Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бойко Ольги Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ольги БОЙКО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бойко Ольги Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 13 травня 2008 року № 432/2008 Бойко О.М. призначено на посаду судді Сихівського районного суду міста Львова на 5 років. Зараховано до штату суду наказом від 26 травня 2008 року № 19-К.

Постановою Верховної Ради України від 16 травня 2013 року № 247-VII Бойко О.М. обрано на посаду судді Сихівського районного суду міста Львова безстроково.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернулась Бойко О.М.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Бойко О.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу, зокрема Бойко О.М.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду звернулась Бойко О.М.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бойко О.М.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата, Комісією проведено співбесіду та встановлено таке.

І. Критерій професійної компетентності.

Рішеннями Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 та від 11 вересня 2024 року № 270/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року №№ 87/зп-25, 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.  

З огляду на зазначене вище Бойко О.М. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	56,3	378,3
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	147
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	135

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Бойко О.М. за кваліфікаційний іспит, становить 378,3 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-6808/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Бойко О.М. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток»; та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Бойко О.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	20	17	18	18,33	38,66
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	20	21	20,33

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,66 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Бойко О.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	10	9,33	40
	Ефективна взаємодія	10	10	11	10,33
	Стійкість мотивації	9	10	10	9,67
	Емоційна стійкість	10	11	11	10,67

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.  

ІV. Критерій доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 27 травня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – інформація ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, затверджене 26 травня 2026 року, а саме: ГРД виявила дані, які не є самостійною підставою для висновку про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такими, що характеризують кандидата та можуть бути використані під час оцінювання:

1. Під час аналізу інформації, що міститься в суддівському досьє кандидата, встановлено, що в різні періоди проходження підготовки та періодичного навчання в Національній школі суддів України (далі – НШСУ) та Львівському регіональному відділенні НШСУ кандидат одночасно ухвалювала окремі судові рішення. А саме: під час проходження навчання в періоди з 11 квітня 2011 року до 22 квітня 2011 року, з 05 червня 2012 року до 15 червня 2012 року, 24 жовтня 2012 року, з 04 лютого 2013 року до 15 лютого 2013 року, з 03 листопада 2014 року до 14 листопада 2014 року, а також з 27 січня 2015 року до 29 січня 2015 року. Згідно з інформацією, що міститься в суддівському досьє, у вказані періоди кандидат ухвалила – 38, 47, 9, 68, 5 та 12 судових рішень.

ГРД зазначає, що здійснення правосуддя є виключною компетенцією судді, який особисто несе відповідальність за ухвалення кожного рішення. Ухвалення рішень у дні, коли він перебував на навчанні в іншому місці, ставить під сумнів реальність його участі у розгляді справ та ухваленні відповідних рішень. Такі дії можуть свідчити про недотримання базових стандартів належної організації судової діяльності та про формальний підхід до відправлення правосуддя, що є несумісним із принципами незалежності, сумлінності й особистої відповідальності судді.

ГРД вважає, що подібна практика підриває суспільну довіру до судової влади, оскільки створює враження імітації здійснення правосуддя. Вона суперечить очікуванням громадян на відкритий, чесний та відповідальний суд, який забезпечує справедливий розгляд справ у межах розумних строків і з належною участю судді.

Оцінивши наведені обставини та пояснення кандидата у сукупності, ГРД не встановила достатніх підстав вважати, що наведені дії самі собою свідчать про порушення кандидатом критеріїв доброчесності та професійної етики. Встановлені обставини стосуються переважно ухвалення процесуальних рішень нескладного характеру в умовах значного навантаження суду та не містять даних про зловживання повноваженнями, умисне нехтування навчальним процесом, отримання неправомірної вигоди тощо. Також ГРД враховано, що кандидат надала послідовні пояснення щодо причин такої практики та повідомила про її припинення.

Стосовно вказаних обставин кандидат у своїх письмових поясненнях зазначила, що, дійсно, в ці дати вона проходила підготовку суддів і періодичне навчання та ухвалювала судові рішення. Бойко О.М. пояснила, що зазначене стало можливим без шкоди для навчального процесу, до якого вона була залучена та присутня, оскільки приміщення Сихівського районного суду міста Львова розташовано в одній будівлі з приміщенням Львівського регіонального відділення НШСУ, а її робоче місце на верхньому поверсі.

Також кандидат наголосила, що, оскільки навчання розпочиналось о 09 год 30 хв‒10 год 00 хв, закінчувалось о 16 год 00 хв‒17 год 00 хв, між лекціями були перерви, в неї було достатньо часу для виконання незначної роботи (відкриття проваджень, залишення заяв без розгляду, повернення заяв, накладення адміністративних стягнень, ухвалення рішень нескладних категорій тощо). Ухвалення переважної частини рішень не потребувало проведення судових засідань чи безпосередньої участі сторін, вказані судові рішення були нескладними як правило, займали не більше однієї сторінки тексту, тому їх виготовлення не потребувало значного часу та зусиль, а проєкти частини цих рішень були підготовлені заздалегідь її помічником.

Кандидат вважає, що виконання вказаної роботи жодним чином не було спрямовано на підрив авторитету суду, а швидше на необхідність дотримання строків розгляду справ тощо. Однак, зрозумівши, що така практика може створювати ризик сприйняття навчання як формального процесу, нею було змінено підхід та в дні навчань нею більше не ухвалювались судові рішення.

Комісія у складі колегії вважає надані кандидатом пояснення прийнятними, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому зазначені обставини не впливають негативно на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

2. Під час аналізу щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), поданих кандидатом, ГРД встановлено, що в майновій декларації за 2020 рік у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» не були відображені відомості щодо правочину, пов’язаного із набуттям у власність квартири у місті Львові, площею 88,6 кв. м, право власності на яку було зареєстровано 08 серпня 2020 року.

У майновій декларації зазначаються видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої цієї статті (пункт 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»).

Отже, відомості про правочин, на підставі якого виникало право власності на нерухомість, мали б бути відображені кандидатом у майновій декларації. Водночас кандидат подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані від 11 серпня 2020 року у зв’язку з набуттям права власності на вказаний об’єкт нерухомості.

Оцінивши наведені пояснення та встановлені обставини в сукупності, ГРД враховує, що інформація про набуття кандидатом права власності на квартиру та її вартість не була прихована від декларування загалом, а відображена шляхом подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані та у відповідних розділах щорічної декларації. Встановлені обставини свідчать про некоректне розуміння кандидатом порядку відображення правочину у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування», однак самі собою, на думку ГРД, не дають достатніх підстав для висновку про умисне приховування майна чи недоброчесну поведінку.

Під час співбесіди Бойко О.М. повідомила, що 08 серпня 2020 року здійснено державну реєстрацію її права власності на квартиру в місті Львові площею 88,6 кв. м. Підставою для реєстрації вказаного права став договір, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицький двір» 19 вересня 2019 року про купівлю-продаж майна, яке буде створено в майбутньому.

Кандидат зазначила, що з 24 вересня 2019 року до 01 червня 2020 року нею періодично вносились кошти на оплату вказаного договору, кожен платіж не перевищував розмір видатків, який би підлягав декларуванню, на підтвердження чого вона надала Комісії копії квитанцій. Усі розрахунки здійснювались виключно безготівково відповідно до умов договору, додаткових платежів не здійснювалось. Таким чином, ані у 2019 році, ані у 2020 році нею одним платежем не здійснювались видатки у тій сумі, яка б підлягала декларуванню, а тому вона вважала, що декларування таких видатків буде помилковим. Після набуття права власності нею своєчасно подано повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, у якому відображено набуте у власність на підставі вказаного правочину майно та його вартість.

Водночас у щорічній декларації за 2020 рік у розділі «Видатки та правочини» нею не були відображені відомості про вчинення такого правочину.

Під час заповнення вказаної щорічної декларації вона вважала, що зазначення самого об’єкта нерухомості та попереднє подання повідомлення про суттєві зміни є достатнім відображенням цієї інформації, а з огляду на те, що договір укладено у 2019 році, відомості про правочин не були окремо зазначені в розділі «Видатки та правочини».

Додатково кандидат наголосила на тому, що наміру приховати факт придбання квартири чи її вартості у неї не було, оскільки інформація про набуття права власності нею самостійно та своєчасно розкрита через повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Під час співбесіди член Комісії звернув увагу на те, що твердження кандидата про те, що з 24 вересня 2019 року до 01 червня 2020 року нею періодично вносились кошти на оплату квартири, не відповідають змісту підпункту 2.1 пункту 2 Договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено в майбутньому від 19 вересня 2019 року, у якому зазначено, зокрема, що сплата коштів здійснюється покупцем до 05 листопада 2019 року включно. Отже, до 05 листопада 2019 року мала бути сплачена сума вартості квартири – 966 350 грн (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=UrZ2CR6dfpU, таймкод 01:32:15).

З цього приводу кандидат повідомила, що у вказаному вище договорі та протоколі погодженої ціни зазначено саме так, але за усною домовленістю з продавцем вони відступили від цих умов, тому що вона не хотіла ризикувати всіма своїми коштами і вносити їх в об’єкт, що тільки будується. Договір вже було укладено, оскільки продавець був з іншого міста, то вже в ньому нічого не змінювали, залишили попередні умови. Також під час співбесіди кандидат зазначила, що готівковий кредит вона отримала в розмірі 500 000 грн без будь-якого його забезпечення (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=UrZ2CR6dfpU, таймкод 01:32:44).

На запитання члена Комісії, чи часто з нею укладаються договори в індивідуальній формі в місті, у якому вона здійснює правосуддя, кандидат повідомила, що це було вперше та це жодним чином не пов’язано з тим, що вона є суддею. Щодо підстав для отримання кредиту на індивідуальних умовах кандидат пояснити нічого не змогла, оскільки не вважала, що отримала такі умови (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=UrZ2CR6dfpU, таймкод 01:34:46).

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки в будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно з підпунктами 2‒3 пункту 17 розділу ІІІ Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно; не використовував свого посадового становища в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб.

На думку Комісії у складі колегії, у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви, що кандидат отримала індивідуальні умови для купівлі нерухомого майна та виплати коштів за кредитним договором (кредит на значну суму без відповідного забезпечення та фактичний дозвіл на розстрочення платежів, що суперечить умовам договору) саме тому, що вона є суддею.

Комісія у складі колегії вважає, що кандидатом набуто право власності на квартиру в законний спосіб, проте існує потенційний ризик того, що під час реалізації такого права могло мати місце опосередковане використання службового становища та інших неформальних чинників, що могли вплинути на отримання нею індивідуальних умов.

Отже, в Комісії відсутні докази використання Бойко О.М. свого службового становища, проте зазначені вище обставини не повною мірою узгоджуються з підвищеними стандартами етичної поведінки судді та можуть негативно впливати на суспільну довіру до судової влади. У цьому контексті Комісія розцінює вказані обставини як такі, що свідчать про одне суттєве порушення, яке є релевантним для оцінки відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Таким чином, Комісія у складі колегії визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

3. Під час аналізу майнових декларацій, поданих кандидатом, ГРД встановлено, що вартість квартири у місті Львів, набутої кандидатом 08 серпня 2020 року, становить 966 350 грн (приблизно 34 924 дол. США).

ГРД висловлює обґрунтовані сумніви щодо відповідності вартості квартири, зазначеної в майновій декларації, середнім ринковим цінам на житло у місті Львові у відповідний період, що зумовило необхідність отримання від кандидата пояснень щодо обставин придбання такого майна.

Стосовно вказаних обставин кандидат у своїх письмових поясненнях зазначила, що будинок, у якому розташована вказана квартира, на час укладання договору не був завершений будівництвом, квартира являла собою лише неоштукатурені стіни, були встановлені вікна, вхідних дверей встановлено ще не було. Тому за домовленістю з продавцем було погоджено, що останній не виконує жодних внутрішніх робіт, не встановлює сантехнічного та опалювального обладнання, натомість знижує вартість кв. м на суму таких робіт. Таким чином, самостійно виконуючи такі роботи, вони з чоловіком могли контролювати їх якість, а також обирати систему опалення та прилади обліку за власним бажанням, а не те, що встановив би продавець. Тому у протоколі погодженої вартості було закладено вартість з урахуванням невиконання продавцем вказаних робіт.

Указаних домовленостей було дотримано і вони з чоловіком власним коштом здійснили зазначені роботи. Додатково кандидат наголосила на тому, що будинок не є об’єктом преміум- чи бізнес-класу, розташований поблизу залізничної колії, що не робить житло в ньому вельми привабливим з точки зору шумоізоляції, а тому така вартість з урахуванням наведених самостійно виконаних робіт була дійсною.

Комісія вважає надані Бойко О.М. пояснення щодо обставин, викладених в цьому пункті інформації ГРД, достатніми, порушень у діях кандидата з цих підстав Комісією не встановлено, тому ці обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Крім інформації, зазначеної в рішенні ГРД, Комісією також перевірені інші обставини, які можуть впливати на оцінку критерію доброчесності та професійної етики.

Так, відповідно до інформації Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за час роботи суддею порушено строки оприлюднення тексту судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) (у грудні 2016 року – 115 судових рішень, у 2017 році – 927 судових рішень, у 2018 році – 1 525 судових рішень, у 2019 році – 766 судових рішень, у 2020 році – 781 судове рішення, у 2021 році – 817 судових рішень, у 2022 році – 512 судових рішень, у 2023 році – 479 судових рішень, у 2024 році – 277 судових рішень, у 2025 році – 499 судових рішень). Загалом порушено строки оприлюднення 6 698 судових рішень.

Під час співбесіди кандидат пояснила, що порушення строків надсилання електронних копій судових рішень до ЄДРСР відбулось здебільшого через надмірне навантаження. Також Бойко О.М. зазначила, що подекуди на несвоєчасність надіслання рішень до ЄДРСР впливають і суб’єктивні фактори, до яких можна віднести те, що інколи це є проявом неуважності (непроставлення відповідної відмітки в програмі), інколи втома, особливо після тривалих судових засідань. Додатково кандидат вказала, що в жодному випадку порушення цих строків не допускалось нею внаслідок умисного нехтування своїм обов’язком. Однак, обираючи між ризиком порушення такого строку та порушенням строку розгляду справи, вона вважала, що для сторін є пріоритетом своєчасність розгляду справи, тому обирала останнє. Крім цього, Бойко О.М. запевнила, що жоден з учасників процесу не звертався зі скаргами щодо несвоєчасно виготовлених рішень ані до суду, ані, наскільки їй відомо, до дисциплінарного органу.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІI Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику «сумлінність».

У пункті 19 розділу ІІI Єдиних показників сумлінність визначена як старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:

1) ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим…;

3) під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів…

З огляду на зазначене Комісія вважає, що несвоєчасно внесена до ЄДРСР значна кількість судових рішень протягом тривалого періоду свідчить про те, що кандидат недостатньо ефективно організовувала свою роботу та не вживала достатніх заходів для виконання обов’язків, покладених на неї чинним законодавством. Ба більше, кількість порушень має тенденцію до суттєвого зростання.

Крім того, законодавцем прийнято Закон України «Про доступ до судових рішень», а така поведінка судді певною мірою перешкоджає забезпеченню відкритості діяльності судів, що негативно впливає на репутацію окремого суду й авторитет правосуддя загалом, а також, що найважливіше, може перешкоджати реалізації права осіб на справедливий суд.

Отже, Комісія у складі колегії визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 270 балів із 300 можливих, тому з урахуванням приписів пункту 5.12 Положення Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію доброчесності та професійної етики.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Бойко О.М. отримала такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	378,3	378,3
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,33	38,66
	Безперервний розвиток	20,33
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,33	40
	Ефективна взаємодія	10,33
	Стійкість мотивації	9,67
	Емоційна стійкість	10,67
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			726,96

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Бойко О.М. у сукупності набрала 726,96 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Бойко Ольга Миколаївна набрала 726,96 бала.

2. Визнати Бойко Ольгу Миколаївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                   Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                               Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                         Роман САБОДАШ