Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Павла ПРОХОРОВА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Марії КРАСНЕНКО,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Прохорова Павла Анатолійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Статтею 79 Закону встановлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02.11.2016 № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.02.2024 № 72/зп-24).
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно із частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частиною другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення Пунктами 1.3‒1.4 цього положення передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Інформація про кар’єру кандидата та його участь у конкурсі.
Прохоров Павло Анатолійович, дата народження – _________, громадянин України.
У 2007 році Прохоров П.А. закінчив Одеську національну юридичну академію і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії СК № 30960716 від 29.06.2007).
У 2012 році Прохоров П.А. закінчив Національний університет «Одеська юридична академія» і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістр права (диплом магістра серії СК № 43691644 від 02.06.2012).
Прохоров П.А. захистив дисертацію в Національному університеті «Одеська юридична академія» та на підставі рішення вченої ради від 22.05.2022 здобув науковий ступінь доктора філософії з галузі знань «Право» (диплом доктора філософії ДР № 004254).
Вченого звання кандидат не має.
Указом Президента України від 12.03.2012 № 193/2012 Прохорова П.А. призначено на посаду судді Центрального районного суду міста Миколаєва строком на п’ять років.
Указом Президента України від 13.02.2014 № 75/2014 Прохорова П.А. переведено в межах п’ятирічного строку на посаду судді Київського районного суду міста Одеси.
Указом Президента України від 24.04.2019 № 164/2019 Прохорова П.А. призначено на посаду судді Київського районного суду міста Одеси безстроково.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Прохоров П.А. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону, тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 48/ас-24 Прохорова П.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Прохорова П.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Прохорова П.А. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Прохорова П.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами спеціальної перевірки Прохорова П.А. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 13.01.2026 № 21.2-3/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Прохорову П.А. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
На адресу Комісії 22.01.2026 надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Прохорова П.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 21.01.2026.
На спростування висновку ГРД кандидатом Прохоровим П.А. надано пояснення.
Комісією у складі колегії 03.02.2026 проведено співбесіду з Прохоровим П.А., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо нього, а також інші обставини, документи та матеріали.
Відповідно до рішення Комісії від 03.02.2026 № 35/ас-26 за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Прохоров П.А. набрав 715,9 бала.
У вказаному рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді за визначеними законом критеріями. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту Прохоров П.А. набрав 355,9 бала; за критерієм особистої компетентності – 44 бали; за критерієм соціальної компетентності – 46 балів; за критеріями доброчесності та професійної етики – 270 балів.
Таким чином, за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Прохоров П.А. набрав 715,9 бала, що становить більше 75 відсотків від суми максимально можливих балів.
Зміст висновку Громадської ради доброчесності.
Висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Прохорова П.А. критеріям доброчесності та професійної етики ГРД затвердила 21.01.2026.
Підставою для висновку слугували виявлені ГРД обставини.
- ГРД зазначає, що кандидат у період воєнного стану неодноразово виїжджав за межі України протягом 2022–2023 років. Уперше виїзд відбувся 27.02.2022 (повернення 10.03.2022), надалі поїздки здійснювалися регулярно, фактично щомісяця, переважно власним автомобілем.
Зважаючи на викладене з’ясовано, що кандидат здійснював правосуддя обмежену кількість робочих днів. Зокрема, у березні 2022 року він працював 10 із 23 робочих днів, у квітні – 11 із 21, у червні – 10 із 22, водночас заробітна плата виплачувалася йому в повному обсязі.
Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься інформація про ухвалення кандидатом вироку від 22.04.2022 у справі № 947/7971/22, хоча на той момент він перебував за межами України.
Останній виїзд зафіксовано на початку лютого 2023 року фактично одразу після внесення 27.01.2023 змін до постанови Кабінету міністрів України № 57, якими під час воєнного стану суддям дозволено перетин державного кордону на підставі рішень про службові відрядження.
- Відповідно до матеріалів суддівського досьє, кандидат упродовж 2014–2016 років систематично допускав порушення строків розгляду судових справ. Зокрема, у 2014 році строки розгляду було порушено у 48 справах, у 2015 році – у 54 справах, у 2016 році – у 52 справах. Наведені показники свідчать не про поодинокі або випадкові порушення, а про стале та тривале недотримання кандидатом принципу розумних строків розгляду справ. Також показовим прикладом недотримання суддею розумних строків розгляду справ є результати аналізу судових проваджень за статтею 173-2 (вчинення домашнього насильства) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), які були закриті у зв’язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема, у 2019 році кандидат розглянув 101 справу, з яких 9 закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності; у 2020 році – 220 справ, з яких 15 закрито за строками; у 2021 році – 179 справ, з яких 20 закрито за строками; у 2022 році – 173 справи, з яких 6 закрито за строками; у 2023 році – 265 справ, з яких 2 закрито за строками; у 2024 році – 114 справ, з яких 13 закрито за строками. За період з 2019 до 2024 року (включно) кандидат розглянув 1 052 справи цієї категорії, з них 20 справ закрито у зв’язку з малозначністю, 65 справ у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності, 1 справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення, ще 18 справ у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Загальна кількість закритих справ становить 9,9 % від загальної кількості розглянутих проваджень.
- Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2016 рік кандидат зазначив, що його дружина ОСОБА_1 володіє заощадженнями у розмірі 27 600 доларів США (орієнтовно 750 000 гривень), тоді як у декларації за 2015 рік було вказано лише 349 500 гривень заощаджень.
Водночас 29.12.2016 ОСОБА_1 придбала нежитлове приміщення в місті Одесі вартістю 539 000 гривень, що є істотним видатком і має співвідноситися з доходами сім’ї.
Згідно з деклараціями сукупний дохід сім’ї кандидата за 2016 рік становив 620 347 гривень (223 347 гривень – дохід кандидата, 397 000 гривень – дохід дружини). Після сплати податків цей дохід складав 499 379 гривень. Разом із заощадженнями, задекларованими станом на кінець 2015 року, загальний фінансовий ресурс сім’ї міг становити приблизно 848 000 гривень.
Після придбання нежитлового приміщення у сім’ї залишалося 130 085 гривень із врахуванням лише доходів та заощаджень дружини) для оплати базових витрат. За таких обставин накопичення додаткових заощаджень у розмірі 27 600 доларів США виглядає економічно необґрунтованим.
- Також ГРД зазначає, що у 2023 році дружина кандидата – ОСОБА_1, відчужила належний їй транспортний засіб LEXUS RX 2007 року випуску за ціною 27 000 гривень, що станом на кінець звітного періоду 2023 року еквівалентно приблизно 700 доларам США. Водночас відповідно до відомостей декларації за 2021 рік зазначений автомобіль було придбано за 265 000 гривень, тобто майже в десять разів дорожче.
Такий різкий і суттєвий розрив між вартістю придбання та ціною подальшого відчуження транспортного засобу не знаходить очевидного економічного пояснення, зважаючи на характер та клас автомобіля, а загальну ситуацію на ринку вживаних транспортних засобів. За таких обставин виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності зазначеної в майновій декларації вартості відчуження транспортного засобу, а також реальних умов укладеного правочину. Не виключається можливість формального заниження ціни продажу, що мало на меті приховування фактичного обсягу отриманих доходів, або уникнення належного фінансового відображення операції в майновій декларації.
- Кандидат у 2022 році здобув науковий ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію за тему «Порядок ухвалення судових рішень у цивільному процесі України», поєднуючи процес підготовки зі здійсненням основної діяльності. Під час дослідження змісту цієї наукової роботи, ГРД виявила факти порушення кандидатом вимог академічної доброчесності. 10 із 220 джерел, або 4,5%, а саме джерела за номерами 9, 11, 12, 67, 71, 72, 168, 169, 182, 214, зазначені у переліку літератури дисертації не згадані у тексті (на них у тексті не дано посилання), що свідчить про недотримання третьої настанови пункту 2 статті 42 Закону України «Про освіту» про дотримання академічної доброчесності у частині «…надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації».
У висновку ГРД також міститься інформація, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень судді.
Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Комісією у пленарному складі 13.05.2026 проведено співбесіду з кандидатом.
Під час співбесіди Прохоров П.А. надав пояснення стосовно обставин, викладених у висновку ГРД, аналогічні, наданим під час співбесіди з Комісією у складі колегії.
Під час співбесіди у пленарному засіданні кандидат пояснив, що після початку повномасштабного вторгнення виїзд чоловіків призовного віку за межі України був заборонений, однак для багатодітних батьків діяли винятки. Будучи єдиним чоловіком у сім’ї та маючи відповідальність за дружину, трьох дітей і матір, він 27.02.2022 вивіз родину до Республіки Молдова з метою убезпечення їхнього життя та здоров’я. Через відсутність житла для біженців сім’я 05.03.2022 переїхала до міста Ясси (Румунія), де волонтери тимчасово надали їм житло. Відтак 10.03.2022 він повернувся до України, пояснивши, що у зв’язку із перебуванням дружини з трьома ІНФОРМАЦІЯ_1 дітьми за кордоном, незнанням ними румунської мови, а також через похилий вік ІНФОРМАЦІЯ_2 матері, родина потребувала його допомоги. Тому певний час він періодично виїжджав до сім’ї, поєднуючи роботу в Україні з наданням підтримки близьким.
Стосовно ухвалення вироку у справі № 947/7971/22 Прохоров П.А. пояснив, що після перевірки інформації ним було виявлено вирок від 22.04.2022 у справі про кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України. Кандидат зазначив, що справа надійшла до суду 15.04.2022 та фактично була отримана ним 16.04.2022 – в останній робочий день перед відпусткою, яка тривала з 18.04.2022 до 22.04.2022. Першим робочим днем після відпустки було 25.04.2022. Кандидат пояснив, що зазначення дати 22.04.2022 є технічною помилкою, а фактичною датою ухвалення рішення мала бути 25.04.2022. Помилка могла виникнути через механічне натискання цифри «2» замість «5» під час підготовки проєкту документа.
Щодо порушення строків розгляду судових справ та закриття низки справ про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності кандидат пояснив, що значна кількість проваджень про адміністративні правопорушення закривалася у зв’язку із закінченням тримісячного строку притягнення до відповідальності, який діяв до грудня 2024 року. Частина справ надходила від правоохоронних органів до суду із суттєвими затримками, у деяких випадках через 3–7 тижнів після складання протоколу, що істотно скорочувало час для їх розгляду. Зазначив, що доставка судових повісток поштою часто тривала близько місяця, а повідомлення про їх вручення часто взагалі не поверталися до суду. Оскільки закон не дозволяє розглядати справу без підтвердження належного повідомлення особи, суд був змушений призначати повторні засідання, що призводило до спливу процесуальних строків. Також кандидат наголосив, що у протоколах, які надходили від поліції, часто були відсутні контактні номери телефонів правопорушників, що унеможливлювало оперативне смс-інформування та ускладнювало своєчасний розгляд справ. Водночас кандидат зазначив, що негативно ставиться до випадків закриття таких проваджень, особливо з огляду на інтереси потерпілих, яких суд не може притягнути до відповідальності без належного повідомлення, та права на справедливий суд. З метою вирішення цієї проблеми він брав участь у нарадах із працівниками поліції та неодноразово звертав увагу правоохоронців на необхідність повного зазначення анкетних і контактних даних осіб у протоколах для забезпечення можливості своєчасного розгляду справ.
Стосовно заощаджень дружини та придбання нежитлового приміщення в місті Одесі кандидат пояснив, що заощадження його дружини у розмірі 27 600 доларів США, відображені у декларації за 2016 рік сформовані за рахунок продажу квартири та доходів від підприємницької діяльності. Водночас кандидат заперечив твердження ГРД про здійснення у 2016 році суттєвих витрат на придбання нерухомості в місті Одесі. Він зазначив, що інформація про купівлю нежитлового приміщення в місті Одесі не відповідає дійсності, оскільки дружиною був укладений договір оренди нежитлового приміщення, а не договір купівлі-продажу. Кандидат зазначив, що це приміщення відображалося у деклараціях саме як орендоване майно, що підтверджує відсутність намірів приховування інформації чи здійснення значних витрат, не підтверджених офіційними доходами або заощадженнями.
Стосовно продажу автомобіля LEXUS RX 2007 року випуску Прохоров П.А. пояснив, що його дружина разом з дітьми тимчасово отримала захист на території Республіки Румунії, але влітку 2022 року в місті Одесі видала довіреність, в тому числі на право розпорядження вказаним автомобілем та просила продати його на території України. Тривалий час автомобіль не продавався та згодом знайшовся покупець, який займається перепродажем автомобілів, з яким кандидат домовився про продаж вказаного автомобіля за 10 300 доларів США. Однак покупець із невідомих Прохорову П.А. причин не мав можливості оформити автомобіль на себе та попросив надати йому довіреність з правом зняття автомобіля з реєстраційного обліку та продажу строком на декілька місяців. У березні 2023 року на вимогу дружини він видав довіреність у порядку передоручення на ім’я покупця строком на один рік та отримав від нього кошти в сумі 10 300 доларів США. Вказавши, що у момент видачі довіреності, він просив покупця при переоформленні автомобіля на нового власника зазначити реальну ринкову вартість автомобіля, за яку його було продано, з метою декларування та реального відображення суми коштів. Водночас при поданні декларації за 2023 рік дізнався в сервісному центрі МВС, що продаж указаного автомобіля було здійснено за 27 000 гривень. Під час подання декларації у нього виникло питання щодо суми зазначеної в договорі, яка не відповідає дійсності, а реальна сума коштів від продажу авто не може бути підтверджена ним документально. Із зазначених підстав він звернувся за роз’ясненням до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) та отримав відповідь про те, що слід зазначати ті відомості, що вказані в наявних документах. Тому, керуючись листом НАЗК, у поданій декларації за 2023 рік ним була зазначена документально підтверджена інформація, оскільки реальну вартість майна він документально підтвердити не міг.
Комісія у складі колегії, надаючи оцінку вказаним обставинам, відзначила, що під час відчуження транспортного засобу LEXUS RX 2007 року випуску Прохоров П.А. діяв поза вимогами чинного законодавства. Указані обставини підтверджуються встановленою невідповідністю між фактично отриманою сумою коштів за відчуження транспортного засобу (10 300 доларів США) та вартістю автомобіля, зазначеною в договорі купівлі-продажу (27 000 гривень). Таким чином, Комісія дійшла висновку, що дії кандидата Прохорова П.А. під час відчуження прав на об’єкт цивільних прав не відповідають підпункту 1 показника «чесність», та зменшила бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за цим показником.
Стосовно допущення академічної недоброчесності кандидат пояснив, що більшість зауважень щодо оформлення посилань у дисертації пов’язані з технічними неточностями в нумерації та розміщенні джерел, оскільки частина з них містилася у додатках або була помилково пронумерована. Він зазначив, що з-понад 220 використаних джерел лише одне не було належним чином зазначене, тоді як інші джерела, на які звертала увагу ГРД, стосувалися його власних наукових публікацій. Також зазначив, що окремі текстові збіги стосувалися цитування норм законодавства або аналізу праць інших науковців із відповідними посиланнями. На підтвердження своєї позиції він надав висновок науково-правової експертизи Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України від 16.02.2026, яким підтверджено відсутність плагіату у його дисертаційному дослідженні.
Крім того, Комісією у складі колегії було досліджено інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але врахована під час кваліфікаційного оцінювання. У результаті дослідження обставин Комісією зменшено бали кандидата за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
Дослідивши висновок ГРД, письмові та надані під час співбесіди з Прохоровим П.А. пояснення, урахувавши результати співбесіди з кандидатом, Комісія у пленарному складі не знаходить підстав для іншої оцінки обставин, викладених у висновку ГРД, ніж це зазначено в рішенні Комісії у складі колегії від 03.02.2026 № 35/ас-26.
Отже, Комісія у пленарному складі погоджується з висновками, викладеними в рішенні Комісії у складі колегії, щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Відповідно до статей 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, доповідачем на голосування поставлено пропозицію про «Визнання Прохорова П.А. таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді». «ЗА» проголосували дванадцять членів Комісії (Михайло БОГОНІС, Людмила ВОЛКОВА, Віталій ГАЦЕЛЮК, Роман КИДИСЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Олег КОЛІУШ, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ, Руслан МЕЛЬНИК, Олексій ОМЕЛЬЯН, Андрій ПАСІЧНИК, Руслан СИДОРОВИЧ, Галина ШЕВЧУК), «ПРОТИ» – чотири члени Комісії (Ярослав ДУХ, Ігор КУШНІР, Роман САБОДАШ, Сергій ЧУМАК).
Таким чином, Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що кандидат Прохоров П.А. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати Прохорова Павла Анатолійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Людмила ВОЛКОВА
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
