Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Теслюк Ярини Олегівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ярини ТЕСЛЮК,

представника Громадської ради доброчесності Юлії ОЛЕЩЕНКО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Теслюк Ярини Олегівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Основні відомості про кандидата та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Теслюк Я.О. ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), відсутні.

Вищу юридичну освіту здобула у 2013 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка та отримала диплом магістра права за спеціальністю «Правознавство».

У 2016 році Теслюк Я.О. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2025 року Теслюк Я.О. присвоєно вчене звання доцента.

У Теслюк Я.О. наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 04 жовтня 2012 року (20 лютого 2019 року) № 2123, відповідно до якого вона здійснює адвокатську діяльність, у тому числі представництво в судах.

Теслюк Я.О. згідно з пунктом 4 частини першої статті 28 Закону має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс). 

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

Теслюк Я.О. звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск її до участі в Конкурсі як особа, яка відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 28 Закону та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Теслюк Я.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту». До другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема Теслюк Я.О.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.

У визначений строк до Комісії надійшла заява Теслюк Я.О. про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією в межах спецперевірки надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Теслюк Я.О.

ІІI. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Комісія, заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата та  провівши співбесіду, встановила таке.

IV.І. Критерій професійної компетентності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Теслюк Я.О. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	54,2	367,2
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	150
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	123

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Теслюк Я.О. за кваліфікаційний іспит, становить 367,2 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Теслюк Я.О. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

IV.ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Теслюк Я.О. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	20	20	20	20	40
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	20	20	20

Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала її належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

IV.ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на нього покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки критерію соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Теслюк Я.О. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	11	10	10,67	41,67
	Ефективна взаємодія	10	10	10	10
	Стійкість мотивації	11	11	11	11
	Емоційна стійкість	10	10	10	10

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

ІV.IV. Критерії доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24  (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу. (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 25 травня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Теслюк Я.О. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 24 травня 2026 року, в якому зазначено таке.

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність». Кандидат допустила академічну недоброчесність.

Кандидат захистила дисертацію на тему: «Адміністративно-правове регулювання трудової міграції в умовах трансформації економіки України».

Під час аналізу дисертації ГРД виявлено фрагменти академічного плагіату, серед яких 15 грубих порушень, зафіксованих у висновках до розділів (11) та у висновках дисертації (4), що мають бути написані самостійно.

Також ГРД вказала у своєму висновку таблицю, в якій наведено фрагменти академічного плагіату.

ГРД критично ставиться до таких порушень, оскільки напрацювання у висновках розділів дисертації мають бути  отримані самостійно.

З огляду на зазначене ГРД підкреслює неприпустимість толерування проявів академічної недоброчесності і наголошує на тому, що допущення кандидатом таких порушень є абсолютним показником недоброчесності. З указаних причин, на переконання ГРД, кандидата неможливо визнати такою, що відповідає критеріям професійної етики та доброчесності судді.

Під час співбесіди кандидат зазначила, що наведені у висновку ГРД обставини не дають достатніх підстав для висновку про порушення нею принципів академічної доброчесності під час підготовки дисертаційного дослідження. На думку кандидата, переважна більшість зроблених ГРД зауважень стосується не положень наукової новизни дисертаційного дослідження, які виносилися на захист та були відображені у фахових наукових публікаціях і апробовані під час участі в науково-практичних конференціях, не самостійно сформульованих авторських наукових концепцій і не висновків щодо отриманих результатів дослідження, а узагальнювальних висновків до окремих розділів роботи, в яких відображено результати аналізу, систематизації та узагальнення опрацьованих наукових джерел. Теслюк Я.О. вказує, що зі змісту наведених у висновку ГРД епізодів не встановлено ознак привласнення нею індивідуального наукового результату іншого автора чи використання положень наукової новизни інших дослідників як власних.

Кандидат звернула увагу на те, що дисертаційна робота пройшла всі передбачені законодавством та академічною практикою етапи наукової експертизи, а саме: попередній розгляд і передзахист на засіданні кафедри; зовнішню оцінку незалежною установою; перевірку на дотримання вимог академічної доброчесності; рецензування офіційними опонентами та публічний захист; експертну перевірку у Вищий атестаційній комісії України. На жодному з цих етапів зауважень щодо некоректного використання джерел або порушень академічної доброчесності не висловлювалося. Теслюк Я.О. погоджується з тим, що факт проходження таких процедур не виключає можливості аналізу наукової роботи, однак потребує врахування під час оцінки змісту дисертаційного дослідження, характеру використання джерел та дотримання принципу правової визначеності.

У зв’язку з цим кандидат вважає, що оцінка дисертаційного дослідження має здійснюватися комплексно, з урахуванням його змісту загалом, структури викладення матеріалу, характеру спірних фрагментів, часу підготовки роботи та вимог академічної практики, що діяли на момент її виконання та захисту.

При дослідженні висновку ГРД у цій частині Комісія враховує постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, в якій зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (ділі – НАЗЯВО). Комітет з питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до НАЗЯВО, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до МОН України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені. НАЗЯВО згідно зі статтею 17 Закону України «Про вищу освіту» є постійно діючим колегіальним органом; юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Комітет з питань етики, який утворюється у складі НАЗЯВО, розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (частина дев’ята статті 19 Закону України «Про вищу освіту»).

Відповідно до пункту 9 Статуту НАЗЯВО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 71, Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН України про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24 наголошено на тому, що будь-які звинувачення, зокрема, у порушенні академічної доброчесності мають бути підкріплені конкретними доказами та належно перевіреними фактами, а висновки НАЗЯВО як контролюючого органу у цій сфері – бути обґрунтованими.

Із урахуванням встановлених обставин (за відсутності достатніх фактичних даних, які можуть свідчити про академічну недоброчесність), мотивів висновку ГРД Комісією у складі колегії не встановлено обґрунтованих підстав для висновку про невідповідність кандидата критерію доброчесності та професійної етики. Підстав для зниження балів за показником «чесність» критеріїв професійної етики та доброчесності за цією інформацією також немає.

2. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

Кандидат у 2023 році задекларувала дохід від зайняття підприємницькою діяльністю в розмірі 45 443 грн.

Водночас в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) наявні судові рішення, які свідчать про здійснення кандидатом представництва сторін у судових справах.

Так, рішенням від 01 грудня 2023 року у справі № 462/4713/23 за участі Теслюк Я.О. стягнуто витрати на правову допомогу в розмірі 40 000 грн. Додатковим рішенням від 02 листопада 2023 року у справі № 466/6452/22 стягнуто 9 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, враховуючи лише зазначені два судові рішення, сума стягнутих витрат на правничу допомогу становить 49 000 грн, що перевищує задекларований кандидатом річний дохід від підприємницької діяльності у 2023 році.

Крім того, в ЄДРСР міститься щонайменше 29 судових рішень, що стосуються різних справ за участі кандидата як представника сторін, що свідчить, на думку ГРД, про систематичне здійснення нею професійної діяльності.

ГРД вважає, що зазначені обставини потребують надання кандидатом пояснень щодо співвідношення задекларованого доходу та фактичних обсягів отриманої винагороди за надання правничої допомоги у 2023 році.

Крім цього, у 2024 році кандидат не декларувала доходів від заняття підприємницькою діяльністю, хоча здійснювала діяльність адвоката та представника сторін у судових справах.

Наведене вище, на думку ГРД, викликає сумнів у стороннього спостерігача щодо коректного висвітлення рівня доходів у майновій декларації кандидата. Зважаючи на це, кандидат могла вибірково задекларувати свої доходи, зменшивши їх вартість, що породжує сумніви в її чесності і, відповідно, є підставою для висновку про її невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

Кандидат у наданих Комісії поясненнях зазначила, що юридичну практику здійснює у двох формах: як адвокат у складі Адвокатського об’єднання «Адвокатська компанія «А.З. ПАРТНЕРИ» (далі – АО «АК «А.З. ПАРТНЕРИ») та як фізична особа–підприємець (КВЕД 69.10. Діяльність у сфері права). Усі послуги, які надаються нею як адвокатом, виконуються на підставі договорів про правничу допомогу, укладених з адвокатським об’єднанням, та відповідних ордерів, які також видаються адвокатським об’єднанням. Послуги, які вона надає як фізична особа–підприємець, не пов’язані з адвокатською діяльністю та представництвом у суді.

Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, за 2023 рік дохід у розмірі 45 443 грн отримано нею від діяльності як фізичної особи–підприємця. Також кандидат вважала за необхідне пояснити її незгоду з твердженнями ГРД про те, що всі передбачені судовими рішеннями суми належатимуть їй навіть у випадку їх виплати у вигляді дивідендів. Відповідно до положень статуту АО «АК «А.3. ПАРТНЕРИ» розподіл прибутків компанії (дивідендів) здійснюється загальними зборами партнерів адвокатської компанії з доходу (прибутку) адвокатської компанії. За загальним правилом розподіл прибутку компанії проводиться між керуючим партнером та партнером, якщо інші участі у справі не брали, або між тими партнерами, хто був залучений до роботи. Згідно з рішенням зборів партнерів AO АК «А.З. ПАРТНЕРИ» вона як партнер має право на отримання дивідендів від здійснення адвокатської діяльності в розмірі 305 000 грн за період з 2013 року до 2026 року.

Кандидат наголосила на тому, що отримання дивідендів є її правом, а не обов’язком. Рішення не проводити їй розподіл та не отримувати дивіденди було особистим та вмотивованим тим, що для неї це своєрідний спосіб накопичення, заощадження коштів, які вона завжди зможе отримати у випадку потреби. Водночас значна частина доходу адвокатського об’єднання витрачається на утримання офісу та оплату роботи найманих працівників. Отже, суми, які би належали їй до періодичної виплати у вигляді дивідендів після їх розподілу з урахуванням регулярних витрат компанії, були б незначними, суттєво би не вплинули на її майновий стан, а в неї не було необхідності в додаткових фінансах. Кандидат повідомила, що також здійснювала адвокатську діяльність безкоштовно (pro bono).

Комісією у складі колегії досліджено документи, які посвідчували повноваження кандидата на надання правової допомоги в судах у 2021–2023 роках, вони дійсно підтверджують наведені вище пояснення. Водночас, на думку Комісії у складі колегії, очевидно існує обґрунтований сумнів у тому, що кандидат працювала три роки безкоштовно та взагалі не отримувала доходу від АО «АК «А.3. ПАРТНЕРИ» ні у виді заробітної плати, ні у вигляді дивідендів.

Відповідно до підпунктів 1–3 пункту 18 розділу ІІI Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності; надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.

Комісія у складі колегії вважає, що встановлені обставини самі по собі не свідчать беззаперечно про порушення закону кандидатом, однак вони є передумовою для виникнення сумнівів у її доброчесності та відповідності задекларованих нею відомостей критеріям прозорості й відкритості в частині повного декларування отриманих нею доходів від надання правничої допомоги.

Комісія у складі колегії погоджується з висновком ГРД у цій частині. Такі дії кандидата, на думку стороннього спостерігача, можуть сприйматися як непрозорі, та виглядати як приховання гонорарів у певний період за надання адвокатських послуг.

З огляду на викладене Комісія у складі колегії вважає викладені обставини суттєвими, що є підставою для зниження кількості балів за показником «чесність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання.

1. НАЗК виявило розбіжності у вартості задекларованих автомобілів у майновій декларації кандидата за 2024 рік, а саме:

- у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» Теслюк Я.О. зазначила право власності на автомобіль легковий MERCEDES-BENZ GLE 250 (2017 року випуску) вартість на дату набуття права – 601 277 грн, проте відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі – ЄДРТЗ) вартість цього транспортного засобу становить 600 290 грн;

- у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» Теслюк Я.О. зазначила право власності члена сім’ї (чоловіка) на автомобіль легковий Tesla Model 3 (2022 року випуску), вартість на дату набуття права – 1 185 480 грн, проте відповідно до інформації з ЄДРТЗ вартість зазначеного транспортного засобу становить 1 430 608 грн.

Кандидат у наданих Комісії поясненнях зазначила, що відповідно до рахунку від 27 квітня 2020 року № 2210 автомобіль марки Mercedes-Benz модель GLE 250 було придбано за 20 500 євро, датою здійснення оплати є 27 квітня 2020 року.

З урахуванням роз’яснень НАЗК при декларуванні права власності на цей автомобіль його вартість 20 500 євро зазначено у відповідному гривневому еквіваленті 601 277,3 грн (офіційний курс гривні щодо євро, встановлений Національним банком України станом 27 квітня 2020 року, – 29,3306 грн, а витрати на ремонт та розмитнення до вартості не включалися). Водночас кандидат повідомила, що ремонтні роботи автомобіля тривали близько чотирьох місяців. Запчастини придбавалися з різних джерел (у тому числі вживані), у зв’язку з чим підтверджувальні документи не збереглися, ремонт здійснювався не на офіційному сервісі Mercedes-Benz, а у приватному автосервісі. Орієнтовна вартість ремонтних робіт та запасних частин становила 100 000 грн.

Під час співбесіди Теслюк Я.О. припустила, що вказані розбіжності стались через різний розрахунок курсу нею та сервісним центром.

З огляду на наведене Комісія у складі колегії вважає, що сума розбіжності у задекларованій вартості цього автомобіля є невеликою та, дійсно, могла бути спричиненою коливанням курсу гривні щодо євро в період між фактичним придбанням автомобіля та постановкою його на облік, а тому пояснення кандидата є прийнятними та такими, що не дають достатньо підстав для висновку про її недоброчесність.

Стосовно вартості транспортного засобу її чоловіка кандидат пояснила таке.

Автомобіль марки Tesla Model 3 було придбано її чоловіком у 2023 році в Німеччині. Транспортний засіб перебував у пошкодженому стані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Керуючись роз’ясненням НАЗК, для декларування цього автомобіля розрахунок його вартості було проведено, виходячи з дати здійснення оплати за автомобіль. Відповідно до рахунку від 25 серпня 2023 року № 0509/2023 вартість цього автомобіля становила 30 000 євро (з урахуванням 19 % ПДВ – 35 700 євро). Після виставлення продавцем цього рахунку її чоловіком було перераховано завдаток за автомобіль у розмірі 500 євро. Повна оплата за автомобіль відбулася 30 серпня 2023 року готівкою. Національним банком України офіційний курс гривні щодо євро на 30 серпня 2023 року встановлено в розмірі 39, 5160 грн. Отже, на думку кандидата, вартість автомобіля марки Tesla Model 3 становила 1 185 480 грн (30 000 євро * 39,5160 грн).

Кандидат наголосила на тому, що їй невідомі причини, з яких в ЄДРТЗ зазначена інша вартість автомобіля. Теслюк Я.О. припустила, що розрахунок було проведено з суми брутто. Яку суму було зазначено під час митного оформлення автомобіля, їй невідомо. При зазначені в майновій декларації кандидата вартості автомобілів нею взято до уваги сплачену ціну, а не ту, що вказана в ЄДРТЗ.

Згідно з роз’ясненнями НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначається вартість транспортного засобу на дату його набуття у власність, володіння або користування. Вартістю транспортного засобу є ціна, визначена відповідним правовстановлювальним документом, що підтверджує купівлю-продаж та на підставі якого здійснювалось розмитнення транспортного засобу (у разі його здійснення).

Відповідно до пункту 19 розділу ІІI Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Отже, під час заповнення декларації кандидат керувалась виключно загальною вартістю, яку було сплачено її чоловіком за придбання цього автомобіля, тоді як за правилами декларування ціна мала бути визначена відповідним правовстановлювальним документом, що підтверджує купівлю-продаж та на підставі якого здійснювалось розмитнення цього транспортного засобу.

Комісія у складі колегії вважає, що дії кандидата не були спрямовані на приховування реальної вартості набуття її чоловіком автомобіля, натомість вони свідчать про неправильне розуміння і застосування правил декларування вартості об’єкта декларування.

Виходячи з цього, Комісія у складі колегії доходить висновку, що надані пояснення не повністю спростовують наявність розбіжностей між даними декларації за 2024 рік та відомостями, отриманими від НАЗК.

Комісія переконана, що наведений факт не може вважатися достатнім для того, щоб вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер допущеної помилки та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак є підставою для зниження кількості балів за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

2. У 2020 році кандидат набула у власність легковий автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 250 2017 року випуску (дата набуття права – 27 квітня 2020 року). Задекларована вартість майна на дату набуття права становить суму, що за середнім курсом долара США станом на 2020 рік (26,96 грн за 1 дол. США) еквівалентна приблизно 22 302 дол. США.

Зазначена ціна, на думку ГРД, видається очевидно заниженою, оскільки архівні оголошення про продаж аналогічних транспортних засобів відображають їхню вартість на рівні близько 44 000 дол. США, що в 1,97 рази більше задекларованої суми.

Крім того, актуальні оголошення станом на 2026 рік свідчать про вартість такого автомобіля в межах 35 000 дол. США. Навіть у 2026 році ціна на автомобіль 2017 року випуску є вищою, ніж задекларована вартість на момент його придбання, при тому, що у 2020 році транспортному засобу було лише три роки.

Кандидат у наданих Комісії поясненнях вказала, що зазначений вище автомобіль було придбано нею у 2020 році в Німеччині. На момент придбання транспортний засіб перебував у пошкодженому стані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Кандидат наголосила на тому, що під час її комунікації з ГРД на підтвердження стану автомобіля нею було додано знімки екрана з оголошенням про продаж автомобіля з сайту «mobile.de», документ на експорт автомобіля від 29 квітня 2020 року, копію акта про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 21 травня 2020 року, копії довіреностей на транспортування та фотографії автомобіля з пошкодженнями після прибуття в Україну.

Указаний автомобіль придбано за ціною 20 500 євро, що підтверджується рахунком від 27 квітня 2020 року № 2210. У зв’язку з труднощами транспортування в Україну автомобіль було ввезено на лафеті 21 травня 2020 року перевізниками. Така вартість автомобіля узгоджується актом Львівської митниці, складеним при перетині кордону від 21 травня 2020 року ДКД-ЕЕ № 209180.2020.23561.

Оплату за автомобіль здійснено в безготівковій формі, що підтверджується банківськими квитанціями від 10 квітня 2020 року, 13 квітня 2020 року та 18 квітня 2020 року. Повний розрахунок проведено 27 квітня 2020 року, що зазначено в рахунку від 27 квітня 2020 року № 2210.

Кандидат погодилась з ГРД стосовно того, що середня ринкова вартість аналогічних автомобілів в Україні у 2020 році була вищою, однак нижча ціна придбаного нею автомобіля була обумовлена його пошкодженим станом. Власне, така порівняно невисока вартість і стала однією з причин його придбання.

3. Кандидат 15 квітня 2019 року набула у власність об’єкт нерухомості – житловий будинок загальною площею 163,3 кв. м. Вартість на дату набуття права (або за останньою грошовою оцінкою) становить 575 790 грн.

У той же день, кандидат набула у власність земельну ділянку загальною площею 229 кв. м вартістю 52 615 грн. Зазначені об’єкти нерухомості розташовані в с. Сокільники Львівської області.

За середнім курсом долара США станом на 2019 рік (25,85 грн за 1 дол. США) вартість житлового будинку еквівалентна приблизно 22 274 дол. США, а земельної ділянки – приблизно 2 035 дол. США. На думку ГРД, задекларована вартість будинку не відповідає середній ринковій вартості котеджів у відповідній місцевості станом на 2019 рік.

Так, зокрема, в соціальній мережі «Facebook» наявне архівне оголошення про продаж у 2019 році житлового будинку, розташованого по вул. І. Білозіра у с. Сокільники, за ціною 85 000 дол. США. Площа зазначеного будинку є меншою за площу будинку кандидата.

Будинок кандидата розташований за адресою: АДРЕСА_1, с. Сокільники. Відстань між вказаними об’єктами становить близько 2 км, що підтверджується інформацією з сервісу «Google Maps».

Актуальні оголошення про продаж нерухомості на АДРЕСА_1 відображають ціну в межах 200 000–250 000 дол. США. Будинок без ремонту на вулиці поруч реалізовується за 130 000 дол. США.

Дані з сервісу «Google Earth» за 2018–2019 роки дають підстави для висновку, що котедж на момент придбання перебував у стані готовності та не потребував проведення значних будівельних чи оздоблювальних робіт, які могли б істотно вплинути на його вартість.

ГРД вважає, що задекларована вартість об’єкта нерухомості потребує надання кандидатком додаткових пояснень щодо умов формування ціни.

Кандидат у наданих Комісії поясненнях зазначила, що дарувальниками вказаного майна були її батьки – ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які володіли цим майном з 2011 року, тобто ще задовго до дарування. Причиною дарування їй житлового будинку та земельної ділянки було те, що незадовго до цього (у листопаді 2018 року) вона вийшла заміж і цей будинок батьки подарували їй з для проживання сім’ї. Теслюк Я.О. вказує, що з тексту договору дарування від 15 квітня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_3, встановлено, що для визначення ринкової вартості житлового будинку у с. Сокільники, загальною площею 163,3 кв.м було проведено оцінку майна та підготовлено висновок суб’єкта оціночної діяльності про вартість майна від 12 березня 2019 року. Згідно з цим висновком ринкова вартість житлового будинку – 575 790 грн.

Стосовно вартості земельної ділянки у с. Сокільники площею 0,0229 кандидат пояснила, що вона ґрунтується на витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28 березня 2019 року, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 52 151,04 грн.

Отже, Комісія у складі колегії вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо зазначеної в пунктах 2–3 інформації. Підстав для зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики за цими пунктами також немає.

Крім інформації, зазначеної у висновку ГРД, Комісією перевірені інші обставини, які можуть впливати на оцінку критеріїв доброчесності та професійної етики.

1. Кандидат у відповідь на один із запитів Комісії надала скриншот приватного листування в месенджері зі своїм клієнтом.

Відповідно до статті 10 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами) адвокатською таємницею є, зокрема, зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (у тому числі з використанням засобів зв’язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги.

Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за згодою клієнта або особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, що викладена у її письмовій заяві. При цьому з метою захисту своїх професійних прав та гарантій адвокатської діяльності адвокат має право продовжити зберігати інформацію та документи в статусі адвокатської таємниці.

На запитання члена Комісії кандидат повідомила, що клієнт надав їй згоду на використання цієї приватної переписки, проте ані до відповіді на запит Комісії, ані під час засідання 19 травня 2026 року цієї згоди вона надати не змогла.

21 травня 2026 року до Комісії надійшла заява від кандидата, до якої додано копію згоди клієнта від 15 травня 2026 року, заяви від 20 травня 2026 року, а також ще один скриншот переписки в месенджері, на якому ця ж особа написала: «Дозволяю подати до ВККС, підпис, ОСОБА_4, 15.05.2026 р.».

Під час співбесіди 04 червня 2026 року член Комісії звернув увагу кандидата на той факт, що 18 травня 2026 року вона надіслала цей самий скриншот переписки, проте без напису про дозвіл клієнта на його надсилання до Комісії від 15 травня 2026 року (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=mHvlO6LsprY, таймкод 04:46:31).

Зазначене вище кандидат пояснила тим, що надісланий 18 травня 2026 року Комісії екземпляр не був сканкопією роздрукованого варіанта цього скриншоту з написом клієнта, оскільки тоді вона надіслала електронний варіант (фотокопію з екрану телефону)  (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=mHvlO6LsprY, таймкод 04:49:19).

Комісія вважає необхідним зазначити таке. За поясненнями кандидата станом на 15 травня 2026 року клієнтом уже була надана згода на використання приватної переписки, зокрема і шляхом напису на паперовому варіанті (роздрукованому скриншоті), проте вона її Комісії не надала, а надала лише фотокопію екрана телефону, на якій напису клієнта не було. На кілька конкретних запитань членів Комісії про причини ненадання згоди одразу, зважаючи на її нібито наявність станом на час співбесіди 19 травня 2026 року, кандидат логічної відповіді надати не зуміла.

У підпунктах 1, 3, 4 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності; надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації; під час досягнення професійних цілей та успіхів дотримувався етичних принципів щодо себе чи членів своєї сім’ї.

З огляду на те, що Теслюк Я.О. надіслала згоду клієнта тільки після висловлених членами Комісії застережень щодо порушення нею адвокатської таємниці під час проведення засідання 19 травня 2026 року, Комісія має обґрунтований сумнів у тому, що кандидат цю згоду мала 15 травня 2026 року, що ставить під певний сумнів її відповідність показнику «чесність».

Водночас визнання цього порушення істотним не набрало більшості голосів членів Комісії, після цього члени Комісії одноголосно проголосували за визнання порушення суттєвим.

За таких обставин Комісія у складі колегії визнає це порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «чесність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

2. Відповідно до відомостей, наявних у Комісії, 12 вересня 2013 року ОСОБА_5 подарувала кандидату земельну ділянку у с. Сокільники (загальна площа (м2) – 1 041, вартість на дату набуття – 123 280 грн.

На запитання члена Комісії кандидат пояснила, що вказана особа є її подругою з 2004 року. У квітні 2013 року ОСОБА_5 позичила у кандидата кошти в розмірі 80 000 грн. Того ж року ця особа запропонувала їй у рахунок погашення боргу передати у власність земельну ділянку вартістю 123 280 грн, на що Теслюк Я.О. погодилася. Отже, у вересні 2013 року ОСОБА_5 передала їй у власність земельну ділянку у с. Сокільники площею 1 041 кв. м шляхом укладання договору дарування.

На запитання члена Комісії кандидат погодилась з тим, який вигляд мають ці обставини, проте, на її думку, це не був удаваний правочин (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=mHvlO6LsprY, таймкод 05:29:27).

Комісія у складі колегії вважає, що на момент укладання правочину щодо дарування земельної ділянки жодного реального дарування не відбулося, натомість кандидат формалізувала погашення наданої нею позики. Тобто сторони уклали удаваний правочин у формі договору дарування земельної ділянки, тоді як справжньою метою та змістом їхніх правовідносин було врегулювання питання повернення позичених коштів.

Комісія констатує, що зазначений правочин в очах стороннього спостерігача може оцінюватися як непрозорий. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен демонструвати бездоганну поведінку в особистому житті і намагатись не допускати випадків, які можуть поставити під сумнів його репутацію та повну прозорість у своїх фінансових та майнових справах.

Хоча Комісія не оцінює ці обставини як істотну невідповідність, це не означає, що вони не можуть бути визначені як суттєва невідповідність, яка має своїм наслідком зниження балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», оскільки це свідчить про певний рівень «сірої зони» у поведінці кандидата на посаду судді, що не є бажаним для високого статусу судді в майбутньому.

Таким чином, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 240 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат у цілому відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Теслюк Я.О. отримала такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	367,2	367,2
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20	40
	Безперервний розвиток	20
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,67	41,67
	Ефективна взаємодія	10
	Стійкість мотивації	11
	Емоційна стійкість	10
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		240
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			688,87

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Теслюк Я.О. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно 

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Теслюк Ярина Олегівна набрала 688,87 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Теслюк Ярини Олегівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                   Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                Андрій ПАСІЧНИК 

                                                                                                                          Роман САБОДАШ