Версiя для друку

Кваліфоцінювання суддів: профанація чи шлях до очищення?

Люстрація суддівського корпусу та повернення довіри до судової влади є чи не найпопулярнішим гаслом останніх часів у суспільстві особливо серед політиканів. Водночас попри прописану в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» процедуру такого очищення у вигляді кваліфікаційного оцінювання, яку починає Вища кваліфікаційна комісія суддів, деякі представники соціуму вважать, що це не призведе до бажаного результату, наче демонструючи так критичний погляд суспільства. Однак для політиків та популістів не має значення як і коли суддівський корпус можна очистити, оскільки тоді не буде про що говорити та на чому спекулювати. Суддівський корпус, м’яко кажучи, також без особливого ентузіазму сприйняв таку ідею. Принаймні про це свідчить той нелегкий процес перемовин, що триває між Радою суддів України та ВККСУ щодо затвердження порядку кваліфікаційного оцінювання судді. Безперечно, Комісія, члени якої, мабуть, більше за представників Феміди опікуються цим питанням, досить емоційно реагують на критику, особливо, якщо вона не є конструктивною, але професійно відстоюють свою позицію, та намагаються працювати ефективно, незважаючи на той факт, що досі роблять це у неповному (12 з 14 членів) складі, що, безперечно, позначається на навантаженні.

Основні сумніви скептиків щодо невдачі експерименту полягають, по-перше, у суб’єктивізмі під час оцінювання, а, по-друге, що судді, використовуючи зв’язки, будуть намагатися дати хабаря, або скласти оцінювання успішно. Власне, коментуючи нещодавно такі твердження, на брифінгу, присвяченому початку кваліфікаційного оцінювання, голова ВККСУ Сергій Козьяков закликав політиків не повторювати нескінченно, що в судах вирішити питання без хабаря неможливо, бо виглядає це як рекомендація населенню, та й громадян закликав не давати хабарі. «Якщо вам не подобається, що судді беруть хабарі, – не давайте», – зазначив очільник Кваліфкомісії. Також він звернув увагу на те, що деякі експерти, розмірковуючи на тему ймовірних шляхів очищення суддівського корпусу, використовують не той понятійний апарат. «Хочу зразу наголосити, що зараз звучить інший термін, який є неправильним, а саме атестація та переатестація. Ці терміни зовсім про інше, а ми готуємося до кваліфікаційного оцінювання, яке є комплексним заходом, і передбачає встановлення рівня знань, навичків та професійних вмінь судді, ґрунтовне вивчення його заслуг та результатів роботи, які систематизовані та постійно моніторяться і відображаються в суддівському досьє, а також обовʼязково ураховує етичну поведінку судді, його доброчесність, спосіб життя, прагнення до підвищення свого професійного рівня. Тому завдання, яке стоїть перед Комісією – оцінити професійний рівень усіх суддів. Перші, хто підлягають первинному кваліфікаційному оцінюванню, – 46 суддів Верховного Суду України», – повідомив пан Козьяков.

За словами секретаря кваліфікаційної палати Комісії Станіслава Щотки, до питання оцінювання суддів зараз привернута серйозна увага не лише суддів, але і громадськості, оскільки вона покладає на це дуже великі сподівання як на одну із форм очищення суддівського середовища, суддівського корпусу. Судді, на його переконання, неоднозначно сприймають ці процедури. «Хтось бачить у такий спосіб механізм тиску на суд. Хтось навпаки вважає, що це є цивілізована форма привести суддів до ідеального стану, в якому представники Феміди повинні були перебувати від початку, маю на увазі,  рівень кваліфікації, високі моральні та особисті якості», – зазначив пан Щотка.

Також, за його словами, законодавець вказав, що треба говорити про два види оцінювання – кваліфікаційне, яке запроваджується в кадровій системі, що пов’язана із кар’єрою судді, тобто можливості піднятися чи опуститися по професійних сходах, і про первинне кваліфікаційне оцінювання, що свого роду є одноразовою формою, засобом визначити можливість суддями здійснювати правосуддя саме зараз, на цьому етапі, у тих судах, в яких працюють.

«Суддя має перевірити свій рівень кваліфікації, свої високі моральні засади. І ті судді, до яких є претензії у суспільства, у громади, і щодо корупційних чинників, і щодо аморальності певної, і щодо низького кваліфікаційного рівня мають відсіятися. Власне, над цим і ми замислюємося, готуючи певні процедури, що на нас законодавець поклав як на інструмент у цьому процесі поклав певні функції», – зазначив доповідач.

Зазначимо, що  процедура кваліфікаційного оцінювання судді має певні терміни виконання. Так, за словами пана Щотки, для оцінювання суддів Верховного Суду України та Вищих спеціалізованих судів встановлено шестимісячний термін. Для оцінювання суддів апеляційних судів два роки. Відповідно, для оцінювання місцевих суді за графіком, який складе Комісія. «Хотів би наголосити що цей процес вже дає свої результати. Маю на увазі, що судді самі відповідально почали ставитися до оцінювання, я навіть знаю, що деякі вже  починають готуватися, перечитувати підручники тощо. Тому хотів би же виказати побажання до громадськості, що у випадку, якщо в когось є як позитивна, так і негативна інформація щодо суддів, ділитися нею, оскільки ці данні повинні бути відомі не лише певному колу осіб та органам, які стоять поза процесів оцінювання суддів. Це передусім потрібно самому судді, аби ми могли оцінити його об’єктивно», –  звернувся до громадськості член ВККСУ Станіслав Щотка.

Право на другий шанс

За словами іншого члена ВККСУ Андрія Василенка, відповідно до норм закону України «Про судоустрій і статус суддів», кваліфікаційне оцінювання проводиться публічно, у присутності судді, який оцінюється, та будь-яких зацікавлених осіб. У розгляді питання про кваліфікаційне оцінювання судді можуть брати участь представники органу суддівського самоврядування. Етапи кваліфікаційного оцінювання передбачають:
1) складення суддею іспиту; 2) дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди. Щодо іспиту, то він проводиться шляхом складення суддею анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у суді відповідної інстанції та спеціалізації. Порядок складення іспиту, методика оцінювання визначаються положенням, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за погодженням з Радою суддів України. Тестові запитання та практичні завдання іспиту для суддів складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Вища кваліфікаційна комісія суддів України зобов’язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які зацікавлені особи. Власне, така законодавча визначеність практично унеможливлює так званий елемент суб’єктивізму з боку членів ВККСУ,  в чому їх наперед намагаються звинуватити скептики.

І найголовніше, якщо суддя «завалить» первинне кваліфікаційне оцінювання, які будуть наслідки, тобто чи будуть такі представники Феміди звільнені? За словами пана Василенка, суддя може бути відсторонений від здійснення правосуддя і спрямований до національної школи суддів, якщо завалить оцінювання  перший раз. Доречі, на цей період суддя не отримуватиме суддівську винагороду. Після цього проводиться повторне тестування, і якщо повторний результат не є задовільним, тоді відповідно такого суддю може бути звільнено. Водночас зазначимо, що будь-який суддя матиме право оскаржити рішення ВККСУ, що передбачено ст. 86 профільного закону «Суддя, не згодний з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України».

Єгор Желтухін

Юридична газета. – 07.09.2015

Перейти на початок