Версiя для друку

Тисяча і одна річ

Як ВККС розподілила тисячу балів на критерії кваліфікаційного оцінювання: компетентність, професійну етику та доброчесність.

Після набуття чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККС) довелося повністю оновити практично всю свою «нормативку». По-перше, Закон позбавив Комісію доброго шматка роботи — притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та відсторонення судді у зв’язку з кримінальним провадженням. По-друге, Закон уже не містить такої концепції, як первинне кваліфікаційне оцінювання (хоча відповідної норми у Законі України «Про забезпечення права на справедливий суд» про те, що ВККС забезпечує проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у відповідних судах, ніхто не скасовував). Натомість Комісії додався «проект» національного масштабу — вибрати найкращих із кращих кандидатів у судді Верховного Суду (ВС), вищих спеціалізованих, апеляційних та окружних судів. Про вищі і нижчі суди мова поки що не йде. Головна мета — провести конкурс до ВС.

Комісія вже «набила руку» з питання алгоритму роботи із суддями під час кваліфікаційного оцінювання. Однак нове законодавство — нові правила: на посаду суддів ВС можуть претендувати і адвокати (котрі мають досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років), і науковці (котрі мають науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше десять років).

Недавно ВККС затвердила ряд підзаконних нормативно-правих актів: Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді; також було затверджено програму іспитів кваліфікаційного оцінювання суддів та кандидатів на посаду судді касаційних судів у складі ВС; форми декларацій доброчесності судді, родинних зв’язків кандидата на посаду судді, родинних зв’язків судді. Крім того, були затверджені форми різних анкет та заяв.

Варто відзначити, що профільне законодавство тільки окреслило контури конкурсу до ВС. Білі плями має заповнювати Комісія.

Затвердження «нормативки» збіглося із стартом першого етапу процедури конкурсу до ВС. Сам процес збурив юридичну спільноту: одні пішли на вибори членів Громадської ради доброчесності (як, власне, проходили вибори, можна прочитати в цьому номері «Судового вісника»), інші пішли займати електронну чергу, аби подати документи на конкурс до ВС, а треті критикують. Щодо останньої категорії юристів, то вони теж поділяються на дві групи: ті, хто вносять деструктив, і ті, хто критикують по-справжньому з метою усунення недоліків.

Тисячний розрахунок

З опублікуванням Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання увагу юридичної спільноти було прикуто, зокрема, до критеріїв оцінювання. При кваліфікаційному оцінюванні суддів ВККС користувалася трибальною системою (наприклад, «кваліфікований», «некваліфікований», «потребує підвищення кваліфікації»). Цього разу все значно різноманітніше. Так, за результатами конкурсу до ВС кандидат може отримати 1 000 балів.

Давайте подивимось, з яких компонентів складається ця тисяча. Отже, у частині 2 статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначається, що критеріями кваліфікаційного оцінювання є компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика і доброчесність. Справедливо, мабуть, що Комісія віддала на відкуп критерію компетентності 500 балів. По 250 балів можна отримати за критерії професійної етики та доброчесності.

У своєму положенні Комісія детально розписала, що компетентність складається з: професійної компетентності (300 балів), особистої та соціальної компетентності (по 100 балів). Професійна компетентність, у свою чергу, ділиться на: рівень знань у сфері права, у тому числі рівень практичних навичок та вмінь у правозастосуванні (фактично це тест), — 90 балів; уміння та навички проведення судових засідань й ухвалення судових рішень (фактично — практичне завдання) — 120 балів; ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність адвокатів та науковців — 80 балів; діяльність щодо підвищення фахового рівня — 10 балів. Відзначимо, що деякі юристи «зачепились» за 90 балів рівня знать у сфері права і стверджують, що суддями можуть стати «9 % суддів». У Комісії це, звичайно, спростовують. Усе оцінюватиметься у комплексі.

Критерій «професійна етика» має такі складові: морально-психологічні якості — (100 балів) та інші показники (150 балів); критерій «доброчесності» складають інтегративність (100 балів) та інші показники (150 балів). Юристи також висловлюють побоювання, що суддями ВС можуть стати «чесні та чемні» кандидати (якщо наберуть по-максимуму — 500 балів), однак не дуже професійні. У цьому контексті варто нагадати про етапи кваліфікаційного оцінювання (визначені Законом): складення іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди. Навряд чи до співбесіди буде допущена особа, яка провалить екзамен, а отже, і критерій «професійна компетентність».

Доброчесний портрет

Багато питань у юридичної спільноти викликало таке поняття, як «доброчесність», оскільки Закон дефініції не визначив. З показників доброчесності, визначених Положенням, можна окреслити портрет доброчесного судді. Отже, витрати і майно, спосіб життя доброчесного судді та членів його сім’ї відповідають задекларованим доходам. Поведінка доброчесного судді відповідає й іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції. Також доброчесний суддя повинен стежити за дотриманням статті 106 Закону (зрештою, недотримання цих норм є підставою для дисциплінарної відповідальності). Тому пишемо далі: доброчесний суддя повинен своєчасно надавати для оприлюднення декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції; зазначати у цій декларації тільки правдиві відомості, визначені законодавством. Доброчесний суддя повинен уникати використання свого статусу з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку. Крім того, він зобов’язаний не допускати недоброчесної поведінки (зокрема, це проявляється у здійсненні суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна).

Крім цього, доброчесний суддя повинен своєчасно надавати декларації родинних зв’язків та доброчесності, зазначати там достовірні відомості. Доброчесний суддя не повинен вчиняти проступків і порушень, які свідчитимуть про протилежне (недоброчесність). Також він не повинен мати незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть чинити істотний вплив на здійснення правосуддя. Доброчесний суддя має бути чесним і порядним, не схильним до зловживань.

Психологія особистості

Одна із новинок конкурсу до ВС — тестування особистих морально-психологічних якостей. Зокрема, йдеться про всесвітньо відомий тест ММРІ-2 – Міннесотський багатопрофільний опитувальник особистості (The Minnesota Multiphasic Personality Inventory, ММРІ). Тест було розроблено психологом Старком Гатавеєм і психіатром Мак-Кінлі 1940 року. МMPI-2 складається із 567 тверджень. Друга версія на цей момент є більш сучасною версією опитувальника. У відношенні до першої версії вона (згідно з Вікіпедією) охоплює більш широке коло тем і сфер особистості, розширює перелік одержуваних змістовних і контрольних показників, має модернізований зміст тверджень, поліпшені психометричні характеристики та більший обсяг і ліпшу репрезентативність вибірки стандартизації.

Незважаючи на те, що процес кваліфікаційного оцінювання на суддях уже апробувався, у служителів Феміди теж є нарікання. Зокрема, дехто скаржиться на відсутність часу для підготовки пакета документів, адже від професійних обов’язків ніхто не звільняв. У Комісії на це хіба можуть розвести руками, адже Закон набув чинності 30 вересня, однак прийнятий та підписаний він був набагато раніше.

Ще одна з проблем, про яку найчастіше можна почути з уст суддів та науковців, — знайти, наприклад, втрачений додаток до диплома, здобутого ще за період Радянського Союзу, або підтвердження наукового ступеня. Тут нічим не зарадиш. Шукайте.

Однак висновок можна зробити тільки один. Питання виникали і виникатимуть. Як їх вирішуватиме Комісія та кожен із претендентів на суддівську мантію — залежить тільки від них. Головне, що процес конкурсу до ВС стартував. Поїзд набирає ходу. І вже незабаром він мчатиме на повну.

Христина Пошелюжна

Судовий вісник. – 24.11.2016

Перейти на початок