Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тимофєєвої Ганни Леонідівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ганни ТИМОФЄЄВОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тимофєєвої Ганни Леонідівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Тимофєєву Г.Л. призначено строком на 5 років на посаду судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області. Зараховано до штату суду наказом від 11 жовтня 2016 року № 6-к. Дата складення суддею присяги – 15 грудня 2016 року.

Указом Президента України від 08 жовтня 2025 року № 769/2025 Тимофєєву Г.Л. призначено на посаду судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 09 грудня 2025 року № 2625/0/15-25 відряджено суддю Добропільського міського суду Донецької області Тимофєєву Г.Л. до Машівського районного суду Полтавської області для здійснення правосуддя строком на 1 рік із 22 грудня 2025 року.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернулась Тимофєєва Г.Л.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Тимофєєву Г.Л. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту», до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Тимофєєву Г.Л.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25 березня 2026 року № 32/зп-26 визначено суди, які включаються до третьої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Вінницький апеляційний суд – 15 вакантних посад судді; Волинський апеляційний суд – 11 вакантних посад судді; Івано-Франківський апеляційний суд – 11 вакантних посад судді; Кропивницький апеляційний суд – 12 вакантних посад судді; Полтавський апеляційний суд – 15 вакантних посад судді; Рівненський апеляційний суд – 12 вакантних посад судді; Тернопільський апеляційний суд – 17 вакантних посад судді; Херсонський апеляційний суд – 22 вакантні посади судді; Хмельницький апеляційний суд – 12 вакантних посад судді; Черкаський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Чернівецький апеляційний суд – 7 вакантних посад судді.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Полтавського апеляційного суду звернулась Тимофєєва Г.Л.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 червня 2026 року доповідачем визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тимофєєвої Г.Л.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з підпунктом 5.6.1 пункту 5.6 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата, Комісією проведено співбесіду та встановлено таке.

IV.І. Критерій професійної компетентності.

Рішеннями Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 та від 11 вересня 2024 року № 270/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 08, 09 та 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року №№ 87/зп-25, 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене вище Тимофєєва Г.Л. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	55,4	363,9
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	146
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	122,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Тимофєєвою Г.Л. за кваліфікаційний іспит, становить 363,9 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 20 травня 2026 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-3050/26) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 29 травня 2026 року надійшли пояснення від кандидата. Тимофєєва Г.Л. надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

IV.ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. З огляду на зазначене Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Надані кандидатом Тимофєєвою Г.Л. пояснення, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	19	17	20	18,67	37,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	19	19	19,00

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала достатній рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

IV.ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінювання соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. З огляду на зазначене Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Надані кандидатом Тимофєєвою Г.Л. пояснення, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	10	9,33	38,66
	Ефективна взаємодія	9	9	10	9,33
	Стійкість мотивації	10	10	10	10,00
	Емоційна стійкість	9	10	11	10,00

Отже, надана інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала достатній рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.  

ІV.IV. Критерії доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 03 серпня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Комісії інформації про кандидата (далі – інформація ГРД), затверджене 31 липня 2026 року, а саме:

1. Стосовно недекларування кандидатом свого членства в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ).

Під час аналізу відомостей щодо професійного статусу кандидата встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України кандидат має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3900, видане 20 квітня 2011 року Радою адвокатів Донецької області. Надалі його дію було зупинено з 01 січня 2012 року згідно із заявою від 05 січня 2012 року.

Відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України, незалежно від подальшого здійснення чи зупинення адвокатської діяльності (частина шоста статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У деклараціях зазначається інформація про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (пункт 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», пункт 18 Правил заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23).

До об’єднань (організацій), членство (членство в органах) яких слід відображати в декларації, належать в тому числі: самоврядні професійні організації (об’єднання), а саме об’єднання фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність, зокрема: Національна асоціація адвокатів України, Нотаріальна палата України, Асоціація приватних виконавців України, Аудиторська палата України.

Водночас аналіз усіх поданих кандидатом декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація), свідчить про відсутність у розділі 16 «Входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів об’єднань, організацій, членство в таких об’єднаннях (організаціях)» відомостей про її членство в НААУ.

ГРД на підставі зазначеної інформації не робить висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас вважає за необхідне висвітлити наведені обставини з метою привернення уваги кандидата до вимог законодавства щодо декларування, зокрема, у частині відображення відомостей, пов’язаних із її статусом адвоката та членством у НААУ.

Стосовно цього пункту інформації ГРД кандидатом підтверджено, що вона 20 квітня 2011 року отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3900, видане Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. З 01 січня 2012 року право на заняття адвокатською діяльністю було зупинено за її заявою, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, вона ніколи не здійснювала адвокатської діяльності, не представляла інтересів клієнтів, не користувалася професійними правами адвоката та не брала участі в діяльності органів адвокатського самоврядування. Також до появи відповідних роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції питання про необхідність зазначення членства, за умови зупиненого права на заняття адвокатською діяльністю, не було предметом офіційного тлумачення. Під час подання попередніх декларацій необхідність зазначення таких відомостей не виникала, не було питань від контролюючих органів щодо цього упущення, тому вона не звернула уваги на відповідні роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції в 2021 році щодо декларування членства в НААУ при зупиненому праві на заняття адвокатською діяльністю, що й призвело до незазначення цих відомостей у деклараціях.

Зауважила, що незазначення відповідних відомостей та упущення з її боку було зумовлене виключно добросовісним розумінням порядку декларування, що склався протягом попередніх років (2016–2020 років), а не наміром приховати інформацію.

Ураховуючи вимоги Закону та відповідні роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції при заповненні декларацій у наступних роках, зазначила про обов’язкове виправлення допущених нею недоліків.

2. Кандидат у своїх майнових деклараціях не надала повних та достовірних відомостей.

2.1. У майновій декларації за 2022 рік кандидат задекларувала право користування квартирою в місті Павлоград площею 73,7 кв.м як внутрішньо переміщена особа (далі – ВПО) на підставі усної домовленості. Власником квартири зазначено ОСОБА_1. У графі «Дата набуття права» зазначено: «Член сім’ї не надав інформацію».

2.2. У майновій декларації за 2022 рік кандидат також зазначила, що її чоловік на праві безоплатного користування (фактичне проживання як ВПО) на підставі усної домовленості з власником користується житловим будинком у місті Павлоград Дніпропетровської області площею 90,1 кв.м Власником будинку зазначено ОСОБА_2. У графі «Дата набуття права» також зазначено: «Член сім’ї не надав інформацію».

2.3. У майновій декларації за 2023 рік кандидат задекларувала земельну ділянку в місті Павлоград Дніпропетровської області площею 928 кв.м, власником якої є ОСОБА_2. Імовірно, зазначена земельна ділянка є тією, на якій розташований вказаний житловий будинок. Датою набуття права користування зазначено 26 червня 2022 року. Водночас у декларації за 2022 рік відомості про зазначену земельну ділянку відсутні.

З огляду на наведене у ГРД виникають сумніви щодо невідображення кандидатом та членом її сім’ї дати набуття права користування зазначеними об’єктами нерухомості, а також невідображення в декларації за 2022 рік земельної ділянки в місті Павлоград, право користування якою відповідно до декларації за 2023 рік у чоловіка кандидата виникло 26 червня 2022 року.

Стосовно пункту 2 інформації ГРД кандидат зазначила, що в майновій декларації за 2022 рік у розділі 3. «Об’єкти нерухомості» вказала два об’єкти, щодо яких виникло питання: квартира за адресою: м. Полтава, АДРЕСА_1, площею 73,7 кв.м – право користування (фактичне проживання як ВПО на підставі усної домовленості з власником) та житловий будинок за адресою: м. Павлоград, АДРЕСА_2, загальною площею 90,1 кв.м – право користування (фактичне проживання ВПО на підставі усної домовленості з власником).

2.1. 04 квітня 2022 року за усною домовленістю з орендодавцем ОСОБА_1 вона почала фактично проживати у вказаній квартирі. Письмовий договір оренди власник укладати не захотів. За оренду вказаного житла щомісяця кандидат оплачувала від 10 000 до 14 000 грн, що підтверджується наданими квитанціями про перерахування на його картковий рахунок коштів, а також на картку його дружини ОСОБА_3 та тещі ОСОБА_4, оплачувала комунальні платежі.

Для повного відображення відомостей в декларації щодо місця проживання (користування) кандидат відобразила цей об’єкт нерухомості в декларації за 2022 рік, оскільки проживала з дітьми в цій квартирі протягом 8 місяців. При заповненні декларації зазначила власника ОСОБА_1, оскільки у всіх квитанціях на оплату комунальних послуг був зазначений саме він. Отже, ОСОБА_1 ніколи не був членом її сім’ї, а відносини з ним були виключно договірні на платній основі.

Кандидатом уточнено, що в декларації за 2022 рік за вказаним об’єктом нерухомості в розділі «Дата набуття права» вона помилково зазначила позначку [Член сім’ї не надав інформацію], не врахувавши, що майно належить на праві власності третім особам. Через неправильне розуміння положень Порядку № 252/23 щодо заповнення розділів декларації кандидат помилково обрала позначку [Член сім’ї не надав інформацію] замість зазначення дати початку користування нею та дітьми квартирою в м. Полтава – 04 квітня 2022 року (дата фактичного заселення у квартиру у зв’язку з вимушеним переїздом), що підтверджується копіями довідок ВПО кандидата та її дітей.

2.2. Кандидат пояснила, що після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році постійно проживати на території Покровського (колишнього Добропільського) району було небезпечно. Її чоловік ОСОБА_5 через постійні активні обстріли громади був вимушений тимчасово проживати в будинку ОСОБА_2, з яким він працював, за адресою: м. Павлоград, АДРЕСА_2. За погодженням з ОСОБА_2 ОСОБА_5 орендну плату йому не сплачував, однак відшкодовував кошти на оплату комунальних платежів.

Оскільки чоловік кандидата ОСОБА_5 певний час фактично проживав та користувався вказаним об’єктом нерухомості, з метою відображення повних, об’єктивних даних щодо місця його проживання в декларації за 2022 було зазначено вказаний будинок.

Кандидат зауважила, що ОСОБА_2 ніколи не був членом її сім’ї. Відносини її чоловіка та ОСОБА_2 виключно службові, а право безоплатного користування своїм будинком ОСОБА_2 надав ОСОБА_5 у зв’язку з тим, що вони мали добрі стосунки та працювали разом, що підтверджується копією довідки з ТОВ «ДТЕК «Шахта «Білозерська», в якій відображено місце роботи її чоловіка та ОСОБА_2.

У декларації за 2023 рік аналогічно зазначено право користування ОСОБА_5 зазначеним будинком, оскільки протягом 2023 року він продовжив користуватися будинком в м. Павлоград, АДРЕСА_2.

Кандидат визнає, що в декларації за 2022 рік за вказаним об’єктом нерухомості в розділі «Дата набуття права» вона помилково зазначила позначку [Член сім’ї не надав інформацію], не врахувавши, що майно належить на праві власності третім особам. Так, якщо об’єкт перебуває у володінні / користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, але належить на праві власності третій особі, у полі «Дата набуття права» необхідно зазначити дату початку фактичного володіння або користування таким майном, якщо інше не визначено законом, договором або рішенням суду. Через неправильне розуміння положень Порядку № 252/23 щодо заповнення розділів декларації кандидат помилково обрала позначку [Член сім’ї не надав інформацію] замість зазначення дати початку користування її чоловіком будинком в м. Павлоград – 26 червня 2022 року, що підтверджується копією довідки ВПО ОСОБА_5.

2.3. Кандидат підтвердила, що в майновій декларації за 2023 рік у розділі 3. «Об’єкти нерухомості» вказала вид об’єкта: земельна ділянка, дата набуття права: 26 червня 2022 року, загальна площа 928 кв.м, кадастровий номер: НОМЕР_1, що розташована за адресою: м. Павлоград, АДРЕСА_2, право користування: тимчасове користування на підставі усної домовленості з власником, користувач – ОСОБА_5.

Зазначила, що це та земельна ділянка, на якій розташований будинок, яким тимчасово користувався її чоловік як ВПО протягом 2022–2023 років.

При заповненні декларації за 2022 рік кандидат в об’єктах користування зазначила лише житловий будинок на підставі копії технічного паспорта, де зазначалась інформація, яка була необхідна для заповнення, зокрема: адреса, площа, власник. ОСОБА_2 як власник не надав правовстановлювального документа на земельну ділянку, тому кандидат фактично не мала можливості заповнити відповідний розділ декларації та зазначити земельну ділянку, розташовану під будинком.

На час заповнення декларації за 2023 рік 25 березня 2024 року кандидат вже зазначила об’єкт нерухомості – земельну ділянку, оскільки її чоловік надав копію договору купівлі-продажу зазначеної ділянки, яку йому своєю чергою надіслав ОСОБА_2.

Оцінюючи пункти 1, 2 інформації ГРД, Комісія зазначає таке.

У деклараціях зазначається інформація про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (пункт 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»).

Згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування (частина перша статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Усі особи, які мали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, стали членами НААУ з моменту її державної реєстрації. Інші особи стають членами НААУ з моменту складення присяги адвоката України (частина шоста статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). У декларації слід відобразити відомості про те, що суб’єкт декларування є членом НААУ, навіть якщо право на заняття адвокатською діяльністю зупинено.

Відповідно до наявної в Комісії інформації Тимофєєва Г.Л. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2011 році, тому в майнових деклараціях повинна була вказати про членство в НААУ.

Суддя підтвердила наявність цієї помилки при заповненні нею майнових декларацій, зазначила про її виправлення (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=yoNtNkcAknk, таймкод 3:55:26).

Комісією встановлено, що кандидат у майновій декларації за 2022 рік задекларувала право користування квартирою у місті Павлоград Дніпропетровської області площею 73,7 кв.м як ВПО на підставі усної домовленості. Власником квартири зазначено ОСОБА_1. У графі «Дата набуття права» зазначено: «Член сім’ї не надав інформацію».

У майновій декларації за 2022 рік кандидат також зазначила, що її чоловік на праві безоплатного користування (фактичне проживання як ВПО) на підставі усної домовленості з власником користується житловим будинком у м. Павлоград Дніпропетровської області площею 90,1 кв.м. Власником будинку зазначено ОСОБА_2. У графі «Дата набуття права» зазначено: «Член сім’ї не надав інформацію».

Також у майновій декларації за 2023 рік в розділі 3. «Об’єкти нерухомості» кандидат вказала вид об’єкта: земельна ділянка, дата набуття права: 26 червня 2022 року, загальна площа 928 кв.м, кадастровий номер: НОМЕР_1, що розташована за адресою: м. Павлоград, АДРЕСА_2, право користування: тимчасове користування на підставі усної домовленості з власником, користувач – ОСОБА_5. Водночас у декларації за 2022 рік ці дані відсутні.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подачі декларацій) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема, дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

Для цілей декларування об’єктами нерухомості (об’єктами нерухомого майна) є земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина перша статті 181 Цивільного кодексу України, частина перша статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Під час співбесіди кандидат підтвердила, що допустила помилку під час заповнення майнової декларації за 2022 рік щодо декларування користування квартирою і житловим будинком у м. Павлоград Дніпропетровської області в даті набуття права, зазначивши «Член сім’ї не надав інформацію», оскільки не знала, яку саме дату треба декларувати (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=yoNtNkcAknk, таймкод 4:00:22, 4:01:05).

Також Комісією встановлено і кандидатом під час співбесіди підтверджено, що в майнових деклараціях Тимофєєвої Г.Л. до 2016 року не задекларовано квартиру у м. Білозерське Донецької області, яка належала її чоловіку на праві власності з 1997 року.

Кандидат пояснила недекларування цієї квартири до 2016 року відсутністю у неї відомостей про цей об’єкт.

Комісія враховує пояснення кандидата щодо зазначених обставин і відсутність у кандидата умислу на приховування зазначеної вище інформації, що підтверджується частковим декларуванням цієї інформації в майнових деклараціях. Водночас вимоги чинного законодавства покладають на особу обов’язок вживати заходів для повного з’ясування обставин, які підлягають чи не підлягають декларуванню.

Отже, кандидат при заповненні майнових декларацій допускала систематичні помилки, що може, на думку незалежного стороннього спостерігача, свідчити про певну її недбалість та нехтування правилами заповнення цих декларацій, тобто несумлінність при виконанні покладеного на неї державою обов’язку декларування.

Однією зі складових доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.

Водночас жодне із зазначених вище порушень окремо не є суттєвим і саме собою не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте Комісія, зважаючи на системність порушень, які допускаються кандидатом протягом тривалого часу, а саме допущення систематичних помилок при заповненні майнових декларацій, дійшла висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення щодо можливості зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, зниження кількості балів за критерієм доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».

Комісія також звертає увагу, що відповідно до інформації Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за час роботи суддею порушено строки оприлюднення текстів судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) у 60 судових рішеннях (у 2017 році – 54 судові рішення, у 2018 році – 0, у 2021 році – 6 судових рішень, у 2025 році – 0, у 2026 році – 0).

Кандидат пояснила, що порушення строків оприлюднення текстів судових рішень у ЄДРСР відбулись без будь-якого умислу та з об’єктивних причин, зокрема через некоректну систему Д-3, відсутність електропостачання в суді, перебування в нарадчій кімнаті в інших справах. Зазначила про наявність серед вказаних вище судових рішень ухвал про виправлення описки, а також пояснила порушення об’єднанням кримінальних проваджень.

З огляду на відсутність порушених строків після відновлення повноважень з 2025 року Комісія вважає, що суддею зроблені належні висновки щодо порушень, які мали місце раніше, і належним чином організовано свою роботу на цьому напрямі діяльності.

Загальна кількість справ, розглянутих суддею з порушенням встановлених законодавством строків, становить 82 справи і 9 матеріалів.

Суддею пояснено, що вказані показники не є наслідком несумлінного ставлення до виконання обов’язків, а зумовлено виключно сукупністю об’єктивних обставин – неможливістю вручення особі повістки у строк, передбачений статтею 277-2 КУпАП України, відкладення розгляду справи у зв’язку з незабезпеченням працівниками поліції доставлення особи в судове засідання, несвоєчасне сповіщення учасників справи, відкладення, перенесення засідань через неналежне повідомлення учасників проваджень та обґрунтованих клопотань сторін.

Комісія вважає пояснення кандидата правдивими і враховує, що кількість текстів судових рішень, оприлюднених з порушенням строків, і справ, розглянутих з порушенням встановлених законодавством строків, є незначною, що свідчить про відсутність у кандидата системних проблем з виконанням обов’язків, покладених на нього законодавством. З огляду на вказане Комісія вважає, що зазначене порушення не є суттєвим і не тягне за собою зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики.

Відповідно до інформації Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 серпня 2024 року загальна кількість розглянутих суддею Тимофєєвою Г.Л. справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), становить у 2017 році 22 справи (21 – накладено стягнення, 1 – закрито провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП); у 2021 році – 12 справ (накладення стягнення – 11, закрито – 1 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП).

Загальна кількість розглянутих суддею справ про адміністративні правопорушення за період відрядження до Машівського районного суду Полтавської області – 19 справ, накладено адміністративне стягнення – 18 справ, повернено для надсилання за підсудністю – 1, закриття провадження – відсутні, в тому числі у зв’язку із закінченням на момент розгляду строків.

Отже, кількість справ про адміністративні правопорушення, закритих у зв’язку із закінченням строків на момент їх розгляду, передбачених статтею 38 КУпАП, практично відсутні. Непослідовностей або суперечностей при розгляді цих справ, різних підходів до їх вирішення Комісією під час дослідження досьє не встановлено.

Загальна кількість розглянутих справ про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини – 1 справа, в задоволенні позову батька відмовлено.

Справи про встановлення факту проживання дитини разом із батьком, самостійного виховання / утримання дитини батьком без участі матері, а також про позбавлення батьківських прав, зокрема, за позовом батька, кандидатом не розглядалися.

Загальна кількість розглянутих суддею справ про визнання особи недієздатною – 1 справа, матір призначено опікуном свого сина, звільнення від повноважень опікуна над недієздатною особою, призначення нового опікуна – відсутні.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, тобто 75% (225 балів) суми максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Тимофєєва Г.Л. отримала такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	363,9	363,9
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,67	37,67
	Безперервний розвиток	19,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,33	38,66
	Ефективна взаємодія	9,33
	Стійкість мотивації	10,00
	Емоційна стійкість	10,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			725,23

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Тимофєєва Г.Л. у сукупності набрала 725,23 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Тимофєєва Ганна Леонідівна набрала 725,23 бала.

2. Визнати Тимофєєву Ганну Леонідівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                               Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                            Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                     Роман САБОДАШ