Версiя для друку

У Києві пройшло засідання круглого столу «Алгоритми, механізми та правила роботи Громадської ради доброчесності»

У Києві пройшло засідання круглого столу «Алгоритми, механізми та правила роботи Громадської ради доброчесності»

21 листопада 2016 року відбулося засідання круглого столу «Алгоритми, механізми та правила роботи Громадської ради доброчесності», організованого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України спільно з Асоціацією правників України (АПУ) та проектом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».

Під час засідання круглого столу обговорювалися ключові питання роботи ГРД: «правила гри», за якими працюватиме рада; ключові моменти Положення про діяльність ГРД; питання про дотримання балансу між незалежністю суддів ті їх підзвітністю суспільству відповідно до рекомендацій та стандартів Ради Європи; механізми взаємодії Громадської ради доброчесності з державою, суддями та суспільством.

В роботі круглого столу взяли участь представники Комісії, міжнародних організацій, новообрані члени ГРД, члени Ради суддів України, науковці та адвокати.

На заході було представлено попередньо опрацьований з експертами проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» проект Положення про Громадську раду доброчесності.

Член Громадської ради доброчесності, адвокат Роман Маселко, акцентував увагу на необхідності встановлення ефективного механізму реагування на звернення громадян. Він наголосив на тому, що перевірка судді чи кандидата на посаду судді має проводитися на основі перевірених свідчень і виключати можливість будь-яких недостовірних даних та поширення такої інформації стосовно судді.

Секретар кваліфікаційної палати ВККСУ Станіслав Щотка, відповідаючи на запитання щодо конкурсу на посаду суддів Верховного Суду, повідомив, що наразі подано більше тисячі повідомлень про намір взяти участь у конкурсі. На сьогодні понад 50 відсотків з тих, хто виявив бажання стати суддею Верховного Суду – діючі судді. Частина адвокатів, які виявили бажання стати суддею Верховного Суду, становить 20%, науковців – 15%, всі інші – це особи з сукупним стажем роботи щонайменше 10 років.

Станіслав Щотка акцентував увагу присутніх на деяких особливостях діяльності Громадської ради доброчесності. Він, зокрема, зазначив: «Дехто вважає, що достатнім буде, якщо Громадська рада доброчесності в своїй діяльності керуватиметься лише Кодексом суддівської етики. Я вважаю, що Рада повинна розробити критерії для визначення поняття доброчесності, напрацювати методологію та інструментарій роботи. Стаття 83 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» для цілей кваліфікаційного оцінювання визначає декілька критеріїв, зокрема, компетентність, професійну етику і доброчесність. Законодавець спеціально розділив професійну етику і доброчесність, і, зрозуміло, що ці поняття не співпадають, а отже, є відмінними. І про це слід пам’ятати, визначаючи напрямки роботи Громадської ради доброчесності. У згаданому Кодексі йдеться лише про поняття саме суддівської етики. Крім того, вказаний Кодекс регулює виключно поведінку судді. І саме про діючого суддю йдеться в Кодексі. Проте Громадській раді доброчесності доведеться перевіряти на доброчесність і представників інших професій, зокрема науковців та адвокатів, які не є суддями, а лише кандидатами на цю високу посаду», — наголосив Станіслав Щотка.

«Про таку категорію, як доброчесність, – зазначив Станіслав Щотка, особа має пам’ятати задовго до того, як виявить бажання стати суддею. І найважливіше завдання Громадської ради доброчесності виробити критерії і стандарти цього поняття. Бо набагато важливіше, щоб поняття доброчесності слугувало пересторогою і превентивним заходом на шляху, який оберуть для себе представники юридичних професій, виявивши бажання стати суддею, аніж займатися функціями, які вже покладені на НАЗК та органи НАБУ, і виконуються ними».

Вci новини
Перейти на початок