Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Зеленова Геннадія Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

 Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Геннадія ЗЕЛЕНОВА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Зеленова Геннадія Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. При цьому критеріями кваліфікаційного оцінювання визначається: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1–1.6 завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

14 вересня 2023 року рішенням Комісії № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Зеленов Геннадій Михайлович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Зеленова Г.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Зеленов Геннадій Михайлович є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00062358 від 26 листопада 2021 року на рівні вільного володіння другого ступеня.

У 2004 році закінчив Луганську академію внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Стаж професійної діяльності у сфері права понад 20 років.

Має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права понад сім років.

Професійну кар’єру розпочав у правоохоронних органах, здійснював викладацьку діяльність, працював на посадах консультанта, головного спеціаліста, начальника відділу, заступника керівника департаменту, начальника управління департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду України.

Науковий ступінь – кандидат юридичних наук; вчене звання – доцент кафедри кримінального права.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, а також загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Зеленов Г.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Зеленова Г.М. за кваліфікаційний іспит – 359,50 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Зеленова Г.М.

Запити про надання відомостей стосовно Зеленова Г.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Зеленова Г.М. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Зеленова Г.М.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) Зеленова Г.М. визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

До Комісії 18 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Зеленова Г.М. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

28 квітня 2026 року Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Співбесіду з кандидатом проведено 26 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє;
б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Зі змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення, ґрунтуються принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме в процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання, становить 37,50 бала із 50 можливих, що дорівнює 75 % (37,5 бала), максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання, становить 37,50 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала), максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Перш за все, Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за критерієм професійної етики чи доброчесності за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, рішення ГРД від 28 квітня 2026 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики з кандидатом обговорено обставини, які можуть викликати сумнів у його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:

1. Кандидат у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2016–2025 роки задекларував фінансове зобов’язання на користь Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» у розмірі 190 771,00 грн, яке виникло 29 вересня 2009 року. ГРД враховує надані кандидатом пояснення та вважає їх такими, що повністю пояснюють причини наявності відповідного фінансового зобов’язання та відсутності його виконання у визначений період, а також зазначає, що вказані обставини мають бути належним чином висвітлені з метою усунення будь-яких сумнівів з боку стороннього спостерігача щодо їх характеру, походження та відображення в деклараціях.

Зеленов Г.М. надав пояснення, у якому зазначив, що фінансове зобов’язання виникло у зв’язку з укладенням ними, як молодою сім’єю, що потребує поліпшення житлових умов, 29 вересня 2009 року кредитного договору з Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі – Держмолодьжитло) (копія додається до пояснення). За цим договором надані Держмолодьжитлом кредитні кошти в розмірі 235 071 грн спрямовувались на будівництво квартири в місті Луганську відповідно до договору інвестування в будівництво (реконструкцію) житла. Однак управління житлового будівництва (далі – УЖБ)  не забезпечило будівництво та здачу будинку в обумовлений договором строк. Будівництво так і не було завершено. Ураховуючи, що УЖБ не виконала свої зобов’язання, було укладено додатковий договір, за яким кредитні зобов’язання зупинялись до моменту, поки не буде збудовано будинок. До моменту окупації міста Луганська будинок так і не був введений в експлуатацію, тож до цього часу кредитні зобов’язання перед Держмолодьжитлом зупинені.

2. Кандидат у 2018 році подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, задекларувавши немайновий актив у вигляді права за інвестиційним договором від 31 жовтня 2018 року (вартість на дату набуття 1 139 799,00 грн). Предметом інвестиційного договору є оплата інвестором вартості об’єкта шляхом здійснення інвестиційних внесків з метою отримання у власність об’єкта після завершення будівництва та прийняття будинку в експлуатацію (перший внесок становить 340 129,00 грн). Кандидат у майнових деклараціях за 2018–2022 роки задекларував фінансове зобов’язання на користь акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лестер» (далі – АТ «ЛЕСТЕР») від 31 жовтня 2018 року, а саме:

– у майновій декларації за 2018 рік задекларовано фінансове зобов’язання у вигляді розміру сплачених коштів у рахунок інвестиційного договору на суму 362 901,00 грн;

– у майновій декларації за 2019 рік фінансове зобов’язання у вигляді розміру сплачених коштів у рахунок інвестиційного договору на суму 650 618,00 грн;

– у майновій декларації за 2020 рік зобов’язання за попереднім договором купівлі-продажу на суму 635 855,00 грн. (дата виникнення 11 вересня 2020 року);

– у майновій декларації за 2021 рік зобов’язання на кінець звітного періоду за попереднім договором купівлі-продажу на суму 523 916,00 грн;

– у майновій декларації за 2022 рік зобов’язання на кінець звітного періоду за попереднім договором купівлі-продажу на суму 604 725,00 грн.

ГРД вважає, що необхідно отримати інформацію щодо відображення розміру фінансового зобов’язання в майнових деклараціях за 2018–2022 роки.

Зеленов Г.М. пояснив, що разом з дружиною придбали квартиру в розстрочку на 7 років. Для цього в 2018 році уклав інвестиційний договір, за умовами якого впродовж будівництва мав сплатити в розстрочку 50% вартості квартири. Після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію в 2020 році уклав попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого впродовж наступних 5 років мав виплатити другі 50% вартості квартири згідно з графіком сплати забезпечувальних платежів. Однак виплатив цю частину вартості квартири трохи більше ніж за три роки та 05 жовтня 2023 року уклав договір купівлі-продажу квартири. Ці стандартні договори укладаються з покупцями-інвесторами новозбудованих квартир ІНФОРМАЦІЯ_1. За цими двома договорами за 5 років (2018–2023) повністю виплатив вартість квартири. На дату укладення інвестиційного договору вартість квартири становила 1 139 798,50 грн. За умовами договору сплатив перший внесок в розмірі 30% вартості квартири, що становило 340 129 грн та подав декларацію про суттєві зміни в майновому стані. Також сплатив два щомісячні платежі за листопад та грудень 2018 року, тому загальна сума виплат у 2018 році – 362 901 грн. Всього за час дії інвестиційного договору сплатив 599 431,49 грн, які було перераховано АТ «ЛЕСТЕР» як частина забезпечувального платежу за попереднім договором купівлі-продажу квартири.

11 вересня 2020 року уклав з АТ «ЛЕСТЕР» попередній договір купівлі-продажу квартири. Відповідно до умов договору вартість квартири з можливістю виплати в розстрочку до 01 грудня 2025 року становила 1 270 685,69 грн (копії договорів та платіжних документів додаються до пояснення). Кандидат виплатив вартість квартири достроково та 05 жовтня 2023 року уклав договір купівлі-продажу квартири, за яким вартість квартири вже була 1 403 412,61 грн. Така вартість квартири обумовлена тим, що кожен періодичний платіж відповідно до умов як інвестиційного договору, так і попереднього договору купівлі-продажу, обчислювався за формулою з прив’язкою до курсу долара на день здійснення кожного періодичного платежу. Зазначена сума коштів за квартиру впродовж 5 років була сплачена за рахунок отриманих доходів, що відображено у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб–платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2017–2023 роки (копія додається). За цей час розмір доходів Зеленова Г.М. сукупно становив 5 390 794 грн без урахування доходів дружини та заощаджень на момент подання декларацій. Сума зобов’язання за попереднім договором купівлі-продажу від 11 вересня 2020 року зменшилась на 111 969 грн порівняно із сумою зобов’язання за цим договором за 2020 рік тому, що була сплачена сукупно щомісячно впродовж 2021 року відповідно до умов договору за рахунок зарплати, що в 2021 році дорівнювала 911 629 грн. Всі періодичні забезпечувальні платежі впродовж 2018–2023 років здійснювались відповідно до виставлених рахунків.

Починаючи з декларації за 2023 рік, кандидат перестав зазначати фінансове зобов’язання за попереднім договором купівлі-продажу перед АТ «Лестер» тому, що до 05 жовтня 2023 року (тобто до завершення звітного періоду) сплатив останній платіж та в сукупності всю вартість квартири та уклав договір купівлі-продажу квартири. Купівлю квартири відобразив поданням 09 жовтня 2023 року декларації про суттєві зміни в майновому стані, а в декларації за 2023 рік у розділі «Видатки та правочини суб'єкта декларування» також відобразив набуття квартири у власність, а також у розділі про нерухоме майно».

У процесі співбесіди та дослідження вказаного вище пояснення Комісією встановлено, що кандидатом у 2022 році фактично здійснювався свідомий штучний поділ платежів з  метою неподання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані, де декларант зобов’язаний повідомити НАЗК про придбання майна чи здійснення видатку на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів.

За таких обставин Комісія визнає порушення кандидатом, яке є підставою для зниження кількості балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».

3. Відповідно до майнової декларації кандидата за 2017 рік його дружина отримала від батька подарунки в негрошовій формі: нежитлову будівлю загальною площею 228,8 кв. м, вартістю 64 100,00 грн, сільськогосподарську техніку вартістю 43 342,00 грн та земельну ділянку загальною площею 1 358 кв. м вартістю 388 782,00 грн. Подарована дружині кандидата будівля має загальну площу 228,8 кв. м, розташована в Луганській області. З боку стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів, що задекларована вартість відповідає її ринковій ціні на момент набуття права власності. Водночас встановити ринкову вартість вказаного об’єкта нерухомості неможливо з урахуванням тривалого часу та окупації, зокрема через видалення окремих оголошень з продажу нерухомості, яка зараз перебуває на тимчасово окупованій території. Отже, питання щодо вартості вказаної будівлі, зазначеної в договорі дарування, потребує пояснень з боку кандидата. Крім того, відповідно до майнових декларацій кандидата за 2021–2024 роки його дружина систематично отримувала грошові кошти від батьків, а саме: у 2021 році – 60 000,00 грн, у 2022 році – 22 000,00 грн, у 2023 році – 123 000,00 грн від батька та 97 280,00 грн від матері, у 2024 році – 67 000,00 грн від батька та 33 000,00 грн від матері.

Зеленов Г.М. пояснив, що подарунки в негрошовій формі – нежитлову будівлю  та сільськогосподарську техніку визначено за оціночною вартістю. Щодо грошових подарунків дружині, то її батьки, маючи відповідні фінансові заощадження і бажання допомогти, передавали готівкові кошти і через банківські перекази на рахунок дружини, оскільки хотіли їй фінансово допомогти. В березні 2022 року квартира в місті Києві була пошкоджена через ворожий обстріл військами рф (перед будинком впав снаряд і його уламками вибило вікна, пошкодило меблі, стелю, підлогу та стіни). Кандидата було визнано потерпілим в кримінальному провадженні за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). Тож батьки дружини допомагали фінансово й з ремонтом квартири.

4. Кандидат у своїй майновій декларації за 2016 рік не задекларував житловий будинок загальною площею 71,8 кв.м, розташований у Луганській області, право користування (проживання) на який виникло у його дружини з 1993 року, та кімнату у гуртожитку загальною площею 10 кв. м, розташовану в місті Луганську, право користування на яку виникло в кандидата 20 березня 2013 року.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (чинної на момент подачі декларацій за 2012–2014 роки) суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону. Згідно з розділом ІІІ «Відомості про нерухоме майно» цієї форми декларації декларантом мали зазначатися відомості про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним. До такого майна входили земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні) будинки, гаражі та інше нерухоме майно.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема, дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

Кандидат пояснив, що першу декларацію подав у 2016 році. При її заповненні вважав, що оскільки залишив місто Луганськ на початку липня 2014 року і тривалий час не користувався цією кімнатою, то не повинен зазначати її в декларації. Однак наприкінці 2017 року дружина кандидата, беручи участь у конкурсі на посаду державної служби, подала відповідну декларацію. Після успішного проходження конкурсу та призначення її на посаду, було призначено спеціальну перевірку щодо особи, яка вперше вступає на державну службу. У процесі спеціальної перевірки представниця податкової спитала, чому дружина в декларації не зазначила будинок її батька, де вона зареєстрована. Дружина пояснила, що власником будинку є батько, а вона сама вже давно не проживає в цьому будинку. Однак представниця податкової пояснила, що попри цей факт дружина зареєстрована в цьому будинку, тож має право користуватись ним, тому має зазначати його в декларації. Ураховуючи цю інформацію, кандидат при заповненні декларації за 2017 рік також зазначив кімнату в гуртожитку тому, що був у ній зареєстрований та, відповідно, де-юре, має право користуватись цим приміщенням, хоча де-факто, через окупацію міста Луганська позбавлений цього права.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення недостатніми для спростування сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики з наведених обставин.

Ураховуючи викладене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність», оцінивши його як порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.

5. Кандидат у майновій декларації за 2017 задекларував житловий будинок загальною площею 71,8 кв. м, розташований у Луганській області, право користування яким набуто його дружиною 10 вересня 1993 року, зазначивши його вартість у розмірі
35 900,00 грн. Кандидат у своїх майнових деклараціях за наступні періоди не відобразив вартості вказаного житлового будинку.

Зеленов Г.М. пояснив, що вартість цього будинку в декларації за 2017 рік у розмірі 35 900 грн зазначив помилково. У документах на цей будинок була зазначена відновна вартість (будинку), яка становила 35 900 карбованців. Натомість у декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має бути зазначена, серед іншого, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування, чи вартість майна за останньою грошовою оцінкою. Поняття «відновна вартість майна» не є тотожним поняттю «вартість майна на дату набуття його у власність». Крім того, відновна вартість (будинку) зазначалась у карбованцях, а вартість нерухомого майна в декларації має зазначатись в національній (грн) або іноземній валюті, яка вказана в документах на придбання цієї нерухомості».

Комісія вважає надані кандидатом пояснення недостатніми для спростування сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики з наведених обставин. Кандидат, на переконання Комісії, не здійснив всіх необхідних дій для визначення вартості будинку.

Ураховуючи викладене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність», оцінивши його як порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.

6. На українському недержавному вебсайті «Миротворець» розміщено інформацію щодо близьких родичів кандидата, які неодноразово перетинали кордон з територією рф.

Кандидат пояснив, що той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є в базі даних сервісу «Миротворець» йому не було відомо до отримання листа від ГРД, тому не ставив перед собою за мету встановити цю обставину. Крім того, він майже не підтримує зв’язок з близькими родичами. Те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 перетинали кордон з рф, в тому числі й для відвідування рідних сестер матері та могил їхніх батьків, йому було відомо. З іншими родичами, які перебувають на окупованих територіях, враховуючи ступінь спорідненості, зв’язків взагалі не підтримує. Водночас Зеленов Г.М. повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_4  востаннє бачився в листопаді 2019 року, перед епідемією COVID–19, коли вони приїжджали до міста Києва, ІНФОРМАЦІЯ_5 бачився в червні 2014 року.

Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за вказаними критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Зеленов Г.М. відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

VI. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Зеленов Г.М. набрав 689,50 бала.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Зеленова Геннадія Михайловича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Зеленов Геннадій Михайлович набрав 689,50 бала.

3. Визнати Зеленова Геннадія Михайловича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                            Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                      Роман КИДИСЮК