Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Ігоря КУШНІРА (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наталії ЄФІМЕНКО,
представника Громадської ради доброчесності Марії ГОРБАНЬ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Єфіменко Наталії Вікторівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Статтею 79 Закону встановлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Інформація про кар’єру кандидата та його участь у конкурсі.
Єфіменко Наталія Вікторівна, дата народження – __________ року, громадянка України.
У 2000 році Єфіменко Н.В. закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії ХА № 11939382 від 06 лютого 2000 року).
У 2024 році Єфіменко Н.В. захистила дисертацію «Оскарження нормативно-правових актів за правилами адміністративного судочинства» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.
Професійну діяльність розпочала у 1992 році на посаді секретаря-референта МЦ «Архітектури та дизайну».
З червня до вересня 1993 року працювала на посаді секретаря-машиністки Міжрегіонального торговельного будинку «Веста-Маркет».
З жовтня 1993 року до квітня 1994 року працювала на посаді директора магазину «Будинок науки та техніки».
З квітня 1994 року до червня 1996 року працювала на посаді директора НПФ «Светлана-Х».
З лютого 1996 року до вересня 1999 року працювала на посаді юрисконсульта АО «Мастер-Холдинг», а з вересня 1999 року до жовтня 2001 року – на аналогічній посаді КПЧ «Мега-Транс».
З жовтня 2001 року до листопада 2004 року працювала на посаді консультанта Дзержинського районного суду міста Харкова.
Указом Президента України від 16 листопада 2004 року № 1419/2004 Єфіменко Н.В. призначено на посаду судді Київського районного суду міста Харкова строком на п’ять років (присягу судді складено 08 листопада 2005 року). Постановою Верховної Ради України від 15 квітня 2010 року № 2135-VI її обрано на посаду судді цього ж суду безстроково.
Адміністративних посад Єфіменко Н.В. не займала.
До інших органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції Єфіменко Н.В. не обиралася.
Рішенням Комісії від 28 вересня 2018 року № 1787/ко-18 суддю Київського районного суду міста Харкова Єфіменко Н.В. визнано такою, що відповідає займаній посаді.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Єфіменко Н.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону, тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Єфіменко Н.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Єфіменко Н.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Єфіменко Н.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Єфіменко Н.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кушніра І.В.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, Вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами спеціальної перевірки Єфіменко Н.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 06 жовтня 2025 року № 21.2-580/25.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Єфіменко Н.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
До Комісії 02 лютого 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Єфіменко Н.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
На спростування висновку ГРД кандидатом Єфіменко Н.В. надано пояснення.
Комісією у складі колегії 31 березня 2026 року проведено співбесіду із кандидатом Єфіменко Н.В., досліджено матеріали досьє кандидата, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Відповідно до рішення Комісії від 31 березня 2026 року № 109/ас-26 за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Єфіменко Н.В. набрала 713,4 бала.
У вказаному рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді за визначеними законом критеріями. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту Єфіменко Н.В. набрала 360,4 бала; за критерієм особистої компетентності – 40 балів; за критерієм соціальної компетентності – 43 бали; за критеріями доброчесності та професійної етики – 270 балів.
Таким чином, за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Єфіменко Н.В. набрала 713,4 бала, що становить більше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Зміст висновку Громадської ради доброчесності.
ГРД 31 січня 2026 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Єфіменко Н.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
На думку ГРД, підставами для висновку стало те, що кандидат, не перебуваючи на робочому місці, ухвалила понад 50 судових рішень.
Здійснення правосуддя є виключною компетенцією судді, яка особисто несе відповідальність за ухвалення кожного рішення. Фактична неможливість фізичної присутності кандидата в суді в дні, коли вона перебувала на навчанні в іншому місці, перебувала у відпустці, була тимчасово непрацездатною чи у відрядженні ставить під сумнів реальність її участі в розгляді справ та ухваленні відповідних рішень.
ГРД зазначає, що такі дії свідчать про недотримання базових стандартів належної організації судової діяльності та можуть свідчити про формальний підхід до відправлення правосуддя, що є несумісним із принципами незалежності, сумлінності й особистої відповідальності судді.
На переконання ГРД, наявність зазначених розбіжностей може свідчити або про формальне ставлення кандидата до процесу професійного навчання, або ж про недобросовісне ставлення до здійснення правосуддя. Обидва варіанти є несумісними з принципами професійної доброчесності, відповідальності та сумлінності судді, що загалом дає підстави вважати такі дії порушенням стандартів суддівської доброчесності.
Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Комісією у пленарному складі 18 травня 2026 року проведено співбесіду з кандидатом.
Під час співбесіди кандидат Єфіменко Н.В. надала пояснення стосовно обставин, викладених у висновку ГРД, аналогічні поясненням, наданим під час співбесіди з Комісією у складі колегії.
Стосовно навчання в Харківському регіональному відділенні Національної школи суддів України:
- 27 травня 2015 року кандидат після завершення навчання поверталася на робоче місце та розглядала справи № 640/8938/15-к, № 640/7120/15-к, № 640/2283/15-к;
- у період з 05 до 09 грудня 2022 року навчання проводилося в онлайн-форматі, у зв’язку з чим кандидат перебувала на робочому місці; ухвали у справах № 640/255/16-к, № 953/8565/21 постановлено після завершення навчання в той самий день.
Стосовно ухвалення рішень під час відпусток, тимчасової непрацездатності та відряджень:
- у період з 02 до 13 березня 2009 року у справах № 2-1584/05 та № 2-848/09/05 дати рішень зазначено помилково;
- у період з 01 до 02 березня 2011 року ухвали про відкриття провадження та постанови у справах про стягнення соціальних виплат ухвалювалися без участі сторін; дати їх постановлення зазначено помилково, ймовірно, у зв’язку з первинним впровадженням системи електронного документообігу;
- у період з 11 липня до 12 серпня 2011 року ухвали та постанови ухвалювалися без виклику сторін; дати їх постановлення зазначені помилково, більш детально пояснити ці обставини неможливо у зв’язку з давністю подій;
- у період з 08 до 12 лютого 2012 року (період тимчасової непрацездатності) кандидат зазначила, що рідко буває тимчасово непрацездатною; погіршення стану здоров’я зумовило звернення її до лікаря в той самий день, однак детальні дані про час звернення відсутні через відсутність електронної реєстрації у цей період;
- 26 квітня 2012 року у справах № 2018/6288/2012 та № 2018/5485/2012 ухвали постановлено у зв’язку з тим, що наказ про відрядження було скасовано;
- у період з 30 квітня до 08 травня 2013 року у справі № 640/9439/13-к дату ухвали, ймовірно, зазначено помилково;
- у період з 27 серпня до 10 вересня 2013 року у справі № 640/13461/13-к дату ухвали, ймовірно, зазначено помилково;
- у період з 19 січня до 02 лютого 2015 року у справі № 640/22425/14-ц дату ухвали, ймовірно, зазначено помилково;
- у період з 24 квітня до 12 травня 2017 року у справі № 640/7591/18 рік постановлення ухвали зазначено як «2017», тоді як фактично – «2018»;
- 18 лютого 2018 року під час відрядження до Харківського апеляційного суду для участі у спільних зборах місцевих загальних судів дати постановлення ухвал співпадають із періодом відрядження, яке завершилося до закінчення робочого дня, після чого кандидат повернулася на робоче місце;
- у період з 25 до 26 червня 2020 року у справі № 953/25548/19 дату ухвали про відкриття провадження, ймовірно, зазначено помилково;
- у період з 14 до 29 вересня 2020 року у справі № 953/13941/20 дату судового наказу, ймовірно, зазначено помилково.
Кандидат також вказала, що сумніви щодо її фактичного перебування в суді під час ухвалення рішень слід оцінювати з урахуванням загальної кількості розглянутих нею справ за тривалий період здійснення правосуддя. За її словами, технічні помилки та описки не можуть бути повністю виключені, особливо в попередні роки, коли автоматизована система документообігу не функціонувала належним чином, а відповідні відомості вносилися вручну.
Водночас кандидат наголосила, що приділяє належну увагу дотриманню процесуальних строків і правильності оформлення судових рішень та зробила відповідні висновки із зазначених випадків.
Наведені у висновку ГРД обставини щодо ухвалення кандидатом судових рішень у періоди навчання, відпусток, відряджень та тимчасової непрацездатності підлягають оцінці з урахуванням конкретних фактичних даних щодо кожного такого випадку, а також умов здійснення правосуддя у відповідні періоди.
Із наданих кандидатом пояснень слідує, що значна частина таких випадків пов’язана з технічними неточностями у фіксації дат постановлення судових рішень, можливими описками, а також особливостями функціонування автоматизованих систем документообігу, особливо на етапі їх впровадження. В окремих випадках ухвалення рішень відбувалося після фактичного повернення кандидата до виконання службових обов’язків або за обставин, які об’єктивно не виключали можливості здійснення правосуддя.
Водночас Комісією не виявлено і не отримано доказів того, що кандидат фактично здійснювала правосуддя з істотним порушенням вимог процесуального законодавства або поза межами можливості виконання своїх повноважень.
Однак Комісія враховує, що за період з 2012 року до 2024 року (включно) кандидатом загалом розглянуто 27 991 справу, тобто, дійсно, виконано значну роботу.
Крім того, основна кількість судових рішень, наведених у висновку ГРД, це справи 2009–2015 років (особливо 2011 року), тобто, по-перше, справи десяти-п’ятнадцятирічної давності, по-друге, періоду, на початку якого відбувалося впровадження, розвиток та оновлення автоматизованих систем документообігу, а також їх освоєння суддями та працівниками апаратів судів.
Дослідивши висновок ГРД та пояснення Єфіменко Н.В., урахувавши результати співбесіди з кандидатом, Комісія у пленарному складі не знаходить підстав для іншої оцінки обставин, викладених у висновку ГРД, ніж зазначеної в рішенні Комісії у складі колегії від 31 березня 2026 року № 109/ас-26, а саме, що, враховуючи характер встановлених обставин, їх поодинокість у співвідношенні зі значним загальним обсягом розглянутих справ, а також відсутність ознак систематичності чи умислу, вказані недоліки не є істотними та не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Отже, Комісія у пленарному складі погоджується з висновками, викладеними в рішенні Комісії у складі колегії, щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
За результатами голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Відповідно до статей 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати Єфіменко Наталію Вікторівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
