Версiя для друку

Ігор Самсін: «Правосуддя – це справедливість у дії»

Сьогодні своє професійне свято відзначають працівники суду. Точніше, судової гілки влади, суть якої в захисті прав і свобод громадян, конституційного ладу, дотриманні законності й справедливості в суспільстві. В цьому її особливість і навіть унікальність, оскільки жодна інша гілка влади – законодавча чи виконавча – не має права посягнути на функції і повноваження, що належать до компетенції судів.

Вибір нашого сьогоднішнього співрозмовника – голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігоря Самсіна – не випадковий. Трохи більше року тому згідно із Законом «Про судоустрій і статус суддів» усі кваліфікаційні дисциплінарні комісії суддів об’єднали в єдину Вищу кваліфікаційну комісію, на яку покладено багато повноважень, включаючи й контрольні.  

– Ігоре Леоновичу, одне з найважливіших завдань судово-правової реформи –підвищення ефективності судочинства, – тісно пов’язане зі зрослими вимогами до кваліфікації суддів і змінами підходів до формування суддівського кадрового складу. В цьому сенсі статус і значення очолюваної вами Комісії переоцінити важко…

– Раніше кваліфікаційні комісії працювали на громадських засадах і постійно наштовхувалися на певні проблеми. Зокрема, слабким місцем у процедурі добору суддівських кадрів вважалися кваліфікаційні іспити. Закон «Про судоустрій і статус суддів» чітко окреслив функції і повноваження Комісії як постійно діючого органу в системі судоустрою, які дають змогу змінити формат судової системи таким чином, щоб суддя після всіх етапів відбору був підготовлений здійснювати судочинство на належному рівні, а національна судова система відповідала високим світовим стандартам.

Настав час, коли деклараціями не обійтися, – суспільство очікує конкретних результатів судової реформи. Свою діяльність Комісія розпочала в березні з проведення всеукраїнського добору кандидатів на посаду судді вперше за новою процедурою. Суть її в тому, що іспити – і відбірковий щодо знань у галузі права, і кваліфікаційний – проходили у формі анонімного тестування. Персоніфікували результати лише після опрацювання всіх бланків відповідей та обрахунку автоматизованою системою тестових балів кожного з учасників, після чого Комісія визначила рейтинг кандидатів і зарахувала найкращих до резерву на заміщення вакантних посад суддів.

– Наскільки складними виявилися конкурсні завдання для бажаючих стати суддею?

– З більш як трьох з половиною тисяч претендентів у кадровий резерв ми зарахували приблизно третину. Що характерно, в конкурсі брали участь вихованці багатьох вишів, у яких готують юристів, а таких у нас понад 250. Але 80% тих, хто успішно пройшов випробування, є випускниками всього кількох відомих юридичних шкіл. Очевидно, дається взнаки рівень підготовки, хоч на моє переконання все залежить від людини – якщо хочеш стати хорошим фахівцем, ти ним станеш.

Звичайно, за всього бажання відібрати найідеальніших претендентів непросто. Час покаже, наскільки ми були праві, тим паче, що Вища кваліфікаційна комісія обов’язково супроводжуватиме їхню подальшу професійну кар’єру. Причому, як угору, так і вниз, адже за достатніх підстав Комісія порушує дисциплінарне провадження щодо судді.

– Можливість притягнути служителя Феміди до відповідальності не лише гарантує право на доступ до правосуддя. Це й дієва профілактика випадків порушень законодавства з боку суддів…

– Одним зі структурних підрозділів Комісії є служба дисциплінарних інспекторів, яка вивчає об∂рунтованість скарг на дії судді, у тому числі й безпосередньо на місцях. У нас налагоджено системну роботу щодо опрацювання звернень громадян – після оперативної первинної обробки листів дисциплінарні інспектори аналізують скарги і одразу подають зі своїми висновками членам Комісії для прийняття рішення про дисциплінарне провадження. Менш ніж за рік ми розглянули понад 20 тисяч звернень.

Можу запевнити, що якщо є підстави, суддю буде покарано. Правда, ми не маємо широкого спектра застосування стягнень. Є одне – догана або подання до ВРЮ для вирішення питання про звільнення. Як на мене, перелік стягнень має бути ширшим. Приміром, догана, сувора догана, позбавлення премії, іншої винагороди, відсторонення від посади на певний час і звільнення з роботи.

– Дехто з ваших колег вважає, що необ∂рунтовано ускладнена система притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності не відповідає стандартам незалежності суддів…

– У цьому випадку доцільніше говорити про недостатню урегульованість певних питань, пов’язаних з притягненням суддів до дисциплінарної відповідальності. Справді, відсутність визначених законом критеріїв порушення етичних норм чи присяги судді може заважати об’єктивному розгляду дисциплінарних справ. Вихід один – розробка і впровадження Дисциплінарного кодексу судді, який повинен унормувати дисциплінарне провадження щодо суддів.

Важливішим елементом статусу професійного судді є його інтелектуальна незалежність, здатність логічно і правильно об∂рунтувати своє рішення, спираючись на положення чинного законодавства. Істина завжди одна, інакше вона не істина.

– Є ще одна важлива складова незалежності суддів – фінансова. Недавно чув, що судова система фінансується за залишковим принципом.

– Безперечно, фінансовий фактор тяжіє над гарантією незалежності судової влади. Хоч справедливості ради треба сказати, що ідеального фінансування немає ніде, бо на нестачу коштів скаржаться і колеги з багатьох інших, умовно кажучи, багатих країн. Але останнім часом ситуація трохи повертає на краще. Зокрема, на всіх рівнях заговорили про обов’язкову участь представників судової влади у визначенні необхідних для достатнього фінансування діяльності судів коштів при формуванні Держбюджету. В тому числі й тієї його частини, що стосується матеріального забезпечення суддів.

На зміцнення матеріально-технічного забезпечення судів спрямовано й недавно прийнятий Закон «Про судовий збір», в якому закріплено спрямування сплачених коштів судового збору на потреби судової системи. Звертаю увагу читачів – не на зарплати суддів, а на утримання приміщень судів, технічне обслуговування, на інші елементарно необхідні речі. Вважаю, цього буде достатньо, аби покращити фінансування системи.

Звичайно, відразу вирішити всі фінансові труднощі не вдасться. Але є розуміння проблеми всіма гілками влади, позаяк всі знають відомий вислів: «Бідне правосуддя дорого обходиться державі». Зрештою, на належному фінансуванні системи позавчора наголошував і Президент, вітаючи суддів зі святом.

Користуючись нагодою, хочу привітати всіх колег з нашим професійним Днем. Становлення України як демократичної правової держави неможливе без активної участі в цьому процесі працівників суду, адже від нас з вами залежить утвердження законності, справедливості і правопорядку в країні.

Олександр БІТТНЕР
Урядовий кур’єр. – 15.12.2011. – №234

Перейти на початок