Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,
розглянувши повідомлення Вовка Павла Вячеславовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Київського апеляційного суду Ігнатовим Романом Миколайовичем у декларації доброчесності судді за 2023 рік,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшло повідомлення Вовка П.В. про декларування недостовірних тверджень у декларації доброчесності судді за 2023 рік суддею Київського апеляційного суду Ігнатовим Р.М. Заявник вважає інформацію, зазначену декларантом у пунктах 16, 19, 20 та 26 декларації доброчесності, а саме, що йому невідомо про існування оформлених на його ім’я документів, що підтверджують його належність до громадянства іноземної держави, що він нібито дотримувався правил професійної етики, що ним не порушувалась присяга судді та члена Комісії, а також те, що він сумлінно виконував професійні обов’язки такою, що не відповідає дійсності.
У повідомленні вказано, що під час брифінгу в українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» у грудні 2023 року суддя Ігнатов Р.М., перебуваючи на посаді Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України допустив публічні висловлювання щодо суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, які, на думку Вовка П.В., є безпідставними, емоційними та такими, що не підтверджені доказами. Заявник зазначає, що такі заяви підривають авторитет та суспільну довіру до правосуддя і судової влади та є свідченням недотримання Ігнатовим Р.М. етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Таким чином, Ігнатов Р.М. в інтерв’ю порушив професійну етику та, відповідно, не дотримався присяги судді та присяги члена Комісії.
Крім того, Вовк П.В. у повідомленні звертає увагу на підставу набуття та наявності у Ігнатова Р.М. громадянства російської федерації (далі – рф). Заявник посилається на інформацію з медіа, дані Служби зовнішньої розвідки України, а також на біографічні відомості самого Ігнатова Р.М. про його роботу в органах прокуратури рф у 1995–1996 роках. Зазначає, що законодавство рф передбачало можливість обіймання таких посад лише громадянами рф.
Водночас, Ігнатов Р.М. є суддею Київського апеляційного суду та пройшов кваліфікаційне оцінювання, а у зв’язку з обранням на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідні конкурсні процедури.
Однак ані Комісією, ані конкурсною комісією, ані Вищою радою правосуддя належним чином не оцінено і не досліджено інформацію щодо роботи Ігнатова Р.М. в органах прокуратури країни агресора та перебування в громадянстві рф.
Заявник наголошує, що можливе приховування Ігнатовим Р.М. факту наявності іноземного громадянства свідчать про порушення ним Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики. На думку заявника, Ігнатов Р.М. приховавши факт наявності в нього громадянства рф, порушив професійну етику та відповідно не дотримався присяги судді. Таким чином, Ігнатов Р.М. несумлінно виконував професійні обов’язки.
Згідно з протоколом розподілу справ між членами Комісії повідомлення про недостовірність тверджень у декларації доброчесності передано на розгляд члену Комісії Коліушу О.Л.
Комісією 04.03.2025, 01.05.2025, 30.09.2025 направлено судді Ігнатову Р.М. копію повідомлення Вовка П.В., запропоновано надати пояснення щодо наведеної у повідомленні інформації.
До Комісії 27, 28 та 30.10.2025 надійшли пояснення судді Ігнатова Р.М. стосовно повідомлення про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних ним у декларації доброчесності судді за 2023 рік.
У поясненнях суддя Ігнатов Р.М. зазначив, що його брифінг у грудні 2023 року не був визнанням наявності російського громадянства, а навпаки, мав на меті продемонструвати відкритість перед суспільством та спростувати безпідставні звинувачення. Він зазначає, що згадка про ліквідований Окружний адміністративний суд міста Києва була зроблена в загальному контексті відновлення кваліфікаційного оцінювання суддів і не мала на меті завдати репутаційної шкоди цій установі. Стосовно посилань про порушення присяги, він наголошує, що сумлінно виконує обов’язки судді з 2004 року, а твердження про порушення «присяги члена ВККСУ» є помилковими, оскільки такої присяги він не складав.
Ігнатов Р.М. категорично заперечує звинувачення у наявності в нього російського громадянства, стверджуючи, що поширена щодо нього інформація є безпідставною та маніпулятивною. Він пояснює, що номер «російського паспорта», який фігурував у листах Служби зовнішньої розвідки, є результатом маніпуляції з цифрами його радянського паспорта ІНФОРМАЦІЯ_1. У номері, який йому приписують (НОМЕР_1), цифра «40» мала б означати 2040 рік видачі, що є технічно неможливим, а перевірка через бази міністерства внутрішніх справ рф показує, що таких даних не існує.
Служба зовнішньої розвідки згодом спростувала твердження про наявність громадянства рф у Ігнатова Р.М., заявивши, що підтвердження чи спростування інформації щодо громадянства не належить до її компетенції. Стосовно своєї роботи в прокуратурі міста Петрозаводська, Ігнатов Р.М. зазначає, що перебував на посаді старшого слідчого лише 5 місяців та 11 днів у 1995–1996 роках, маючи на той час статус особи без громадянства. Він наголошує, що під час навчання в місті Саратові мав лише тимчасову прописку, яка згідно з тогочасним законодавством рф не дозволяла автоматично отримати громадянство. Перед поверненням до міста Луганська у 1996 році він особисто отримав довідку про відсутність у нього громадянства рф, яку пізніше надавав до Вищої ради юстиції. Він підкреслює, що вживав вичерпних заходів для пошуку оригіналу довідки з міста Петрозаводська про відсутність у нього громадянства рф, звертаючись до архівів Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації України та Державної архівної служби Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, проте з’ясувалося, що частина документів була знищена через закінчення термінів зберігання або залишилася на окупованій території. Протягом його кар’єри органи Служби безпеки України неодноразово проводили перевірки, зокрема у 2015 та 2023 роках, і жодного разу не знайшли підтверджень наявності у нього іноземного паспорта. Відсутність громадянства рф також була підтверджена звітом спеціальної робочої групи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та незалежним розслідуванням проєкту «Схеми», яке виявило, що Служба зовнішньої розвідки помилково прийняла дані радянського документа за російський паспорт. На підставі цих фактів він вважає доводи про недостовірність інформації зазначеної ним у декларації доброчесності 2023 рік спростованими.
Суддя Ігнатов Р.М. у засідання Комісії не прибув.
Відповідно до пункту 181 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) (далі – Регламент), суддю Ігнатова Р.М. було повідомлено про розгляд справи.
Дослідивши повідомлення Вовка П.В., пояснення судді Ігнатова Р.М. та інші матеріали справи Комісія встановила таке.
Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності встановлені статтею 62 Закону.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 01 травня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Форму декларації доброчесності судді затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23).
Частиною другою статті 62 Закону визначено, що декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Положеннями частини п’ятої статті 62 Закону встановлено, що за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації доброчесності вважаються достовірними.
Частинами шостою, сьомою статті 62 Закону передбачено, що у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.
Отже, декларація доброчесності судді є одним із інструментів, запроваджених законодавцем, для підвищення довіри до судової системи та підтримання її авторитету на високому рівні. Заповнення декларації доброчесності судді є тягарем, що покладається на суддю у зв’язку з його статусом і забезпечується шляхом притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у разі підтвердження інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень у декларації доброчесності.
Комісією встановлено, що суддею Ігнатовим Р.М. подано декларацію доброчесності за 2023 рік 29.04.2024. На твердження, зазначені у пунктах 16, 19, 20, 26 «Мені не відомо про існування оформлених на моє ім’я документів, що підтверджують мою належність до громадянства (підданства) іноземної держави», «Мною сумлінно виконувалися професійні обов’язки», «Мною не порушувалася присяга судді, адвоката чи інша професійна присяга», «Мною дотримувалися правила професійної етики» суддею надано ствердну відповідь.
Згідно з пунктом 170 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту Комісія здійснює перевірку декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.
Підпунктом 171.2 пункту 171 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту визначено, що предметом перевірки є: з’ясування достовірності чи недостовірності, а також встановлення повноти тверджень у декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді).
Підпунктом 173.6 пункту 173 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту передбачено, що повідомлення має містити конкретну інформацію, яка підтверджує недостовірність чи неповноту відомостей або тверджень у відповідній декларації і може бути перевірена.
Пунктом 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді встановлено, що в декларації зазначаються відомості щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду та актуальні станом на 31 грудня звітного року.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 106 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.
Водночас інформація, що може свідчити про недостовірність тверджень у декларації доброчесності судді, має базуватися на відповідних фактах, перевірка яких може бути здійснена Комісією в межах наданих їй повноважень.
У поданому до Комісії повідомленні Вовк П.В. зазначає про наявність у судді Ігнатова Р.М. громадянства рф, а також те, що Ігнатовим Р.М. надано недостовірну інформацію під час участі у конкурсі на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Дослідивши пояснення судді Ігнатова Р.М., матеріали перевірок та наявні у розпорядженні Комісії документи, Комісія зазначає таке.
Як убачається з матеріалів справи членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 у межах добору кандидатів на посаду членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України направлявся запит до Служби безпеки України від 05.04.2023 за № 2457/0/9-23 стосовно наявності у Ігнатова Р.М. множинного громадянства.
Листом від 14.04.2023 № 5/6/5-2248 Службою безпеки України повідомлено про відсутність запитуваної інформації.
Згідно з повідомленням Служби зовнішньої розвідки України щодо надання інформації від 19.12.2023 № 10/2/11724-ВС/П визначено, що за результатами перевірки виявлено відомості стосовно особи чиї установчі дані повністю співпадають з даними громадянина України Ігнатова Р.М.
«Ігнатов Роман Миколайович _________ року народження. Місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса проживання / реєстрації: Пертозаводськ, АДРЕСА_1. Паспорт громадянина рф: НОМЕР_1 (не значиться в списках недійсних документів).
У відповіді Служби зовнішньої розвідки України від 29.12.2023 № 10/2/11982-ВС/П зазначено, що з огляду на правовий статус, засади функціонування та повноваження, визначені законами України «Про службу зовнішньої розвідки України», «Про розвідку» підтвердження чи спростування наявності в Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України громадянства рф не віднесено до компетенції Служби зовнішньої розвідки України.
Рішенням Комісії від 08.02.2024 № 39/зп-24 опубліковано Звіт робочої групи з перевірки інформації про можливу наявність громадянства російської федерації у Голови Комісії Романа Ігнатова, відповідно до якого не встановлено обставин набуття ним громадянства рф.
Дослідивши повідомлення Вовка П.В., пояснення судді Ігнатова Р.М. та наявні у розпорядженні Комісії документи, ураховуючи положення частини п’ятої статті 62 Закону, Комісія не встановила фактичних даних, які спростовують достовірність твердження Ігнатова Р.М. у пункті 16 декларації доброчесності судді за 2023 рік, а також те, що Ігнатовим Р.М. надано недостовірну інформацію під час участі у конкурсі на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Стосовно висловлювань судді Ігнатова Р.М., який перебував на посаді Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, стосовно суддів Окружного адміністративного суду міста Києва під час брифінгу в Українському національному агентстві «Укрінформ» 21.12.2023 Комісія зазначає, що вказані висловлювання за своєю правовою природою належать до категорії оціночних суджень, що відповідно до усталеної практики національних судів та практики Європейського суду з прав людини не підлягають спростуванню чи доведенню їх достовірності, оскільки не містять фактичних даних, зокрема критики, оцінки дій суддів Окружного адміністративного суду міста Києва та є вираженням суб’єктивної думки Ігнатова Р.М., яку не можна перевірити.
З огляду на викладене Комісія вважає, що під час розгляду повідомлення Вовка В.П. не знайшла підтвердження інформація про порушення суддею Ігнатовим Р.М. присяги судді та правил професійної етики.
Про посилання у повідомленні Вовка П.В. на неналежне виконання суддею Ігнатовим Р.М. своїх професійних обов’язків Комісія зазначає, що наведені заявником факти є виключно його оціночними судженнями та не містять конкретних доказів невиконання чи неналежного виконання суддею Ігнатовим Р.М. своїх професійних обов’язків.
Крім того, Комісією не встановлено, що у 2023 році суддю Ігнатова Р.М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги судді, правил професійної етики чи за неналежне виконання ним професійних обов’язків.
Стосовно ймовірного порушення суддею Ігнатовим Р.М. присяги члена Вищої кваліфікаційної комісії України Комісія зазначає, що вказане питання не може бути предметом розгляду чи правової оцінки, ураховуючи те, що діючим законодавством України не передбачено складання присяги членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Зважаючи на викладене доводи Вовка П.В. про умисне декларування суддею Ігнатовим Р.М. завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у пунктах 16, 19, 20 та 26 декларації доброчесності судді за 2023 рік є припущеннями автора повідомлення та непідтверджені Комісією під час проведення перевірки.
Згідно з підпунктом 60.5 пункту 60 параграфа 7 розділу І Регламенту Комісія у складі колегії ухвалює рішення за результатами перевірки декларації родинних зв’язків судді чи декларації доброчесності судді.
Згідно з підпунктом 184.3 пункту 184 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту за результатами розгляду питання про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі колегії може ухвалити рішення про непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею (кандидатом на посаду судді) у декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді).
Ураховуючи встановлені перевіркою обставини, Комісія дійшла висновку про непідтвердження інформації про недостовірність тверджень, указаних суддею Київського апеляційного суду Ігнатовим Р.М. у декларації доброчесності судді за 2023 рік, тому підстави для звернення до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи відсутні.
Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підпунктом 184.3 пункту 184 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати непідтвердженою інформацію, яка міститься в повідомленні Вовка Павла Вячеславовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Київського апеляційного суду Ігнатовим Романом Миколайовичем у декларації доброчесності судді за 2023 рік.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
