Версiя для друку

Не минуло й року

З дня набуття чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перестали працювати органи, які відповідають за кадрове забезпечення судової системи — Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) і Вища рада юстиції (ВРЮ). Знадобилося аж вісім місяців, щоб органи, від яких залежить формування ВККС, розблокували роботу Комісії. Не реалізував своє право на формування ВККС З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Його рішення блокується судовими перипетіями.

19 грудня ц.р. питанням формування складу ВККС перейнявся Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Так, за квотою омбудсмена членом ВККС призначено суддю Вищого адміністративного суду України Тетяну Весельську.

ВККС стартувала

Тим часом у новообраній ВККС розповіли про свої плани.

16 грудня ц.р. відбувся перший брифінг членів ВККС з профільними юридичними засобами масової інформації.

Новообраний голова Комісії Сергій Козьяков поділився, що за час, коли ВККС не працювала, накопичилася «кризова кількість справ». Також у Комісії готуються до змін, які найближчим часом будуть внесені до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». «Коли ми чекали на кворум, була створена потужна комісія у складі експертів, яка працювала над пропозиціями до законопроекту, з урахуванням досвіду роботи ВККС і думки європейських експертів. Було внесено понад 100 пропозицій», — підкреслив пан Козьяков.

Стало відомо, що питанням добору кадрів відатиме заступник голови ВККС Микола Патрюк. Він заявив, що питання добору кандидатів на посаду судді вперше не на часі. Річ у тім, що суддівських вакансій обмаль, а у Верховній Раді України перебуває багато матеріалів щодо звільнення суддів з посад (за власним бажанням, у зв’язку з досягненням віку, у зв’язку зі станом здоров’я…). «До тих пір, доки ці судді не будуть звільнені, не заміщатимуться вакансії. У нас достатній резерв кандидатів на посаду судді вперше, тому поки що зупинимося на існуючих показниках», — зазначив пан Патрюк.

Якщо ж у Комісії все ж дочекаються звільнення суддів і утворення вакансій, дивитимуться на кількість резервістів, якщо їх буде недостатньо — наберуть нових. Однак варто мати на увазі, що йдеться про чинне законодавство. Як зміниться процедура добору кандидатів у судді, буде видно після набуття чинності законом про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Єдине, що Сергій Козьяков анонсував з новинок законопроекту, то це об’єднання ВРЮ і ВККС. Він підкреслив, що це не поглинання, а злиття. Можливо, новий орган буде по-іншому називатися. Однак злиття відбудеться тільки після внесення змін до Конституції України, а це є тривалим у часі процесом.

Про стан речей стосовно дисциплінарних проваджень щодо суддів розповів секретар ВККС Станіслав Щотка. Він почав з того, що тривалий період часу, коли ВККС не могла працювати, бо повноваження були припинені, а новий склад сформовано не було, суб’єкти зверталися зі скаргами, за якими не могла розпочатися робота. Станом на сьогодні до Комісії надійшло 8 943 скарги. На першому організаційному засіданні Комісія практично з коліс приступила до роботи — технічно обнулила розподіл скарг за попередніми членами і запустила перерозподіл скарг на нових членів Комісії. Зокрема, таких скарг перерозподілено майже 3 тисячі. «Ми працюватимемо в ударному темпі, щоб ці скарги не лежали без руху, а щодо них велася інтенсивна робота», — пообіцяв пан Щотка.

Окрему увагу в Комісії приділяють контролю за скаргами, що надійшли стосовно суддів, які приймали рішення щодо учасників Майдану та Автомайдану. Таких скарг було 73, 69 з яких не розглянуто. Станіслав Щотка прийшов до ВККС з Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (ТСК). Він розповів, що члени ТСК виправдано вважають, що такі справи пріоритетно мають розглядатися там, однак і проблема в тому, що спецкомісія не може працювати, бо з моменту виходу зі складу ТСК (17 листопада 2014 року) судді Верховного Суду України у відставці Юрія Кармазіна немає ­кворуму для роботи з виконання повноважень.

Крім того, на розгляді ВККС перебуває десять подань Генерального прокурора України про відсторонення суддів у зв’язку з притягненням їх до кримінальної відповідальності. Вісім подань були одразу внесені до порядку денного засідання Комісії 26 грудня ц.р. Два подання надійшло до Комісії після призначення питань до розгляду.

Викликає стурбованість пана Щотки те, що у зв’язку з тривалою паузою в роботі ВККС прогнозується, що велика кількість справ на дії суддів вийде за межі річного терміну, який законодавець встановив для притягнення судді для відповідальності. «Це — об’єктивна обставина. Річний термін (подобається нам чи ні) є присічним. Якщо Закон України «Про судоустрій і статус суддів» говорить, що за межами цього терміну особу не може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності, то яку юридичну техніку Комісія не обрала б (відкрити провадження, здійснити перевірку) на виході ми все одно отримаємо необхідність закрити дисциплінарне провадження за спливом строку. Тому логічним є те, що в новому проекті закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується цей строк збільшити до трьох років. Якби Комісія працювала у штатному режимі, то ця проблема так гостро не стояла б. Але з квітня ми вважаємо, що повноваження попереднього складу були припинені. Сумно, але ці проблеми можуть торкнутися подій і на Майдані, і на Автомайдані, бо в основному вони відбувалися у грудні 2013-го — січні-лютому 2014-го», — уточнив секретар ВККС.

Варто зазначити, що на першому організаційному засіданні новим складом ВККС було прийнято рішення «вважати, що повноваження попереднього складу Комісії припинені 11 квітня 2014-го». Як відомо, влітку ц.р. стара Комісія збиралася на засідання і було прийнято ряд рішень, зокрема, про переведення кримських суддів на материкову частину України. «У цьому контексті можна було б дискутувати про те, припинилися повноваження попереднього складу Комісії чи ні, легітимні вони були чи ні, але ми не хочемо ризикувати тими рекомендаціями чи тими рішеннями, які були прийняті стосовно суддів. Ми не хочемо, щоб потім хтось поставив під сумнів легітимність обрання чи переведення такого судді. Тому вважаємо, що стосовно цих суддів ми приймемо свої рішення, які ніким під сумнів не ставитимуться для того, щоб суддя не був заручником обставин», — пояснив Станіслав Щотка.

У свою чергу, член ВККС Валентина Устименко наголосила, що головні завдання Комісії вона бачить у неупередженій перевірці та об’єктивному прийнятті рішень. А член ВККС Анастасія Заріцька запропонувала завдання для журналістів із спеціалізованих видань: висвітлювати позитивні випадки щодо суддів і суддівської роботи, мовляв, останнім часом стосовно суддів і судів йде один негатив.

Поставили блок

Повернімося до ТСК. Свою діяльність Комісія, створена на один рік, розпочала з 12 червня 2014 року — часу призначення до її складу дев’ятьох членів: п’ятьох — Пленумом Верховного Суду України, чотирьох — Урядовим уповноваженим з антикорупційної політики. Не призначила до складу ТСК своїх представників Верховна Рада України.

Відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», протягом шести місяців (до 12 грудня ц.р.) комісія приймає заяви від осіб, щодо яких були винесені судові рішення про заборону організації, участі у масових акціях протестів та інших, передбачених у законі підстав. Перевірка щодо заяв має завершитися до 12 червня 2015 року.

Але, як ми зазначали вище, з ТСК вибув пан Кармазін. 5 грудня 2014 року член Комісії, суддя Верховного Суду України у відставці Станіслав Щотка подав заяву про звільнення у зв’язку з призначенням на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до наказу голови Державної судової адміністрації України від 5 грудня 2014 року. Теж наразі до складу Комісії входять семеро осіб, а відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» Комісія є сформованою за умови призначення до її складу дев’ятьох членів. Таким чином, через вибуття двох членів зі складу Комісія є неправомочною для ухвалення рішень.

А тепер про ВРЮ. Відповідно до Конституції України, Вища рада юстиції складається з двадцятьох членів. Наразі є тільки семеро: суддя Вищого господарського суду України Сергій Бондар, народний депутат України Сергій Власенко, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Лідія Мазур (на посаду членів ВРЮ призначені Указом Президента України від 11 квітня 2014 року), суддя Апеляційного суду Львівської області Василь Головатий, радник Президента України Олег Махніцький (на посаду членів ВРЮ призначені Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 14 травня 2014 року), міністр юстиції України Павло Петренко, Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк (члени ВРЮ за посадою). Також за посадою до складу ВРЮ входить Генеральний прокурор України, однак він присяги члена ВРЮ не склав.

За квотою З’їзду суддів України членами ВРЮ призначені (однак вони також ще не прийняли присяги) суддя Вищого господарського суду України Наталія Волковицька, суддя Вищого адміністративного суду України Олексій Муравйов і суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Олійник.

«Зависло» питання з дев’ятьма членами ВРЮ від Верховної Ради України, З’їзду адвокатів України і З’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Христина Пошелюжна

Судовий вісник. – 25.12.2014. – № 12 (104)

Перейти на початок