Версiя для друку

Суддівський знак якості від ВККСУ

22 травня ц.р. нарешті стартував процес формування суддівського корпусу за новими правилами, визначеними Законом «Про судоустрій та статус суддів». Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККСУ, Комісія) провела анонімне тестування кандидатів на посаду судді вперше. Ця подія є знаковою як для самої Комісії, так і для системи українського правосуддя взагалі, адже ВККСУ проводить таке тестування вперше. Раніше цей орган не мав жодного відношення до «першого призначення». Проте після перекроювання системи українського правосуддя Комісія отримала від законодавця низку вагомих повноважень, серед яких і добір кандидатів на посаду суддів вперше. Судова реформа поставила перед членами ВККСУ головне питання: як саме має виглядати ефективна процедура добору? Після майже піврічної роботи Комісії в новому статусі її керівництво запевнило українську громадськість, що відповідь знайдено. Наскільки ефективною буде методика відбору суддів, покаже й ефективність роботи самої Комісії. Прокоментував актуальні питання добору кандидатів голова ВККСУ Ігор Самсін.

– До участі в доборі кандидатів допущено 3430 осіб, а подавали документи майже 3600. Чому “відсіяли” майже 200 кандидатів?

– Якщо бути точним, усього подано 3593 заяви про участь у доборі, але 163 особам відмовлено за рішенням Комісії. Зазначу, що добір кандидатів на посаду судді здійснюється серед осіб, які відповідають вимогам, установленим Конституцією України та законом. Під час перевірки документів з’ясувалося, що чимало кандидатів не мають трирічного стажу роботи в галузі права. Також було відмовлено тим, хто в установлений строк не подав належним чином оформлені документи.

– Розкажіть про Національну школу суддів.

– Національна школа суддів розпочала діяльність 21 грудня 2010 р. На неї покладається дуже важлива місія – формування фахового кадрового складу суддівського корпусу. Це має бути нове покоління суддів, справді незалежне, професійний рівень якого відповідатиме суспільним очікуванням. У планах на найближче майбутнє – створити таку академічну базу, яка уможливила б досягнення цієї мети.

– Чи укомплектований викладацьких склад навчального закладу та за яким принципом добирають викладачів?

– Викладацький склад ми формуємо з осіб, які мають багаторічний викладацький та суддівський досвід, а також значну дослідницьку практику.

Вже призначено керівництво НШС. Очолив школу фахівець у галузі судочинства, член-кореспондент Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, суддя вищого кваліфікаційного класу, заслужений юрист України, голова Верховного Суду України у відставці Василь Тимофійович Маляренко.

Разом із Національною школою було підготовлено і затверджено майже всі необхідні офіційні документи. До її штату було прийнято і співробітників Академії суддів України, які виявили бажання працювати в цьому закладі.

– На чому слід зробити акцент, навчаючи кандидатів на посаду судді у НШС?

– На мою думку, особливу увагу слід приділити розробці методик викладання у Школі суддів, які мають розвивати у слухачів навички критичного мислення, навчати їх оцінювати спірні ситуації з погляду справедливості і законності, шукати розв’язання спору в суті принципу верховенства права. Серед дисциплін, які обов’язково треба запровадити, мають бути методологія тлумачення актів законодавства, побудована на логічних прийомах, практика Європейського суду з прав людини, етика поведінки в контексті професійної діяльності.

Вважаю, що провідні викладачі юридичних дисциплін повинні об’єднати свої зусилля, щоб досягти максимального результату за відносно короткий проміжок часу. Крім того, слід упроваджувати такі форми занять, як постановочні рольові ігри, відкрите обговорення і диспут, відпрацювання поведінки в ситуаціях, які можна вважати позаштатними, тощо. Для нас це незвичні форми, але вони надто важливі для тих, хто має намір працювати суддею і вирішувати людські долі.

У Школі суддів також має працювати відділ психологічної адаптації до професії судді, мета якого – підготувати кандидатів до психологічного, фізичного та інтелектуального навантаження, з яким вони стикатимуться на цій посаді.

До речі, положення нового Закону щодо спеціальної підготовки суддів і Національної школи суддів отримали однозначно схвальні відгуки міжнародних експертів, зокрема експертів Венеціанської комісії.

– Ви вважаєте, що кандидати на посаду судді, які були зараховані до кадрового резерву попередніми кваліфікаційними комісіями, мають знову складати іспити разом зі всіма претендентами. Певна частина правників вважає, що такий стан справ у майбутньому призведе до кадрових проблем у судах. Чи це дійсно так?

– Я дещо зміню хід вашої думки. Питання про кадровий резерв вирішене на законних підставах. Згідно зі ст. 66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» призначення на посаду судді вперше здійснюється виключно в порядку, визначеному цим Законом, та передбачає, зокрема, такі стадії, як проходження кандидатами на посаду судді анонімного письмового тестування (іспиту) та складання кваліфікаційного іспиту.

Приймаючи Закон, законодавець не передбачив жодних винятків чи особливостей у порядку призначення для осіб, які склали кваліфікаційний іспит та були зараховані до кадрового резерву відповідними кваліфікаційними комісіями суддів до набрання чинності Законом «Про судоустрій і статус суддів».

– Тобто таким особам не слід чекати жодних привілеїв від ВККСУ?

– Такі кандидати можуть бути призначені на посаду судді на загальних підставах. Тобто як і особи, що вперше звертатимуться до Комісії із заявами про участь у доборі кандидатів на посаду судді. А тому всі, хто виявить бажання стати суддею, муситимуть скласти іспит. Вважаю це справедливою вимогою і з погляду забезпечення рівності права всіх осіб на доступ до процедури призначення на посаду судді.

Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у якому йдеться про спеціальну підготовку кандидатів на посаду судді, врегульовує процедуру призначення на посаду судді вперше лише в частині введення в дію положень статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Ці положення, зокрема, передбачають проходження кандидатами спеціальної підготовки.

Цей документ не визначає особливості призначення на посаду судді осіб, які склали кваліфікаційний іспит до набрання чинності Законом «Про судоустрій і статус суддів». Навпаки, передбачено, що кандидати на посаду судді, які склали кваліфікаційний іспит до набрання чинності згаданим документом, але не рекомендовані на посаду судді у зв’язку з відсутністю вакантних посад, призначаються відповідно до ст. 66 Закону.

– Коли відбудеться наступний добір кандидатів на посаду судді?

– До кінця цього року ми плануємо заповнити наявні вакансії. Зауважу, що це перший добір після набрання чинності новим Законом “Про судоустрій і статус суддів”, тому, безумовно, досвід цього добору буде врахований у майбутньому.

Комісія вирішує питання про оголошення добору кандидатів на посаду судді, виходячи з прогнозованої кількості вакантних посад. Повідомлення про добір буде розміщено на офіційному веб-порталі ВККСУ.

– Які проблеми заважають Комісії працювати повноцінно?

– Найбільше проблем було в установчий період роботи Комісії. Це були тимчасові ускладнення, пов’язані з формуванням колективу секретаріату, технічним оснащенням робочих місць працівників. Сьогодні невирішеною залишається проблема із приміщеннями для Комісії. Ми отримали в розпорядження приміщення по вулиці Жилянській, але, на жаль, цієї площі вкрай мало, і ми активно шукаємо додаткові приміщення. Доводиться працювати і в таких умовах, не зважати на труднощі з матеріально-технічним забезпеченням, фінансуванням, адже на нас покладена відповідальність за реалізацію одного з напрямів судової реформи.

Андрій ШОКАЛ
Правовий тиждень. – 1.06.2011. – № 20-21

Перейти на початок