Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дараган Лілії Валеріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Згідно з частиною другою статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Дараган Л.В. звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Дараган Л.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Дараган Л.В., громадянка України, має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою на рівні вільного володіння.
Заборони для зайняття кандидатом посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Дараган Л.В. Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 призначено на посаду судді Михайлівського районного суду Запорізької області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 Дараган Л.В. переведено на посаду судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Рішенням Комісії від 15 липня 2019 року № 611/ко-19 суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Дараган Л.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній визнано суддю такою, що відповідає займаній посаді.
Указом Президента України від 08 листопада 2019 року № 829/2019 Дараган Л.В. призначено на посаду судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Рішенням Голови Верховного Суду від 29 квітня 2022 року № 42/0/149-22 Дараган Л.В. відряджено до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Станом на день подання заяви про допуск до участі в Конкурсі Дараган Л.В. мала стаж роботи на посаді судді понад 11 років.
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Дараган Л.В. (кримінальна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань (з кримінальної спеціалізації) апеляційного загального суду кандидат набрала 142 бали та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту кандидат набрала 46,3 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
За виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації апеляційного загального суду кандидат отримала 137 балів. Кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводилося, кандидату, який успішно склав інші тестування та виконав відповідне практичне завдання, додано 40 балів до загального результату іспиту.
Отже, загалом результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата становить 365,3 бала.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.
Дараган Л.В. надіслала до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.
Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.
Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Дараган Л.В. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Дараган Л.В.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Відповідно до отриманої з Національного агентства з питань запобігання корупції інформації за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої Дараган Л.В. за 2024 рік, фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Від інших уповноважених державних органів Комісією також не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Дараган Л.В. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Дараган Л.В., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Співбесіду з Дараган Л.В. проведено 23 квітня 2026 року, під час якої Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5.4 розділу 5 Положення передбачено, що при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Комісія звернулась до Дараган Л.В. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженим опитувальником).
Дараган Л.В. надіслала до Комісії інформацію (пояснення), яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Дараган Л.В., члени Комісії індивідуально оцінили критерій за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (19; 19; 18), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,67; безперервний розвиток (18,5; 19; 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,83; загальний бал за критерій – 37,5.
З урахуванням викладеного Комісія висновує, що кандидатом продемонстровано достатній рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Комісією детально досліджено письмові пояснення кандидата щодо її відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано також її усні пояснення щодо кожного показника.
Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонструвала достатній рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; ефективна взаємодія (9, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9; стійкість мотивації (9,5, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,17; емоційна стійкість (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 10; загальний бал за критерій – 37,5.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно з Законом України «Про запобігання корупції».
Згідно з пунктом 14 Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) таким показникам: незалежність; неупередженість; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; чесність; сумлінність; непідкупність; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики враховано таке.
ГРД, проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дараган Л.В., виявила дані, які не стали самостійною підставою для висновку про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такими, що характеризують кандидата та мають бути взяті до уваги під час кваліфікаційного оцінювання. 21 квітня 2026 року ГРД затвердила рішення про надання Комісії вказаної інформації про кандидата(далі – Рішення).
У Рішенні, зокрема, зазначено, що кандидат ухвалювала судові рішення під час проходження навчання. Відповідно до матеріалів суддівського досьє кандидат у період з 29 до 30 березня 2021 року проходила періодичне навчання судді (брала участь у тренінгу для тренерів) на тему: «Судовий розгляд кримінальних проваджень щодо протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом», тривалістю 16 академічних годин, проте в цей час ухвалила судові рішення у справах №№ 2-4756/11, 937/545/21, 937/1640/21, 937/1883/21, 937/106/21, 937/1906/21, 937/1859/21, 937/1944/21, 937/1945/21, 937/2640/21, 937/1966/20, 937/7567/20, 937/118/21. Кандидат у період з 05 до 08 квітня 2021 року проходила періодичне навчання суддів (брала участь у тренінгу) на тему: «Кіберзлочини та електронні докази», тривалістю 32 академічні години, проте в цей час ухвалила судові рішення у справах №№ 937/2856/21, 937/2221/21, 937/2794/21, 937/2716/21, 937/1882/21, 937/2220/21, 937/1741/20, 937/1584/ 21, 937/9003/20, 937/2254/21. Кандидат 12 квітня 2021 року проходила періодичне навчання суддів (брала участь у тренінгу для тренерів) на тему: «Особливості розгляду судами кримінальних проваджень про злочини проти безпеки виробництва», проте в цей час ухвалила судові рішення у справах №№ 932/1712/20, 937/2854/21.
ГРД також зазначила, що кандидат у декларації за 2018 рік вперше вказала житловий будинок загальною площею 53,70 м2, розташований у місті Мелітополі Запорізької області, право користування на який (зареєстроване місце проживання) набуто її чоловіком 09 вересня 2011 року. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (чинного на момент подання декларацій за 2012–2014 роки) суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього закону. Згідно з розділом ІІІ «Відомості про нерухоме майно» цієї форми декларації декларантом мали зазначатися відомості про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним. До такого майна входили земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні) будинки, гаражі та інше нерухоме майно. Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (чинного під час подання декларацій з 2015 року) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема, дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
Таким чином, на переконання ГРД, кандидат не відобразила інформації про цей житловий будинок у своїх деклараціях за 2012–2017 роки.
ГРД також виявила, що кандидат ухвалила рішення про закриття провадження в адміністративній справі № 175/2185/23 (постанова від 14 вересня 2023 року) стосовно директора Комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Суддя навела такі мотиви в постанові: «В протоколі про адміністративне правопорушення від 08 травня 2023 року зазначено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора КП «Міська ритуальна служба», будучи суб’єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», на порушення вимог абзацу 3 частини першої статті 23 цього Закону, 06 вересня 2021 року одержала для себе подарунок у вигляді смартфона «iPhone 12 Pro max» від працівників КП «Міська ритуальна служба», які перебувають у неї в підпорядкуванні, чим вчинила правопорушення, пов’язане з корупцією. Під час розгляду адміністративного матеріалу ОСОБА_1 свою провину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнала та факт його вчинення заперечувала. Як вбачається з адміністративного матеріалу, вказане в протоколі про адміністративне правопорушення діяння було вчинено 06 вересня 2021 року, на час його виявлення воно не було триваючими. Однак, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 був складений лише 08 травня 2023 року. Цей адміністративний матеріал надійшов до суду 09 травня 2023 року і надалі був призначений до судового розгляду на 24 травня, 21 червня, 01 серпня, 11 серпня та 14 вересня 2023 року. Таким чином, суд був позбавлений можливості своєчасно розглянути справу та встановити всі обставини, наведені у статті 280 КУпАП, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП».
Як стверджує ГРД, вказані вище обставини привернули значну увагу громадськості та представників засобів масової інформації, що викликає обґрунтовані сумніви у професійній компетентності та доброчесності кандидата.
ГРД також встановила, що на особистій сторінці кандидата в соціальній мережі «Facebook» розміщено низку публікацій стосовно її домашніх улюбленців – собак породи «Bichon Frise». Серед іншого, наявні публікації, у яких зазначається про пошук для цуценят нових власників. Як зауважує ГРД, з аналізу вказаних публікацій неможливо встановити умови, на яких цуценята передавалися новим власникам. За таких обставин у стороннього спостерігача може виникнути думка щодо можливого здійснення такої передачі на комерційній основі. На сьогодні на загальнодоступних платформах з продажу цуценята породи «Bichon Frise» продаються за середньою ціною 20 000,00 грн. Своєю чергою кандидат у своїх майнових деклараціях не задекларувала жодних доходів, отриманих нею або членами її сім’ї від продажу цуценят.
Наостанок ГРД зазначає, що відповідно до інформації, розміщеної на сайті інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України», батько кандидата був зареєстрований як офіційний спостерігач від нині забороненої в Україні політичної партії «Опозиційний блок – партія миру та розвитку» під час чергових виборів Президента України у 2019 році (територіальний виборчий округ № 80). На переконання ГРД, ця обставина може викликати потенційний сумнів у стороннього спостерігача щодо можливої співпраці чи іншої взаємодії батька кандидата з представниками нині забороненої політичної партії в Україні.
Кандидат надала пояснення стосовно тверджень ГРД про ухвалення судових рішень під час перебування на навчанні. Підтвердила, що вказані в Рішенні періоди брала участь у навчанні, однак зауважила, що вони відбувались в онлайн форматі. Онлайн-заходи розпочиналися приблизно о 09:30 – 10:00 і тривали до – 16:30 – 17:00. Зазначила, що вона фактично перебувала на своєму робочому місці, оскільки робочий день у Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області розпочинався о 08:30 і закінчувався о 17:30. Всі судові рішення (більшість – це одноособові ухвали про відкриття провадження у справі, про прийняття до провадження, про залишення позовної заяви без руху), які були нею ухвалені у зазначені дати, були винесені в робочий час до початку онлайн-заходу та після його закінчення.
Комісія проаналізувала наведені вище обставини та дослідила наявні в матеріалах досьє кандидата документи. Дійсно, згідно з листом Національної школи суддів України від 26 березня 2026 року № 08-05/869 та додатками до нього тренінг для суддів 29–30 березня 2021 року відбувся в режимі онлайн-трансляції, навчальний курс для суддів 05–08 квітня 2021 року відбувся в онлайн-режимі через платформу «Zoom». Інформації щодо формату участі, у якому проходив тренінг для суддів 12 квітня 2021 року, кандидат не надала.
Водночас, у розрізі наведених ГРД у Рішенні тверджень, кандидатом не надано Комісії інформації стосовно того, чи під час проходження періодичного навчання суддів (участі у тренінгах) з 29 до 30 березня 2021 року, з 05 квітня до 08 квітня 2021 року та 12 квітня 2021 року стосовно неї здійснювався автоматизований розподіл судових справ (звіти про автоматичний розподіл судових справ між суддями, інформація голови суду тощо). Кандидатом також не надано інформації, яка б підтверджувала юридичні підстави для її зарахування на навчання (лист голови суду чи начальника територіального управління Державної судової адміністрації України про направлення судді для проходження відповідного навчання; особиста заява судді, погоджена в установленому порядку з головою суду, в якому працює суддя тощо), та з якої можна було б зробити ствердний висновок про можливість ухвалення кандидатом судових рішень в дні проходження навчання.
Пунктом 17 Єдиних показників передбачено, що дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: 1) перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації; 2) дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.
Згідно з пунктом 19 Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; демонструє високий рівень професійної мотивації; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень; підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень.
Беззаперечно, професія судді передбачає потребу у безперервному професійному розвитку, оскільки як законодавство, так і правозастосовна практика перебувають у постійному динамічному русі. Усвідомлюючи цю особливість, законодавець передбачив обов’язок судді систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду (пункт 8 частини сьомої статті 56 Закону). Водночас основним та ключовим обов’язком судді в Україні є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, який має супроводжуватись повним, всебічним та об’єктивним розглядом справ.
Комісія виходить з того, що періодичне навчання суддів проводиться з метою підвищення рівня їхньої кваліфікації, професійного розвитку, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, необхідних для здійснення правосуддя. На переконання Комісії, документальне підтвердження формату онлайн-участі кандидата у навчальних заходах не спростовує висловленого ГРД сумніву щодо фактичного дотримання нею вимог належного виконання професійних обов’язків у робочий час. Ураховуючи, що зі слів кандидата навчальні заходи тривали впродовж усього робочого дня, на думку Комісії, поєднання кандидатом участі в навчанні зі здійсненням правосуддя (що не заперечувалось нею під час співбесіди) видається недоцільним та, вочевидь, не є свідченням ефективності здійснення судочинства.
Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показниками «сумлінність» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів кожен.
Кандидат також надала пояснення стосовно невідображення інформації про житловий будинок у деклараціях до 2019 року. Зазначила, що в декларації за 2018 рік, поданій у 2019 році, вона повідомила про зареєстроване місце проживання чоловіка з 09 вересня 2011 року у житловому будинку загальною площею 53,70 м2. У своїх попередніх деклараціях вона не вказувала інформації про вказане нерухоме майно, оскільки на той час були відсутні будь-які роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції з цього питання. Більше того, чоловік кандидата фактично цим майном не володів і не користувався. Надалі, в опублікованих на початку 2019 року роз’ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції зазначалось, що в розділі «Об’єкти нерухомості» декларації мають вказуватися відомості про нерухоме майно, щодо якого в суб’єкта декларування чи члена його родини наявне будь-яке право. Після цього вона почала вказувати у відповідному розділі декларації нерухоме майно, у якому зареєстровано місце проживання чоловіка. Кандидат зауважила, що зареєстроване місце проживання чоловіка зазначалося нею у всіх документах, які вона заповнювала під час проходження усіх процедур впродовж суддівської кар’єри, а як об’єкт нерухомості зазначене вище майно вказувалось у всіх наступних деклараціях. Кандидат підкреслила, що не мала будь-якого умислу приховувати таке нерухоме майно.
Комісія бере до уваги пояснення кандидата та вважає їх прийнятними. На переконання Комісії, хоча кандидат не проявила достатньої сумлінності під час внесення коректних та повних відомостей до декларацій за 2012–2017 роки, відсутні підстави вважати, що такі дії були спрямовані на умисне приховування інформації про вказаний об’єкт нерухомого майна.
Стосовно обставин розгляду справи № 175/2185/23, кандидат надала такі пояснення. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення діяння вчинено 06 вересня 2021 року. Граничний строк накладення адміністративного стягнення – 06 вересня 2023 року. Інформацію про зазначене в протоколі діяння отримано правоохоронними органами під час досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 травня 2022 року, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, та відображено у відповідному протоколі з розсекреченими відомостями від 25 листопада 2022 року. 09 лютого 2023 року керівником Західної окружної прокуратури міста Дніпра зазначені матеріали надіслано до Дніпропетровської обласної прокуратури для подальшого скерування до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, оскільки отримана інформація вказує про можливе вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. 17 лютого 2023 року начальником відділу Дніпропетровської обласної прокуратури зазначені матеріали надіслані до Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для організації їх перевірки щодо можливого вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. 21 лютого 2023 року зазначені матеріали отримано Управлінням стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. 15 квітня 2023 року уповноваженим працівником Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України було опитано особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. 08 травня 2023 року складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-5 КУпАП.
Кандидат пояснила, що внаслідок довготривалого вирішення уповноваженими органами питання щодо необхідності складання протоколу про адміністративне правопорушення залишок строку накладення адміністративного стягнення станом на час надходження справи про адміністративне правопорушення становив менше чотирьох місяців. Матеріали справи надійшли до провадження кандидата 09 травня 2023 року; справу призначено до розгляду на 24 травня 2023 року. У судове засідання 24 травня 2023 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з’явилась, від неї надійшла заява про відкладення судового засідання з підстав перебування поза межами України. До клопотання долучено ухвалу слідчого судді із дозволом підозрюваній перебувати за межами України у період з 24 травня до 18 червня 2023 року включно. Від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, також надійшла заява про відкладення судового засідання, оскільки він зайнятий в іншому судовому процесі, на підтвердження чого було надано відповідний судовий виклик. З урахуванням зазначених заяв особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника судовий розгляд відкладено на 21 червня 2023 року. У судовому засіданні 21 червня 2023 року розпочато судовий розгляд справи по суті, заслухано пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника та прокурора, досліджено матеріали судової справи. Захисником заявлено клопотання про повернення судової справи до Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для узгодження протоколу про адміністративне правопорушення та адміністративної справи нормам КУпАП, у задоволенні якого було відмовлено. Захисником також заявлено клопотання про виклик для допиту як свідка однієї особи, яке було задоволено. Прокурором заявлено клопотання про відкладення судового розгляду справи для надання суду додаткових доказів, яке було задоволено. З урахуванням зазначених клопотань захисника і прокурора судовий розгляд відкладено на 01 серпня 2023 року. У судовому засіданні 01 серпня 2023 року допитано свідка сторони захисту, долучено і досліджено надані прокурором і захисником додаткові докази. Прокурором заявлено клопотання про виклик для допиту як свідків чотирьох осіб, яке було задоволено. З урахуванням зазначеного клопотання прокурора судовий розгляд відкладено на 11 серпня 2023 року. У судове засідання 11 серпня 2023 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з’явилась, а прокурором забезпечено прибуття двох заявлених ним свідків. Захисником заявлено клопотання про відкладення судового засідання, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, виїхала за межі України для вирішення питання щодо лікування її доньки. Судовий розгляд відкладено на 14 вересня 2023 року. Також було винесено постанову про зупинення строку розгляду справи про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. У судовому засіданні 14 вересня 2023 року захисником заявлено клопотання про закриття провадження у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, не заперечувала проти закриття провадження з підстав закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Вказуючи на наведені вище обставини, кандидат зазначила, що розгляд цієї судової справи неодноразово відкладався з об’єктивних причин, які не залежали від суду. Проміжок часу між судовими засіданнями першою чергою був обумовлений надмірним навантаженням та наявністю інших судових справ, які підлягали негайному розгляду, у яких особи тримаються під вартою, а також справ, які були призначені до судового розгляду раніше. Дати судових засідань визначались з урахуванням приписів КУпАП щодо обов’язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, погоджувались з усіма учасниками судового провадження, ураховуючи їхню зайнятість в інших судових процесах та перебування у відпустках, та з урахуванням власного навантаження і перебування у відпустці.
На переконання Комісії, кандидатом надано вичерпні пояснення щодо причин відкладення слухань у справі № 175/2185/23 з метою усунення можливого сумніву щодо дотримання нею розумних строків під час здійснення правосуддя та належного виконання своїх професійних обов’язків.
Стосовно тверджень ГРД про ймовірне отримання доходу від передання цуценят у власність третім особам, кандидат повідомила, що ані в неї, ані у членів її родини немає жодного бізнесу щодо розведення чи продажу собак, розплідника собак тощо. У родині кандидата є три собаки породи «Bichon Frise» (самка та її цуценята від двох приплодів). Оскільки собаки є чистопородними, їх утримання здійснюється з урахуванням певних вимог з метою збереження чистоти породи, включаючи оформлення родоводів та реєстрацію спеціального найменування для підтвердження чистопородності в разі народження цуценят (заводської приставки). Наприкінці 2017 року в собаки вперше народились три цуценяти, з яких одне було аліментне (передавалось власникам пса як розрахунок). Друге цуценя залишилось з ними. Для третього цуценяти певний час родина кандидата шукала власників, які змогли б забезпечити йому належні умови та якісне життя. Це цуценя згодом знайшло свою родину, умовами передання цуценяти було розуміння майбутніми власниками всіх особливостей утримання собаки цієї породи, оплата витрат на вакцинацію та чипування, благодійна допомога на користь громадської організації, яка опікується собаками, оплата витрат за доставку. Вдруге цуценята у собаки з’явилися у 2020 році (усього троє). Одне цуценя було аліментне, друге цуценя народилось з певними вадами, для нього була знайдена родина (умови передання цуценяти були ті ж самі, як й у випадку з попереднім), а третє цуценя залишилось з їхньою родиною. Кандидат зазначила, що жодного прибутку від продажу цуценят вона не отримувала.
Комісія усвідомлює, що наведені вище обставини можуть розглядатися як здійснювана фізичною особою комерційна діяльність. Водночас Комісія під час проведення співбесіди з кандидатом та дослідження її досьє не виявила фактів продажу собак на постійній комерційній основі та отримання будь-яких доходів від здійснення такої діяльності. В цьому випадку твердження ГРД щодо ймовірної неповноти декларування кандидатом доходів не підтвердилися.
Крім того, кандидат надала пояснення щодо реєстрації батька як офіційного спостерігача від партії «Опозиційний блок – партія миру та розвитку». Зі слів батька, він не був членом цієї політичної партії, будь-якої участі в її діяльності він не брав. Періодично батько працював під час проведення президентських та парламентських виборів як член територіальної виборчої комісії, іноді був присутній як офіційний спостерігач від різних політичних партій, яких саме наразі він не пригадує.
Також під час співбесіди Комісією обговорено інформацію про підстави скасування та зміни судових рішень, ухвалених кандидатом на посаді судді.
Зокрема, у провадженні кандидата перебувала цивільна справа № 937/8400/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 жовтня 2004 року відділом реєстрації актів про шлюб міста Сімферополя Автономної Республіки Крим Міністерства юстиції України, актовий запис № 1007.
Згодом ОСОБА 2 через адвоката подала до суду заяву про перегляд рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами, просила скасувати його та прийняти нове судове рішення. У заяві зазначено, що в червні 2019 року шлюбні відносини між сторонами не були припинені, а відповідачка своєї згоди на розірвання шлюбу не надавала, заяви про визнання позову та розгляд справи за її відсутності вона до суду не подавала, оскільки з початку 2020 року перебувала на тимчасово окупованій території України.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 червня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу скасовано. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 01 жовтня 2004 року відділом реєстрації актів про шлюб міста Сімферополя Автономної Республіки Крим Міністерства юстиції України, актовий запис № 1007, розірвано.
За наслідками апеляційного перегляду постановою Запорізького апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 червня 2021 року у справі № 937/8400/20 скасовано. Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2020 року у справі № 937/8400/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судове рішення апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, які існували, які є суттєвими, але про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення та те, що такі обставини не могли бути відомими учаснику справи на час її розгляду. Суд зауважив, що зазначена представником ОСОБА_2 (адвокатом) у заяві обставина (що вона належним чином не була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, заяву про визнання позову та розгляд справи за її відсутності вона до суду не подавала, тому під час розгляду вказаної справи ОСОБА_2 була позбавлена можливості висловити свою позицію щодо спору та надати відповідні докази щодо фактичного припинення шлюбних відносин), з якою погодився суд, не є нововиявленою обставиною в розумінні Цивільного процесуального кодексу України. Суд виснував, що зазначені ОСОБА_2 процесуальні недоліки розгляду справи (неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи), не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Кандидат під час співбесіди визнала, що, можливо, припустилась помилок під час розгляду цієї справи, однак зауважила, що такі мали виключно добросовісний характер й не мали ознак умислу чи грубої недбалості.
Беручи до уваги характер помилок, допущених кандидатом під час розгляду однієї зі справ, що перебували в її провадженні, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті » на 15 балів.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів, тому Комісія виснує, що Дараган Л.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Дараган Л.В. у сукупності набрала 695,3 бала.
Таким чином, Дараган Л.В. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Дараган Лілії Валеріївни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Дараган Лілія Валеріївна набрала 695,3 бала.
3. Визнати Дараган Лілію Валеріївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
