48/ко-26

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участю:

судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Лесі ЯРОВОЇ,

представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Ярової Лесі Сергіївни на відповідність займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.

Указом Президента України від 11 березня 2011 року № 282/2011 Ярову Лесю Сергіївну призначено на посаду судді Голованівського районного суду Кіровоградської області строком на п’ять років.

Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Ярової Л.С.

Ярова Л.С. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 73,125 бала. За результатами виконаного практичного завдання набрала 89 балів. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 162,125 бала.

Рішенням Комісії від 29 березня 2018 року № 64/зп-18 суддю Ярову Л.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Ярова Л.С. відповідно до рішення Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Рішенням Комісії від 27 квітня 2018 року № 603/ко-18 суддю Ярову Л.С. визнано такою, що не відповідає займаній посаді, оскільки суддя набрала 613,125 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 06 серпня 2019 року № 2031/0/15-19 відмовлено в задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення Ярової Лесі Сергіївни з посади судді Голованівського районного суду Кіровоградської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії справу Ярової Л.С. розподілено члену Комісії Кидисюку Р.А.

Процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Ярової Л.С. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

До Комісії 23 грудня 2025 року надійшло повідомлення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації.

05 лютого 2026 року із суддею Яровою Л.С. розпочато співбесіду, обговорено ефективність здійснення правосуддя, зокрема загальну кількість розглянутих справ, кількість скасованих чи змінених судових рішень та підстав їх скасування чи зміни, дотримання строків розгляду справ, виготовлення повного тексту вмотивованого рішення та навантаження судді, залишення справ без розгляду. Також обговорено питання навчання в Національній школі суддів України, критерії вибору навчальних програм для підвищення рівня кваліфікації, питання підсудності, доцільності укладання мирових угод, заходи щодо запобігання зловживанням сторонами процесуальними правами.

Окрім того, обговорено обставини, що стали підставою для надання інформації ГРД.

Під час засідання вирішено оголосити перерву та запропоновано судді надати додаткові пояснення стосовно змінених та скасованих судових рішень, заходів щодо підтримання та підвищення рівня професійної компетентності за час, коли вона перебувала на посаді судді без повноважень.

Ярова Л.С. надіслала до Комісії заяву та пояснення стосовно обставин, викладених у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 20/зп-18 від 13 лютого 2018 року та інформації ГРД від 23 грудня 2025 року.

30 вересня 2026 року продовжено засідання після оголошеної перерви.

Стислий виклад рішення Громадської ради доброчесності про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації.

Громадська рада доброчесності виявила дані, які не є самостійною підставою для висновку про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такими, що характеризують суддю та можуть бути використані під час оцінювання.

1. Суддя безпідставно не задекларувала відомостей про нерухоме майно, як це передбачено законодавством.

З 2014 року суддя у своїх деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), зазначає житловий будинок в селищі Голованівськ загальною площею 150,40 кв. м, який належить на праві власності чоловікові судді. Під час співбесіди в Комісії 27 квітня 2018 року суддя зазначила, що цей будинок належав її чоловікові ще з 2000-х років, точної дати не було вказано і він постійно в ньому проживав. Однак у своїх майнових деклараціях за 2012 та 2013 роки вона про цей об’єкт нерухомості не вказала.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (чинної на момент подачі декларацій за 2012–2014 роки) суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону. Згідно з розділом ІІІ «Відомості про нерухоме майно» цієї форми декларації декларантом мали зазначатися відомості про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним. До такого майна входили земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні) будинки, гаражі та інше нерухоме майно.

Отже, недекларування суддею права власності чоловіка на об’єкт нерухомості для стороннього спостерігача може означати наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності судді та її відповідності критерію чесності.

Суддя пояснила, що житловий будинок загальною площею 150,40 кв. м є власністю чоловіка з 15 червня 2015 року, що підтверджується договором купівлі-продажу (копію додано). До цього часу вона з чоловіком проживали в зазначеному будинку і чоловік був тривалий час постійним користувачем, а не власником будинку через відсутність всіх документів від попереднього власника на будинок та необхідністю їх виготовлення.

У 2015 році колишній власник вказаного будинку виготовив необхідні документи на будинок (технічний паспорт) та уклав з чоловіком судді нотаріальний договір купівлі-продажу (копія додається). Ярова Л.С. у майнових деклараціях зазначала лише ті об’єкти, які були у неї та чоловіка на праві власності, наголосила, що не мала наміру нічого приховувати, бо вказувала цей будинок зареєстрованим місцем проживання. Те, що суддя декларує будинок з 2014 року пояснюється відповідними роз’ясненнями щодо необхідності декларування об’єктів нерухомості, що належать не тільки на праві власності, а й перебувають у користуванні декларантів.

2. У досьє судді відсутня переконлива інформація про джерела походження заощаджених грошових коштів чи легальні доходи для їх формування. Згідно з майновою декларацією за 2016 рік сім’я судді мала заощадження у сумі 6 500 дол. США та 40 000 гривень. За 2015 рік заощадження суддею не було декларовано, тому можна зробити висновок, що задекларовані у 2016 році заощадження були відкладені лише за цей рік. У майновій декларації зазначаються грошові активи, наявні в суб’єкта декларування або членів його сім’ї, сукупна вартість яких перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року (пункт 8 частина перша статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у редакції, чинній на момент подання декларації за 2015 рік). Тобто у 2015 році суддя мала право не зазначати заощадження до 50 мінімальних заробітних плат станом на 1 січня 2015 року. Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата в місячному розмірі становила 1 218 гривень. Таким чином поріг суми заощаджень, які не підлягали декларуванню при поданні декларацій за 2015 рік – це лише 60 900 гривень.

Суддя пояснила, що її сім’я завжди мала заощадження, але паперова форма декларації передбачала розділ ІІ під назвою «Відомості про доходи», а також розділ V «Відомості про вклади у банках, цінні папери та інші активи». Виходячи з назв цих розділів, а також їхніх пунктів, суддя зробила висновок про те, що декларуванню підлягають виключно доходи, отримані за певний рік, а також кошти, що перебувають на рахунках у банках. Її сім’я мала заощадження на банківських рахунках, тому не вважала їх доходом для декларування за тією формою, яка існувала в паперовій декларації. Лише з появою в 2016 році електронної декларації, в якій з’явився відповідний розділ для заощаджень та роз’яснень щодо необхідності їх декларування у готівковій формі, вона почала вносити такі відомості.

3. Суддя допустила внесення недостовірних відомостей до майнових декларацій за 2015–2023 роки щодо належності своєї посади до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків. На запитання – «Чи належить ваша посада до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків, згідно з переліком, затвердженим Національним агентством з питань запобігання корупції?» у своїх щорічних майнових деклараціях за 2015 – 2023 роки суддя обрала позначку «Так». Згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 червня 2016 року № 2 посада судді не належить до посад із високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків. Таким чином, у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації суддя відобразила недостовірні відомості стосовно своєї посади, чим не дотримала вимоги пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Суддя пояснила це технічною помилкою, оскільки її посада згідно із затвердженим Національним агентством з питань запобігання корупції переліком дійсно не належить до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.

4. Суддя, ймовірно, перебуваючи на навчанні, ухвалювала судові рішення. Відповідно до даних суддівського досьє Ярова Л.С. з 01 листопада 2012 року до 02 листопада 2012 року відвідала семінар «Особливості розгляду кримінальних справ відповідно до положень нового Кримінального процесуального кодексу України», що відбувався у місті Кіровограді (нині – Кропивницький), та тривав 18 академічних годин. Однак суддею в цей період ухвалювались рішення у справах.

Ярова Л.С. пояснила, що з цього питання звернулась до голови Голованівського районного суду Кіровоградської області із запитом про надання інформації. Згідно з отриманою довідкою від 01 листопада 2012 року вона перебувала на робочому місці й ухвалювала рішення у справах, а 02 листопада 2012 року перебувала у відрядженні і рішень не ухвалювала. Зазначене підтверджується копією електронного табеля КП «Д–3» суду.

5. Прізвище судді є в переліку осіб, які отримали свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Кіровоградської області за 2019 рік, а саме – 28 січня 2019 року. На той момент вона була суддею.

Суддя пояснила, що у зв’язку із закінченням п’ятирічного терміну строк повноважень судді закінчився, і вона мала намір у 2019 році отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак його не отримала та присяги адвоката не складала.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Абзацом першим пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до абзацу другого пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Абзацом третім пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частинами першою та другою статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складення іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт  5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказуватиме на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.

Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, зокрема, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.

У разі виникнення такого сумніву обов’язком Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді / кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року(далі – Кодекс).

Статтею 1 Кодексу встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Відповідно до статті 3 Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.

Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.

Чіткими та переконливими є докази, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Неможливість судді спростувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності зберегти його за тих чи інших обставин.

Ураховуючи викладене, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Комісією не встановлено переконливих доказів, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів про невідповідність судді Ярової Л.С. критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісія вважає надані суддею пояснення стосовно викладених у рішенні ГРД про надання інформації обставин достатніми та такими, що спростовують обґрунтовані сумніви в її невідповідності займаній посаді.

Результати кваліфікаційного оцінювання.

Дослідивши досьє судді та проаналізувавши результати співбесіди із суддею, під час якої вивчено питання відповідності судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Ярової Л.С. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.

Главою 2 розділу ІІ Положення визначено показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

І. За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя загалом набрала 329,125 бала.

За критерієм професійної компетентності Ярову Л.С. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення.

За критеріями особистої та соціальної компетентності Ярову Л.С. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.

Загалом за критерієм професійної компетентності Ярова Л.С. набрала 244,125 бала, з яких:

• 73,125 бала – рівень знань у сфері права, який оцінено за результатами складеного Яровою Л.С. анонімного письмового тестування;
• 89 балів – рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінено за результатами виконаного Яровою Л.С. практичного завдання;
• 80 балів (максимальна величина) – ефективність здійснення правосуддя. Комісією надано оцінку навантаженню судді порівняно з іншими суддями у вказаному суді, кількості скасованих та змінених судових рішень, а також випадків порушення суддею строків надсилання тексту судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Зокрема, у 2012 році суддею розглянуто 453 справи та 189 матеріалів, у 2013 році – 392 справи та 47 матеріалів, у 2014 році – 385 справ та 48 матеріалів, у 2015 році – 431 справа та 75 матеріалів, у 2016 році – 15 справ.

Рівень навантаження судді у 2012–2016 роках перевищував навантаження в суді.

Згідно з інформацією, що міститься в суддівському досьє, у Ярової Л.С. показник скасованих рішень – 5,4 % (66 судових рішень), що свідчить про помірний показник ефективності здійснення правосуддя.

Комісією також враховано інформацію про дотримання строків розгляду справ та кількість судових рішень, повний текст яких було складено з порушенням встановлених строків.

Інформація про рішення, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародного-правових зобов’язань, відсутня.

До дисциплінарної відповідальності суддя Ярова Л.С. не притягувалася.

I. У 2 бали оцінено діяльність щодо підвищення фахового рівня. Комісією враховано діяльність судді щодо підготовки та підвищення кваліфікації впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо).

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Ярова Л.С. за критерієм особистої компетентності отримала 45 балів, за критерієм соціальної компетентності – 40 балів.

ІІ. За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 165 балів. За цим критерієм Ярову Л.С. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

ІІІ. За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 175 балів. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

Отже, зваживши всі обставини та пояснення судді, Комісією оцінено показники критеріїв професійної етики та доброчесності судді за максимальною шкалою – по 150 балів за кожен показник .

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Ярова Л.С. набрала 669,125 бала, що менше 67 % і становить 66,9 відсотка від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Таким чином, з урахуванням виставлених впродовж усієї процедури кваліфікаційного оцінювання балів, Комісія дійшла висновку про невідповідність судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Ярової Л.С. займаній посаді.

Керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Ярова Леся Сергіївна за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 669,125 бала.

2. Визнати суддю Голованівського районного суду Кіровоградської області Ярову Лесю Сергіївну такою, що не відповідає займаній посаді.

3. Внести до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Ярової Лесі Сергіївни.

Головуючий                                                                                                 Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                             Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                       Роман КИДИСЮК