Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА (доповідач), Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ярини ТЕСЛЮК,
представника Громадської ради доброчесності Артема ПАНЧЕНКА,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Теслюк Ярини Олегівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
I. Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) встановлено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Статтею 79 Закону встановлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24).
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частиною другою статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення. Пунктами 1.3‒1.4 цього положення передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
II. Інформація про кар’єру кандидата та його участь у конкурсі.
Теслюк Я.О. ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), відсутні.
Вищу юридичну освіту здобула у 2009 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка та отримала диплом магістра права за спеціальністю «Правознавство».
У 2016 році Теслюк Я.О. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2025 року Теслюк Я.О. присвоєно вчене звання доцента.
У Теслюк Я.О. наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 04 жовтня 2012 року (20 лютого 2019 року) № 2123, відповідно до якого вона здійснює адвокатську діяльність, у тому числі представництво в судах.
Теслюк Я.О. згідно з пунктом 4 частини першої статті 28 Закону має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Теслюк Я.О. звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск її до участі в Конкурсі як особа, яка відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 28 Закону та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Теслюк Я.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту». До другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема Теслюк Я.О.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад судді; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад судді; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад судді.
У визначений строк до Комісії надійшла заява Теслюк Я.О. про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Чумака С.Ю.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 25 травня 2026 року надіслала до Комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Теслюк Я.О. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 24 травня 2026 року.
На спростування висновку ГРД кандидатом Теслюк Я.О. надано пояснення.
Комісією у складі колегії 04 червня 2026 року встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата Теслюк Я.О., проведено співбесіду із кандидатом, досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Відповідно до рішення Комісії у складі колегії № 3 від 04 червня 2026 року № 273/ас-26 за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Теслюк Я.О. набрала 688,87 бала.
У рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання відповідності судді за визначеними законом критеріями. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту Теслюк Я.О. набрала 367,2 бала; за критерієм особистої компетентності – 40 балів; за критерієм соціальної компетентності – 41,67 бала; за критеріями доброчесності та професійної етики – 240 балів.
Таким чином, за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Теслюк Я.О. набрала 688,87 бала, що становить більше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
III. Зміст висновку Громадської ради доброчесності.
До Комісії 25 травня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Теслюк Я.О. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 24 травня 2026 року, в якому зазначено таке.
1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність». Кандидат допустила академічну недоброчесність.
Кандидат захистила дисертацію на тему: «Адміністративно-правове регулювання трудової міграції в умовах трансформації економіки України».
Під час аналізу дисертації ГРД виявлено фрагменти академічного плагіату, серед яких 15 грубих порушень, зафіксованих у висновках до розділів (11) та у висновках дисертації (4), що мають бути написані самостійно.
Також ГРД вказала у своєму висновку таблицю, у якій наведено фрагменти академічного плагіату.
ГРД критично ставиться до таких порушень, оскільки напрацювання у висновках розділів дисертації мають бути отримані самостійно.
З огляду на зазначене ГРД підкреслює неприпустимість толерування проявів академічної недоброчесності і наголошує на тому, що допущення кандидатом таких порушень є абсолютним показником недоброчесності. З указаних причин, на переконання ГРД, кандидата неможливо визнати такою, що відповідає критеріям професійної етики та доброчесності судді.
Під час співбесіди кандидат зазначила, що наведені у висновку ГРД обставини не дають достатніх підстав для висновку про порушення нею принципів академічної доброчесності під час підготовки дисертаційного дослідження. На думку кандидата, переважна більшість зроблених ГРД зауважень стосується не положень наукової новизни дисертаційного дослідження, які виносилися на захист та були відображені у фахових наукових публікаціях і апробовані під час участі в науково-практичних конференціях, не самостійно сформульованих авторських наукових концепцій і не висновків щодо отриманих результатів дослідження, а узагальнювальних висновків до окремих розділів роботи, в яких відображено результати аналізу, систематизації та узагальнення опрацьованих наукових джерел. Теслюк Я.О. вказує, що зі змісту наведених у висновку ГРД епізодів не встановлено ознак привласнення нею індивідуального наукового результату іншого автора чи використання положень наукової новизни інших дослідників як власних.
Кандидат звернула увагу на те, що дисертаційна робота пройшла всі передбачені законодавством та академічною практикою етапи наукової експертизи, а саме: попередній розгляд і передзахист на засіданні кафедри; зовнішню оцінку незалежною установою; перевірку на дотримання вимог академічної доброчесності; рецензування офіційними опонентами та публічний захист; експертну перевірку у Вищий атестаційній комісії України. На жодному з цих етапів зауважень щодо некоректного використання джерел або порушень академічної доброчесності не висловлювалося. Теслюк Я.О. погодилась з тим, що факт проходження таких процедур не виключає можливості аналізу наукової роботи, однак потребує врахування під час оцінки змісту дисертаційного дослідження, характеру використання джерел та дотримання принципу правової визначеності.
У зв’язку з цим кандидат вважала, що оцінка дисертаційного дослідження має здійснюватися комплексно, з урахуванням його змісту загалом, структури викладення матеріалу, характеру спірних фрагментів, часу підготовки роботи та вимог академічної практики, що діяли на момент її виконання та захисту.
При дослідженні висновку ГРД у цій частині Комісія врахувала постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, у якій зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (ділі – НАЗЯВО). Комітет з питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до НАЗЯВО, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до МОН України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені. НАЗЯВО згідно зі статтею 17 Закону України «Про вищу освіту» є постійно діючим колегіальним органом; юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Комітет з питань етики, який утворюється у складі НАЗЯВО, розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (частина дев’ята статті 19 Закону України «Про вищу освіту»).
Відповідно до пункту 9 Статуту НАЗЯВО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 71, Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН України про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24 наголошено на тому, що будь-які звинувачення, зокрема, у порушенні академічної доброчесності мають бути підкріплені конкретними доказами та належно перевіреними фактами, а висновки НАЗЯВО як контролюючого органу у цій сфері – бути обґрунтованими.
Із урахуванням встановлених обставин (за відсутності достатніх фактичних даних, які можуть свідчити про академічну недоброчесність), мотивів висновку ГРД Комісією у складі колегії не встановлено обґрунтованих підстав для висновку про невідповідність кандидата критерію доброчесності та професійної етики. Підстав для зниження балів за показником «чесність» критеріїв професійної етики та доброчесності за цією інформацією також немає.
2. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
Кандидат у 2023 році задекларувала дохід від заняття підприємницькою діяльністю в розмірі 45 443 грн.
Водночас в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) наявні судові рішення, які свідчать про здійснення кандидатом представництва сторін у судових справах.
Так, рішенням від 01 грудня 2023 року у справі № 462/4713/23 за участі Теслюк Я.О. стягнуто витрати на правову допомогу в розмірі 40 000 грн. Додатковим рішенням від 02 листопада 2023 року у справі № 466/6452/22 стягнуто 9 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, враховуючи лише зазначені два судові рішення, сума стягнутих витрат на правничу допомогу становить 49 000 грн, що перевищує задекларований кандидатом річний дохід від підприємницької діяльності у 2023 році.
Крім того, в ЄДРСР міститься щонайменше 29 судових рішень, що стосуються різних справ за участі кандидата як представника сторін, що свідчить, на думку ГРД, про систематичне здійснення нею професійної діяльності.
ГРД вважає, що зазначені обставини потребують надання кандидатом пояснень щодо співвідношення задекларованого доходу та фактичних обсягів отриманої винагороди за надання правничої допомоги у 2023 році.
Крім цього, у 2024 році кандидат не декларувала доходів від заняття підприємницькою діяльністю, хоча здійснювала діяльність адвоката та представника сторін у судових справах.
Наведене вище, на думку ГРД, викликає сумнів у стороннього спостерігача щодо коректного висвітлення рівня доходів у майновій декларації кандидата. Зважаючи на це, кандидат могла вибірково задекларувати свої доходи, зменшивши їх вартість, що породжує сумніви в її чесності і, відповідно, є підставою для висновку про її невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
Кандидат у наданих Комісії поясненнях зазначила, що юридичну практику здійснює у двох формах: як адвокат у складі Адвокатського об’єднання «Адвокатська компанія «А.З. ПАРТНЕРИ» (далі – АО «АК «А.З. ПАРТНЕРИ») та як фізична особа–підприємець (КВЕД 69.10. Діяльність у сфері права). Усі послуги, які надаються нею як адвокатом, виконуються на підставі договорів про правничу допомогу, укладених з адвокатським об’єднанням, та відповідних ордерів, які також видаються адвокатським об’єднанням. Послуги, які вона надає як фізична особа – підприємець, не пов’язані з адвокатською діяльністю та представництвом у суді.
Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, за 2023 рік дохід у розмірі 45 443 грн отримано нею від діяльності як фізичної особи – підприємця. Також кандидат вважала за необхідне пояснити її незгоду з твердженнями ГРД про те, що всі передбачені судовими рішеннями суми належатимуть їй навіть у випадку їх виплати у вигляді дивідендів. Відповідно до положень статуту АО «АК «А.3. ПАРТНЕРИ» розподіл прибутків компанії (дивідендів) здійснюється загальними зборами партнерів адвокатської компанії з доходу (прибутку) адвокатської компанії. За загальним правилом розподіл прибутку компанії проводиться між керуючим партнером та партнером, якщо інші участі у справі не брали, або між тими партнерами, хто був залучений до роботи. Згідно з рішенням зборів партнерів AO АК «А.З. ПАРТНЕРИ» вона як партнер має право на отримання дивідендів від здійснення адвокатської діяльності в розмірі 305 000 грн за період з 2013 року до 2026 року.
Кандидат наголосила на тому, що отримання дивідендів є її правом, а не обов’язком. Рішення не проводити їй розподіл та не отримувати дивіденди було особистим та вмотивованим тим, що для неї це своєрідний спосіб накопичення, заощадження коштів, які вона завжди зможе отримати у випадку потреби. Водночас значна частина доходу адвокатського об’єднання витрачається на утримання офісу та оплату роботи найманих працівників. Отже, суми, які би належали їй до періодичної виплати у вигляді дивідендів після їх розподілу з урахуванням регулярних витрат компанії, були б незначними, суттєво би не вплинули на її майновий стан, а в неї не було необхідності в додаткових фінансах. Кандидат повідомила, що також здійснювала адвокатську діяльність безкоштовно (pro bono).
Комісією у складі колегії досліджено документи, які посвідчували повноваження кандидата на надання правової допомоги в судах у 2021–2023 роках, вони дійсно підтверджували наведені вище пояснення. Водночас, на думку Комісії у складі колегії, очевидно існує обґрунтований сумнів у тому, що кандидат працювала три роки безкоштовно та взагалі не отримувала доходу від АО «АК «А.3. ПАРТНЕРИ» ні у виді заробітної плати, ні у вигляді дивідендів.
Відповідно до підпунктів 1–3 пункту 18 розділу ІІI Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності; надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.
Комісія у складі колегії вважала, що встановлені обставини самі по собі не свідчать беззаперечно про порушення закону кандидатом, однак вони є передумовою для виникнення сумнівів у її доброчесності та відповідності задекларованих нею відомостей критеріям прозорості й відкритості в частині повного декларування отриманих нею доходів від надання правничої допомоги.
Комісія у складі колегії погодилась з висновком ГРД у цій частині. Такі дії кандидата, на думку стороннього спостерігача, можуть сприйматися як непрозорі, та виглядати як приховання гонорарів у певний період за надання адвокатських послуг.
З огляду на викладене Комісія у складі колегії вважала викладені обставини суттєвими, що стало підставою для зниження кількості балів за показником «чесність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
IV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Комісією у пленарному складі 06 липня 2026 року проведено співбесіду з кандидатом.
Під час співбесіди кандидат надала пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД, аналогічні поясненням, наданим під час співбесіди з Комісією у складі колегії № 3.
Дослідивши висновок ГРД та письмові пояснення Теслюк Я.О., урахувавши результати співбесіди з кандидатом, а також те, що питання, включені до висновку ГРД, обговорювалися під час співбесіди у складі колегії та їм надано відповідну оцінку в рішенні за результатами такої співбесіди, Комісія у пленарному складі не знаходить підстав для іншої оцінки обставин, викладених у висновку ГРД, ніж це зазначено в рішенні Комісії у складі колегії, що наведено в розділі ІІІ цього рішення. Отже, Комісія у пленарному складі погоджується з висновками, викладеними в рішенні Комісії у складі колегії № 3, щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
За результатами голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати Теслюк Ярину Олегівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Людмила ВОЛКОВА
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
