Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ірини ОБОРОНОВОЇ,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Лілії СЕКЕЛИК,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Оборонової Ірини Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Оборонова Ірина Володимирівна, дата народження – __________ року, громадянка України.
У 2008 році Оборонова І.В. закінчила Київський національний торговельно-економічний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра з правознавства (диплом магістра КВ № 35121755 від 20 червня 2008 року).
У 2010 році Оборонова І.В. закінчила Одеську національну юридичну академію і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права (диплом магістра СК № 38361748 від 12 червня 2010 року).
У 2023 році Оборонова І.В. у Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова здобула науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю – 081 Право (диплом серії Н23 000994 від 14 липня 2023 року).
Вченого звання кандидат не має.
Свою професійну діяльність розпочала у 2006 році на посаді юрисконсульта приватної виробничо-комерційної фірми «Фіалка», де працювала до 2013 року.
Указом Президента України від 27 червня 2013 року № 352/2013 Оборонову І.В. призначено на посаду судді Дубровицького районного суду Рівненської області строком на п’ять років.
Присягу судді складено 04 липня 2013 року.
Указом Президента України від 17 вересня 2019 року № 698/2019 Оборонову І.В. призначено на посаду судді Дубровицького районного суду Рівненської області безстроково.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Оборонова І.В. не обиралася.
З 2021 року Оборонова І.В. обіймає посаду голови Дубровицького районного суду Рівненської області.
Рішенням комісії від 10 червня 2019 року № 433/ко-19 визначено, що суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 778 балів; визнано суддю Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонову І.В. такою, що відповідає займаній посаді.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Оборонова І.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Оборонову І.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Оборонову І.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Оборонову І.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Оборонову І.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 24 квітня 2026 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Оборонової І.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 30 червня 2026 року № 21.2-479/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Обороновій І.В. зайняти посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посаду з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 31 серпня та 07 вересня 2026 року проведено співбесіди із кандидатом Обороновою І.В., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду, Оборонова І.В. набрала 145 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Оборонова І.В. набрала 48,4 бала.
За результатами виконання практичного завдання із загальної спеціалізації суду Оборонова І.В. набрала 129 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Оборонова І.В. не складала іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Обороновою І.В. кваліфікаційного іспиту становить 362,4 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 01 травня 2026 року надіслано запит Обороновій І.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 14 травня 2026 року надійшли пояснення кандидата.
Письмові пояснення кандидата та її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії: рішучість та відповідальність (19, 20, 21) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 20; безперервний розвиток (20, 22, 21) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 21; загальний бал за критерій – 41.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41 бал із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Оборонова І.В. продемонструвала належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії: ефективна комунікація (11, 10, 11) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10,67; ефективна взаємодія (10, 10, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10,33; стійкість мотивації (11, 10, 10) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10,33; емоційна стійкість (11, 11, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11; загальний бал за критерій – 42,33.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Оборонової І.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Оборонова І.В. не притягувалася.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
31 серпня 2026 року на адресу Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 30 серпня 2026 року.
Того ж дня висновок з усіма додатками до нього надіслано на електронну адресу кандидата.
У висновку ГРД зазначає таке:
1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», «чесність» та «сумлінність».
ГРД звертає увагу на обставини розгляду кандидатом цивільних справ № 949/2572/23, № 949/1135/24, № 949/872/23, № 949/559/22, у яких предметом розгляду були позови про розірвання шлюбу. У зазначених справах кандидат, вирішуючи питання щодо місця проживання малолітніх дітей та фактично визначаючи їх проживання разом із батьком, не залучила до участі у справі орган опіки та піклування, попри те, що його участь у таких спорах є обов’язковою.
ГРД проаналізувала зазначені рішення, та встановила, що: 1) в кожній із зазначених справ відкрито спрощене позовне провадження; 2) в кожній із зазначених справ позивач звертається з позовом про розірвання шлюбу, в двох з яких просить визначити місце проживання дитини разом з батьком; 3) в кожній із зазначених справ позивач просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує; 4) в кожній із зазначених справ відповідач аналогічно просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі. До того ж, в двох судових рішеннях, а саме у справах № 949/559/22 та 949/1135/24 зазначено, що відповідач у заявах про розгляд справи без участі вказує також, що не заперечує проти визначення місця проживання дитини разом із батьком; 5) в кожній із справ відсутній спір про місце проживання дитини, про що прямо зазначено в проаналізованих судових рішеннях; 6) в кожній із справ ухвалено рішення без участі органу опіки та піклування, а також без заслуховування сторін та безпосередньо самої дитини (там, де це можливо з урахуванням віку); 7) в кожній із зазначених справ судові рішення за своїм змістом є майже ідентичними, за винятком персональних даних сторін та інших облікових відомостей, що своєю чергою, свідчить про формальний підхід до розгляду таких справ без належного врахування конкретних обставин кожної справи.
ГРД має обґрунтовані сумніви, що висновки про залишення дитини з батьком у вище зазначених судових рішеннях мало на меті захист порушених прав і інтересів дитини та одного з батьків. Натомість ухвалення подібних рішень виглядає як створення штучних підстав для отримання відстрочки від мобілізації (інших фактів, які пов’язані з реалізацією права на відстрочку від призову (мобілізації) на військову службу під час мобілізації / звільнення з військової служби). Таке формальне вирішення справ без врахування думки дитини судом (у передбачених законодавством випадках) та без отримання висновку органу опіки та піклування створює загрози порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Також ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснень з боку кандидата, а саме:
1) у провадженні кандидата перебувало подання Сарненського районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням (справа № 949/2427/23), у якій представником заявника виступав її чоловік, що може викликати обґрунтований сумнів щодо її безсторонності та неупередженості під час розгляду справи;
2) у провадженні кандидата перебувала справа за позовом власниці нерухомого майна, яке кандидат орендує.
Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2024 рік кандидат з 01 жовтня 2024 року орендує житловий будинок площею 69,9 кв. м та земельну ділянку площею 800 кв. м, розташовані в місті Дубровиця Рівненської області. Власницею зазначеної нерухомості є ОСОБА_1. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) у провадженні кандидата перебувала цивільна справа № 949/1567/19 за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, яку кандидат розглянула 18 листопада 2019 року;
3) кандидат декларує авторське право, однак не відображає доходу від його реалізації.
Відповідно до майнової декларації за 2019 рік кандидат зазначила поетичну збірку «Мелодії серця» у розділі 10 «Нематеріальні активи». Датою набуття цього активу вказано 26 грудня 2019 року, а його вартість на дату набуття — 50 900 грн. У ГРД виникають питання щодо відсутності в наступних деклараціях кандидата відомостей про отримання доходу від реалізації зазначеного твору. За інформацією з відкритих джерел, поетична збірка «Мелодії серця» продовжує пропонуватися до продажу на різних книжкових та інших інтернет-ресурсах;
4) ГРД встановила розбіжності в деклараціях кандидата та її чоловіка.
Так, у первинній декларації кандидата за 2021 рік зазначено заощадження у розмірі 250 000 грн, тоді як у виправленій декларації за цей же період кандидат зазначила суму заощаджень у розмірі 320 268 грн. Її чоловік у декларації за 2021 рік задекларував заощадження у розмірі 250 000 грн.
У декларації за 2022 рік кандидат зазначила спочатку заощадження в розмірі 200 000 грн, а згодом подала виправлену декларацію, де вказала вже 200 000 грн готівкових заощаджень та кошти, розміщені на банківських рахунках, у сумі 22 157 грн , тоді як її чоловік задекларував лише 200 000 грн.
Крім того, починаючи з 2019 року кандидат декларує нематеріальний актив – авторське право на літературний письмовий твір «Мелодії серця», набуте 26 грудня 2019 року, вартістю 50 900 грн. Водночас у деклараціях її чоловіка відомості про зазначений актив відсутні;
5) кандидат не задекларувала нерухоме майно за місцем реєстрації.
У майновій декларації за 2025 рік кандидат зазначила зареєстроване місце проживання у місті Києві, тоді як місцем її фактичного проживання вказано місто Дубровиця Сарненського району Рівненської області. Водночас у поданій кандидатом майновій декларації відсутні відомості про нерухоме майно в місті Києві, яке перебувало б у її власності або яким вона користувалася на інших правових підставах.
6) кандидат не задекларувала свого членства в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ);
7) кандидатом систематично порушувалися встановлені законом строки розгляду справ.
Відповідно до суддівського досьє кандидатом регулярно допускалося порушення строків розгляду справ. Зокрема, у 2013 році – у 8 справах, у 2014 році – у 69, у 2015 році – у 52, у 2016 році – у 70, у 2017 році – у 86, у 2018 році – у 83, у 2019 році, у 11, у 2020 році – у 93, у 2021 році – у 101, у 2022 році – у 169, у 2023 році – у 127 справах;
8) в інформації ГРД наводить обставини, пов’язані з близькими родичами кандидата (батьком, матір’ю та братом).
До Комісії 03 вересня 2026 року надійшли пояснення Оборонової І.В. щодо висновку. 04 вересня кандидат надіслала до Комісії додаткові пояснення.
Під час співбесіди 07 вересня 2026 року Оборонова І.В. надала пояснення аналогічні викладеним у своїх письмових поясненнях.
Стосовно обставин розгляду та ухвалення рішень у наведених у висновку справах Оборонова І.В. пояснила, що оцінка цих рішень ґрунтується ГРД на змішуванні різних за своєю правовою природою спорів та ретроспективному застосуванні підходів судової практики. Розглянуті справи стосувалися розірвання шлюбу із супутньою вимогою про проживання дитини з одним із батьків, що не є тотожним самостійним позовам про визначення місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав чи встановлення факту самостійного виховання. Принципово важливо, що в жодній із цих справ між батьками не було спору щодо того, з ким залишатиметься дитина. Відповідно до приписів частини третьої статті 19 Сімейного кодексу України обов’язкова участь органу опіки та піклування передбачена виключно під час розгляду спорів щодо дитини, тому за відсутності спору нормативні підстави для його залучення були відсутні .
Ухвалюючи рішення, суд керувався чинною на той момент практикою Верховного Суду (зокрема, постановою від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18), за якою у межах справи про розірвання шлюбу за відсутності спору між батьками суд має право вирішити питання про залишення дитини з одним із батьків без відкриття окремого позовного провадження. Посилання у висновку ГРД на постанови Верховного Суду від липня й грудня 2024 року та січня 2025 року є ретроспективним застосуванням правових підходів до рішень, ухвалених раніше (у червні 2022 року, липні 2023 року, січні та вересні 2024 року), що суперечить фундаментальному принципу правової визначеності.
Оборонова І.В. зазначає, що твердження про існування «мобілізаційного мотиву» є необґрунтованим припущенням, оскільки констатація в рішенні про розірвання шлюбу факту проживання дитини з батьком не надавала статусу «батька-одинака» та згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» й постановою Кабінету міністрів України № 560 не слугувала підставою для отримання відстрочки від призову . Відсутність тотожності цих рішень із вирішенням окремого спору підтверджується подальшим перебігом подій: в одній із справ у червні 2024 року позивач звернувся з окремим позовом про визначення місця проживання дитини до іншого судді, де орган опіки та піклування залучався у встановленому порядку .
Розгляд справи № 949/2572/23 протягом 15 днів зумовлений процесуальною поведінкою відповідача, яка заздалегідь подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та про відсутність заперечень проти позову, що забезпечило достатність строку для реалізації її прав. Усі рішення ухвалювалися у спрощеному позовному провадженні відповідно до норм ЦПК на підставі належних доказів – актів обстеження матеріально-побутових умов та довідок ЦНАП, якими підтверджувалися фактичне проживання дитини з батьком і наявність належних умов.
Надані кандидатом Обороновою І.В. пояснення щодо особливостей розгляду нею вказаної категорії справ зі змістовним аналізом конкретних обставин у справах, на які посилається ГРД, Комісія вважає обґрунтованими та не вбачає підстав для зменшення балів за відповідним показником.
Також Оборонова І.В. надала пояснення щодо зазначеної ГРД у висновку інформації.
Стосовно розгляду справи № 949/2427/23, у якій, на думку ГРД, представником заявника виступав чоловік судді, Оборонова І.В. пояснила, що у цій справі розглядалося подання Сарненського районного сектору № 1 пробації про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, яке було підготовлено та підписано фахівцем цього сектору. Її чоловік, очолюючи зазначений сектор, підписав лише супровідний лист кваліфікованим електронним підписом як керівник установи в межах стандартної адміністративної процедури, не виступаючи автором подання та не беручи участі в судовому засіданні. Зазначила, що у травні 2023 року зверталася до НАЗК щодо наявності конфлікту інтересів у таких ситуаціях і отримала роз’яснення про відсутність приватного інтересу, який міг би вплинути на об’єктивність розгляду матеріалів органу пробації.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації; дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно; не використовував свого посадового становища в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб.
Оцінюючи наведені обставини, Комісія зазначає, що заходи щодо запобігання конфлікту інтересів мають забезпечувати не лише відсутність реального чи потенційного конфлікту інтересів у розумінні антикорупційного законодавства, а й гарантувати дотримання стандарту зовнішнього сприйняття безсторонності суду. Відповідно до вимог Бангалорських принципів поведінки суддів та Кодексу суддівської етики суддя повинен уникати будь-яких ситуацій, які у стороннього спостерігача можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо його об’єктивності, незалежності та неупередженості під час здійснення правосуддя.
Надходження до провадження судді матеріалів від установи, очолюваної її близькою особою, навіть за умови підписання чоловіком лише супровідного листа як керівником органу, створювало очевидний ризик виникнення сумнівів щодо безсторонності судді. У такій ситуації належною етичною поведінкою був би розгляд питання про самовідвід з метою усунення будь-яких зовнішніх сумнівів у неупередженості суду.
З огляду на це Комісія вважає, що невикористання кандидатом процесуального механізму самовідводу за наявності обставин, які об’єктивно викликають сумнів у безсторонності, свідчить про неналежну оцінку етичних ризиків.
Крім того, лист НАЗК (вих № 200-03/11010-23 від 18 травня 2023 року), на який посилається кандидат, містить лише загальну інформацію щодо нормативного визначення конфлікту інтересів і його складових та не містить чіткої відповіді щодо наявності конфлікту інтересів у діях кандидата, оскільки у її листі відсутня інформація, яка б вказувала, у чому може полягати її приватний інтерес, який би міг вплинути на об’єктивність та неупередженість під час розгляду справи.
Також Комісія окремо звертає увагу на те, що відповідно до положень пункту 6 частини восьмої статті 133 Закону контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом) здійснює Рада суддів України. З огляду на це, у разі потреби більш релевантним у зазначеній ситуації було б звернення до Ради суддів України, а не до НАЗК.
У зв’язку з наведеним Комісія одноголосно вирішила зменшити оцінку кандидата за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критерію доброчесності та професійної етики на 15 балів.
Стосовно оренди житлового будинку та земельної ділянки в особи, яка була стороною у справі, Оборонова І.В. пояснила, що з 01 жовтня 2024 року вона орендує будинок і земельну ділянку у м. Дубровиця у ОСОБА_1. Цивільна справа про розірвання шлюбу за позовом цієї особи (справа № 949/1567/19) розглядалася нею у листопаді 2019 року – майже за 5 років до виникнення орендних відносин. У справі про розірвання шлюбу жодних майнових питань не вирішувалося, на момент ухвалення рішення у 2019 році приватний інтерес щодо майна був відсутній, а факт оренди у 2024 році відкрито відображено в майновій декларації.
Стосовно декларування авторського права на поетичну збірку «Мелодія серця» Оборонова І.В. пояснила, що задекларована в розділі нематеріальних активів сума 50 900 грн є власними витратами кандидат на додрукарську підготовку та друк збірки, а не отриманим доходом. Жодних коштів від реалізації книги, роялті чи авторської винагороди кандидатка не отримувала, що підтверджується видавничим договором та відповідною довідкою.
Стосовно розбіжностей у майнових деклараціях Оборонова І.В. зазначила, що такі розбіжності в сумах заощаджень за 2021 рік та за 2022 рік виникли через те, що вона добровільно подала виправлені декларації, в яких деталізувала кошти на банківських рахунках. Відомості чоловіка в його деклараціях не коригувалися, тому саме уточнювальні дані, зазначені в її майнових деклараціях, є коректними.
Стосовно відображення нерухомого майна у м. Києві за місцем реєстрації Оборонова І.В. повідомила, що в попередніх деклараціях будинок у м. Києві (власність батьків) вона відображала в розділі об’єктів нерухомості. Незазначення цього об’єкта в розділі 3 декларації за 2025 рік зумовлено зміною методології декларування відповідно до роз’яснень НАЗК, оскільки у 2025 році факт проживання чи користування цим майном був відсутній, а реальне місце проживання задекларовано у м. Дубровиця.
Стосовно недекларування членства в НААУ Оборонова І.В. пояснила, що вона отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2010 році, однак із травня 2013 року це право було зупинено за її власною заявою. Визнала помилку щодо недекларування членства, пояснивши її тим, що вважала відсутнім обов’язок вказувати статус, адвокатську діяльність за яким було зупинено і фактично не здійснювалася.
Стосовно дотримання процесуальних строків розгляду справ Оборонова І.В. зазначила, що перевищення строків в окремих справах зумовлено високим навантаженням та об’єктивними чинниками. За роки роботи суддею вона розглянула 8 397 справ із 8 539, що надійшли. У більшості років кількість розглянутих справ перевищувала надходження, що свідчить про розгляд накопиченого залишку. Основними причинами затримок були неявки сторін, складність виклику учасників, які перебували за кордоном чи на заробітках (прикордонний район), карантинні обмеження та воєнний стан.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Комісія зазначає, що факт зупинення права на заняття адвокатською діяльністю не припиняє членства особи в професійній організації (НААУ), а обов’язок щодо повного та достовірного відображення таких відомостей є безумовним. Визнання кандидатом помилки свідчить про відсутність умислу на приховування інформації, однак зауважене порушення свідчить про неналежну обачність та недостатньо відповідальне ставлення до виконання обов’язків щодо декларування.
Також Комісія бере до уваги фактор понаднормового навантаження на суддю, який, зокрема, був причиною порушення суддею процесуальних строків. Водночас це не знімало із судді обов’язку суворого дотримання вимог процесуального законодавства.
З огляду на це Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
Стосовно інформації щодо близьких родичів кандидат наголосила на принципі індивідуальної юридичної відповідальності, зазначивши, що не брала участі у діяльності чи правопорушеннях родичів і не розглядала справ щодо них. Стосовно адміністративного протоколу на батька, пояснення, що провадження у справі було закрито судом у зв’язку зі скасуванням Верховним Судом рішення, яке слугувало підставою для його складання. Оборонова І.В. запевнила, що свій статус судді в інтересах родичів ніколи не використовувала.
Надані кандидатом пояснення щодо висвітлених у висновку ГРД обставин (окрім встановлених порушень, за які зменшено бали за відповідними показниками) Комісія вважає достатніми та вичерпними.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Оборонова І.В. набрала 715,73 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Оборонової Ірини Володимирівни вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Оборонова Ірина Володимирівна набрала 715,73 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Оборонової Ірини Володимирівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
