Версiя для друку

Зразки тестових запитань

Зразки тестових запитань, які можуть використовуватися під час анонімного письмового тестування.


№, з/п

Рішення ВСУ/ЄСПЛ у якому викладена правова позиція

Формулювання тестового запитання на основі правової позиції

Основні положення, які містяться в правовій позиції

Господарська спеціалізація

1

Постанова Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року №3-53гс12 (справа №28/5005/640/2012)

Охарактеризуйте право сторони договору на звернення до суду з вимогою про зміну такого договору без дотримання порядку досудового врегулювання спору в розумінні статті 188 ГК України та статті 11 ГПУ України

1.Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

2.Недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 ГК України щодо обов’язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.


2

Постанова Верховного Суду України від 19 березня 2014 р. № 6-9 цс14;

Підстави для визнання договору дарування недійсним

1. Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Виходячи зі змісту статей 203, 717 ЦК України договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.

2. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

3. Правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

4. Відсутність у особи під час укладення договору дарування волевиявлення на безоплатну передачу майна у власність обдарованого й передача його за умови вчинення на користь дарувальника будь-якої дії майнового або немайнового характеру всупереч вимогам т..717 ЦК України є підставою для визнання договору дарування недійсним відповідно до ч.3 ст.203 та т..229 ЦК України.

Цивільна спеціалізація

3

Постанова Верховного Суду України від 11 грудня 2013 р. , №6-121цс13

Визнання за спадкоємцем права на квартиру державного житлового фонду, в якій за життя проживав спадкодавець

1. Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленною заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.

2. Утому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

4.

Постанова  Верховного Суду України від 16.05.2012 р,. № 6-42 цс12

Визнання права власності на будинок, збудований без отримання забудовником земельної ділянки під забудову

1. За змістом т..17 ЗК та т..14 Закону від 7 лютого 1991 р. №697-ХII «Про власність» земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається громадянину в приватну власність, а тому участь у будівництві інших осіб не створює для них права приватної власності на жилий будинок, крім випадків, передбачених законом.

2. Будівництво будинку на земельній ділянці, яка забудовнику не відводилась, не дає підстав для визнання за ним права власності на вже збудований будинок.

Адміністративна спеціалізація

5.

Постанова Верховного Суду України від 23 січня 2012 р., № 21-262а11

 

Порядок надання доступу суб‘єктом господарювання торгового патенту для огляду

1. Торговий патент або/та ксерокопія торгового патенту повинні бути розміщені у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг, має бути відкритим та доступним для огляду.

2. Господарюючі суб‘єкти не зобов‘язана розміщувати саме оригінали або нотаріально засвідчені копії, розміщення копії патенту носить виключно інформаційний характер

Рішення Європейського суду з прав людини

6.

Справа «Вєренцов проти України» (Заява № 20372/11)

Обмеження свободи мирних зібрань

51. Суд вважає, що покарання заявника за організацію та проведення мирної демонстрації становило втручання у його право на свободу мирних зібрань. Втручання становитиме порушення статті 11 Конвенції, якщо воно не «встановлено законом», не переслідує одну або кілька легітимних цілей, зазначених у пункті 2, та не є «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення такої цілі або цілей.

2. Суд повторює, що вислів «встановлено законом» у статті 11 Конвенції вимагає не лише того, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться. Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість регулювати свою поведінку аби бути здатними - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою його дія.

62. Суд повторює, що гарантія, встановлена у статті 7 Конвенції, що є істотним елементом верховенства права, посідає визначне місце у системі захисту за Конвенцією. Це твердження підкреслюється тим, що вона не допускає жодних винятків, навіть за статтею 15 Конвенції під час війни або іншої суспільної небезпеки. Ця гарантія має тлумачитися та застосовуватися, як це випливає з її предмета і цілі, у такий спосіб, щоб забезпечувати ефективний захист від свавільного переслідування, засудження та покарання.

88. Розглядаючи питання справедливості провадження у кримінальній справі, Суд уже визнавав, що ігноруючи конкретний, доречний і важливий аргумент обвинуваченого, національні суди не виконують своїх зобов'язань за пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, п. 280). Суд вбачає у цій справі подібний приклад невиконання зазначеного зобов'язання.


Перейти на початок