Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ірини НЕВМЕРЖИЦЬКОЇ,
представника Громадської ради доброчесності Світлани ІЛЬНИЦЬКОЇ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Невмержицької Ірини Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Згідно з частиною другою статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Невмержицька І.М. звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Невмержицьку І.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Невмержицька І.М., громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. У 2005 році закінчила Київський національний лінгвістичний університет, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
У 2010 році Невмержицька І.М. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 вересня 2010 року № 204.
Заборони для зайняття кандидатом посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Невмержицької І.М. (цивільна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань (із цивільної спеціалізації) апеляційного загального суду кандидат набрала 147 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту кандидат набрала 50,5 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
За виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації апеляційного загального суду кандидат отримала 124 бали. Кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводилося, кандидату, який успішно склав інші тестування та виконав відповідне практичне завдання, додано 40 балів до загального результату іспиту.
Отже, загалом результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата становить 361,5 бала.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.
Невмержицька І.М. надіслала до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.
Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.
Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Невмержицької І.М. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Невмержицької І.М.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Відповідно до отриманої з Національного агентства з питань запобігання корупції інформації за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої Невмержицькою І.М. за 2024 рік, фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Від інших уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Невмержицької І.М. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Невмержицької І.М., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Співбесіду з Невмержицькою І.М. проведено 29 січня та 30 вересня 2026 року, під час якої Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Комісія звернулась до Невмержицькаої І.М. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженим опитувальником).
Невмержицька І.М. надіслала до Комісії інформацію (пояснення), яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові та усні пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Невмержицької І.М., члени Комісії індивідуально оцінили критерій за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (18, 18, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,67; безперервний розвиток (18, 19, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,00; загальний бал за критерій – 37,67.
З урахуванням викладеного Комісія висновує, що кандидатом продемонстровано достатній рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що є більшим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Невмержицька І.М. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критеріїв соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісія підкреслює, що і як в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Комісією детально досліджено письмові пояснення Невмержицької І.М. щодо її відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано усні пояснення кандидата щодо кожного показника.
Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонструвала достатній рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетенції індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 9, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,67; ефективна взаємодія (9, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; стійкість мотивації (9, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; емоційна стійкість (9, 9, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,67; загальний бал за критерій – 38.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Невмержицька І.М. відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ вказаних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики враховано таке.
Громадська рада доброчесності 27 січня 2026 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Невмержицької І.М. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).
1. ГРД стверджує, що кандидат у деклараціях за 2017–2018 роки декларувала право власності на об’єкт незавершеного будівництва, а саме – квартиру загальною площею 60,55 м2, розташовану в місті Києві.
У деклараціях зазначено, що об’єкт повністю або частково побудований з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або члена його сім’ї. Також в інформації щодо власника зазначено Українсько-турецьке Товариство з обмеженою відповідальністю «УЗАЙ» (код ЄДРПОУ 24367001) – імовірно йдеться про земельну ділянку, яка перебуває в оренді цього Товариства та на якій здійснюється будівництво.
У деклараціях за 2022–2024 роки кандидат уже декларує право власності на квартиру загальною площею 60,3 м2, розташовану в місті Києві, зазначаючи її вартість на дату набуття права у розмірі 599 382,00 грн.
Відповідно до інформації, розміщеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, набута кандидатом у власність квартира розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1. За цією адресою розташовано житловий комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Своєю чергою будівництво цього житлового комплексу здійснювалось на земельній ділянці, наданій в оренду терміном на 49 років на підставі рішення Київської міської ради від 28 серпня 2008 року № 176/176 «Про внесення змін до проєкту відведення земельної ділянки українсько-турецькому ТОВ «УЗАЙ» для проєктування, будівництва та експлуатації багатофункціонального житлового торгово-розважального комплексу АДРЕСА_1».
Відповідно до інформації, розміщеної на сайті з продажу нерухомості «ЛУН», мінімальна вартість станом на початок 2017 року за 1 м2 у цьому житловому комплексі становила 17 500,00 грн за 1 м2 при умові внесення 100% оплати.
Тобто, якщо кандидатом було набуто право власності на об’єкт незавершеного будівництва – квартиру в житловому комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_2», то її мінімальна вартість становила б 1 059 625,00 грн, що майже вдвічі більша за вказану кандидатом у деклараціях.
Якщо припустити, що набута 15 червня 2021 року у власність кандидатом квартира не є тим самим об’єктом незавершеного будівництва, який вона декларувала у 2017–2018 роках, то її вартість на момент набуття була б значно вищою. Так, станом на червень 2021 року вартість 1 м2 у житловому комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_3» становила від 34 550,00 грн. Тобто задекларовані кандидатом 60,3 м2 коштували б 2 080 350,00 грн.
З урахуванням зазначеної інформації, ГРД вважає, що кандидатом відображено у декларації вартість квартири, яка значно менша за її ринкову ціну на момент набуття права власності.
1.2. ГРД також зазначає, що кандидат у деклараціях вказує право спільної часткової власності (1/2) на квартиру загальною площею 52 м2, розташовану в м. Києві, вартістю на дату набуття у розмірі 858 270,00 грн.
Відповідно до інформації, розміщеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, набута кандидатом у власність квартира розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2. За даною адресою розташовано житловий комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_4».
Згідно з інформацією, розміщеною на вебсайті з продажу нерухомості «ЛУН», мінімальна вартість квартири станом на 2017 рік за 1 м2 у цьому житловому комплексі становила 32 320,00 грн.
Таким чином, мінімальна вартість квартири з урахуванням вартості 1 м2 мала б становити 1 680 640,00 грн.
Водночас кандидат у деклараціях указує вартість квартири в розмірі 858 270,00 грн та декларує видатки на її придбання у розмірі 429 135,00 грн.
1.3. Окрім наведеного, ГРД зазначає, що кандидат у декларації за 2024 рік указує право спільної часткової власності (50 % власні та 50 % чоловіка, ОСОБА_1) на домоволодіння загальною площею 394,3 м2, розташоване у с. Гора Київської області, вартістю 4 198 000,00 грн, та земельну ділянку загальною площею 623 м2, вартістю 3 462 850,00 грн. Датою набуття права вказано 18 вересня 2024 року.
Відповідно до інформації, розміщеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, набуте кандидатом та її чоловіком у власність домоволодіння загальною площею 294,3 м2 розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, АДРЕСА_3.
Згідно з інформацією, розміщеною на вебсайті з продажу нерухомості «ЛУН», за цією адресою розташоване котеджне містечко «ІНФОРМАЦІЯ_5». До продажу в цьому котеджному містечку пропонувались різні об’єкти нерухомого майна – за видом, площею, розташуванням, а отже і різною ціною для придбання. У вересні 2024 року (дата набуття права власності) об’єкт нерухомого майна, зокрема, котедж із найменшою площею та без ремонту в цьому містечку пропонувався за ціною від 13 250 000,00 грн.
З урахуванням викладеного, ГРД стверджує, що вказана кандидатом вартість набутого у спільну часткову власність домоволодіння не відповідає її реальній ринковій ціні та є значно заниженою.
ГРД також виявило, що відповідно до декларації кандидат та її чоловік набули у спільну часткову власність домоволодіння та земельну ділянку загальною вартістю 7 660 850,00 грн. Таке домоволодіння було придбано у ОСОБА_2 (ймовірно батька ОСОБА_3).
При цьому дохід кандидата за січень–серпень 2024 року становив 812 185 грн, а її чоловіка – 270 866 гривень (без вирахування податків та витрат на звичайну життєдіяльність).
Крім того, чоловік кандидата отримав у серпні 2024 року позику у розмірі 1 000 000,00 грн.
Станом на 31 грудня 2023 року в чоловіка кандидата не було заощаджень та коштів на банківських рахунках, а станом на 31 грудня 2024 року він декларує 352 733 грн заощаджень на банківських рахунках, при отриманій заробітній платі за рік 370 396 грн, без вирахування податків, які не могли становити менше 60 000 грн.
На думку ГРД, навіть якщо припустити, що кандидат декларує кошти, які залишилися в чоловіка після отримання кредитних коштів у жовтні 2024 року, станом на вересень 2024 року в сім’ї кандидата було не більше 1 050 000 грн доходу, за винятком витрат на звичайну життєдіяльність та 110 000 дол. США (4 510 000 грн) і 350 000 грн заощаджень, які могла використати сім’я кандидата (всього 5 910 000 грн), що є недостатнім для придбання майна.
Крім того, станом на 31 грудня 2024 року доходи сім’ї кандидата становили 2 806 690 грн та 2 000 000 грн позики, а також станом на 31 грудня 2023 року заощадження сім’ї становили – 350 000 грн та 200 000 дол. США – готівкові кошти та 11 120 дол. США на розрахунковому рахунку.
Водночас, витрати сім’ї становили: 7 660 850,00 грн – на придбання домоволодіння, 352 733 грн – на заощадження чоловіка, 110 000 дол. США – на готівкові кошти та 6955 дол. США – на заощадження на розрахунковому рахунку, а також на купівлю 1 740 EURO.
Таким чином, ГРД стверджує, що не враховуючи витрати на звичайну життєдіяльність та сплату податків, витрати сім’ї кандидата перевищували офіційні доходи, заощадження та позику не менше ніж 250 000 грн.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, але потребує пояснень.
Кандидат у деклараціях за 2017–2018 роки зазначає право власності на легковий автомобіль «Audi A4» 2013 року випуску, при цьому не зазначає його вартості (її вартість вказано як «не відомо».).
Кандидат у декларації за 2017 рік зазначає видатки на придбання нерухомого майна (квартири) у сумі 1 136 402,00 грн. Однак, у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації не зазначає жодного об’єкту нерухомого майна з відповідною вартістю. Натомість, зазначає квартиру, набуту у власність у 2013 році, загальною площею 84,5 м2, розташовану в м. Києві (зазначає її вартість як «не відомо»).
У засобах масової інформації опубліковано відомості про те, що за сприяння ОСОБА_4, якого характеризують як такого, що має стосунок до корупціогенних схем, до складу Національної олімпійського комітету України ввійшли, зокрема, особи які не мають жодного відношення до спорту та, серед іншого, мали відношення до нині заборонених в Україні політичних партій. До таких осіб належить чоловік кандидата.
Зокрема, ГРД із відкритих джерел встановлено, що чоловік кандидата був членом нині забороненої в Україні політичної партії «Партія регіонів».
Кандидат надала Комісії письмові пояснення щодо обставин і фактів, викладених у Висновку ГРД, які усно доповнила під час співбесіди.
Стосовно відображення у декларації вартості квартири, яка є меншою за її ринкову ціну на момент набуття права власності, кандидат повідомила таке.
Невмержицька І.М. 28 липня 2017 року уклала договір про пайову участь № Б-2.3-6-300/2з з обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «ІНФОРМАЦІЯ_6». Відповідно до умов договору кандидат стала асоційованим членом кооперативу і зобов’язалась здійснити пайовий внесок, а кооператив зобов’язався забезпечити набуття кандидатом права власності на об’єкт нерухомості – квартиру з будівельним № ____, проєктною площею 60,55 м2 за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.
Відповідно до умов указаного договору розмір пайового внеску становить 1 136 402,40 грн.
Кандидат зазначила, що хоч у договорі не вказано вартості одного квадратного метра, але за математичним розрахунком його вартість на момент придбання коштувала 18 768,00 гривень (1 136 402,40 / 60,55).
Кандидат 31 липня 2017 року здійснила оплату пайового внеску в розмірі 1 136 402,40 грн у безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням банку від 31 липня 2017 року № 1.
07 серпня 2017 року кандидат отримала довідку ОК «ЖБК «ІНФОРМАЦІЯ_7» про повне внесення пайового внеску в розмірі 1 136 402,40 грн.
Кандидат повідомила, що будинок, у якому вона фактично придбала майнові права на об’єкт нерухомості, розташовувався в другій лінії забудови житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_8» і перебував на початковій стадії будівництва. Ураховуючи, що перша лінія комплексу вже була збудована і на другій лінії велись активні будівельні роботи, вона вирішила інвестувати власні кошти в цей об’єкт.
У декларації за 2017 рік згадану вище операцію кандидат відобразила у двох розділах: у 4-му «Об’єкти незавершеного будівництва» кандидат зазначила про інвестування коштів у квартиру № ___, що будується, площею 60,55 м2, на АДРЕСА_1 в м. Києві; у 14-му «Видатки та правочини суб’єкта декларування» кандидат зазначила придбання нерухомого майна (квартири) за ціною 1 136 402 грн.
У декларації за 2018 рік кандидат відобразила проінвестований об’єкт у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва», де зазначила квартиру № ____, що будується, площею 60,55 м2, АДРЕСА_1 в м. Києві.
Згодом будинок АДРЕСА_1 в м. Києві був уведений в експлуатацію.
15 червня 2021 року між кандидатом та ОК «ЖБК «ІНФОРМАЦІЯ_9» було укладено договір міни, відповідно до умов якого кандидат передала у власність ОК «ЖБК «ІНФОРМАЦІЯ_10» пайовий внесок в обмін на квартиру № ____, загальною площею 60,3 м2, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.
У договорі міни зазначено, що пайовий внесок – це майнове право на участь у кооперативі, що належить кандидату відповідно до договору про пайову участь № Б-2.3-6-300/2 від 28 липня 2017 року. Вартість паю станом на дату укладення договору міни становить 599 382,00 грн без податку на додану вартість. Балансова вартість квартири відповідно до довідки кооперативу від 15 червня 2021 року становить 599 382,00 грн без податку на додану вартість.
Кандидат зазначила, що забудовник не погоджував з нею ані вид правочину, ані його зміст. Під час нотаріального посвідчення правочину в неї виникли питання стосовно вартості паю та балансової вартості проінвестованої квартири. Представник забудовника повідомив, що це дані бухгалтерського обліку забудовника і приватному нотаріусу надана довідка про балансову вартість об’єкту нерухомого майна, що становила 599 382,00 грн, й жодних змін до проєкту цього договору вносити не планується.
Набуття права власності на квартиру № ___, загальною площею 60,3 м2, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 кандидат уперше відобразила в декларації особи за 2022 рік у розділі 3 «Об’єкти нерухомості». У графі «Вартість об’єкту станом на дату набуття» нею зазначено саме ту вартість (599 382,00 грн), яка була вказана в правовстановлюючому документі (договорі міни).
Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення та підтверджувальні документи щодо обставин набуття у власність вказаної квартири. Оцінюючи повідомлені кандидатом обставини на предмет наявності обґрунтованого сумніву в її відповідності критерію «доброчесність», Комісія враховує таке.
В декларації за 2017 рік кандидат відобразила придбання нерухомого майна (квартири) за ціною 1 136 402 грн. Під час укладення між кандидатом та обслуговуючим кооперативом договору міни у 2021 році Невмержицька І.М. передала у власність останньому пайовий внесок в обмін на квартиру; вартість паю становила 599 382,00 грн. У декларації за 2022 рік кандидат у графі «Вартість об’єкту станом на дату набуття» зазначає вартість квартири в розмірі 599 382,00 грн.
Отже, фактично кандидат у 2017 році понесла витрати на придбання квартири АДРЕСА_1 в м. Києві в розмірі 1 136 402 грн, однак у декларації за 2022 рік зазначила вартість квартири в розмірі 599 382,00 грн.
На думку Комісії, хоча такі дії Невмержицької І.М. і не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства та могли бути викликані певними життєвими обставинами (зокрема, особливостями придбання майнових прав на квартиру в забудовника), Комісія вважає, що кандидатом не повною мірою дотримано вимог щодо такої поведінки, яка, на думку звичайної розсудливої людини, була б прикладом неухильного додержання вимог законодавства та цілковито добропорядною.
На переконання Комісії кандидатом не докладено достатніх зусиль та не проявлено необхідної сумлінності для спростування належними доказами висловленого ГРД сумніву у зв’язку із зазначенням достовірної інформації в деклараціях щодо вартості належного їй об’єкта нерухомості.
Одним із ключових елементів доброчесності судді (кандидата на посаду судді) є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності судді (кандидата на посаду судді) не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості судді (кандидата на посаду судді) мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІ Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; демонструє високий рівень професійної мотивації; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень; під час здійснення професійної діяльності не допускав свавілля під час ухвалення рішень.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам можуть ураховуватися обставини, що вказують на істотність/неістотність порушення вимог законодавства, правил професійної етики або інших етичних норм: тяжкість порушення, одиничність, повторюваність чи систематичність; наявність/відсутність шкоди; тяжкість наслідків; форма вини та мотиви; ставлення судді (кандидата на посаду судді) до порушення; обставини та умови діяння; давність порушення тощо.
Ураховуючи викладене, Комісія у складі Колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «сумлінність» на 15 балів.
Кандидат також надала пояснення стосовно декларування права спільної часткової власності (1/2) на квартиру загальною площею 52 м2, розташовану в м. Києві, вартістю на дату набуття у розмірі 858 270,00 грн.
Повідомила, що 15 січня 2015 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бізнес-Гарант» укладено інвестиційний договір № 7012/003-Х, предметом якого була інвестиційна участь ОСОБА_5 у будівництві будинку. Згідно з цим договором інвестор мав право отримати у власність однокімнатну квартиру з будівельним номером __, проєктною площею 51,48 м2 в офісно-житловому комплексі, який будується на перетині вулиць ІНФОРМАЦІЯ_11 у Шевченківському районі м. Києва.
За умовами інвестиційного договору вартість 1 м2 проєктної площі об’єкта нерухомості становила 16 447,50 грн, а загальний розмір інвестиційного внеску – 846 717,30 грн.
У січні 2015 року ОСОБА_5 сплатила кошти в розмірі 846 717,30 грн.
Зі слів кандидата, придбання майнових прав на об’єкт нерухомості відбувалось на початковій стадії будівництва.
На початку 2017 року ОСОБА_5 запропонувала Невмержицькій І.М. перенести їх спільний офіс в проінвестований об’єкт нерухомості після введення будинку в експлуатацію, на що кандидат погодилась.
12 січня 2017 року між кандидатом, ОСОБА_5 та ТОВ «Компанія з управління активами «Бізнес-Гарант» укладено тристоронній договір відступлення права вимоги до інвестиційного договору № 7012/003-Х від 15 січня 2015 року, за умовами якого ОСОБА_5 відступила кандидату 1/2 частину майнових прав за номінальною вартістю таких прав за 429 135,00 грн.
Відступлення прав за їх номінальною вартістю кандидат пояснила дружніми стосунками із ОСОБА_5 з 2006 року, більше того, станом на 2017 рік вони були партнерами, спільно вели справи та реалізовували проєкти.
Після введення будинку в експлуатацію 02 серпня 2017 року між кандидатом, ОСОБА_5 та ТОВ «Компанія з управління активами «Бізнес-Гарант» укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого кандидат і ОСОБА_5 набули у власність у рівних частинах квартиру АДРЕСА_2 у м. Києві.
В декларації за 2017 рік кандидат відобразила зазначені вище факти: в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – придбання нерухомого майна (квартири) за ціною 429 135 грн; у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» – право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2 у м. Києві.
В наступних деклараціях кандидат відображала цей об’єкт у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» за ціною об’єкту на дату його набуття.
Комісія вважає надані кандидатом пояснення та підтверджувальні документи в цій частині прийнятними та достатніми.
Комісією також узято до уваги пояснення кандидата стосовно зазначення у декларації за 2024 рік права спільної часткової власності на домоволодіння загальною площею 394,3 м2 у с. Гора Київської області.
Кандидат повідомила, що впродовж тривалого часу вона з чоловіком намагались відшукали будинок біля міста Києва для проживання та поступово накопичували грошові кошти для його придбання. Вибір зупинився на будинку АДРЕСА_3 в с. Гора Бориспільського району в котеджному містечку «ІНФОРМАЦІЯ_12». Цей будинок кандидат відшукала на сайті оголошень із продажу нерухомості за посиланням, яке наразі видалено з сайту. Будинок пропонувався за ціною 195 000 дол. США.
Після перегляду будинку на початку серпня 2024 року подружжю стало відомо, що власником будинку є особа на ім’я ОСОБА_2. З огляду на отриману інформацію про власника подружжя відмовилось від придбання цього будинку.
Наступні пошуки не дали бажаних результатів, тому кандидат повернулась до вивчення документів стосовно будинку в котеджному містечку «ІНФОРМАЦІЯ_13». Ураховуючи можливі негативні ризики в майбутньому, кандидат запропонувала рієлтору продавця придбати цей об’єкт за ціною 185 000 дол. США. Продавець погодився за умови, що кандидат із чоловіком понесуть витрати, пов’язані із укладенням договору, нотаріальним його посвідченням, державною реєстрацією права.
Кандидат повідомила, що з продавцем об’єкту ОСОБА_2 та з членами його родини знайома не була, жодних приватних чи ділових стосунків із цією родиною ні вона, ні її чоловік не мали.
Кандидат зазначила, що вказана у договорі купівлі-продажу вартість домоволодіння і земельної ділянки відповідала дійсності. Натомість зазначила, що наведені ГРД у Висновку посилання на подібні об’єкти нерухомості є нерелевантними, адже подружжя придбало половину домоволодіння (дуплекс), на момент придбання йому було вже 15 років. Внутрішній ремонт, зі слів продавця, а також за результатами візуального обстеження, був здійснений за 12–13 років до моменту придбання будинку. Ціна придбаного нею та чоловіком домоволодіння (дуплексу) в котеджному містечку «ІНФОРМАЦІЯ_14» із зазначеними вище характеристиками відповідає рівню цін на вторинному ринку нерухомості в цьому місці.
Кандидат також зазначила, що продавцем було замовлено проведення оцінки домоволодіння та земельної ділянки під ним з метою визначення їх ринкової вартості. Згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість будинку станом на 16 вересня 2024 року становила 4 197 095,46 грн, згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки її ринкова вартість станом на цю дату становила 724 250,56 грн.
Отже, загальна ринкова вартість будинку із земельною ділянкою за даними суб’єкта оціночної діяльності становила 4 921 346,02 грн, тоді як кандидат із продавцем погодили суму в розмірі 7 660 850,00 грн.
Стосовно достатності грошових коштів для придбання домоволодіння та земельної ділянки, кандидат зазначила таке.
За підрахунками ГРД, доходи кандидата та її чоловіка за січень–серпень 2024 року були недостатніми для придбання домоволодіння із земельною ділянкою за ціною 7 660 850,00 грн, що в еквіваленті становило 185 000 дол. США.
Кандидат зазначила, що ГРД не взято до уваги заощадження, які вона задекларувала станом на 31 грудня 2023 року: 200 000 дол. США готівкою; 350 000 грн готівкою; 48 019 грн на банківських рахунках; 11 120 дол. США на банківському рахунку. Саме ці заощадження були витрачені на придбання домоволодіння із земельною ділянкою.
Кандидат також зазначила про помилковість підрахунків ГРД у Висновку щодо витрат її сім’ї у 2024 році.
Так, станом на 31 грудня 2023 року кандидатом задекларовано заощадження: 211 120 дол. США (в готівці і на банківському рахунку) та 398 019 грн (в готівці і на банківському рахунку).
У вересні 2024 року кандидат із чоловіком придбали будинок за ціною 7 660 850,00 грн, що в еквіваленті становило 185 000 дол. США, за рахунок заощаджень в доларах США за 2023 рік. Жодних інших суттєвих видатків у 2024 році сім’єю не здійснювалось.
Залишки заощаджень з 2023 року після вказаного придбання становили 26 120,00 дол. США та 398 019 грн.
Заощадження чоловіка кандидата за 2023 рік становили 100 000,00 грн готівкою та 14 607,53 грн на рахунках, усього 114 607,53 грн. Ці заощадження не були відображені кандидатом в декларації за 2023 рік, оскільки не перевищували порогу декларування.
Доходи кандидата та чоловіка за 2024 рік становили: 370 396,00 грн – заробітна плата чоловіка; 2 000 000,00 грн – позика, надана чоловіку; 2 435 887,00 грн – доходи кандидата від зайняття підприємницькою діяльністю (всього 4 806 283 грн).
За вирахуванням сплачених податків дохід за 2024 рік становив 4 644 620,77 грн.
Таким чином, у 2024 році в розпорядженні кандидата та її чоловіка були грошові кошти: 5 157 247,30 грн (398 019,00 грн – заощадження кандидата за 2023 рік, 114 607,53 грн – заощадження чоловіка за 2023 рік, 4 644 620,77 грн – спільний дохід за 2024 рік), 26 120,00 дол. США (заощадження кандидата з 2023 року).
Частину вказаних грошових коштів у гривнях кандидат із чоловіком конвертували в долари США, а саме: 3 290 665,36 грн конвертовано в 81 955,00 дол. США (за середнім курсом Національного банку України за 2024 рік 1 долар США – 40,1521 грн).
1 740,00 євро надійшли на банківський рахунок кандидата 09 вересня 2024 року за зовнішньоекономічним договором, що в перерахунку на національну валюту України є еквівалентом 79 269,88 грн (за курсом Національного банку України = 45,5574 грн за 1 євро), які фактично включені в дохід від зайняття підприємницькою діяльністю за 2024 рік.
В розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2024 рік кандидат задекларувала грошові активи: 352 733,00 грн на банківських рахунках; 316 621,00 грн на банківських рахунках чоловіка; 90 000,00 дол. США готівкою (спільна сумісна власність із чоловіком); 18 075,00 дол. США на банківському рахунку кандидата; 1 740,00 Євро на банківському рахунку кандидата (всього 669 354,00 грн, 108 075,00 дол. США, 1 740,00 євро).
Підсумовуючи наведені розрахунки, кандидат зазначила, що фактично її сім’єю було витрачено на проживання в 2024 році суму в розмірі 1 117 958,06 грн (в середньому 93 163,17 грн на місяць), яка розрахована як різниця між сумою чистого доходу за 2024 рік та заощаджень у гривнях, які залишились із 2023 року, і сумою витрат на придбання валюти і грошових активів сім’ї станом на 31 грудня 2024 року, які зазначені в декларації.
На витрати, пов’язані з навчанням, розвитком, здоров’ям, відпочинком сина кандидат використовувала грошові кошти, отримані як ІНФОРМАЦІЯ_15 у 2024 році, в розмірі 203 556 грн.
Отже, кандидат зазначила, що витрати її сім’ї у 2024 році не перевищували офіційних доходів, а отримані доходи були достатніми на проживання, харчування, оплату комунальних послуг, експлуатацію автомобіля, відпочинку та інших поточних витрат сім’ї.
Кандидат також пояснила щодо позик, наданих її чоловіку у 2024 році.
Зазначила, що 21 березня 2013 року з’їздом Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» Агропромислового комплексу України, який є найвищим органом управління цієї організації, її чоловіка ОСОБА_1 було обрано головою. На цьому з’їзді було прийнято рішення про придбання службової квартири для голови організації ОСОБА_1 за рахунок позабюджетних коштів.
Вказане рішення не було реалізовано, і з 2013 року до жовтня 2019 року чоловік кандидата орендував житло в м. Києві, а з жовтня 2019 року кандидат із чоловіком почали проживати разом в належній їй квартирі.
11 липня 2024 року постановою Президії Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» № 5 було вирішено надати голові організації ОСОБА_1 безвідсоткову позику в розмірі 100 000 дол. США в гривневому еквіваленті за курсом Національного Банку України станом на дату надання позики для придбання власного житла за рахунок коштів ПОГ «ЕВП «УСБ «Закарпаття» (підприємство об’єднання громадян, 100% власником якого є ГО ВФСТ «Колос») протягом 2024–2025 років зі строком повернення до 31 грудня 2027 року.
На виконання цих рішень органів управління ГО ВФСТ «Колос» 28 серпня та 31 жовтня 2024 року між ПОГ «ЕВП «УСБ «Закарпаття» та ОСОБА_1 було укладено договори безпроцентної позики на суму 1 000 000,00 грн кожний.
Чоловік кандидата отримав 2 000 000,00 грн у безготівковому порядку на картковий рахунок у період із 30 серпня до 21 листопада 2024 року.
Оскільки кандидат із чоловіком планували придбати спільний будинок, останній звернувся до президії організації, яку він очолює, та попросив реалізувати рішення з’їзду від 21 березня 2013 року, але не шляхом придбання службової квартири, а шляхом надання йому в позику грошових коштів, достатніх для придбання житла. Президією, до складу якої входить 27 осіб, було прийнято відповідне рішення.
У вересні 2024 року кандидат із чоловіком вирішили придбати будинок за рахунок заощаджень, а кошти, які будуть ним отримані в позику, конвертувати у валюту і в подальшому витратити на ремонт будинку, заміну побутової техніки, придбання меблів, ревізію системи опалення, водопостачання, газопостачання тощо, що і було зроблено у 2025 році.
Комісія, вивчивши надані кандидатом підтверджувальні документи та заслухавши її пояснення, дійшла висновку, що нею переконливо спростовано твердження ГРД, викладені у Висновку, стосовно недостатності коштів для придбання домоволодіння та земельної ділянки.
Кандидат також надала пояснення стосовно решти інформації, наведеної у Висновку ГРД.
Повідомила, що в деклараціях за 2017–2018 роки нею не зазначено вартості належного їй автомобіля «Audi А4» 2013 року випуску з підстав відсутності документів про його придбання. В січні 2022 року кандидат відшукала договір купівлі-продажу вказаного автомобіля, тому в наступних деклараціях вказала його вартість на момент набуття.
Невмержицька І.М. пояснила, що зазначені в декларації за 2017 рік видатки на придбання нерухомого майна (квартири) у сумі 1 136 402,00 грн були пов’язані з укладенням договору про пайову участь № Б-2.3-6-300/2 від 28 липня 2017 року та інвестуванням у квартиру в житловому комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_16».
Кандидат вказала, що її чоловік, за його твердженням, ніколи не був членом політичної партії «Партія регіонів». У 2010 році він брав участь у місцевих виборах до Вінницької обласної ради і балотувався в депутати за списками цієї партії як безпартійний по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 35. У вказаних виборах він не переміг, зайнявши друге місце. В березні 2014 року у зв’язку з достроковим припиненням повноважень депутата чоловік кандидата був визнаний обраним наступним за черговістю депутатом Вінницької обласної ради на місцевих виборах 31 жовтня 2010 року.
Повідомила, що вебсайти Центральної виборчої комісії та Вінницької обласної ради не містять інформації про належність чи неналежність чоловіка кандидата до вказаної політичної партії, оскільки він не переміг у виборах і став депутатом Вінницької обласної ради в березні 2014 року.
Кандидат зауважила, що зі своїм чоловіком познайомилась наприкінці 2017 року, після зазначених вище подій.
На додаток до викладеного кандидат зазначила, що її чоловік є майстром спорту України, заслуженим працівником фізичної культури та спорту України, кавалером ордену «За заслуги» III ступеня, має численні нагороди та відзнаки Президента України, Верховної Ради України, Прем’єр-міністра, міністерств, федерацій, Національного олімпійського комітету України тощо. Після завершення спортивної кар’єри у 2013 році чоловік кандидата був обраний головою Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «КОЛОС». До обрання на вказану посаду очолював Вінницьку спеціалізовану школу олімпійського резерву з легкої атлетики (1998–2013 роки), з 1998 року був віце-президентом, а з 2007 року – президентом Федерації легкої атлетики Вінницької області, у 2002 році був обраний заступником голови Вінницького обласного відділення Національного олімпійського комітету України, з 2013 року є членом Національного олімпійського комітету України.
Комісія вважає надані кандидатом пояснення та підтверджувальні документи в цій частині прийнятними та достатніми.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів, тому Комісія виснує, що Невмержицька І.М. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Невмержицька І.М. у сукупності набрала 722,17 бала.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у зв’язку з наявністю Висновку ГРД питання про підтвердження здатності кандидата Невмержицької І.М. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Невмержицької Ірини Миколаївни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Невмержицька Ірина Миколаївна набрала 722,17 бала.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Невмержицької Ірини Миколаївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК