Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Поштаренко Оксани Вікторівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду – Оксани ПОШТАРЕНКО,

представника Громадської ради доброчесності – Оксани МИХАЛЕВИЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Поштаренко Оксани Вікторівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Поштаренко О.В. звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Поштаренко О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Поштаренко О.В. ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2003 році закінчила Національну академію внутрішніх справ України, отримала диплом спеціаліста (з відзнакою) за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію «юрист» (диплом серії МВ № 10012249 від 31 травня 2003 року).

У 2022 році в Державному податковому університеті захистила дисертацію відповідно до освітньо-наукової програми «Право» на тему: «Адміністративна відповідальність за вчинення насильства по відношенню до фізичної особи в Україні».

Поштаренко О.В. присвоєно ступінь доктора філософії (диплом доктора філософії серії Н22 № 000274 від 27 жовтня 2022 року).

Вченого звання не має.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону Поштаренко О.В. має стаж роботи на посаді судді більше п’яти років.

Указом Президента України від 28 грудня 2010 року № 1290/2010 Поштаренко О.В. вперше призначена на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська строком на п’ять років.

П’ятирічний строк повноважень судді у Поштаренко О.В. закінчився 28 грудня 2015 року.

Рішенням Комісії від 28 січня 2016 року № 7/зп-16 призначено проведення протягом лютого-березня 2016 року первинного кваліфікаційного оцінювання суддів, які подали заяви про обрання суддею безстроково, зокрема судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Поштаренко О.В.

За результатами первинного кваліфікаційного оцінювання рішенням Комісії від 30 березня 2016 року № 88/ко-16 суддю Самарського районного суду міста Дніпропетровська Поштаренко О.В. визнано такою, що підтвердила можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 18 квітня 2016 року № 84/бо-16 Поштаренко О.В. рекомендовано для обрання на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська безстроково.

Указом Президента України від 03 квітня 2017 року № 94/2017 Поштаренко О.В. призначено на посаду судді зазначеного суду безстроково.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення, в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Поштаренко О.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	41,8	342,80
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	133
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 342,80 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Поштаренко О.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Поштаренко О.В.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів з інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Поштаренко О.В. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Поштаренко О.В.

Рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 включено до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, зокрема, Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді. Встановлено строк подання кандидатами на посаду судді заяви про намір претендувати на посаду судді в суді, включеному до другої групи судів на першій стадії конкурсу.

У строки, визначені рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25, Поштаренко О.В. звернулась із заявою про намір претендувати на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Поштаренко О.В. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє кандидата.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 12 серпня 2025 року надійшли пояснення Поштаренко О.В., у яких надано інформацію, що, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 06 травня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 06 травня 2026 року про надання стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Поштаренко О.В. інформації.

Членом Комісії – доповідачем надіслано кандидату рішення ГРД (лист від 06 травня 2026 року № 32дпс-1273/23/3) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 07 травня 2026 року надійшли пояснення Поштаренко О.В. щодо обставин, викладених у рішенні ГРД.

Поштаренко О.В. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Поштаренко О.В. проведено 07 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси як: вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді на співбесіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахо-ваний відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	21	21	21	21,00	42,00
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	21	21	21	21,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. З урахуванням наданих кандидатом пояснень під час співбесіди та документів на їх підтвердження членами Комісії індивідуально оцінено Поштаренко О.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	11	11	10,67	41,34
	Ефективна взаємодія	10	10	10	10,00
	Стійкість мотивації	11	11	11	11,00
	Емоційна стійкість	9	10	10	9,67

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Поштаренко О.В. за цим критерієм, становить 41,34 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність та професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники доброчесності).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії надійшло рішення ГРД від 06 травня 2026 року, в якому викладено інформацію, що сама по собі не стала підставою для негативного висновку, але потребує пояснень кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Поштаренко О.В., зокрема:

1. Кандидат, перебуваючи на посаді судді, в порушення підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація), за 2015–2017 роки, у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» цих декларацій не зазначала об’єкти нерухомого майна, які належали їй та членам її сім’ї на праві власності або на праві користування.

Водночас згідно з відомостями, відображеними у майновій декларації за 2024 рік, у користуванні кандидата перебуває квартира в місті Дніпрі площею 88,4 кв.м, право власності на яку належить її матері (за офіційними даними таке право набуто з 09 грудня 2010 року).

Враховуючи, що кандидат фактично користувалася зазначеною квартирою у відповідні роки, відомості про неї підлягали відображенню у майнових деклараціях, оскільки відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції декларуванню підлягають не лише об’єкти нерухомості, що перебувають у власності суб’єкта декларування, але й об’єкти, якими він користується на праві оренди чи іншому праві користування, незалежно від форми правочину, на підставі якого воно виникло.

2. Кандидат у майнових деклараціях зазначає відомості про дітей, що повинні вказуватися до досягнення ними повноліття незалежно від факту їх спільного проживання із суб’єктом декларування протягом звітного періоду. Водночас у цих деклараціях відсутні відомості про об’єкти нерухомості, якими користуються її діти. Хоча майнова декларація за 2024 рік містить інформацію про об’єкти нерухомого майна, якими користується безпосередньо кандидат, однак не містить відомостей про об’єкти нерухомості у яких проживають її діти.

3. За даними майнової декларації за 2021 рік кандидат 30 жовтня 2021 року придбала транспортний засіб марка «LAND ROVER», модель RANGE ROVER 2012 року випуску, вартість якого на дату набуття права власності становила 525 000 грн, що за офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) станом на дату придбання еквівалентно приблизно 19 940 доларам США.

Водночас аналіз відкритих джерел, зокрема електронних майданчиків з продажу вживаних транспортних засобів, свідчить, що у 2021 році середня ринкова вартість таких автомобілів становила приблизно 32 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату придбання еквівалентно 842 000 грн.

Таким чином, задекларована кандидатом вартість придбаного транспортного засобу є істотно нижчою за середню ринкову вартість аналогічних автомобілів відповідної моделі та року випуску, що реалізовувалися на вторинному ринку в той самий період.

4. Кандидат ухвалювала судові рішення під час проходження навчання суддів у Національній школі суддів України.

Так, у період із 11 до 22 квітня 2011 року кандидат проходила навчання за програмою для суддів місцевих загальних судів, яких призначено вперше (місце проведення заходу – місто Дніпро, 96 академічних годин). Водночас 17 квітня 2011 року нею постановлено ухвалу у справі № 2-а-2218/11.

Поштаренко О.В. 19–20 вересня 2011 року перебувала на семінарі (місце проведення заходу – місто Дніпро, 16 академічних годин). Утім у ці дні нею було постановлено дві ухвали від 19 вересня 2011 року у справах № 2-1897/11 та № 2- о- 540/11, одну ухвалу від 20 вересня 2011 року у справі № 2-а-3499/11.

Кандидат 24 лютого 2012 року проходила навчання у місті Дніпрі (8 академічних годин). Проте у цей же день нею постановлено ухвали у справах № 2- 436/104/12, № 2- 1953/11, № 2-1953/11, № 4-с-16/11.

Кандидат перебувала на семінарі 27 квітня 2012 року (місце проведення заходу – місто Дніпро, 8 академічних годин). Водночас у цей же день нею постановлено ухвалу у справі № 436/3261/12 та видано судовий наказ у справі № 436/3261/12.

Поштаренко О.В. перебувала на семінарі 22 червня 2012 року (місце проведення заходу – місто Дніпро, 8 академічних годин). Водночас у цей же день нею було постановлено ухвали у справах № 436/4798/12 та № 436/4801/12, а також видано судові накази у справах № 436/4798/12 та № 436/4801/12.

Кандидат перебувала на семінарі 28 вересня 2012 року (місце проведення заходу – місто Дніпро, 8 академічних годин). Проте у цей день нею ухвалено 48 судових рішень.

У період із 15 до 26 жовтня 2012 року кандидат проходила підготовку суддів (місце проведення заходу – місто Дніпро, 96 академічних годин). Тоді ж нею постановлено ухвалу від 19 жовтня 2012 року у справі № 436/7315/12, ухвалу від 22 жовтня 2012 року у справі № 436/4489/12, ухвалу від 23 жовтня 2012 року у справі № 436/8547/12, ухвалу від 25 жовтня 2012 року у справі № 436/7828/12.

Кандидат перебувала на семінарі 24 квітня 2014 року (місце проведення заходу – місто Дніпро, 8 академічних годин). Проте у цей день нею ухвалено 41 судове рішення.

Під час навчання, яке проводилось 04 вересня 2013 року (місце проведення заходу – місто Дніпро, 8 академічних годин), Поштаренко О.В. постановлено ухвали у справах № 206/6132/13-ц, № 206/6150/13-ц, № 206/6162/13-ц та рішення у справі № 206/3474/13-ц;

Кандидат перебувала 05 грудня 2013 року на семінарі (місце проведення заходу – місто Дніпро, 8 академічних годин). Водночас у цей день нею постановлено ухвали у справах № 206/6939/13-ц, № 206/7038/13-ц, № 206/7805/13-ц, рішення у справах № 206/6752/13-ц, № 206/7055/13-ц, № 206/8058/13-ц та заочне рішення у справі № 206/7130/13-ц.

У період з 12 до 16 листопада 2018 року кандидат проходила підготовку для суддів місцевих загальних судів (місце проведення заходу – місто Дніпро, 40 академічних годин) під час якої нею було ухвалено 26 судових рішень.

5. Кандидат у 2022 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії на тему «Адміністративна відповідальність за вчинення насильства по відношенню до фізичної особи в Україні: теоретичні та правові аспекти».

Під час дослідження змісту цієї наукової роботи виявлено прояви академічної недоброчесності кандидата у вигляді плагіату, зокрема на сторінках 58, 61, 71, 73, 95–96, 113, 121, 131, 146, 148, 164–165, 173, а також у висновках до розділу 3 наукової роботи (сторінка 179), оскільки на цих сторінках процитовано уривки текстів робіт інших авторів без посилання на статті (наукові роботи) (їх зміст та випадки текстових збігів у науковій роботі кандидата наведено у порівняльній таблиці рішення ГРД).

6. У майнових деклараціях за 2012–2021 роки кандидат декларувала автомобіль «Тoyota Сamry» 2004 року випуску, який належав її чоловіку, без зазначення його вартості.

На спростування обставин, викладених у рішенні ГРД, Поштаренко О.В. надала письмові пояснення та копії документів, які підтримала під час співбесіди, зазначивши таке.

1. До 2013 року Поштаренко О.В. була власницею квартири, розташованої у місті Дніпропетровську (нині – місто Дніпро), загальною площею 88,4 кв.м. Надалі вказану квартиру було відчужено на підставі договору дарування, тому в 2014–2017 роках вона цю квартиру не декларувала, оскільки не була її власником. Водночас у майнових деклараціях за цей період зазначено інформацію про те, що вказаний об’єкт нерухомого майна є місцем реєстрації та фактичного проживання її та членів її сім’ї.

Поштаренко О.В. також зауважила, що момент подання вказаних майнових декларацій не було чітких офіційних роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) щодо необхідності окремого зазначення (декларування) права користування об’єктами нерухомого майна. З огляду на це вважала, що окремо зазначати право користування цим об’єктом нерухомості у майновій декларації непотрібно.

Після того як їй стало відомо про необхідність такого декларування, відповідна інформація нею відображена у всіх наступних деклараціях, чим зазначену неточність було усунуто. Одночасно визнала, що не в повній мірі дотрималася вимог антикорупційного законодавства щодо окремого зазначення (декларування) права користування об’єктами нерухомості.

2. Невідображення у поданих нею майнових деклараціях відомостей про об’єкти нерухомого майна, якими користувалися її діти, пов’язано з тим, що в силу приписів частини четвертої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання малолітньої дитини є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Оскільки на той час не було офіційних роз’яснень НАЗК з цього питання, тому зазначаючи у деклараціях інформацію про своє місце реєстрації та фактичного проживання, вона вважала, що місце проживання її дітей є тотожним її місцю проживання, що презюмується законом.

Після того як їй стало відомо про необхідність відображення у майновій декларації права користування об’єктом нерухомості, відповідна інформація була нею зазначена в наступних деклараціях. Відсутність інформації у відповідному розділі декларації про житло, яким користувалися її діти, було наслідком її добросовісного розуміння вимог законодавства на той час, а не наміром приховати будь-які відомості. Кандидат наголосила на тому, що при поданні майнових декларацій вона діяла добросовісно та виходила з наявної у неї інформації щодо майна та прав користування ним. Будь-якого наміру приховати інформацію про майно або подати недостовірні відомості у декларації вона не мала.

3. У жовтні 2021 року нею придбано автомобіль «Land Rover», модель «Range Rover» 2012 року випуску, на підставі договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2021 року № 1242/2021/2886967. За умовами цього договору вартість транспортного засобу становила 525 000 грн, що повністю відповідає сумі, яку зазначено у майновій декларації за 2021 рік.

Зазначена вартість є фактичною ціною придбання, визначеною за взаємною згодою сторін договору, оскільки автомобіль перебував в експлуатації близько 10 років, мав пробіг понад 250 000 км та потребував технічного обслуговування і ремонту, продавець мав необхідність швидкої його реалізації, а інших покупців не було. Указані обставини об’єктивно вплинули на ринкову вартість транспортного засобу. На підтвердження зазначеного Поштаренко О.В. надано копію договору купівлі-продажу та копію нотаріально посвідченої заяви продавця, в якій викладено обставини продажу вказаного транспортного засобу.

4. Стосовно прийняття судових рішень у періоди перебування на навчанні у Національній школі суддів України Поштаренко О.В. пояснила таке.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) міститься ухвала про відкриття провадження від 17 квітня 2011 рок у справі № 2-а-2218/11. Вказана дата є технічною помилкою, оскільки, як вбачається з відомостей програми КП «Д-3» та обліково-статистичної картки адміністративної справи, вхідною датою документа є 16 травня 2011 року, тобто заява надійшла до суду через місяць після дати, зазначеної в ухвалі. Крім того, датою підписання та направлення документа до ЄДРСР відповідно до відомостей програми КП «Д-3» є 18 липня 2011 року, зареєстровано відправлений до ЄДРСР процесуальний документ (ухвалу) 22 липня 2011 року.

Стосовно судових рішень, постановлених у період з 19 до 20 вересня 2011 року Поштаренко О.В. пояснила, що в ЄДРСР розміщено три ухвали про відкриття провадження у справі № 2-189/11 з датою – 19 вересня 2011 року. Однак відповідно до відомостей програми КП «Д-3» датою їх підписання та направлення до ЄДРСР є 20 жовтня 2011 року о 19:23, зареєстровано ці документи в ЄДРСР 08 листопада 2011 року. У справі № 2-о-540/11 ухвала про відкриття провадження, датована 19 вересня 2011 року. Відповідно до відомостей автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» вказану ухвалу підписано та направлено до ЄДРСР 01 листопада 2011 року об 11:23, реєстрація цієї ухвали в ЄДРСР відбулася 25 листопада 2011 року. У справі № 2-а-3499/11 ухвала, датована 20 вересня 2011 року, є технічною помилкою, оскільки відповідно до відомостей програми КП «Д-3» та обліково-статистичної картки справи, вхідною датою документа є 21 вересня 2011 року.

Водночас Поштаренко О.В. наголосила, що строки розгляду зазначених справ є скороченими, тому потребують невідкладного вирішення. Ураховуючи такі обставини та необхідність проходження у цей період навчання у Національній школі суддів України (місце проведення – місто Дніпро), яке орієнтовно розпочиналося о 10:00, а робочий час у Самарському районному суді міста Дніпра з 08:00, вона, з метою дотримання процесуальних строків розгляду справ та належного виконання службових обов’язків, відповідні судові рішення ухвалювала до початку або після завершення семінарських занять. Їх підписання здійснювалося в інші робочі дні, що було обумовлено організаційними особливостями поєднання здійснення правосуддя та проходження навчання.

Аналогічні обставини та пояснення Поштаренко О.В. надала щодо дат та періодів проходження навчання, зокрема: 24 лютого 2012 року, 27 квітня 2012 року, 22 червня 2012 року, 28 вересня 2012 року, 15–26 жовтня 2012 року, 04 вересня 2013 року, 05 грудня 2013 року, 24 квітня 2014 року, 12–16 листопада 2018 року.

У ці періоди нею ухвалювалися судові рішення з урахуванням необхідності дотримання скорочених процесуальних строків, а їх підписання та направлення до ЄДРСР здійснювалося в інші дні, що підтверджується відомостями автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3». Водночас частина документів містить технічні помилки щодо дати їх постановлення, що підтверджується даними автоматизованої системи документообігу суду та обліково-статистичними картками справ.

У період з 01 до 29 жовтня 2015 року навчання проходило у формі дистанційного курсу без відриву від роботи. Така форма навчання передбачала самостійне опрацювання матеріалів у позаробочий час, що надавало судді можливість перебувати на робочому місці та здійснювати правосуддя у звичайному режимі.

Під час проходження навчання у період з 12 до 16 листопада 2018 року суддю Поштаренко О.В. на підставі наказу голови Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року було відкликано у зв’язку зі службовою необхідністю на один календарний день, а саме, 12 листопада 2018 року, що об’єктивно зумовило можливість здійснення нею процесуальних повноважень у цей день.

Поштаренко О.В. також вказала, що одно- або дводенні навчальні заходи, які проводилися, зокрема, 19–20 вересня 2011 року, 24 лютого 2012 року, 27 квітня 2012 року, 22 червня 2012 року, 28 вересня 2012 року, 04 вересня 2013 року, 05 грудня 2013 року, 24 квітня 2014 року, проходили у межах населеного пункту де вона працює. До того ж такі навчання в Національній школі суддів України в зазначені періоди не тривали повний робочий день, що об’єктивно надавало можливість перебувати на робочому місці до початку та після завершення навчальних занять і виконувати службові обов’язки, ухвалювати відповідні процесуальні рішення.

Крім того, у зазначені дати накази про відрядження чи направлення на навчання не видавалися. За даними автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3», суддя перебувала на робочому місці та брала участь в автоматизованому розподілі справ.

5. Стосовно окремих проявів, на думку ГРД, академічної недоброчесності у вигляді академічного плагіату при написанні дисертаційної роботи Поштаренко О.В. пояснила, що у 2022 році нею написано та захищено дисертаційне дослідження відповідно до вимог чинного законодавства та процедур академічної атестації. За результатами розгляду дисертації спеціалізованою вченою радою їй присуджено науковий ступінь доктора філософії.

Поштаренко О.В. також вказала, що зазначені в рішенні ГРД фрагменти переважно стосуються або відтворення нормативних положень законодавства, або викладення загальновідомих наукових підходів, або переказу доктринальних позицій, чи окремих недоліків оформлення процитованих наукових творів. Утім, значна частина наведених ГРД фрагментів фактично містить посилання на відповідні джерела або ж стосується нормативно-правових актів, тексти яких не є об’єктами авторського права. Зауваження ГРД стосуються переважно окремих фрагментів викладення матеріалу та особливостей оформлення тексту дисертації. Про привласнення результатів чужого наукового дослідження, фальсифікацію наукових даних чи запозичення авторських концепцій без зазначення авторства у рішенні ГРД не йдеться.

У дисертаційній роботі Поштаренко О.В. використовувала наукові праці авторів, на які здійснювалися відповідні посилання. В окремих випадках після первинного зазначення джерела посилання могли технічно не дублюватися повторно, однак відповідні праці фактично використовувалися під час підготовки дисертації та були опрацьовані нею при формуванні наукових висновків і узагальнень.

Зазначене свідчить про відсутність наміру приховати авторство використаних джерел чи привласнити результати чужих наукових праць.

Також Поштаренко О.В. зазначила, що окремі недоліки оформлення цитування, які могли бути допущені під час підготовки роботи, не мали на меті введення в оману щодо авторства відповідних положень та не були спрямовані на привласнення чужих наукових результатів. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, що містить власні висновки, узагальнення та пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері адміністративної відповідальності за насильство щодо фізичної особи.

6. Стосовно недекларування вартості транспортного засобу «Toyota Camry» 2004 року випуску, належного на праві власності її чоловіку, Поштаренко О.В. пояснила, що вказаний автомобіль було придбано у 2008 році її колишнім чоловіком у місті Торонто (Канада). Зі слів її чоловіка, автомобіль не підлягав митному оформленню, тому документи, які б підтверджували вартість цього транспортного засобу, відсутні.

З огляду на те, що колишній чоловік відмовлявся надавати будь-яку інформацію та документи, що підтверджували б вартість цього транспортного засобу, нею було прийнято рішення не зазначати його вартості, щоб уникнути декларування недостовірної інформації.

На підтвердження таких пояснень Поштаренко О.В. надано документи, зокрема, копії договорів дарування та купівлі-продажу, наказ від 08 листопада 2018 року № 70- АГ, довідку Самарського районного суду міста Дніпра від 27 квітня 2026 року № 06-29/24, табеля графіків роботи суддів за відповідні періоди тощо.

Комісія вважає пояснення Поштаренко О.В. з питання 3, 4, 6 прийнятними, підтвердженими належними документами та констатує відсутність обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у відповідності кандидата показникам критеріїв доброчесності та професійної етики виходячи з такого.

Придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів (зокрема, транспортних засобів), саме по собі не вказує на недоброчесність судді, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність, чи невідповідність рівня життя судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року, справа № 990/139/24).

Проаналізувавши пояснення кандидата із вказаного питання, подані документи, Комісія констатує, що нею надано переконливі докази на обґрунтування дійсної вартості придбаного автомобіля «Land Rover».

Оцінивши вказані вище факти щодо ухвалення судових рішень під час навчання окремо один від одного та в сукупності, Комісія вважає, що вони не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, оскільки надані докази підтверджують перебування судді на робочому місці під час виконання професійних обов’язків (ухвалення процесуальних рішень).

Проаналізувавши інформацію, викладену у висновку ГРД, щодо порушення вимог академічної доброчесності, письмові та усні пояснення Поштаренко О.В., Комісія висновує таке.

У частині першій статті 42 Закону України «Про освіту» академічна доброчесність визначається як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Частина третя статті 42 цього Закону містить перелік вимог, спрямованих на забезпечення дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти, серед яких вимога про необхідність посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей. До порушень академічної доброчесності частина четверта вказаної статті відносить, серед іншого, «академічний плагіат» – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

У Рекомендаціях щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо) (лист МОН від 15 серпня 2018 року № 1/11-8681) наголошується, що будь-який текстовий фрагмент обсягом від речення і більше, відтворений в тексті наукової роботи без змін, з незначними змінами, або в перекладі з іншого джерела, обов’язково має супроводжуватися посиланням на це джерело; винятки допускаються лише для стандартних текстових кліше, які не мають авторства та / чи є загальновживаними.

Аналіз наведеної у висновку ГРД порівняльної таблиці із фрагментами дисертації Поштаренко О.В. та частинами інших текстів свідчить про таке.

Як правило, наведені фрагменти стосується цитування:

- норм Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- положень процесуального законодавства;

- інших нормативно-правових актів (зокрема, більшість текстових збігів стосуються викладу змісту Концепції реформування кримінальної юстиції України);

- загальновідомих правових конструкцій та визначень.

Навіть за відсутності оформлених посилань у випадках відтворення положень нормативно-правових актів у тексті наукової роботи зазначається назва цього акту чи конкретна стаття нормативно-правового акту, зміст яких у подальшому викладається, що не може оцінюватись як плагіат.

Також варто зазначити, що наведені фрагменти носять описовий характер, не є викладом результатів наукового дослідження.

Комісія сприймає пояснення кандидата, бере до уваги обсяг виявлених текстових збігів, їх зміст, характер використаних джерел, та висновує, що вказана в рішенні ГРД інформація щодо можливого плагіату в дисертаційному дослідженні Поштаренко О.В. не може вважатися такою, що впливає на оцінювання кандидата за критерієм доброчесності та професійної етики.

Однак оцінюючи пояснення кандидата з питань 1, 2 інформації, наданої ГРД, Комісія враховує таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на дату подання декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Отже, обов’язок декларування охоплює не лише об’єкти нерухомості, якими безпосередньо володіє суб’єкт декларування, але й об’єкти, якими володіють та/або користуються він та члени його сім’ї.

Комісія сприймає пояснення кандидата стосовно недекларування відомостей про житло у якому вона була зареєстрована та проживала разом з дітьми як правдиві, констатує відсутність в діях умислу, підтверджує відображення відповідних відомостей у наступних звітних періодах. Водночас Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.

Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «Сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Ураховуючи наведене, результати дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також результати голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	41,80	342,80
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	133,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128,00
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	21,00	42,00
	Безперервний розвиток	21,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,67	41,34
	Ефективна взаємодія	10,00
	Стійкість мотивації	11,00
	Емоційна стійкість	9,67
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	711,14

Таким чином, Поштаренко О.В. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Поштаренко Оксана Вікторівна набрала 711,14 бала.

2. Визнати Поштаренко Оксану Вікторівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                            Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                         Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                   Галина ШЕВЧУК