підриває упевненість громадян у справедливості судової системи. Судді мають усвідомлювати і пам’ятати про те, що вони перебувають під постійним та пильним контролем громадськості. Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки, як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету суду. Аналогічну позицію Ради суддів України відображено і в Коментарі до Кодексу суддівської етики 2024 року, затвердженому рішенням Ради суддів України від 02 березня 2026 року № 14.
145. З огляду на викладене Комісія наголошує, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
146. Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути позбавленим своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
147. Згідно з частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
148. Відповідно до частини другої статті 369 Цивільного кодексу України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою співвласників. В абзаці третьому частини другої статті 369 Цивільного України передбачено, що згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
149. У рішенні Конституційного Суду України у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 вказано, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
150. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 листопада 2011 року № 14-рп/2011 у справі № 1-22/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року № 2482-XII (2482-12) (зі змінами) необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.
151. Таким чином, на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку поширюється правовий режим як спільної сумісної, так і спільної часткової власності, який передбачає особливий порядок здійснення правомочностей власника щодо володіння, користування і розпорядження. Водночас у законодавчому порядку не виокремлюються суб’єкти права спільної власності залежно від підстав набуття права власності на квартиру.
152. Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку є обмежено оборотоздатними, вони не можуть бути окремо відчужені або сформовані як окремий об’єкт нерухомості у приватну власність. Принцип спільності здійснення права власності вимагає, щоб будь-яка дія щодо переобладнання чи реконструкції допоміжних приміщень була погоджена з усіма співвласниками. Крім того, спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і вони не мають права на виділення його частки в натурі.
153. Водночас Комісією встановлено, що на підставі рішення Комінтернівського  районного суду міста Харкова від 11 січня 2008 року за Антоновим С.В. визнано право власності на нежитлові приміщення № CLXXXVI та № CLXXXIX літ. «А-12-14» загальною площею 38,4 кв.м АДРЕСА_2 у м. Харків.
154. Комісія не здійснює перегляду законності та обґрунтованості рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 11 січня 2008 року, яке набрало законної сили, і не ставить під сумнів набуте на його підставі право власності. Предметом оцінки Комісії є не законність титулу, а поведінка кандидата під час набуття та володіння цим майном з огляду на підпункти 1, 6 пункту 21 та підпункт 1 пункту 22 Єдиних показників.
155. Оцінюючи істотність встановлених обставин, Комісія враховує таке. На час набуття права (2008 рік) кандидат працював в органах прокуратури, а не обіймав посаду судді, тому його поведінка оцінюється за правилами етики, що на нього тоді поширювалися (пункт 7 Показників). Від подій минуло понад 17 років. Приміщення відчужено у 2014 році, а отриманий дохід задекларовано.
156. Водночас кандидат не підтвердив наявності згоди співвласників на зміну правового режиму допоміжних приміщень. Крім того, він не зазначав це майно в деклараціях за 2012–2014 роки. Сукупно ці обставини не породжують обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата показнику, визначеному підпунктом 2.13.7 Положення (пункт 11 Єдиних показників, пункт 5.10 Положення), однак становлять декілька менш суттєвих порушень у розумінні пункту 5.12 Положення.
157. Попри це Комісія відзначає неможливість ставлення під сумнів рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 11 січня 2008 року, а наведені обставини не є достатніми для висновку про невідповідність кандидата критерію доброчесності загалом. Водночас такі обставини не є нейтральними, тому Комісія вважає, що вони мають бути враховані при визначенні балів за критеріями доброчесності та професійної етики.
158. Таким чином, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
159. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію доброчесності та професійної етики.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

160. Таким чином, відсутні підстави для визнання Антонова С.В. таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним «ПРОТИ»

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Антонов Сергій Володимирович набрав 675,80 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Антонова Сергія Володимировича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                     Сергій ЧУМАК «ПРОТИ»

Члени Комісії:                                                                 Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»

                                                                                           Роман САБОДАШ «ЗА»