Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Нестеренка Сергія Григоровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сергія НЕСТЕРЕНКА,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Нестеренка Сергія Григоровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Нестеренко Сергій Григорович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Нестеренка С.Г. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Нестеренко Сергій Григорович, дата народження – ___________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 1992 році кандидат закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

У 1994 році кандидат закінчив Інститут державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Державне управління» та здобув науковий ступінь магістра державного управління.

Рішенням Полтавської обласної ради народних депутатів від 28 лютого 1995 року Нестеренка С.Г. було обрано на посаду судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області.

Постановою Верховної Ради України від 02 березня 2000 року № 1499-III Нестеренка С.Г. було обрано на посаду судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області безстроково.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 2 188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Нестеренка С.Г.

Рішенням Комісії від 15 жовтня 2019 року № 1022/ко-19 визначено, що суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Нестеренко С.Г. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 754,5 бала. Суддю визнано таким, що відповідає займаній посаді.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Нестеренко С.Г. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	44,30	353,80
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	141
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128,50

Отже, кількість балів, отриманих Нестеренком С.Г. за кваліфікаційний іспит, свідчить про його відповідність критерію професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Нестеренка С.Г.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Нестеренка С.Г. вимогам до кандидата на посаду судді.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Нестеренка С.Г.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Нестеренка С.Г. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року надіслала кандидату на посаду судді апеляційного загального суду листа № 21-6808/25, у якому запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 20 серпня 2025 року та 22 серпня 2025 року надійшли пояснення Нестеренка С.Г. (на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25). Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запит до Автозаводського районного суду міста Кременчука щодо надання інформації про суддівську діяльність Нестеренка С.Г.

У відповідь на вказаний запит надано інформацію, яку долучено до матеріалів досьє.

До Комісії 20 травня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД 20 травня 2026 року.

Членом Комісії – доповідачем надіслано (лист від 21 травня 2026 року № 32дпс-1216/23/3) зазначений висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.

До Комісії 27 травня 2026 року надійшли пояснення Нестеренка С.Г. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Нестеренку С.Г. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Нестеренком С.Г. проведено 04 червня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25 звернула увагу на те, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності встановлюється шляхом оцінки кожного окремо та у сукупності показників «рішучість і відповідальність» та «безперервний розвиток».

Зміст означених вище показників вказує, що особиста компетентність судді (кандидата на посаду судді) проявляється у поєднанні умінь, зокрема, вчасно ухвалювати рішення [незважаючи на їх складність чи умови, в яких вони приймаються]; брати на себе відповідальність за ухвалені рішення та усвідомлювати їх наслідки; постійно розвиватися у професійній діяльності, при цьому адекватно сприймаючи критику на свою адресу.

Суд наголосив, що ці показники оцінюються членами Комісії за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться в досьє та які надані під час проведення співбесіди. Крім того, не можна залишити поза увагою, що згадані показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, тому вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому Комісія є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Суд звернув увагу на те, що Комісія вільна у виборі будь-яких підстав, з огляду на які вона може засумніватися у можливості виставлення судді (кандидату на посаду судді) максимального бала за показниками «рішучість і відповідальність», «безперервний розвиток». Однак така свобода (дискреція) суб’єкта владних повноважень у наданні оцінки компетентностям судді (кандидата на посаду судді) не є абсолютною і обмежується обов’язком Комісії сформувати свій висновок на підставі повної і всебічної оцінки всіх істотних фактичних обставин. Відповідний висновок Комісії має бути логічним, раціональним і таким, що не видається свавільним для стороннього спостерігача.

Надані Нестеренком С.Г. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії у складі колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	18	19	20	19	37,67
	відповідальність
	безперервний розвиток	18	19	19	18,67

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією з оцінюванням особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Нестеренком С.Г. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії у складі колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9	9	9	9	37,67
	ефективна взаємодія	9	9	9	9
	стійкість мотивації	9	10	10	9,67
	емоційна стійкість	10	10	10	10

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності Єдиним показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінювання відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12. Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

Істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

До Комісії 20 травня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, у якому вказано таке.

22 травня 2014 року до Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Бізнес-клуб «Лідер» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, яка була передана судді Нестеренку С.Г. в порядку черговості 23 травня 2014 року.

Ухвалою від 23 травня 2014 року у справі № 524/4520/14-ц відкрито провадження, залучено сторони, третіх осіб, витребувано документи та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 23 травня 2014 року задоволено заяву про забезпечення позову, накладено арешт на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 70,3 кв.м, що розташоване за адресою: м. Кременчук, АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_2.

Ухвалою від 30 травня 2014 року задоволено заяву про забезпечення позову, заборонено ОСОБА_2 вчиняти дії щодо реконструкції, капітального ремонту, поліпшення, технічного переоснащення, зміни функціонального призначення, проведення реставрації, перепланування, зовнішнього та внутрішнього оздоблення приміщення загальною площею 70,3 кв.м, що розташоване за адресою: м. Кременчук, АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_2.

Надалі 10 вересня 2014 року суддя Нестеренко С.Г. заявив самовідвід, посилаючись на пункти 4, 5 частини першої статті 20 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), оскільки справа надійшла до Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області з суду апеляційної інстанції під час перебування головуючого (Нестеренка С.Г.) у відпустці, без проведення повторного автоматичного розподілу справи всупереч вимогам пунктів 3.1.13, 3.3 та 3.9.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвалою від 10 вересня 2014 року заяву головуючого у справі про самовідвід задоволено.

Водночас дані веб-порталу «Судова влада України» свідчать, що у травні 2014 року тим самим позивачем до тих самих відповідачів було подано низку аналогічних позовів з тим самим предметом спору (справи №№ 524/4356/14-ц, 524/4420/14-ц, 524/4525/14-ц, у яких позивачем подано заяву про повернення позовної заяви до відкриття провадження; № 524/4512/14-ц, у якій повернуто позовну заяву з огляду на несплачений судовий збір; № 524/4490/14-ц, у якій відмовлено у відкритті провадження з огляду на відкриття провадження за аналогічним позовом (у справі  № 524/4520/14-ц).

Така кількість однотипних позовних заяв, на думку ГРД, може свідчити про спробу отримати справу для розгляду певним складом суду шляхом обходу механізму автоматизованого розподілу справ.

Після об’єднання двох цивільних справ (одна з яких № 524/4520/14-ц) в одне провадження рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 19 січня 2016 року № 537/1120/14-ц у задоволенні позову відмовлено. Незважаючи на це, застосовані заходи забезпечення позову залишалися чинними до 2017 року.

Сукупність наведених обставин, на переконання ГРД, може викликати обґрунтований сумнів щодо належності та достатності підстав для застосування заходів забезпечення позову, а також щодо належної оцінки Нестеренком С.Г. ризиків можливого зловживання процесуальними правами з боку позивача.

Також ГРД зазначає, що в матеріалах суддівського досьє міститься скарга щодо дій Нестеренка С.Г. під час розгляду цивільної справи № 524/4520/14-ц. Заявник стверджував, що ухвалу про відкриття провадження від 23 травня 2014 року постановлено всупереч вимогам пункту 3 частини другої статті 122 ЦПК України (у редакції, чинній на той момент), оскільки у провадженні суду вже перебувала справа з тими самими сторонами, з того самого предмета та з тих самих підстав. Також заявник вказував на можливу обізнаність судді про подання позивачем кількох аналогічних позовів та висловлював припущення щодо його заінтересованості у результаті розгляду справи.

До скарги додано відповідь на адвокатський запит, яка містила відомості про подання ТОВ «Бізнес-Клуб «Лідер» кількох позовів аналогічного змісту.

ГРД зазначила, що дії позивача мали ознаки зловживання процесуальними правами, суддя не вжив належних заходів для запобігання такому зловживанню, прийняв позов до розгляду та розглянув заяви про забезпечення позову.

З огляду на наведене ГРД зазначає, що поведінка Нестеренка С.Г. може свідчити про порушення норм процесуального права та не відповідає вимогам професійної етики і доброчесності.

Кандидат з цього приводу зазначив, що не мав і не має доступу до функціоналу автоматизованого розподілу справ, не володіє інформацією щодо позовів, які надходять до суду, їх кількості, предмета спору чи результатів розподілу між суддями. Він зауважив, що автоматизована система документообігу суду надає судді доступ виключно до справ, що перебувають у його провадженні.

Перевірка наявності тотожних позовів, на його думку, належить до повноважень канцелярії суду. Позов, тотожний тому, що вже є у провадженні суду, не підлягає автоматизованому розподілу, а передається судді, у провадженні якого перебуває відповідна справа. Отже, він не знав і не міг знати про подання аналогічних позовів, їх процесуальний статус або підстави повернення заявникам. Передача судді справи після автоматизованого розподілу свідчить про відсутність у провадженні суду тотожного спору.

Отже, на думку кандидата, твердження ГРД про можливий підбір судді в обхід автоматизованого розподілу є безпідставними, адже розподіл усіх матеріалів здійснюється автоматизованою системою, а відповідальність за дотримання встановленого порядку покладається на працівників апарату суду.

Оскільки позовна заява відповідала вимогам статей 119, 120 ЦПК України (у редакції, чинній на той момент), судовий збір був сплачений, а справа підлягала розгляду Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області за правилами виключної підсудності, підстав для залишення позову без руху чи відмови у відкритті провадження не існувало. У зв’язку з цим на підставі статті 122 ЦПК України 23 травня 2014 року було відкрито провадження у справі.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно. Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України така заява підлягала розгляду в день її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалою від 23 травня 2014 року заяву було задоволено та накладено арешт на спірне приміщення. Надалі ухвалою від 30 травня 2014 року задоволено ще одну заяву про забезпечення позову та заборонено відповідачу вчиняти дії щодо реконструкції, капітального ремонту, поліпшення чи технічного переоснащення спірного майна.

Усі ухвали про забезпечення позову були предметом апеляційного перегляду за скаргами відповідачів та третіх осіб. Ухвалами Апеляційного суду Полтавської області від 26 червня, 03 липня та 07 серпня 2014 року відповідні апеляційні скарги були залишені без задоволення, а постановлені ухвали про забезпечення позову – без змін, що, на переконання кандидата, підтвердило їх законність та обґрунтованість.

За словами кандидата, під час розгляду справи жоден із учасників процесу не повідомляв суд про існування іншого відкритого провадження між тими самими сторонами, з того самого предмета та з тих самих підстав, а також не заявляв відповідних клопотань щодо закриття провадження чи залишення позову без розгляду.

Кандидат звернув увагу, що з 04 серпня до 09 вересня 2014 року він перебував у щорічній відпустці. Після повернення справи з апеляційної інстанції та виходу з відпустки ним було заявлено самовідвід, який ухвалою від 10 вересня 2014 року задоволено. Після цього справу передано на повторний автоматизований розподіл. Таким чином, розгляду справи по суті він не здійснював.

Твердження ГРД про його заінтересованість у результаті розгляду справи, на переконання кандидата, не відповідають дійсності. Навпаки, подання самовідводу свідчить про відсутність будь-якої особистої зацікавленості. Крім того, скарги відповідача щодо нібито неправомірних дій судді та можливого конфлікту інтересів були предметом перевірки компетентних органів, однак жодних порушень у його діях встановлено не було. Зокрема, скаргу було залишено без розгляду ухвалою Першої дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2018 року № 9666/0/18-18.

Також необґрунтованими є висновки ГРД про те, що під час відкриття провадження у справі були наявні підстави для відмови у його відкритті. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 122 ЦПК України (у редакції, чинній на той момент) така відмова допускається лише за наявності у провадженні суду справи між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. На момент постановлення ухвали від 23 травня 2014 року жодного іншого відкритого провадження щодо тотожного спору не існувало. Ухвалу іншого судді про відмову у відкритті провадження у справі № 524/4490/14-ц було постановлена пізніше – 26 травня 2014 року, і саме з підстав того, що провадження у справі № 524/4520/14-ц вже було відкрито.

Кандидат зауважив, що висновки про невжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами ґрунтуються на положеннях статті 44 ЦПК України в редакції, яка набрала чинності лише у грудні 2017 року. На момент відкриття провадження у травні 2014 року стаття 44 ЦПК України регулювала повноваження представника у суді та не містила положень щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами. Отже, застосування до подій 2014 року законодавства та судової практики, сформованих значно пізніше, є юридично некоректним.

Кандидат виснував, що на момент розгляду питання про відкриття провадження ним були вчинені всі процесуальні дії відповідно до вимог чинного законодавства. Вказані обставини були предметом розгляду під час проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Дослідивши наведені у висновку ГРД обставини та заслухавши пояснення кандидата, Комісія дійшла таких висновків.

Під час співбесіди з кандидатом обговорено окремі процесуальні питання з метою з’ясування його розуміння процесуального інституту забезпечення позову та критеріїв застосування передбачених процесуальним законом заходів забезпечення позову. При цьому Комісія не мала підстав для «позапроцесуальної» перевірки та оцінювання постановлених Нестеренком С.Г. ухвал про забезпечення позову від 23 травня та від 30 травня 2014 року у справі № 524/4520/14-ц.

При оцінюванні аргументів висновку ГРД у цій частині Комісією встановлено, що ухвали про забезпечення позову від 23 травня та від 30 травня 2014 року у справі № 524/4520/14-ц були переглянуті в апеляційному порядку та залишені без змін ухвалами Апеляційного суду Полтавської області від 26 червня та від 03 липня 2014 року.

Компетентними суб’єктами не ухвалено жодного рішення в процесуальному чи дисциплінарному порядку, яким були би встановлені допущені суддею порушення на етапі прийняття справ у провадження чи постановлення судових рішень.

З огляду на викладене наведені ГРД обставини не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Додатково ГРД надала інформацію, що сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.

1. Некоректне заповнення декларацій родинних зв’язків судді за 2013–2017 роки та 2014–2018 роки. Зокрема, у цих деклараціях Нестеренко С.Г. вказав відомості про ІНФОРМАЦІЯ_1.

Кандидат визнав, що зазначав ІНФОРМАЦІЯ_2 лише у розділі III «Відомості про пов’язаність спільним проживанням, побутом, наявність взаємних прав та обов’язків».

Недоліки у зазначенні відомостей у декларації родинних зв’язків судді, за словами кандидата, зумовлені відсутністю відповідних правил заповнення таких декларацій. Кандидат вважає, що ці недоліки не є грубим порушенням встановлених вимог.

Комісією з’ясовано, що в деклараціях родинних зв’язків судді за 2013–2017 роки та 2014–2018 роки, які містяться в суддівському досьє, Нестеренко С.Г. у розділі II «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки» зазначив ІНФОРМАЦІЯ_3.

Водночас у розділі III «Відомості про пов’язаність спільним проживанням, побутом, наявність взаємних прав та обов’язків» зазначив ІНФОРМАЦІЯ_4.

Комісія наголошує, що відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 56 Закону (у редакції, чинній на момент подання декларацій) суддя зобов’язаний, серед іншого, подавати декларацію доброчесності та декларацію родинних зв’язків судді.

Згідно з пунктами 1 і 2 частини другої статті 61 Закону у декларації родинних зав’язків судді зазначаються такі відомості: прізвище, ім'я, по батькові судді, місце його роботи та займана посада; прізвища, імена, по батькові осіб, з якими суддя має родинні зв'язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п'яти років, що передують року подання декларації, займали посади, зазначені у частині другій цієї статті. 

Відповідно до частини четвертої статті 61 Закону за відсутності доказів іншого відомості, подані суддею у декларації родинних зв’язків, вважаються достовірними.

Згідно з пунктом 1 Правил заповнення та подання декларації родинних зв’язків судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (зі змінами, внесеними згідно з рішенням Комісії від 24 вересня 2018 року № 204/зп-18; далі – Правила), декларація родинних зв’язків судді подається особисто суддею шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із зазначенням відомостей за останні п’ять календарних років.

Пунктом 3 Правил передбачено, що в декларації зазначаються відомості, актуальні станом на 31 грудня останнього звітного (п’ятого) року.

Відповідно до пункту 6 Правил до осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, належать, зокрема: чоловік, дружина, а також родичі кожного з подружжя чи родичі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею (батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, усиновлювач, усиновлений).

Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику сумлінності.

Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Комісія зазначає, що наведені факти не можуть бути достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності. Водночас такі свідчать про недостатню уважність та сумлінність при виконанні обов’язку щодо заповнення декларацій родинних зв’язків, а тому є підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності на 15 балів.

2. Непослідовність дій кандидата під час здійснення правосуддя, а саме повторне залишення без руху заяви про встановлення факту.

21 лютого 2023 року до Автозаводського районного суду міста Кременчука надійшла заява ОСОБА_3 про встановлення факту поширення недостовірної інформації, що порушує честь, гідність та ділову репутацію заявника.

Ухвалою від 22 лютого 2023 року у справі № 524/1062/23 заяву залишено без руху для усунення недоліків, зокрема для уточнення мети встановлення факту та визначення заінтересованих осіб. Ухвалою від 01 березня 2023 року заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 липня 2023 року зазначену ухвалу було скасовано.

Після повернення справи до суду першої інстанції ухвалою від 09 серпня 2023 року заява повторно була залишена без руху. Окрім вимоги щодо подання документів, відсутніх у матеріалах справи після їх повернення заявнику, суд знову звернув увагу на необхідність уточнення мети встановлення факту та визначення заінтересованих осіб, тобто на обставини, які вже були предметом оцінювання апеляційного суду.

Надалі заявником та його представником було подано заяви про відвід головуючого судді, які залишено без задоволення. Ухвалою від 30 жовтня 2023 року Нестеренко С.Г. відкрив провадження у справі, зазначивши, що недоліки, визначені ухвалою від 09 серпня 2023 року, не були усунуті в повному обсязі, однак відкриття провадження є необхідним для забезпечення права заявника на доступ до правосуддя.

ГРД звернула увагу на непослідовність процесуальних рішень Нестеренка С.Г. на стадії відкриття провадження, оскільки після повторного залишення заяви без руху та констатації не усунутих недоліків провадження у справі все ж було відкрито.

На спростування інформації ГРД кандидат зазначив, що після перегляду апеляційним судом ухвали Автозаводського районного суду міста Кременчука від 01 березня 2023 року справу та матеріали заяви ОСОБА_3 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Проте матеріали справи із апеляційної інстанції надійшли до суду першої інстанції без раніше повернутих документів. Тобто суд не отримав копії заяви ОСОБА_3 про встановлення факту з додатками до неї для направлення іншим учасникам (заінтересованим особам) та оригіналу квитанції про сплату судового збору. Тому ухвалою від 09 серпня 2023 року заяву ОСОБА_3 було повторно залишено без руху для подання заявником копії заяви про встановлення факту, додатків до неї, оригіналу квитанції про сплату судового збору тощо. Однак замість усунення недоліків представник заявника ОСОБА_3 подав знову апеляційну скаргу на цю ухвалу, яку було повернуто заявнику.

Ухвалою від 30 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, залучено заявника, заінтересованих осіб, витребувано від заінтересованих осіб інформацію. Заявник виконав вимогу суду та подав оригінал квитанції про сплату судового збору та копію заяви про встановлення факту з додатками.

Узагальнюючи встановлені та досліджені обставини у цій частині, Комісія вважає пояснення кандидата обґрунтованими та достатніми, щоб спростувати сумніви ГРД.

3. В анкеті кандидата на посаду судді Нестеренко С.Г. зазначив про відсутність інформації про ухвалення ним рішень, які стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.

Водночас у матеріалах суддівського досьє містяться відомості про участь судді у розгляді цивільної справи № 2-150/2005 за позовом ОСОБА_4 до КП «Кременчуцьке тролейбусне управління», обставини якої були предметом звернення до Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі «Павло Гаврилович Білошапка проти України та 11 інших заяв».

ГРД зазначає, що рішенням від 03 березня 2016 року ЄСПЛ вилучив зазначені заяви з реєстру справ у зв’язку з досягненням дружнього врегулювання. Предметом скарг заявників були надмірна тривалість судових проваджень та відсутність ефективних засобів юридичного захисту щодо таких порушень. Серед заявників була ОСОБА_4, якій у межах дружнього врегулювання виплачено компенсацію.

Кандидат зазначив, що судова справа перебувала у його провадженні лише з травня до вересня 2005 року, тоді як загальна тривалість її розгляду становила майже шість років – з липня 2002 року до березня 2008 року. У 5 місячний період часу ним призначались судові засідання у справі, будь-яких дій щодо затягування судового розгляду не вчинялось.

Нестеренко С.Г. пояснив, що при заповненні анкети кандидата на посаду судді не зазначив інформації про те, що ним ухвалювалось рішення у справі, яке надалі розглядалось ЄСПЛ, оскільки не пам’ятав цієї обставини.

Комісія встановила, що Нестеренко С.Г. брав участь у розгляді справи (рішення від 23 вересня 2005 року, справа № 2-150/2005 за позовом ОСОБА_4), обставини якої стали предметом дослідження ЄСПЛ.

03 березня 2016 року ЄСПЛ було ухвалено остаточне рішення щодо дружнього врегулювання у справі «Павло Гаврилович Білошапка проти України та 11 інших заяв» (заява № 67525/09 та 11 інших заяв). Серед заявників була ОСОБА_4.

Заявники у цій справі скаржились до ЄСПЛ за пунктом 1 статті 6 та за статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність в національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту у зв’язку з цим.

У різні дати ЄСПЛ отримав декларації щодо дружнього врегулювання спору, відповідно до яких заявники погодились відмовитися від будь-яких подальших скарг проти України щодо фактів, які призвели до подання цих заяв, в обмін на зобов’язання Уряду відшкодувати моральну та матеріальну шкоду, а також судові та інші витрати.

Узявши до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання, ЄСПЛ дійшов висновку, що таке врегулювання спору ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяв. Враховуючи викладене, ЄСПЛ визнав за доцільне виключити справи з реєстру.

Комісія встановила, що провадження перебувало у судді Нестеренка С.Г. з травня до вересня 2005 року, за цей час ним проведено 5 судових засідань. Провадження ЄСПЛ закінчилось на підставі статті 39 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (дружнє врегулювання).

Отже, Комісія доходить висновку про відсутність підстав стверджувати, що кандидат приховав інформацію про ухвалення ним рішень, які зумовили винесення міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями рішень, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.

Водночас за результатами дослідження досьє кандидата Комісією встановлено інші обставини, які не вказані у висновку ГРД, однак не можуть бути залишені поза увагою.

1. У декларації доброчесності судді за 2019 рік твердження № 22 «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» Нестеренко С.Г. задекларував у спосіб «Підтверджую».

Водночас в анкеті кандидата на посаду судді, поданій у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, зазначено, що постановою серії ЕАВ № 1325014 від 13 липня 2019 року Нестеренка С.Г. було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною  другою статті 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 вересня 2019 року у справі № 524/5462/19 позов Нестеренка С.Г. про скасування зазначеної постанови було задоволено, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог Нестеренка С.Г. відмовлено.

Нестеренко С.Г. пояснив під час співбесіди, що помилково задекларував у спосіб «Підтверджую» твердження № 22 декларації доброчесності, оскільки судове рішення на момент її заповнення не набрало законної сили.

Загальні правила подання декларації доброчесності встановлені статтею 62 Закону.

Відповідно до частин першої, другої, п’ятої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 травня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження. За відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними.

Згідно з пунктом 1 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (далі – Правила), декларація доброчесності судді подається особисто суддею (кандидатом на посаду судді) шляхом її заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Пунктом 5 Правил передбачено, що в декларації доброчесності судді зазначаються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року.

Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників встановлено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику сумлінності.

Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Ураховуючи наведене, Комісія дійшла висновку, що декларування кандидатом твердження № 22 декларації доброчесності судді за 2019 рік у спосіб «Підтверджую» за наявності факту притягнення його до адміністративної відповідальності свідчить про недостатню уважність та сумлінність під час виконання обов’язку щодо заповнення декларації доброчесності судді. З огляду на викладене Комісія вважає обґрунтованим зменшення оцінки кандидата за показником «сумлінність» критерію доброчесності на 15 балів.

2. У розділі I «Загальні відомості» декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – декларація) за 2012–2014 роки кандидат вказав місце фактичного проживання: Полтавська обл., м. Кременчук, АДРЕСА_2.

Водночас у розділі III «Відомості про нерухоме майно» цих декларацій кандидат не зазначив права користування жодним об’єктом нерухомості (крім гаража), у тому числі за місцем фактичного проживання.

Аналогічно у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» Декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) за 2015 рік кандидат вказав місце фактичного проживання: Полтавська обл., м. Кременчук, АДРЕСА_2.

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» цієї Декларації кандидат не зазначив права користування жодним об’єктом нерухомості (окрім гаража), у тому числі за місцем фактичного проживання.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на дату подання Декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Ураховуючи викладене, Комісія вважає, що кандидат не вжив належних заходів для забезпечення декларування об’єкта нерухомості, яким фактично користувався. У зв’язку з цим Комісія дійшла висновку, що це може бути підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

3. У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларації за 2015 рік кандидат зазначив гараж площею 24 кв.м, розташований у м. Кременчук Полтавській області. Датою набуття права вказано 01 січня 2008 року.

Водночас у Декларації за 2016 рік кандидат відобразив цей об’єкт у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва»

Під час співбесіди кандидат підтвердив, що зазначений гараж станом на дату подання декларації за 2015 рік перебував і наразі перебуває у правовому режимі об’єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до пункту 2-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на дату подання Декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які: а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України; б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права; в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

З огляду на наведене зазначений гараж підлягав декларуванню у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» Декларації за 2015 рік, а не у розділі 3 «Об’єкти нерухомості». У зв’язку з цим Комісія дійшла висновку, що вказане порушення може бути підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

4. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2025 рік зазначено про отримання дружиною кандидата ОСОБА_5 від сина кандидата Нестеренка С.Г. подарунка у грошовій формі у сумі 1 244 000 грн.

Крім того, у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відображено правочин від 23 травня 2025 року, вид правочину – подарунок у грошовій формі, предмет правочину – гроші.

Під час співбесіди кандидат пояснив, що фактично предметом дарування була квартира, розташована у м. Кременчук Полтавській області.

Отже, пояснення кандидата не узгоджуються з відомостями, зазначеними у Декларації, а саме об’єкт доходу та предмет правочину задекларовано як грошові кошти, а не як об’єкт нерухомого майна. Зазначена невідповідність свідчить про подання кандидатом суперечливих відомостей щодо майна, отриманого в подарунок його дружиною.

З урахуванням наведеного Комісія дійшла висновку, що викладені вище порушення правил декларування у своїй сукупності є підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності на 15 балів.

Під час співбесіди з кандидатом обговорено інші встановлені обставини, які не мають негативного впливу на результат розгляду питання про відповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів, тому Комісія виснує, що Нестеренко С.Г. відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	44,30	353,80
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	141
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128,50
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	19	37,67
	безперервний розвиток	18,67
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9	37,67
	ефективна взаємодія	9
	стійкість мотивації	9,67
	емоційна стійкість	10
доброчесність та професійна етика	незалежність		255
	чесність
	неупередженість
	сумлінність
	непідкупність
	дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	684,14

Відповідно до пункту 6.54 розділу 6 Положення розгляд Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, що надані ГРД, здійснюється в порядку, визначеному Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з підпунктом 58.17 пункту 58 параграфа 7 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами), Комісія у пленарному складі ухвалює рішення про підтвердження (непідтвердження) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність (невідповідність) судді займаній посаді), якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Таким чином, питання щодо підтвердження здатності кандидата Нестеренка С.Г. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді підлягає розгляду та вирішенню Комісією в пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Нестеренко Сергій Григорович набрав 684,14 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Нестеренка Сергія Григоровича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                           Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                        Надія КОБЕЦЬКА   

                                                                                                                  Галина ШЕВЧУК