Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Баєвої Олександри Ігорівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександри БАЄВОЇ,

представника Громадської ради доброчесності Артема ПАНЧЕНКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Баєвої Олександри Ігорівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії  від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 14 квітня 2008 року № 346/2008 Баєву О.І. призначено на посаду судді Шевченківського районного суду міста Львова строком на 5 років. Кандидата зараховано до штату суду наказом від 18 квітня 2008 року № 108/К. З 12 травня 2008 року Баєва О.І. приступила до виконання обов’язків судді. Дата складення суддею присяги – 18 червня 2008 року.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 18 квітня 2013 року № 210-VII Баєва О.І. обрана на посаду судді Шевченківського районного суду міста Львова безстроково.

 Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернулась Баєва О.І.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Баєву О.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Баєву О.І.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії Конкурсу.  

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії Конкурсу: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд –    21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду звернулась Баєва О.І.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) повідомило Комісію, що за результатами спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації кандидат на посаду зазначив на праві власності легковий автомобіль марки «HONDA», модель CR-V 2013 року випуску вартістю 400 740, 00 грн. Відповідно до відомостей ЄДРТЗ вартість зазначеного транспортного засобу становить 193 667, 00 грн.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат на посаду зазначила дохід члена її сім’ї (чоловіка) від заняття підприємницькою діяльністю в розмірі 2 516 227, 00 грн. Відповідно до інформації з ДРФО розмір зазначеного доходу становить 2 440 200, 00 грн.

Стосовно зазначеного вище кандидат надала пояснення: у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» нею задекларовано легковий автомобіль марки «HONDA», модель CR-V 2013 року випуску вартістю 400 740, 00 грн, оскільки ця сума зазначена з урахуванням відомостей в’їзної митної декларації (на момент реєстрації 193 667, 2 грн), сплати обов’язкових платежів на суму 86 434 грн та вартістю ремонтних робіт на суму 120 638, 80 грн. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» нею зазначено дохід члена сім’ї від заняття підприємницькою діяльністю в розмірі 2 516 227, 00 грн. Ця сума включає дохід у розмірі 2 440 200, 00 грн і кошти в сумі 1 875 дол. США (переведених за курсом долара на день виплати), отримані на підставі «успішно проведених корпоративних подій щодо обміну облігацій зовнішніх державних позик України».

Отже, згідно з відповідями зазначених вище органів інформація, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді Баєвої О.І. вимогам, встановленим Законом, відсутня.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата, Комісією проведено співбесіду з Баєвою О.І. та встановлено таке.

IV.І. Критерій професійної компетентності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішеннями Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). 

 Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.   

З огляду на зазначене Баєва О.І. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	49,2	367,7
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	142
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	136,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Баєвою О.І. за кваліфікаційний іспит, становить 367,7 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-6808/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від Баєвої О.І. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

IV.ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Баєвою О.І. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	20	19	19	19,33	38,00
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	18	18	18,67

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

IV.ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Баєвою О.І. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	8	10	9,33	39,33
	Ефективна взаємодія	10	10	10	10,00
	Стійкість мотивації	11	9	10	10,00
	Емоційна стійкість	10	10	10	10,00

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.  

IV. IV. Критерій доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24  (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 28 травня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Баєвої О.І. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 27 травня 2026 року, а саме:  

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» (підпункт 2 пункту 18, підпункт 3 пункту 22 Єдиних показників). Кандидат не надала достовірної та відомої їй інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнана, та здійснювала витрати, розмір яких не відповідає її рівню життя, задекларованим доходам (підпункти 4.6, 4.9 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року; індикатори 1, 2 Переліку індикаторів ВККС і ГРД, які вказують на недоброчесність, затвердженого 09 листопада 2023 року).

1.1. Під час аналізу декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнові декларації) та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані кандидата ГРД встановила обставини, які можуть свідчити про неповне та суперечливе відображення кандидатом відомостей щодо фінансових операцій, пов’язаних із придбанням та відчуженням транспортних засобів. Кандидат 22 червня 2018 року подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, у якому задекларувала набуття у власність автомобіля «HONDA CR-V» 2013 року випуску вартістю 400 740 грн. Аналогічна вартість транспортного засобу була відображена в щорічній майновій декларації за 2018 рік у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби». У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» щорічної майнової декларації за 2018 рік кандидат відобразила лише видаток у розмірі 167 322 грн, зазначивши предметом правочину придбання транспортного засобу. У своїх поясненнях з цього питання кандидат указала, що автомобіль був придбаний на аукціоні в Канаді після ДТП за 193 667 грн, а сума 167 322 грн стосувалася витрат на першочерговий ремонт автомобіля після його ввезення в Україну. Також кандидат повідомила, що саме сукупність витрат на придбання, митне оформлення та ремонт сформувала вартість автомобіля в розмірі 400 740 грн, зазначену в майновій декларації.

ГРД додатково встановила, що автомобіль був придбаний після ДТП на аукціоні «Copart» у Канаді та мав пошкодження передньої та бокової частин кузова. Водночас кандидат не надала документів, які б дозволяли перевірити структуру та фактичний обсяг витрат, унаслідок яких сформувалася зазначена в майновій декларації вартість транспортного засобу в розмірі 400 740 грн.

Крім того, відповідно до повідомлення про суттєві зміни в майновому стані від 18 вересня 2025 року кандидат задекларувала дохід у розмірі 600 000 грн від відчуження рухомого майна. У своїх поясненнях кандидат підтвердила, що йдеться саме про продаж автомобіля «HONDA CR-V» 2013 року випуску. ГРД також встановила, що продаж зазначеного транспортного засобу за вказаною ціною загалом відповідав ринковим пропозиціям щодо аналогічних автомобілів на момент відчуження. У щорічній майновій декларації кандидата за 2025 рік відомості про отримання доходу в розмірі 600 000 грн від відчуження транспортного засобу відсутні.

Також 04 листопада 2025 року кандидат подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані щодо набуття у власність автомобіля «HONDA CR-V» 2022 року випуску вартістю 642 326 грн. Відомості про зазначений транспортний засіб були внесені кандидатом до розділу 6 «Транспортні засоби» щорічної майнової декларації за 2025 рік. Водночас розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» щорічної декларації за 2025 рік не містить відомостей щодо відповідного правочину та видатку, незважаючи на те, що вартість автомобіля суттєво перевищувала встановлений законом поріг декларування.

Зважаючи на викладене, ГРД констатує, що кандидат не виконала в повному обсязі вимог антикорупційного законодавства, не вказавши відомостей про укладений нею правочин та здійснений на його виконання видаток.

ГРД додатково встановила, що зазначений автомобіль був придбаний після ДТП на аукціоні «IAAI» у США та мав пошкодження передньої частини кузова, що загалом узгоджується з поясненнями кандидата щодо вартості транспортного засобу. Однак наведені обставини не спростовують обов’язку повного відображення відповідних відомостей у щорічній майновій декларації.

Кандидат пояснила, що при придбанні зазначеного вище легкового автомобіля вказала в майновій декларації реальну суму понесених нею витрат. У зв’язку з відсутністю чітких роз’яснень щодо декларування майна, придбаного за кордоном, у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані зазначила суму 400 740 грн, яка включала в себе вартість автомобіля на аукціоні, доставку в Україну, розмитнення, сплату обов’язкових платежів та витрати на першочерговий ремонт, необхідний для користування. Зазначила, що вартість аналогічного транспортного засобу в Україні становила орієнтовно 15 000–18 000 дол. США, тобто задекларована нею сума в розмірі 400 740 грн після сплати обов’язкових платежів та першочергового ремонту відповідала мінімальній сумі вартості такого автомобіля в Україні.

Також нею в щорічній майновій декларації за 2018 рік відображено суму в розмірі 167 322 грн як суму видатків, пов’язаних з придбанням автомобіля та приведення його в стан, придатний для використання. Кандидат погодилась, що можливо їй, дійсно, слід було зазначити окремо ще й суму, яку вона безпосередньо витратила на придбання авто в розділі «Видатки та правочини», однак вона вважала, що, оскільки сума автомобіля в розмірі 400 740 грн нею вже відображена в розділі «Цінне рухоме майно–транспортні засоби», то додатково відображати цю суму непотрібно.

Надалі автомобіль у 2025 році продано за 600 000 грн. Ці дані не були відображені в щорічній майновій декларації за 2025 рік, оскільки вона вважала, що підстав для дублювання інформації немає. Водночас звернула увагу Комісії, що жодного умислу приховати отримані за автомобіль кошти у неї не було, 18 вересня 2025 року вона відобразила ці відомості в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані.

Аналогічна ситуація склалась у неї і з придбанням автомобіля «HONDA CR-V» 2022 року випуску, придбаного в США після продажу попереднього автомобіля. 04 листопада 2025 року вона подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, де зазначила вартість придбаного автомобіля. Цю інформацію не відобразила в щорічній майновій декларації в розділі «Видатки та правочини», оскільки не бачила підстав для дублювання інформації.

1.2 Під час аналізу майнових декларацій кандидата також встановлено обставини, які можуть свідчити про неповне відображення відомостей щодо доходів членів її сім’ї в щорічній майновій декларації. Зокрема, встановлено, що чоловік кандидата 02 серпня 2023 року набув у власність 50% частки у статутному капіталі ТОВ «ЛОТ-1А» номінальною вартістю 500 гривень. Водночас у майновій декларації кандидата за 2024 рік відомості про зазначені корпоративні права в порушення пункту 5 частини першої статті 46  Закону України «Про запобігання корупції» були відсутні.

У своїх поясненнях щодо цього кандидат зазначила, що її чоловік відчужив відповідну частку згідно з договором купівлі-продажу від 12 квітня 2024 року та актом приймання-передачі частки від цієї ж дати, який був нотаріально посвідчений. Також кандидат повідомила, що сума угоди, на її думку, не підлягала декларуванню. На підтвердження зазначених обставин кандидат надала копію відповідного договору.

ГРД звертає увагу, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у майновій декларації підлягають відображенню відомості про доходи, отримані суб’єктом декларування або членами його сім’ї протягом звітного періоду, у тому числі доходи від відчуження корпоративних прав. Незалежно від розміру отриманого доходу, сам факт отримання членом сім’ї доходу від відчуження корпоративних прав підлягав відображенню у відповідному розділі щорічної майнової декларації за 2024 рік. Однак відомості про такий дохід у декларації кандидата відсутні. Наведені обставини свідчать про неповне відображення відомостей у майновій декларації та викликають сумніви щодо належного виконання кандидатом обов’язків фінансового декларування.

Стосовно цього підпункту висновку ГРД кандидат пояснила, що жодного умислу чи приховування будь-яких прибутків чи доходів від продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Лот-1А» не мала. Оскільки відчуження 50% частки відбувалось шляхом укладення Договору купівлі-продажу, то вважала, що сума угоди в 500 грн не підлягає декларуванню.

1.3 Відповідно до майнової декларації за 2016 рік кандидат та її чоловік задекларували сукупний дохід у вигляді заробітної плати в розмірі 22 024 гривень, з яких після вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору фактично залишалося приблизно 17 730 гривень. Крім того, сім’я декларувала отримання соціальних виплат та інших надходжень на суму 39 547 гривень, однак значна частина цих коштів стосувалася кредитних зобов’язань, які не можуть розглядатися як фактичний дохід, доступний для забезпечення повсякденних потреб сім’ї. Також встановлено, що у 2015 році сім’я кандидата декларувала заощадження в розмірі 120 000 гривень, тоді як у 2016 році — 84 000 гривень. Таким чином, зменшення суми заощаджень становило 36 000 гривень, що фактично могло бути використано сім’єю для покриття поточних витрат. Ураховуючи зазначене, загальний обсяг коштів, якими сім’я могла реально користуватися у 2016 році, міг становити близько 64 050 гривень на рік, тобто орієнтовно 5 340 гривень на місяць. Також встановлено, що в зазначений період сім’я кандидата складалася щонайменше з чотирьох осіб, включаючи двох ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей. Окрім витрат на харчування, одяг, медичне забезпечення та інші базові потреби дітей, сім’я також несла витрати на оплату житлово-комунальних послуг, транспортні витрати, утримання автомобіля, придбання пального та інші повсякденні побутові витрати, а також поїздку за кордон у серпні 2016 року тривалістю 13 днів.

Відповідно до інформації, наведеної у статистичному збірнику «Доходи та витрати населення» Державної служби статистики України, витрати населення у розрахунку на одну особу у Львівській області станом на 2016 рік становили 46 719 грн на рік. Навіть за умови застосування мінімального розрахунку для сім’ї з двох дорослих осіб та двох дітей сукупний обсяг необхідних витрат мав би становити щонайменше 140 157 гривень на рік. Таким чином, різниця між орієнтовними мінімально необхідними витратами сім’ї та фактичними коштами, якими сім’я могла реально користуватися у 2016 році, становить близько 76 107 гривень, що свідчить про наявність суттєвого дефіциту коштів для забезпечення повсякденних потреб сім’ї.

У наданих поясненнях кандидат зазначила, що у 2015 році нею та її чоловіком було отримано заробітну плату та ІНФОРМАЦІЯ_2 на загальну суму 285 669 грн, а також задекларовано готівкові кошти в розмірі 120 000 грн. У 2016 році сім’я отримала 32 344 грн доходів, 29 227 грн мікрокредитів та використала 36 000 грн заощаджень, у зв’язку з чим, за твердженням кандидата, «середньомісячна сума витрат на нашу сім’ю складала приблизно 8000 грн». Також кандидат зазначила, що у її розпорядженні та розпорядженні чоловіка перебували кошти, збережені на зарплатних карткових рахунках та отримані у 2015 році, однак окремо не декларувалися, оскільки «обов’язок декларування коштів, які перебували на зарплатних рахунках, виник лише в 2020 році».

На думку ГРД, надані пояснення не усувають повною мірою сумніви щодо достатності задекларованих доходів сім’ї для забезпечення фактичних витрат у 2016 році. Зокрема, значна частина коштів, на які посилається кандидат, складалася із заощаджень попередніх років та кредитних коштів, тоді як інформація щодо наявності інших грошових активів на банківських рахунках не була належним чином деталізована та документально підтверджена. Кандидат не зазначила, про які саме суми коштів, що перебували на зарплатних рахунках, ідеться, не навела відомостей щодо залишків коштів на таких рахунках та не надала документального підтвердження їх наявності. Крім того, посилання на використання мікрокредитів як джерела забезпечення поточних потреб сім’ї саме собою не усуває сумнівів щодо фінансової спроможності сім’ї, оскільки кредитні кошти підлягають поверненню та не можуть розглядатися як самостійне стабільне джерело доходу. За відсутності достатніх відомостей щодо джерел погашення таких кредитних зобов’язань використання кредитних коштів для забезпечення базових побутових потреб сім’ї додатково актуалізує питання щодо достатності задекларованих доходів у відповідний період.

За таких обставин у розсудливого та об’єктивного спостерігача можуть виникати сумніви щодо повноти розкриття фінансового стану сім’ї кандидата у відповідний період.

Кандидат пояснила, що у 2015 році нею та її чоловіком одержано коштів у розмірі 285 669 грн (еквівалент 13 000 дол. США). Розуміючи, що ІНФОРМАЦІЯ_3, кандидат зазначила, що значна частина цих коштів була заощаджена на зарплатних карткових рахунках, якими користувались вже у 2016 році. Крім отриманої чоловіком заробітної плати та отриманих соціальних виплат, використовувались і заощаджені готівкові кошти, що відображено в декларації.

Додатково кандидат зауважила, що ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стосовно поїздки за кордон, то така поїздка була здійснена задля оздоровлення ІНФОРМАЦІЯ_5 дітей і в одне з найдешевших міст Республіки Болгарії – Поморіє. Зазначає, що отриманих і заощаджених коштів в 2016 році вистачало для проживання сім’єю, однак відчувались досить значні обмеження в коштах.

Додатково ГРД  надала інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснення від кандидата.  

6. Неналежне декларування отримання членами сім’ї кандидата нерухомого майна у дарунок.

Встановлено, що у 2023 році чоловік та син кандидата набули у власність 2/3 частини житлового будинку та земельної ділянки на підставі договору дарування, укладеного з матір’ю чоловіка кандидата. Відомості про відповідне нерухоме майно були відображені в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» майнової декларації кандидата за 2023 рік. У декларації зазначена вартість будинку за останньою грошовою оцінкою в розмірі 3 046 458 грн. Водночас у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнової декларації за 2023 рік відомості про отримання членами сім’ї подарунка в негрошовій формі відсутні. У наданих поясненнях кандидат зазначила, що «договір дарування не передбачає наявності відповідного доходу в обдарованого». Відповідно до роз’яснень НАЗК подарунок є доходом незалежно від форми його отримання, а подарунок у формі нерухомого майна підлягає відображенню в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнової декларації у разі, якщо його вартість перевищує встановлений законодавством поріг декларування. Роз’яснення НАЗК прямо передбачають, що подарунки у формі нерухомого майна є доходом у негрошовій формі та підлягають декларуванню за наявності відомостей про їх вартість. За таких обставин невідображення в розділі 11 майнової декларації відомостей про отримання членами сім’ї кандидата нерухомого майна в дарунок може свідчити про недостатню сумлінність останньої при виконанні обов’язків фінансового декларування та недостатньо уважне дотримання вимог антикорупційного законодавства.

Кандидат зазначає, що користування нею та членами її сім’ї земельною ділянкою та будинком у селищі Рудно вона декларує з 2018 року, з часу фактичного користування. У 2023 році власник–мати її чоловіка, подарувала 2/3 частки в будинку синові ОСОБА_1 та онуку ОСОБА_2. Відомості про це були відображені в розділі «Об’єкти нерухомості» щорічної майнової декларації. Додатково відображати такі відомості в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» щорічної майнової декларації вважала непотрібним.

Оцінюючи підпункти 1.1, 1.2, 1.3 пункту 1 висновку ГРД та пункт 6 інформації, Комісія зазначає таке.

Відповідно до повідомлення про суттєві зміни в майновому стані від 18 вересня 2025 року кандидат задекларувала дохід у розмірі 600 000 грн від відчуження рухомого майна, а саме продаж автомобіля «HONDA CR-V» 2013 року випуску. Водночас у щорічній майновій декларації кандидата за 2025 рік відомості про отримання доходу в розмірі 600 000 грн від відчуження транспортного засобу відсутні.

Також кандидат 04 листопада 2025 року подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані щодо набуття у власність автомобіля «HONDA CR-V» 2022 року випуску вартістю 642 326 грн. Відомості про зазначений транспортний засіб були внесені кандидатом до розділу 6 «Транспортні засоби» щорічної майнової декларації за 2025 рік. Водночас розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» щорічної майнової декларації за 2025 рік не містить відомостей щодо відповідного видатку та правочину.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подання декларації) у декларації зазначаються відомості про видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2–9 частини першої цієї статті. Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року; до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.  

Станом на 2025 рік 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року становило 151 400 грн. Задекларована кандидатом вартість автомобіля – 642 326 грн, що суттєво перевищує відповідний поріг декларування.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подання декларації) у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.

Зважаючи на вказані положення Закону, кандидат повинна була відобразити дохід від відчуження транспортного засобу в майновій декларації за 2025 рік.

Отже, кандидат в порушення норм антикорупційного законодавства не задекларувала в щорічній майновій декларації за 2025 рік дохід у розмірі 600 000 грн від відчуження транспортного засобу та в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості щодо відповідного правочину та видатку.

Під час співбесіди кандидат визнала ці порушення, пояснила це тим, що не вважала потрібним дублювати інформацію, оскільки вже зазначала про неї раніше в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, розділі 6 «Транспортні засоби» майнової декларації за 2025 рік. Зауважила, що нічого приховати не намагалась (відеозапис співбесіди  https://www.youtube.com/watch?v=hEeW4wAWvCM, таймкод 1:14:06).

При дослідженні майнової декларації кандидата за 2023 рік встановлено, що чоловік кандидата ОСОБА_1 02 серпня 2023 року набув у власність 50% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТ-1А» номінальною вартістю 500 гривень. При дослідженні майнової декларації за 2024 рік встановлено, що інформація про частку чоловіка у статутному капіталі ТОВ «ЛОТ-1А» відсутня.

Кандидат під час співбесіди пояснила, що її чоловік відчужив відповідну частку згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 12 квітня 2024 року та актом приймання-передачі частки від цієї ж дати. Також кандидат повідомила, що сума угоди – 500 грн, на її думку, не підлягала декларуванню, оскільки ця сума не перевищила порогу декларування (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=hEeW4wAWvCM, таймкод 1:23:46).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подання декларації) у декларації зазначаються відомості про інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подання декларації) у майновій декларації  зазначаються  відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.

Отже, незалежно від розміру отриманого доходу, сам факт отримання членом сім’ї доходу від відчуження корпоративних прав підлягав декларуванню у відповідному розділі майнової декларації за 2024 рік, що кандидатом не було відображено.

Під час співбесіди з кандидатом Комісією було досліджено майнову декларацію кандидата за 2016 рік і встановлено, що сукупний дохід кандидата та її чоловіка становив 40 450 грн, готівкові кошти – 84 000 грн. Дохід від заробітної плати становив 22 024 грн без відрахування податків. Інший дохід – кредит та ІНФОРМАЦІЯ_6.

У 2015 році кандидат та її чоловік задекларували сукупний дохід  у розмірі 285 669 грн без відрахування податків. Готівкові кошти кандидата та її чоловіка становили 120 000 грн. Отже, зменшення суми заощаджень становило 36 000 гривень, що фактично могло бути використано сім’єю для покриття поточних витрат у 2016 році. У майновій декларації за 2017 рік грошові активи кандидатом не задекларовані. Таким чином, загальний обсяг коштів, якими сім’я могла користуватися у 2016 році, міг становити близько 160 450 грн на рік.

За даними Державної служби статистики, витрати населення в розрахунку на одну особу у Львівській області у 2016 році становили 46 719 грн на рік.  Отже, для сім’ї з двох дорослих осіб та двох дітей сукупний обсяг необхідних витрат мав би становити 186 876 гривень на рік, тоді як дохід становив 160 450 грн.

Встановлена різниця між витратами сім’ї та її доходом у 2016 році свідчить про наявність дефіциту коштів для забезпечення повсякденних потреб сім’ї, про що зазначено в підпункті 1.3 висновку ГРД.

Під час співбесіди кандидат пояснила, що в кінці жовтня 2015 року вона отримала ІНФОРМАЦІЯ_7. Розуміючи, що вона перебуватиме ІНФОРМАЦІЯ_8, кандидат зазначила, що значна частина цих коштів була заощаджена на зарплатних карткових рахунках. Сума, яка була на їх с чоловіком карткових рахунках, становила близько 13 000 дол. США і цими коштами користувались вже у 2016 році. Ці кошти не відобразила в розділі «Грошові активи», оскільки вважала, що гроші на банківських рахунках на відміну від готівкових не підлягають декларуванню (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=hEeW4wAWvCM, таймкод 1:28:23).

Комісія враховує пояснення кандидата та звертає увагу на те, що задекларовані готівкові кошти кандидата становили лише 120 000 грн. Інших активів у майновій декларації за 2015 рік не було зазначено.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент подачі декларації) у декларації зазначаються відомості про наявні грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року.

Отже, Комісія вважає недоречними доводи кандидата щодо непотрібності декларування коштів на банківських рахунках, однак враховує, що кандидат у 2015 році не мала умислу на приховування отриманих доходів, оскільки це були офіційні виплати, які приховати неможливо, а неправильно розуміла мету декларування.

Також при дослідженні Комісією майнової декларації кандидата за 2023 рік, встановлено, що в цьому році чоловік та син кандидата набули у власність 2/3 частини житлового будинку та земельної ділянки на підставі договору дарування, укладеного з матір’ю чоловіка кандидата – ОСОБА_3. Відомості про відповідне нерухоме майно були відображені в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» майнової декларації кандидата за 2023 рік.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подання декларації) у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів – якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Станом на 2023 рік 5 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, становило 13 420 грн. Водночас  у майновій декларації за 2023 рік вартість будинку за останньою грошовою оцінкою  становить  3 046 458 грн, вартість земельної ділянки – 550 845 грн, що суттєво перевищує відповідний поріг декларування.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнової декларації за 2023 рік відомості про отримання членами сім’ї кандидата подарунків у негрошовій формі відсутні.

Кандидат пояснила, що ці відомості були нею відображені в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» майнової декларації за 2023 рік. Додатково відображати такі відомості в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат вважала непотрібним.

Водночас Комісія не може погодитись з цим твердженням кандидата, оскільки сума подарунків перевищувала поріг декларування і тому відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» кандидат повинна була відобразити їх у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнової декларації, чого нею зроблено не було.

Отже, Баєва О.І. при заповненні майнових декларацій за 2015, 2023, 2025 роки допускала систематичні помилки, що може, на думку незалежного стороннього спостерігача, свідчити про певну її недбалість та нехтування правилами заповнення цих декларацій, тобто несумлінність при виконанні покладеного на неї державою обов’язку декларування.

Комісія враховує відсутність умислу кандидата на приховування зазначеної вище інформації, що підтверджується частковим декларуванням цієї інформації у майнових деклараціях та повідомленнях про суттєві зміни в майновому стані. Водночас зазначає, що однією зі складових доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.

Жодне із зазначених вище порушень окремо не є суттєвим і саме собою не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте Комісія, зважаючи на системність порушень, які допускаються кандидатом протягом тривалого часу, а саме допущення систематичних помилок при заповненні майнових декларацій, дійшла висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення щодо можливості зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, зниження кількості балів за критерієм доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».

У пункті 2 висновку ГРД зазначено, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункт 2 пункту 18, підпункт 4 пункту 21 Єдиних показників). Кандидат не надала достовірної та відомої їй інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнана. Право на об’єкти цивільних прав оформлено з ознаками приховування особи кандидата як власника (підпункт 4.6 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року).

Під час аналізу майнового стану кандидата та членів її сім’ї ГРД встановила обставини щодо тривалого користування нерухомим майном і транспортними засобами, оформленими на батьків чоловіка кандидата, а також щодо джерел походження коштів, за рахунок яких було набуте відповідне майно. Зазначені обставини мають значення для оцінки доброчесності Баєвої О.І., оскільки стосуються прозорості майнового стану сім’ї, фактичного характеру володіння майном та повноти відображення інформації в майнових деклараціях.

Згідно з відомостями, що містяться в майнових деклараціях, кандидат та члени її сім’ї з 2018 року користуються майном, що належить ОСОБА_3, а саме: земельною ділянкою в селищі Рудно площею 900 кв. м, житловим будинком у селищі Рудно площею 299,3 кв. м та земельною ділянкою площею 135 кв. м. Користування зазначеним майном полягає у фактичному проживанні сім’ї кандидата на відповідній території. Нерухоме майно, що належить кандидату в місті Львові, вона здає в оренду. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що вона та члени її сім’ї постійно проживають у будинку в селищі Рудно з літа 2018 року. За словами кандидата, земельна ділянка була придбана батьками її чоловіка у 2006 році за спільні кошти та оформлена на ОСОБА,_3, після чого було розпочато будівництво житлового будинку. Згідно з відомостями із суддівського досьє, земельна ділянка площею 0,09 га для будівництва зазначеного будинку була придбана 15 серпня 2006 року за 84 336 грн, що на той момент становило близько 16 700 дол. США. Житловий будинок був зареєстрований у реєстрі 12 жовтня 2011 року, його будівництво здійснювалося в попередні роки. Вартість будівництва документально не підтверджена та ГРД не встановлена. Однак встановлено, що у 2023 році відбулося дарування часток зазначеного будинку чоловіку та сину кандидата. Після цього в декларації кандидата вартість будинку зазначена в розмірі 3 046 458 грн як вартість за останньою грошовою оцінкою.

Стосовно джерел походження коштів на придбання земельної ділянки та будівництва будинку суддя пояснила, що батько її чоловіка — ОСОБА_4 — тривалий час працював в АТ «Укрзалізниця» на керівній посаді та мав заробітну плату, яка в деяких періодах перевищувала середні показники по Львівській області. На підтвердження цього кандидат надала архівну довідку ЛДЗП «Львівська дирекція залізничних перевезень» щодо доходів ОСОБА_4. З наданих документів слідує, що ОСОБА_4 у 1990 році отримав 4 790,48 крб, у 1991 році — 9 439,27 крб, у 1992 році — 110 329,16 крб, у 1993 році — 2 453 560,17 крб, у 1994 році — 23 723 770 крб, у 1995 році — 138 869 000 крб, у січні– серпні 1996 року — 217 126 000 крб, а після запровадження гривні у вересні–грудні 1996 року — 857,98 грн. У 1997 році його дохід становив 2 576,31 грн, у 1998 році — 4 020,27 грн, у 1999 році — 3 156,70 грн, у першому півріччі 2000 року — 2 051,73 грн. Крім того, у листопаді 2012 року ОСОБА_4 було нараховано 67 353,04 грн, включаючи одноразову грошову допомогу при виході на пенсію в розмірі 61 996,14 грн. Однак наведені відомості охоплюють лише окремі періоди трудової діяльності ОСОБА_4 та не дають можливості встановити його сукупний дохід за весь період накопичення коштів, будівництва житлового будинку та придбання іншого майна. За поясненнями кандидата, отримати довідки за інші роки не вдалося у зв’язку зі знищенням відповідних документів на підприємстві. Крім того, за твердженням судді, у 2002 році батьки чоловіка продали трикімнатну квартиру площею 67,4 кв. м, а у 2013 році — квартиру площею 50,4 кв. м за суму, еквівалентну 30 000 дол. США. Водночас надані ГРД відомості про доходи ОСОБА_3 свідчать про відносно невисокий рівень її офіційних доходів упродовж тривалого періоду. Зокрема, згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб — платників податків сукупний задекларований дохід ОСОБА_3 за 1998–2024 роки становив суму, еквівалентну близько 17 646 дол. США за середньорічними валютними курсами відповідних років. Найбільша частина зазначених доходів була отримана вже після завершення будівництва будинку та набуття основного майна.

Крім нерухомого майна, сім’я кандидата також користувалася транспортними засобами, оформленими на батька чоловіка — ОСОБА_4. Так, у період з 2011 до 2017 року кандидат та її чоловік користувалися автомобілем «Toyota Avensis» 2007 року випуску, який належав ОСОБА_4. За поясненнями кандидата, автомобіль був придбаний батьками її чоловіка за спільні кошти, а сама кандидат, її чоловік та сестра чоловіка були вписані до технічного паспорта транспортного засобу. Також встановлено, що 12 вересня 2020 року ОСОБА_4. набув у власність автомобіль «LEXUS ES 350» 2014 року випуску вартістю 215 785 грн. Відповідно до майнових декларацій кандидат, її чоловік з моменту придбання автомобіля користувався ним на підставі безоплатного користування. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що автомобіль був придбаний ОСОБА_4 на аукціоні у США.

Сукупність встановлених обставин викликає обґрунтовані питання щодо фактичного характеру належності зазначеного майна. Зокрема, нерухоме майно значної площі та транспортні засоби преміум-класу були оформлені на батьків чоловіка кандидата, однак тривалий час фактично використовувалися особисто кандидатом та членами її сім’ї для постійного проживання та повсякденного користування. Документальне підтвердження фінансової спроможності батьків чоловіка кандидата здійснити відповідні витрати є неповним. ГРД враховує надані кандидатом пояснення щодо трудової діяльності та доходів ОСОБА_4, а також інформацію про продаж належного родині нерухомого майна. Водночас відсутність повних відомостей про доходи ОСОБА_4, значна вартість нерухомого майна та транспортних засобів, а також характер користування цим майном сім’єю кандидата не дають можливості повною мірою усунути сумніви щодо реальних джерел походження коштів на його придбання. Сукупність наведених обставин може свідчити про можливий формальний характер оформлення частини майна на батьків чоловіка кандидата та викликає сумніви щодо відповідності формального розподілу права власності фактичному характеру володіння і користування відповідним майном.  

У своїх письмових поясненнях кандидат підтвердила раніше надані ГРД пояснення.

Під час співбесіди пояснила, що все нерухоме майно, яким вона та члени її сім’ї користуються з 2018 року, придбано за кошти батьків чоловіка за 3 роки до її одруження з ним. Батько її чоловіка близько 40 років працював в АТ «Укрзалізниця» на керівних посадах та протягом всієї трудової діяльності мав більш ніж значні доходи, які дозволяли робити немалі заощадження.  

Також кандидат зазначила, що в будинку в селищі Рудно після здачі його в експлуатацію батьки чоловіка проживали з 2012 року до 2017 року, а в 2017 році повністю переїхали в стару квартиру. З 2018 року вона та члени її сім’ї почали користуватися земельною ділянкою та цим будинком, про що було зазначено в декларації. Після смерті батька чоловіка в березні 2023 року мати залишилась проживати в квартирі у місті Львові та подарувала 2/3 частки в будинку своєму синові та онуку, 1/3 частки залишивши собі.

Стосовно користування автомобілями пояснила, що всі автомобілі були придбані батьками чоловіка за їх особисті кошти у вживаному стані та придбавались після продажу попереднього автомобіля.

Комісія сприймає пояснення кандидата як правдиві та такі, що відповідають фактичним обставинам і наданим нею документам, тому зазначені  у пункті 2 висновку ГРД обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.        

Інша інформація ГРД стосовно кандидата:

1. Суддя, ймовірно, ухвалювала судові рішення під час відсутності на робочому місці.

Під час аналізу матеріалів суддівського досьє встановлено окремі випадки невідповідності між датами постановлення процесуальних документів та періодами перебування кандидата у відпустці, під час тимчасової непрацездатності або на підвищенні кваліфікації. Зокрема, відповідно до суддівського досьє 15 вересня 2017 року кандидат перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на підставі наказу від 12 вересня 2017 року № 135-В.  Однак цього ж дня кандидат постановила та внесла до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) ухвалу у справі № 466/6556/17 та ухвалу у справі № 466/5664/17. З 09 до 13 жовтня 2017 року кандидат перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на підставі наказу від 05 жовтня 2017 року № 145-В, але 10 жовтня 2017 року постановила та внесла до  ЄДРСР ухвалу у справі № 466/6914/17. Також 16 листопада 2017 року кандидат перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на підставі наказу від 15 листопада 2017  року № 169-В, однак цього ж дня постановила та внесла до ЄДРСР судовий наказ у справі № 466/8759/17 та судовий наказ у справі № 466/8762/17.

Окремо встановлено, що 20 жовтня 2023 року під час перебування кандидата у відпустці вона ухвалила постанови у справах про адміністративні правопорушення № 466/8508/23 та № 466/8413/23. Крім того, 16 листопада 2023 року під час тимчасової непрацездатності вона ухвалила постанову у справі № 466/9508/23. Також встановлено, що 13 березня 2024 року кандидат перебувала на підвищенні кваліфікації, однак того ж дня постановила ухвалу у справі № 466/2070/24.

Від адвоката Криворучко Лариси Сергіївни 01 травня 2026 року надійшло повідомлення про порушення Баєвою О.І. норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо складу суду в цивільних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, а саме постановлення судових рішень за відсутності на робочому місці, а саме:

-  у період з 20 жовтня 2023 року до 29 жовтня 2023 року кандидат перебувала у відпустці. Водночас 20 жовтня 2023 року нею ухвалено постанову у справі № 466/8508/23 та № 466/8413/23;

- під час перебування кандидата 13 березня 2024 року на навчанні нею постановлено ухвалу у справі № 466/2070/24;

- під час тимчасової непрацездатності з 13 листопада 2023 року до 17 листопада 2023 року суддею 16 листопада 2023 року ухвалено постанову у справі № 466/9508/23.

У наданих поясненнях кандидат зазначила, що жодні судові засідання у зазначені дні не проводились, а відповідні процесуальні документи фактично були підготовлені та ухвалені в інший час. За її твердженням, невідповідність дат була зумовлена технічними помилками та описками при оформленні процесуальних документів в умовах значного навантаження.

На думку ГРД, зазначені обставини можуть свідчити про недостатню уважність при оформленні процесуальних документів, оскільки дата постановлення судового рішення є процесуально значущим реквізитом, який має відповідати фактичним обставинам здійснення відповідної процесуальної дії.

Кандидат підтвердила свої пояснення, раніше надані ГРД, а саме зазначила, що жодне рішення нею не було ухвалено під час перебування у відпустці, хвороби або на курсах підвищення кваліфікації та жодне судове засідання не проводилось. У вказаних процесуальних документах дати внесені помилково, що підтверджується відомостями з ЄДРСР.

Відповідно до статей 1, 3 Кодексу суддівської етики суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Пунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), визначено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.

Згідно з пунктом 4.2 Бангалорських принципів постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. 

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 146, 159, 160 постанови від 20 листопада 2025 року у справі № 990/148/24 вказала, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Від професійних та моральних якостей суддів залежить рівень здійснення правосуддя в державі, а тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді поряд із професійними якостями є визначальними характеристиками під час вирішення питання про призначення його на посаду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/71/24 вказано, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

Отже, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Комісією досліджено зазначені вище судові рішення і встановлено, що дійсно дати цих рішень, співпадають з датами, коли кандидат перебувала у відпустці, на лікарняному або на підвищенні кваліфікації.

Комісія враховує пояснення кандидата стосовно того, що нею через велике судове навантаження було допущено технічні описки в датах рішень. Комісією також встановлено, що ці описки в датах судових рішень кандидатом не виправлені. Крім того, більшість рішень у зазначених вище справах внесені до ЄДРСР через значний сплив строку після дати ухвалення рішення. Зокрема, у справі № 466/2070/24 ухвала про відкриття провадження у справі і рішення по суті направлені до ЄДРСР в один і той же день – 11 червня 2024 року, хоча ухвала датована 13 березня 2024 року.

На питання доповідача, чому не виправлені описки в цих рішеннях і якою датою дійсно готувались рішення, зокрема у справі № 466/2070/24, кандидат не змогла відповісти (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=hEeW4wAWvCM, таймкод 1:54:47).

Аналогічна ситуація й по інших судових рішеннях, зазначених в інформації ГРД.

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 18 Єдиних показників, суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в  деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний, а також надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в конкурсі, в якому такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі.

Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 15 Єдиних показників, суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику незалежності, якщо зокрема, але не виключно: проявляє та підтримує високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до незалежності суду; здійснює свою діяльність незалежно, у такий спосіб, щоб це було очевидно для звичайної розсудливої людини; здійснює повноваження відповідно до вимог законодавства, правил професійної етики, інших етичних норм щодо незалежності.

Відповідно до підпункту 1 пункту 17 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, якщо він, зокрема, але не виключно перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації.

Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 19 Єдиних показників, суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно, ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим, а також під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.

Комісія зауважує, що такі дії судді як відкриття провадження і направлення судового рішення до ЄДРСР однією датою,  невиправлення описок у датах судових рішень, направлення судових рішень до ЄДРСР через значний сплив строку після дати ухвалення рішення, а також неспроможність чітко відповісти на питання, якою ж датою насправді ухвалювалось рішення, може, на думку незалежного стороннього спостерігача, негативно впливати на незалежність судді та його авторитет, а також авторитет правосуддя загалом, свідчити про несумлінність при виконанні суддею своїх обов’язків.

З урахуванням зазначеного Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «чесність», «незалежність», «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», «сумлінність» за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

2. Ризик неврахування інтересів дитини в процесі позбавлення батьківських прав.

Під час аналізу рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 травня 2024 року у справі № 466/13130/23 встановлено окремі обставини, які потребують оцінки з точки зору повноти врахування найкращих інтересів дитини при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав. У цій справі з позовом про позбавлення батьківських прав звернувся чоловік тітки дитини, який не є її кровним родичем. Сама тітка дитини, яка є рідною сестрою відповідача, участі у справі як позивач не брала. У наданих поясненнях кандидат зазначила, що позивачем у справі виступав чоловік рідної тітки дитини, у сім’ї якого дитина тривалий час фактично проживала, що, на думку кандидата, відповідало положенням статті 165 Сімейного кодексу України, відповідно до якої право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, зокрема, особа, в сім’ї якої проживає дитина. Також встановлено, що на момент розгляду справи дитина досягла 10-річного віку, однак її думка судом відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України безпосередньо не з’ясовувалась. Відповідно до дослідження експертів Фундації DEJURE «Врахування думки дитини у цивільних справах, що стосуються її інтересів» середній вік, коли дитина уже спроможна висловити свою думку, становить 5 років.

У своїх поясненнях ГРД кандидат зазначила, що потреби в допиті дитини не було, а обставини її проживання та забезпечення інтересів підтверджувались іншими доказами та показаннями бабусі дитини.

У письмових поясненнях  та під час засідання кандидат підтвердила раніше надані ГРД пояснення, зазначивши, що рішення суду повністю відповідало якнайкращим інтересам дитини, травмувати її відвідуванням суду та судового засідання було недоцільно, забезпечення інтересів підтверджувалось показаннями бабусі дитини.

Беручи до уваги наведені засади та стандарти, Комісія дотримується принципів незалежності правосуддя та не вдається до оцінки судових рішень. Водночас Комісія виходить із того, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне дотримання прав та їх поновлення. Таким чином, у кожному випадку необхідно звернути увагу, що предметом перевірки під час кваліфікаційного оцінювання є поведінка судді під час розгляду справи та ухвалення рішення на предмет дотримання завдань судочинства. З цією метою Комісія повинна переконатися в тому, що правосуддя в тій чи іншій ситуації відбулося і в діях судді при ухваленні рішення немає ознак свавілля чи грубої недбалості, які б завдавали шкоди справедливому та незалежному судовому розгляду.

Комісією досліджено справу № 466/13130/23, встановлено відсутність непослідовних або суперечливих дій судді, нетипово швидкого розгляду справи, залучення судом органу опіки та піклування, дослідження висновку цього органу та допит свідків.

Комісія вважає пояснення кандидата прийнятними, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому зазначені обставини не впливають на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Також Комісією встановлено, що суддею не ухвалювались рішення у справах про позбавлення батьківських прав за позовом батька дитини до матері. Загальна кількість розглянутих суддею справ про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини становить 3 справи (відмовлено в задоволенні позову у всіх справах). Загальна кількість розглянутих суддею справ про встановлення факту проживання дитини разом з батьком –  2 справи (відмовлено в задоволенні позову у всіх справах). Загальна кількість розглянутих суддею справ про визнання особи недієздатною – 8 справ (у 5 справах заяви задоволено). Також ухвалено 2 рішення у справах про звільнення від повноважень опікуна над недієздатною особою та призначення нового опікуна – в одній справі в задоволенні заяви відмовлено, одну заяву задоволено частково.

При дослідженні зазначених вище справ Комісією не встановлено ознак нетипово або надмірно швидкого розгляду, в усіх справах залучено орган опіки та піклування. Непослідовностей або суперечностей при розгляді цих справ, різних підходів до їх вирішення Комісією під час дослідження досьє та співбесіди не встановлено.

3. Кандидат порушувала строки розгляду судових справ.

Під час аналізу суддівського досьє ГРД встановлено обставини, які можуть свідчити про наявність проблем із дотриманням кандидатом розумних строків розгляду окремих категорій справ. Такі обставини мають значення для оцінки професійної старанності кандидата, оскільки забезпечення своєчасного розгляду справ є однією з основних гарантій права особи на справедливий суд.

Відповідно до матеріалів суддівського досьє Баєвою О.І. порушувалися строки розгляду справ. Зокрема, у 2018 році строки розгляду були порушені у 3 справах, у 2019 році — у 22 справах, у 2020 році — у 21 справі, у 2021 році — у 9 справах, у 2022 році — у 8 справах, у 2023 році — у 13 справах. Аналіз матеріалів досьє та наданих кандидатом пояснень свідчить, що значна частина таких справ характеризувалася об’єктивною процесуальною складністю. Зокрема, деякі справи були передані кандидату після закінчення повноважень інших суддів, їх відводу або тривалої непрацездатності, у справах призначались експертизи, здійснювався колегіальний розгляд, застосовувались приводи учасників процесу, оголошувався розшук обвинувачених, витребовувалися додаткові документи, а розгляд окремих справ залежав від поведінки учасників провадження та своєчасності виконання процесуальних дій іншими органами. З цих причин ГРД не визначає ці обставини такими, що можуть свідчити про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, однак, на переконання ГРД, вони мають бути враховані під час загальної оцінки кандидата.

Баєва О.І. наголосила, що нею вживались всі необхідні процесуальні заходи для належного і своєчасного розгляду справ. Порушення розгляду справ пов’язано з тим, що в її провадженні перебували справи, отримані після закінчення повноважень інших суддів, їх відводу, тривалої непрацездатності. Також у справах призначались експертизи, оголошувався розшук обвинувачених тощо.

Комісія вважає пояснення правдивими, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому зазначені обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

4. Кандидат у 18 справах звільнила від адміністративної відповідальності осіб, які керували транспортними засобами у стані сп’яніння та у 29, які вчиняли домашнє насильство, у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Окрему увагу привертає практика закриття кандидатом проваджень у справах про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Встановлено, що кандидат за період з 2012 до 2025 року розглянула 418 справ за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –– КУпАП; керування транспортним засобом у нетверезому стані), з них 18 справ закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. У 7 справах кандидат мала достатньо часу для їх розгляду до спливу відповідних строків, 6 справ надійшли до суду вже після спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, у 2 справах залишався мінімальний строк для їх розгляду, а ще у 3 справах матеріали повертались для доопрацювання, після чого провадження були закриті у зв’язку із закінченням строків.

Також встановлено, що кандидат закривала провадження у справах за статтею 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства) у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Загалом у цій категорії кандидат розглянула 298 справ, з яких 29 закрила саме у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Кількість справ про адміністративні правопорушення, закритих у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності, у тому числі у категоріях справ, що стосуються керування транспортними засобами у стані сп’яніння та домашнього насильства, може викликати питання щодо достатності процесуальних заходів, спрямованих на забезпечення своєчасного розгляду таких проваджень.

Кандидат пояснила, що постанови про закриття провадження у зв’язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення є поодинокими, спричиненими об’єктивними обставинами, зокрема неналежним повідомленням учасників провадження, тривалістю поштового обігу, відсутністю фінансування поштових витрат суду, невиконанням органами поліції постанов про привід, необхідністю витребування додаткових доказів, а також короткими строками притягнення до адміністративної відповідальності, встановленими законодавством на той момент. Також це пов’язано зі значним рівнем судового навантаження та великою кількістю справ, які перебувають у провадженні, а також необхідністю забезпечення розгляду невідкладних категорій справ у першочерговому порядку.

Кандидат зауважила, що будь-якого умисного затягування розгляду справ з її боку як суддею не допускалось, а всі можливі заходи для забезпечення розгляду справ у розумні строки нею вживались постійно та добросовісно.

Комісія дослідила загальну кількість розглянутих суддею Баєвою О.І. справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 130 КУпАП, 173-2 КУпАП. Кількість справ про адміністративні правопорушення, закритих у зв’язку із закінченням строків на момент їх розгляду, передбачених статтею 38 КУпАП, становить невеликий відсоток. Непослідовностей або суперечностей при розгляді цих справ, різних підходів до їх вирішення Комісією під час дослідження досьє та співбесіди не встановлено.

Загальна кількість розглянутих Баєвою О.І. справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, – 21 справа, у 17 справах накладено стягнення, у 1 справі закрито провадження у зв’язку із малозначністю, 2 справи передано за підсудністю, у 1 справі закрито провадження у зв’язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Комісія сприймає пояснення кандидата як правдиві та такі, що відповідають фактичним обставинам, а тому зазначені в пункті 4 інформації ГРД обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

5. Під час перевірки наукових робіт кандидата встановлено незначні випадки академічної недоброчесності.

При аналізі дисертації Баєвої О.І. «Організаційні основи судочинства: адміністративно-правовий аспект» (спеціальність 12.00.07, захист від 21 грудня 2021 року) встановлено обставини, які можуть свідчити про недотримання принципів академічної доброчесності. За результатами проведеного аналізу в дисертації виявлено щонайменше чотири фрагменти текстових запозичень, які мають ознаки академічного плагіату. Зокрема, встановлено текстові збіги з дисертаційними роботами інших авторів без належного посилання на джерело запозичення. Так, у дисертації кандидата (с. 156, 169) наведено фрагмент щодо засад запобігання корупції в діяльності суддів, який текстуально збігається з фрагментом дисертації Лупу А.К. «Адміністративно-правове забезпечення дотримання антикорупційних обмежень в публічній службі України». Крім того, встановлено текстові збіги (с. 144, 145) з дисертацією Щерблюк О.В. «Організаційні основи судоустрою в Україні», зокрема, щодо порядку обрання суддів на адміністративні посади та проблематики функціонування новоутворених судів. Частина запозичень має ознаки буквального відтворення тексту, а частина — часткового переформулювання первинного джерела без належного посилання. Також у ході перевірки встановлено, що 29 джерел із 228, зазначених у переліку використаної літератури дисертації, фактично не були процитовані або згадані в тексті роботи. Серед таких джерел — праці офіційних опонентів дисертації. Зазначені обставини можуть свідчити про формальне включення окремих джерел до списку використаної літератури без фактичного використання їх у тексті дисертації, що не повною мірою узгоджується з вимогами пункту 2 частини першої статті 42 Закону України «Про освіту» щодо надання достовірної інформації про використані джерела інформації та результати наукової діяльності.

Сукупність наведених обставин може викликати обґрунтовані сумніви щодо дотримання кандидатом стандартів академічної доброчесності під час підготовки дисертаційного дослідження, а отже, має бути врахована під час співбесіди.

Кандидат у письмових поясненнях зазначила, що довідкою про відсутність плагіату в дисертації стверджено її відсутність в дисертаційному дослідженні, а фрагмент того чи іншого речення, яке, можливо, збігається, на її переконання, не свідчить про плагіат. Щодо 29 джерел із 228, зазначених у переліку використаної літератури, кандидат підтвердила, що вона, дійсно, їх не цитувала, однак вони фактично нею були опрацьовані, в тому числі і на підставі цих джерел формувалась думка та робились висновки, тому їх і було зазначено в переліку.

Під час співбесіди кандидат пояснила, що це було цитуванням закону, базових норм юридичних термінів (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=hEeW4wAWvCM, таймкод 2:06:13).

Комісія звертає увагу на те, що ці пояснення є некоректними, оскільки це не є цитуванням закону, а більше схоже на помилку. Водночас Комісія вважає, що зазначені в пункті 5 інформації ГРД обставини не є суттєвими і не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

7. Недостовірні відомості щодо поїздок близької особи кандидата в Білорусь.

У наданих письмових поясненнях кандидат зазначила, що ні вона, ні члени її сім’ї чи близькі особи не здійснювали поїздок до російської федерації, білорусі, на тимчасово окуповані території України після початку збройної агресії російської федерації проти України у 2014 році. Водночас під час аналізу наявної інформації встановлено, що рідний брат кандидата — ОСОБА_5, зазначений  в анкеті кандидата на посаду судді від 26 грудня 2023 року як близька особа, 28 листопада 2015 року перетнув державний кордон України в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Доманове» у напрямку Республіки Білорусь та повернувся в Україну 29 листопада 2015 року через той самий пункт пропуску.

Кандидат підтвердила, що, дійсно, її рідний брат ОСОБА_5 з 28 листопада 2015 року до 29 листопада 2015 року перебував на території Республіки Білорусь (декілька годин), а саме був на фестивалі «ТОР 100 DJ», про що їй стало відомо лише після отримання інформації ГРД, та зазначила, що жодних заборон на перетин кордону з цією країною в 2015 році не було.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо зазначеної в пункті 7 інформації.

8. Недекларування земельної частки (паю) чоловіка кандидата.

Під час аналізу майнових декларацій встановлено, що в електронній майновій декларації за 2015 рік кандидат задекларувала право чоловіка — ОСОБА_1 — на земельну частку (пай) із датою набуття права 13 вересня 2005 року. Водночас у паперових деклараціях за попередні періоди відповідні відомості були відсутні.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (чинної на момент подання декларацій за 2012– 2014 роки) суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону. Згідно з розділом ІІІ «Відомості про нерухоме майно» цієї форми декларації декларантом мали зазначатися відомості про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним. До такого майна входили земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні) будинки, гаражі та інше нерухоме майно.

У наданих поясненнях кандидат зазначила, що право на земельну частку (пай) в розмірі 0,76 умовних кадастрових гектарів її чоловік отримав у порядку спадкування за заповітом після смерті баби, а свідоцтво про право на спадщину було оформлено 13 вересня 2005 року. Також кандидат повідомила, що до 2017 року земельна частка (пай) не була виділена в натурі, не мала кадастрового номера та існувала як умовна частка земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства. Кандидат пояснила, що не відображала пай у паперових деклараціях, оскільки вважала, що декларуванню підлягають лише сформовані земельні ділянки, тоді як право на земельну частку (пай) є абстрактною часткою без визначених меж та кадастрового номера. Після запровадження електронного декларування відображала відповідний пай у деклараціях, оскільки форма електронної декларації прямо передбачала можливість декларування права на земельну частку (пай) як окремого виду об’єкта нерухомості. Крім того, у 2017 році її чоловік звернувся до районної державної адміністрації для оформлення права власності на земельну частку (пай), у зв’язку з чим було уточнено фактичну площу земельної ділянки — 0,8995 га.

На думку ГРД, надані кандидатом пояснення загалом усувають сумніви щодо причин невідображення права на земельну частку (пай) у паперових деклараціях за відповідний період.

9. Відсутнє підтвердження джерел походження коштів для купівлі матір’ю кандидата нерухомості.

Під час аналізу майнового стану близьких родичів кандидата ГРД також було проаналізовано обставини набуття матір’ю кандидата у власність квартири площею 102,3 кв. м та двох паркомісць у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_9» у місті Львові. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що квартира у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_10» була придбана її батьками у 2016 році за спільно накопичені кошти на виконання умов попереднього договору, а виплата коштів здійснювалася протягом трьох років. Також кандидат повідомила, що її батьки понад 50 років працювали юристами та мали стабільні офіційні доходи, які дозволяли здійснювати накопичення. Додатково зазначила, що її мати тривалий час займалася репетиторством.

Аналіз відомостей Державного реєстру фізичних осіб — платників податків свідчить, що батьки кандидата дійсно отримували стабільні офіційні доходи протягом тривалого часу. Зокрема, сукупний офіційний дохід матері кандидата за 1998–2024 роки становив понад 5,4 млн грн, основну частину доходу у 2022 році сформував продаж нерухомого майна на суму понад 4,2 млн грн.

 Також встановлено, що батько кандидата упродовж 1998–2024 років отримував стабільні офіційні доходи, переважно у вигляді заробітної плати. Сукупний офіційний дохід батька кандидата за зазначений період перевищив 5 млн грн. Водночас ГРД було проаналізовано співмірність офіційних доходів батьків кандидата із витратами на придбання квартири та паркомісць у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_11». Відповідно до інформації із суддівського досьє матір кандидата 01 березня 2016 року придбала 2 паркомісця загальною вартістю 200 200 грн та 07 жовтня 2016 року – квартиру вартістю 1 131 356,70 грн. Сукупний офіційний  дохід батьків за 2014–2016 роки становив близько 615 000 грн. Таким чином, поточних офіційних доходів батьків кандидата в період здійснення платежів було недостатньо для придбання зазначеного майна без використання раніше сформованих заощаджень. Аналіз офіційних доходів батьків кандидата за попередні роки свідчить, що упродовж 1998–2013 років ними було офіційно отримано сукупний дохід у розмірі понад 1,58 млн грн, що потенційно могло дозволити сформувати певні заощадження. ГРД враховує, що, окрім інвестування у квартиру та паркомісця у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_12», батьки кандидата, за її ж поясненнями, також придбали для неї іншу квартиру на АДРЕСА_1 у місті Львові, а також несли поточні витрати на проживання сім’ї протягом багатьох років. Крім того, пояснення кандидата щодо отримання матір’ю додаткових доходів від репетиторської діяльності документально не підтверджені.

Наведені обставини самі собою не дають достатніх підстав для однозначного висновку про неможливість придбання зазначеного майна за рахунок законних доходів батьків кандидата, але проведений аналіз свідчить, що поточних офіційних доходів батьків кандидата в період придбання квартири та паркомісць було недостатньо для здійснення відповідних інвестицій без використання значних попередньо сформованих заощаджень.

 Під час засідання кандидат пояснила, що її батьки все життя працюють  юристами, мають стабільний дохід. Вони мали накопичені кошти для купівлі зазначеного вище нерухомого майна. Додала, що квартиру в ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_13» продано, кандидат цією квартирою не користувалась (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=hEeW4wAWvCM, таймкод 2:14:31).

До Комісії 20 травня 2026 року від Криворучко Л.С. надійшло повідомлення про порушення, зокрема, суддею Баєвою О.І. прав людини і основоположних свобод незаконно обвинуваченого ОСОБА_6 (справа № 466/12967/24 кримінальне провадження № НОМЕР_1 від 19 липня 2024 року), що призвело до постановлення незаконних судових рішень про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Комісією досліджено звернення Криворучко Л.С. і встановлено, що доводи її повідомлення по суті обумовлені незгодою з прийнятими судовими рішеннями, а саме постановлення ухвал про продовження запобіжного заходу.

Відповідно до статті 108 Закону дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Кандидат регулярно порушувала строки надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень.

Комісією перевірено зазначені обставини і встановлено, що відповідно до інформації Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за час роботи кандидатом порушено строки оприлюднення тексту судових рішень в ЄДРСР у 2 576 судових рішеннях (у 2017 році – 274 судових рішень, у 2018 році – 330 судових рішень, у 2019 році – 310 судових рішень, у  2020 році – 338 судових рішень, у 2021 році – 444 судові рішення, у 2022 році – 259 судових рішень, у 2023 році – 398 судових рішень, у 2024 році – 117 судових рішень, у 2025 році – 105 судових рішень, у 2026 році (з 01.01.2026-01.03.2026 – 1 судове рішення). 

Значне порушення строків надсилання судових рішень до ЄДРСР  кандидат пояснила наявністю надмірного навантаження. Зауважила, що нею не порушувались строки виготовлення текстів судових рішень, копії рішень вчасно видавались сторонам та вносились в автоматизовану систему документообігу суду Д-3. Зазначила, що такі порушення не мають системного характеру,  кількість таких процесуальних документів є незначною у співвідношенні з загальною кількістю рішень, внесених до ЄДРСР.

У пункті 19 Єдиних показників сумлінність визначена як старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:

- ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим;

- під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.

Комісія враховує пояснення кандидата, однак значна кількість порушених строків (2576 випадків) свідчить про недостатньо ефективну організацію кандидатом своєї роботи та невживання нею достатніх заходів для виконання обов’язків, покладених на неї чинним законодавством.

Систематичні порушення кандидатом вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» у певній мірі перешкоджають забезпеченню відкритості діяльності судів, що негативно впливає на репутацію окремого суду й авторитет правосуддя загалом, а також, що важливіше, створює можливі перешкоди для реалізації права осіб на справедливий суд.

Отже, Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «сумлінність» за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та  професійної етики.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Баєва О.І. отримала такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	367,7	367,7
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,33	38,00
	Безперервний розвиток	18,67
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,33	39,33
	Ефективна взаємодія	10,00
	Стійкість мотивації	10,00
	Емоційна стійкість	10,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			700,03

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Баєвої О.І. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно 

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Баєва Олександра Ігорівна набрала 700,03 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Баєвої Олександри Ігорівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.                                                    

Головуючий                                                                                Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                             Андрій ПАСІЧНИК                                                                                   

                                                                                                       Роман САБОДАШ