Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Омельяна О.С. (доповідач),
членів Комісії: Волкової Л.М., Кидисюка Р.А.,
дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Богунського районного суду міста Житомира Ведмідь Наталії Вікторівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Гумен Н.В. призначено строком на 5 років на посаду судді Богунського районного суду міста Житомира.
Суддя Гумен Н.В. 26 квітня 2018 року уклала шлюб, у зв’язку з чим змінила прізвище на Ведмідь.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Богунського районного суду міста Житомира Ведмідь (Гумен) Н.В.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 235/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит». За результатами складеного анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання загальний результат складеного іспиту становить 175,25 бала.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 235/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до цього рішення Ведмідь Н.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Ведмідь Н.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 24 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Омельяна О.С.
На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Ведмідь Н.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
З метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), до повноважень якої належить надання, за наявності відповідних підстав, Комісії висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до суддівського досьє (частина перша, пункт третій частини шостої статті 87 Закону).
Визначення результатів кваліфікаційного оцінювання.
На адресу Комісії 15 листопада 2023 року надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Богунського районного суду міста Житомира Ведмідь Н.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Згідно з висновком ГРД у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація) за 2016 та 2017 роки суддя не вказала, що має право користування та проживання у квартирі в місті Житомир, яка набута у власність матір’ю судді у 2016 році, невдовзі після призначення Ведмідь Н.В. на посаду судді Богунського районного суду міста Житомира.
У висновку вказано, що суддя безпідставно не декларувала в декларації за 2018 рік вартість квартир, якими володів її чоловік. Зважаючи на те, що на момент набуття квартир у власність та подання декларації за 2018 рік суддя перебувала у шлюбі, ГРД вважає, що Ведмідь Н.В. була зобов’язана декларувати вартість належного чоловіку майна та докладати належних зусиль для того, аби бути обізнаною щодо майнових прав чоловіка.
Також ГРД вважає, що суддя безпідставно не задекларувала автомобіль матері та користується ліквідним майном матері, легальність походження якого, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви.
Відповідно до висновку ГРД починаючи з 2016 року, суддя декларує користування автомобілем «Lexus NX300H» 2015 року випуску, який належить її матері, але не декларує його вартість. Також суддя декларує право користування двома квартирами, які належать її матері. Ураховуючи доходи матері судді, ГРД вважає походження коштів на придбання майна, яким користується суддя, сумнівним.
ГРД у висновку висловила припущення, що суддя в деклараціях за 2018 та 2019 роки вказала занижену вартість придбання чоловіком автомобіля та квартири відповідно. Оскільки їх вартість більш ніж удвічі менша за ринкову ціну аналогічного майна. У зв’язку з цим у ГРД виникає обґрунтований сумнів щодо правдивості задекларованої суддею вартості придбаного її чоловіком майна.
ГРД акцентувала, що суддя допустила розбіжності в декларації родинних зв’язків та майновій декларації, оскільки суддя в декларації за 2019 рік вказала, що її чоловік проживає та зареєстрований у кімнаті в місті Києві за іншою адресою, ніж вона. Водночас у декларації родинних зв’язків за 2015–2019 роки суддя вказала, що вони з чоловіком проживають спільно.
Не залишилося поза увагою ГРД й те, що 28 вересня 2018 року Вища рада правосуддя розглядала дисциплінарну справу, відкриту за скаргою на дії судді. У тексті рішення Вищої ради правосуддя вказано, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що згідно з ухвалою судді Ведмідь Н.В. від 10 квітня 2017 року слідчий суддя повернув вказане майно сторонній особі, а не володільцю майна. На переконання ГРД, факти, встановлені в рішенні Вищої ради правосуддя, вказують на те, що суддя щонайменше недбало ставилась до виконання своїх професійних обов’язків.
Крім того, ГРД посилається на те, що у 2019 році чоловік судді набув у власність значну кількість нерухомого майна, а саме 6 квартир. Водночас у декларації за 2019 рік суддя не вказала дохід чоловіка від підприємницької діяльності, а його заощаджень станом на кінець 2018 року було очевидно недостатньо для придбання квартир. Відтак у ГРД виник обґрунтований сумнів щодо легальності походження цих квартир та існування фінансової спроможності подружжя на придбання цих квартир чи їхніх часток. ГРД припускає, що ця нерухомість могла бути придбана коштом доходів від підприємницької діяльності. Однак у деклараціях судді не зазначено достатньої суми грошових коштів.
Як вказано у висновку ГРД, суддя в декларації за 2019 рік не задекларувала частину доходу чоловіка, оскільки у 2019 році суддя та її тодішній чоловік ще були одружені, а відтак суддя не виконала свій обов’язок та не вжила достатніх заходів для з’ясування майнового стану свого чоловіка. Крім того, суддя в декларації за 2020 рік не зазначила доходи чоловіка, користуючись формулюванням «Член сім’ї не надав інформацію». На думку ГРД, суддя не вжила достатніх заходів для з’ясування майнового стану чоловіка, хоча могла скористатися інформацією, розміщеною в Державному реєстрі фізичних осіб.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує поясненнь судді.
У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік задекларовано дохід у розмірі 149000 грн, однак ні в цій декларації, ні в подальших не вказано, що саме було продано суддею.
На адресу Комісії 20 листопада 2023 року від судді Ведмідь Н.В. надійшли пояснення стосовно висновку ГРД.
Суддя в письмових поясненнях вказала, що приїжджала до міста Житомира з міста Києва, оскільки не мала житла за місцем роботи. Основним місцем проживання з 21 листопада 2016 року до 31 грудня 2017 року залишалася квартира в місті Києві, яку суддя вказувала у всіх щорічних деклараціях як місце реєстрації, проживання та користування. Суддя повідомила, що залишалася в місті Житомирі на ночівлю, однак це було орендоване житло, здебільшого подобово чи на місяць. Суддя вказує, що орендовані квартири були різні, а термін їх оренди – незначним, тому вона їх не декларувала у 2017 році та не зберігала докази їх оренди.
Також суддя зазначила, що наприкінці 2016 року її батьками прийнято рішення придбати нерухоме майно в місті Житомир, що і було зроблено 27 грудня 2016 року за їхні спільні сумісні кошти як подружжя. Квартиру у Житомирі оформили на матір. Суддя повідомляє, що вказана квартира була без внутрішнього оздоблення, оскільки її придбано в новобудові. Ремонтні роботи вказаної квартири тривали протягом 2017 року. Лише у 2018 році суддя почала користуватися вказаною квартирою, про що зазначила в декларації за 2018 рік. Намірів приховати користування квартирою в місті Житомирі в неї не було, адже адресу цієї квартири вказано в щорічних деклараціях за 2017 та 2018 роки, як таку, куди Національне агентство із запобігання корупції може направляти свою кореспонденцію, що не відповідає намірам приховати цю квартиру.
Суддя вказала в письмових поясненнях, що вартість автомобіля «Lexus NX300Н» вона не декларувала, оскільки договір купівлі-продажу автомобіля втрачено.
На думку судді, основу згаданого висновку складає дослідження майнового стану матері судді, проте поза увагою ГРД залишились доходи її батька, які цілком дозволяли її матері набувати у власність відповідне майно.
Також в поясненнях судді зазначено, що все майно в декларації колишнього чоловіка суддя вказувала згідно з даними правовстановлюючих документів, інших відомостей у судді не було. Зазначаючи про занижену вартість автомобіля «Ford Transit» 2012 року випуску, ГРД залишено поза увагою всі ціноутворюючі критерії, такі як пробіг, технічний стан силового агрегату та основних вузлів, комплектація. Суддя пояснила, що, зі слів чоловіка, вказаний автомобіль був пошкоджений та придбаний ним для перепродажу після ремонту.
Згідно з поясненнями судді розбіжності в декларації родинних зв’язків та майновій декларації є лише тому, що щорічна декларація сама по собі більш деталізована, а саме, суддя визначила, якого члена сім’ї це стосується, вказала об’єкти, їх місцезнаходження, вартість, інформацію щодо об’єкта і тд., а декларація родинних зв’язків відносин зводиться до того, що суддя обирає, якого члена сім’ї це стосується та обирає один із запропонованих варіантів відповідей. Тому в декларації за 2019 рік суддя зазначила всі об’єкти нерухомості, якими користувалася вона та колишній чоловік, а в декларації родинних зв’язків за 2019 рік є два доступні варіанти відповіді – «спільно проживаємо» з членом сім’ї» або «спільно не проживаємо», тому в ситуації судді «спільно» більше відповідає дійсності. Це можна пояснити лише різними формами змісту декларацій, а не помилкою, яку суддя допустила.
Стосовно висновку Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя пояснила, що висновок ГРД зводиться виключно до цитованого фрагменту такого висновку. Проте, виходячи із висновків Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в сукупності, дисциплінарна палата відмовила у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, а дисциплінарне провадження припинено.
Відповідно до пояснень судді під час шлюбу колишній чоловік придбавав майно виключно за свої особисті кошти. У подружжя не було спільного сумісного бюджету на такі значні витрати. Суддя вважає, що нею було здійснено достатньо зусиль для отримання інформації від колишнього чоловіка для заповнення декларації, після чого вона скористалася запропонованим Національним агентством із запобігання корупції варіантом заповнення графи «член сім’ї не надав інформацію». Суддя пояснила, що, оцінюючи спроможність її колишнього чоловіка на придбання нерухомості у 2019 році, ГРД не врахувала його доходи та обставину, що окреме майно належало колишньому чоловіку лише в певній частині.
Під час співбесіди суддя надав Комісії усні пояснення, аналогічні раніше наданим письмовим поясненням.
Заслухавши пояснення судді, врахувавши відомості, що містяться у наданих суддею копії статуту фермерського господарства, довідках, фінансових звітах, квитанціях, шлюбному договорі, попередніх договорах купівлі-продажу, договорах купівлі-продажу, податкових деклараціях та інших документів, Комісія вважає зазначені вище обставини в частині недоліків при заповненні суддею декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, такими, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Разом з тим, обставини, встановлені Комісією під час проведення кваліфікаційного оцінювання, в своїй сукупності спростовують сумніви ГРД у відповідності судді займаній посаді.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Комісією досліджено суддівське досьє Ведмідь Н.В., висновок ГРД з Інформацією ГРД, проведено співбесіду із суддею та встановлено таке.
І. Критерій професійної компетентності.
Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
Рівень знань у сфері права та рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні судді перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрала 87,75 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрала 87,5 бала. Загалом суддя отримала 175,25 бала з 210 максимально можливих балів та була допущена до другого етапу – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
Стосовно ефективності здійснення правосуддя та діяльності щодо підвищення фахового рівня Комісія враховує, що відповідно до матеріалів суддівського досьє навантаження судді перевищувало середній рівень навантаження у відповідному суді та регіоні, суддя приділяє увагу підвищенню свого професійного рівня.
Крім того, Комісія враховує кількість скасованих та змінених судових рішень, кількість справ, розглянутих поза встановлені законодавством строки, та те, що суддею допущено випадки порушення строків оприлюднення рішень в Єдиному реєстрі судових рішень.
ІІ. Критерій особистої компетентності.
Ведмідь Н.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Згідно з висновком про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей Ведмідь Н.В. за критерієм особистої компетентності набрала 59 балів.
ІІІ. Критерій соціальної компетентності.
Згідно з висновком про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей Ведмідь Н.В. за критерієм соціальної компетентності набрала 77 балів.
За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди суддя Ведмідь Н.В. за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) набрала 381,25 бала.
ІV. Критерій професійної етики.
1. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, політична нейтральність, дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя, дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5 – 8, 13 частини першої статті 106 Закону та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
До дисциплінарної відповідальності суддя не притягалась.
Комісією враховано, що суддя притягалась до адміністративної відповідальності, мали місце випадки зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення.
Комісія оцінила ці показники в сукупності в 113 балів.
2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 70 балів.
Таким чином, критерій професійної етики оцінено Комісією в 193 бали.
V. Критерій доброчесності.
1. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9 – 12, 15 – 19 частини першої статті 106 Закону, наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді, наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Комісія оцінила ці показники у 110,25 бала.
2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 67,5 бала.
Таким чином, критерій доброчесності оцінено Комісією в 177,75 бала.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
Комісія, дослідивши досьє судді, заслухавши доповідача, надавши оцінку фактам, викладеним ГРД, та аргументам, наведеним Ведмідь Н.В., дійшла висновку, що доводи ГРД про невідповідність судді Ведмідь Н.В. критеріям доброчесності та професійної етики не підтвердилися під час кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Ведмідь Н.В. у сукупності набрала 752 бали, що є достатнім для визнання її такою, що відповідає займаній посаді.
Відповідно до абзацу першого статті 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку Громадської ради доброчесності набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Богунського районного суду міста Житомира Ведмідь Наталія Вікторівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 752 бали.
Визнати суддю Богунського районного суду міста Житомира Ведмідь Наталію Вікторівну такою, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий О.С. Омельян
Члени Комісії: Л.М. Волкова
Р.А. Кидисюк
