Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Романишеної Інни Павлівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Інни РОМАНИШЕНОЇ,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Лілії СЕКЕЛИК,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Романишеної Інни Павлівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Романишена Інна Павлівна звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Романишену І.П. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Романишена І.П. є громадянкою України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня.

У 2003 році закінчила Міжнародний Соломонів університет, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Указом Президента України від 18 травня 2012 року № 336/2012 Романишену І.П. призначено на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва строком на п’ять років.

Присягу Романишена І.П. склала 29 травня 2012 року.

Указом Президента України від 27 травня 2021 року № 215/2021 Романишену І.П. призначено на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва безстроково.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 14 років.

Вченого звання, наукового ступеня не має.

Суддя Романишена І.П. для підтримання кваліфікаційного рівня регулярно проходила підготовку суддів для підтримання кваліфікації та періодичні навчання в Національній школі суддів України.

До дисциплінарної відповідальності суддя Романишена І.П. не притягувалася.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Романишена І.П. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

професійна компетентність	когнітивні здібності	45,10	348,60
	знання історії української державності	40,00
	знання у сфері права та спеціалізації суду	137,00
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	126,50

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Романишена І.П. за кваліфікаційний іспит – 348,60 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Романишеної І.П.

Запити про надання відомостей стосовно Романишеної І.П. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Романишеної І.П. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Романишену І.П.  

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та документи (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, зокрема критерію компетентності: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів); соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Романишеною І.П. 19 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та документи. У поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність зазначеним критеріям.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 08 липня 2026 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Романишеної І.П. критеріям доброчесності та професійної етики.

У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді Романишену І.П., ГРД виявила дані, які дають підстави для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Співбесіду з кандидатом проведено 14 жовтня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, а також встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє, результати спеціальної перевірки, відповідність кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності.

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність установленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7. середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	19	19	19	19,00	37,67
	відповідальність
	безперервний розвиток	19	19	18	18,67

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Так само як і в оцінюванні критерію особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі в підтвердженні відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здібність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Водночас Комісія підкреслює, що природа оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7. середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9	9	9	9,00	37,67
	ефективна взаємодія	10	9	10	9,67
	стійкість мотивації	10	10	10	10,00
	емоційна стійкість	9	9	9	9,00

Отже, надана в поясненнях та на співбесіді інформація продемонструвала належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідні критерії оцінюються у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, висновку ГРД про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, а також проведеної співбесіди Комісією з кандидатом обговорено обставини, які викликають обґрунтований сумнів у його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником чесність та відповідність рівня життя задекларованим доходам (підпункт 2 пункту 18, підпункт 3 пункту 22 Єдиних показників). Кандидат не надала достовірної інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), про яку має бути обізнаною та здійснювала витрати, розмір яких не відповідав її рівню життя, задекларованим доходам.

1.1. Кандидат у деклараціях за 2012–2018 роки вказала отриманий нею та її чоловіком дохід та видатки на утримання майна в таких розмірах:

- у декларації за 2012 дохід – 121 916,00 грн, витрати на утримання майна 32 857,00 грн;

- у декларації за 2013 рік дохід – 214 849,00 грн, витрати на утримання майна 28 100,00 грн;

- у декларації за 2014 рік дохід – 278 792,00 грн, витрати на утримання майна 29 350,00 грн;

- у декларації за 2015 рік дохід – 122 234,00 грн, витрати на утримання майна 51 500,00 грн;

- у декларації за 2016 рік дохід – 217 339,00 грн;

- у декларації за 2017 рік дохід – 989 596,00 грн;

- у декларації за 2018 рік дохід – 86 700,00 грн.

Розмір задекларованих кандидатом та її чоловіком доходів відображено без урахування сум сплачених податків.

На думку ГРД, сукупність наведених відомостей може викликати у стороннього спостерігача обґрунтований сумнів щодо достатності задекларованих доходів сім’ї для одночасного забезпечення базових потреб сім’ї з чотирьох осіб, утримання належного їй нерухомого майна і транспортних засобів, а також здійснення закордонної туристичної поїздки, вартість якої за наявними архівними пропозиціями була істотною.

Ураховуючи викладене вище, ГРД наголошує на тому, що сукупність наведених обставин, зокрема неврахування кандидатом сум сплачених податків, суперечність між задекларованими доходами та заявленими витратами, а також недостатня підтвердженість джерел покриття витрат на утримання сім’ї у відповідні звітні періоди, можуть свідчити про відображення не всіх доходів сім’ї в деклараціях.

Романишена І.П. пояснила, що зазначила в деклараціях всі доходи за відповідні періоди, наявні заощадження не вказувала, оскільки їх сума не перевищувала встановлений законом поріг декларування за відповідний звітний період. Просила врахувати також, що видатки на харчування у них були незначними з огляду на те, що їхні батьки ведуть домашнє господарство та надають їм продукти.

Комісія загалом приймає пояснення кандидата, однак деякі її твердження не відповідають матеріалам суддівського досьє. Зокрема, досьє кандидата не містить інформації про дохід чоловіка за 2014 рік від підприємницької діяльності на суму у розмірі приблизно 220 тис. гривень, яка могла б підтвердити достатність задекларованих коштів.

Ураховуючи наведене, Комісія погоджується з твердженнями ГРД, що кандидат не доклала належних зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, її поведінка була бездоганною, та не вжила належних і достатніх заходів для того, щоб бути обізнаною про майнові інтереси членів своєї сім’ї та антикорупційні обов’язки.

Оцінюючи здатність Романишеної І.П. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія виходить також із вимог Кодексу суддівської етики, затвердженого XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

У статтях 1, 3 цього Кодексу встановлено вимоги до поведінки судді під час здійснення правосуддя та поза професійною діяльністю. Зокрема, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

Аналогічні положення містить Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року.

Відповідно до роз’яснень Кодексу суддівської етики, затверджених рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, суддя добровільно приймає на себе обмеження, пов’язані з виконанням ним своїх професійних обов’язків, які унеможливлюють створення умов, що викликатимуть сумніви у доброчесності поведінки судді та його безсторонності, незалежності і об’єктивності.

За загальним правилом суддівської етики суддя повинен бути прикладом законослухняності, завжди поводитися так, аби зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Доброчесна поведінка судді має стосуватися всіх сфер його життя, зокрема і матеріальної (майнової) сфери. Йдеться про добросовісну поведінку судді в реалізації обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та здійсненні активних дій щодо вжиття розумних (адекватних) заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї та близьких осіб, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.

Ураховуючи викладене, Комісія вирішила зменшити бали кандидата за показником «сумлінність» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.

1.2. Кандидат вперше відобразила вартість квартири на дату набуття загальною площею 90,20 кв.м, розташовану у м. Києві, право власності на яку набуто її чоловіком 28 лютого 2011 року, лише в декларації за 2025 рік.

Романишена І.П. пояснила, що згідно з роз’ясненнями НАЗК у декларації за 2023 та 2024 роки для цілей декларування кандидат повинна була вказати вартість квартири чоловіка за договором про відступлення права вимоги (вона ідентична первинному договору), проте не вказала, оскільки вважала, що вартість цього нерухомого майна невідома з огляду на оплату чоловіком саме вартості майнових прав на квартиру. Жодного умислу на приховання реальної вартості квартири (майнових прав) у неї не було та і не могло бути, оскільки квартира інвестувалась чоловіком до укладення ними шлюбу та до набуття нею статусу судді.

У 2025 році в декларації кандидат зазначила вартість квартири відповідно до роз’яснень НАЗК (зазначена вартість майнових прав сплачена забудовнику третьою особою), а отже, недоліки усунені.

Колегія враховує пояснення кандидата та те, що кандидат не приховувала об’єкт декларування, та виснує про відсутність застережень до кандидата щодо підпункту 1.2 Висновку.

Водночас стосовно цього об’єкта нерухомості під час співбесіди та аналізу витрат сім’ї кандидата (підпункт 1.1 Висновку) виникли додаткові запитання. На запитання представника ГРД про те, за рахунок яких грошових коштів здійснювався ремонт у квартирі, які не були відображені у відповідному періоді, кандидат стверджувала про несуттєвий обсяг ремонту у щойно зданому багатоквартирному будинку. У розвиток цієї теми членами Колегії задані інші питання щодо потенційної можливості проживання у відповідній квартирі (https://youtu.be/2vQmgNxvZno?t=16545).

На переконання Колегії висловлені кандидатом обставини облаштування забудовником квартири для можливості проживання за відсутності переконливих доказів у протилежному породили обґрунтовані сумніви у твердженнях кандидата, що стало підставою для зменшення балів за показником «чесність» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.

1.3. Кандидат вперше відобразила у своїй декларації за 2017 рік легковий автомобіль CHERY AMULET 2007 року випуску, право власності на який набуто її чоловіком 24 березня 2007 року.

Романишена І.П. пояснила, що автомобіль CHERY AMULET чоловік придбав та відчужив ще до їхнього шлюбу. Про обставини і підстави відчуження авто їй нічого не було відомо, аж до 2018 року. Дізнавшись, що автомобіль було відчужено «за генеральною довіреністю», і він юридично належить її чоловіку, кандидат відобразила цю інформацію в декларації.

Комісія погоджується із застереженнями ГРД про те, що такі пояснення кандидата не усувають сумнівів щодо належного виконання нею обов’язків суб’єкта декларування.

Разом з тим, враховуючи те, що факт видання чоловіком «генеральної довіреності» по цьому автомобілю (фактичного продажу особистої власності) відбувся ще до укладення шлюбу з декларантом (кандидатом), то достеменно встановити умисел кандидата у приховуванні такого майна та/або недбалість декларанта у належному заповненні декларації є неможливими.

1.4. Кандидат у своїх деклараціях за 2015–2021 роки відобразила фінансові зобов’язання свого чоловіка (позика), які виникли 26 лютого 2013 року, у розмірі 60 000,00 дол. США.

Питання отримання чоловіком кандидата грошових коштів у вигляді позики досліджувалось під час співбесіди в рамках кваліфікаційного оцінювання кандидата на відповідність займаній посаді. ГРД вважає, що наведені кандидатом пояснення не усувають обґрунтованих сумнівів щодо обставин отримання та виконання договору позики.

Зокрема, з боку стороннього спостерігача викликає обґрунтований сумнів отримання чоловіком кандидата у 2013 році безвідсоткової позики в розмірі 60 000,00 дол. США від свого керівника за договором без визначеного строку повернення, зважаючи на низький рівень доходів сім’ї на той час та відсутність очевидної фінансової спроможності своєчасно виконати таке зобов’язання.

Кандидат пояснила, що наявність фінансових зобов’язань декларувала в кожній декларації до самого повернення коштів. У зв’язку з виникненням питань у членів Комісії при проходженні нею кваліфікаційного оцінювання вона звернулась до позикодавця з проханням підтвердити факт надання позики та наявність умов щодо повернення позики одноразовим платежем, на підтвердження чого ним була надана нотаріально посвідчена заява. Надалі позикодавець погодився на повернення позики частинами. У 2021 році позику повернено в повному обсязі, що відображено у відповідних деклараціях.

Комісія дійшла висновку, що кандидат не спростувала сумнівів стосовно обставин отримання позики її чоловіком без укладення нотаріально посвідченого договору, без визначення строку повернення позики в той час, коли за позичені кошти було придбано дороговартісний автомобіль, а джерела покриття витрат на утримання сім’ї у відповідний звітний період не підтверджені.

Комісія вирішила зменшити бали кандидата за показником «чесність» критерію професійної етики та доброчесності на 15 балів.

2. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками чесність, законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам (підпункт 2 пункту 18, підпункт 5 пункту 21, підпункт 1 пункту 22 Єдиних показників).

Кандидат не надала достовірної та відомої їй інформації в деклараціях, про яку має бути обізнаною, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття. Право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуто кандидатом та членами її сім’ї за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості.

Відповідно до декларації кандидата за 2017 рік вона протягом звітного періоду набула право власності на два об’єкти нерухомого майна, а саме:

- земельну ділянку загальною площею 196 кв.м, розташовану в с. Безуглівка Київської області, вартістю на дату набуття 18 400,00 грн, за останньою оцінкою – 18 388,00 грн;

- земельну ділянку загальною площею 382 кв.м, розташовану в с. Безуглівка Київської області, вартістю на дату набуття 35 800,00 грн, за останньою оцінкою – 35 741,00 грн.

Відповідно до договорів купівлі-продажу зазначених земельних ділянок, продавцем нерухомості виступало ТОВ «КОТЕДЖНЕ МІСТЕЧКО «НОВА ОЛЕКСАНДРІВКА», а самі ділянки розташовані на території Котеджного містечка «ІНФОРМАЦІЯ_1».

У ГРД виникає обґрунтований сумнів щодо правдивості вартості земельних ділянок, які зазначає кандидат, з урахуванням того, що вони розташовані в котеджному містечку, вартість земельних ділянок в якому відповідно до оголошень, розміщених на сайті з продажу нерухомості «DIM.RIA», за 2024 та 2025 роки у с. Безуглівка Київської області становили 1 472,00 дол. США та 2 273,00 дол. США за 100 кв.м.

На думку ГРД, навіть з урахуванням спливу часу між датою набуття кандидатом права власності на зазначені земельні ділянки та періодом розміщення вказаних оголошень наведені відомості можуть свідчити про істотну різницю між задекларованою вартістю земельних ділянок та їх можливою ринковою ціною.

Стосовно цього кандидат пояснила, що в листопаді 2017 року нею та її чоловіком у спільну власність придбані земельні ділянки загальною площею менше 600 кв.м за ціною, яка була запропонована продавцем та відповідала експертній грошовій оцінці. Нею у відповідних деклараціях відображено всю необхідну інформацію стосовно придбаних земельних ділянок, зокрема дату набуття у власність, кадастрові номери земельних ділянок та їх вартість згідно з ціною договору, яка відповідала експертній грошовій оцінці.

Стосовно посилань у висновку на істотну різницю між задекларованою вартістю земельних ділянок та їх можливою ринковою ціною Романишена І.П. звернула увагу на розміщення зазначених земельних ділянок посеред поля, відсутність інфраструктури, будь-яких водойм чи лісів біля земельних ділянок, про що свідчить навіть фото, яке міститься у висновку. Наведені як приклад у висновку оголошення з різницею у 7 та 8 років з дати придбання нею земельних ділянок не підтверджують, що вартість придбаних кандидатом ділянок мала би бути вищою. Також зазначила, що з початком повномаштабного вторгнення рф на територію України кількість будинків у селі почала стрімко зростати, село почало забудовуватись швидкими темпами, що, ймовірно, пов’язано з тим, що велика кількість внутрішньо переміщених осіб придбавали землю для будівництва будинків для власного користування, тому попит на землю ріс, що могло вплинути на вартість землі.

Комісія погоджується з твердженнями ГРД про те, що надані кандидатом пояснення не усувають обґрунтованого сумніву щодо відповідності задекларованої вартості земельних ділянок їх реальній ринковій вартості на момент набуття права власності. Пояснення кандидата щодо відсутності на момент придбання належної інфраструктури, розташування ділянок на околиці котеджного містечка та тривалого часу їх нереалізації не підтверджують об’єктивно, що зазначена в договорах купівлі-продажу вартість відображала фактичну ринкову вартість таких земельних ділянок станом на 2017 рік.

Указані обставини, а також певні суперечності між поясненнями кандидата щодо порядку розрахунків за ці земельні ділянки та наявними в суддівському досьє документами стали підставою для зменшення балів кандидата за показником «чесність»  критерію професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Крім того, Комісією з кандидатом обговорено інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує додаткових пояснень.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення загалом достатніми для спростування сумніву у відповідності її критеріям доброчесності та професійної етики з підстав, викладених в інформації.

Комісією під час дослідження досьє виявлено велику кількість судових рішень, які виготовлені (відправлені до Єдиного державного реєстру судових рішень) з порушенням встановлених строків. У 2021 році з порушенням строків виготовлено 95 судових рішень (середня кількість днів прострочення – 17), у 2022 році – 567 судових рішень (16 днів прострочення), у 2023 році – 1 223 судові рішення (17 днів прострочення), у 2024 році – 1 006 судових рішень (17 днів прострочення), у 2025 році – 1 068 судових рішень (44 дні прострочення).

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону на суддю покладено обов’язок справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Встановлені обставини, системність та тривалість неналежного виконання суддею Романишеною І.П. своїх професійних обов’язків стали підставою для зменшення на 15 балів показника «сумлінність» критерію доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить  225 балів із 300 можливих, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

 VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	45,10	348,60
	знання історії української державності	40,00
	знання у сфері права та спеціалізації суду	137,00
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	126,50
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	19,00	37,67
	безперервний розвиток	18,67
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9,00	37,67
	ефективна взаємодія	9,67
	стійкість мотивації	10,00
	емоційна стійкість	9,00
доброчесність та професійна етика	Незалежність		225,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	648,94

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79², 79³, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Романишеної Інни Павлівни вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Романишена Інна Павлівна набрала 648,94 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Романишеної Інни Павлівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді

Головуючий                                                                          Руслан СИДОРОВИЧ / «ПРОТИ»

Члени Комісії:                                                                       Людмила ВОЛКОВА / «ЗА»

                                                                                                 Роман КИДИСЮК / «ЗА»