X

Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Ірпінського міського суду Київської області Чернова Дмитра Євгеновича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
07.10.2026
№
52/ко-26
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Ірпінського міського суду Київської області Чернова Дмитра Євгеновича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Ірпінського міського суду Київської області Чернова Дмитра Євгеновича на відповідність займаній посаді,

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру судді.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 12 березня 2012 року № 193/2012 Чернова Д.Є. призначено на посаду судді Ірпінського міського суду Київської області строком на п’ять років.

Відповідно до наказу голови Ірпінського міського суду Київської області від 10 квітня 2012 року № 21-К/г суддю Чернова Д.Є. призначено на посаду судді та зараховано до штату цього суду.

Присягу судді Чернов Д.Є. склав 29 травня 2012 року.

У Чернова Д.Є. 12 березня 2017 року закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.

Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Ірпінського міського суду Київської області Чернова Д.Є.

Рішенням Комісії від 02 березня 2018 року № 33/зп-18 призначено проведення іспиту для суддів місцевих судів під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема на 03 травня 2018 року судді Ірпінського міського суду Київської області Чернова Д.Є.

Рішенням Комісії від 20 червня 2018 року № 146/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Відповідно до цього рішення суддю Чернова Д.Є. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Чернова Д.Є.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі через надходження висновку Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 27 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

Рішенням Комісії від 10 жовтня 2024 року № 175/ко-24 визначено, що суддя Ірпінського міського суду Київської області Чернов Д.Є. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 490 балів, визнано суддю таким, що не відповідає займаній посаді та внесено Вищій раді правосуддя подання про звільнення судді Ірпінського міського суду Київської області Чернова Д.Є. із займаної посади

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 959/0/15-26 відмовлено в задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 жовтня 2024 року № 175/ко-24 про звільнення Чернова Д.Є. з посади судді Ірпінського міського суду Київської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України та визначено, що Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у складі колегії необхідно продовжити оцінювання судді Ірпінського міського суду Київської області Чернова Д.Є. на відповідність займаній посаді з другої стадії (етапу) «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 28 травня 2026 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

На підставі викладеного вище кваліфікаційне оцінювання судді Чернова Д.Є. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

ГРД 11 серпня 2026 року надіслала до Комісії нову редакцію висновку про невідповідність судді Чернова Д.Є. критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого рішенням ГРД від 31 липня 2026 року.

18 вересня 2026 року проведено співбесіду із суддею Черновим Д.Є., за результатами якої прийнято рішення про оголошення перерви для підготовки та надання суддею Черновим Д.Є. додаткових пояснень.  

Комісією 07 жовтня 2026 року продовжено співбесіду із суддею Черновим Д.Є.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD (2015) 007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).

Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.

І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації для спростування такого сумніву.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (абзаци другий, третій пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03  листопада  2016  року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами) (далі – Положення) передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.

Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;

- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;

- ефективність здійснення правосуддя, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє;

- діяльність щодо підвищення фахового рівня, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення, встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Рівень знань Чернова Д.Є. у сфері права, а також рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрав 85,5 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрав 80,5 бала.

Оцінюючи ефективність здійснення правосуддя, Комісія констатує, зокрема, таке:

- за інформацією суддівського досьє у період із травня 2012 року до березня 2017 року суддею Черновим Д.Є. розглянуто 5 778 справ та матеріалів;

- загальні показники середньомісячного навантаження судді в зазначений період були вищими (517,7) за середньомісячні показники навантаження в Ірпінському міському суді Київської області (484,5);

- за результатами перегляду судових рішень, ухвалених суддею Черновим Д.Є. у період з травня 2012 року до березня 2017 року, скасовано 257 та змінено 14 судових рішень, що становить близько 4,44 % скасованих та 0,24% змінених судових рішень від загальної кількості ухвалених рішень;

- з порушенням встановлених законодавством строків суддею Черновим Д.Є. розглянуто 309 справ (5,34%);

- інформація про середню тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого судового рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – Реєстр) у матеріалах суддівського досьє відсутня;

- за інформацією наявною в суддівському досьє відомості про судові рішення, постановлені за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.

- адміністративні посади суддя Чернов Д.Є. не займав, до органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, не обирався.

Оцінюючи ефективність здійснення правосуддя суддею Черновим Д.Є., Комісія з урахуванням, зокрема, інформації про порушення строків розгляду справ дійшла висновку, що бал за цим критерієм становить 60.

Визначаючись щодо підвищення фахового рівня, Комісія у складі колегії враховує, що Чернов Д.Є. після призначення на посаду судді періодично проходив навчання в Національній школі суддів України з метою підвищення рівня кваліфікації, у тому числі підготовку для підтримання своєї кваліфікації тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки – востаннє у 2018 році. Відомості про проходження суддею навчання після 2018 року в матеріалах досьє відсутні, не надав їх Чернов Д.Є. і під час співбесіди. Наукового ступеня та вченого звання Чернов Д.Є. не має, участі в законопроєктній роботі не брав, наукової діяльності не здійснював, наукових публікацій у сфері права не має, викладацької діяльності в Національній школі суддів України не здійснював.

Комісією констатовано недотримання суддею обов’язку проходження підготовки для підтримання кваліфікації не рідше одного разу на три роки в обсязі не менше 40 академічних годин, закріпленого частиною третьою статті 89 Закону.

Отже, Комісія оцінює цей показник в 1 бал.

Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Чернов Д.Є. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм особистої компетентності суддя Чернов Д.Є. набрав 44 бали.

Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.

Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм соціальної компетентності суддя Чернов Д.Є. набрав 61 бал.

Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.

Згідно з пунктом 8 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;

- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- політична нейтральність;

- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;

- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3,  5– 8,13 частини першої статті 106 Закону;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.

Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.

Відповідно до пункту 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;

- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;

- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.

На адресу Комісії 11 серпня 2026 року надійшов висновок ГРД у новій редакції про невідповідність судді Чернова Д.Є. критеріям доброчесності та професійної етики. ГРД наводить дані, які, на її думку, дають підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

1. Суддя ухвалював рішення, обумовлені політичними мотивами, допускав поведінку, яка призвела до істотних порушень правил процесу і (або) порушення основоположних прав і свобод; надав неправдиві відомості під час кваліфікаційного оцінювання для отримання позитивного результату при оцінці критеріїв професійної етики чи доброчесності, для отримання позитивного результату та приховував і заперечував своє порушення; допускав поведінку, яка призвела до істотних порушень правил процесу, істотного порушення основоположних прав і свобод та очевидного і істотного порушення права на справедливий суд при наявності фактів, які свідчать про обґрунтованість сумніву у чесності, неупередженості чи непідкупності судді та невмотивованість таких дій судді, що негативно впливає на авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду.

Так, суддя Чернов Д.Є. 14 січня 2014 року розглянув справу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) справа № 367/77/14-п та прийняв постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 3 місяці. Постанову судді скасовано апеляційним судом 17 лютого 2014 року. За обставинами цієї справи 29 грудня 2013 особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, не виконала вимоги працівника патрульної поліції про зупинку в селі Нові Петрівці в напрямку резиденції Януковича В.Ф. Єдиний доказ вини, на який послався суддя Чернов Д.Є. у рішенні – це протокол про адміністративне правопорушення. Водночас суддя не прийняв до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, та, відповідно, не містить підпису цієї особи. Також  Чернов Д.Є. не надав оцінки поясненням особи, стосовно якої складено протокол, яка свою вину заперечувала. При цьому суддя приймав рішення, коли вже було відомо про факти фальсифікації рапортів Дорожньої автомобільної інспекції (далі – ДАІ), зокрема через засоби масової інформації. Аналіз прийнятих суддею рішень дає підстави вважати, що у справі № 367/77/14-п суддя відійшов від своєї практики та обрав особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, більш суворий вид адміністративного стягнення, а саме позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 місяці. Про відсутність політичної нейтральності та допущення дискримінації за політичною ознакою свідчить і короткий строк розгляду справи в суді. Така поведінка судді під час розгляду та прийняття рішення у справі № 367/77/14-п була предметом розгляду Третьою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя. Хоча суддя Чернов Д.Є. не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, в його діях встановлено наявність порушень, про що детально викладено в рішенні Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 05 квітня 2017 року  № 723/3дп/15-17.

2. Суддя не надав достовірної та відомої йому інформації в деклараціях доброчесності судді, деклараціях родинних зав’язків судді, деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; в професійному житті не поводився так, щоб його поведінка на думку звичайної розсудливої людини була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки.

2.1. У декларації доброчесності судді за 2016 рік Чернов Д.Є. підтвердив, що не приймав рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади», зокрема рішення про накладення адміністративних стягнень щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим законом. При прийнятті рішення, обумовленого політичними мотивами, має значення не лише те, чи особа визнала, що була учасницею автопробігу чи інших акцій протесту, а й чи вважав суддя на момент прийняття рішення особу учасницею акції протесту та у зв’язку з чим застосував суворішу санкцію статті. Надаючи Комісії пояснення під час попередньої співбесіди, Чернов Д.Є. підтвердив, що притягнув до відповідальності особу, яка порушила вимоги зупинки, рухаючись до резиденції тодішнього Президента України Януковича В.Ф. З наведеного слідує, що на момент розгляду справи № 367/77/14-п Чернов Д.Є. вважав особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, учасницею акції протесту. Крім того, суддя, всупереч своїй практиці, наклав на цю особу більш суворе адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці, а не штраф як зазвичай;

2.2. Відповідно до рішення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) Чернов Д.Є. при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2017 рік зазначив недостовірні відомості про: посаду, яку займає; загальну площу та реєстраційний номер квартири, яка належить йому на праві спільної власності; загальну площу, реєстраційний номер та вартість на дату набуття квартири, яка належить йому на праві спільної власності; реєстраційний номер та вартість на дату набуття квартири, яка належить на праві власності члену сім’ї (дружині); дату набуття права та вартість на дату набуття гаража, який належить йому на праві власності; не зазначив відомостей про об’єкт нерухомості, який на будь-якому праві використовувався членами сім’ї (дружиною та дітьми) для проживання на кінець звітного року; дохід у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів, отриманий членом сім’ї (дружиною). Згідно з рішенням Комісії від 10 жовтня 2024 року аналогічних помилок при складанні Декларації суддя припускався упродовж 2015–2018 років, що, на думку ГРД, свідчить про несумлінне ставлення судді до обов’язку декларування.

2.3. У щорічних Деклараціях за 2020–2023 роки суддя зазначив вартість автомобіля «Daihatsu Terios» 2010 року 7 000 грн, середня ринкова вартість якого становить 6 000–9 000 дол. США. Під час попередньої співбесіди суддя пояснив, що цей автомобіль придбано на підставі договору купівлі-продажу від 06 листопада 2020 року за 7 000 грн. Така вартість відповідала технічному стану транспортного засобу, на підтвердження чого надав копії акта огляду реалізованого транспортного засобу від 06 листопада 2020 року № 6944/20/006859 та акта технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер від 06 листопада 2020 року № 0523. Крім цього, суддя висловив припущення, що на вартість транспортного засобу також могла вплинути його непопулярність. Водночас суддя повідомив, що зазначений автомобіль він придбав у місті Дніпро та після реєстрації вирушив на ньому до міста Києва. Однак, ураховуючи відстань між містами (487 км), твердження судді про серйозну технічну несправність автомобіля викликає обґрунтований сумнів. Суддею не надано жодних доказів здійснення ремонтних робіт та їх вартість;

2.4. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 грудня 2019 року за суддею зареєстровано право власності на квартиру в місті Києві площею 45,95 м2, яка йому дісталась на підставі спадщини за заповітом. 04 листопада 2020 року Чернов Д.Є. відчужив цю квартиру на підставі договору купівлі-продажу за 1 000 395 грн. Водночас суддя не вказав цю квартиру в Декларації за 2019 рік.

2.5. Чернов Д.Є. не подав декларації доброчесності судді за 2018 рік. На підтвердження своїх слів під час попередньої співбесіди, що таку декларацію ним було подано, жодних доказів не надав.

Крім того, ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді, а саме:

- відповідно до суддівського досьє три особи надали Чернову Д.Є. характеристику доброчесності, зокрема ОСОБА_1 – генеральний директор «Українська національна лотерея»;

- за даними суддівського досьє, Чернов Д.Є. у період з 18 грудня 2013 року до 20 грудня 2013 року перебував у відпустці, однак 19 грудня 2013 року суддею постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі № 367/8460/13-ц;

- згідно з матеріалами суддівського досьє Черновим Д.Є. у 2015 році порушено строки розгляду у 103 справах, у 2016 році – 145 справах, у 2017 році – 61 справі;

- суддя подав декларації родинних зав’язків за 2015–2020, 2015–2021, 2015–2022 роки, однак інструкцією заповнення декларації родинних зав’язків передбачено подання декларації за 5 років;

- виправлену Декларацію за 2017 рік суддя подав 23 березня 2020 року, де зазначив ІНФОРМАЦІЯ_1, які отримала дружина, пояснивши це тим, що дружина не могла вчасно взяти довідку про доходи, оскільки була одна з дитиною;

- у Декларації за 2021 рік, поданій 22 січня 2024 року, відсутні відомості про грошові активи. У виправленій Декларації за 2021 рік, яку подано 23 січня 2024 року, Чернов Д.Є. вказав заощадження в розмірі 37 000 дол. США;

- у Декларації за 2022 рік, поданій 20 січня 2024 рок, суддя не вказав грошових активів. У виправленій Декларації за 2022 рік, поданій 23 січня 2024 року, Чернов Д.Є. вказав заощадження в розмірі 40 000 дол. США;

- у Деклараціях за 2015, 2016 роки в розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» суддя вказав недостовірні відомості стосовно своєї посади. Він указав «Тип посади: посада державної служби. Категорія посади: А», тоді як посада судді не належить до державної служби;

- у 2019 році суддя звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГРД про визнання протиправним та скасування висновку ГРД від 30 вересня 2019 року про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, однак цей позов не було прийнято до провадження через недоліки, які Чернов Д.Є не усунув.

Суддя Чернов Д.Є. надав письмові та усні пояснення на висновок ГРД.

Визначаючись щодо відповідності судді Чернова Д.Є. займаній посаді, Комісія оцінює всі факти, представлені у висновку ГРД, пояснення судді, надані ним докази та обставини, встановлені Комісією самостійно, на підставі чого виснує таке.

Під час кваліфікаційного оцінювання судді Комісія перевіряє не лише його відповідність формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його як особу. Зокрема, наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, своєю поведінкою не викликає обґрунтованих сумнівів щодо компетентності та доброчесності.

1. Стосовно прийняття рішення у справі № 367/77/14-п Чернов Д.Є. пояснив, що керувався виключно наданими йому матеріалами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 116657, який складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП, та рапортом інспектора ДАІ. Підстави не брати до уваги ці докази були відсутні. Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, відомостей про оскарження дій інспектора ДАІ не надала. Практика апеляційного суду на той час була неоднозначною.

Крім того, ці обставини були предметом оцінки Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, за результатами якої рішенням від 05 квітня 2017 року № 723/3дп/15-17 у притягненні до дисціплінарної відповідальності відмовлено, а дисціплінарне провадження припинено у зв’язку із закінченням установленого законом строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарна палата дійшла висновку, що він вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 83 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». Водночас, урахувавши наслідки, що настали за результатами вчиненого діяння, дані про особу судді, винесення ним лише однієї постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності в період з 21 листопада 2013 року до 11 квітня 2014 року, що безумовно не свідчить про системність його дій та упередженість під час розгляду вказаної справи, застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади за вчинення істотного дисциплінарного проступку не є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку. Дисциплінарна палата встановила, що ним допущено процесуальні порушення у справі № 367/77/14-п, які є дисциплінарним порушенням, проте  вони не свідчать про порушення присяги або про невідповідність судді займаній посаді.

Факт прийняття ним постанови у справі № 367/77/14-п та подальше її скасування апеляційним судом також не може бути розцінено, як невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 17 березня 2021 року у справі № 800/372/16 зазначила, що лише порушення норм процесуального права не може вважатися діянням, що порочить звання судді, порушує присягу чи є несумісним з посадою судді. Безпосередня оцінка законності та обґрунтованості адміністративного стягнення, накладеного суддею, не входить до дискреційних повноважень ВККСУ, оскільки є виключною компетенцією апеляційного суду в порядку, визначеному главою 24 розділу IV КУпАП, та, відповідно, не є показником оцінювання критеріїв доброчесності та професійної компетентності відповідно до вказаного Положення.

З цього приводу Комісія підкреслює, що за вимогами Закону предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення щодо того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання з розглядом справ (рішення Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).

Відповідно до преамбули Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи) довіра до судової системи, а також до авторитету судової системи, зокрема в питаннях моралі та чесності судових органів, посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Відповідно до принципу об’єктивності Другого показника Бангалорських принципів об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав і свобод особи.

Комісія не вдається до оцінки прийнятої суддею Черновим Д.Є. постанови у справі № 367/77/14-п з позиції її законності та обґрунтованості, в тому числі і в частині накладеного адміністративного стягнення, а оцінює поведінку судді під час розгляду справи та прийняття рішення.

У провадженні судді Ірпінського міського суду Київської області Чернова Д.Є. перебували матеріали справи № 367/77/14-п про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП. Постановою судді Ірпінського міського суду Київської області Чернова Д.Є. від 14 січня 2014 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на три місяці. Постановою Апеляційного суду Київської області від 17 лютого 2014 року постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою матеріали справи про адміністративне правопорушення надіслано до відділу ДАІ Ірпінського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області для проведення додаткової перевірки. Надалі постановою судді Ірпінського міського суду Київської області від 14 березня 2014 року Шумко В.А. провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП закрито на підставі статті 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю доказів вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи прийняте рішення, вказав, що всупереч вимогам статей 245 та 280 КУпАП суддею першої інстанції не були в повному обсязі з’ясовані всі обставини справи. Крім того, в порушення вимог статті 268 КУпАП суд першої інстанції позбавив ОСОБА_2 та її захисника можливості належним чином ознайомитись з матеріалами справи, надати докази, які, на її думку, підтверджують відсутність її вини у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП.

Постанова судді Чернова Д.Є. у справі, про яку йдеться, була предметом спеціальної перевірки відповідно до Закону України від 08 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (далі –  Закон № 1188-VII). За результатами перевірки рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 05 квітня 2017 року № 723/3дп/15-17 відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Ірпінського міського суду Київської області Чернова Д.Є., а дисциплінарне провадження припинено. Відмова пов’язана із закінченням встановленого законом строку, оскільки з дня вчинення суддею Черновим Д.Є. дисциплінарного проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності та перебування судді у відпустці минуло більше року. З огляду на характер правопорушення, допущеного суддею Черновим Д.Є. у справі про притягнення ОСОБА_2  до адміністративної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Чернов Д.Є. вчинив дисциплінарний проступок (пункт 1 частини першої статті 83 Закону № 2453-VI). Ураховуючи наслідки, що настали за результатами вчиненого діяння, дані про особу судді, дисциплінарна палата виснувала, що прийняття Черновим Д.Є. однієї постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності у вказаний заявником період, безумовно, не свідчить про системність у його діях та упередженість при розгляді вказаної справи, а тому застосування до нього звільнення з посади за вчинення істотного проступку дисциплінарний орган визнав непропорційним його діянню.

Варто зазначити, що в рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя констатується, що «суддя Ірпінського міського суду Київської області Чернов Д.Є. безпідставно визнав ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і через очевидну недбалість порушив право ОСОБА_2 на справедливий розгляд справи».

Надаючи оцінку поведінці судді Чернова Д.Є при розгляді справи № 367/77/14-п у рамках кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, Комісія бере до уваги висновки суду апеляційної інстанції та дисциплінарного органу. Також Комісія не може не зважати на пояснення Чернова Д.Є., надані під час співбесіди 18 вересня 2026 року: «Взагалі не зрозуміло, хто там був у цій машині. Можливо вона сама їхала. Це ніхто не встановив. … Є, що суддя виступає в активній ролі, а є – в пасивній. У цьому випадку я був у пасивній ролі відповідно до англосаксонської системи.» (тайм код 01:30:12 - 01:30:50). Така позиція судді йде врозріз з вимогами чинного законодавства, яке покладає на суд обов’язок вжити заходів для повного, об’єктивного і неупередженого розгляду справи. Повний і об’єктивний розгляд справи про адміністративне правопорушення – це фундаментальна вимога закону, закріплена у статтях 245, 252, 280 КУпАП. Цей принцип зобов’язує суддю чи інший уповноважений орган не просто формально вивчити наявні матеріали, а детально дослідити всі обставини події, виявити як виправдовувальні, так і обтяжуючі чинники, та ухвалити законне і справедливе рішення.

Згідно зі статтею 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ з’їдам суддів України 22 лютого 2013, чинного до оновлення у 2024 році, суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок. Сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею своїх обов’язків.

Комісія погоджується з висновком ВРП, відображеним у рішенні від 21 травня 2026 року № 959/0/15-26. За результатами розгляду подання з рекомендацією Комісії про звільнення Чернова Д.Є. з посади встановлено, що вказані вище обставини «не є достатніми для визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді», однак Комісія враховує допущені суддею порушення при визначенні балів за критерієм професійної етики.

2.1. Стосовно доводів ГРД про недостовірність тверджень в пункті 17 декларації доброчесності судді Чернова Д.Є. Комісія зважає на таке.

Відповідно до пункту 170 параграфа 11 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від  19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами) (далі – Регламент), Комісія здійснює перевірку декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки. Згідно з пунктом 177 Регламенту перевірка повідомлення, що надійшло до Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, може бути проведена під час дослідження досьє та співбесіди.

До Комісії 19 квітня 2018 року від Маселка Р.А. надійшла заява щодо проведення перевірки декларації доброчесності судді Чернова Д.Є. за 2016 рік, згідно з якою в пункті 17 зазначеної декларації суддя підтвердив, що ним не приймалися одноособово або у складі колегії рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Водночас обставини справи № 367/77/14-п підпадають під визначення пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади».

Наведені у заяві Маселка Р.А. обставини були предметом перевірки відповідно до пункту 177 Регламенту, зокрема Комісією заслухано пояснення Чернова Д.Є., перевірено доводи заяви Маселка Р.А., досліджено матеріали досьє судді. За результатами такої перевірки Комісія визнала непідтвердженою інформацію про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Ірпінського міського суду Київської області Черновим Д.Є. у декларації доброчесності судді за 2016 рік, про що обґрунтовано викладено в рішенні Комісії від 10 жовтня 2024 року № 175/ко-24.

2.2. Стосовно допущених Черновим Д.Є. помилок при декларуванні Комісія висновує таке.

Відповідно до рішення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 20 вересня 2019 року № 3203 за результатами повної перевірки Декларації Чернова Д.Є. за 2017 рік встановлено, що суддя:

- у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» відобразив недостовірні відомості стосовно своєї посади у полі «Тип посади» вказав, що його посада відноситься до посад державної служби категорії «А», чим не дотримав вимог пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»;

- у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» зазначив недостовірні відомості щодо загальної площі та реєстраційного номера квартири за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1. У декларації він вказав загальну площу квартири 37 м2, реєстраційний номер – невідомо; натомість відповідно до договору дарування квартири площа становить 75,6 м2, реєстраційний номер – НОМЕР_1;

- у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» зазначив недостовірні відомості щодо загальної площі, реєстраційного номера квартири та вартості квартири за адресою: місто Київ, АДРЕСА_2, у декларації він вказав загальну площу 61,6 м2, вартість на дату набуття та реєстраційний номер – невідомо; натомість відповідно до договору дарування квартири вартість на дату набуття ½ частини квартири становила 1 194 320 грн;

- у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» зазначив недостовірні відомості про реєстраційний номер і вартість на дату набуття квартири, яка належала його дружині. У декларації вказав, що реєстраційний номер і вартість невідомі, проте згідно з договором дарування реєстраційний номер квартири НОМЕР_2, вартість на дату набуття– 16 291,90 грн;

- у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» не зазначив вартості гаража, хоча відповідно до договору дарування його вартість становила 2 000 грн;

- у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» не зазначив суми нарахованих дружині соціальних виплат у розмірі 20 520 грн.

НАЗК хоча і встановило, що суб’єкт декларування зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є ознакою правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України, проте надало Чернову Д.Є. можливість подати Декларацію за 2017 рік із достовірними відомостями.

У листі Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) від 07 лютого 2020 року № 041-188/5230 йдеться про те, що після отримання рішення НАЗК від 20 вересня 2019 року № 3203 відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не було внесено, адже в рішенні НАЗК не наведено конкретних, об’єктивних і фактичних відомостей, які вказували б на наявність ознак кримінального правопорушення, підслідних НАБУ.

Під час співбесіди Чернов Д.Є. пояснив, що це були технічні помилки при заповненні Декларації, які він усунув, і в наступних деклараціях зазначає точну і коректну інформацію.

Комісія, підтримуючи висновки, зроблені ВРП у рішенні від 21 травня 2026 року № 959/0/15-26 за результатами розгляду подання з рекомендацією Комісії про звільнення Чернова Д.Є. з посади, вважає, що наведені обставини хоча і свідчать про допущення Черновим Д.Є. певних помилок під час декларування у 2017–2019 років, однак визнання їх суддею та усунення відповідно до роз’яснень НАЗК свідчить про відсутність у Чернова Д.Є. умислу на приховування інформації, тобто не має характеру недобросовісної помилки, у зв’язку з чим не може бути самостійною підставою для визнання Чернова Д.Є. таким, що не відповідає посаді судді.

Однак високі вимоги та стандарти до посади судді вимагають сумлінного дотримання правил поведінки та вимог закону як на роботі, так і в особистому житті, тому наведені обставини не можуть залишитися поза увагою під час кваліфікаційного оцінювання судді Чернова Д.Є.  До того ж аналіз Декларацій, які подавалися Черновим Д.Є. після рішення НАЗК, не свідчать, що він повною мірою розуміє вимогу старанності та повноти відображення інформації, допускаючи нові помилки. Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів 23 лютого 2020 року Чернов Д.Є. відчужив автомобіль Suzuki SX-4 2014 року. Відповідні відомості в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» Декларації за 2020 рік відсутні; у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2020 рік Чернов Д.Є. вказав суму страхових виплат у розмірі 64 909 грн. За даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у 2020 році отримана Черновим Д.Є. сума страхових виплат становить 48 694,35 грн; за даними ДРФО, у 2021 році Чернов Д.Є. отримав страхову виплату в сумі 28 640,19 грн, однак у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2021 рік ця сума не вказана. В розділ 11 «Доходи, в тому числі подарунки» Декларації за цей же рік включено кредит у розмірі 316 025 грн. Однак відповідно до Роз’яснень НАЗК кредит – це кошти, які особа отримує тимчасово та зобов’язана повернути, тому кредитні кошти не вважаються доходом, а отже не підлягають відображенню у розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки» Декларації.

Виявлені порушення правил декларування Черновим Д.Є. Комісія не вважає самостійними підставами для визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, однак розцінює як такі, що впливають на його оцінку за критерієм професійної етики.

2.3. Стосовно набуття Черновим Д.Є. у власність автомобіля «Daihatsu Terios» за 7 000 грн, то згідно з письмовими поясненнями Чернова Д.Є. така вартість транспортного засобу підтверджується договором купівлі-продажу від 06 листопада 2020 року № 0523, укладеного між ним та ФОП ОСОБА_3 (суб’єкт господарювання, що здійснює оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного із власником, та перебуває на обліку в Головному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України від 21 січня 2014 року за № 6944). За цим договором він отримав у власність транспортний засіб марки «Daihatsu Terios» 2010 року випуску. Згідно з пунктом 189.3 статті 189 Податкового кодексу України цей автомобіль підпадає під визначення вживаного транспортного засобу. За домовленістю сторін ціна об’єкта правочину становила 7 000 грн. Такий підхід для укладення договорів купівлі-продажу держава встановила з урахуванням рівня життя в Україні. Міністерство внутрішніх справ України не ставило під сумнів його законність і доброчесність дій під час реєстрації транспортного засобу. Згідно з актом огляду реалізованого транспортного засобу від 06 листопада 2020 року № 6944/20/006859 ідентифікаційні номери складових частин транспортного засобу відповідають номерам, зазначеним у товарно-супровідній документації. Актом технічного стану транспортного засобу або його складової частини від 11 листопада 2020 року № 0523 встановлено, що пробіг автомобіля на момент продажу становив 234 578 км, зовні мав дефекти, а відсоток зносу – 94 %.

Під час співбесіди 10 жовтня 2024 року Чернов Д.Є. пояснив, що автомобіль «Daihatsu Terios» було придбано за договором купівлі-продажу від 06 листопада 2020 року за 7 000 грн. Ця вартість відповідала технічному стану автомобіля, оскільки він потребував ремонту. Така вартість автомобіля була цілком обґрунтованою. Крім того, на вартість автомобіля могла вплинути непопулярність його марки, не всі розуміють, що це за автомобіль (тайм код 06:01:39).

Водночас, на співбесіді 18 вересня 2026 року Чернов Д.Є. наголосив, що це договірна, а не ринкова вартість. На запитання члена Комісії чи сума, яка зазначена в договорі, відповідає тій, яку Чернов Д.Є передав продавцю, суддя відповів: «Ні, звичайно. Це договірна ціна, вказана в договорі». Водночас, підтвердивши, що сума 7 000 не є ціною транспортного засобу («Ну, звичайно, не ця (ціна)»), Чернов Д.Є. не назвав реальної ціни автомобіля, зазначивши, що він її не пам’ятає. У продовження обговорення цього питання суддя заявив, шо це нормальна практика, у 99 % вказані у договорах купівлі-продажу ціни не відповідають реальним (тайм код 01:57:22 – 01:58:15   02:01:40).

Розбіжності в поясненнях Чернова Д.Є. не можуть залишитися поза увагою Комісії, оскільки свідчить не лише про певні моральні стандарти судді, а й про ставлення судді до покладеного на нього обов’язку бути взірцем бездоганної поведінки та сумлінного і неухильного дотримання вимог чинного законодавства, в тому числі і стосовно достовірного декларування доходів і витрат. Точна сума видатку на придбання автомобіля впливає на розуміння співмірності доходів і витрат. Комісія наголошує на важливості декларування, адже це важливий інструмент запобігання корупції, забезпечення прозорості перед суспільством, контролю за майновим станом. Встановлені обставини та надані суддею пояснення враховуються Комісією під час вирішення питання відповідності судді критерію доброчесності та впливають на кількість балів за цим критерієм.

2.4. Стосовно недекларування у 2019 році успадкованої від діда квартири в місті Києві загальною площею 45,95 м2 Чернов Д.Є. пояснив, що це також була помилка, квартира була отримана у грудні 2019 року внаслідок прийняття спадщини, вона не підлягала оподаткуванню, а тому умислу приховати її у нього не було.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав 24 грудня 2019 року за Черновим Д.Є. зареєстровано право власності на квартиру в міста Києві на АДРЕСА_3, загальною площею 45,95 м2. Підставою набуття є свідоцтво про спадщину за заповітом від 24 грудня 2019 року. Водночас у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларації за 2019 рік відомості про цю квартиру відсутні. Згідно з договором купівлі-продажу від 04 листопада 2020 року Чернов Д.Є. відчужив цю квартиру за 1 000 395 грн. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2020 рік Чернов Д.Є. вказав дохід у розмірі 1 000 395 грн від відчуження нерухомого майна, а у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – відомості про припинення права власності на підставі правочину від 04 листопада 2020 року.

Комісія сприймає пояснення Чернова Д.Є. щодо відсутності наміру приховати належне йому майно, однак звертає увагу, що помилка, яку, за його твердженням, він допустив, мала місце після рішення НАЗК, яке своєю чергою мало б спонукати суддю уважніше ставитись до заповнення декларацій. 

2.5. Стосовно неподання декларації доброчесності судді за 2018 рік Чернов Д.Є. вважає, що декларацію у 2018 році він подавав, причина її відсутності йому невідома. Суддя висловив припущення, що Декларацію, яка подавалась в паперовій формі і мала бути в суддівському досьє, хтось взяв, можливо, копіював та не повернув.

 Однак згідно зі службовою запискою начальника управління документального забезпечення секретаріату Комісії та виконувача обов’язків начальника управління інформаційних технологій від 09 серпня 2024 року декларація доброчесності судді Ірпінського міського судді Київської області Чернова Д.Є. за 2018 рік у паперовій формі не зареєстрована та в електронному Реєстрі декларацій родинних зв’язків і доброчесності відсутня.

Чернов Д.Є. жодних доказів на підтвердження своїх слів, що ним подана декларація доброчесності судді за 2018 рік, не надав.

За вимогами пункту 3 частини сьомої статті 56 Закону подання декларації доброчесності є обов’язком судді, а невиконання цього обов’язку, як підтвердила ВРП у рішенні від 21 травня 2026 року № 959/0/15-26, негативно впливає на оцінку судді за критерієм доброчесності.

Предметом аналізу Комісії також стали факти, кваліфіковані ГРД як інформація, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді.

Суддя Чернов Д.Є. надав письмові пояснення щодо наведеної інформації, які підтримав під час співбесіди. Комісія загалом сприймає надані пояснення та вважає їх вичерпними.

Водночас, предметом детального аналізу стали джерела формування грошових активів, відображених у виправлених Деклараціях за 2021 та 2022 роки.

У розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2020 рік Чернов Д.Є. позначив, що у суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі, тобто суддя підтвердив відсутність у нього станом на 31 грудня 2020 року будь-яких грошових заощаджень. У Декларації за 2021 рік Чернов Д.Є. зазначив те ж саме. Водночас у розділі 12 «Грошові активи» виправленої Декларації за 2021 рік Чернов Д.Є. вказав суму грошових заощаджень у розмірі 37 000 дол. США.

Розмір доходу Чернова Д.Є. у 2021 році складався із заробітної плати, розмір якої з урахуванням податку становив 1 090 112 грн та страхової виплати в сумі 28 640,19 грн, що підтверджується даними ДРФО. Також згідно з Декларацією за 2021 рік у звітному періоді Черновим Д.Є. сплачено 158 689 грн у рахунок основної суми боргу за позикою (кредитом). Отже, чистий дохід Чернова Д.Є. у 2021 році (за мінусом податків та сплаченої позики) становить 763 844 грн, еквівалент 28 196 дол. США, що майже на 9 000 дол. США менше від задекларованої ним суми заощаджень.

Комісією була оголошена перерва в розгляді питання з метою надання Черновим Д.Є. обґрунтованих пояснень щодо джерел формування відповідних активів.

Чернов Д.Є. пояснив, що грошові кошти в сумі 37 000 дол. США сформовано за рахунок спадщини, а саме квартири, яку він отримав у 2019 році та відчужив на підставі договору купівлі-продажу 04 листопада 2020 році за 1 000 395 грн. Грошові кошти отримав у день відчуження майна. У 2021, 2022 роках декларування було призупинено, відновлено восени 2023 року. Подаючи 20 січня 2024 року Декларацію за 2021 рік, він несвідомо пропустив розділ 12 «Грошові активи», помилку усунув, подавши 23 січня 2024 року виправлену Декларацію за 2021 рік. Умислу на приховування коштів, отриманих від продажу успадкованої від діда квартири в сумі 1 00 395 грн, не було, оскільки вказав про них у розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки» Декларації за 2020 рік.

Водночас згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» та роз’яснень НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» (далі – Роз’яснення НАЗК) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані подавати Декларацію, в якій зазначаються відомості про доходи, видатки, майно тощо суб’єкта декларування та членів його сім’ї. У декларації зазначаються грошові активи, наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї, якщо сукупна вартість всіх грошових активів на кінець звітного періоду перевищує 50 ПМ. Інформація про грошові активи зазначається станом на кінець звітного періоду. Якщо сукупна вартість усіх наявних станом на останній день звітного періоду в суб’єкта декларування або члена його сім’ї грошових активів не перевищує 50 ПМ, такі активи не зазначаються в декларації. Крім того на сайті НАЗК мітиться інформація, що у разі виявлення помилки у декларування після спливу 30 днів, або якщо право на виправлення помилки використано, особа має повідомити про це НАЗК через особистий кабінет.

Як вбачається з пояснень Чернова Д.Є. грошові кошти в сумі 37 000 дол. США як еквівалент 1 000 395 грн, отримані від продажу квартири в листопаді 2020 року, він повинен був вказати в розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2020 рік. У разі допущення помилки мав її усунути саме в Декларації за 2020 рік шляхом подання виправленої Декларації або надсилання на адресу НАЗК відповідного повідомлення. Водночас Чернов Д.Є. цього не зробив та жодних пояснень з цього приводу не надав. Натомість пояснив, що, подаючи Декларацію за 2021 рік, після відновлення декларування, а саме у січні 2024 року, випадково пропустив розділ 12 «Грошові заощадження», тому через три дні подав виправлену Декларацію. 

Наведені обставини викликають обґрунтовані сумніви стосовно наявності законних джерел формування грошових заощаджень у сумі 37 000 дол. США, відображених Черновим Д.Є. у виправленій Декларації за 2021 рік. Суддя не надав обґрунтованих пояснень та документальних підтверджень наявності у нього грошових активів станом на 31 грудня 2020 року. Та й достовірність відображених Черновим Д.Є. у Декларації за 2020 рік доходів теж частково ставиться під сумнів. Згідно з розділом 11 «Доходи, в тому числі подарунки» Декларації за 2020 рік дохід Чернова Д.Є. формувався з таких джерел: заробітна плата з урахуванням податку – 1 003 678 грн; продаж квартири – 1 000 395 грн; відчуження рухомого майна – 275 000 грн; спадщина – 95 409 грн; страхова виплата – 64 909 грн; кредит – 316 025 грн.

За даними ДРФО, сума отриманої Черновим Д.Є. у 2020 році страхової виплати  становить 48 694,35 грн. Відомостей про отриманий Черновим Д.Є. дохід від продажу нерухомого майна в розмірі 275 000 грн, як і спадщини в сумі 95 409 грн дані ДРФО не містять, а Черновим Д.Є. не надано доказів на підтвердження отримання цих доходів. Кредитні кошти, як обґрунтовувалося вище, взагалі не вважаються доходом.

Комісія враховує, що від продажу квартири 04 листопада 2020 року Чернов Д.Є отримав 1 000 395 грн, що в перерахунку за курсом долара США становить приблизно 35 000 дол. США. Однак Комісія враховує також факт відсутності задекларованих грошових активів у судді станом на 31 грудня 2020 року, неточності у відображенні інших доходів, підтвердження Черновим Д.Є. того факту, що придбання автомобіля марки «Daihatsu Terios»  06 листопада 2020 року відбулося за ціною вищою ніж вказана в Декларації.

Зважаючи на викладене, Комісія визнає неможливість покладення відповідного факту в основу висновку про невідповідність Чернова Д.Є критерію доброчесності, однак переконана, що встановлені обставини є підставою для зниження балів за оцінкою критерію доброчесності судді.

Також Комісія вважає за необхідне звернути увагу на поведінку судді під час співбесіди 18 вересня 2026 року (https://www.youtube.com/watch?v=eyfAg-AMkg0&t=6741s), яка не повною мірою відповідає вимогам стриманості, виваженості, обачності та поміркованості, визначених статтею 12 Кодексу суддівської етики, в редакції Рішення З’їзду суддів від 18 вересня 2024 року. У коментарі до Кодексу зазначено, що «стриманість − це, з одного боку, здатність контролювати власні емоції, поведінку, дії, опанувати ситуацію, коли це потрібно, та не піддаватися на імпульсивні вчинки, а з іншого − вияв вихованості, адже стримана людина не допускає як вияву імпульсивних негативних емоцій, так й надмірної емоційності, захопленості […]. Виваженість передбачає контроль і самовладання, вимагаючи від судді завжди викладати свою думку спокійно та розважливо, уникаючи недоречних емоцій» (Коментар до Кодексу суддівської етики / упоряд. Є. Краснов, О. Хотинська-Нор. Київ: ВАІТЕ, 2026. С. 144, 146).

Підсумовуючи наведене, Комісія висновує, що у процесі кваліфікаційного оцінювання судді Чернова Д.Є. на відповідність займаній посаді виявлено та досліджено низку обставин які впливають на оцінку судді за критеріями доброчесності та професійної етики.

Відповідно до статей 83–88, 93 та 101 Закону саме до виключної компетенції та повноважень Комісії належить проведення оцінювання для визначення здатності судді (або кандидата) здійснювати правосуддя. Порядок реалізації цих повноважень та їх процедурні межі закріплено в Положенні, за змістом якого Комісія має дискреційні повноваження під час кваліфікаційного оцінювання судді. Тобто за Комісією законодавчо закріплено право самостійно оцінювати відповідність судді критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, дослідженому досьє та результатах співбесіди.

Узагальнюючи встановлені під час співбесіди обставини, Комісія дійшла висновку, що відповідно до пункту 5.2. глави 6 розділу ІІ Положення поведінка Чернова Д.Є. за критерієм професійної етики оцінюється у 145 балів, за критерієм доброчесності – у 125 балів.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, та за результатами співбесіди встановила, що суддя Ірпінського міського суду Київської області Чернов Д.Є. набрав сумарно 602 бали, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Цей бал не є достатнім для визнання судді таким, що відповідає займаній посаді.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83–85 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що суддя Ірпінського міського суду Київської області Чернов Дмитро Євгенович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 602 бали.

2. Визнати суддю Ірпінського міського суду Київської області Чернова Дмитра Євгеновича таким, що не відповідає займаній посаді.

3. Внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді Ірпінського міського суду Київської області Чернова Дмитра Євгеновича із займаної посади.

Головуючий                                                                                                 Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                              Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                        Галина ШЕВЧУК