Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач), Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юрія БОДНАРУКА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Елеонори ЄМЕЦЬ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Боднарука Юрія Володимировича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Статтею 79 Закону встановлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою, другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання).
Згідно з пунктами 1.3‒1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Інформація про кар’єру кандидата та його участь у конкурсі.
Боднарук Юрій Володимирович, дата народження – __________ року, громадянин України.
У 2004 році Боднарук Ю.В. закінчив Одеську національну юридичну академію, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права (диплом серії СК 25765829 від 08 липня 2004 року).
У 2008 році Боднарук Ю.В. в Одеській національній юридичній академії здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук за спеціальністю – Адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право (диплом серії ДК № 046284 від 21 травня 2008 року).
На підставі рішення атестаційної колегії від 26 вересня 2012 року № 5/02-Д Боднаруку Ю.В. присвоєно звання доцента кафедри адміністративного та фінансового права.
У 2005–2019 роках здійснював наукову діяльність спочатку як асистент, а згодом як доцент кафедри адміністративного та фінансового права в Національному університеті «Одеська юридична академія».
За сумісництвом працював юрисконсультом на підприємствах.
З 2019 року кандидат працює на посаді помічника судді Вищого антикорупційного суду.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Боднарук Ю.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 2 частини першої статті 28 Закону, тобто має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Боднарука Ю.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Боднарука Ю.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Боднарука Ю.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Боднарука Ю.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами спеціальної перевірки Боднарука Ю.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 02 жовтня 2025 року № 21.2-567/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Боднаруку Ю.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
На адресу Комісії 03 березня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата Боднарука Ю.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 02 березня 2026 року.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 03 та 19 березня 2026 року співбесіду з кандидатом Боднаруком Ю.В., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення ГРД, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Відповідно до рішення Комісії від 19 березня 2026 року № 93/ас-26 за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Боднарук Ю.В. набрав 726,77 бала.
У рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання кандидата на посаду судді на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту Боднарук Ю.В. набрав 378,60 бала; за критерієм особистої компетентності – 39 балів, за критерієм соціальної компетентності – 39,17 бала, за критеріями доброчесності та професійної етики – 270 балів.
Таким чином, за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Боднарук Ю.В. набрав 726,77 бала, що більше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Зміст висновку Громадської ради доброчесності.
ГРД 02 березня 2026 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Боднарука Ю.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
У висновку ГРД зазначає, що Боднарук Ю.В. брав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Вищого антикорупційного суду, оголошеному рішенням Комісії від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23. Під час кваліфікаційного оцінювання, яке проводилося в межах цього конкурсу, було виявлено факти порушень, які, на думку ГРД, залишаються актуальними та потребують врахування під час кваліфікаційного оцінювання кандидата в Конкурсі (рішення Комісії від 17 лютого 2025 року № 1/вс-25).
ГРД вважає, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» через перевищення витрат кандидата над задекларованими доходами у 2019 році та відсутність підтверджених джерел покриття фінансового розриву.
У висновку йдеться про те, що відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2019 рік загальний дохід кандидата становив 816 522 грн, а після сплати податків – приблизно 739 224,36 грн. Водночас, ураховуючи надані кандидатом пояснення в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23, ГРД підсумовує, що у відповідному періоді ним було здійснено такі видатки: 110 317 грн – на накопичення заощаджень на банківських рахунках; 355 500 грн – на формування готівкових заощаджень у розмірі 15 000 доларів США; 82 500 грн – на погашення позики, взятої у 2018 році; 126 000 грн – на придбання транспортного засобу; 130 000 грн – супутні витрати, пов’язані з транспортним засобом; 17 600 грн – витрати на оренду квартири в місті Києві. Загальна сума видатків у 2019 році становила 821 917 грн.
Таким чином, з урахуванням розрахованого чистого доходу кандидата у 2019 році в розмірі 739 224,36 грн та встановленого обсягу видатків у сумі 821 917,00 грн, утворюється від’ємна різниця в розмірі 82 692,64 грн.
На думку ГРД, зазначений фінансовий розрив свідчить про те, що задекларованих доходів було недостатньо для покриття здійснених витрат навіть без урахування повсякденних витрат на проживання. За таких обставин об’єктивно простежується дефіцит коштів, що ставить під сумнів можливість забезпечення кандидатом власного проживання у 2019 році виключно за рахунок задекларованих доходів.
Окремо ГРД звертає увагу, що відповідно до даних Державної служби статистики України середні річні витрати однієї особи у 2019 році в Одеській області становили 102 923,00 грн, тоді як у місті Києві – 215 814,00 грн. Навіть за мінімалістичного підходу, з урахуванням лише показника для Одеської області, середні витрати в місяць становили 8 576,91 грн. Отже, за відсутності інших підтверджених джерел фінансування встановлений дефіцит коштів є ще більш істотним, оскільки наведені розрахунки не охоплюють базових витрат на повсякденне проживання, харчування, комунальні послуги та інші необхідні потреби.
Крім того, на думку ГРД, Боднарук Ю.В. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам», оскільки кандидат не міг придбати квартиру в місті Одеса у 2021 році за власні заощадження.
У межах кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду було досліджено обставини набуття ним у власність квартири площею 78,8 кв. м у місті Одеса, вартістю 1 170 130 грн (дата набуття права – 16 грудня 2020 року), що відображено в майновій декларації за 2021 рік.
Під час кваліфікаційного оцінювання встановлено, що інвестування у вказаний об’єкт здійснювалося у 2016 році двома платежами за інвестиційним договором. Водночас аналіз задекларованих заощаджень та офіційних доходів кандидата свідчить про відсутність у нього достатніх фінансових ресурсів для здійснення такої інвестиції. Станом на кінець 2015 року кандидат задекларував 20 000 дол. США та 50 000 грн заощаджень, а сукупний дохід за 2016 рік становив 129 508 грн. Сукупність цих коштів об’єктивно не покривала суму інвестиції в розмірі 1 170 130 грн.
Пояснюючи джерела фінансування, кандидат послався на доходи, отримані протягом 2004–2016 років, а також на матеріальну підтримку батьків і зворотне дарування коштів у розмірі близько 30 000 доларів США.
Однак було встановлено, що після вирахування податків фактичний обсяг коштів, якими кандидат міг розпоряджатися за відповідний період, був суттєво меншим за заявлений. Ураховуючи витрати на придбання квартири та автомобіля, розрахунки свідчать про те, що протягом 13 років кандидат фактично мав би проживати на суму, близьку до прожиткового мінімуму, що є малоймовірним з огляду на умови його проживання у великому місті, витрати на оренду житла, утримання автомобіля та повсякденні потреби.
ГРД, проаналізувавши наведені в рішенні Комісії від 17 лютого 2025 року № 1/вс-25 обставини та враховуючи пояснення кандидата, провела перевірку фінансової спроможності Боднарука Ю.В. у відповідний період.
Так, згідно з розрахунками ГРД протягом 2004–2016 років кандидат отримав 813 443 грн доходу у вигляді заробітної плати. Після вирахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов’язкових платежів сума коштів, якою він міг фактично розпоряджатися, становить приблизно 663 409 грн, що еквівалентно 69 041 дол. США за середнім курсом Національного банку України за відповідні роки.
Із цієї суми слід відняти витрати на придбання квартири в розмірі 44 010 дол. США, а також витрати на придбання автомобіля «Chevrolet Evanda» 2005 року випуску — орієнтовно 2 000–3 000 доларів США (з урахуванням доходу від продажу попереднього автомобіля «Daewoo Lanos»).
Таким чином, після здійснення зазначених витрат у розпорядженні кандидата залишалося орієнтовно 22 000–23 000 дол. США на 2004–2016 роки, а саме близько 1 690–1 770 дол. США на рік або 141–147 доларів США на місяць. Навіть без урахування інфляційних коливань та змін купівельної спроможності, зазначений розмір коштів лише трохи перевищує середній прожитковий мінімум для працездатної особи у відповідний період.
Відповідно до даних Державної служби статистики України середньостатистичні витрати однієї особи в Одеській області протягом тільки 2010–2016 років становили 647 144 грн (з розрахунку загального розміру середніх витрат у зазначений період).
Таким чином, проведений розрахунок підтверджує наявність об’єктивного фінансового дисбалансу між задекларованими доходами кандидата та обсягом здійснених ним витрат, що не отримав належного документального підтвердження та формує обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критерію доброчесності.
Окрім того, ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.
Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Комісією у пленарному складі 11 травня 2026 року проведено співбесіду з кандидатом.
Під час співбесіди Боднарук Ю.В. надав пояснення стосовно обставин, викладених у висновку ГРД, аналогічні поясненням, наданим під час співбесіди з Комісією у складі колегії.
Стосовно перевищення витрат над задекларованими доходами у 2019 році та відсутності підтверджених джерел покриття фінансового розриву кандидат пояснив, що сума 126 000,00 грн включає не тільки вартість лоту (авто), але й супутні витрати на комісії, транспортування та розмитнення. Загальна вартість ремонту авто становила 130 000 грн, з яких орієнтовно 96 000 грн було витрачено ним у 2020 році, а не в 2019 році.
Боднарук Ю.В. зазначає, що середні сукупні витрати на одне домогосподарство в Одеській області в 2019 році становили 8 712,30 грн на місяць, тобто 104 547, 5 грн на рік (ІНФОРМАЦІЯ_1). Середній розмір домогосподарства в 2019 році в Одеській області становив 2,64 особи (ІНФОРМАЦІЯ_2). Враховуючи, що в 2019 році він проживав сам, річна середня сума витрат для нього становить 39 601 грн (104 547,5/2,64).
Кандидат також повідомляє, що в наведеному розрахунку ГРД зазначає витрати на оренду житла в сумі 17 600 грн, однак у складі (структурі) середньорічних витрат окремим рядком вказано витрати на житло.
Підсумовуючи наведені пояснення кандидат зазначає, що у 2019 році загальна сума понесених ним видатків становила 747 418,00 грн, а саме: 110 317 грн – на накопичення заощаджень на банківських рахунках; 355 500 грн – на формування готівкових заощаджень у розмірі 15 000 дол. США; 82 500 грн – на погашення позики, взятої у 2018 році; 126 000 грн – на придбання транспортного засобу та сукупні витрати (транспортування, розмитнення); 34 000,00 грн – ремонт транспортного засобу; 39 601,00 грн – середні річні витрати однієї особи у 2019 році в Одеській області, зокрема витрати на оренду житла в Києві.
Крім того, кандидат зауважує, що сума отриманого ним доходу у 2019 році становить 864 312,00 грн, а не 739 224,36 грн, як зазначає ГРД у висновку, та складається з: 99 240,00 грн – заробітна плата за основним місцем роботи в Національному університеті «Одеська юридична академія», 11 353,00 грн – заробітна плата за сумісництвом, 208 266,00 грн – заробітна плата за основним місцем роботи у Вищому антикорупційному суді, 150 000,00 грн – дохід від відчуження рухомого майна, 453,00 грн – проценти, 270 000,00 грн – подарунок у грошовій формі, 125 000,00 грн – дохід від продажу автомобіля «Chevrolet Evanda».
Стосовно отриманого доходу від продажу автомобіля «Chevrolet Evanda» кандидат пояснив, що в 2019 році ним було продано цей автомобіль «по довіреності» за ціною, еквівалентною 5 000 дол. США. З повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей від 01 січня 2025 року вбачається, що 16 жовтня 2019 року ним було видано довіреність представнику ОСОБА_1 на розпорядження автомобілем «Chevrolet Evanda» 2005 року випуску. Дохід від продажу автомобіля не було відображено у складі доходів за 2019 рік, оскільки станом на момент заповнення майнової декларації (31 травня 2020 року) покупці (ОСОБА_1 та його дружина) не зареєстрували його на себе. Тобто факту продажу (переходу права власності) не було зафіксовано офіційно. Водночас кандидат зазначає, що кошти за автомобіль він отримав у день видачі довіреності (16 жовтня 2019 року) і міг ними розпоряджатися на здійснення побутових витрат (у тому числі, здійснення заощаджень, оплата комунальних послуг, їжа тощо). Дохід від продажу автомобіля він планував відобразити у майновій декларації після державної реєстрації продажу автомобіля покупцями в 2020 році. Водночас законодавець скасував вимогу декларування помічниками суддів (у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про розвідку» № 912-ІХ від 24 жовтня 2020 року), тому майнової декларації за 2020 рік він не подавав.
Боднарук Ю.В. наголосив, що цей факт також підтверджується відомостями майнової декларації за 2021 рік, де в розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспорті засоби» ним вже не відображено володіння автомобілем «Chevrolet Evanda».
На думку кандидата, з наведених розрахунків вбачається, що рівень його видатків за 2019 рік відповідав рівню отриманих доходів за цей період.
Зазначеним у висновку ГРД обставинам та поясненням кандидата щодо вказаного Комісія надавала оцінку в рішенні колегії від 19 березня 2026 року № 93/ас-26, де зазначено, що «провівши порівняльний аналіз розрахунків ГРД щодо понесених кандидатом видатків у 2019 році та розрахунків, наведених кандидатом, Комісія підсумовує, що розбіжність виникла в розрахунках щодо ремонту транспортного засобу на суму близько 96 000,00 грн. Ураховуючи, що кандидат не заперечує щодо сукупної вартості ремонтних робіт на суму 130 000,00 грн (наведено у висновку ГРД), однак посилається на те, що у 2019 році він лише частково покрив вказану суму витрат (34 000,00 грн), а решту суми сплатив на початку 2020 року, Комісія не ставить під сумнів надані кандидатом у цій частині розрахунки. Крім того, пояснення кандидата щодо подвійного врахування в розрахунках ГРД витрат на оренду квартири (17 600,00 грн) також є слушними та підтвердженими відповідними розрахунками.
Надаючи оцінку поясненням кандидата щодо відчуження автомобіля «Chevrolet Evanda», Комісія зауважує, що видаючи у 2019 році довіреність на розпорядження вказаним транспортним засобом, Боднаруком Ю.В. фактично було приховано договір купівлі-продажу вказаного транспортного засобу, оскільки розрахунок за вказаний автомобіль проведено також у 2019 році.
Проаналізувавши вказані вище обставини, колегія Комісії вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність», про що зазначила у своєму рішенні від 19 березня 2026 року № 93/ас-26.
Стосовно вказаних у висновку обставин про неможливість придбання квартири в місті Одеса у 2021 році за власні заощадження кандидат пояснив, щопридбання ним двокімнатної квартири в Одесі площею 78,8 кв. м стало результатом його заощаджень за 2004–2016 роки. Так, його офіційні доходи за вирахуванням податків згідно з даними податкової служби за цей період становили в еквіваленті близько 72 000 дол. США. Зокрема, за 2012–2014 роки його офіційний дохід (за вирахуванням податків) становив в еквіваленті близько 30 000 дол. США.
Крім того, кандидат зазначає, що його батьки у 2003–2004 роках проживали в місті Миколаєві, а він з 1999 року проживав у місті Одеса. Починаючи з 2010 року планувався переїзд батьків до міста Одеси. З цією метою ними тривалий час здійснювались спроби продати трикімнатну квартиру в місті Миколаєві та придбати співставну за площею квартиру в місті Одесі, у новобудові, з відповідною доплатою, ураховуючи суттєву різницю в цінах на нерухомість у цих містах. З огляду на наведене частину заощаджених ним коштів було подаровано батькам для придбання ними житла. До 2016 року батьки так і не продали свою квартиру в місті Миколаєві, водночас кандидат знайшов варіант для інвестування в новобудові в Одесі. Оскільки батьки подаровану ним суму коштів не витратили, то вирішено було інвестувати фактично усі заощадження у вже збудований будинок (на той момент в ньому закінчувалися оздоблювальні роботи та проводилися роботи з благоустрою прибудинкової території). Кандидат також скористався пропозицією забудовника про розтермінування платежу. Так, перший внесок ним було сплачено на початку 2016 року, а другий (остаточний) – наприкінці цього ж року. Кандидат зазначає, що, оскільки він вносив кошти від свого імені, набуваючи «майнові права», то фактично у другій половині 2016 року батьки подарували йому ту саму суму коштів, яку він їм подарував. Подарована сума коштів становила близько 30 000 дол. США. Кандидат повідомив, якби він подавав майнову декларацію за 2016 рік, то відобразив би цю суму коштів як подарунок від батьків, але підстав подавати такої декларації за 2016 рік (ні у зв’язку з публічною службою, ні у зв’язку з участю в конкурсах на таку службу) у нього не було. Також він не подавав майнові декларації за 2012–2014 роки і, відповідно, не декларував зроблений ним подарунок батькам. До оформлення права власності цей актив декларувався ним як об’єкт незавершеного будівництва в майнових деклараціях за 2017–2019 роки. У 2020 році батьки переїхали до міста Одеси та наразі проживають саме в цій двокімнатній квартирі.
Кандидат стверджує, що жодних порушень дисципліни декларування ним допущено не було. Крім того, звертає увагу, що вартість придбаного об’єкта нерухомості була вказана ним відповідно до платіжних документів з максимальною точністю. Вважає, що мав більше ніж достатньо фінансових можливостей для нормального проживання та одночасного заощадження коштів для придбання власної квартири в місті Одесі, ураховуючи доволі скромний спосіб життя (відсутність у власності дороговартісної нерухомості, люксових авто, земельних ділянок, подорожей на топові курорти тощо).
Стосовно викладених вище обставин Комісією у складі колегії також було надано оцінку в рішенні від 19 березня 2026 року № 93/ас-26, в якому зазначено, що «надані кандидатом пояснення щодо набуття ним у власність квартири в місті Одесі не спростовують обґрунтований сумнів щодо джерела походження подарованих йому батьками грошових заощаджень в сумі приблизно 30 000,00 дол. США, які своєю чергою він також подарував своїм батькам раніше, перерахувавши частину своїх заощаджень, оскільки кандидат не надав жодних документів, які б підтверджували факт передачі ним коштів батькам, а також повернення цих коштів йому як подарунок. На думку Комісії, це є підставою для зменшення балів кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
Під час співбесіди у Комісії в пленарному складі не виникло будь-яких питань стосовно обставин, які стали підставою для надання ГРД інформації та були досліджені Комісією в складі колегії.
Стосовно посилань ГРД у висновку на ухвалене за результатами спільного засідання Комісії та ГРМЕ рішення від 17 лютого 2025 року № 1/вс-25 (у якому досліджувалися викладені вище обставини та яким Боднарука Ю.В. визнано таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»), Комісія зазначає таке.
Відповідно до пункту 10 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) не підлягають перегляду під час оцінювання факти й обставини, яким у встановленому законом порядку була надана належна оцінка інституціями за участю представників міжнародних та іноземних організацій, які в конкурсних процедурах сприяють державним органам у встановленні відповідності осіб критеріям професійної етики та доброчесності, і особу було визнано такою, що відповідає або не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, крім випадків виявлення нової інформації, яка має істотне значення.
Водночас, згідно з пунктом 5.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Комісія наголошує, що у процедурі кваліфікаційного оцінювання важливе значення має позиція кандидата на посаду судді, який повинен надати правдиві пояснення та наявні докази на підтвердження його відповідності вимогам щодо судді та спростування обґрунтованого сумніву щодо його кандидатури. Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка зазначила, що «саме по собі призначення (ціль) конкурсу покладає на кандидата, який зацікавлений в отриманні посади судді, обов’язок надати переконливі пояснення (за потреби й відповідні докази), які усувають сумнів у його доброчесності» (пункт 157 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24, пункт 7.37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 9901/110/19).
Дослідивши висновок ГРД, заслухавши пояснення, надані кандидатом під час засідання, Комісія у пленарному складі погодилась із висновками, викладеними в рішенні Комісії у складі колегії від 19 березня 2026 року № 93/ас-26, щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. Інших суттєвих обставин, які могли б свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «незалежність», «чесність», «неупередженість», «сумлінність», «непідкупність», «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу», Комісією у пленарному складі під час проведення співбесіди з Боднаруком Ю.В. не встановлено.
За результатами голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одинадцятьма голосами «ЗА» та трьома голосами «ПРОТИ»
вирішила:
визнати Боднарука Юрія Володимировича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС «ЗА»
Людмила ВОЛКОВА «ЗА»
Віталій ГАЦЕЛЮК «ЗА»
Ярослав ДУХ «ПРОТИ»
Роман КИДИСЮК «ЗА»
Олег КОЛІУШ «ЗА»
Ігор КУШНІР «ЗА»
Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»
Олексій ОМЕЛЬЯН «ПРОТИ»
Роман САБОДАШ «ПРОТИ»
Руслан СИДОРОВИЧ «ЗА»
Сергій ЧУМАК «ЗА»
Галина ШЕВЧУК «ЗА»
