Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Марків Юлії Степанівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юлії МАРКІВ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Марків Юлії Степанівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1‒1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. У грудні 2023 року Марків Юлія Степаніна звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Марків Ю.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

11. Марків Ю.С., дата народження – _______________ року, на момент подання заяви мала повний ___ рік. Є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00198161 від 22 вересня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимою (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Марків Ю.С. здобула 29 червня 2006 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка, отримала диплом про повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права.
13. Стаж професійної діяльності у сфері права перевищує 19 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Марків Ю.С. обіймала такі посади: з 20 липня 2006 року до 04 жовтня 2006 року – юриста приватної фірми «Юридичні послуги»; з 05 жовтня 2006 року до 20 вересня 2012 року – юрисконсульта, старшого юрисконсульта Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно»; з 24 вересня 2012 року до 05 березня 2014 року – судді Центрального районного суду міста Миколаєва; з 06 березня 2014 року і дотепер – судді Франківського районного суду міста Львова.
14. Указом Президента України від 23 серпня 2012 року № 484/2012 Шеремету (Марків) Ю.С. призначено на посаду судді Центрального районного суду міста Миколаєва строком на п’ять років (присягу судді склала 19 грудня 2012 року).
15. Указом Президента України від 13 грудня 2014 року № 75/2014 Шеремету (Марків) Ю.С. переведено на посаду судді Франківського районного суду міста Львова.
16. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 вересня 2018 року  № 16254/ко-18 суддю Франківського районного суду міста Львова Марків Ю.С. визнано такою, що відповідає займаній посаді (за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 789,5 бала).
17. Указом Президента України від 22 квітня 2019 року № 156/2019 Марків Ю.С. призначено на посаду судді Франківського районного суду міста Львова.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

18. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
19. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
20. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
21. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено 706 кандидатів до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах.
22. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
23. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
24. З огляду на зазначене вище Марків Ю.С. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23:

25. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
26. Отже, загальна кількість балів, отриманих Марків Ю.С. за кваліфікаційний іспит, становить 365,80 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

27. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Марків Ю.С.
28. Запити про надання відомостей стосовно Марків Ю.С. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
29. Національне агентство з питань запобігання корупції  надіслало до Комісії (лист від 12 серпня 2025 року № 49-01/68741-25) результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2024 рік.
30. За результатами спеціальної перевірки фактів відображення в Декларації недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, шо має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
31. Отже, під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка беззастережно свідчить про невідповідність Марків Ю.С. вимогам до кандидата на посаду судді. Проте результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).          

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

32. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Марків Ю.С.
33. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Марків Ю.С. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
34. Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
35. До Комісії 21 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Марків Ю.С. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
36. До Комісії 05 травня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Комісії інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Марків Ю.С., затверджене 05 травня 2026 року.
37. Комісією надіслано кандидату копію рішення ГРД для ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів (за наявності).
38. Кандидату надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
39. Крім того, з метою оцінки відповідності Марків Ю.С. критеріям кваліфікаційного оцінювання Комісія 30 вересня 2025 року надіслала лист голові Франківського районного суду міста Львова про надання інформації про загальну кількість заяв про самовідвід, відвід, розглянутих справ про позбавлення батьківських прав, розглянутих справ про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини, розглянутих справ про встановлення факту проживання дитини разом з батьком, розглянутих справ про визнання особи недієздатною, розглянутих справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею Марків Ю.С.
40. Співбесіду з кандидатом проведено 12 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата Марків Ю.С. ознайомлено з її правами. Встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
41. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

42. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
43. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
44. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
45. Вага критерію особистої компетентності та його показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
46. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
47. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
48. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
49. Не менш важливу роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відіграє співбесіда. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
50. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
51. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
52. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
53. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

54. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
55. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,33 бала із 50 можливих, що є більшим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

56. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
57. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
58. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
59. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
60. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
61. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
62. Не менш важливу роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відіграє співбесіда. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
63. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
64. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
65. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
66. Надані кандидатом Марків Ю.С. документи, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

67. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
68. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

69. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
70. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
71. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
72. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
73. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
    1. Незалежність.
    2. Чесність.
    3. Неупередженість.
    4. Сумлінність.
    5. Непідкупність.
    6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
    7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
74. Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
75. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
76. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
77. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
78. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
79. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

80. До Комісії 05 травня 2026 року надійшло рішення ГРД про надання стосовно кандидата Марків Ю.С. інформації, у якому вказано таке.
81. Кандидат, починаючи з 2021 року, декларує користування квартирою та паркомісцем, що належать з 05 березня 2015 року на праві власності батьку її чоловіка ОСОБА_1. При заповненні відомостей про вартість на дату набуття об’єктів нерухомості кандидат у відповідних полях вказала значення «[Не відомо]». Об’єкт розташовано за адресою: Львівська область, місто Львів, АДРЕСА_1, у малоквартирному житловому будинку підвищеної комфортності (12 квартир), поблизу рекреаційної зони (парк ІНФОРМАЦІЯ_1). За наявною інформацією з відкритих джерел, ринкова вартість аналогічних об’єктів у цьому районі є суттєвою та станом на сьогодні може розпочинатися від близько 250 000 дол. США, тоді як на момент набуття прав у 2015 році (згідно з договором купівлі майнових прав) становила близько 155 000 дол. США (понад 3,2 млн грн за курсом на той час).

Отже, на думку ГРД, зазначення «[Не відомо]» щодо вартості об’єкта нерухомості виглядає формальним.

81. 1. У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснила, що квартира була придбана батьком чоловіка ОСОБА_1 14 січня 2015 року, що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав, тобто до її одруження з ОСОБА_2. Рішення про вибір та купівлю цього об’єкта нерухомості приймалося батьками чоловіка самостійно.
    2. Кандидат вважає, що твердження ГРД про проживання її сім’ї у «нерухомості престижного класу» ґрунтується на штучному завищенні характеристик житла через аналогії з елітними новобудовами 2024 року, зокрема про квартири в сучасному елітному житловому комплексі (вул. Коновальця, 21), вартість якого є однією з найвищих на ринку.
    3. Будинок, у якому проживає її сім’я, не має притаманних житлу преміум-класу характеристик, оскільки в ньому наявні лише паркінг та система відеоспостереження, яку мешканці встановили самостійно. Кількість квартир (12) та один під’їзд зумовлені обмеженою площею земельної ділянки, яка не дозволяла більшої забудови.
    4. На підтвердження викладених у рішенні обставин Марків Ю.С. долучено світлокопії будинку та прибудинкової території, які, на думку кандидата, спростовують припущення ГРД щодо проживання її сім’ї в нерухомості преміум-класу.
    5. Стосовно обрання під час декларування об’єктів нерухомого майна позначки «[Не відомо]» у полі щодо вартості майна Марків Ю.С. повідомила, що відповідно до договору купівлі-продажу від 14 січня 2015 року, квартира (123,2 кв.м) та паркомісце (13,8 кв.м) були придбані батьком чоловіка як єдиний предмет правочину із встановленням загальної ціни без її розподілу на кожен об’єкт окремо. Оцінки цього майна після його придбання у 2015 році не проводилось.
    6. Оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказані об’єкти мають різні реєстраційні номери та окреме свідоцтво про право власності, вона, з метою забезпечення точності даних, перед поданням Декларації звернулася за консультацією на «гарячу лінію» Національного агентства з питань запобігання корупції, представник якого підтвердив, що в разі неможливості документально виокремити вартість кожного об’єкта, слід обирати позначку «[Не відомо]».
    7. З цих причин у щорічних Деклараціях з 2021 року після початку користування квартирою та паркомісцем її сім’єю нею зазначено, що їй невідома вартість цього майна.
82. Комісія вважає пояснення кандидата логічними, послідовними і  переконливими, тому відхиляє сумніви ГРД стосовно формального підходу судді під час заповнення декларацій.
83. Кандидат та її чоловік у 2025 році протягом відносно короткого проміжку часу набули у власність транспортні засоби, що за своїми характеристиками та орієнтовною ринковою вартістю можуть належати до категорії дороговартісного майна, зокрема: Марків Ю.С. – автомобіль марки «Jaguar I-PACE» 2019 року випуску, вартістю 1 050 000 грн (дата набуття – 20 листопада 2025 року), ОСОБА_2 – автомобіль марки «BMW X3» 2020 року випуску, вартістю 686 250 грн (дата набуття – 24 листопада 2025 року).

ГРД вважає, що наявність у користуванні або власності майна, яке за ринковими характеристиками може належати до сегмента підвищеної вартості (у тому числі, автомобілів, що підпадають під критерії оподаткування як предмети розкоші), за відсутності достатньо прозорого пояснення джерел фінансування формує обґрунтований сумнів щодо повноти та достовірності декларування.

84. Стосовно фінансової спроможності для придбання транспортних засобів у 2025 році, про які зазначає в рішенні ГРД, кандидат пояснила таке.
    1. Сукупний дохід її сім’ї за 2025 рік становив 3 592 025 грн, з якого 3 137 955 грн – дохід, отриманий після відрахувань та сплати обов’язкових платежів. Витрати сім’ї у 2025 році на придбання транспортних засобів становили 1 736 250 грн, отже, залишок коштів на проживання у 2025 році, після здійснення видатків на придбання транспортних засобів, становив 1 401 705 грн. Крім того, заощадження її готівкових коштів, які станом на 31 грудня 2024 року становили 31 000 дол. США, зменшилися до 16 000 дол. США.
    2. Отже, на думку кандидата, розмір доходів, отриманих нею та членом її сім’ї із законних джерел, не дає підстав сумніватися у спроможності набути вказані транспортні засоби.
    3. Стосовно покликання ГРД на набуття нею та її чоловіком у 2025 році транспортних засобів, що за своїми характеристиками та орієнтовною ринковою вартістю можуть належати до категорії дороговартісного майна, кандидат пояснила таке.
    4. Під оподаткування підпадають лише легкові автомобілі, які відповідають двом критеріям одночасно: вік автомобіля – до 5 років включно (ураховуючи рік випуску); середньоринкова вартість автомобіля понад – 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2025 року (з 01 січня 2025 року сума перевищує 3 млн грн).
    5. Водночас вартість придбаного нею автомобіля становила 1 050 000 грн, що є втричі меншою від мінімальної вартості автомобіля, яке підпадає під критерії оподаткування як предмет розкоші. Крім того, з дати випуску придбаного нею автомобіля минуло більше 5 років. Аналогічна ситуація склалася і з транспортним засобом, який придбав її чоловік.
85. Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення, визнаючи їх достатньо обґрунтованими та підтвердженими відповідними фактичними даними.
86. Чоловік судді у 2018–2019 роках користувався автомобілями марки «Toyota Camry», «Audi Q7», «Volkswagen Touareg», що належать на праві власності його брату ОСОБА_3. Вартість аналогічних автомобілів, відповідно до архівних оголошень, коливається в межах 17 000 – 18 000 дол. США.

ГРД ставить під сумнів фінансову спроможність ОСОБА_3 набувати таке майно, оскільки у 2017–2019 роках він був студентом або викладачем з невисоким доходом, а після 2022 року продовжив навчання за кордоном, що може викликати в розсудливого спостерігача обґрунтовані питання щодо джерел походження коштів на придбання транспортних засобів відповідної вартості.

87. Стосовно фінансової можливості для придбання ОСОБА_3 вказаних у рішенні ГРД транспортних засобів, кандидат зазначила, що згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за відповідні періоди, копій договорів купівлі – продажу  транспортних засобів, які перебували у його власності, офіційні доходи брата чоловіка становлять 7 350 907 грн, що нівелює будь-які сумніви щодо його фінансової спроможності для придбання транспортних засобів.
88. Вартість придбаних братом чоловіка транспортних засобів марки «Toyota Camry», «Audi Q7», «Volkswagen Touareg» кандидат обґрунтувала так.
    1. Автомобіль марки «Toyota Camry» був придбаний батьками чоловіка на страховому аукціоні в США для ОСОБА_3 як заохочення за успішне навчання. Фактична вартість автомобіля на момент придбання становила 4 800 дол. США, що згідно з курсом Національного банку України на дату набуття права власності становило 134 133 грн. Автомобіль марки «AUDI G7» придбаний братом чоловіка в липні 2021 року на страховому аукціоні в США за 3 550 дол. США. З урахуванням логістичних витрат загальна вартість становила 4 700 дол. США (на момент набуття права власності – 140 064 грн). Автомобіль марки «Volkswagen Touareg» придбаний братом чоловіка у жовтні 2023 року на страховому аукціоні Copart у США. Фінальна ставка становила 7 700 дол. США. Разом із витратами на логістику та митне оформлення загальна вартість автомобіля в еквіваленті до національної валюти становила 400 773 грн.
    2. Твердження ГРД щодо вартості транспортних засобів марки «Toyota Camry» у розмірі 17–18 000 дол. США, «Audi Q7» – 16–18 000 дол. США та «Volkswagen Touareg» – 19 000 дол. США, на думку кандидата, є некоректним, оскільки така вартість стосувалась автомобілів без пошкоджень в Україні.
    3. Стосовно користування чоловіком автомобілем марки «Toyota Camry» кандидат пояснила, що в період 2018–2019 років її чоловік працював у прокуратурі Київської області (місто Біла Церква), його брат навчався в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (місто Київ). Транспортний засіб ними використовувався переважно для спільних поїздок у місто Львів на вихідні та повернення до столиці, декілька разів використовувався для перетину кордону, тому з метою повного та достовірного декларування, цей транспортний засіб був кандидатом відображений у деклараціях.
    4. Обґрунтовуючи підстави підстав користування автомобілем «Volkswagen Touareg» кандидат зазначила, що її чоловіка було призначено на посаду прокурора відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури. Специфіка роботи вимагала виїздів для проведення слідчих та процесуальних дій, а також участі в судових засіданнях як у межах Львівської області, так і за її межами. У зв’язку з відсутністю власного транспорту чоловік до кінця 2024 року епізодично його використовував (близько 3 місяців) на кінець звітного періоду, тому цей транспортний засіб нею був відображений у декларації.
    5. Стосовно обставин декларування автомобіля марки «Audi Q7» кандидат пояснила таке.
    6. Згідно з пунктами 108 та 111 Роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції (у редакції, чинній станом на дату подання Декларації), наявність у суб’єкта декларування (або члена сім’ї) довіреності на право розпорядження майном свідчить про наявність права користування, яке підлягає декларуванню відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
    7. Брат її чоловіка ОСОБА_3, отримавши грант на здобуття безкоштовної вищої освіти в Лундському університеті Королівства Швеції, у зв’язку з довготривалим виїздом за кордон оформив довіреність на право розпорядження вказаним автомобілем на її чоловіка та  свою матір.
    8. Діючи в інтересах брата, на підставі вказаної довіреності її чоловік здійснив відчуження цього авто, тому відображення в декларації автомобіля марки «Audi Q7» зумовлено вимогами законодавства.
89. Ураховуючи викладене, Комісія вважає пояснення кандидата прийнятними, а обставини, викладені в цьому пункті рішення ГРД, такими, що не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності. 
90. ГРД також зазначає, що аналіз відомостей про транспортні засоби, набуті суддею та членами її сім’ї, свідчить про наявність низки операцій із придбання та відчуження автомобілів протягом відносно коротких періодів, що супроводжуються суттєвими розбіжностями між задекларованою вартістю набуття та сумами подальшого відчуження.
91. Зокрема, 19 липня 2018 року суддя набула у власність автомобіль марки «Ford Focus» 2011 року випуску. Вартість придбання становила 93 293 грн, що за середнім курсом 2018 року (27,20 грн за 1 дол. США) еквівалентно близько 3 429 дол. США. Відчужено автомобіль за ціною 185 000 грн, що за середнім курсом 2019 року (25,85 грн за 1 дол. США) становить близько 7 156 дол. США, тобто майже вдвічі більше від вартості придбання.
92. Автомобіль марки «Nissan Leaf», 2018 року випуску (з 09 вересня 2021 року належить на праві власності ОСОБА_2) придбано за 235 507 грн, що за середнім курсом 2021 року (27,29 грн за 1 дол. США) становить близько 8 629 дол. США. У Декларації за 2022 рік суддя відображає отримання її чоловіком доходу від відчуження рухомого майна в розмірі 760 000 грн, що за середнім курсом за 2022 рік (32,34 грн за 1 дол. США) становить орієнтовно 23 500 дол. США.
93. У 2022 році чоловік судді набув у власність автомобіль марки «ВМW 535і», 2017 року випуску, вартістю на дату придбання 102 820 грн, що за середнім курсом у 2022 році (32,34 грн за 1 дол. США) еквівалентно близько 3 179 дол. США.
94. У Декларації за 2023 рік зазначений транспортний засіб відсутній. Натомість задекларовано дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) у розмірі 1 234 290 грн, що за середнім курсом 2023 року (36,57 грн за 1 дол. США) еквівалентно близько 33 751 дол. США.
95. Таким чином, різниця між задекларованою вартістю набуття автомобілів у та сумами отриманих доходів від відчуження рухомого майна є істотною.  

На думку ГРД, здійснення таких операцій не є порушенням, водночас вказані обставини потребують пояснень кандидата в межах оцінювання з метою усунення будь-яких сумнівів у стороннього спостерігача щодо відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

96. У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснила, що придбання автомобілів здійснювалося за кошти отримані виключно з реалізації попередніх автомобілів та офіційно задекларованих заощаджень сім’ї, без залучення кредитних чи позикових ресурсів.
97. Стосовно придбання та відчуження транспортного засобу марки ««Ford Focus» 2011 року випуску кандидат зазначила, що автомобіль придбано за межами України. Сума 93 293 грн – вартість реально сплачених коштів за цей автомобіль, станом на 19 липня 2018 року. Після доставки автомобіля на територію України, здійснювався його частковий ремонт, зокрема ремонт двигуна та косметичний ремонт кузовних деталей. Відтак, фактична вартість після відновлювального ремонту була вищою за його початкову вартість. На підтвердження витрат на придбання автомобіля кандидат долучила митну декларацію, оскільки за сплином часу (події відбувались 8 років тому) документи щодо понесених витрат на ремонт автомобіля не збереглись.
98. Придбання та відчуження транспортного засобу марки «Nissan Leaf» 2018 року випуску кандидат пояснила так.
    1. По-перше, автомобіль марки «Nissan Leaf» 2018 року випуску було придбано 09 вересня 2021 року на платформі продажу автомобілів у США з фінальною виграшною ставкою 7 800 доларів США. Разом із додатковими комісіями організатора аукціону загальна сума платежів становила 8 804 дол. США (371 880 грн). У травні 2022 року автомобіль доставлено до України та близько 5 місяців здійснювався відновлювальний ремонт. 21 вересня 2022 року автомобіль марки «Nissan Leaf» зареєстровано на праві власності за її чоловіком.
    2. Зважаючи на те, що автомобіль був придбаний за кордоном до повномасштабного вторгнення, необхідність у електричному автомобілі під час війни та наближення зими втратила актуальність, у зв’язку з чим було прийнято рішення про його продаж. Вартість продажу автомобіля фактично відповідала сукупним витратам на його придбання, доставку та повне відновлення.
    3. По-друге, кандидат звернула увагу стосовно неточностей, викладених у рішенні ГРД щодо вартості відчуження автомобіля «Nissan Leaf». Так, кандидат зазначила, що ГРД наводить середній курс за 2022 рік – 32,34 грн за 1 дол. США. Водночас на момент відчуження транспортного засобу її чоловіком (грудень 2022 року) ринковий курс становив 42,24 грн за 1 дол. США, отже, фактична сума від продажу в еквіваленті становила 17 992 дол. США, а не 23 500 дол. США, як помилково зазначено в рішенні, що, на думку кандидата, призвело до штучного завищення вартості відчуження автомобіля на 5 508 дол. США.
    4. Стосовно придбання та відчуження транспортного засобу марки «ВМW 535і» кандидат пояснила, що автомобіль було придбано 11 травня 2022 року на платформі продажу автомобілів у США у пошкодженому стані. Кінцева вартість автомобіля становила 3 500 доларів США, що в еквіваленті на момент сплати – 102 820 грн. Після прибуття автомобіля та проведення відновлювальних робіт 11 квітня 2023 року вказаний транспортний засіб було зареєстровано на праві власності за її чоловіком та 07 жовтня 2023 року відчужено за 1 234 290 грн.
    5. Кандидат також зазначила, що жоден автомобіль не був предметом розкоші (ні за вартістю, ні за роком випуску, ні за об’ємом двигуна) та не коштував більше, ніж сукупний річний дохід сім’ї. Різниця в ціні між купівлею та продажем транспортних засобів є виключно компенсацією понесених витрат на відновлення стану автомобілів, їхню доукомплектацію та логістику.
    6. Кандидат надала детальну інформацію щодо вартості автомобілів, митних платежів, витрат на транспортування, придбання запасних частин та проведення ремонту, зазначивши, що автомобілі було придбано на аукціоні в пошкодженому стані, що зумовило необхідність додаткових витрат.
    7. Усі правочини здійснювалися з повною сплатою належних податків та зборів, джерела походження коштів є повністю прозорими, що також  доводиться позицією ГРД, яка у своєму рішенні неодноразово констатує, що вказані дії не є порушенням.
99. Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення, визнаючи їх достатньо обґрунтованими та підтвердженими відповідними документами, долученими до досьє кандидата.
100. Кандидат 08 грудня 2020 року набула у власність автомобіль марки «ВМW Х3» 2015 року випуску, вартістю 575 000 грн, що перевищує поріг декларування (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) на дату набуття. Водночас у реєстрі Декларацій за 2020 рік відсутнє відповідне повідомлення Марків Ю.С. про суттєві зміни майнового стану.
101. Стосовно вказаного пункту ГРД кандидат зазначила, що рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 положення частин другої та третьої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» було визнано неконституційними. На виконання цього рішення Національне агентство з питань запобігання корупції офіційно припинило прийняття повідомлень про суттєві зміни у майновому стані та технічно відключило відповідну можливість в особистому кабінеті реєстру Декларацій.
102. Обов’язок подання повідомлень відновлено 30 грудня 2020 року після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» від 15 грудня 2020 року № 1079-IX.
103. Отже, на момент придбання нею автомобіля марки «ВМW Х3» (18 грудня 2020 року) відповідна норма закону не діяла, що свідчить про відсутність порушення вимог фінансового контролю у цій частині з огляду на об’єктивну неможливість подання такого повідомлення в зазначений період.
104. Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення та відхиляє в цій частині доводи ГРД.
105. У рішенні ГРД наводить 7 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП): №№ 465/7063/16-п; 465/1024/17; 465/904/17; 465/13/17; 465/3/29; 465/1151/20; 465/1155/20), у яких провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням на момент їх розгляду строків, визначних статтею 38 КУпАП (закінчення строків накладення адміністративного стягнення), та три справи №№ 466/10141/16-п; 465/6916/19; 465/1729/20 у яких суддя звільнила 3 водіїв від адміністративної відповідальності та передала матеріали на розгляд трудовому колективу для застосування до водіїв заходів громадського впливу.
     1. Кандидат у письмових поясненнях стосовно викладених у цьому пункті рішення ГРД обставин зазначила, що ключовим фактором став тогочасний законодавчо встановлений тримісячний строк притягнення осіб до адміністративної відповідальності, який був надто коротким для своєчасного розгляду та судове навантаження. Ситуацію ускладнював дефіцит фінансування поштових витрат, що підтверджується листом Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області від 01 серпня 2024 року № 02-1582/24.
     2. Розгляд справ № 465/3/20, № 465/1151/20, № 465/1155/20 та їх закриття за ст. 38 КУпАП відбувся у 2020 році, саме в період, коли судовий розгляд був ускладнений запровадженими в Україні карантинними заходами. Не менш важливою була і тогочасна практика Львівського апеляційного суду 2015–2020 років.
     3. Отже, порушення строків розгляду справ було спричинено сукупністю об’єктивних обставин, зокрема встановлений КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності, відсутність належного фінансування відправлення поштової кореспонденції, введення карантинних обмежень, процесуальна поведінка учасників судових проваджень, а також практика розгляду таких справ апеляційним судом, який розцінював будь-яке обмеження права особи на участь у засіданні як безумовну підставу для скасування постанови.
     4. Стосовно звільнення осіб від відповідальності за статтею 130 КУпАП шляхом передачі матеріалів на розгляд трудового колективу кандидат пояснила, що, ухвалюючи рішення у справах № 466/10141/16-п, № 465/6916/19, № 465/1729/20, нею було надано оцінку як особі правопорушника, так і характеру вчиненого правопорушення.
     5. Зокрема, в зазначених справах було ретельно досліджено клопотання трудових колективів та громадської організації, перевірено факт наявності трудових відносин та членства в організації, досліджено особи правопорушників, які раніше до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягались, досліджено вмотивованість підстав для передачі на поруки, їх поведінку під час складання адміністративних матеріалів, а також, що вчинене особою адміністративне правопорушення не потягло за собою будь-яких тяжких наслідків для інших осіб (вчинення дорожньо-транспортної пригоди під час керування особою транспортним засобом у стані сп’яніння, заподіяння будь-якої шкоди тощо).
     6. Крім того, жоден з трьох порушників, яких було передано на поруки трудовим колективам, не вчинив повторно адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП.
106. Комісія констатує, що ухвалення судових рішень про закриття проваджень зумовлено насамперед короткими строками розгляду справ дослідженої категорії, дотриматися яких з урахуванням навантаження на суддю та необхідності вчинення процесуальних дій для забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності, та належного розгляду справи виявилось об’єктивно складно.
107. Комісія зауважує, що частиною другою статті 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті.
108. Функціональні недоліки механізму своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного розгляду та вирішення справ про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, неможливість вирішення питання про притягнення до відповідальності вказаних осіб із причин спливу строку накладення адміністративного стягнення набули певного резонансу в суспільстві та викликали занепокоєння як у громадськості, так і в законодавця. Однак було б необґрунтовано ототожнювати ці недоліки виключно з діяльністю суду при розгляді адміністративних справ, адже усунення їх причин потребувало внесення змін до КУпАП. З цією метою Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16 лютого 2021 року № 1231-IX внесено зміни до КУпАП у частині, що стосується строків накладення адміністративних стягнень за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, та визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
109. Зіставивши встановлені фактичні обставини з вимогами процесуального закону, що регулює процес здійснення судочинства у справах про адміністративні правопорушення, проаналізувавши поведінку судді при підготовці справ цієї категорії до розгляду, системність, кількість та питому вагу випадків, коли справи були закриті у зв’язку із закінченням строків, навантаження судді, урахувавши ставлення судді до суті та характеру своїх дій, Комісія констатує відсутність підстав вважати, що суддя Марків Ю.С. при розгляді таких справ допустила судову тяганину та свавільне зволікання з їх розглядом.
110. Стосовно випадків звільнення порушників від адміністративної відповідальності у зв’язку із переданням матеріалів на розгляд трудового колективу, Комісія констатує таке.
111. Можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності з переданням матеріалів на розгляд трудового колективу була передбачена статтею 21 КУпАП (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень). Водночас КУпАП закріплено положення, що передача матеріалів (справ) на розгляд трудового колективу можлива «якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу». Таким чином, у кожному конкретному випадку суд самостійно визначав можливість прийняття відповідних рішень, ураховуючи всі обставини, що підлягали з’ясуванню під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
112. Комісія підкреслює, що зазначені в рішенні ГРД судові рішення містять докладний опис обставин справи, кожна з яких характеризувалася своїми особливостями, а також сприймає пояснення Марків Ю.С., що ухвалення таких рішень здійснювалося за внутрішнім переконанням судді, яке ґрунтувалося на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись вимогами закону.
113. Крім того, у цих випадках ГРД фактично не погоджується з мотивами та підходами у правозастосуванні, яких дотримувався суддя під час здійснення правосуддя. Стосовно цього правильним є підхід, відповідно до якого за загальним правилом оцінка законності судового рішення, перевірка тотожності обставин справи та правових висновків, зроблених за результатами розгляду відповідних справ, не належить до компетенції ні ГРД, ні Комісії.
114. Надаючи оцінку обставинам, вкладеним у пункті 8 рішення ГРД, Комісія вважає, що пояснення судді та наведені під час співбесіди аргументи є об’єктивно підтвердженими, прийнятними та достатніми для спростування можливого сумніву в невідповідності судді критерію доброчесності. 
115. Водночас Комісія вважає за необхідне зазначити таке.
116. Комісією та ГРД під час кваліфікаційного оцінювання було встановлено обставини, що свідчать про недекларування кандидатом свого фактичного місця проживання в місті Миколаєві в Деклараціях за 2012, 2013, 2014 роки, попри те, що з вересня 2012 року до березня 2014 року Марків Ю.С. обіймала посаду судді Центрального районного суду міста Миколаєва.
117. У зазначених деклараціях кандидат не відобразила жодного права власності чи користування житлом у місті Миколаєві. Натомість вона задекларувала право власності на квартиру в місті Львові (1/3 частина). Відстань між Львовом та Миколаєвом (приблизно 800 км, орієнтовно 10 – 11 годин їзди), постійне здійснення правосуддя в місті Миколаєві об’єктивно передбачають фактичне проживання в цьому місті або наявність там місця перебування.
118. Марків Ю.С. у письмових поясненнях та під час співбесіди пояснила, що житло, яке нею використовувалось для проживання в місті Миколаєві, а саме квартира АДРЕСА_2, було відображено в поданих Деклараціях за 2012 та 2013 роки в розділі І «Загальні відомості», у графі «місце проживання». Окрім того, в Декларації за 2013 рік у цій же графі нею зазначено адресу місця проживання в місті Миколаєві, з уточненням «на кінець звітного періоду».
119. Кандидат відзначала, що у 2012–2013 роках не було жодних роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо того, як правильно декларувати такі об’єкти нерухомості. Перші роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» з’явились лише в 2016 році, а саме 11 серпня 2016 року, тому вважає, що нею в Деклараціях за 2012 – 2013 роки відображено місце проживання в місті Миколаєві на час здійснення правосуддя шляхом зазначення такого в розділі І «Загальні відомості» у графі «місце проживання».
120. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на дату подання Декларацій) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
121. Відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю від 11 серпня 2016 року № 3 (у редакції чинній станом на дату подання Декларацій) більшість об’єктів декларування (а саме: нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, нематеріальні активи, грошові активи, фінансові зобов’язання, членство в громадських об’єднаннях або входження до їхніх органів) декларується відповідно до їх наявності станом на останній день звітного періоду. Наприклад, при поданні щорічної Декларації, якщо зазначені об’єкти станом на 31 грудня попереднього року не перебувають у володінні, користуванні або власності (для різних об’єктів передбачено різні права – див. відповідні розділи декларації) суб’єкта декларування або членів його сім’ї, то вони не повинні відображатися в Декларації, навіть якщо вони перебували на такому праві упродовж певного часу у звітному періоді.
122. Водночас у Деклараціях за 2012–2013 роки кандидат не зазначила права користування об’єктами нерухомості за місцем фактичного проживання.
123. Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.
124. Показник сумлінності за критерієм доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей. Належне та ретельне заповнення декларацій є проявом відповідальності й поваги до закону, який суддя повинен демонструвати у своїй професійній діяльності.
125. Комісія враховує надані кандидатом пояснення, які підтверджують відсутність умислу та свідчать про готовність у подальшому дотримуватися вимог декларування. Однак такі пояснення не усувають факту системності помилок, що впливає на оцінку сумлінності.
126. Оцінюючи виявлені неточності в сукупності, Комісія виходить з того, що кожне з порушень саме собою не свідчить про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики судді / кандидата, визначеним у пункті 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання та Єдиних показниках для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених Вищою радою правосуддя. Водночас сама їх наявність не є нейтральною для оцінювання, а тому вони мають бути враховані Комісією в порядку, передбаченому пунктом 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання. Хоча вказані порушення не свідчать про умисне приховування інформації, однак повторюваність таких помилок у різних видах декларацій свідчить про недостатню уважність та старанність кандидата при виконанні вимог фінансового контролю, а тому вони мають бути враховані Комісією в порядку, передбаченому пунктом 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
127. З огляду на викладене Комісія під час закритого обговорення одноголосно вирішила, що виявлені порушення мають несуттєвий, але повторюваний характер, та свідчать про певний дефіцит старанності у виконанні обов’язків суб’єкта декларування, та вирішила зменшити оцінку на 15 балів за показником «сумлінність» за критеріями доброчесності та професійної етики.
128. Крім того, Комісією під час співбесіди з метою встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
129. Зокрема, у матеріалах суддівського досьє кандидата на посаду судді Марків Ю.С. міститься інформація щодо несвоєчасного надсилання судових рішень до ЄДРСР. За період з 2020 року до 2025 року суддею з порушенням строків (середня тривалість становить 5 днів) внесено до ЄДРСР 1 852 судові рішення.
130. Водночас наявні рішення, які надіслані суддею до ЄДРСР із суттєвими порушеннями строків, зокрема:
     1. Ухвалу у справі № 465/7405/17 від 10 лютого 2020 року внесено до ЄДРСР 18 червня 2020 року (114 днів).
     2. Ухвалу у справі № 465/2478/15-ц від 10 лютого 2020 року внесено до ЄДРСР 20 липня 2020 року (153 дні).
     3. Ухвалу у справі № 465/1371/20 від 09 липня 2020 року внесено до ЄДРСР 19 жовтня 2020 року (99 днів).
     4. Рішення у справі № 465/1559/20 від 05 травня 2020 року внесено до ЄДРСР 10 листопада 2020 року (176 днів).
     5. Ухвалу у справі № 465/4347/16 від 26 травня 2020 року внесено до ЄДРСР 21 грудня 2020 року (202 дні).
     6. Ухвалу у справі № 465/3087/21 від 15 вересня 2021 року внесено до ЄДРСР 06 грудня 2021 року (76 днів).
     7. Судовий наказ у справі № 465/4935/21 від 02 травня 2022 року внесено 21 жовтня 2022 року (171 день).
131. Під час співбесіди Марків Ю.С. пояснила, що на своєчасність внесення електронних копій судових рішень до ЄДРСР впливало, зокрема велике судове навантаження.
132. Відповідно до статті 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року та статті 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХХ з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року (у редакції, чинній на момент існування обставин, що досліджуються), суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
133. Аналогічна за змістом норма міститься в Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХХ з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року. 
134. У Коментарі до статті 7 цього кодексу зазначено, що старанність як складова сумлінності є моральною чеснотою судді, що охоплює раціональне використання робочого часу, самоконтроль і зосередженість на виконанні своїх суддівських обов’язків. Варто зазначити, що обов’язок судді старанно виконувати покладені на нього обов’язки регламентується відповідними процесуальними законами і полягає, зокрема, у дотриманні ним порядку і строків розгляду судових справ, виготовленні судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпеченні можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав тощо. Аналогічну позицію Ради суддів України відображено й у Коментарі до Кодексу суддівської етики 2024 року, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 березня 2026 року № 14.
135. У межах оцінювання Комісії належить з’ясувати, чи має суддя всі потрібні якості для зайняття посади судді. Комісія перевіряє не лише відповідність судді формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його особу, зокрема й те, наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи не викликає своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності, професійної етики та доброчесності.
136. Водночас, відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені в письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
137. Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.
138. Ураховуючи наведене Комісія відзначає, що вказані вимоги закону є складовими більш широкого права на справедливий суд в контексті захисту сторін «від таємного виконання правосуддя» без контролю суспільства. Подібний підхід відображений і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в його постанові у справі «Fazliyski v. Bulgaria». 
139. На переконання Комісії, своєчасне складання і оголошення повного тексту судового рішення, а також його опублікування є одним із засобів формування довіри до судової влади. Комісія зазначає, що ЄДРСР, його своєчасне наповнення судовими рішеннями – це важливе надбання національної правової системи. Недбале ставлення до наповнення ЄДРСР може суттєво негативно вплинути на авторитет суду загалом.
140. Комісія також  відзначає, що значна кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР несвоєчасно, може свідчити про наявність у кандидата певних труднощів в ефективній організації своєї роботи та недостатньо відповідальне ставлення до виконання обов’язку, покладеного на нього законодавством.
141. Показник «сумлінність» критерію доброчесності та професійної етики передбачає старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків, зокрема: ефективну організацію виконання своїх повноважень і дисциплінованість; вжиття достатніх заходів під час здійснення професійної діяльності щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів (пункт 19 Єдиних показників).
142. Виходячи із встановлених у процесі дослідження досьє і проведення співбесіди фактів, Комісія зменшує оцінку кандидата за показником «сумлінність» на 15 балів.
143. Комісією також встановлено обставину, що не може бути залишена поза увагою.
144. Так, матеріали досьє кандидата містять звернення судді Франківського районного суду міста Львова у відставці ОСОБА_4 про доцільність перевірки декларацій доброчесності кандидатів на посаду судді апеляційного суду – суддів Франківського районного суду міста Львова.
145. У своєму зверненні ОСОБА_4 покликається на те, що 12 вересня 2024 року Вища рада правосуддя (далі – ВРП) розглянула повідомлення суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за фактами втручання у їх суддівську діяльність під час здійснення правосуддя у Франківському районному суді міста Львова та ухвалила рішення від 12 вересня 2024 року № 2682/0/15-24 «Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням суддів Франківського районного суду міста Львова ОСОБА_4, Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_5».
146. Перевіривши викладені у зверненні ОСОБА_4 обставини, Комісія встановила таке.
147. Так, рішенням ВРП від 12 вересня 2024 року № 2682/0/15-24 вирішено, зокрема звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів у кримінальних провадженнях, унесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 грудня 2021 року, 07 липня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 376¹, частиною другою статті 376 Кримінального кодексу України, за фактами, викладеними в повідомленнях суддів Франківського районного суду міста Львова ОСОБА_4, Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_5.
148. Відповідно до викладених у рішенні обставин на зборах суддів Франківського районного суду міста Львова від 09 грудня 2021 року встановлено факт несанкціонованого втручання в роботу АСДС Франківського районного суду міста Львова 02, 03 та 06 грудня 2021 року. У ці дні ОСОБА_4 як суддю Франківського районного суду міста Львова та інших суддів виключено із системи для участі в розподілі з приміткою «відсутня спеціалізація» та включено суддю, яка згідно з табелем обліку робочого часу 02 грудня 2021 року не здійснювала повноважень судді та не могла бути включена до протоколу.
149. Крім того, зборами суддів Франківського районного суду міста Львова від 09 грудня 2021 року № 13 встановлено факт несанкціонованого втручання в роботу АСДС Франківського районного суду міста Львова. Аудиторською перевіркою встановлено обставини, які неможливо залишити поза увагою, зокрема зафіксовано 58 548 випадків внесення змін до довідника «спеціалізація суддів» у КП «Д-3» Франківського районного суду міста Львова без відповідних рішень зборів суддів упродовж 2019–2021 років, а також виявлено в базі даних КП «Д-3» Франківського районного суду міста Львова логін користувача без прив’язки до конкретного співробітника суду, проте з широкими операційними можливостями.
150. За результатами аудиторського дослідження актуальної електронної копії робочої бази даних автоматизованої системи документообігу Франківського районного суду міста Львова встановлено, що загалом із 02 грудня до 06 грудня 2021 року внесено 2 940 (дві тисячі дев’ятсот сорок) змін (встановлення / видалення) до довідника «Спеціалізація суддів» у КП «Д-3» Франківського районного суду міста Львова.
151. Результати аудиторського дослідження свідчать, що внесення змін (встановлення / видалення) до довідника «Спеціалізація суддів» у КП «Д-3» із 01 грудня до 14 грудня 2021 року відбувалося без відповідного рішення зборів суддів.
152. У зв’язку з допущенням таких дій суддям ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, Марків Ю.С., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з 02 грудня до 06 грудня 2021 року в базі даних КП «Д-3» суду встановлена позначка «відсутня спеціалізація», а саме із 16:38 02 грудня 2021 року до 15:38 06 грудня 2021 року цих суддів виключено з розподілу цивільних справ.
153. Отже, з огляду на зміст рішення ВРП кандидату було достеменно відомо про втручання в її діяльність.
154. На уточнювальне запитання члена Комісії щодо викладених у рішенні ВРП обставин кандидат повідомила, що не зверталась з відповідним повідомленням до ВРП, оскільки не вважала це втручанням у її діяльність.
155. Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
156. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, а вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
157. Згідно зі статтею 48 Закону суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
158. Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
159. Отже, обов’язок судді реагувати на факти втручання в його діяльність є не правом чи дискреційним вибором, а прямим професійним обов’язком, покладеним законом з метою забезпечення як особистої незалежності судді, так і інституційної незалежності судової влади загалом.
160. Повідомлення про втручання виконує не лише функцію індивідуального захисту судді, а й слугує механізмом реагування держави на загрози незалежності правосуддя та підтримання суспільної довіри до судової влади. Відсутність належної реакції на очевидні прояви незаконного втручання об’єктивно створює ризик толерування таких практик.
161. Хоча аудитом, проведеним у Франківському районному суді міста Львова,  було встановлено виключення з розподілу суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, Марків Ю.С., ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суддя Марків Ю.С. офіційно не виконала цієї вимоги.
162. Відповідно до статті шостої Кодексу суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.
163. Як установлено в пункті 1.6 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.
164. Відповідно до пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
165. Узагальнюючи свої рекомендації, КРЄС у пункті 50 Висновку № 3 (2002) зазначає: i) кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; ii) судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті; iii) вони повинні завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні; iv) вони повинні виконувати свої обов’язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; v) судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування усіх питань, що не стосуються суті справи; vi) вони повинні демонструвати увагу до всіх осіб, які беруть участь у судовому процесі або на яких такий процес впливає; vii) вони повинні виконувати свої обов’язки з повагою до рівноправного ставлення до сторін, уникаючи будь-якої упередженості та будь-якої дискримінації, підтримуючи баланс між сторонами та забезпечуючи чесний розгляд для кожної зі сторін; viii) вони повинні демонструвати обережність у своїх відносинах із засобами масової інформації, підтримувати свою незалежність та безсторонність, утримуючись від переслідування особистих інтересів у відносинах з пресою та уникаючи безпідставних коментарів щодо справ, які вони розглядають; ix) вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності; x) вони повинні мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов’язки ретельно з метою дотримання вимог щодо прийняття рішень у розумний строк; xi) вони повинні присвячувати більшу частину свого робочого часу здійсненню своїх судових функцій та інших пов’язаних з ними видів діяльності; xii) вони повинні утримуватися від будь-якої політичної діяльності, що може підірвати їхню незалежність та завдати шкоди їхньому іміджу безсторонності.
166. Саме порушення цих правил, на думку КРЄС, і викликатиме «у очах розумного спостерігача» сумнів у безсторонності судді.
167. Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Показників «незалежність» – це здатність судді (кандидата на посаду судді) виконувати свої повноваження (обов’язки) та ухвалювати рішення самостійно, без будь-якого незаконного впливу, спонукання, тиску, погрози або втручання, прямого чи опосередкованого, від будь-кого та з будь-яких причин, а також протидіяти незаконному втручанню. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику незалежності, якщо зокрема, але не виключно: відстоює та підтримує гарантії незалежності, не лише однозначно відхиляючи всі форми незаконного впливу, а й реагуючи у спосіб, передбачений Законом на випадки протиправного втручання в його діяльність;  виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку будь-яких осіб у такий спосіб, щоб це було очевидно для звичайної розсудливої людини.
168. Комісія наголошує, що суддя відповідає показнику «незалежність» лише тоді, коли він активно реагує у спосіб, передбачений законом, на будь-які випадки протиправного втручання в його діяльність.
169. Ігнорування ж факту несанкціонованого втручання в роботу АСДС та блокування розподілу справ щодо себе особисто та колег суду («мовчазна згода») в очах звичайного розсудливого спостерігача не може бути оцінено як нейтральне. Така бездіяльність може свідчити про недостатній рівень рефлексії щодо зовнішніх чинників та готовність миритися з протиправним втручанням у діяльність суду.
170. Ураховуючи вищевикладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «незалежність».
171. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

172. Таким чином, Комісією у складі колегії не встановлено обставин, які б свідчили про те, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Марків Юлія Степанівна набрала 713,80 бала.

2. Визнати Марків Юлію Степанівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                    Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                          Роман САБОДАШ