Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Болибока Євгена Анатолійовича у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач), Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Євгена БОЛИБОКА,

представника Громадської ради доброчесності Ярослави ВОЛЬВАЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Болибока Євгена Анатолійовича у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. 
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. 
4. Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. 
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді. 
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів усіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
7. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. Болибок Є.А. у визначений строк звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Болибока Є.А.

ІІ. Основні відомості про кандидата. 

11. Болибок Є.А., дата народження – ____________ року, громадянин України.
12. У 2000 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого; отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (спеціаліст).
13. Має стаж роботи на посаді судді понад п’ять років.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

16. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
17. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
18. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
19. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, а також загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
20. Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
21. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
22. З огляду на зазначене Болибок Є.А. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

23. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
24. Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 363 балт із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Болибоком Є.А. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності. 

ІV. Проведення спеціальної перевірки. 

25. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Болибока Є.А.
26. Запити про надання відомостей стосовно Болибока Є.А. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
27. Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Болибока Є.А. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання. 

28. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Болибока Є.А.
29. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включено до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.
30. До Комісії надійшла заява Болибока Є.А. про намір претендувати на посаду судді Полтавського апеляційного суду.
31. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Болибока Є.А. визначено члена Комісії Пасічника А.В.
32. Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). 
33. До Комісії 03 червня 2026 року надійшли пояснення та докази від кандидата Болибока Є.А. Кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість». 
34. До Комісії 07 вересня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність Болибока Є.А. критеріям доброчесності та професійної етики; 14 вересня 2026 року – пояснення кандидата щодо викладеної у висновку ГРД інформації. У вказаних документах зазначено таке.
35. У пункті 1 висновку ГРД ідеться, що кандидат та його дружина здійснювали поїздки до російської федерації у 2014 та 2016 роках.
36. Кандидат надав письмові пояснення, в яких обґрунтував поїздку необхідністю супроводження хворого близького родича свого колеги з метою отримання медичної консультації.
37. У пункті 2.1. висновку ГРД зазначила, що відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (далі – майнова декларація) за 2015 рік кандидат безоплатно користується автомобілем «Audi A6 Quattro» 1999 року випуску, власником якого є його донька, дата набуття права – 13 грудня 2014 року.
38. Зазначений транспортний засіб задекларований кандидатом як об’єкт права користування у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – паперова майнова декларація) за 2013 рік.
39. Водночас, у паперовій майновій декларації за 2014 рік указаний автомобіль відсутній.
40. ГРД також звернула увагу, що донька кандидата відповідно до даних Державної податкової служби України у 2010 році отримала дохід у сумі 2 120,00 грн, у 2011 році – 5 602,63 грн, у 2012 році – 6 531,57 грн, у 2013 році – 5 110,00 грн, до 2010 року – доходи відсутні.
41. Кандидат надав письмові пояснення, що у 2013 році у його користуванні перебував зазначений автомобіль, водночас він не користувався ним у 2014 році у зв’язку з його несправністю.
42. Кандидат також пояснив, що 13 грудня 2014 року його донька за спільні кошти, в тому числі кошти його батьків та дружини, придбала вказаний автомобіль. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу працівником МВС України за вказівкою доньки кандидата було здійснено запис про право керування кандидата вказаним автомобілем, оскільки дочка бажала, щоб кандидат удосконалив її навики керування автомобілем.
43. У пункті 2.2. висновку ГРД зазначено, що кандидат у майнових деклараціях за 2015–2019 роки зазначає, що 13 грудня 2008 року він набув у власність автомобіль «Chevrolet Aveo» 2008 року випуску вартістю 78 592,00 грн.
44. У майновій декларації за 2020 рік кандидат декларує, що цим же автомобілем користується його дружина, а сам автомобіль уже перебуває у власності сестри його дружини. Відповідно до майнової декларації за 2020 рік, вартість цього транспортного засобу за останньою грошовою оцінкою становить 120 000,00 грн.
45. Кандидат у 2020 році відчужив цей автомобіль сестрі його дружини за 120 000,00 грн.
46. Кандидат надав письмові пояснення, що автомобіль «Chevrolet Aveo» 2008 року випуску він придбав 13 грудня 2008 року за ціною 78 592,00 грн, що було еквівалентом 10 158,34 доларів США.
47. Кандидат 15 серпня 2020 року продав сестрі дружини вказаний автомобіль за 120 000,00 грн, що було еквівалентом 4 378,16 доларів США.
48. Кандидат зазначив, що в цей день, 15 серпня 2020 року, він придбав у сестри дружини автомобіль «Audi Q3» 2017 року випуску, за усною домовленістю вказані кошти були зараховані в рахунок придбання цього автомобіля.
49. Кандидат пояснив, що відобразив у майновій декларації за 2020 рік автомобіль «Chevrolet Aveo» 2008 року випуску, оскільки цей транспортний засіб перебував у його користуванні понад 6 місяців.
50. У пункті 3.1 висновку ГРД зазначено, що у 2024 році Кандидата було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за допущення істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасником судового процесу наданих йому процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, а також за незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
51. Кандидат надав письмові пояснення, що він зробив відповідні висновки та коригує свої підходи та поведінку щодо розгляду справ. Кандидат зазначив, що він вважав свої дії суддівською помилкою, зумовленою недбалістю, яка не має ознак грубої чи навмисного порушення закону, та не допустив обмеження або порушення законних прав та інтересів сторін кримінального провадження під час розгляду заяви.
52. Кандидат також пояснив, що вважав, що дисциплінарне стягнення накладено на нього поза межами встановленого строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
53. У пункті 3.2 висновку ГРД зазначено, що кандидат ухвалював судові рішення у справах щодо позбавлення матері батьківських прав та визначення місця проживання дитини разом із батьком, зокрема у справах № 619/3399/23 та № 619/3916/24, № 619/4431/23. ГРД вважає, що ухвалення зазначених судових рішень могло мати значення для підтвердження сторонами справ наявності передбачених законом підстав для відстрочки від призову під час мобілізації.
54. Кандидат надав письмові пояснення, що всі рішення у зазначених справах ухвалювалися ним на підставі встановлених судом фактичних обставин, досліджених доказів та вимог чинного законодавства. Висновок про відповідність таких рішень найкращим інтересам дітей ґрунтувався не на формальному підході чи перевазі одного з батьків над іншим, а на комплексній оцінці всіх обставин кожної конкретної справи та необхідності забезпечення належного захисту прав і законних інтересів дітей. Суддя навів мотиви ухвалення своїх рішень у зазначених справах.
55. Додатково ГРД надала інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку.
56. У пункті 1.1 інформації ГРД зазначено, що відповідно до майнової декларації за 2015 рік дружина кандидата користується земельною ділянкою площею 400 кв.м, розташованою у місті Дергачі Харківської області, власником земельної ділянки зазначено Дергачівська міська рада Дергачівського району Харківської області, право користування земельною ділянкою набуте 14 червня 1994 року. Водночас у паперових майнових деклараціях за 2012–2014 роки зазначену земельну ділянку кандидат не відображав.
57. Кандидат надав письмові пояснення, що на час заповнення відповідної декларації за 2014 рік у нього були відсутні дані про земельну ділянку, які необхідно було вказувати у декларації. При цьому в пункті 30 декларації за 2014 рік кандидат зазначив про перебування у власності дружини частки житлового будинку, який розташований на вказаній земельній ділянці.
58. Кандидат пояснив, що про наявність відповідного рішення виконавчого комітету Дергачівської міської ради Харківської області йому стало відомо вже після подачі декларації за 2014 рік. У зв’язку з цим у декларації за 2015 рік були внесені дані про цю земельну ділянку.
59. У пункті 1.2 інформації ГРД зазначено, що відповідно до майнової декларації за 2016 рік кандидату на праві власності належить житловий будинок площею 151,7 кв.м, розташований у селі Дергачі Харківської області, дата набуття прав – 11 листопада 1997 року, вартість об’єкта на дату набуття – 23 606,00 грн. Кандидат також задекларував часткову власність дружини на житловий будинок площею 50,2 кв.м, відсоток власності дружини – 33%, дата набуття права – 13 липня 1994 року, вартість на дату набуття – 6 000,00 грн.
60. Однак, у майновій декларації за 2015 рік кандидат у графі «вартість на дату набуття» щодо обох об’єктів нерухомості поставив позначку «[не відомо]».
61. Кандидат надав письмові пояснення, що помилково поставив позначку «[не відомо]» у полі «вартість на дату набуття» щодо зазначених об’єктів нерухомості. У подальшому ним вносилися відповідні дані щодо вказаного нерухомого майна.
62. У пункті 1.3 інформації ГРД зазначено, що у майнових деклараціях до 2016 року включно кандидат зазначав, що його дружина є власником акцій ВАТ «Харківський центральний універмаг» у кількості 1115, номінальна вартість – 11, дата набуття права – 01 грудня 1994 року.
63. Однак із 2017 року в майнових деклараціях ці акції більше не зазначені. При цьому відомості щодо їх відчуження, припинення права власності чи отримання доходу від відчуження корпоративних прав у деклараціях відсутні.
64. Кандидат надав письмові пояснення, що вказана інформація ґрунтувалася на сертифікаті, який був у його дружини, проте, після з’ясування всіх обставин, було встановлено, що вказані акції на дружину не оформлювалися. У зв’язку з цим акції кандидатом більше не декларуються.
65. У пункті 2.1 інформації ГРД зазначено, що відповідно до майнової декларації за 2020 рік кандидат 15 серпня 2020 року придбав автомобіль «Audi Q3» 2017 року випуску вартістю 450 000 грн, що на дату набуття було еквівалентно приблизно 16 500,00 доларів США. ГРД висловила сумнів щодо відповідності задекларованої вартості транспортного засобу його ринковій ціні на момент набуття.
66. Кандидат надав письмові пояснення, що він придбав указаний автомобіль у сестри дружини. Автомобіль був придбаний сестрою дружини 11 квітня 2020 року у США за ціною 10 563,00 доларів США та 02 червня 2020 року оформлений у митному відношенні в Україні, зі сплатою відповідних платежів у розмірі 97 944,98 грн, що є еквівалентом 3 650,00 доларів США. Автомобіль мав значні пошкодження, які відображені в митній декларації.
67. У пункті 2.2 інформації ГРД зазначено, що відповідно до майнової декларації за 2021 рік дружина кандидата 29 квітня 2021 року набула у власність автомобіль «Ford Escape» 2017 року випуску вартістю 162 063,00 грн, що станом на дату набуття було еквівалентно приблизно 5 860 доларів США. ГРД висловила сумнів щодо відповідності задекларованої вартості транспортного засобу його ринковій ціні на момент набуття.
68. Кандидат надав письмові пояснення, що вказаний автомобіль був придбаний його дружиною у США за ціною 6 033,00 доларів США, що на дату набуття було еквівалентно 162 063,27 грн, та 31 липня 2021 року оформлений у митному відношенні в Україні, зі сплатою відповідних платежів у розмірі 66 057,71 грн, що є еквівалентом 2 460,00 доларів США. Автомобіль мав значні пошкодження, які відображені в митній декларації.
69. У пункті 3 інформації ГРД зазначено, що кандидат ухвалював рішення російською мовою.
70. Кандидат надав письмові пояснення, що російською мовою не вносилися рішення у цивільних, адміністративних справах та справах про адміністративні правопорушення, крім деяких кримінальних справ.
71. Частиною першою статті 19 Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції 1960 року), яка діяла до 09 серпня 2012 року, було встановлено, що судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. З 10 серпня 2012 року діяла редакція вказаної статті, згідно з якою мова, якою здійснювалося провадження в кримінальних справах, визначалася статтею 15 Закону України «Про засади державної мовної політики».
72. У той період у судах Харківської області та інших східних регіонів України, у тому числі в судах апеляційної інстанції, склалася усталена правозастосовна практика складання процесуальних документів російською мовою у кримінальних провадженнях. Зазначена практика була зумовлена тим, що значна частина кримінальних справ надходила до суду з матеріалами досудового розслідування, складеними російською мовою.
73. З 19 листопада 2012 року, тобто з дня набрання чинності Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до статті 29 цього Кодексу кримінальне провадження кандидатом здійснюється виключно державною мовою, всі процесуальні документи складаються державною мовою.
74. У пункті 4 інформації ГРД зазначено, що кандидат ухвалював судові рішення у періоди, коли він фактично перебував на навчаннях.
75. Кандидат надав письмові пояснення, що ухвалював відповідні рішення у приміщенні суду в позанавчальний час.
76. У пункті 4 інформації ГРД зазначено, кандидат систематично порушував строки розгляду справ упродовж тривалого періоду часу.
77. Кандидат надав письмові пояснення, що не погоджується з тим, що він систематично не дотримувався розумних строків розгляду справ, оскільки були об’єктивні причини для розгляду справ понад строки, встановлені процесуальним законодавством.
78. Болибоку Є.А. було забезпечено можливість ознайомитись зі своїм досьє кандидата на посаду судді.
79. Співбесіду з Болибоком Є.А. проведено 19 жовтня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
80. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності. 

81. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
82. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
83. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

84. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
85. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
86. Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
87. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
88. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.
89. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
90. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
91. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
92. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
93. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
94. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

95. Надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди засвідчила про його належний рівень відповідальності та безперервного розвитку.
96. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності. 

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

97. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
98. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності
99. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; упевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
100. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
101. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
102. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
103. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
104. Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
105. Так само як і в процесі оцінювання особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
106. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
107. Як і в оцінюванні особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
108. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Ця здатність свідчить про відкритість, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді. 
109. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
110. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
111. Надана кандидатом інформація, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

112. Отже, Комісія вважає, що кандидат під час співбесіди продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
113. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,33 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що Болибок Є.А. відповідає критерію соціальної компетентності. 

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

114. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата з його попереднім правовим статусом.
115. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
116. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. 
117. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
118. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
119. Незалежність.
120. Чесність.
121. Неупередженість.
122. Сумлінність.
123. Непідкупність.
124. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
125. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

126. Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
127. Відповідно до пункту 15 Єдиних показників незалежність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) виконувати свої повноваження (обов’язки) та ухвалювати рішення самостійно, без будь-якого незаконного впливу, спонукання, тиску, погрози або втручання, прямого чи опосередкованого, від будь-кого та з будь-яких причин, а також протидіяти незаконному втручанню.
128. Згідно з пунктом 16 Єдиних показників неупередженість – здатність судді (кандидата на посаду судді) ухвалювати рішення незалежно від симпатій / антипатій, прихильності, суспільної думки та не допускати поведінки, яка може викликати обґрунтований сумнів у його безсторонності.
129. Відповідно до пункту 17 Єдиних показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
130. Згідно з пунктом 18 Єдиних показників чесність – це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
131. Відповідно до пункту 19 Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
132. Згідно з пунктом 20 Єдиних показників непідкупність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) протистояти спробам вплинути на ухвалення ним рішення шляхом надання або пропозиції надання неправомірної вигоди чи інших переваг для нього або його близьких осіб.
133. Відповідно до пункту 21 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
134. Згідно з пунктом 22 Єдиних показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел.
135. Відповідно до пункту 21 Єдиних показників спосіб життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає статусу займаної посади, якщо його поведінка, на думку звичайної розсудливої людини, не викликає сумніву щодо відповідності рівня життя законним доходам, є гідною, підтримує авторитет статусу та відповідає вимогам, яких необхідно дотримуватися з огляду на статус судді (кандидата на посаду судді).
136. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. 
137. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо. 
138. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
139. У разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють імовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

140. Рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 жовтня 2024 року № 3157/3дп/15-24 суддю Дергачівського районного суду Харківської області Болибока Євгена Анатолійовича притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця. Вказане рішення залишено без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 14 січня 2025 року № 40/0/15-25. Кандидат оскаржував ці рішення, однак постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2025 року у справі № 990SCGC/1/25 скаргу судді залишено без задоволення.
141. Комісія дослідила матеріали зазначеного дисциплінарного провадження та встановила таке.
142.  Третьою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддя Болибок Є.А. у складі колегії суддів Дергачівського районного суду Харківської області розглядав заяву засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами (справа № 1-8/10).
143. За результатами розгляду колегія суддів задовольнила заяву та 11 листопада 2019 року скасувала щодо заявника вирок Апеляційного суду Харківської області від 9 березня 2010 року. За одним з епізодів умисного вбивства заявника було визнано невинуватим та виправдано через недоведеність його вини. Водночас за іншим епізодом умисного вбивства та розбій заявника було визнано винуватим.
144. При цьому колегія суддів за участю судді Болибока Є.А. розглянула вказану заяву без участі іншого засудженого, якого не було повідомлено про дату, час та місце судового засідання. Цей засуджений продовжував відбувати покарання, зокрема за вбивство, вчинене за попередньою змовою із заявником, тоді як заявника за цим епізодом було виправдано. 
145. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що розгляд справи без участі цього засудженого унеможливив реалізацію ним процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, передбачених статтею 42 КПК України.          
146. Крім того, дисциплінарний орган встановив, що у вироку не було зазначено мотивів, якими суд керувався, визнаючи наведені заявником обставини нововиявленими.      
147. Зокрема, у вироку не було наведено мотивів прийняття аргументів заявника про те, що відповідні обставини не були і не могли бути відомі йому на момент ухвалення вироку, який переглядався за нововиявленими обставинами, а також мотивів відхилення аргументів сторони обвинувачення щодо наявності доказів його вини у вчиненні відповідного умисного вбивства.      
148. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Болибок Є.А. допустив істотне порушення норм процесуального права. Це унеможливило реалізацію учасником судового процесу наданих йому процесуальних прав, а також кандидат допустив незазначення у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін (підпункти «а» та «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
149. Під час співбесіди з членами Комісії кандидат пояснив, що він не був головуючим у зазначеній справі та вважає свої дії судовою помилкою, яка полягає у тому, що він не наполіг на допиті іншого засудженого.
150. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Єдиних показників оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Єдиним показникам здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.
151. Комісія зауважує, що саме собою вчинення дисциплінарного проступку не є безумовною підставою для негативної оцінки доброчесності та професійної етики кандидата на посаду судді.
152. Проте Комісія враховує характер проступку, описаний у вищезгаданому рішенні ВРП, суттєвий досвід судді, який явно дисонує з допущеною помилкою, наслідки ухваленого рішення, які очевидно могли бути спрогнозовані.
153. Комісія також вважає суттєвим те, що на момент притягнення до дисциплінарної відповідальності суддя мав статус кандидата на посаду судді апеляційного суду, оскільки згідно з частиною сьомою статті 109 Закону суддя, який має непогашене дисциплінарне стягнення, не може брати участі в конкурсі на зайняття посади в іншому суді.
154. Комісія наголошує, що не надає оцінку судовому рішенню та не здійснює переоцінку обставин, встановлених Вищою радою правосуддя у межах дисциплінарного провадження.
155. Водночас Комісія дійшла висновку, що встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини суттєво впливають на оцінку кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності, оскільки належне, повне, всебічне дослідження доказів та викладення мотивів прийнятого судового рішення є невід’ємною складовою здійснення правосуддя та необхідною передумовою ухвалення обґрунтованого судового рішення. Тому обставини, пов’язані з дослідженням та оцінкою доказів під час розгляду конкретної справи, можуть бути предметом кваліфікаційного оцінювання не з метою перевірки правильності ухваленого судового рішення, а тією мірою, якою вони характеризують рівень сумлінності кандидата під час виконання ним суддівських повноважень.
156. Відповідно до пункту 19 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді, затверджених Вищою радою правосуддя, критерій сумлінності означає старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею своїх обов’язків. Кандидат відповідає цьому показнику, якщо, зокрема, наводить обґрунтування та належні мотиви у судових рішеннях на підставі принципу верховенства права та встановлених фактів.
157. Комісія звертає особливу увагу на питання якості мотивування судових рішень. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд. Якість судового рішення значною мірою залежить від належності його обґрунтування, яке не лише забезпечує сторонам розуміння суті та підстав прийнятого рішення, а й є гарантією від свавільного здійснення правосуддя.
158. Як наголошувалось вище, Комісія не має повноважень у межах конкурсної процедури надавати оцінку судовим рішенням, прийнятим кандидатом, натомість вона оцінює поведінку судді з огляду на вимоги Кодексу суддівської етики, який зобов’язує суддю докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини – законослухняної особи, достатньою мірою поінформованої про факти та процеси, що відбуваються, яка об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони, його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.
159. Таким чином, сумлінність у здійсненні правосуддя передбачає відповідальне, добросовісне та неухильне виконання суддею покладених на нього професійних обов’язків, особливо у справах, які стосуються суспільно небезпечної поведінки та мають значний превентивний вплив. Відповідно, поведінка судді під час розгляду справи цієї категорії підлягає оцінці не лише з погляду формального дотримання процесуальних вимог, а й з огляду на те, чи свідчить вона про належне ставлення судді до виконання своїх професійних обов’язків.
160. У цьому контексті Комісія враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) щодо необхідності застосування підвищених вимог під час відбору суддів, які претендують на зайняття вищих посад у судовій ієрархії. Так, ЄСПЛ підкреслив першорядну важливість суворого процесу відбору суддів для забезпечення того, щоб на суддівські посади призначались найбільш кваліфіковані кандидати – як щодо професійної компетентності, так і щодо доброчесності. ЄСПЛ зазначив, що чим вище суд перебуває в судовій ієрархії, то більш вимогливими повинні бути критерії відбору. На думку ЄСПЛ, такий відбір не лише забезпечує спроможність судового органу здійснювати правосуддя, але й має вирішальне значення з погляду забезпечення довіри громадськості до судової влади (пункт 84 рішення «Беснік проти Албанії» від 04 жовтня 2022 року).
161. Поведінка судді Болибока Є.А., яка виразилася в немотивованому скасуванні вироку про довічне позбавлення волі, однобічній оцінці доказів та позбавленні іншої особи права на справедливий суд (що суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), свідчить про його невідповідність вказаному показнику.
162. Таким чином, допущені кандидатом під час розгляду справи дії не можуть розглядатися виключно як окремі процесуальні недоліки, оскільки в сукупності вони характеризують його ставлення до виконання професійних обов’язків та свідчать про недостатній рівень сумлінності, якого можна обґрунтовано очікувати від судді. Зазначені обставини є такими, що негативно характеризують кандидата за показником сумлінності.
163. З огляду на вказані обставини Комісія вважає, що наявні обґрунтовані сумніви у відповідності Болибока Є.А. критеріям доброчесності та професійної етики за показником «сумлінність».
164. Комісія вважає, що зазначені обставини свідчать про істотну невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
165. Ураховуючи встановлені обставини та висновок про невідповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання, кандидат отримує оцінку в 0 балів за критерієм доброчесності та професійної етики, що є підставою для визнання його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, та припинення кваліфікаційного оцінювання.
166. Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне з таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
167. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

168. Таким чином, Болибок Є.А. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
169. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Болибок Євген Анатолійович набрав 438,99 бала.

2. Визнати Болибока Євгена Анатолійовича таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                     Сергій ЧУМАК

Члени Комісії                                                                                                  Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                           Роман САБОДАШ