Версiя для друку

Почитав, засвоїв — рекомендація! ВККС влаштувала лікнеп для тих претендентів, рівень знань яких викликав занепокоєння

Після неодноразового нагадування Вищою кваліфікаційною комісією суддів законникам, що вона не та інстанція, яка вирішує житлові та сімейні питання, носії мантій дедалі частіше обирають причиною для переведення підвищення кваліфікації. Проте комісія вірить не кожному такому поясненню. На останньому засіданні для деяких претендентів на перевідні «перепустки» ВККС влаштувала справжнє випробування — перевіряла знання законодавства.

Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Олена Курочкіна приїхала до ВККС по рекомендацію на переведення до Апеляційного суду Дніпропетровської області. «Характеристика позитивна. Та, оскільки у вас невелике навантаження в суді, чи впораєтеся в апеляційній інстанції?» — поцікавився член ВККС Віктор Мікулін. «Це цього року невелике, навіть соромно. А в попередні — вистачало справ...» — пояснила О.Курочкіна.

На рекомендацію для переведення до Апеляційного суду Дніпропетровської області претендував і Юрій Бурбела із Києво-Святошинського районного суду Київської області. Минулого року його обрано безстроково на посаду в цьому суді. «То чому вирішили на Дніпропетровщину перебратися? Знайомитися з регіонами України?» — пожартував заступник голови ВККС Микола Пінчук. Суддя пояснив, що має там родичів, і не приховував, що й місто йому подобається. «А суд ви бачили? З його головою зустрічалися?» — повернув розмову до реалій член ВККС Володимир Віхров. «Ні, не був і не зустрічався. Думаю, що спочатку має це питання вирішитися тут, а вже потім поїду в суд», — відповів Ю.Бурбела. «Але краще було б спочатку в колективі побувати, познайомитися, а потім уже до нас звертатися...» — заперечив М.Пінчук.

У членів комісії не було більше запитань до судді, проте представник Вищої ради юстиції висловив застереження. Виявляється, із минулого року у ВРЮ досі триває перевірка щодо звільнення Ю.Бурбели з посади за порушення присяги. Проте наразі її результати невідомі, як і те, скільки ще вона триватиме.

До Апеляційного суду Дніпропетровської області вирішив перевестися й Олександр Антонюк із Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська. «За час роботи на вас надійшло 49 скарг! Та і справи у залишку є... Вас задовольняє така якість роботи?» — поцікавився секретар комісії Анатолій Марцинкевич. «Загалом своєю роботою задоволений, а над якістю працюю кожного дня», — запевнив О.Антонюк. «Зважаючи на велику кількість скарг на вас, можливо, треба з громадянами поводитися більш толерантно?» — звернувся до судді А.Марцинкевич. «То ще й район складний», — заступився за суддю член ВККС В.Віхров.

Зрештою, незважаючи на застереження членів ВККС щодо якості роботи та перевірку у ВРЮ, комісія рекомендувала перевести до Апеляційного суду Дніпропетровської області трьох суддів.

Голосіївський районний суд м.Києва на Апеляційний суд Київської області змінить Олена Первушина. Нині вона — голова суду, з якого переводиться. На запитання члена ВККС Галини Колеснік, хто ж стане наступником О.Первушиної, суддя запевнила, що не знає.

У столиці працюватиме й Микола Жук із Васильківського міськрайонного суду Київської області. Він переміг у конкурсі на посаду судді Оболонського районного суду м.Києва, на яку претендували дві особи.

А от Євгеній Сидоров, навпаки, забажав перебратися із столиці до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Попрацювавши в Шевченківському райсуді м.Києва, законник вирішив підвищувати кваліфікацію за межами столиці. «До складного суду йде», — прокоментував член комісії Дмитро Сокуренко. Свою рекомендацію Є.Сидоров отримав.

Хоча комісія і не відмовила жодному з претендентів на переведення, легко отримати перевідну «перепустку» вдалося не всім. Для двох претендентів ВККС влаштувала лікнеп. Ідеться про Андрія Гаврищука із Шаргородського районного суду Вінницької області, який претендував на посаду в Миронівському районному суді Київської області, та Юрія Супруна із Харківського окружного адміністративного суду, який забажав працювати у Донецькому окружному адміністративному суді. А.Гаврищук пояснив, що хотів би мати більше навантаження. Власне, заради нього і змінює місце роботи.

«А в суді були? Бачили, де збираєтеся працювати?» — поцікавився Д.Сокуренко. «З головою суду спілкувався по телефону», — відверто відповів суддя. «Назвіть підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності», — попросив Микола Мельник. А.Гаврищук знову був відвертим і зізнався, що не пам’ятає їх. Власне, проблеми в судді виникли не лише з відповіддю на це запитання. «Кандидат дещо не готовий. Може, нехай повчить трішки законодавство чи хоча б почитає зараз. А потім нам відповість?» — запропонував А.Марцинкевич. Члени комісії погодились і відправили А.Гаврищука готуватися.

Згодом компанію йому склав і Ю.Супрун, який заплутався у відповідях на ті самі запитання. Поки двоє суддів за межами зали засідань шукали правильні відповіді на поставлені членами ВККС запитання, відповідав на них Роман Солодовніков із Куйбишевського районного суду Запорізької області, де він пропрацював 1 рік і 8 місяців. Щоправда, назвати підстави притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності і йому було нелегко. «Хочу професійно зростати, впевнений, що спроможний працювати більше, тому йду до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя», — пояснив суддя причину переведення. «Ви не підготувалися. Навіть не знаєте статтю, за якою притягуються ваші колеги до дисциплінарної відповідальності, а заявляєте, що хочете перейти до іншого суду, бо у вас багато досвіду, а немає кому його передати. З себе починайте!» — не втримався від коментаря М.Мельник.

Зрештою рекомендацію Р.Солодовніков отримав, як і його колеги А.Гаврищук та Ю.Супрун. Тож на новому місці роботи вони продемонструють, чи зробили висновки із застережень ВККС.

Юлія Гайдіна
Закон і бізнес. – 23.11.2013. – № 47 (1137)

Перейти на початок