Версiя для друку

«Дисциплінарний» аналіз. Найбільше скарг за два квартали минулого року ВККС отримала на дії столичних законників

За підрахунками Вищої кваліфікаційної комісії суддів, кількість скарг на дії служителів Феміди за минулий рік дещо скоротилася порівняно з попередніми. Незважаючи на це, регіони-лідери з надходження скарг до комісії залишаються ті самі.

Порівнюючи дані двох кварталів 2012 та 2013 рр., спостерігаємо зменшення активності надходження скарг на суддів. Так, у І кварталі 2012 р. до ВККС надійшло 2953 скарги, що на 728 менше, ніж торік. Подібне зменшення спостерігається і в ІІ кварталі: 2631 та 2323 скарги відповідно.

Однак регіони-лідери з надходження скарг залишаються незмінними. Як у 2012, так і 2013 р. перший з-поміж інших — Київ. Саме на дії столичних суддів за два квартали 2012 та 2013 рр. надійшло найбільше скарг. Так, за вказаний період у 2012 р. ВККС отримала 789 скарг, а у 2013 р. — 623.

Натомість, лідером позитивного рейтингу стала Чернівецька область, на суддів якої скаржаться найменше. Про це зазначено в узагальненнях роботи ВККС щодо притягнення законників до відповідальності. При цьому за два квартали 2013 р. жодної дисциплінарної справи не відкрито щодо суддів Волинської, Тернопільської та Чернігівської областей. У 2012 р. абсолютним лідером у цьому питанні була Чернівецька область.

Без дисциплінарних стягнень пережили два квартали 2012 р. і судді Волинської, Закарпатської, Київської, Тернопільської та Чернівецької областей. А у 2013 р. — Волинська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька та Чернігівська області.

Звичайно, не в кожній з отриманих скарг ВККС виявила підстави для відкриття дисциплінарної справи, та й лідери з кількості «дисциплінарок» — інші. Тут першість отримала Дніпропетровська область. Саме щодо законників цього регіону за два квартали 2012 р. відкрито 35 дисциплінарних справ, а в 2013 р. — 23. Проте в списку лідерів не лише Дніпропетровщина. На початку 2012 р. їй склала компанію Донецька область із 19 справами, а в 2013 р. — Київ із 11. Відповідно, найбільше дисциплінарних стягнень застосовано до суддів цих регіонів. У цілому за два квартали 2013 р. 72 суддів отримали догани (у 2012 р. за цей же період до дисциплінарної відповідальності притягнено 73 законники).

Підстави для оголошення доган, звичайно, різнилися, проте найчастіше причиною ставало невжиття законником заходів щодо розгляду справи (заяви, скарги) протягом встановленого законом строку. На засіданнях комісії судді зазвичай пояснювали свої дії тривалим проведенням експертиз у справі, неявкою сторін або розшуком підозрюваних тощо. Проте кореспондентам «ЗіБ» неодноразово доводилося бути свідками, коли члени комісії спільно із суддею розбирали окремі моменти проблемної справи на засіданні і з’ясовували, що її можна було вирішити в законні строки за умови кращого орієнтування судді в застосуванні законодавства.

Зрештою, це не єдина причина притягнення законників до відповідальності. Серед таких — порушення суддею норм процесуального права при здійсненні правосуддя, прав відповідача на перегляд заочних рішень у цивільних справах. Судді отримували догани за порушення права засудженого на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, протоколом судового засідання та копією постанови про проведення додаткового розслідування у справі. Притягували законників до відповідальності і за неналежне повідомлення сторін про дату та час призначення справи до розгляду тощо. До речі, такі приклади теж непоодинокі. Але трапляються й оригінальні, як-от у березні минулого року, коли суддя отримав догану за винесення ухвали про виправлення описки в рішенні у справі, яке приймалося 6 років тому.

Менше рішень комісія прийняла про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема правил щодо відводу (самовідводу), порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет судді, тощо. Але, можливо, справа не у відсутності обставин, а у неможливості їх перевірити чи навіть довести? Проте це вже інше питання. Хоча на засіданнях ВККС доводилося чути від скаржників про неналежну поведінку суддів, нецензурні висловлювання законників, грубе ставлення тощо. Проте важко пригадати випадки, коли це стало підставою для притягнення судді до відповідальності.

В узагальненнях зазначається, що «застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани не завжди відповідає тяжкості вчиненого суддею проступку і є не зовсім справедливою та об’єктивною мірою покарання». При цьому закон «Про судоустрій і статус суддів», на думку авторів узагальнень, «потребує законодавчого розширення видів дисциплінарних стягнень для більш конкретного їх застосування при тих чи інших проступках суддів».

Про необхідність таких змін уже неодноразово говорили в суддівській спільноті, проте поки що єдиної думки так і не дійшли. Тож деякі судді продовжують «колекціонувати» догани, кількість яких в окремих законників перевищує 5.

Незважаючи на те що кожна скарга, яка потрапляє до ВККС, опрацьовується дисциплінарними інспекторами, не кожна закінчується доганою для судді, на якого скаржаться. За два квартали 2013 р. ВККС прийняла
127 рішень про припинення дисциплінарного провадження за відсутності фактів та даних, які б указували на ознаки дисциплінарного проступку судді.

Як зауважив голова ВККС Ігор Самсін, у попередні роки до комісії надходило значно більше скарг, але їх розгляд не належав до компетенції ВККС, оскільки скаржилися не на дії суддів, а на винесені ними рішення. Нині таких скарг надходить значно менше. Щоправда, ВККС виявила іншу проблему: скаржники безграмотно складають скарги, не зазначають підставу притягнення судді до відповідальності. Хоча що там скаржники, коли й самі судді, як свідчать засідання комісії, рідко можуть назвати статтю закону «Про судоустрій і статус суддів», якою визначені ці підстави. До речі, з переліком останніх, як виявилося, теж виникають проблеми, але то вже інше питання.

Майя Байрак
Закон і бізнес. – 17.01.2014. №1-2 (1143-1144)

Перейти на початок