Версiя для друку

Секретар ВККС Анатолій Марцинкевич: «Навіть диплом юриста з відзнакою не є запорукою успішної суддівської кар’єри».

Багато юристів бажають одягти суддівські мантії, проте не всім щастить пройти «відбірні тури», передбачені в законі «Про судоустрій і статус суддів». Кажуть, до набрання чинності цим документом стати суддею було не так складно. Про те, які стадії добору кандидат повинен пройти сьогодні, аби зайняти суддівську посаду, в інтерв’ю «ЗіБ» розповів секретар Вищої кваліфікаційної комісії суддів Анатолій МАРЦИНКЕВИЧ.

«Вимагати від кандидата надання документів, не передбачених законом, забороняється»

— Перед тим як оголосити проведення добору кандидатів на посади суддів, відповідний структурний підрозділ секретаріату ВККС готує інформацію про прогнозовану кількість вакансій. Розкажіть, будь ласка, як зазвичай проводиться підрахунок останніх?

— Прогнозована кількість вакантних посад суддів — величина, яка є результатом проведеного статистичного аналізу та перспективного планування. Щорічно ВККС дає рекомендації щодо переведення суддів, які виявили бажання працювати в іншому суді, відбувається заміщення рівнозначних посад у судах одного рівня або ж судах вищої інстанції. Тобто частина посад звільняється. Відповідно до ст.102 закону «Про судоустрій і статус суддів» суддя звільняється з посади за віком з наступного дня після досягнення ним 65 років. Комісія не пізніш як за місяць до дня досягнення суддею такого віку зобов’язана повідомити Вищу раду юстиції про наявність підстави для його звільнення. Таким чином, ВККС має інформацію щодо кількості суддів, які будуть звільнені в період, на який здійснюється прогнозування. Наведені фактори є лише частиною компонентів, які враховуються під час визначення прогнозованої кількості вільних посад.

— Які документи повинні подати кандидати, які хочуть брати участь у доборі?

— Відповідно до ч.1 ст.67 закону «Про судоустрій і статус суддів» кандидати подають:

  1. письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду судді;
  2. копію паспорта громадянина України;
  3. анкету кандидата на посаду судді, що містить інформацію про нього;
  4. копії дипломів про освіту, науковий ступінь або вчене звання;
  5. виписку з трудової книжки про стаж роботи в галузі права;
  6. медичну довідку форми №133-о;
  7. письмову згоду на збирання, зберігання та використання інформації про кандидата з метою оцінки його готовності до роботи на посаді судді та проведення щодо нього спеціальної перевірки;
  8. декларацію про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені законом «Про засади запобігання і протидії корупції»;
  9. копію військового квитка (для військовослужбовців або війсь­ково­зобов’язаних);
  10. довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).

Вимагати від кандидата надання документів, не передбачених законом, забороняється.

— Комісія вже провела два добори, розпочала третій. Скажіть, будь ласка, які помилки найчастіше допускали кандидати при поданні документів? З поданням яких документів у них виникали труднощі?

— Скажу відверто: дуже часто кандидати на посаду судді просто неуважно ознайомлюються з інформацією, яка для їх же зручності розміщена на веб-порталі комісії. Були випадки, коли заяви, подані до ВККС, не відповідали затвердженим формам; окремі кандидати неправильно обраховували стаж роботи в галузі права, подавали копії трудових книжок, які були завірені всупереч вимогам державного стандарту. 17 травня 2012 р. до закону «Про судоустрій і статус суддів» були внесені зміни: до переліку документів, які подаються особами для участі в доборі, включено копію військового квитка. Як виявилося, багато претендентів належним чином не оформили військові квитки та користуються різноманітними довідками тимчасового або постійного характеру. Останні й подавали до комісії. Однак вимога закону чітка — повинна бути копія військового квитка.

— Кандидат повинен подати документи до ВККС особисто чи надіслати їх поштою?

— Документи для участі в доборі, оформлені відповідно до вимог, затверджених рішенням ВККС від 5.11.2012, подаються кандидатами особисто або надсилаються засобами поштового зв’язку в двох примірниках за правилами згідно з Положенням про порядок розгляду питань та підготовки матеріалів щодо проведення добору кандидатів на посаду судді вперше, затвердженим рішенням ВККС від 18.10.2012.

«Труднощі виникають через велику кількість осіб, які бажають узяти участь у доборі»

— До яких заходів удалася комісія, аби уникнути черг при поданні документів, що виникали під час другого добору? Чи не виникало проблем з попередньою електронною реєстрацією кандидатів для визначення дати й часу подання документів?

— Під час проведення третього добору кандидатів у судді ВККС запровадила практику попередньої електронної реєстрації. Це дало змогу практично повністю позбавитися від черг кандидатів під час проведення прийому та забезпечити можливість усіх охочих подати документи для участі в доборі. Комісія досить демократично вирішувала питання щодо призначення дати та часу прийому документів. Так, у перші дні реєстрації багато осіб, які зареєструвалися й отримали інформацію про дату подання документів, не змогли вчасно придбати квитки та приїхати до Києва. Таким особам дата була змінена на іншу.

Загалом система попередньої електронної реєстрації позитивно зарекомендувала себе та буде використовуватися комісією і в подальшому.

— Скільки часу потрібно, аби опрацювати документи всіх претендентів? Інформація якого характеру збирається щодо кандидатів, які дані перевіряються, куди надсилаються запити?

— ВККС протягом усього часу добору, а також упродовж строку перебування кандидата в резерві на заміщення вакантних посад суддів згідно з ч.2 ст.91 закону має право витребовувати та одержувати необхідну інформацію про кандидатів. Визначити конкретну тривалість перевірки однієї особи практично неможливо. Оскільки претендент може бути включений до резерву на заміщення вакантних посад суддів і перебувати там 3 роки, а протягом цього періоду в будь-який час узяти участь у конкурсі, завданням комісії є з’ясування того, чи не була така особа притягнута насамперед до кримінальної відповідальності, чи не змінила вона громадянства. Тобто це перевірка особи на відповідність вимогам, які висуваються до кандидата на посаду судді законом «Про судоустрій і статус суддів» та Конституцією.

— Чи виникають у комісії труднощі з проведенням спеціальної перевірки кандидатів? Які саме?

— Незважаючи на те що ВККС розпочала свою діяльність не так давно, нам удалося належним чином організувати процедуру добору кандидатів у судді, яка передбачена законом, зокрема й спеціальну перевірку претендентів. Щодо труднощів, то зауважу: вони виникають через велику кількість осіб, які бажають узяти участь у доборі. А відповідно до вимог закону ВККС повинна перевірити кожну людину. Це вимагає надзвичайно великого обсягу роботи — надсилання запитів, звернення до відповідних установ та органів, обробки й систематизації отриманої інформації. Відповідно до вимог закону запит комісії щодо проведення спеціальної перевірки повинен бути розглянутий у 10-денний термін. Однак не завжди на такі запити відповідні органи реагують учасно.

— Яких кандидатів комісія може не допустити до участі в доборі?

— До добору насамперед не допускаються особи, які не відповідають вимогам до кандидатів у судді. Такими можуть бути:

  • претенденти, які не досягли 25-річного віку;
  • ті, хто не має достатньо стажу роботи в галузі права;
  • громадян, котрі мають судимість.

Також однією з підстав відмови ВККС у допуску до участі в доборі є подання не усіх документів, передбачених законом.

«Одним з основних постулатів спеціальної підготовки є правило: суддів повинні навчати судді»

— За яким алгоритмом відбувається наступний етап добору — анонімне тестування?

— Мета проведення тестування — об’єктивно оцінити рівень загальних теоретичних знань кандидатів у галузі права, здобутих ними під час навчання у юридичних вишах. Тестування полягає у виконанні кандидатом завдання, яке складається зі 100 запитань, які охоплюють 13 дисциплін. З метою підготовки претендентів до такої процедури комісія розробила таксономічну характеристику анонімного тестування, а також програму тестування, які розміщені на її офіційному веб-порталі й дозволяють кандидатам попередньо підготуватися.

Аби забезпечити рівні умови, комісія наполягає на тому, щоб усі кандидати в судді складали тестування одночасно. Так, 20 грудня минулого року в приміщенні Міжнародного виставкового центру в Києві було проведено тестування, в якому взяло участь трохи більше 2 тис. осіб. У той же день ВККС у присутності кандидатів, які виявили бажання спостерігати за процесом, провела сканування бланків відповідей усіх претендентів та розмістила інформацію про кількість балів, набраних кожним учасником тестування.

— Під час проведення третього добору кандидати вперше проходитимуть спеціальну підготовку. Розкажіть детальніше про цей етап добору: як визначаються університети, які проводитимуть спецпідготовку? як визначається, скільки суддів навчатиметься заочно, а скільки — на денній формі? чим відрізняється спецпідготовка від навчання в університеті для здобуття вищої освіти? в яких судах кандидати проходитимуть практику?

— Юридичні вищі навчальні заклади, які здійснюватимуть спеціальну підготовку, визначені рішенням ВККС від 9.10.2012. Ними стали відомі, я б сказав, класичні й найпрестижніші в Україні юридичні школи: Київський національний університет ім. Т.Шевченка, Львівський національний університет ім. І.Франка, Національний університет «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого», Національний університет «Одеська юридична академія». ВККС тісно співпрацює із зазначеними закладами, ми знаємо науковий потенціал викладацького складу цих вузів, їх матеріально-технічну базу тощо.

Відповідно до вимог ст.91 закону «Про судоустрій і статус суддів» комісія визначила обсяги державного замовлення на підготовку кандидатів: 150 осіб — на денну форму навчання та 500 — на заочну. Такі числа зумовлені прогнозованою кількістю вакантних посад, а також специфікою процесу денної та заочної форм навчання.

Стосовно відмінності процесу спеціальної підготовки кандидатів від університетського навчання хотілось би сказати таке. Основною ідеєю задуму є спеціальна підготовка кандидатів до виконання обов’язків судді. Не секрет, що навіть диплом юриста з відзнакою не є запорукою успішної суддівської кар’єри. Існує безліч тонкощів процедурного характеру, на які не звертає уваги жоден курс дисциплін, що викладаються на юридичних факультетах вузів. Такі речі називають суддівськими навичками, фаховими уміннями. Їх наші судді до цього часу набували в процесі перших днів і місяців роботи на посаді. Завдання ж спеціальної підготовки — навчити кандидата таким навичкам ще до зайняття посади професійного судді. Саме тому одним з основних постулатів спеціальної підготовки є правило: суддів повинні навчати судді. Звичайно, процес спеціальної підготовки не може виключати участі провідних науковців, та й вони свої заняття будуть скеровувати в практичне русло.

Під час розподілу для проходження спеціальної підготовки ВККС намагалась урахувати побажання кандидатів, які успішно склали анонімне тестування, зокрема територіальний фактор. Так, більш ніж половина кандидатів виявили бажання проходити спеціальну підготовку за денною формою навчання. Зважаючи на обсяг державного замовлення в 150 осіб, комісія рівномірно розподілила слухачів денної форми між чотирма навчальними закладами. При цьому на навчання були зараховані претенденти, які за результатами письмового анонімного тестування отримали 62—80 балів.

Сьогодні здійснюється розподіл кандидатів за базами стажування (це будуть суди загальної, господарської та адміністративної юрисдикції), а також між суддями-наставниками.

— За якими критеріями визначатиметься, чи успішно претенденти на мантії пройшли спеціальну підготовку? Що буде з тими кандидатами, які її не пройдуть?

— Відповідно до положень закону «Про судоустрій і статус суддів» кандидати, які успішно пройшли спеціальну підготовку, допускаються до складення кваліфікаційного іспиту перед ВККС. Успішність претендентів протягом періоду спеціальної підготовки визначатиметься шляхом проведення контрольних заходів, які будуть показувати рівень знань після проходження чергового модуля програми спеціальної підготовки.

Процес спеціальної підготовки кандидатів не матиме формального характеру, і, звичайно, особи, які не справлятимуться із завданнями, не відвідуватимуть навчання, можуть бути відраховані. При цьому на їх підготовку вже будуть витрачені державні кошти. Законодавець передбачив: у разі порушення кандидатом порядку проходження спеціальної підготовки, що призвело до його відрахування, або в разі припинення її проходження за власною ініціативою кандидат повинен відшкодувати кошти, витрачені на його підготовку.

«Вміння претендента швидко оцінити ситуацію можливо встановити лише шляхом безпосереднього спілкування з ним»

— Як проводиться наступний етап добору — кваліфікаційний іспит?

— Відповідно до положень ст.70 закону «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційний іспит є атестуванням кандидата, який успішно пройшов спеціальну підготовку. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом анонімного тестування та виконання практичного завдання. Основним завданням цієї стадії добору є виявлення рівня професійної підготовки, встановлення готовності претендента здійснювати правосуддя, встановлення його особистих і моральних якостей.

Тому під час проведення кваліфікаційного іспиту ВККС робить акцент на необхідності виявлення прикладних знань та навичок кандидатів. Зокрема, тестові запитання на стадії кваліфікаційного іспиту спонукають претендентів оцінити та проаналізувати поставлену в запитанні проблему, вимагають знання не тільки основ законодавства, а й судової практики.

Під час виконання практичного завдання на стадії кваліфікаційного іспиту кожен кандидат отримує матеріали судової справи, на основі опрацювання яких повинен підготувати проект процесуального документа. При цьому претенденти мають право користуватися нормативно-правовими актами. Таким чином, на цьому етапі важливим є не лише знання кандидатом певних положень законодавства, а й розуміння ним спірних правовідносин, можливість їх оцінки та аналізу, застосування навиків тлумачення актів.

У комплексі перелічені вище інструменти дають можливість об’єктивно оцінити професійний рівень підготовки кандидатів, однак не дають відповіді щодо певних особистих рис. Наприклад, комунікативність претендента, його вміння швидко оцінити ситуацію та відповісти на поставлене запитання, зрозуміло сформулювати та висловити свою думку можливо встановити лише шляхом безпосереднього спілкування з ним. Саме тому при проведенні кваліфікаційного іспиту комісія проводить співбесіду з кожним кандидатом. І тільки за результатами проведення всіх трьох компонентів кваліфікаційного іспиту встановлюються його результати.

— Яка подальша доля тих кандидатів, котрі успішно склали іспит, і тих, що його не склали?

— Особи, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зараховуються до резерву на заміщення вакантних посад. Оскільки згідно з положеннями закону «Про судоустрій і статус суддів» результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом 3 років, претенденти, які успішно його склали та перебувають у резерві, можуть реалізувати своє право на заняття посади судді шляхом участі в конкурсі на заміщення відповідної вакансії.

Закон також чітко встановлює, що особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту, може бути допущена до його складання повторно не раніш як через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніш як через 2 роки.

— Хто має право повторно скласти кваліфікаційний іспит? Через який час? Чи може кандидат, який успішно пройшов тестування, але не склав кваліфікаційного іспиту, подавати документи для участі в наступному добрі та проходити цю процедуру знову?

— Кандидати, які не склали кваліфікаційного іспиту, можуть реалізувати своє право на повторне складення іспиту в межах 3-річного строку дійсності результатів іспиту. За спливом 3-річного строку громадянин, який іспиту не склав, втрачає право на його повторне складення й може брати участь у доборі кандидатів на посаду судді в загальному порядку.

ВККС допускає людину, яка брала участь у доборі, але не склала іспиту, лише до складення кваліфікаційного іспиту повторно й не може допустити до участі в новому доборі кандидатів на посаду судді.

«Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень після складення присяги»

— Як і навіщо визначається рейтинг кандидатів на суддівські посади?

— Насамперед зауважу, що визначення рейтингу претендентів — це вимога, закріплена в ст.70 закону «Про судоустрій і статус суддів». Рейтинг кандидата на посаду судді є першочерговим критерієм, який ураховується при визначення переможця під час проведення конкурсу на заміщення вакансій. Той кандидат, який має вищий рейтинг, або, іншими словами, бал за результатами кваліфікаційного іспиту, має перевагу при визначенні переможця конкурсу.

— Як формується та ведеться резерв на заміщення вакантних посад? Хто може бути виключений з резерву з яких підстав?

— ВККС формує та веде резерв на заміщення вакантних посад суддів усіх місцевих судів загальної юрисдикції. До резерву зараховуються претенденти, які склали кваліфікаційний ­іспит. Вони можуть перебувати в резерві на заміщення вакантних посад суддів у межах 3-річного строку дійсності результатів кваліфікаційного іспиту до моменту отримання рекомендації комісії про призначення на посаду судді.

ВККС може виключити особу з резерву в разі виникнення таких обставин:

  • припинення громадянства України;
  • набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
  • визнання кандидата обмежено дієздатним чи недієздатним;
  • виявлення хронічного психічного чи іншого захворювання претендента, що перешкоджає виконанню обов’язків судді;
  • визнання кандидата безвісно відсутнім;
  • смерті кандидата чи оголошення його померлим;
  • досягнення претендентом 65-річного віку;
  • закінчення 3-річного строку дійсності результатів кваліфікаційного іспиту.

— Розкажіть про всі етапи проведення конкурсу на зайняття вакансій у судах. Що є першочерговим критерієм при проведенні ВККС конкурсного добору кандидатів на заміщення вакантних посад суддів?

— Для проведення конкурсу ВККС розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-порталі та публікує таке оголошення у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніше, ніж за місяць до проведення конкурсу.

В оголошенні про конкурс зазначаються найменування судів, де є вакантні посади суддів, кількість таких посад, умови проведення конкурсу, дата, час і місце його проведення. Кандидати, які перебувають у резерві та виявили бажання взяти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад, у встановлений строк подають до комісії письмові заяви. ВККС проводить конкурс із урахуванням результатів кваліфікаційного іспиту й кількості набраних кандидатами балів. Кількість набраних балів є першочерговим критерієм при проведенні добору. У разі набрання претендентами однакової кількості балів перевага надається тому з них, хто має більший стаж роботи в галузі права.

— Які документи за результатами конкурсного добору ВККС надсилає до ВРЮ? Яка подальша доля кандидатів?

— Процедура першого призначення особи на посаду судді чітко регламентована законом «Про судоустрій і статус суддів». За результатами конкурсного добору ВККС надсилає до ВРЮ рекомендацію про призначення. ВРЮ на своєму засіданні розглядає це питання та в разі прийняття позитивного рішення вносить подання Президентові про призначення претендента на посаду судді.

Призначення здійснюється главою держави на підставі та в межах цього подання шляхом прийняття відповідного указу. При цьому особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень після складення присяги. Присяга складається під час урочистої церемонії в присутності Президента. Тільки після виконання всіх зазначених процедур особа набуває статусу судді та має право здійснювати правосуддя.

— Раніше від оголошення про початок проведення добору до зарахування нових володарів мантій до штату суду проходив приблизно рік. А скільки часу «готуватимуться» суддівські кадри після запровадження в життя спеціальної підготовки?

— ВККС є першопрохідцем у реалізації судової реформи, започаткованої Президентом. Процедури та механізми, зокрема й першого призначення на посаду судді, є новими, тому важко прогнозувати їх тривалість. На мою думку, оцінюючи такі два елементи, як оперативність доступу особи до посади судді та грунтовність підготовки майбутнього судді, ми однозначно перевагу повинні надавати другому компоненту. Українське законодавство є надзвичайно демократичним щодо цього питання. У деяких європейських країнах процес спеціальної підготовки триває від 1 до 5 років.

З 4 лютого 2013 р. Національна школа суддів розпочинає 6-місячну спеціальну підготовку кандидатів у Києві, Львові, Одесі та Харкові. Відразу після закінчення підготовки ВККС планує провести кваліфікаційний іспит і наступні стадії добору. Тож сподіваємося, що вже восени кандидати в судді, які успішно пройдуть усі стадії добору, зможуть зайняти свої посади.

Марина Закаблук
Закон і бізнес. – 26.01.2013. - № 4 (1094)

Перейти на початок