Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Поліканова Андрія Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Андрія ПОЛІКАНОВА,

представника Громадської ради доброчесності Марії КРАСНЕНКО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Поліканова Андрія Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп- 16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від  29  лютого  2024 року №  72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою  1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

Поліканов А.М. 30 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року №  48/ас-24 Поліканова А.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Поліканов А.М. ____ року народження, громадянин України.

У 1997 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Стаж професійної діяльності у сфері права становить близько 29 років.  Після здобуття вищої юридичної освіти Поліканов А.М. з липня 1997 року до лютого 2003 року працював у Орджонікідзевському районному відділі Харківського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на різних посадах: з 29 липня до 03 жовтня 1997 року – дізнавач; з 03 жовтня 1997 року до 27 грудня 2001 року – слідчий слідчого відділу Служби в органах внутрішніх справ України; з 27 грудня 2001 року до 17  лютого 2003 року – оперуповноважений відділу кримінального розшуку.

У  2003 році Поліканов А.М. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №  1076, видане Харківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. З  2003 року здійснює адвокатську діяльність: спочатку індивідуально як самозайнята особа, а з 2015  року дотепер – керуючий адвокат адвокатського бюро «Андрія Поліканова».

У період 17 травня 2024 року до 01 травня 2025 року право на заняття адвокатською діяльністю зупинялось згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі заяви адвоката.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня  2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14  вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами).

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року №  185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від  23 листопада  2023 року №  145/зп-23.

З огляду на зазначене Поліканов А.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від  14  вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	50,9	357,9
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	149
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	118

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 357,9 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Полікановим А.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.  

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Поліканова А.М.

Запити про надання відомостей стосовно Поліканова А.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Поліканова А.М. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією під час ухвалення цього рішення Комісії при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Поліканова А.М., до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від  14  вересня  2023  року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап  «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії  від  08  жовтня  2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Поліканова А.М. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт  5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Полікановим А.М. 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Поліканову А.М. забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

До Комісії 18 березня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Поліканова А.М. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 16 березня 2026 року.

Членом Комісії – доповідачем надіслано зазначений висновок кандидату (лист від  20 березня 2026 року № 32 дпс-789/24) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.

До Комісії 05 травня 2026 року надійшли пояснення кандидата щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Комісією співбесіду з кандидатом призначено на 12 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди 12 травня 2026 року Комісія дійшла висновку про необхідність додаткового дослідження окремих обставин, пов’язаних зі здійсненням кандидатом професійної діяльності, отриманням доходів від такої діяльності, а також достовірністю відомостей, зазначених ним у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв’язку із чим в розгляді питання оголошено перерву до 25 червня 2026 року.

Комісією співбесіду з кандидатом, призначену на 25 червня 2026 року, знято з розгляду.

Співбесіду з Полікановим А.М. проведено 02 липня 2026 року.

Під час співбесіди 02 липня 2026 року Комісією завершено обговорення результатів дослідження досьє, а також відповідності кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності й професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання  ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	18	20	19	20	19,25	37,5
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	18	17	18	20	18,25

Надана Полікановим А.М. інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що становить 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Полікановим А.М. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	10	10	10	9,75	37,5
	Ефективна взаємодія	9	10	9	9	9,25
	Стійкість мотивації	9	5	10	10	8,5
	Емоційна стійкість	10	10	10	10	10

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 балів із 50 можливих, що становить 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті (пункт 18 Єдиних показників).

Згідно з підпунктами 2 та 3 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; надавав правдиві усні та/або письмові пояснення під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Поліканова А.М. було досліджено висновок ГРД, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним як кандидатом декларації, інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата, а також інформацію, яка викликала запитання у членів Комісії.

Зміст висновку Громадської ради доброчесності.

Як зазначалось вище, до Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду критеріям доброчесності та професійної етики.

Підставою для висновку слугували виявлені ГРД обставини.

Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».

Так, у висновку ГРД зазначено, що за результатами аналізу декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), кандидата та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – ДРФО) встановлено, що розмір офіційно задекларованих доходів за період з  2012  року до 2022 року, на думку ГРД, викликає обґрунтовані сумніви щодо їх достатності для покриття витрат на проживання сім’ї, утримання майна та здійснення інших видатків. Зокрема, упродовж 2015–2018 років кандидат не декларував доходів, а в інші роки їх розмір був незначним. Крім того, ГРД зазначає, що, відповідно до відомостей ДРФО, дружина кандидата отримувала лише епізодичні доходи, які мали нерегулярний характер і не могли забезпечити фінансове утримання сім’ї.

Таким чином, ГРД дійшла висновку, що з урахуванням складу сім’ї кандидата (двоє дорослих та двоє ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей) сукупний рівень задекларованих доходів його родини був недостатнім для забезпечення базових витрат на проживання протягом відповідних періодів.

Крім того, ГРД звернула увагу, що задекларований кандидатом незначний дохід від адвокатської діяльності не узгоджується з характером його професійної діяльності як адвоката, який здійснював адвокатську практику та представляв інтереси клієнтів у значній кількості судових справ. На думку ГРД, така діяльність мала передбачати отримання відповідної винагороди, що викликає питання щодо повноти декларування кандидатом своїх доходів.

Окремо ГРД звернула увагу на відсутність задекларованих особистих доходів кандидата у 2017 році.

У наданих на звернення ГРД поясненнях кандидат зазначив, що здійснював адвокатську діяльність через адвокатське бюро, використовував доходи бюро виключно для його господарської діяльності, отримував дохід у наступних звітних періодах, а фінансове забезпечення сім’ї здійснювалося за рахунок раніше сформованих заощаджень, соціальних виплат дружині та допомоги батьків. Проте, на думку ГРД, такі пояснення не усувають сумнівів щодо джерел фінансового забезпечення сім’ї.

Крім того, ГРД звернула увагу на набуття сім’єю у 2016 році автомобіля вартістю 403  000 грн за відсутності задекларованих доходів, що, на думку ГРД, лише посилює сумніви щодо повноти декларування доходів та відповідності задекларованого майнового стану фактичному рівню фінансового забезпечення сім’ї.

Поліканов А.М. під час співбесіди та в письмових поясненнях вказав, що оцінка фінансового стану його родини потребує врахування джерел формування доходів і заощаджень не лише за період, на який звертає увагу ГРД, а й до 2015 року. Кандидат пояснив, що після закінчення юридичного факультету з 1997 року до 2003 року проходив службу в органах внутрішніх справ та отримував стабільний дохід. Крім того, за словами кандидата, його сім’я вела ощадливий спосіб життя, що дало можливість сформувати заощадження. Також Поліканов А.М. зазначив, що у 2003–2015 роках здійснював індивідуальну адвокатську діяльність, отримуючи доходи, які декларувалися у встановленому законом порядку, на підтвердження чого ним було надано податкові декларації за відповідні роки.

Кандидат також зазначив, що фінансове забезпечення сім’ї здійснювалося не лише за рахунок його особистих доходів, а й інших законних джерел. Зокрема, його дружина мала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю з 2008 року та отримувала доходи від професійної діяльності, а також соціальні виплати ІНФОРМАЦІЯ_2. Також частину витрат на утримання сім’ї допомагали покривати його батьки та батьки його дружини, зокрема шляхом надання продуктів харчування та іншої побутової підтримки, що надавало їм можливість зберігати кошти з власних доходів та заощаджувати їх.

Крім того, Поліканов А.М. вказав, що частина коштів, які перебували у розпорядженні його родини, походила із заощаджень його бабусі та дідуся, які після їх смерті залишилися у спадок його батьку. Ці кошти були сформовані спадкодавцями протягом їхнього життя та передані його батьку у спадщину.

Також кандидат пояснив, що одним із джерел формування заощаджень його сім’ї була фінансова допомога від рідного брата – ОСОБА_1. За твердженнями кандидата, у період з 2003 до 2015 року він отримав від брата грошову підтримку в формі подарунків та родинної фінансової допомоги на загальну суму орієнтовно 20 000–25 000 дол. США. Кандидат пояснив, що джерелом походження цих коштів були доходи брата, отримані ним ІНФОРМАЦІЯ_3, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_4, а також його особисті заощадження. Зазначені кошти використовувалися для покриття поточних витрат сім’ї, формування заощаджень та фінансування придбання майна. На підтвердження цього кандидат надав, зокрема, довідку банку про наявність у 2012 році валютного рахунку із залишком 12 500 дол. США, відкритого на його ім’я. Крім того, Поліканов А.М. зазначив, що в 2013 році отримав від свого брата грошовий подарунок у розмірі 12 000 дол. США, а у 2016 році – подарунок у розмірі 4 000 дол. США.

Кандидат наголосив, що його сім’я вела ощадливий спосіб життя, мала у власності житло та не здійснювала значних витрат на дорогі придбання, відпочинок чи інші витратні заходи. У разі необхідності додаткового фінансування він користувався банківськими кредитами, які були належним чином відображені в розділі декларації «Фінансові зобов’язання». За словами кандидата, погашення таких кредитів здійснювалося планово та не створювало надмірного фінансового навантаження, оскільки їх розмір відповідав рівню його доходів.

Стосовно зауважень ГРД про невідповідність між рівнем задекларованих доходів та професійною діяльністю кандидата як адвоката, Поліканов А.М. пояснив, що адвокатську діяльність здійснював не лише як самозайнята особа, а також через створене ним адвокатське бюро «Андрія Поліканова» (далі – АБ «Андрія Поліканова»), зареєстроване у 2015 році.

Кандидат зазначив, що у 2015–2021 роках діяльність АБ «Андрія Поліканова» перебувала на етапі становлення та розвитку. Отримані бюро кошти спрямовувалися переважно на забезпечення його функціонування, зокрема виплату заробітної плати працівникам, сплату податків і зборів, а також покриття господарських та адміністративних витрат. У зв’язку з цим у  2015–2018 роках він не отримував від діяльності АБ «Андрія Поліканова» особистого доходу у вигляді заробітної плати або дивідендів, а кошти, отримані юридичною особою, не були його особистим доходом та не підлягали декларуванню як власні доходи.

На підтвердження зазначеного кандидат надав фінансову звітність АБ «Андрія Поліканова», відповідно до якої у 2015–2017 роках діяльність бюро була фактично беззбитковою або збитковою через значні операційні витрати, а починаючи з 2018 року бюро поступово вийшло на позитивний фінансовий результат. Кандидат наголосив, що пріоритетом у цей період було забезпечення стабільної роботи АБ «Андрія Поліканова», виконання зобов’язань перед працівниками та державою, а не отримання особистого прибутку.

Крім того, Поліканов А.М. зазначив, що паралельно здійснював індивідуальну адвокатську діяльність як самозайнята особа. Кандидат зауважив, що специфіка адвокатської діяльності передбачає можливість отримання гонорарів після завершення тривалих судових процесів або за результатами виконання певних умов, що може впливати на розподіл доходів між окремими звітними періодами. Отримані доходи від такої діяльності у  2019–2021 роках були задекларовані у встановленому законом порядку та підтверджені податковою звітністю. Зниження рівня чистого доходу в 2020 році кандидат пояснив значними витратами, пов’язаними із забезпеченням професійної діяльності, зокрема придбанням необхідного обладнання та програмного забезпечення в умовах карантинних обмежень.

Стосовно джерела доходів ОСОБА_2 (дружина станом на 2016 рік), за рахунок яких нею придбано у 2016  році автомобіль марки «Hyundai Sonata» 2011 року випуску, Поліканов  А.М. під час співбесіди та в письмових поясненнях зазначив, що основним джерелом коштів для його придбання був грошовий подарунок у розмірі 10 000 дол. США від батька його дружини – ОСОБА_3, наданий у зв’язку з ІНФОРМАЦІЯ_5. Крім того, частина коштів у розмірі близько 4 000 дол. США отримана від продажу автомобіля марки «BMW», яким він тривалий час користувався. Саме поєднання зазначених коштів забезпечило можливість придбання автомобіля марки «Hyundai Sonata» 2011 року випуску, який був оформлений на дружину з урахуванням того, що основна частина фінансування надана її батьком.

Таким чином, на думку кандидата, наведені ГРД обставини не свідчать про приховування доходів, оскільки розмір задекларованих особистих доходів відображав лише кошти, фактично отримані ним як фізичною особою, тоді як діяльність адвокатського бюро передбачала окреме фінансування та використання коштів на потреби юридичної особи.

Кандидат зазначив, що оцінка його професійної діяльності має здійснюватися з урахуванням не лише розміру особистих доходів, а й створення та функціонування стабільної адвокатської практики, виконання податкових зобов’язань, забезпечення робочих місць та прозорості фінансової діяльності.

Водночас під час співбесіди 12 травня 2026 року стосовно джерел фінансування витрат на проживання сім’ї, забезпечення базових потреб та утримання майна у 2015–2018 роках, в період коли кандидат не отримував доходів від АБ «Андрія Поліканова», Поліканов А.М. пояснив, що основним джерелом коштів була фінансова допомога брата, який надавав йому позики, в межах сум, які не потребували декларування.

У відповідь на запитання представника ГРД щодо розміру та строків повернення таких позик кандидат пояснив, що брат надавав йому близько 100 000 грн щороку протягом 2015– 2018 років, при цьому зазначив, що ці кошти досі не повернуті. Натомість, відповідаючи на уточнювальне запитання представника ГРД щодо причин невідображення відповідних фінансових зобов’язань у деклараціях за відповідні періоди, Поліканов А.М. пояснив, що брат надавав йому не позики, а фінансову допомогу у вигляді подарунків.

В свою чергу на запитання члена Комісії щодо причин невідображення таких подарунків у деклараціях за 2017–2018 роки в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидат пояснив, що на момент подання декларацій подарунків від брата вже не отримував.

Комісія, проаналізувавши пояснення кандидата, а також наявні в її розпорядженні відомості з ДРФО, суми річного доходу, задекларованих Полікановим А.М. від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2003–2014 роки, а також суми річного доходу, задекларовані в деклараціях за  2017–2021 роки, зазначає таке.

З метою перевірки наведених пояснень Комісія проаналізувала відомості про доходи кандидата, отримані у період з 2003 до 2021 року від здійснення адвокатської діяльності. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю кандидат отримав в березні 2003 року, а АБ «Андрія Поліканова» засноване в січні 2015 року. З інформації, що відображена в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2003–2014 (2003 рік – 1 950 грн; 2004 рік – 2 600 грн; 2005 рік – 4 750 грн; 2006 рік – 4 850 грн; 2007 – 5 100 грн; 2008  рік – 6 500 грн; 2009 рік – 7 718 грн; 2010 рік – 10 659 грн; 2011 рік – 11 557 грн; 2012  рік  – 13 177 грн; 2013 рік – 13 835 грн; 2014 рік – 43 000 грн), та в ДРФО за період з  2015–2021 роки (2015 рік – 0 грн; 2016 рік – 0 грн; 2017 рік – 0 грн; 2018 рік – 0 грн; 2019  рік  – 50 448 грн; 2020 рік – 9 499 грн; 2021 рік – 61 179,20 грн), вбачається, що сумарний дохід Поліканова А.М. за цей період становить 252 822,20 грн, що за курсом НБУ у відповідні роки приблизно дорівнює 20 693,14 дол. США.

Надані кандидатом пояснення не повною мірою усувають сумніви щодо розміру отриманих доходів кандидата від здійснення адвокатської діяльності протягом  2003–2021 років. Задекларований за цей період сукупний дохід у розмірі 252  822,20  грн (еквівалент близько 20 693,14 дол. США) є помірним з огляду на тривалість здійснення кандидатом адвокатської діяльності, її характер та обсяг наданої ним правничої допомоги.

Аналіз відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР), свідчить, що мінімум з 2007 року Поліканов А.М. як адвокат систематично здійснював представництво та захист інтересів клієнтів у кримінальних провадженнях як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду, цивільних справах та справах про адміністративні правопорушення, а також подавав апеляційні та касаційні скарги.

Також Комісією встановлено, що в ЄДРСР міститься значна кількість відомостей щодо судових справ, які були розглянуті протягом 2007–2021 років за участю Поліканова А.М. як адвоката. Так, до прикладу, Комісією встановлено, що у ЄДРСР містяться 23 судові рішення  за  2013 рік (при задекларованому доході від адвокатської діяльності 13 835 грн); 30   судових рішень за 2015 рік, 40 – за 2016 рік, 56 – за 2017 рік та 64 – за 2018 рік (за  2015– 2018 роки кандидат задекларував нульовий дохід від адвокатської діяльності), 98  судових рішень за 2019 рік (задекларований дохід – 50 448 грн) та 126 судових рішень за  2020 рік (задекларований дохід – 9 499 грн).

Комісія зауважує, що враховує виключно інформацію про судові справи, у яких ухвалювались рішення зі згадкою про Поліканова А.М. як адвоката. Однак оминає увагою і не досліджує всю юридичну практику кандидата, яка, ймовірно, мала місце.

Крім того, відповідно до відомостей ЄДРСР, у низці справ судами ухвалювалися рішення про стягнення на користь довірителів кандидата витрат на професійну правничу допомогу, зокрема в розмірі 34 000 грн у 2018 році, 97 250 грн у 2019 році та 54 000 грн у  2020  році.

Водночас під час співбесіди кандидат не зміг надати чітких і послідовних пояснень щодо розмежування доходів, отриманих ним особисто як адвокатом, який здійснював незалежну професійну діяльність, та доходів, що надходили АБ «Андрія Поліканова» після його створення. За таких обставин Комісія не має достатніх підстав вважати, що наведені кандидатом пояснення повною мірою усувають сумніви щодо повноти відображення доходів, отриманих ним від адвокатської діяльності.

Пояснюючи причини невідображення подарунків у деклараціях за  2017– 2018  роки, кандидат зазначив, що на момент подання декларацій подарунків від брата вже не отримував. Водночас такі пояснення не усувають сумнівів щодо правової природи отриманих коштів, періоду їх отримання та підстав невідображення відповідних відомостей у деклараціях.

За таких обставин пояснення щодо незначних доходів або фактичної відсутності доходів від професійної діяльності протягом тривалого періоду є певною мірою суперечливими.

Як зазначалось вище, відповідно до Єдиних показників показником «чесність» передбачено, зокрема, надання правдивих усних та письмових відомостей під час участі в юридичних процедурах.

На думку Комісії, наведені обставини не дають достатніх підстав для висновку про свідоме приховування кандидатом доходів у період здійснення адвокатської діяльності, однак породжують обґрунтований сумнів щодо повноти та достовірності наданої ним інформації про отримані доходи впродовж 2003–2021 років. З огляду на викладене Комісія враховує встановлені обставини під час оцінювання кандидата за показником «чесність» критерію доброчесності та професійної етики та знижує оцінку за цим показником на 15 балів.

Також у висновку ГРД вказано, що кандидат у березні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_6 до 30 липня 2025 року. Відповідно до пояснень кандидата, наданих на запит ГРД, у зв’язку з ІНФОРМАЦІЯ_7 він фактично не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходів від неї у  2022– 2024 роках. Єдиним джерелом його доходу в цей період, за твердженням кандидата, було ІНФОРМАЦІЯ_8.

Водночас із аналізу відомостей, що містяться в ЄДРСР, вбачається, що кандидат у період 2022–2024 років брав участь у низці судових проваджень як адвокат. Перелік відповідних судових справ із зазначенням їх номерів наведено у висновку ГРД. На думку ГРД, хоча сама собою участь у судових справах не є безумовним підтвердженням отримання доходу від адвокатської діяльності, зазначені обставини потребують додаткових пояснень з огляду на твердження кандидата про повну відсутність такої діяльності та доходів від неї.

Стосовно вказаних обставин Поліканов А.М. під час співбесіди та в письмових поясненнях вказав, що 22 березня 2022 року він ІНФОРМАЦІЯ_9. На той момент діяло рішення Ради адвокатів України від 03 березня 2022 року № 24, яке дозволяло адвокатам у період воєнного стану не зупиняти право на заняття адвокатською діяльністю за умови відсутності отримання доходу. Після ІНФОРМАЦІЯ_10 він не здійснював оплатної адвокатської діяльності та не отримував доходів від надання правничої допомоги. Його участь у справах у 2022–2024 роках була безоплатною та стосувалася виключно завершення проваджень, розпочатих до повномасштабного вторгнення, а також виконання професійних обов’язків перед клієнтами.

Стосовно судових справ, зазначених у висновку ГРД, кандидат надав окремі письмові пояснення по кожній справі із зазначенням обставин участі, дат початку проваджень, характеру процесуальних дій та причин участі після ІНФОРМАЦІЯ_11. Кандидат зазначив, що його участь у відповідних справах переважно здійснювалася дистанційно у режимі відеоконференції у вільний від ІНФОРМАЦІЯ_12 час та ІНФОРМАЦІЯ_13. Стосовно кримінального провадження № 621/486/22 кандидат пояснив, що після 2022 року участі в ньому не брав, оскільки захист здійснював інший адвокат.

У 2024 році після зміни підходу Ради адвокатів України щодо поєднання ІНФОРМАЦІЯ_14 та адвокатської діяльності кандидат прийняв рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. У липні 2025 року після ІНФОРМАЦІЯ_15, кандидат поновив адвокатську практику.

З урахуванням наданих кандидатом пояснень Комісія оцінює наведені обставини такими, що не дають достатніх підстав, щоб ставити під сумнів доброчесність кандидата в окресленій частині.

Крім того, ГРД зазначає, що за результатами аналізу декларацій кандидата за 2023 та 2024 роки виявлено арифметичні дисбаланси між задекларованими доходами, витратами, заощадженнями та фінансовими зобов’язаннями. На думку ГРД, надані кандидатом пояснення не усувають сумнівів щодо джерел покриття витрат, повноти відображення доходів та достовірності задекларованого майнового стану.

Стосовно вказаних обставин кандидат під час співбесіди та в письмових поясненнях зазначив, що протягом 2022–2024 років єдиним джерелом доходу було ІНФОРМАЦІЯ_16, яке було належним чином відображене ним у деклараціях за 2022–2024 роки. Формування заощаджень стало можливим завдяки його ІНФОРМАЦІЯ_17 та мінімізації особистих витрат.

Кандидат також пояснив, що його колишня дружина разом із дітьми з 2022 року перебуває у Німеччині під тимчасовим захистом та отримувала соціальну допомогу «Bürgergeld», яка покривала основні витрати на проживання. Водночас кандидат виконував свої батьківські обов’язки та сплачував аліменти. Аліментні платежі він почав здійснювати з кінця 2022 року. Протягом 2023 та 2024 років ним було сплачено по 120 000 грн аліментів за кожен рік, що відображено в його деклараціях за відповідний період. Крім того, кандидат зазначив, що за можливості надавав дітям додаткову матеріальну підтримку.

Стосовно тверджень ГРД про погашення кандидатом у 2024 році кредитних зобов’язань у сумі 158 113 грн кандидат пояснив, що зазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки у 2024 році він не здійснював одноразових чи сукупних платежів на погашення кредитних зобов’язань у такому розмірі. Єдине кредитне зобов’язання, яке було ним погашене ще 08 травня 2023 року, стосувалося заборгованості за картковим рахунком АТ  КБ «ПриватБанк» у сумі 48 602 грн, що відображено в декларації за 2023 рік.

Кандидат також зазначив, що на сьогодні у нього наявні кредитні зобов’язання: за споживчим кредитним договором з АТ «СЕНС БАНК» № НОМЕР_1 від  26  грудня 2020 року в розмірі 36 766,84 грн, а також овердрафти за картковими рахунками цього ж банку в розмірах 24 941,86 грн та 119 777,15 грн, які кандидат планує погасити найближчим часом.

Кандидат пояснив, що зазначені зобов’язання не були відображені в декларації за  2024  рік, оскільки їх розмір не перевищував встановлений законодавством поріг декларування – 50  прожиткових мінімумів.

Водночас під час співбесіди кандидат зазначив, що внаслідок помилкового тлумачення вимог антикорупційного законодавства в деклараціях за 2023 та 2024 роки ним були відображені ці кредитні зобов’язання, які не підлягали обов’язковому декларуванню у зв’язку з їх розміром.

Оцінивши в сукупності пояснення кандидата, надані під час співбесіди та в письмових поясненнях, а також подані ним документи, Комісія не встановила достатніх підстав вважати, що кандидат приховав доходи або мав інші незадекларовані джерела фінансування у  2022– 2024 роках. Пояснення кандидата щодо формування заощаджень за рахунок ІНФОРМАЦІЯ_18, виконання аліментних зобов’язань узгоджуються з наданими ним відомостями та задекларованими даними.

Стосовно тверджень ГРД про наявність фінансового дисбалансу у зв’язку з погашенням кандидатом у 2024 році кредитних зобов’язань у сумі 158 113 грн Комісія враховує пояснення кандидата, відповідно до яких у 2024 році ним не здійснювалося погашення кредитних зобов’язань у зазначеному розмірі. Водночас кредитне зобов’язання, погашене у 2023 році, було належним чином відображене в декларації за відповідний звітний період, а інші кредитні зобов’язання, про які йдеться у висновку ГРД, станом натепер залишаються непогашеними. Відомості про такі фінансові зобов’язання не підлягають обов’язковому декларуванню, оскільки їх розмір не перевищує встановлений законодавством поріг декларування.

Водночас Комісією встановлено, що внаслідок помилкового тлумачення кандидатом вимог антикорупційного законодавства в розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларацій за  2023 та 2024 роки ним були відображені окремі кредитні зобов’язання, розмір яких не перевищував встановлений законом поріг декларування та які не підлягали обов’язковому декларуванню. Зазначені обставини самі собою не свідчать про намір кандидата приховати відомості про свій майновий стан або намагання ввести в оману.

Комісія зауважує, що положеннями антикорупційного законодавства чітко визначено вимоги щодо декларування фінансових зобов’язань, тому неправильне трактування вказаних норм свідчить про певний рівень неуважності кандидата. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за показником «сумлінність».

ГРД також надано Комісії інформацію стосовно кандидата, яка сама собою не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.

ГРД звернула увагу на можливі неточності у відомостях, відображених кандидатом у декларації за 2023 рік. Зокрема, йдеться про подвійне відображення квартири у місті Харкові, яка має однакові характеристики (площа, дата набуття права та вартість), що вказує на дублювання одного й того самого об’єкта нерухомості. Крім того, ГРД звернула увагу на розбіжності щодо дати набуття права власності на земельну ділянку у селищі Кочеток Харківської області загальною площею 500 кв.м, яка належить дружині кандидата, у деклараціях за 2022 та 2023 роки.

Стосовно подвійного відображення квартири в декларації за 2023 рік кандидат пояснив, що йдеться про один і той самий об’єкт нерухомості, придбаний ним у 2013 році на підставі договору купівлі-продажу. Після укладення 25 липня 2023 року договору про поділ спільного майна подружжя правовий режим цієї квартири було змінено зі спільної сумісної на спільну часткову власність. Під час заповнення декларації він, намагаючись відобразити зміну правового статусу майна, помилково створив два окремі записи щодо одного об’єкта, зазначивши в обох випадках дату виникнення права на частку – 25 липня 2023 року. На підтвердження своїх пояснень кандидат надав договір купівлі-продажу квартири від  03  квітня 2013 року та договір про поділ спільного майна подружжя від 25 липня 2023  року.

Стосовно розбіжностей у даті набуття права власності на земельну ділянку кандидат пояснив, що зазначена земельна ділянка була придбана його дружиною 03 липня 2012 року під час перебування подружжя у шлюбі, у зв’язку з чим вона була в режимі спільної сумісної власності. Після укладення 25 липня 2023 року договору про поділ спільного майна земельна ділянка перейшла в особисту приватну власність дружини, у зв’язку з чим у декларації за 2023 рік була зазначена дата укладення цього договору як дата зміни правового режиму майна. На підтвердження зазначених обставин кандидат надав договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03 липня 2012 року та договір про поділ спільного майна подружжя від 25 липня 2023 року.

Комісія вважає такі пояснення Поліканова А.М. переконливими та достатніми, оскільки вони підтверджуються наданими документами та узгоджуються з обставинами зміни правового режиму відповідного майна.

В інформації ГРД також зазначила, що в деклараціях за 2017–2018 роки Поліканов А.М. не декларував своє членство в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ).

Поліканов А.М. під час співбесіди та в письмових поясненнях вказав, що це було зумовлено помилковим розумінням правового статусу НААУ як органу професійного самоврядування, а не наміром приховати відповідну інформацію. Кандидат зазначив, що відомості про його статус адвоката та належність до НААУ є відкритими та містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України. Невідображення таких відомостей у розділі 16 декларацій за 2017–2018 роки він розцінює як технічну помилку, яка не вплинула на достовірність інших відомостей, зазначених у деклараціях. Надалі зазначена інформація була відображена кандидатом у деклараціях, починаючи з 2022 року.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України Поліканов А.М. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1076, видане 17 березня 2003  року Харківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Частиною шостою статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» Поліканов А.М. зобов’язаний зазначати відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

У деклараціях за 2017–2018 роки зазначена інформація відсутня. Під час співбесіди кандидат пояснив, що таке невідображення було наслідком помилкового розуміння статусу НААУ як органу професійного самоврядування, а не наміром приховати відповідну інформацію.

Отже, встановлені обставини свідчать, що Поліканов А.М. не вказав в деклараціях за  2017–2018 роки інформацію про членство в НААУ, що формально є порушенням вимог антикорупційного законодавства.

Однак Комісія враховує, що невідображення кандидатом зазначених відомостей було зумовлене не наміром приховати інформацію, а помилковим розумінням вимог декларування щодо статусу членства в НААУ. Крім того, відповідні відомості є відкритими та містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України. Надалі кандидат виправив допущену помилку та починаючи з 2022 року зазначає відомості про членство в НААУ у своїх деклараціях.

Комісія вважає, що допущення Полікановим А.М. вказаного порушення несе характер менш суттєвого за показником «сумлінність» та може бути враховано при встановленні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.

Окрім наведених вище порушень правил декларування, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання встановлено й інші випадки недотримання кандидатом вимог законодавства у сфері фінансового контролю, які полягають у такому.

У декларації за 2017 рік кандидат у розділі 8 «Корпоративні права» не зазначив інформації про наявність у нього корпоративних прав АБ «Андрія Поліканова» та в розділі  9  «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» не вказав про себе як кінцевого бенефіціарного власника АБ «Андрія Поліканова».

Під час співбесіди Поліканов А.М. не заперечував факту допущення помилки під час заповнення декларації за 2017 рік, унаслідок якої в розділі 8 «Корпоративні права» не було зазначено інформації про належні йому корпоративні права в АБ «Андрія Поліканова», а в розділі  9 «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» не було відображено відомостей про нього як кінцевого бенефіціарного власника АБ «Андрія Поліканова». Кандидат пояснив, що зазначена помилка була допущена з власної неуважності, оскільки декларацію за   2017 рік він заповнював уперше та не мав достатнього досвіду декларування. Він наголосив, що не мав умислу приховувати відповідну інформацію або подавати недостовірні відомості. Надалі в деклараціях за наступні роки зазначену помилку було усунено, а відомості про належні йому корпоративні права та його статус кінцевого бенефіціарного власника були відображені в повному обсязі відповідно до вимог законодавства.

Комісія бере до уваги пояснення Поліканова А.М., проте звертає увагу на таке.

Відповідно до пунктів 5 та 5-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні, та юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї.

Комісією встановлено, що кандидат не дотримався вказаних вимог у повній мірі під час заповнення декларації за 2017 рік.

Комісія сприймає пояснення кандидата щодо невідображення у декларації за 2017 рік відомостей про належні йому корпоративні права в АБ «Андрія Поліканова» та про його статус кінцевого бенефіціарного власника цього адвокатського бюро як правдиві та констатує відсутність у його діях умислу на приховування відповідної інформації. Такий висновок ґрунтується на послідовних поясненнях кандидата про те, що помилка була допущена з неуважності, зумовленої відсутністю досвіду декларування, а також на тому, що в деклараціях за наступні звітні періоди відповідні відомості були відображені в повному обсязі відповідно до вимог законодавства. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за показником «сумлінність».

Крім того, у декларації за 2018 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидатом задекларовано дохід від заняття незалежною професійною діяльністю у розмірі  205 000 грн. Водночас згідно з відомостями ДРФО за 2018 рік інформація про отримання Полікановим А.М. такого доходу відсутня.

Стосовно вказаних обставин кандидат під час співбесіди пояснив, що вказаний у розділі  11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2018 рік дохід у розмірі 205 500  грн не є його особистим доходом, а відповідає валовому доходу АБ «Андрія Поліканова» за 2018 рік. Кандидат зазначив, що під час заповнення декларації помилково відобразив дохід адвокатського бюро як власний дохід фізичної особи через неправильне розуміння порядку декларування. Умислу подавати недостовірні відомості він не мав. Також Поліканов А.М. пояснив, що в 2018 році особистих виплат від адвокатського бюро не отримував, а кошти були спрямовані на забезпечення діяльності бюро, у зв’язку з чим відомості про такий дохід у ДРФО відсутні.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.

19 січня 2015 року Поліканов А.М. заснував АБ «Андрія Поліканова», у якому володіє 100 % статутного капіталу, яке із моменту започаткування здійснювало господарську діяльність та отримувало прибуток.

Комісія зауважує, що доходи та активи юридичної особи, навіть у випадку, коли така юридична особа на 100 % належить фізичній особі, не є тотожними доходам та активам цієї фізичної особи. Юридична особа є самостійним суб’єктом права, який має відокремлене майно, власний баланс та самостійно несе майнову відповідальність за своїми зобов’язаннями. Належність фізичній особі корпоративних прав не означає автоматичного набуття нею права власності на кошти, майно чи прибуток юридичної особи.

До моменту фактичного розподілу прибутку у встановленій законом формі (виплата дивідендів, заробітної плати, винагороди, інших доходів) або здійснення інших правочинів, які тягнуть за собою перехід коштів від юридичної особи до фізичної, грошові кошти та активи залишаються власністю саме юридичної особи. Отже, лише ті суми, які були фактично отримані фізичною особою від юридичної особи, утворюють її дохід і підлягають відображенню в майновій декларації.

Комісією встановлено, що сума 205 500 грн є валовим доходом (виручкою), отриманим АБ «Андрія Поліканова» у 2018 році, що підтверджується копією податкової декларації з податку на прибуток підприємства адвокатського бюро за 2018 рік. Водночас відповідно до відомостей ДРФО Поліканов А.М. у 2018 році не отримував доходів від АБ «Андрія Поліканова». Таким чином, зазначена сума не була доходом кандидата як фізичної особи та не підлягала відображенню ним у декларації за 2018 рік як власний дохід.

Комісія нагадує, що мета інституту декларування майна, доходів, витрат та фінансових зобов’язань полягає у створенні ефективного інструменту запобігання корупції та забезпеченні публічного контролю за «майновим» аспектом життя осіб, які отримують заробітну плату із державного бюджету, або ж осіб, які претендують обійняти відповідну посаду.

Таким чином, зазначення кандидатом у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2018 рік суми 205 500 грн як власного доходу, який фактично є доходом АБ  «Андрія Поліканова», могло формально створювати уявлення про наявність у нього додаткового доходу.

Комісія враховує пояснення кандидата щодо розбіжності між задекларованими доходами в декларації за 2018 рік та відомостями ДРФО, які свідчать про ненавмисний характер допущеної помилки, що виникла внаслідок помилкового ототожнення доходу АБ  «Андрія Поліканова» із власним доходом кандидата.

На переконання Комісії, зазначена неточність вкотре свідчить про неуважність кандидата під час заповнення декларації та недостатню обізнаність із вимогами фінансового контролю на момент її подання. Водночас, враховуючи характер порушення, надані пояснення, відсутність ознак умислу, а також те, що в наступних деклараціях аналогічних помилок не допускалося, Комісія вважає таке порушення несуттєвим. Комісія дійшла висновку, що такий недолік не має істотного впливу на оцінку відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте може бути враховано при визначенні балів за показником «сумлінність».

Оцінюючи наведені вище пояснення в сукупності, Комісія вважає, що  Поліканов А.М. під час заповнення декларацій за 2017–2018, 2022–2024 роки продемонстрував недостатню сумлінність, оскільки він мав можливість і повинен був перед заповненням декларацій детально ознайомитись із вимогами антикорупційного законодавства та роз’ясненнями Національного агентства щодо порядку декларування. Хоча зазначені недоліки й не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність та недостатню відповідальність з боку Поліканова А.М. при виконанні вимог антикорупційного законодавства. Систематичне відображення неточних або неповних відомостей у деклараціях протягом тривалого часу вказує на формальний підхід до заповнення декларацій, позбавлений належної уваги до змісту та актуальності внесених даних. Зазначені обставини є свідченням недостатнього рівня ретельності та правової самодисципліни, тобто якостей, яким у межах кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді надається суттєве значення.

Комісія звертає увагу кандидата на викладені обставини та необхідність більш уважно та всебічно вивчати вимоги антикорупційного законодавства, зокрема положення Закону України «Про запобігання корупції» щодо порядку та повноти декларування відомостей. Це сприятиме належному виконанню обов’язків суб’єкта декларування в майбутньому та уникненню подібних ситуацій.

Також Комісія дослідила декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді Поліканова А.М.

Комісією встановлено, що в деклараціях родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2013–2017 та 2014–2018 роки в розділі ІІ «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки» у пункті 1 «За звітний період особи, з якими у мене є родинні зв’язки, займали посади, визначені пунктом 2 частини другої статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено дві взаємовиключні відмітки – «Підтверджую» та «Не підтверджую».

У пункті 2 цього ж розділу «Надаю відомості про осіб, з якими у мене наявні родинні зв’язки» не зазначено відомостей про ІНФОРМАЦІЯ_19, яка відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2008 році (свідоцтво № ІНФОРМАЦІЯ_20).

Водночас у розділі ІІІ «Відомості про пов’язаність спільним проживанням, побутом, наявність взаємних прав та обов’язків» кандидат зазначив відомості про ІНФОРМАЦІЯ_21.

Під час співбесіди кандидат пояснив, що допущені неточності в деклараціях родинних зв’язків за 2013–2017 та 2014–2018 роки є наслідком помилки під час їх заповнення. На момент подання зазначених декларацій він не розібрався належним чином із правилами їх заповнення та неправильно зрозумів порядок відображення відповідної інформації.

Кандидат зазначив, що після детального ознайомлення з вимогами щодо заповнення декларацій родинних зв’язків зрозумів допущену помилку та надалі при заповненні декларацій зазначав відомості відповідно до встановлених вимог. Він наголосив, що допущені неточності не були пов’язані з наміром приховати інформацію або подати недостовірні відомості.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону на суддю (кандидадата на посаду судді) покладено обов’язок подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків за формою, що визначається Комісією.

У декларації родинних зв’язків судді зазначаються такі відомості: прізвища, імена, по батькові осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були зокрема, адвокатами, нотаріусами (підпункт «е» пункту 2 частини другої статті 61 Закону).

Ураховуючи пояснення кандидата, а також відомості, зазначені ним у деклараціях родинних зв’язків, Комісія дійшла висновку, що під час заповнення декларацій родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2013–2017 та 2014–2018 роки Поліканов А.М. не мав умислу приховати відомості про ІНФОРМАЦІЯ_22, її місце роботи та займану нею посаду. Такий висновок ґрунтується на тому, що в деклараціях родинних зв’язків, поданих у наступні звітні періоди, кандидат належним чином зазначив відповідні відомості.

Отже, Комісія дійшла висновку, що встановлене порушення правил декларування не є суттєвим, а тому не свідчить про невідповідність кандидата критерію доброчесності, проте може бути підставою для зменшення оцінки за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

Комісією при оцінюванні цих обставин в сукупності враховано кількість допущених помилок при декларуванні.

Комісія вкотре відзначає, що однією зі складових доброчесності судді (кандидата на посаду судді) є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмеженою лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.

Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Комісія зазначає, що Поліканов А.М. при заповненні щорічних декларацій за  2017– 2018 та 2022–2023  роки та декларацій родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2013–2017 та 2014–2018 роки припускався систематичних помилок, що свідчить про певну недбалість та нехтування правилами заповнення цих декларацій, тобто несумлінність при виконанні покладеного на нього державою обов’язку декларування.

Комісія враховує надані кандидатом пояснення, які підтверджують відсутність умислу та свідчать про готовність надалі дотримуватися вимог декларування. Однак такі пояснення не усувають факту системності помилок, що впливає на оцінку за показником «сумлінність».

Ураховуючи викладені обставини, на думку Комісії, жодне з наведених порушень окремо не є суттєвим і само собою не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте, зважаючи на системність порушень, які допускаються кандидатом протягом тривалого часу при заповненні відповідних декларацій, Комісія дійшла висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення щодо можливості зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, зниження кількості балів за критерієм доброчесності та професійної етики на  15  балів за показником «сумлінність».

Окрема увага членів Комісії під час співбесіди була приділена обставинам використання Полікановим А.М. об’єкта нерухомості (офісного приміщення) як місця здійснення адвокатської діяльності у 2015–2021 роках.

Як зазначалось вище, 19 січня 2015 року Поліканов А.М. заснував АБ «Андрія Поліканова», яке з моменту започаткування здійснювало господарську діяльність та отримувало прибуток, що підтверджується наданими кандидатом копіями податкових декларацій з податку на прибуток підприємства – АБ «Андрія Поліканова».

Водночас у деклараціях за 2017–2018 роки кандидат не зазначив жодного об’єкта нерухомості (офісного приміщення), що перебував у його користуванні та використовувався ним як місце здійснення адвокатської діяльності.

Своєю чергою в декларації за 2025 рік Поліканов А.М. вже відобразив відомості про користування офісним приміщенням за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, на підставі договору оренди, укладеного 01 серпня 2025 року.

Стосовно вказаних обставин Поліканов А.М. під час співбесіди та в письмових поясненнях зазначив, що у 2015–2021 роках здійснював адвокатську діяльність переважно у сфері кримінального судочинства, яка мала виїзний характер та не потребувала постійного використання офісного приміщення. За його словами, переважно професійна діяльність здійснювалася в судах, органах досудового розслідування, прокуратурі та місцях попереднього ув’язнення, а підготовка процесуальних документів – за місцем проживання.

Кандидат також зазначив, що за потреби епізодично використовував офісне приміщення за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, орендоване іншими адвокатами – його колегами, для проведення зустрічей із клієнтами, колегами та помічниками. На його переконання, таке користування не мало постійного характеру та не створювало обов’язку щодо відображення відповідного об’єкта нерухомості в деклараціях за 2017–2018 роки, оскільки приміщення не перебувало в його користуванні понад половину днів протягом звітного періоду (більше 183  днів).

Кандидат також пояснив, що з 1 серпня 2025 року уклав договір оренди зазначеного офісного приміщення та відтоді використовує його на постійній основі. У зв’язку з цим відомості про користування цим об’єктом нерухомості були відображені ним у декларації за  2025 рік.

Крім того, під час співбесіди кандидат неодноразово зазначав, що в період 2015–  2021  років у його адвокатському бюро працювали близько восьми помічників адвоката (одночасно від одного до чотирьох осіб залежно від періоду), семеро з яких надалі отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідаючи на запитання членів Комісії щодо місця розміщення зазначених помічників та виконання ними трудових обов’язків, Поліканов А.М. пояснив, що вони виконували свою роботу дистанційно.

На уточнювальне запитання члена Комісії щодо зазначення у зверненнях до правоохоронних органів, поданих ним як адвокатом у 2016–2017 роках, адреси: м. Харків, АДРЕСА_1, кандидат підтвердив, що вказував цю адресу офісного приміщення, яким періодично користувався для проведення робочих зустрічей та отримання поштової кореспонденції. За словами Поліканова А.М., це було зумовлено необхідністю оперативного отримання кореспонденції у м. Харкові, адже зареєстроване місце його проживання у м.  Чугуєві.

Кандидат зазначив, що договору оренди цього приміщення не укладав, користувався ним епізодично, тобто менше ніж половину днів протягом звітного періоду, у зв’язку з чим вважав, що обов’язку щодо відображення відповідного об’єкта нерухомості в деклараціях за 2017 та 2018 роки у нього не було.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Тобто із вказаної норми випливає, що суб’єкт декларування зобов’язаний зазначати в декларації всі об’єкти нерухомості, які перебувають у його користуванні чи членів його сім’ї, незалежно від наявності правових підстав для такого користування. Дані про об’єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

На запит Комісії Департаментом інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України надано відповідь (лист від 23 квітня 2026 року № 60314-2026), з якої слідує, що Поліканов А.М. при зверненні до правоохоронних органів із заявами про вчинення кримінальних правопорушень в інтересах своїх клієнтів, зокрема упродовж 2016–2017 років зазначав як свою адресу: м. Харків, АДРЕСА_1 (заява № 5788 від  22  грудня 2016  року; заява № 5789 від 22 грудня 2016 року; № 5806 від 23 грудня 2016  року; №  1249 від  27 березня 2017 року; заява № 857 від 07 березня 2017 року; заява №  28752 від  13  вересня 2017  року).

Крім того, у зазначеній відповіді міститься інформація про звернення Поліканова А.М. до Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області 29 червня 2016 року із заявою, зареєстрованою за № 19452, щодо крадіжки, вчиненої 13 червня 2016 року невстановленою особою за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, стенду-орієнтиру АБ «Андрія Поліканова».

Також встановлено, що на загальнодоступному сервісі Google Maps у режимі «Перегляд вулиць» (Street View) за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, міститься супутниковий фотознімок, датований лютим 2020 року, на якому зафіксовано, що на фасаді будівлі за цією адресою встановлено інформаційну табличку з написом «Адвокатське бюро «Андрія Поліканова» та логотипом, на якій також зазначено адресу місцезнаходження бюро: м. Харків, АДРЕСА_1

(ІНФОРМАЦІЯ_23).

Комісія критично оцінює надані кандидатом пояснення щодо епізодичного характеру користування офісним приміщенням, розташованим за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1.

Сукупність досліджених Комісією обставин, зокрема систематичне зазначення кандидатом цієї адреси як місця здійснення адвокатської діяльності під час звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення кримінальних правопорушень в інтересах клієнтів; його звернення у червні 2016 року до правоохоронних органів із заявою про викрадення інформаційної таблички адвокатського бюро «Андрія Поліканова», розміщеної саме за цією адресою; наявність фотозображення фасаду будівлі з інформаційною табличкою «Адвокатське бюро «Андрія Поліканова», датованого лютим 2020 року, а також здійснення діяльності адвокатського бюро, в якому починаючи з 2015 року були офіційно працевлаштовані помічники, можуть свідчити про те, що зазначене приміщення використовувалося кандидатом як місце здійснення адвокатської діяльності не епізодично.

Кандидат не надав Комісії належних та достатніх доказів на підтвердження своїх пояснень щодо виключно епізодичного користування приміщенням, зокрема не надав договорів оренди, укладених його колегами, або інших документів, які б підтверджували наведені ним обставини. Отже, надані кандидатом пояснення не спростовують обґрунтованого сумніву Комісії щодо фактичного характеру користування зазначеним об’єктом нерухомості.

На переконання Комісії, наведені обставини у своїй сукупності є відповідними та достатніми фактичними даними, які є переконливими для звичайної розсудливої людини, а тому дають підстави для виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності пояснень кандидата про епізодичний характер користування офісним приміщенням за адресою:  м.  Харків, АДРЕСА_1, та відсутності обов’язку декларувати право користування ним у деклараціях за 2017 та 2018 роки.

Отже, Комісія у складі колегії констатує обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показнику «Чесність» стосовно наведених обставин, у зв’язку з чим одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Чесність».

Також Комісією були досліджені обставини здійснення будівництва на земельній ділянці, придбаній дружиною кандидата у 2012 році в садовому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_24» в селі Кочеток Чугуївського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

Комісією встановлено, що в деклараціях кандидата за 2022 та 2023 роки зазначено об’єкт незавершеного будівництва – садовий (дачний) будинок загальною площею 48 кв.м, розташований на вказаній земельній ділянці. Відповідно до відомостей, наведених у деклараціях, будівництво зазначеного об’єкта розпочато у 2021 році.

Водночас із вироку Чугуївського міського суду Харківської області від 15 жовтня 2014  року в справі № 636/3506/14-к слідує, що 14 травня 2014 року було вчинено проникнення до дачного будинку № __, розташованого на території СТ «ІНФОРМАЦІЯ_25» у селі Кочеток Чугуївського району Харківської області, який у вироку зазначено як такий, що належить кандидату, звідки було викрадено належне йому майно.

З огляду на наведене можна дійти висновку, що станом на 14 травня 2014 року на земельній ділянці, набутій дружиною кандидата у 2012 році, був розташований садовий (дачний) будинок. Водночас у деклараціях кандидата за 2017 та 2018 роки відомості про зазначений об’єкт нерухомості в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» не відображені.

Стосовно вказаних обставин кандидат під час співбесіди пояснив, що садовий (дачний) будинок, відомості про який ним зазначено у деклараціях за 2022–2023 роки як об’єкт незавершеного будівництва, не є тим самим об’єктом, який згадується у вироку Чугуївського міського суду Харківської області від 15 жовтня 2014 року в справі № 636/3506/14-к як «дачний будинок №  __».

Кандидат зазначив, що на вказаній земельній ділянці розташовані два окремі об’єкти: сарай для зберігання садового інвентаря, з якого, за його словами, у 2014 році було здійснено крадіжку, та садовий (дачний) будинок, будівництво якого він розпочав у 2021 році та яке на цей час не завершено.

Крім того, кандидат пояснив, що йому невідомо, з яких підстав у вироку суду вказано про вчинення крадіжки саме із садового будинку. На його думку, це могло бути наслідком помилки, допущеної в процесуальних документах, наданих стороною обвинувачення до суду.

Водночас Комісією встановлено, що Поліканов А.М. при зверненні до правоохоронних органів із заявою про вчинення крадіжки повідомив, що викрадення майна відбулося із дачного домоволодіння (заява № 4172 від 01 серпня 2014 року лист Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України надано від 19 серпня 2025  року №  123070-2025).

На уточнювальне запитання члена Комісії стосовно вказаних обставин кандидат пояснив, що не пам’ятає обставин звернення та не може пояснити, чому саме так ним було зазначено в заяві. Водночас кандидат наполягав, що викрадення було здійснено із сараю для зберігання садового інвентаря, який є окремим від садового будинку об’єктом.

Комісія враховує пояснення кандидата, однак зазначає, що саме кандидат має вживати належних заходів для надання повної, точної та достовірної інформації, а також для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо дотримання вимог фінансового контролю та обставин, що мають значення для оцінки його відповідності критеріям доброчесності.

Отже, проявивши належну ініціативу та доклавши додаткових зусиль, Поліканов А.М. мав можливість отримати та надати повну й вичерпну інформацію щодо об’єктів, розташованих на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_2). Однак кандидат не вчинив жодних дій, спрямованих на підтвердження своїх пояснень, та не надав Комісії будь-яких документів, фотоматеріалів чи інших доказів, які б підтверджували, що викрадення майна було здійснено саме із сараю, а не із садового (дачного) будинку.

Наведені обставини свідчать про недостатню ретельність кандидата при виконанні обов’язку щодо з’ясування повної інформації, необхідної для належного декларування, та не спростовують сумнівів Комісії щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях за  2017 та 2018 роки.

Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю.

Показник сумлінності критерію доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей. Належне та ретельне заповнення декларацій є проявом відповідальності й поваги до закону, який суддя повинен демонструвати у своїй професійній діяльності.

Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи поведінки суддів) суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

Статтею 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (який був чинний на момент подання декларації паперових декларацій та декларацій за 2017–2018 роки) передбачено, що суддя має докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Згідно зі статтею 18 цього Кодексу суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

Отже, на переконання Комісії, Поліканов А.М. під час виконання обов’язку щодо декларування не виявив належної ретельності та уважності при з’ясуванні відомостей, що мали значення для визначення обсягу інформації, яка підлягала відображенню, зокрема у деклараціях за 2017 та 2018 роки.

Хоча Комісія не знайшла підстав вважати такі дії кандидата умисними, невжиття ним належних заходів для з’ясування обставин, які мають значення для повноти та достовірності декларування, а також для усунення обґрунтованих сумнівів щодо відповідних відомостей, не відповідає вимогам сумлінного ставлення до виконання обов’язків, які ставляться до судді.

А тому такий прояв недбалості Комісія розцінює як підставу для зменшення балів кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».

Водночас Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Поліканова А.М. таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Відповідну інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.

Стосовно інших обставин, обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Полікановим А.М. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 240 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225  балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	50,9	357,9
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	149
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	118
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,25	37,5
	Безперервний розвиток	18,25
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,75	37,5
	Ефективна взаємодія	9,25
	Стійкість мотивації	8,5
	Емоційна стійкість	10
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		240
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	672,9

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Поліканов А.М. у сукупності набрав 672,9 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України трьома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Поліканова Андрія Миколайовича вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Поліканов Андрій Миколайович набрав 672,9 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Поліканова Андрія Миколайовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                  Олексій ОМЕЛЬЯН «ЗА»

Члени Комісії:                                                                               Ярослав ДУХ «ПРОТИ»

                                                                                                         Ігор КУШНІР «ЗА»

                                                                                                         Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»