Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ірини НЕЗНАМОВОЇ,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Незнамової Ірини Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Незнамова Ірина Миколаївна, дата народження – ____________ року, громадянка України.
У 1990 році Незнамова (ІНФОРМАЦІЯ_1) Ірина Миколаївна закінчила Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е. Дзержинського і отримала вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом ТВ № 869412 від 28 квітня 1990 року).
Наукового ступеня та вченого звання кандидат не має.
Свою професійну діяльність розпочала у 1981 році секретарем судового засідання Володимирецького районного народного суду Рівненської області, потім працювала секретарем суду та судовим розпорядником у цьому ж суді. З 1985 до 1990 року працювала державним нотаріусом Володимирецької державної нотаріальної контори Рівненської області.
Рішенням сесії Рівненської обласної ради народних депутатів від 30 листопада 1990 року обрана народним суддею Кузнецовського міського народного суду Рівненської області строком на 10 років.
Присягу судді складено 05 грудня 1990 року.
Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2000 року № 2149-ІІІ Незнамову І.М. обрано на посаду судді Кузнецовського міського суду Рівненської області безстроково.
Указом Президента України від 19 липня 2018 року № 213/2018 Незнамову І.М. відряджено до Святошинського районного суду міста Києва строком на 6 місяців.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 121/0/15-19 продовжено строк відрядження судді Незнамової І.М. до Святошинського районного суду міста Києва строком на 6 місяців.
На підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ, який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування Кузнецовського міського суду Рівненської області на Вараський міський суд Рівненської області.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Незнамова І.М. не обиралася.
Наказом Рівненської обласної ради народних депутатів № 90-к від 30 листопада 1990 року Незнамову І.М. призначено на посаду голови Кузнецовського міського суду строком на 10 років.
Надалі суддя призначалась на посаду голови суду Указом Президента України № 257/2001 від 13 квітня 2001 року, рішенням Ради суддів України № 97 від 28 вересня 2007 року, рішенням Вищої ради юстиції № 158/0/15-13 від 19 березня 2013 року, протоколом зборів суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області № 4 від 17 квітня 2014 року строком на один рік, протоколом зборів суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області №4 від 17 квітня 2015 року строком на два роки, протоколом зборів суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області № 5 від 03 квітня 2017 року строком на три роки, протоколом зборів суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області №4 від 02 квітня 2020 року строком на три роки, протоколом зборів суддів Вараського міського суду Рівненської області № 3 від 31 березня 2022 року строком на один рік, протоколом зборів суддів Вараського міського суду Рівненської області № 3 від 31 березня 2025 року строком на три роки.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема судді Незнамової І.М., яке дотепер не завершено.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Незнамова І.М. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Незнамову І.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Незнамову І.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Незнамову І.М. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Незнамову І.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 24 квітня 2026 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Незнамової І.М. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 17 червня 2026 року № 21.2-313/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Незнамовій І.М. зайняти посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посаду з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 28 липня та 07 вересня 2026 року проведено співбесіди із кандидатом Незнамовою І.М. досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду, Незнамова І.М. набрала 140 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Незнамова І.М. набрала 41,8 бала.
За результатами виконання практичного завдання із загальної спеціалізації суду Незнамова І.М. набрала 121,5 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Незнамова І.М. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Незнамовою І.М. кваліфікаційного іспиту становить 343,3 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 01 травня 2026 року надіслано запит Незнамовій І.М. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 13 травня 2026 року надійшли пояснення кандидата.
Письмові пояснення кандидата та її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії: рішучість та відповідальність (20, 20, 21) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 20,33; безперервний розвиток (21, 21, 20) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 20,67; загальний бал за критерій – 41.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41 бал із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та її відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Незнамова І.М. продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії: ефективна комунікація (11, 11, 11) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11; ефективна взаємодія (12, 11, 10) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11; стійкість мотивації (11, 12, 12) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,67; емоційна стійкість (11, 12, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,33; загальний бал за критерій – 44.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 45 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Незнамової І.М. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Незнамова І.М. не притягувалася.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
16 липня 2026 року на адресу Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 16 липня 2026 року.
Того ж дня висновок з усіма додатками до нього надіслано на електронну адресу кандидата.
У висновку ГРД зазначає таке:
1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність», «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам».
Кандидат не надала достовірної інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), про яку має бути обізнаною, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття та істотно відрізняється від ринкової вартості. Вартість об’єктів цивільних прав, набутих кандидатом та членом її сім’ї, не відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав. Кандидат здійснювала витрати, розмір яких не відповідає її рівню життя, задекларованим доходам.
1.1. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2011–2018 роки кандидат задекларувала, зокрема, нерухоме та рухоме майно:
- гараж загальною площею 50,9 кв. м, розташований у м. Вараш Рівненської області, право власності набуто 23 січня 2008 року. Вартість гаража в майнових деклараціях не зазначена;
- легковий автомобіль Mitsubishi Outlander XL, 2008 року випуску, право власності на який набуто 13 грудня 2008 року. Вартість автомобіля на дату набуття – 182 900,00 грн;
- квартиру загальною площею 76,4 кв. м, розташовану у м. Рівне, дата набуття права власності – 18 квітня 2013 року. Вартість квартири на дату набуття – 545 496,00 грн;
- об’єкт незавершеного будівництва – садовий будинок загальною площею 45,4 кв. м, розташований у с. Стара Рафалівка Рівненської області.
Під час проходження кандидатом співбесіди в межах конкурсу до Касаційного кримінального суду Верховного Суду ставилось під сумнів питання щодо достатності доходів для здійснення видатків, спрямованих на набуття права власності на вказане майно. Також окремо досліджувалось питання щодо достатності доходів для передачі грошових коштів у розмірі 435 000,00 грн її сину, спрямованих на покупку квартири та легкового автомобіля.
Так, у 2016 році кандидат подарувала своєму синові, ОСОБА_1, грошові кошти в розмірі 435 000 грн для купівлі квартири площею 135,9 кв. м у м. Рівне та автомобіля Volkswagen Passat. Вказані обставини мають своє відображення в рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – КДКП) «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1» № 141дп-17 від 27 вересня 2017 року.
Відповідно до майнової декларації сина кандидата за 2016 рік він 27 лютого 2016 року набув право власності на квартиру загальною площею 135,9 кв.м у м. Рівне вартістю на дату набуття 210 000,00 грн та вартістю за останньою оцінкою в розмірі 209 935,00 грн, а також – 18 травня 2016 року легковий автомобіль Volkswagen Passat вартістю 271 800,00 грн.
Така ціна, на думку ГРД, є явно заниженою з огляду на показники опосередкованої вартості спорудження житла в регіонах України.
Таким чином, наведені обставини можуть свідчити про те, що фактична сума коштів, наданих кандидатом своєму синові, була більшою за задекларовану, або про використання ним додаткових джерел фінансування, які не знайшли належного підтвердження під час дослідження матеріалів досьє.
Також ГРД зазначає, що відповідно до інформації з суддівського досьє за період з 2003 до 2018 року кандидат отримала суддівську винагороду в розмірі 2 604 014 грн, а з вирахуванням податків та інших обов’язкових платежів – 2 098 485 грн. Окрім задекларованих доходів кандидат мала грошові заощадження в сумі 25 000,00 грн (еквівалентно 5 000,00 дол.США) та 3 000,00 дол. США (15 000,00 грн) від відчуження нерухомого майна у 2002 році та пенсійних виплат. Також за період 2017–2018 років отримано сукупний дохід у вигляді пенсії на суму 139 849,00 грн, а відповідно до майнових декларацій за 2015–2018 роки отримала інші доходи на загальну суму 22 183,00 грн у вигляді соціальних пільг та оплати викладацької діяльності.
Тобто, якщо врахувати отриманий кандидатом дохід за період 2003–2018 років з вирахуванням податків та інших обов’язкових платежів у розмірі 2 098 485 грн та додати до нього інші доходи, на які посилається кандидат, загальна сума становить 2 300 517,00 грн.
Відповідно до майнової декларації кандидата за 2018 рік її заощадження на кінець звітного періоду становили 669 076,00 грн. За період з 2003 до 2018 року кандидат здійснила витрати на покупку легкового автомобіля в сумі 182 900,00 грн, квартири в сумі 545 496,00 грн, будівництво гаража та садового будинку у невстановленому розмірі та надала кошти сину на покупку квартири та машини в сумі 435 000,00 грн.
Таким чином, з урахуванням задекларованих заощаджень на кінець звітного періоду та вище вказаних видатків у кандидата в розпорядженні для здійснення видатків на проживання та закриття базових потреб у період з 2003 до 2018 року залишалось 468 045,00 грн. Зазначена сума не враховує витрат на будівництво гаража та садового будинку, вартість яких не встановлена, а також інших неминучих витрат, пов’язаних з утриманням майна, оплатою комунальних послуг, транспортних витрат, лікуванням, перебуванням за кордоном та забезпеченням повсякденних потреб.
Сукупність наведених обставин свідчить, на думку ГРД, про наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності майнового стану кандидата та здійснених нею видатків її підтвердженим законним доходам, а також щодо належного підтвердження джерел походження коштів, використаних для придбання майна, здійснення значних витрат та формування заощаджень.
1.2. Відповідно до майнової декларації за 2023 рік кандидат 28 жовтня 2023 року набула у власність машиномісце (паркомісце) загальною площею 13 кв. м, розташоване у м. Рівне. Вартість вказаного об’єкта нерухомого майна на дату набуття становила 148 000,00 грн, що за середнім курсом станом на 28 жовтня 2023 року становило 3 910,00 дол. США.
ГРД вважає зазначену кандидатом ціну придбання паркомісця заниженою.
2. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
2.1. Кандидат, будучи головою суду, відмовилась надавати копії своїх декларацій та декларацій суддів Кузнецовського міського суду на два запити Громадської організації про доступ до публічної інформації. У зв’язку з цим представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України стосовно кандидата складено два протоколи про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП). Ці протоколи розглядались Кузнецовським міським судом (справа № 565/955/16-п та № 565/949/16-п), тобто судом, де кандидат є суддею та головою суду. Суддю, яка розглядала справу, було обрано автоматизованою системою з порушенням принципу вірогідності, оскільки вибір здійснювався з однієї судді (Звіт про автоматизований розподіл у справі № 565/949/16-п від 06 липня 2016 року). Другу справу було приєднано до першої (Звіт про автоматизований розподіл у справі № 565/955/16-п від 07 липня 2016 року). Постановами від 04 серпня 2016 року та 20 вересня 2016 року провадження у справі були закриті у зв’язку з відсутністю події адміністративного правопорушення. Суд дійшов висновку, що голова суду не є розпорядником інформації, а отже, його відмова надати запитувані декларації не є відмовою розпорядника в розумінні Закону «Про доступ до публічної інформації».
У ГРД існує обґрунтований сумнів чи правомірно кандидат надавала відповідь на запит про доступ до публічної інформації, якщо вона не була розпорядником такої інформації, та чи був розгляд справи об’єктивним та неупередженим, а кандидат не використовувала свій статус для отримання бажаного рішення.
2.2. Відповідно до відомостей з майнових декларацій кандидат 23 січня 2008 року набула у власність гараж загальною площею 50,9 кв. м у м. Вараш. Підставою набуття права власності є рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 грудня 2007 року.
Тобто суд, в якому кандидат була суддею та головою суду, розглядаючи справу за її позовом, порушив вимоги статті 108 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК). Водночас кандидат не лише не оскаржила рішення, але й використала його, розуміючи, що таке рішення ухвалено з очевидним порушенням ЦПК. Зазначене дає підстави говорити про ймовірне використання кандидатом свого статусу судді для отримання потрібного рішення.
3. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та «чесність».
Кандидат з 1990 до 2023 року була незмінною головою Кузнецовського (нині – Вараського) міського суду Рівненської області.
На переконання ГРД, перебування кандидата головою суду протягом 33 років є порушенням правила про обрання на адміністративну посаду «не більше двох строків поспіль».
Також ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснень від кандидата, а саме:
1) кандидат у своїй майновій декларації за 2019 рік задекларувала заощадження в розмірі 10 000,00 дол. США, 2 000,00 євро та 562 128 грн. У 2020 році кандидатом задекларовано заощадження в розмірі 10 000,00 дол. США, 2 000,00 євро та 1 580 864,00 грн.
Таким чином, збільшення грошових активів у 2020 році порівняно з 2019 роком становить 1 018 736 грн. Водночас у розділі «Доходи» за 2020 рік кандидатом задекларовано: заробітну плату за основним місцем роботи – 1 298 735 грн; пенсію – 113 660 грн; соціальну пільгу – 2 658 грн. Загальна сума задекларованих доходів становить 1 415 053 грн. Після утримання податків чистий дохід від заробітної плати (1 298 735 грн) становив 1 045 481,67 грн. Отже, приріст грошових активів у розмірі 1 018 736 грн фактично майже відповідає розміру чистої заробітної плати за 2020 рік без урахування витрат на проживання, утримання майна, транспорт, подорожі та інші витрати. Повний «чистий» дохід судді за 2020 рік (з урахуванням неоподатковуваної пенсії та соціальної пільги) становив 1 161 799,67 грн. Таким чином, приріст заощаджень (1 018 736 грн) – 87,7% від усіх «чистих» надходжень за рік. На забезпечення життєдіяльності та утримання майна залишалося 143 063,67 грн на рік, що становить орієнтовно 11 922 грн на місяць;
2) кандидат у своїх майнових деклараціях до 2025 року включно продовжує декларувати в розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» садовий (дачний) будинок загальною площею 45,4 кв. м, який, відповідно до відомостей декларації повністю або частково побудований за кошти чи з матеріалів суб’єкта декларування та належить кандидату на праві власності;
3) сестра кандидата у серпні 2018 року придбала квартиру загальною площею 99 кв. м у м. Києві вартістю 1 861 519,00 грн. Відповідно до даних досьє кандидата доходи сестри за останні 5 років становили 2 036 870,00 грн. Тобто, у квартиру сестра вклала практично усі свої доходи за 5 років. Вона проживає у м. Вараш Рівненської області та працює на Рівненській АЕС;
4) у майнових деклараціях до 2021 року кандидат не декларувала членство в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ);
5) ГРД виявлено 9 справ про вчинення адміністративного правопорушення за статтею 130 КУпАП (керування транспортним засобом у нетверезому стані), в яких кандидат звільнила осіб від відповідальності через малозначність діяння: №№ 565/1326/20, 565/144/21, 565/116/21, 565/782/20, 565/1489/19, 3-872/11, 565/1228/16-п, 565/1236/16-п, 565/1234/16-п.
6) рішення Вищої ради правосуддя № 1537/0/15-21 про вжиття заходів від 13 липня 2021 прийнято за результатами розгляду повідомлення судді (кандидата) про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя;
7) кандидат розглядала скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо закриття кримінального провадження № НОМЕР_1 від 15 лютого 2018 року. Воно було зареєстроване за фактом виведення з Банку «Хрещатик» понад 11 млн грн шляхом здійснення переказів на 58 фізичних осіб. Провадження у справі закрито вже через місяць – 30 березня 2018 року. Кандидат відмовила в задоволенні скарги Фонду гарантування вкладів та залишила в силі постанову слідчого про закриття провадження.
До Комісії 22 липня 2026 року надійшли пояснення кандидата щодо висновку. 14 серпня 2026 року на адресу Комісії надійшли пояснення кандидата на її запит.
Під час співбесід 28 липня та 07 вересня 2026 року Незнамова І.М. надала пояснення, аналогічні письмовим поясненням.
Стосовно набуття сином у власність квартири та автомобіля, а також джерел походження коштів для подарунка грошових коштів у розмірі 435 000,00 грн для придбання вказаного нерухомого майна Незнамова І.М. пояснила, що у власності її сина ОСОБА_1 до липня 2020 року перебувала квартира у м. Рівне, набута на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27 лютого 2016 року, про яку зазначає ГРД. На момент продажу вказана квартира перебувала у нежитловому стані: була розміщена в будові, переобладнаній із нежитлового приміщення, без будь-яких умов для проживання (квартира не мала внутрішніх перестінок, комунікацій, сітки проводів для подавання електричного струму, повноцінного балкона та вхідних дверей). Тому вартість квартири 210 000,00 грн, що підтверджується звітом про оцінку майна № RS53-160219- 001 від 15 січня 2016 року, замовником якого був продавець ОСОБА_2. Відповідно до розписки продавця від 27 лютого 2016 року отримав від покупця ОСОБА_1 210 000,00 грн.
Указана квартира 27 липня 2020 року відчужена на підставі договору купівлі-продажу за 219 000,00 грн, про що відображено в майновій декларації сина за 2020 рік. Відповідно до звіту з незалежної оцінки майна ринкова вартість зазначеної квартири становила 219 000,00 грн.
Різні експерти при купівлі цієї квартири та її продажу оцінили її аналогічно – в 209 934,92 грн та 219 000,00 грн відповідно, тому твердження ГРД щодо заниженої оцінки вартості житла є безпідставними та спростовуються відповідними документами.
Також у власності сина перебував транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» 2012 року випуску, набутий за договором купівлі-продажу від 18 травня 2016 року. Указаний транспортний засіб 22 липня 2021 року був відчужений за 150 000,00 грн, про що відображено в майновій декларації за 2021 рік.
Кандидат стверджує, що квартира та автомобіль придбані її сином за кошти, які надавались нею із заощаджень та його власних коштів. Указана інформація перевірялась НАЗК, жодних порушень встановлено не було.
Посилання ГРД у висновку на рішення КДКП № 141дп-17 від 27 вересня 2017 року Незнамова І.М. вважає безпідставними, оскільки рішення визнано протиправним і скасовано рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року (справа № 800/433/17) та залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року.
Стосовно подарованих синові коштів у розмірі 435 000,00 грн, використаних нею коштів за період з 2003 до 2018 року для придбання автомобіля за 182 900, 00 грн та квартири за 545 496,00 грн, Незнамова І.М. пояснила, що вона обіймає посаду судді з 30 листопада 1990 року і з того часу отримує суддівську винагороду.
Крім того, у 2002 році вона відчужила набутий нею у спадок після смерті матері житловий будинок та земельну ділянку у смт Володимирець Рівненської області за 21 200,00 грн, що на той час було еквівалентно 4 000 дол. США. Також у 2005–2006 роках були взяті кредити в сумі по 40 000,00 грн у ВАТ «Ощадбанк» та безбалансовому відділенні №3 Філії Відділення «Промінсветбанк», що еквівалентно близько 16 000 дол. США.
Також у 2002 році був проданий належний їй з чоловіком ОСОБА_3, який помер 14 листопада 2002 року, автомобіль марки «Нива» за 2 000 дол. США. Незнамова І.М. зауважила, що її чоловік працював завідувачем відділення стоматології - лікарем стоматологом Рафалівської лікарні Володимирецького району Рівненської області, отримував пристойну заробітну плату, що дозволяло їм, враховуючи і її суддівську винагороду, зробити значні заощадження, яких було достатньо для зазначених витрат.
Стосовно набутого у власність у 2023 році паркомісця Незнамова І.М. пояснила, що паркомісце у м. Рівному нею придбано 28 жовтня 2023 року. Також зазначила, що фактична площа паркомісця, придатна для використання за призначенням, є меншою за задекларовану через наявність металевого обмежувача з лівого боку та вентиляційної труби спереду об’єкта.
Купівля вказаного паркомісця була зумовлена тим, що вона є власником квартири у цьому ж будинку, де проживає її син ОСОБА_1 із сім’єю та користується належним їй автомобілем марки «Mitsubishi». Оголошення про продаж паркомісця було розміщено продавцем у спільному чаті мешканців ОСББ у додатку «Viber» у жовтні 2023 року. Продавець була зацікавлена у швидкому продажі, оскільки їй терміново були потрібні кошти для лікування члена сім’ї за кордоном.
За твердженням Незнамової І.М., ціну паркомісця в розмірі 3 700 дол. США запропонувала сама продавець, на що вона погодилася. Для оформлення угоди вони звернулася до нотаріуса, де 27 жовтня 2023 року через Єдину базу звітів про оцінку ФДМУ було сформовано довідку про оціночну вартість об’єкта.
Розрахунок між сторонами відбувся безпосередньо при підписанні договору в присутності нотаріуса шляхом передачі готівкових коштів у сумі 148 000,00 грн, що відповідало еквіваленту 3 700 дол. США за ринковим курсом на момент укладення правочину (з розрахунку 40,00 грн за 1 дол. США). Окрім цього, Незнамова І.М. сплатила збір до Пенсійного фонду України в сумі 1 480,00 грн, а послуги нотаріуса були сплачені сторонами порівну.
Незнамова І.М. наголосила, що з продавцем у дружніх, ділових чи будь-яких інших позапроцесуальних стосунках не перебувала, бачила її вперше та востаннє лише при узгодженні купівлі та підписанні договору. Іншими пропозиціями на ринку паркомісць у м. Рівне не цікавилася, оскільки ключовим фактором була локація паркомісця поряд із належною їй квартирою.
Стосовно висновків ГРД щодо загрози авторитету правосуддя через розгляд протоколів про адміністративне правопорушення Незнамова І.М. пояснила таке.
Складення стосовно неї протоколів за статтею 212-3 КУпАП пов’язане з виконанням адміністративних повноважень голови Кузнецовського міського суду Рівненської області. У квітні 2015 року ОСОБА_4 (особисто та від імені Громадської організації «Дорожній контроль-захід») звернувся із запитами щодо надання інформації про доходи суддів за 2013–2014 роки. Запитувачу було надано відповідь за підписом голови суду із зазначенням, що вказані декларації оприлюднені та перебувають у відкритому доступі на вебсайтах Кузнецовського міського суду та Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області.
За скаргою ОСОБА_4 від 05 травня 2015 року Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини лише 10 червня 2016 року (тобто через 1 рік і 2 місяці після подій) було складено два протоколи про адміністративне правопорушення, що свідчить про порушення статті 247 КУпАП щодо закінчення строків притягнення до відповідальності. Примірники протоколів Незнамовій І.М. уповноваженою особою в установленому законом порядку не вручалися.
Матеріали надійшли до суду 06 липня 2016 року та за результатами автоматизованого розподілу були передані судді Демчині Т.Ю. У період з 04 до 15 липня 2016 року Незнамова І.М. перебувала в офіційній відпустці, тому про надходження матеріалів дізналася лише після її закінчення, коли дати засідань вже були призначені.
Розгляд справ відбувся у відкритому судовому засіданні за участі сторін та їхніх адвокатів із застосуванням звукозапису. Суддя Демчина Т.Ю. розкрила інформацію про потенційний конфлікт інтересів, заперечень чи відводів від учасників справи не надійшло. У засіданні скаржник підтвердив відсутність будь-якої заподіяної йому шкоди, а Незнамова І.М. надала роз’яснення, що голова суду не є розпорядником запитуваної інформації.
За результатами розгляду справу було закрито. Законність та обґрунтованість вказаного судового рішення підтверджено ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 07 листопада 2016 року.
Згідно з рішенням Ради суддів України № 75 від 04 листопада 2016 року розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів за відсутності заяви про відвід вважається належним врегулюванням конфлікту інтересів.
Незнамова І.М. наголосила, що свого статусу для задоволення приватних інтересів не використовувала Оскільки декларації суддів перебували в публічному доступі, її дії жодним чином не завдали шкоди авторитету правосуддю.
Стосовно обставин розгляду справи про визнання права власності на гараж у 2007 році Незнамова І.М. пояснила таке.
У 2007 році нею було подано до Кузнецовського міського суду Рівненської області позовну заяву до Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради про визнання права власності на гараж. Звернення до суду було єдиним можливим способом оформлення прав на об’єкт, оскільки Кузнецовське міське Бюро технічної інвентаризації відмовило в реєстрації через відсутність правовстановлювальних документів, видавши відповідне рішення.
Позовну заяву було подано за правилами виключної територіальної підсудності – за місцем розташування нерухомого майна відповідно до вимог чинного на той час ЦПК.
Справу прийняв до провадження, відкрив за нею провадження та призначив до розгляду суддя Полюхович О.І., який 25 грудня 2007 року ухвалив відповідне рішення у справі.
Незнамова І.М. наголосила, що жодним чином не втручалася в розгляд вказаної справи та не використовувала свого статусу судді чи голови суду для впливу на перебіг судового процесу.
Офіційна реєстрація права власності на гараж забезпечила можливість у законний спосіб володіти та користуватися майном, сплачувати визначені законом податки, а також здійснювати підключення об’єкта до електропостачання та інших комунікацій.
Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації; дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно; не використовував свого посадового становища в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб.
Комісія бере до уваги пояснення Незнамової І.М. стосовно відсутності з її боку дій щодо здійснення тиску чи втручання в діяльність головуючого судді, а також щодо звернення до суду як єдиного доступного на той час способу оформлення майнових прав.
Водночас Комісія зазначає, що на момент виникнення вказаних правовідносин Незнамова І.М. обіймала посаду судді та голови Кузнецовського міського суду Рівненської області. Розгляд цивільної справи за позовом голови суду в тому ж самому місцевому суді відбувся без дотримання приписів процесуального законодавства (зокрема, статті 108 ЦПК у відповідній редакції), які регулювали питання зміни підсудності у разі виникнення потенційного конфлікту інтересів або у разі, якщо стороною у справі є суддя цього ж суду.
Будучи професійним юристом та обіймаючи адміністративну посаду, Незнамова І.М. володіла належним рівнем фахової обізнаності щодо наявних процесуальних норм. Ухвалене судове рішення не було оскаржено та надалі слугувало підставою для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомості.
Указана ситуація, незалежно від намірів учасників процесу, сприймається зовнішнім спостерігачем як така, що не повною мірою відповідає високим стандартам професійної етики та ставить під сумнів дотримання принципу неупередженості під час здійснення судочинства.
Таким чином, Комісія вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
Стосовно тривалого перебування на посаді голови суду Незнамова І.М. надала пояснення, які полягають в такому.
Відповідно до рішення сесії Рівненської обласної ради від 30 листопада 1990 року та наказу № 90-к від 30 листопада 1990 року Незнамова І.М. була обрана суддею Кузнецовського міського суду строком на 10 років та призначена на посаду голови суду строком на 10 років. На момент призначення вона була єдиною суддею цього суду.
Указом Президента України №257/2001 від 13 квітня 2001 року Незнамову І.М. призначено на посаду голови Кузнецовського міського суду Рівненської області та відповідно до наказу Рівненського обласного управління юстиції № 26-к від 04 травня 2001 року визнана такою, що працює на посаді голови суду з 13 квітня 2001 року.
Чинний на той час Закон УРСР «Про судоустрій Української РСР» № 2022-Х від 05 червня 1981 року (стаття 26) не містив обмеження строку перебування судді на адміністративній посаді.
Рішенням Ради суддів України №97 від 28 вересня 2007 року на підставі подання голови Верховного Суду України Незнамова І.М. була призначена на посаду голови суду строком на 5 років.
Рішенням Вищої Ради Юстиції №158/0/15-13 від 19 березня 2013 року Незнамова І.М. призначена на посаду голови Кузнецовського міського суду Рівненської області строком на 5 років, з 19 березня 2013 року до 18 березня 2018 року включно.
У зв’язку із внесенням змін до статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Закон № 1188-VII, який набрав чинності 11 квітня 2014 року) 16 квітня 2014 року вона склала повноваження голови суду, а протоколом зборів суддів № 4 від 17 квітня 2014 року обрана на посаду голови суду строком на 1 рік, з 17 квітня 2014 року до 16 квітня 2015 року.
Відповідно до рішення Ради Суддів України № 34 від 02 квітня 2015 року у зв’язку зі зміною законодавчого порядку обрання на адміністративні посади попередні строки перебування на посадах (до березня 2015 року) не враховуються. Обрання після цієї дати вважається новим строком.
Так, протоколом зборів суддів № 4 від 17 квітня 2015 року її обрано на посаду голови суду строком на 2 роки з 17 квітня 2015 року до 16 квітня 2017 року протоколом зборів суддів № 5 від 03 квітня 2017 року – строком на 3 роки, з 03 квітня 2017 року до 03 квітня 2020 року.
Указом Президента України № 213/2018 від 19 липня 2018 року про тимчасове переведення суддів Незнамову І.М. переведено шляхом відрядження до Святошинського районного суду міста Києва строком на 6 місяців. Рішенням Вищої Ради правосуддя № 121/6/1519 від 17 січня 2019 року про продовження строку відрядження строк відрядження ще на 6 місяців у межах загального річного строку.
Тобто у зв’язку із відрядженням до Святошинського районного суду міста Києва загальним строком на 1 рік повноваження голови суду були автоматично припинені.
Протоколом зборів суддів № 4 від 02 квітня 2020 року Незнамова І.М. обрана на посаду голови суду строком на 3 роки з 02 квітня 2020 року до 02 квітня 2023 року.
24 січня 2022 року Незнамова І.М. склала повноваження голови суду у зв’язку із наміром взяти участь у конкурсі на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про що свідчить подана нею декларація осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в Єдиному державному реєстрі декларацій.
Оскільки в конкурсі участі вона не брала через початок повномасштабного вторгнення протоколом зборів суддів № 3 від 31 березня 2022 року (друге після перерви призначення) вона була обрана на посаду голови суду строком на 3 роки з 01 квітня 2022 року до 01 квітня 2025 року.
15 травня 2023 року склала повноваження голови суду у зв’язку з бажанням зосередитися на здійсненні правосуддя. Протоколом зборів суддів № 2 від 16 травня 2023 року на посаду голови Кузнецовського міського суду Рівненської області строком на 3 роки з 16 травня 2023 року до 16 транвя 2026 року був обраний суддя Зейкан І.Ю., однак 28 березня 2025 року у зв’язку із сімейними обставинами суддя Зейкан І.Ю. склав повноваження голови суду.
Протоколом зборів суддів № 3 від 31 березня 2025 року Незнамова І.М. обрана на посаду голови суду строком на 3 роки з 01 квітня 2025 року до 01 квітня 2028 року.
Оцінюючи вказані обставини, Комісія виходить з того, що норми законодавства України, що регулювали та регулюють порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, встановлюють, що суддя не може займати більш як два строки поспіль одну адміністративну посаду у відповідному суді.
Беззаперечно, що суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, в тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, зокрема і під час здійснення свого права бути обраним на адміністративну посаду в суді.
Водночас, оцінюючи наведені обставини у їх хронологічній послідовності, Комісія виходить з того, що в періоди обрання (призначення) Незнамової І.М. на адміністративні посади законодавство, яке регулювало порядок обрання (призначення) голів судів, зазнавало неодноразових змін, що об’єктивно зумовило виникнення правової невизначеності щодо застосування обмеження стосовно кількості строків перебування на адміністративній посаді. Саме з метою усунення такої невизначеності Радою суддів України було прийнято рішення від 02 квітня 2015 № 34, яким роз’яснено порядок застосування відповідних законодавчих положень. Відповідно до Закону рішення Ради суддів України, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для органів суддівського самоврядування.
Комісія також враховує, що обрання голови суду є результатом волевиявлення зборів суддів, а не одноособового рішення кандидата. За таких обставин покладення виключно на суддю відповідальності за застосування органом суддівського самоврядування відповідного нормативного регулювання та офіційних роз’яснень Ради суддів України не є обґрунтованим.
Крім того, ні положення Кодексу суддівської етики, ні Коментар до нього не встановлюють, що саме собою обрання судді на адміністративну посаду в умовах правової невизначеності є порушенням вимог суддівської етики чи свідчить про недоброчесність судді. Матеріали суддівського досьє також не містять відомостей про те, що, перебуваючи на посаді голови суду, Незнамова І.М. використовувала адміністративні повноваження для впливу на суддів, втручалася у здійснення правосуддя чи іншим чином порушувала принципи незалежності, безсторонності або доброчесності.
З огляду на викладене Комісія не встановила порушення Незнамовою І.М. вимог законодавства, що регулює порядок обрання суддів на адміністративні посади, а також не вбачає у наведених ГРД обставинах порушення положень Кодексу суддівської етики чи підстав для висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Також Незнамова І.М. надала пояснення щодо зазначеної ГРД у висновку інформації.
Стосовно відповідності витрат і заощаджень за 2019–2020 роки отриманим доходам Незнамова І.М. пояснила, що у 2019 році вона здійснювала правосуддя у Святошинському районному суді міста Києва (перебуваючи у відрядженні з 01 січня до 18 липня), де її суддівська винагорода становила 317 981 грн, а з 19 липня 2019 року продовжила роботу за основним місцем у Вараському міському суді Рівненської області, отримавши 324 961 грн. Загальний сукупний дохід Незнамової І.М. за 2019 рік з урахуванням пенсії в сумі 111 879 грн та доходу від викладацької діяльності в Національній школі суддів України в сумі 21 950 грн становив 776 771 грн, а після сплати податків у розмірі 119 681 грн її чистий дохід становив 657 090 грн. Ураховуючи декларовані заощадження того року в розмірі близько 292 000 грн, залишок коштів для забезпечення життєдіяльності становив 365 090 грн, що відповідало близько 30 424 грн на місяць. Вищий рівень витрат у 2019 році був об’єктивно зумовлений тимчасовим проживанням у м. Києві, що вимагало додаткових витрат на транспорт, виїзд до постійного місця проживання в м. Вараш, побутове облаштування та дозвілля.
У 2020 році Незнамова І.М. здійснювала правосуддя у Вараському міському суді Рівненської області, де отримала суддівську винагороду в сумі 1 298 735 грн. Суттєве зростання доходу порівняно з 2019 роком відбулося внаслідок узгодження розміру суддівської винагороди з вимогами Закону. З урахуванням отриманої пенсії в сумі 113 660 грн загальний дохід за 2020 рік становив 1 412 395 грн, а чистий дохід після сплати податків (253 253 грн) — 1 159 142 грн. Заощадження Незнамової І.М. у 2020 році становили близько 1 018 736 грн. Залишок коштів на проживання становив 140 406 грн за рік або близько 11 700 грн на місяць.
Незнамова І.М. наголосила, що вказаний рівень щомісячних витрат у 2020 році був повністю достатнім та обґрунтованим з огляду на сукупність об’єктивних обставин: мінімізація витрат через карантинні обмеження під час пандемії COVID-19 (відсутність поїздок, заходів дозвілля та великих покупок); відсутність транспортних витрат у зв’язку з проживанням поблизу місця роботи (10 хвилин пішки); одиноке проживання в невеликому місті з помірним рівнем цін; а також суттєва економія на комунальних платежах. Зокрема, у м. Вараш, яке розташоване в 30-кілометровій зоні Рівненської АЕС, діють пільгові тарифи, унаслідок чого річна оплата комунальних послуг склала лише 1 783,80 грн. Крім того, Незнамова І.М. має право на 50% пільгу зі сплати комунальних послуг як дружина померлого громадянина з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи (1 категорії).
Таким чином, суттєве збільшення заощаджень у 2020 році має підтверджене та легальне джерело походження, є результатом законного зростання рівня суддівської винагороди та об’єктивного зменшення приватних витрат у період пандемії.
Стосовно обставин будівництва та джерел фінансування садового (дачного) будинку Незнамова І.М. пояснила, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ___ № ______ від 18 жовтня 2010 року у її власності перебуває земельна ділянка площею 572 кв. м за межами населеного пункту на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області.
Орієнтовно з 2010 року на вказаній ділянці Незнамова І.М. розпочала будівництво садового будинку, який від початку не планувався як житловий для постійного проживання, а призначався виключно для відпочинку в теплу пору року. Оскільки будівництво об’єкта не завершене, будинок у встановленому порядку в експлуатацію не вводився та державна реєстрація речових прав на нього не здійснювалася, у зв’язку з чим він декларується як об’єкт незавершеного будівництва. 25 жовтня 2012 року на цей будинок було виготовлено технічний паспорт. Надалі будівництво було призупинене, оскільки пріоритетним питанням для Незнамової І.М. стало придбання житла для сина ОСОБА_1, який у 2010 році закінчив навчання та працевлаштувався в органи прокуратури. З того часу будь-які будівельні роботи на об’єкті не здійснювалися.
На підтвердження фактичного стану майна Незнамова І.М. надала висновок спеціаліста ФОП ОСОБА_5 № 213/26 від 05 червня 2026 року за результатами проведеного обстеження, фото- та відеофіксації. Згідно з цим висновком рівень готовності садового будинку становить 76%, орієнтовна вартість незавершеного будівництва становила 221 663,00 грн, а будь-які інженерні комунікації як у садовому товаристві «Поліська Новина - 2», так і в самому будинку повністю відсутні.
Стосовно джерел походження коштів для будівництва Незнамова І.М. зазначила, що обіймає посаду судді Вараського міського суду Рівненської області з 30 листопада 1990 року та постійно отримує суддівську винагороду. Крім того, основними джерелами формування заощаджень для початку будівництва стали:
- кошти від продажу 15 жовтня 2002 року житлового будинку та земельної ділянки в смт Володимирець (отриманих у спадщину після смерті матері в грудні 2001 року) у сумі 21 200,00 грн (еквівалент 4 000 дол. США);
- кошти від продажу у 2002 році автомобіля марки «Нива», що належав їй та її чоловікові ОСОБА_3, у сумі 2 000 дол. США;
- кредитні кошти, залучені у 2005–2006 роках у філії «Відділення Промінвестбанку» та ВАТ «Ощадбанк» у розмірі по 40 000,00 грн у кожній установі (загалом 80 000,00 грн, що відповідало близько 16 000 дол. США), які надалі виплачувалися протягом трьох років, що підтверджується збереженими квитанціями;
- спільні сімейні заощадження, сформовані з її суддівської винагороди та заробітної плати чоловіка, який обіймав посаду завідувача стоматологічного відділення — лікаря-стоматолога Рафалівської лікарні.
Стосовно придбання сестрою квартири Незнамова І.М. пояснила, що придбання здійснювалося за рахунок власних доходів сестри та її чоловіка. Наголосила, що жодного стосунку до вказаного об’єкта нерухомості вона не має.
Стосовно отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Незнамова І.М. пояснила, що 27 січня 2005 року склала іспит та отримала відповідне свідоцтво (рішення Рівненської обласної КДКА № 21) з метою можливого здійснення адвокатської діяльності в майбутньому – після завершення суддівської кар’єри. Присягу адвоката вона не складала.
Чинне станом на 2005 рік законодавство не містило механізму «призупинення адвокатської діяльності» та чітких процедур врегулювання такої несумісності. З набранням чинності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI, яким було запроваджено інститут зупинення адвокатської діяльності, Незнамова І.М. на виконання його Перехідних положень вже 28 вересня 2012 року подала заяву про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю у зв’язку з наявністю обставин несумісності.
Незнамова І.М. наголосила, що сам факт наявності свідоцтва за умови зупинення його дії не є здійсненням адвокатської діяльності, якої вона ніколи не провадила. Починаючи з 2021 року, на виконання Роз’яснень НАЗК № 11 від 29 грудня 2021 року, вона належним чином декларує відомості про членство в НААУ.
Стосовно застосування положень статті 22 КУпАП (малозначність) під час розгляду справ за статтею 130 КУпАП Незнамова І.М. пояснила, що за період з 2011 до 2021 року вказану норму було застосовано нею лише у 9 справах (№ 3-872/11, № 565/1228/16-п, № 565/1234/16-п, № 565/1236/16-п, № 565/1489/19, № 565/782/20, № 565/1326/20, № 565/116/21, № 565/144/21). Загалом за цей період нею було розглянуто 307 протоколів за статтею 130 КУпАП, що свідчить про незначний відсоток закриття справ за малозначністю та спростовує доводи про системний або шаблонний характер таких рішень.
Усі судові рішення ухвалювалися на підставі Конституції та законів України з дотриманням принципів верховенства права та оцінки доказів за внутрішнім переконанням, а мотивація кожної постанови відображала індивідуальний підхід до обставин справи.
Крім того, Незнамова І.М. вказала, що обставини застосування нею статті 22 КУпАП у зазначених справах були предметом ретельної перевірки у Вищій раді правосуддя за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. Ухвалою Вищої ради правосуддя від 02 червня 2021 року № 1219/дп/15-21 у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Незнамової І.М. відмовлено за відсутністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, оскільки доводи скарги зводилися лише до незгоди із судовими рішеннями.
Стосовно рішення Вищої ради правосуддя про вжиття заходів № 1537/0/15-21 від 13 липня 2021 року Незнамова І.М. пояснила, що після повторного авторозподілу від 05 травня 2020 року їй передано кримінальне провадження № 569/2899/16-к стосовно ОСОБА_6, обвинуваченого за частиною третьою статті 368 КК України, яке надійшло до Кузнецовського міського суду з Рівненського апеляційного суду через відводи суддів Рівненського міського суду. Під час судового розгляду, 15 березня 2021 року обвинувачений склав на ім’я судді заповіт із метою штучного створення підстав для відводу та затягування процесу. Розцінивши ці дії як незаконне втручання в здійснення правосуддя та виконуючи свій прямий обов’язок, передбачений статтею 126 Конституції України та статтею 48 Закону, суддя 17 березня 2021 року подала відповідне повідомлення до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора. За результатами розгляду звернення Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 1537/0/15-21 про вжиття заходів щодо звернення до Офісу Генерального прокурора, після чого за вказаним фактом було розпочато кримінальне провадження та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Стосовно розгляду скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – ФГВФО) Незнамова І.М. пояснила, що під час розгляду справи № 759/15240/18 за скаргою ФГВФО на постанову про закриття кримінального провадження № НОМЕР_1, за участю представника Фонду та адвоката вона дійшла обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги (ухвала від 28 грудня 2018 року), що підтверджується і подальшими рішеннями суду від 2020 року, згідно з якими провадження залишилося закритим.
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини, інформацію, викладену у висновку ГРД та враховано пояснення Незнамової І.М. Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Незнамова І.М. набрала 714,30 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Незнамової Ірини Миколаївни вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Незнамова Ірина Миколаївна набрала 714,30 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Незнамової Ірини Миколаївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
